Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 12 листопада 2015 року

у справі «Шульга проти України»

за заявою № 40298/06

Щодо неефективного кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди

Фабула справи: дружину заявника було збито автомобілем, від чого вона померла на місці. За даним фактом було розпочато кримінальне провадження. Провадження розпочиналось і закривалось неодноразово. У підсумку справу було закрито за відсутності ознак злочину у діях водія автомобіля. Експерт дійшов висновку, що дружина заявника порушила правила дорожнього руху при керуванні велосипедом, оскільки на велосипеді не було встановлено фар і світлоповертачів, та що водій не мав технічної можливості уникнути зіткнення. У відкритті цивільного провадження задля відшкодування шкоди заявнику було відмовлено. Заявник скаржився на відсутність ефективного розслідування обставин смерті його дружини. Також скаржився на те, що цивільне провадження не було справедливим.

Правове обґрунтування: розглядаючи обставини цієї справи у світлі принципів, встановлених практикою Суду (див., зокрема, рішення у справах «Райлян проти Молдови» (Railean v. Moldova), заява № 23401/04, пп. 27-29, від 5.01.2010 року «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, п.56, від 12.01.2012 року, і «Микола Волкогонов та Ігор Волкогонов проти України» (Nikolay Volkogonov and Igor Volkogonov v. Ukraine) [Комітет], заява № 40525/05, пп. 53-57, від 28.11. 2013 року), Суд зазначає, що одразу після ДТП про яку йде мова, міліція вжила низку заходів, вирішальних для подальшого ефективного розслідування: було оглянуто місце ДТП, а результати огляду занесено до протоколу, було відібрано покази усіх причетних до події осіб, а також вжито інших конкретних заходів (проведено огляд водія з метою встановлення наявності в його крові алкоголю чи психоактивної речовини). За фактом цього ДТП досить швидко було порушено кримінальну справу та оперативно проведено додаткові слідчі дії (призначено експертизи, подано клопотання про розшук свідків, проведені подальші допити).

Проте Суд зауважує, що, як повідомили органи влади, майже всі докази, отримані в результаті цих дій, були поставлені під сумнів (поверховість допитів, відсутність об’єктивних даних для проведення експертиз, нездатність знайти свідків тощо).

Суд зауважує, що кримінальне провадження, в рамках якого заявник також подав цивільний позов, тривало вісім років та дев’ять місяців і було закрито на підставі висновку про невинуватість водія у ДТП зі смертельними наслідками, незважаючи на відсутність відповідного висновку експерта щодо цього. Хоча експертом було зазначено, що відсутність приборів освітлення і світлоповертачів на велосипеді дружини заявника була причиною зіткнення, у зв’язку з відсутністю належним чином отриманих доказів залишається нез’ясованим, чи було це головною або єдиною причиною ДТП. Отже, як видається, зі спливом майже дев’яти років та з огляду на постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з неефективністю розслідування, подання заявником цивільного позову стало марним.

Висновки: зі спливом майже дев’яти років та з огляду на постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з неефективністю розслідування, подання заявником цивільного позову стало марним. Суд встановив, що розслідування факту смерті дружини заявника було неефективним.

Констатовані порушення: право на життя ( ст.2 Конвенції).

Ключові слова: ДТП, неповне розслідування справи, судово-автотехнічна експертиза