Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 14 грудня 2017 року

у справі «Уржанов проти України»

за заявою № 24392/06

Щодо неналежності умов тримання засудженого під вартою

Фабула справи: заявник скаржився на неналежні умови тримання під вартою. У якості конкретних скарг заявник вказав наступні порушення: неналежна температура, бруд та пліснява в камері, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність свіжого повітря, постійне електричне освітлення, відсутність або недостатня кількість їжі, перебування в камері разом з ув’язненими, хворими на інфекційну хворобу, неналежна якість їжі, відсутність або неналежні гігієнічні умови приміщення, відсутність або неналежна якість місця для сну та постільної білизни, немає або обмежений доступ до душу. При цьому площа камери на одного ув’язненого складала 2.5 квадратні метри.

Правове обґрунтування: Суд зазначає, що заявник тримався під вартою в неналежних умовах. Суд посилається на принципи, встановлені його усталеною практикою щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>) [ВП], заява № 7334/13, пп. 96-101, ECHR 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні ст. 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і у сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>), пп. 122-141, та «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and others v. Russia), заяви №№ 42525/07 та 60800/08, пп. 149-159, від 10 січня 2012 року).

У справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Уряд вважає, що заявник не вичерпав усіх національних засобів юридичного захисту, доступних йому згідно з національним законодавством, перед тим як подати заяву до Суду, оскільки він не скаржився на умови тримання під вартою прокурору, до повноважень якого входить здійснення контролю за пенітенціарними установами. Далі Уряд стверджував, що заявник не звернувся до національних судів зі скаргами на неналежні умови тримання під вартою.

Висновки: у світлі висновків у подібних справах, скарга заявника на підставі статті 3 Конвенції щодо неналежних умов тримання його під вартою не може бути відхилена на підставі невичерпання національних засобів юридичного захисту. У цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.

Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: нелюдське поводження, позбавлення волі, приниження гідності