МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
20.04.2010 N 153
Про затвердження Методичних рекомендаційз підготовки та оформлення проектів законів України,
нормативно-правових актів Президента України,
Кабінету Міністрів України та наказів Мінпаливенерго
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерствапалива та енергетики
N 371 ( v0371558-10 ) від 22.09.2010 }
З метою належного дотримання законодавства під час підготовки
проектів законодавчих та нормативно-правових актів, на виконання
доручення Кабінету Міністрів України N 13052/2/1-10 від 25.03.2010
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методичні рекомендації з підготовки та
оформлення проектів законів України, нормативно-правових актів
Президента України, Кабінету Міністрів України та наказів
Мінпаливенерго (далі - Методичні рекомендації).
2. Керівникам структурних підрозділів:
2.1. Ознайомити працівників, відповідальних за підготовку
законодавчих і нормативно-правових актів, з Методичними
рекомендаціями та забезпечити неухильне дотримання їх вимог.
2.2. Не допускати подання проектів законодавчих і
нормативно-правових актів для їх прийняття без опрацювання та
врахування зауважень, наданих у висновках Міністерства юстиції,
які складено за результатами правової експертизи.
3. Заступникам Міністра і керівникам структурних підрозділів
забезпечити своєчасне надання необхідних матеріалів, пояснень
працівникам Міністерства юстиції у рамках представництва інтересів
Уряду в судах.
4. Департаменту кадрової політики та
організаційно-документального забезпечення (Прокопенко І.О.):
4.1. Посилити контроль за дотриманням вимог трудового
законодавства.
4.2. Надавати Департаменту юридичного забезпечення до 5 числа
кожного місяця переліки наказів Мінпаливенерго, прийнятих протягом
місяця.{ Пункт 4 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики
N 371 ( v0371558-10 ) від 22.09.2010 }
5. Департаменту юридичного забезпечення (Варакута І.О.)
надавати Мін'юсту до 10 числа кожного місяця, переліки актів,
прийнятих протягом місяця, крім актів персонального характеру, для
проведення перевірки додержання законодавства про державну
реєстрацію нормативно-правових актів.{ Наказ доповнено новим пунктом 5 згідно з Наказом Міністерства
палива та енергетики N 371 ( v0371558-10 ) від 22.09.2010 }
6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінпаливенерго
від 14.01.2004 N 6 ( v0006558-04 ) "Про затвердження Порядку
підготовки та подання нормативно-правових актів Мінпаливенерго на
державну реєстрацію".
7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр Ю.Бойко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінпаливенерго
20.04.2010 N 153
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇз підготовки та оформлення проектів
законів України, актів Президента України
та Кабінету Міністрів України, наказів Мінпаливенерго
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Метою цих Методичних рекомендацій є надання рекомендацій
щодо техніко-юридичних особливостей розроблення та оформлення з
урахуванням нормопроектувальної техніки проектів законів України,
актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів
Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго).
2. Під час підготовки проекту акта слід враховувати такі
визначення термінів: інструкція - нормативно-правовий акт, який детально визначає
зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері
суспільних відносин; наказ - рішення відповідного суб'єкта(ів) згідно з його/їх
повноваженнями, яке спрямовано на вирішення оперативних або
організаційно-розпорядчих питань (розпорядчий акт) чи на
регулювання суспільних відносин у сферах державного управління,
віднесених до відання такого суб'єкта(ів) і містить норми права; нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ,
прийнятий або затверджений уповноваженим на це суб'єктом
нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою
законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних
відносин, що містить норми права; положення - звід нормативних приписів, який визначає
організацію та діяльність органів виконавчої влади, органів
господарського управління та контролю, посадових та інших осіб у
певних сферах діяльності; правила - нормативно-правовий акт, який конкретизує
нормативні приписи загального характеру з метою регулювання
поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях і вирішує
процедурні питання. Інші терміни в цих Методичних рекомендаціях використовуються
у значеннях, які передбачені нормативно-правовими актами з питань
підготовки актів законодавства.
