МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
                  ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

                            Н А К А З

                        14.12.2007  N 218
 

             Про затвердження Методичних рекомендацій
       оцінки економічної ефективності інвестицій
      в енергозберігаючі проекти на підприємствах
           житлово-комунального господарства
 

     На виконання Закону України  "Про  Загальнодержавну  програму
реформування  і розвитку житлово-комунального господарства України
на 2004-2010 роки" ( 1869-15 ) Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити  Методичні  рекомендації   оцінки   економічної
ефективності    інвестицій    в    енергозберігаючі   проекти   на
підприємствах житлово-комунального господарства (далі -  Методичні
рекомендації),    схвалені    рішенням    науково-технічної   ради
Мінжитлокомунгоспу від 22 листопада 2007 р. N 24.

     2. Відділу енергозбереження (А.Ю.Шульга) направити  Методичні
рекомендації  Раді  міністрів  АР  Крим,  обласним,  Київській  та
Севастопольській міським державним адміністраціям.

     3. Доручити    розповсюдження     Методичних     рекомендацій
Проблемному    інституту    нетрадиційних    енерготехнологій   та
інжинірингу згідно з умовами договору.

     4. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра С.Г.Зіміна.

 Міністр                                                 О.П.Попов
 

                                      Додаток
 

                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
       оцінки економічної ефективності інвестицій
      в енергозберігаючі проекти на підприємствах
           житлово-комунального господарства
 

                      1. Загальні положення

     1.1 Методичні  рекомендації  оцінки  економічної ефективності
інвестицій   в   енергозберігаючі   проекти    на    підприємствах
житлово-комунального  господарства  розроблені на виконання Закону
України від 24.06.2004 N 1869-IV ( 1869-15 ) "Про Загальнодержавну
програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства
України" і установлюють порядок розрахунку  та  оцінки  показників
економічної  ефективності  впровадження енергозберігаючих проектів
на підприємствах  і  організаціях  з  утримання  житлового  фонду,
водопровідно-каналізаційного     господарства    та    комунальної
теплоенергетики.

     1.2 Методичні рекомендації призначені  працівникам  технічних
та   планово-економічних   підрозділів   підприємств  з  утримання
житлового  фонду,  водопровідно-каналізаційного  господарства   та
комунальної  теплоенергетики  України  для  визначення економічних
показників  інвестиційних  проектів,  спрямованих  на   реалізацію
енергозберігаючих  заходів  при  виробництві  і наданні споживачам
послуг  і  є   керівництвом   для   вибору   кращого   проекту   з
енергозбереження в сфері розвитку систем водо-, теплопостачання та
водовідведення.

     1.3 Методичні  рекомендації  встановлюють  рекомендації  щодо
впровадження   енергозберігаючих   заходів   зі   зменшення  втрат
паливно-енергетичних    ресурсів,    перелік    основних    джерел
фінансування   проектів   з   енергоресурсозбереження,  визначення
економії  паливно-енергетичних  ресурсів,  показники   економічної
ефективності   інвестицій   в   енергозберігаючі   проекти  та  їх
розрахунок,  рекомендації щодо  прийняття  відповідних  рішень  та
аналіз можливих ризиків при визначенні економічної ефективності.

     1.4 Вимоги    Методичних    рекомендацій    поширюються    на
організації,  підприємства і установи,  які  реалізовують  проекти
будівництва,    розвитку    систем   водо-,   теплопостачання   та
водовідведення  та  здійснюють   інші   інвестиційні   проекти   з
підвищення ефективності енерговикористання із залученням бюджетних
коштів.     Для підприємств,   які  здійснюють  інвестиційні  проекти  за
рахунок  власних  коштів,  положення  Методичних  рекомендацій   є
рекомендованими.

