Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 21 грудня 2017 року

у справі «Шестопалова проти України»

за заявою № 55339/07

Щодо порушення права на справедливий судовий розгляд у зв’язку з відмовою у правосудді

Фабула справи: заявниця скаржилася за п. 1 ст. 6 Конвенції на те, що залишивши її цивільний позов без розгляду, національні суди не розглянули по суті її вимогу щодо поновлення на роботі та, таким чином, позбавили її права на доступ до суду.

У період з 2004 до 2006 року заявниця обіймала посаду директора Центру по обслуговуванню одиноких, непрацездатних та малозабезпечених громадян Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської Ради (далі – Центр). 21 квітня 2006 року її було звільнено в рамках процесу реорганізації Центру. Згодом на посаду, аналогічну обійманій раніше заявницею, було призначено іншу особу.

У травні 2006 року заявниця звернулася до міськрайонного суду (далі – Мелітопольський суд) з цивільним позовом про поновлення на роботі, виплату заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Внаслыдок судового розгляду Верховний Суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановив, що справа мала розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки вона стосувалась спору щодо проходження державної служби.

Відповідно заявниця звернулась до суд із адміністративним позовом до суду, який ухвалив постанову не на її користь. Заявниця подала апеляційну скаргу. Апеляційний адміністративний суд скасував цю постанову та закрив провадження у справі, оскільки вона мала розглядатись в порядку цивільного судочинства, тому що заявниця не була державним службовцем.

28 березня 2011 року заявницею знов було подано цивільний позов. 04 серпня 2011 року суд залишив без розгляду цивільний позов заявниці оскільки вона неодноразово клопотала про відкладення попередніх судових засідань у її справі без поважних причин. 05 жовтня 2011 року апеляційний суд області залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

Правове обґрунтування: п. 1 ст. 6 Конвенції втілює «право на суд», за яким право на доступ до суду (тобто право ініціювати провадження у національних судах) становить лише один з його аспектів. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (див., зокрема, рішення у справах «Белле проти Франції» (Bellet v. France), від 04 грудня 1995 року, пункт 36, Серії A № 333B; «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sossoulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункт 50, від 28 лютого 2008 року, та наведені в них посилання).

У цій справі національні суди наводили суперечливі вказівки щодо того, який суд мав юрисдикцію розглядати позов заявниці по суті.

Зокрема Суд зазначає, що Вищий адміністративний суд відмовився слідувати ухвалам Верховного Суду України, який визначив адміністративну юрисдикцію щодо справи заявниці. З огляду на те, що Верховний Суд України є найвищим органом судової влади України, який здійснює офіційне тлумачення законодавства, заявниця мала законне сподівання, що ця ухвала не буде поставлена під сумнів.

У цьому контексті Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції вимагає, щоб держави забезпечували процесуальні засоби для ефективного та швидкого вирішення питань, пов’язаних із юрисдикцією (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Лойен проти Франції» (Loyen v. France), заява № 46021/99, від 06 квітня 2000 року).

Висновки: у цій справі національні суди наводили суперечливі вказівки щодо того, який суд мав юрисдикцію розглядати позов заявниці по суті. Заявниця вже вжила всі необхідні дії для розгляду її позовної заяви національними судами як в рамках цивільного, так і адміністративного провадження. Отже, заявницю було позбавлено її права на доступ до суду.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: звернення до суду, підсудність, доступ до правосуддя, конфлікт юрисдикцій, визначення юрисдикції, розмежування адміністративної і цивільної юрисдикції