3. Приступаючи до розроблення проекту акта, слід визначитись,
чи належать питання, які передбачається вирішити в акті, до сфери
регулювання акта. Підготовка проекту нормативного акта (далі - проект)
покладається на підрозділ, до компетенції якого належать основні
питання, що регулюються цим актом. У разі потреби до розроблення проекту можуть залучатися
кваліфіковані спеціалісти-практики. Департамент юридичного забезпечення подає необхідну допомогу
структурним підрозділам з правових питань, що виникають при
підготовці проекту, а за дорученням керівництва бере участь в
опрацюванні питань, що входять до його компетенції. Для підготовки найбільш важливих і складних проектів
рекомендується створювати робочу групу, до складу якої можуть
входити працівники зацікавлених підрозділів, з числа яких
визначається відповідальний. Керівник підрозділу (робочої групи), що очолює розроблення
проекту, складає проект плану роботи, у якому повинні бути
передбачені основні заходи щодо розроблення проекту, визначені
строки їх здійснення та відповідальні за це посадові особи. Проект
плану обговорюється на організаційній нараді робочої групи, після
чого затверджується Міністром. Затверджений план надсилається всім
посадовим особам, залученим до роботи над проектом. Якщо підготовку та затвердження нормативного акта доручено
декільком органам, то роботу над проектом організує той орган,
якому доручено скликання робочої групи або який у дорученні
записаний першим. При підготовці нормативного акта, що має міжвідомчий
характер, слід визначити коло органів, на які буде поширюватися
дія цього акта, та в необхідних випадках - ступінь їх участі в
підготовці проекту.
4. З метою взаємного узгодження проекту акта і чинних актів
та уникнення суперечностей у процесі роботи над проектом акта
повинно бути вивчено законодавство, що стосується теми проекту
акта, практика застосування відповідних актів, наукова література.
5. Проект акта повинен відповідати таким вимогам: відповідність предмету правового регулювання, тобто проект
акта має відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому
предмету правового регулювання; логічна послідовність викладу, тобто наявність логічного
зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених
причинно-наслідкових зв'язків між повідомлюваними діями
(фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта; належна ясність викладу, точність опису, доступність для
розуміння, тобто правильний та професійний грамотний добір слів і
словосполучень (термінів), точність, лаконічність і водночас
доступність мови актів; відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість
його положень з актами законодавства, тобто неприпустимість в
актах суперечності смислового плану, коли наведені в тексті норми
не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються; лаконічність, тобто кожне слово акта повинне нести смислове
навантаження, необхідно застосовувати оптимальну заміну складних
речень простими, а також уникати дієприкметникових і
дієприслівникових зворотів в значній кількості; нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю, тобто
мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам; зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.
6. Текст проекту акта повинен відповідати нормативам
державної мови. Положення проекту акта мають бути викладені
однозначно і не допускати різного тлумачення. Одне й те саме слово
не може вживатися для виразу різних понять. Різні слова не можуть
вживатися для виразу одного й того самого поняття. Слід уникати
уживання синонімів для виразу одного й того самого поняття. Не
повинні вживатися іноземні слова і терміни за наявності
рівнозначних слів і термінів в українській мові. Абревіатури (крім
загальновживаних) та позначення допускаються тільки після
наведення повних назв чи відповідних пояснень. У тексті проекту акта слід використовувати максимально прості
слова, терміни і фрази, конструкції, що широко використовуються у
звичайному вжитку і легко сприймаються, зміст положення не повинен
залежати виключно від пунктуації, вживання зворотів розмовної мови
та її експресивних форм, слів місцевого діалекту, вузькогалузевих
професіоналізмів, нечітких словосполучень, загальних міркувань,
гасел, закликів, слів літерними позначеннями (абревіатур), якщо
вони не є загальновживані, відомі та зрозумілі всім скорочення.
7. Проект акта повинен передбачати всі характерні для певного
акта обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення:
найменування суб'єкта нормотворення, назву виду акта, дату
прийняття, номер, структурні складові, місце для підпису, візи
тощо.
8. Кожен проект акта має назву, у якій в кількох словах
викладається його зміст. Для цього використовуються інформативні
поняття, які дозволяють розпізнати предмет, що регулюється даним
актом. Наприклад: Закон України "Про електроенергетику". У разі внесення змін до акта, в залежності від того,
вносяться зміни до акта чи його додатка, назва проекту акта
викладається у такій редакції: "Про внесення змін до деяких
законів України", "Про внесення змін до постанови Кабінету
Міністрів України від 16 жовтня 1997 р. N 1141", "Про внесення
змін до пункту 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від
13 грудня 1999 р. N 349-р", "Про внесення зміни у додаток до
постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. N 977". У разі внесення змін до затвердженого актом документа у назві
зазначається лише назва документа, до якого вносяться зміни.
Наприклад: "Про внесення змін до Положення про порядок обліку
обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних
мережах". У разі підготовки проекту акта про внесення змін до кількох
(більше двох) актів або визнання кількох (більше двох) актів
такими, що втратили чинність, назва проекту акта повинна стисло
відображати сферу дії акта. Наприклад: Закон України "Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за
порушення в галузі електроенергетики", постанова Кабінету
Міністрів України "Про визнання такими, що втратили чинність,
актів Кабінету Міністрів України з питань розрахунків у
паливно-енергетичному комплексі". Проект акта не може мати назву, тотожню назві іншого чинного
акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності
(скасування).
