Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 08 лютого 2018 року

у справі «Іванов та інші проти України»

за заявами № 48759/06 та іншими

Щодо забезпечення права на розгляд справи судом упродовж розумного строку стосовно особи, яка тримається під вартою

Фабула справи: заявники скаржилися, на те, що досудове тримання під вартою було надмірно тривалим (від 5 місяців до 4 років).

Правове обґрунтування: Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» (<…>) [ВП], заява 30210/96, п. 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, пп. 41-44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Висновки: Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною.

Констатовані порушення: право на розгляд справи судом упродовж розумного строку стосовно особи, яку заарештовано або затримано (пункт 3 статті 5 Конвенції).

Ключові слова: розумні строки, свобода та особиста недоторканність, запобіжний захід