Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 11 січня 2018 року

у справі «Сергієнко та Саченко проти України»

за заявами № 78377/13 та № 41506/16

Щодо несумісності тривалості кримінальних проваджень з вимогами “розумного строку” та обмеженні свободи пересування

Фабула справи: заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 78377/13 заявник скаржився також на надмірну тривалість застосування до нього підписки про невиїзд. Цей захід не змінювався протягом всього кримінального провадження.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<…>) [ВП], заява № 25444/94, п. 67, ECHR 1999II, та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII). У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, рішення від 30.03.2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. З огляду на свої висновки в рішенні у справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), заява № 15007/02, рішення від 07 грудня 2006 року, Суд вирішує, що в заяві № 78377/13 також вказується на порушення Конвенції.

Висновки: в даному випадку тривалість проваджень була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку». Також дійсно в національному законодавстві немає ефективного засобу юридичного захисту. Тому, заявникам за цими скаргами Суд, зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), вказав на доцільність присудження відшкодування. Щодо заяви № 78377/13, то вона відповідає критеріям прийнятності. На державу-відповідача накладається обов'язок сплатити відшкодування на користь заявників.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту ( ст.13 Конвенції), свобода пересування ( п.1 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції).

Ключові слова: тривалість кримінальних проваджень, розумний строк, засіб юридичного захисту, підписка про невиїзд, свобода пересування