9. У випадках, коли є потреба роз'яснити необхідність і мету
видання акта, навести положення нормативно-правового акта,
відповідно до якого акт приймається, у проекті акта викладається
вступна частина (у законах та наказах - преамбула). Правові норми
до вступної частини (преамбули) не включаються. Наприклад: "На
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008
N 1162 "Про затвердження кваліфікаційних вимог до керівників та
заступників керівників органів державного управління у сфері
використання ядерної енергії, поводження з радіоактивними
відходами і органів державного регулювання ядерної та радіаційної
безпеки" та з метою удосконалення процедури проведення перевірки
знань норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки".
10. Під час підготовки проекту акта необхідно враховувати, що
нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише
в разі, коли вони необхідні. Визначення термінів не можуть містити
нормативних приписів. Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у
собі визначення термінів, розміщується після вступної частини
(преамбули). Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку
і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у
вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням
алфавітного порядку. Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного
виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому
акті тільки в тому розумінні, у якому вони вживаються в даній
спеціальній сфері. Зміст термінів, які використовуються у нормативно-правовому
акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного
відповідно в Конституції ( 254к/96-ВР ) та законах України, актах
Президента України та Кабінету Міністрів України, що регулюють
відповідну сферу. Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших
нормативно-правових актах, наприклад: "У цьому Порядку терміни
вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про нафту і
газ".
11. Текст проекту акта викладається у логічній послідовності,
з тим щоб забезпечити доступність акта для огляду, правильність
його розуміння та застосування. У проекті акта спочатку вміщуються положення загального
характеру, що встановлюють принципи регулювання і містять правила,
які повинні враховуватися при застосуванні наступних положень
акта. Далі вміщуються положення, згруповані з окремих питань, що
стосуються того або іншого аспекту регулювання. Потім викладаються додаткові положення, які стосуються всіх
або кількох питань, що належать до сфери регулювання цього акта.
Наприклад, відповідальність за порушення акта, розгляд спорів.
12. У разі необхідності проект акта може мати прикінцеві та
перехідні положення. Прикінцеві положення містять положення,
пов'язані з набранням чинності актом або його структурними
елементами, та, у разі потреби, перелік суб'єктів контролю за його
виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів або
приведення чинних актів у відповідність до прийнятого акта.
Перехідні положення визначають умови та порядок дії інших актів
або їх структурних елементів, врегульовують інші правовідносини,
спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв'язку з набранням
чинності актом.
13. Проект акта може містити додатки, які є його невід'ємними
частинами і мають таку ж юридичну силу, як і акт, до якого вони
додаються. У додатках до актів можуть викладатися: зміни до актів або перелік актів, які визнаються такими, що
втратили чинність; строки виконання, переліки суб'єктів, об'єктів, форми та
зразки документів тощо, а також умови та вимоги, плани, заходи,
необхідні для виконання акта; інші приписи.
14. Внутрішня структура проекту акта залежить від його обсягу
і змісту. Значний за обсягом проект акта поділяється на розділи
(глави). Нумерація розділів, глав, статей, пунктів і підпунктів є
наскрізною у відповідності з порядковим номером. Розділи, як
правило, нумеруються римськими цифрами.
15. Проект акта готується у Microsoft Word, з використанням
шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у
Microsoft Excel та розміщений через півтора міжрядкових інтервали
на аркушах формату А4 без звороту.
16. Проект акта викладається, як правило, в активній формі,
яка є необхідною для покладення обов'язку або надання
повноваження. Проект акта викладається в теперішньому часі. Майбутній та
минулий часи застосовуються лише тоді, коли необхідно зробити
часове співвідношення між двома подіями.
17. Одним із прийомів нормотворчої техніки є також
застосування відсильних приписів. Розвантаження проекту акта
відбувається через відсилання до інших нормативних приписів
однакової або вищої юридичної сили, внаслідок чого поширюється дія
інших нормативно-правових актів на цей предмет правового
регулювання. Відсилання у проекті акта до його окремих положень, а
також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень
застосовуються у разі, якщо необхідно підкреслити взаємний зв'язок
нормативних приписів або уникнути дублювань. Відсилання можуть бути до акта в цілому або до його
структурних одиниць. Не допускається відсилання до нормативного
припису, який, у свою чергу, відсилає до іншого нормативного
припису. У разі відсилання до іншого акта зазначаються вид акта,
найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття (крім
законів), назва, а в разі відсилання до зареєстрованого
нормативно-правового акта - також дата і номер його державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст). При
посиланні на закон зазначається тільки його назва (крім законів
про внесення змін). Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на
державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт міністерства,
іншого центрального органу виконавчої влади тощо, акти якого
підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства, що не
зареєстрований в Мін'юсті, не допускається.