                     2. Нормативні посилання

     У цих Методичних рекомендаціях є посилання на такі нормативні
документи:     - Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і
розвитку житлово-комунального     господарства     України      на
2004-2010 роки" від 24.06.2004 N 1869-IV ( 1869-15 );     - Закон України "Про питну воду та питне водопостачання"  від
10.01.2002 N 2918-III ( 2918-14 );     - Закон України "Про Загальнодержавну  програму  "Питна  вода
України" на 2006-2020 роки" від 03.03.2005 N 2455-IV ( 2455-15 );     - Закон України "Про інвестиційну  діяльність"  від  18.09.91
N 1560-XII ( 1560-12 );     - Закон   України   "Про   енергозбереження"   від   01.07.94
N 75/94-ВР ( 75/94-ВР, 74/94-ВР );     - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"  від
28.12.94 N 335/94-ВР ( 335/94-ВР, 334/94-ВР );     - Закон  України  "Про  лізинг"  від  16.12.97  N   723/97-ВР
( 723/97-ВР );     - Закон України "Про інноваційну діяльність"  від  04.07.2002
N 40-IV ( 40-15 );     - Закон  України  "Про  альтернативні  джерела  енергії"  від
20.02.2003 N 555-IV ( 555-15 );     - Закон  України   "Про   житлово-комунальні   послуги"   від
24.06.2004 N 1875-IV ( 1875-15 );     - Закон  України   "Про   теплопостачання"   від   02.06.2005
N 2633-IV ( 2633-15 );     - Закон України  "Про  комбіноване  виробництво  теплової  та
електричної   енергії   (когенерацію)   та  використання  скидного
енергопотенціалу" від 05.04.2005 N 2509-IV ( 2509-15 );     - Указ  Президента  України  N 662/99 ( 662/99 ) від 16.06.99
"Про   заходи   щодо   скорочення   енергоспоживання    бюджетними
установами, організаціями та казенними підприємствами";     - Розпорядження    Президента    України    від    20.10.2005
N 1199/2005-рп  (  1199/2005-рп  )  "Про  заходи щодо забезпечення
енергетичної безпеки України";     - постанова  Кабінету  Міністрів  України від 31.12.97 N 1505
( 1505-97-п  )  "Про   Програму   державної   підтримки   розвитку
нетрадиційних  та  відновлюваних  джерел енергії та малої гідро- і
теплоенергетики";     - постанова  Кабінету  Міністрів  України  від  10.07.2006 р.
N 955 ( 955-2006-п ) "Про затвердження Порядку формування  тарифів
на  виробництво,  транспортування,  постачання теплової енергії та
послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води";     - постанова  Кабінету  Міністрів  України  від  12.07.2006 р.
N 959 ( 959-2006-п ) "Про затвердження Порядку формування  тарифів
на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення";     - постанова Кабінету Міністрів України від  25.11.99  N  2145
( 2145-99-п ) "Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки
та  відбору  інвестиційних  проектів,  що  передбачають  залучення
коштів державного бюджету";     - постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001  N  241
( 241-2001-п  ) "Про Порядок відбору проектів з енергозбереження і
здійснення  видатків  на  їх  виконання  за   рахунок   державного
бюджету";     - постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002  N  483
( 483-2002-п  )  "Про Порядок затвердження інвестиційних програм і
проектів  будівництва  та  проведення  їх  комплексної   державної
експертизи";     - наказ Держкоменергозбереження України  від  15.10.99  N  91
"Про  затвердження  Міжгалузевих норм споживання електроенергії та
теплової  енергії  для  установ  і  організацій  бюджетної   сфери
України";     - наказ Міністерства  фінансів  України  від  31.03.99  N  87
( z0391-99    )    "Про    затвердження    Положення   (стандарту)
бухгалтерського  обліку   1   "Загальні   вимоги   до   фінансової
звітності";     - наказ Держкоменергозбереження і  Мінекономіки  України  від
21.06.2000  N  47/127 ( z0405-00 ) "Про затвердження Положення про
матеріальне  стимулювання   колективів   і   окремих   працівників
підприємств,     організацій     та     установ     за    економію
паливно-енергетичних   ресурсів   у   суспільному    виробництві",
зареєстрований в  Міністерстві  юстиції  України від 10.07.2000 за
N 405/4626;     - Положення  (стандарт)  бухгалтерського  обліку  1 "Загальні
вимоги до фінансової звітності",  затверджене наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.99 N 87 ( z0391-99 );     - ДСТУ   2155-93   "Енергозбереження.    Методи    визначення
економічної ефективності заходів по енергозбереженню";     - КТМ 204 України 246-99 "Галузева методика нормування витрат
палива  на  виробництво  та  відпуск  теплової  енергії котельнями
теплового господарства";     - КТМ  204  України  244-94  "Норми та вказівки по нормуванню
витрат  палива  та  теплової  енергії  на  опалення  житлових   та
громадських  споруд,  а  також  на господарсько-побутові потреби в
Україні", затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.93;     - Порядок     розрахунку     норм    витрат    електроенергії
підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та
постачанні (розподілі) теплової енергії;     - Галузева програма енергозбереження у будівельному комплексі
та житлово-комунальному   господарстві  на  2001-2005  рр.  та  на
перспективу,  схвалена  рішенням  колегії  Держбуду  України   від
09.10.2001 N 96;     - Методика  розрахунку  питомих  витрат  паливно-енергетичних
ресурсів     на     підприємствах     водопровідно-каналізаційного
господарства України,  затверджена  наказом  Мінбуду  України  від
11.10.2006  N  335 ( z1381-06 ) та зареєстрована Мін'юстом України
28.12.2006 за N 1381/13255;     - Методичні    рекомендації   (Положення)   по   економічному
стимулюванню впровадження засобів обліку та регулювання споживання
теплової  енергії,  затверджені протоколом Міжвідомчої комісії при
Кабінеті Міністрів України від 04.04.97 N 8.

