Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 29 березня 2018 року

у справі «Рашитов та інші проти України»

за заявами № 60085/12 та іншими

Щодо несумісності тривалості кримінальних проваджень з вимогами “розумного строку” та відсутності ефективного засобу юридичного захисту

Фабула справи: заявники скаржилися на те, що тривалість кримінальних проваджень у їхніх справах була несумісною з вимогами щодо «розумного строку» та на відсутність в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 24048/13 заявник скаржився на порушення свободи пересування, що передбачене ст.2 Протоколу №4 до Конвенції. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважав за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Правове обґрунтування: Суд вказує на те, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших рішень, рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<...>) [ВП], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII). У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться у цій справі.

Висновки: розглянувши матеріали, надані заявниками, Суд дійшов висновку, що в даному випадку тривалість проваджень була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку». Таким чином заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг. Тому, заявникам за цими скаргами Суд, зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), вказав на доцільність присудження відшкодування. Щодо заяви № 24048/13, то суд вказав, що ця скарга не відповідає критеріям прийнятності, визначеним статтями 34 і 35 Конвенції, та не виявляє жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту ( ст.13 Конвенції).

Ключові слова: тривалість кримінального провадження, розумний строк, строк розгляду справи судом