18. Бажано уникати включення до проекту акта приміток. Примітки допускаються, якщо необхідно дати визначення
будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що
допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній
одиниці проекту акта. Примітки не повинні містити нормативних приписів.
19. З метою усунення колізії, яка може виникнути після
прийняття нового акта, у проекті акта слід викласти зміни до інших
актів або перелік актів, які визнаються такими, що втратили
чинність.
20. Зміни вносяться до основного акта, а не до акта про
внесення змін. Зміни до акта про внесення змін можуть вноситись лише у разі
зміни положень, що стосуються набрання чинності акта або порядку
введення акта в дію.
21. Змінами, що вносяться до акта, може бути передбачено: нову редакцію його розділів (підрозділів), глав, параграфів,
статей, пунктів, підпунктів, абзаців, речень; доповнення розділами (підрозділами), главами, параграфами,
статтями, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями, словами,
цифрами; заміну або виключення слів або цифр тощо. У разі внесення змін до пункту, який складається з кількох
абзаців, слід обов'язково зазначати його місце у тексті цих змін. Заміна слів і цифр оформляється таким чином: "В абзаці
першому пункту 5 слова і цифри "протягом 2008 року" замінити
словами і цифрами "протягом 2009 року". Перевага надається викладенню у новій редакції речень,
підпунктів, пунктів, розділів (підрозділів), а не численній заміні
слів, речень, абзаців.
22. Якщо зміни, що вносяться до акта (окремих положень), за
обсягом займають більшу частину тексту або істотно впливають на
його зміст, доцільно викласти акт (окремі положення) в новій
редакції.
23. Зміни до актів та перелік актів, які визнаються такими,
що втратили чинність, розташовуються в хронологічному порядку за
датою їх видання.
24. У разі коли текст змін до акта Кабінету Міністрів України
або наказу за обсягом перевищує одну сторінку, зміни викладаються
на окремих сторінках.
25. Визнання таким, що втратив чинність, акта не поновлює дію
актів, які визнані ним такими, що втратили чинність.
II. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ,АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
1. Слід керуватись під час підготовки проекту: закону - Законом України "Про Регламент Верховної Ради
України" ( 1861-17 ), Регламентом Кабінету Міністрів України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня
2007 року N 950 ( 950-2007-п ), та Методичними рекомендаціями щодо
розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної
техніки, схваленими постановою колегії Мін'юсту від 21 листопада
2000 року N 41 ( v0041323-00 ); акта Президента України - Положенням про порядок підготовки
та внесення проектів актів Президента України, затвердженим Указом
Президента України від 15 листопада 2006 року N 970 ( 970/2006 ),
Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950
( 950-2007-п ); акта Кабінету Міністрів України - Регламентом Кабінету
Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 18 липня 2007 року N 950 ( 950-2007-п ), та Правилами
підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня
2005 року N 870 ( 870-2005-п ).
2. Питання, що регулюються виключно законами, визначено
статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру
видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Постанови
Кабінету Міністрів видаються з питань затвердження положення,
статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших
випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового
врегулювання; затвердження, прийняття міжнародного договору або
приєднання до нього. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих
та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету
Міністрів України. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з
питань: схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації
державної політики у відповідній сфері, концепції державної
цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви,
листа, звернення, декларації, меморандуму тощо; утворення та
затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних
органів і робочих груп; виділення коштів резервного фонду
державного бюджету; делегування повноважень Кабінету Міністрів
центральним та місцевим органам виконавчої влади; передачі майна;
кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
3. Проект закону, акта Президента України та Кабінету
Міністрів України (далі - акт органу влади) не повинен містити
значну кількість винятків із загальних правил.
4. Під час підготовки проекту акта органу влади слід
дотримуватися вимог до його внутрішньої структури, які залежать
від виду акта органу влади. Закон поділяється на статті, які можуть поділятись на частини
і пункти. Частини статей і пунктів, у свою чергу, можуть
поділятися на абзаци і підпункти. Нумерація статей здійснюється
арабськими цифрами. У разі якщо стаття значна за розміром і
містить декілька частин, частини для зручності також нумеруються.
Але від цього частина пунктом не стає, оскільки частина
статті - це завжди правова норма, а пункт - окреме питання. Пункти
також нумеруються цифрами або буквами. Укази Президента України поділяються на статті, які можуть
поділятись на частини і пункти. Статті нумеруються арабськими
цифрами, слово "стаття" при цьому не зазначається. Акти Кабінету Міністрів України поділяються на пункти, які, у
свою чергу, можуть поділятися на абзаци та підпункти. Підпункти
нумеруються з дужкою.
