Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 11 січня 2018 року

у справі «Карінгтон та інші проти України»

за заявами №№ 4306/12 та іншими

Щодо несумісності тривалості кримінального провадження з вимогами “розумного строку” та відсутності ефективного засобу юридичного захисту

Фабула справи: заявники вказували на те, що тривалість кримінальних проваджень щодо них (від 6 до 19 років) була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Взявши до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Правове обґрунтування: Суд вкторе зазначає, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<…>) [ВП], заява № 25444/94, п. 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII). У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, рішення від 30.03.2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Висновки: розглянувши матеріали, надані заявниками, Суд дійшов висновку, що в даному випадку тривалість проваджень була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку». Також в національному законодавстві дійсно відсутній ефективний засіб юридичного захисту.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту ( ст.13 Конвенції).

Ключові слова: надмірна тривалість кримінальних проваджень, розумний строк, засіб юридичного захисту, судовий розгляд