5. У тексті проекту закону та акта Кабінету Міністрів України
про внесення змін до відповідного акта після назви акта, до якого
вносяться зміни, обов'язково зазначається джерело опублікування
цього акта та змін, що вносилися до нього раніше, якщо такий акт
або зміни були опубліковані. У разі внесення змін до закону вказується джерело
опублікування Відомості Верховної Ради України, до акта Кабінету
Міністрів України - Офіційний вісник України. Наприклад:
"(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 40, ст. 297;
2002 р., N 5, ст. 365; N 17, ст. 267)", "(Офіційний вісник
України, 2006 р., N 13, ст. 898; 2007 р., N 41, ст. 1625)". Якщо закон, акт Кабінету Міністрів України або зміни до них
ще не опубліковано, слід навести дату прийняття і їх номер.
Посилання на опублікування в інших друкованих засобах масової
інформації не наводиться. У проекті акта Президента України про внесення змін до акта
Президента України джерело опублікування не зазначається, а
зазначається лише дата і номер прийняття акта. Наприклад: "Внести
зміни до Указу Президента України від 29 грудня 2005 року N 1871
"Про розвиток соціального діалогу в Україні" (зі змінами,
внесеними Указами від 10 січня 2007 року N 5, від 15 серпня
2007 року N 712 та від 9 червня 2008 року N 523)".
6. В разі доповнення закону або акта Кабінету Міністрів
України новим розділом, главою, статтею, пунктом наводяться
джерела опублікування всіх змін, що вносились до відповідного
акта. В інших випадках слід наводити джерело опублікування тільки
тих змін до закону або акта Кабінету Міністрів України, що
стосуються статей, пунктів тощо, до яких у даний час вносяться
зміни. У разі викладення закону в новій редакції наводиться джерело
опублікування всіх змін, що вносилися до закону, а у разі
викладення акта Кабінету Міністрів України в новій редакції
зазначається джерело опублікування тільки основного акта. Якщо зміни вносяться до нової редакції акта Кабінету
Міністрів України, зазначається джерело його опублікування.
Посилання на попередню редакцію цього акта не робиться.
7. Проект акта органу влади про внесення змін до акта органу
влади оформляється таким чином: 1) якщо у зв'язку із заміною слів необхідно змінити їх
відмінки (форму числа), робиться посилання на таку зміну.
Наприклад: "У статті 4 слова "науково-технічний проект" в усіх
відмінках і формах числа замінити словами "інноваційний проект" у
відповідному відмінку і числі"; 2) доповнення частиною, пунктом, підпунктом, абзацом
відповідного елементу у тексті провадиться із зазначенням місця
відповідного абзацу у тексті. Наприклад: "Доповнити статтю 12
після частини другої новою частиною такого змісту: "3. Передбачена цим Законом державна підтримка реалізації
інноваційного проекту надається за умови його державної
реєстрації". У зв'язку з цим частину третю-четверту вважати відповідно
частиною четвертою-п'ятою."; 3) якщо акт органу влади доповнюється новими статтею, пунктом
або підпунктом, загальна нумерація статей, пунктів або підпунктів
не змінюється, а стаття, пункт або підпункт нумерується цифрою з
надрядковим знаком. Наприклад: "Пункт 2 частини другої статті 4
доповнити підпунктом 41 такого змісту: "41) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний
і технологічний рівень;"; 4) у разі внесення змін до переліків (списків), які
затверджені актом органу влади або які до нього додаються, для
посилання на певні елементи вживається слово "позиція", якщо у
переліку (списку) відсутній порядковий номер, або слово "пункт",
якщо порядковий номер зазначено; 5) у разі внесення змін до частини, пункту, підпункту або
абзацу, який складається з двох і більше речень, обов'язково
зазначається словом порядковий номер речення, до якого вноситься
зміна. Наприклад: "у третьому реченні частини першої статті 5
слова "інформаційну та" виключити".
8. У разі коли до акта Президента України або Кабінету
Міністрів України, який пропонується визнати таким, що втратив
чинність, вносилися зміни кількома актами, до відповідного
переліку для визнання такими, що втратили чинність, включаються у
хронологічному порядку окремими пунктами назви актів (їх окремі
норми), якими вносилися до нього зміни. У разі коли до закону, який пропонується визнати таким, що
втратив чинність, вносилися зміни кількома законами, у проекті
закону про визнання таким, що втратив чинність, зазначається
джерело опублікування всіх змін до нього.
III. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ НАКАЗІВ МІНПАЛИВЕНЕРГО
1. Мінпаливенерго видає у межах своїх повноважень на основі
та на виконання актів законодавства накази. Наказами Мінпаливенерго можуть затверджуватись інструкції,
положення, порядки тощо.
2. Під час підготовки актів Мінпаливенерго слід керуватися
Інструкцією з діловодства у центральному апараті Міністерства
палива та енергетики України, затвердженої наказом Мінпаливенерго
від 23 серпня 2000 року N 382, та цими Методичними рекомендаціями.
3. Наказ Мінпаливенерго містить такі структурні складові: а) заголовок; б) преамбулу; в) нормативний корпус: положення щодо сфери застосування (за потреби); загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних приписів; карно-правові положення (за потреби); г) корелятивні зміни (за потреби); ґ) форму оприлюднення (за потреби); д) положення про набрання чинності; е) додатки (за потреби).
4. Наказ Мінпаливенерго може містити такі структурні одиниці:
пункти, підпункти, абзаци. Структурні одиниці наказу Мінпаливенерго починаються з абзацу
і повинні мати: пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається
арабськими цифрами з крапками; підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка
позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою
(наприклад, 1.1.1, 1.2.1) або українськими літерами з дужкою. Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої
позначки (дефіс, крапка тощо).
5. Назва нормативно-правового акта, затвердженого наказом
Мінпаливенерго, повинна бути лаконічною, стислою, указувати на
предмет правового регулювання і відповідати назві, сформульованій
у відповідній структурній одиниці наказу Мінпаливенерго, що його
затверджує.
6. Нормативно-правовий акт, затверджений наказом
Мінпаливенерго, може містити такі структурні одиниці: розділи,
глави, пункти, підпункти, абзаци. Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового
акта є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом
уточнюють, конкретизують і розвивають пункт. Пункти
нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в глави -
самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання.
Глави, пов'язані за змістом і предметом правового регулювання,
можуть об'єднуватися в розділи. Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати: розділи і глави - коротку, чітко сформульовану назву; розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається
римськими цифрами з крапками; глави - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка
позначається арабськими цифрами з крапками; пункти - наскрізну в межах глави (розділу) порядкову
нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і
починаються з абзацу; підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка
позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою
(наприклад, 1.1.1, 1.2.1) або українськими літерами з дужкою, і
починаються з абзацу. Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої
позначки (дефіс, крапка тощо). Не допускається розміщення у розділі однієї глави, у главі -
одного пункту, у пункті - одного підпункту.
7. До наказу Мінпаливенерго можуть бути додані: додатки, що затверджуються наказом Мінпаливенерго і
позначаються грифом "Додаток", - це акти з оперативних, кадрових,
розпорядчих питань (зокрема щодо утворення або ліквідації робочих
органів, затвердження або зміни їх складу тощо) або переліки
актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо; додатки, що затверджуються наказом Мінпаливенерго і
позначаються грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", - це нормативно-правові акти
(положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід'ємну
частину наказів Мінпаливенерго, якими вони затверджені, і мають
однакову з ними юридичну силу); зміни до нормативно-правових
актів. При цьому до нормативно-правового акта, затвердженого наказом
Мінпаливенерго, можуть бути додані додатки, що пояснюють або
доповнюють його зміст і позначаються грифом "Додаток". За наявності кількох додатків, що позначаються словом
"Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N" перед
цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2
тощо.
8. Додаток, що затверджується наказом Мінпаливенерго,
розміщується на стандартних аркушах, містить посилання на дату і
номер цього наказу. Відмітка до додатка розміщується на верхньому
правому полі першого аркуша додатка за такою формою:
Додатокдо наказу Мінпаливенерго
13.12.2006 N 85
Додаток, що затверджується наказом Мінпаливенерго,
підписується керівником структурного підрозділу Мінпаливенерго на
лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з
найменування посади особи, яка підписує документ, особистого
підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника
друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.
9. Затверджений наказом Мінпаливенерго нормативно-правовий
акт розміщується на стандартних аркушах, без оформлення титульного
аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша
нормативно-правового акта розміщується гриф за такою формою:
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінпаливенерго
20.01.2007 N 15
Нормативно-правовий акт, затверджений наказом Мінпаливенерго,
підписується керівником структурного підрозділу Мінпаливенерго на
лицьовому боці останнього аркуша. Нормативно-правові акти, затверджені наказом Мінпаливенерго,
додаються у послідовності, у якій вони затверджені у наказі
Мінпаливенерго.
10. Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого
наказом Мінпаливенерго, доповнюють, пояснюють окремі питання
нормативно-правового акта або акт у цілому (переліки суб'єктів,
об'єктів, форми, зразки документів, таблиці, графіки, схеми, інші
відомості, спрямовані на застосування нормативно-правового акта).
Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних
одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою:
"згідно з додатком", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2". Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна
дослівно відповідати назві самого додатка. Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом
Мінпаливенерго, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до
додатка включає номер додатка та назву нормативно-правового акта і
розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за
такою формою:
Додаток 3до Порядку конкурсного
відбору інноваційних
проектів для їх фінансової
підтримки
У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на
декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому
верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці"
та її номер. Знак "N " при цьому не ставиться. Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом
Мінпаливенерго, не підписуються.
11. Наказ Мінпаливенерго, нормативно-правовий акт,
затверджений наказом Мінпаливенерго, та додатки до нього повинні
мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка
розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та
розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.
12. Зміни до нормативно-правового акта, затвердженого наказом
Мінпаливенерго, оформлюються наказом Мінпаливенерго. Зміни до наказу Мінпаливенерго викладаються виключно у наказі
Мінпаливенерго. При цьому у відповідному пункті наказу
Мінпаливенерго зазначаються наказ Мінпаливенерго, до якого
вносяться зміни, дата і номер прийняття, назва, за наявністю дата
і номер державної реєстрації у Мін'юсті і після двокрапки в лапках
викладається текст змін. Наприклад: "Внести зміни до Положення про
порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в
газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства
палива та енергетики України від 25.02.2004 N 112, зареєстрованого
в Мін'юсті 03.03.2004 за N 287/8886 (із змінами), такі зміни:". Якщо зміни до нормативно-правового акта мають незначний обсяг
(до однієї сторінки), їх викладають у наказі. При цьому, якщо
зміни вносяться лише до однієї структурної одиниці
нормативно-правового акта, у відповідному пункті наказу
зазначаються ця структурна одиниця, назва нормативно-правового
акта, наказ Мінпаливенерго, дата і номер прийняття та за наявності
державної реєстрації у Мін'юсті і після двокрапки в лапках
викладається текст зміни. У разі внесення змін до кількох структурних одиниць
нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким
формулюванням: "Унести до (назва нормативно-правового акта, наказ
Мінпаливенерго, яким він затверджений, дата і номер прийняття та
за наявності дата і номер державної реєстрації у Мін'юсті) такі
зміни:".
13. У разі внесення до нормативно-правового акта значних за
обсягом змін (більше однієї сторінки) до наказу Мінпаливенерго
окремо додається текст змін під грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", а в наказі
Мінпаливенерго дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до
(назва нормативно-правового акта, наказ Мінпаливенерго, яким він
затверджений, дата і номер прийняття, за наявності дата та номер
державної реєстрації у Мін'юсті), що додаються".
14. У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної
одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або
істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно
викласти в новій редакції.
15. При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції
в наказі Мінпаливенерго дається таке формулювання: "Унести зміни
до (назва нормативно-правового акта, наказ Мінпаливенерго, яким
він затверджений, дата і номер прийняття, за наявності дата та
номер державної реєстрації у Мін'юсті), виклавши його в новій
редакції, що додається". Наприклад: "Унести зміни до Положення про
порядок оцінки готовності об'єктів електроенергетики до роботи в
осінньо-зимовий період, затвердженого наказом Міністерства палива
та енергетики України від 07.07.2006 N 231, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 21.09.2006 за N 1064/12938, виклавши
його в новій редакції, що додається. ".
16. У грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" дається посилання на дату і номер
наказу Мінпаливенерго, яким було затверджено первинний акт, та
зазначається, що акт наведено в редакції наказу Мінпаливенерго,
яким вона затверджується, за такою формою:
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінпаливенерго
21.01.2008 N 4
(у редакції наказу
Мінпаливенерго
15.05.2008 N 102)
17. Якщо додаток до наказу Мінпаливенерго, який ним
затверджено, викладено в новій редакції, відмітка до нього
оформлюється за такою формою:
Додатокдо наказу Мінпаливенерго
22.03.2007 N 78
(у редакції наказу
Мінпаливенерго
13.03.2008 N 96)
18. Якщо в новій редакції викладається додаток до
нормативно-правового акта, затвердженого наказом Мінпаливенерго
(правила, положення, інструкції тощо), то відмітка до нього
оформляється за формою, наведеною в пункті 10 цього розділу.
19. У разі, коли зміни вносяться до нормативно-правового
акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту
його оновленої редакції з посиланням на наказ Мінпаливенерго, яким
затверджено першу редакцію, із зазначенням за наявності дати та
номера державної реєстрації в Мін'юсті, а в дужках вказується
наказ Мінпаливенерго, яким затверджено нову редакцію, без
реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції
оновленого нормативно-правового акта не робляться. Наприклад:
"Унести до Порядку надання звітності підприємствами, внесеними до
Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть
участь у процедурі погашення заборгованості, затвердженого наказом
Міністерства палива та енергетики України від 22.12.2005 N 612
(у редакції наказу Мінпаливенерго від 22 січня 2008 року N 15),
такі зміни".
20. У разі доповнення нормативно-правового акта новими
структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта
структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць
відповідно змінюється. Наприклад: "у пункті 5 абзац другий виключити. У зв'язку з цим абзаци
третій-п'ятий уважати відповідно абзацами другим-четвертим; доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом такого
змісту: "...". У зв'язку з цим абзаци другий і третій уважати
відповідно абзацами третім і четвертим". При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового
акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.
21. У разі доповнення нормативно-правового акта новою
структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення
з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка
містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та
відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта
змінюються. Наприклад: "Доповнити Положення новим додатком 19
(додається). У зв'язку з цим додатки 19-34 уважати відповідно
додатками 20-35. У тексті Положення посилання на додатки 19-34
замінити посиланнями відповідно на додатки 20-35".
22. При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує
декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце
розташування цих змін. Наприклад: "пункт 5 після абзацу другого
доповнити новим абзацом такого змісту". Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер
не зазначається. Наприклад: "пункт 7 доповнити новим абзацом
такого змісту". У разі необхідності внесення доповнення або уточнення
нормативного припису можлива заміна однієї структурної одиниці
кількома. Наприклад: "підпункт "б" пункту 4 замінити двома новими
підпунктами такого змісту"; "підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома
новими підпунктами такого змісту".
23. Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового
акта слід об'єднувати і розташовувати наприкінці
нормативно-правового акта. Наприклад: "У тексті слово "Компанія"
замінити словом "Установа" у відповідних відмінках.
24. У зв'язку з прийняттям Мінпаливенерго
нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили
чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо
вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам,
виявилися такими, що поглинуті ним або фактично втратили своє
значення. Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в
окремому пункті наказу Мінпаливенерго, яким затверджено новий
нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до наказу
Мінпаливенерго. Нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких
минув, до переліку не включаються, оскільки не потребують визнання
такими, що втратили чинність. Якщо віднесення нормативно-правового
акта до такої категорії викликає сумнів, він уключається до
переліку актів, що втратили чинність. Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що
втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі
нормативно-правові акти, якими до нього внесено зміни. При підготовці пропозицій про визнання нормативно-правових
актів такими, що втратили чинність, необхідно встановити, чи
поширювалася їх дія наступними актами, та врахувати ці обставини
для того, щоб визнати такими, що втратили чинність, також акти про
їх поширення. Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив
чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним
такими, що втратили чинність. У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність,
нормативно-правового акта, затвердженого наказом Мінпаливенерго,
та за відсутності у такому наказі Мінпаливенерго інших необхідних
нормативних приписів визнається таким, що втратив чинність, наказ
Мінпаливенерго. Якщо наказ Мінпаливенерго містить інші нормативні
приписи, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що
втратила чинність, структурна одиниця наказу Мінпаливенерго про
затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.
25. Акт може бути прийнято спільно декількома суб'єктами
нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими. Порядок прийняття актів, зазначених у цьому пункті,
визначається Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах,
інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади,
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97
N 1153 ( 1153-97-п ).
26. У випадках, передбачених законодавством, або в разі
наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що
поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути
погоджений з відповідними заінтересованими органами. Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється
грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього
аркуша наказу, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування
посади особи, якою погоджується проект документа (ураховуючи
найменування органу), підпис, ініціали, прізвище та дату
погодження, а також засвідчення печаткою. Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання
"Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі
на місці грифа "ПОГОДЖЕНО", наприклад: "Аркуш погодження
додається". Це доцільно робити, коли проект нормативно-правового
акта погоджується кількома зацікавленими органами.
27. Нормативно-правовий акт Мінпаливенерго підлягає державній
реєстрації в Мін'юсті у разі, якщо він містить одну або більше
норм (правил поведінки), що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші
права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й
гарантовані Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України,
Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на
обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis
communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав
людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують
існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших
органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і
організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав
нормативно-правовий акт. Під час підготовки проекту нормативно-правового акта
Мінпаливенерго, який потребує державної реєстрації в Мін'юсті,
слід керуватись Положенням про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28
грудня 1992 року N 731 ( 731-92-п ), та Порядком подання
нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства
юстиції України та проведення їх державної реєстрації,
затвердженим наказом Мін'юсту від 12 квітня 2005 року N 34/5
( z0381-05 ) та зареєстрованим в Мін'юсті 12 квітня 2005 року за
N 381/10661.
28. Під час підготовки проектів актів підприємств і установ,
що належать до сфери управління Мінпаливенерго, слід враховувати
розділи I та III цих Методичних рекомендацій. Під час визначення, чи належить питання, яке передбачається
вирішити в акті підприємства або установи, що належать до сфери
управління Мінпаливенерго, до предмету регулювання акта слід
враховувати положення установчих документів відповідного
підприємства або установи.
-
скопійовано
-
-