                 3. Терміни та визначення понять

     Нижче подано терміни,  вжиті в цих Методичних  рекомендаціях,
та позначені ними поняття:     витрати -  зменшення  економічних  вигод  у  вигляді  вибуття
активів  або  збільшення зобов'язань,  які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок  його
вилучення або розподілення власниками);     дохід - збільшення економічних вигод  у  вигляді  надходження
активів або зменшення зобов'язань, які сприяють зростанню власного
капіталу  (за  винятком  зростання  капіталу  за  рахунок  внесків
власників).  У  цих Методичних рекомендаціях під доходом розуміють
збільшення власного капіталу  підприємства  за  рахунок  зменшення
витрат   коштів  на  придбання  паливно-енергетичних  ресурсів  та
зменшення  платежів  за   забруднення   навколишнього   природного
середовища, що досягнуто за рахунок впровадження енергозберігаючих
заходів;     паливно-енергетичні ресурси  -  сукупність  всіх  природних і
перетворених видів  палива  та  енергії,  які  використовуються  в
національному господарстві;     економія паливно-енергетичних                        ресурсів
(енергоресурсозбереження)    -    відносне    скорочення    витрат
паливно-енергетичних  ресурсів,  що  виявляється  у  зниженні   їх
питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання
послуг встановленої якості.     У цих   Методичних   рекомендаціях   під   терміном  економія
паливно-енергетичних ресурсів розуміють відносне зменшення  витрат
паливно-енергетичних  ресурсів,  одержане  за рахунок впровадження
енергозберігаючих заходів.     Експлуатаційні поточні   витрати   складаються  з  витрат  на
енергетичні і  матеріальні  ресурси,  зарплату  з  відрахуваннями,
амортизаційні відрахування та інші платежі;     енергетичні витрати - витрати паливно-енергетичних  ресурсів,
необхідних  для  реалізації  технологічного  процесу  із  заданими
якісними та кількісними показниками;     енергозберігаючі заходи - заходи,  спрямовані на впровадження
та   виробництво   енергоефективних   продукції,   технологій   та
обладнання;     норма амортизації - частка (у відсотках) балансової  вартості
груп  основних  фондів,  яка має бути віднесена на їх поліпшення і
реновацію та зменшення скоригованого прибутку;     нормативний коефіцієнт     ефективності     дорівнює    нормі
дисконтування (приведення різночасних  економічних  показників  до
початку  розрахункового  періоду  -  тобто  до року,  який передує
початкові будівництва),  величина  якої  приймається  залежно  від
конкретних  умов  (як  правило,  відповідає  обліковій  процентній
ставці Національного банку України);     термін окупності - період часу,  за який інвестиційні витрати
на  впровадження  енергозберігаючого  заходу  відшкодовуються   за
рахунок прибутку, одержаного від його реалізації.     прибуток - сума,  на яку доходи перевищують пов'язані з  ними
витрати;     приведені витрати - видатковий складник  ефекту  впровадження
енергозберігаючих   заходів,   який   зручно  використовувати  для
порівняння ефективності декількох  їх  варіантів  впровадження  за
умови ідентичності прибуткового складника доходів;     рентабельність інвестицій     за     рахунок     впровадження
енергозберігаючих заходів - економічний ефект у відносних одиницях
(відношення прибутку  або  доходів  до  витрат),  який  відображає
частку  витрат,  що  повертається  щороку  у  вигляді прибутку або
доходу за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів;     ризик у   разі   впровадження   енергозберігаючого  заходу  -
невизначеність   і   неоднозначність   початкових   і    подальших
техніко-економічних   показників,   які   впливають  на  майбутній
результат   і    виникають    у    разі    впровадження    дорогих
енергозберігаючих заходів з тривалим терміном впровадження;     економічна ефективність    енергозберігаючого    заходу     -
економічний  ефект  від  впровадження  енергозберігаючого  заходу,
розрахований на основі його технічних показників;     підприємства житлово-комунального   господарства   України  -
юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та  форми
власності,    які    працюють    в   галузі   житлово-комунального
господарства;     санація -  комплекс  заходів,  спрямованих  на  підготовку  і
реалізацію  процесу  впровадження  енергозберігаючих  заходів   на
підприємствах  житлово-комунального  господарства для подолання їх
фінансової  кризи  і  відновлення  чи   досягнення   прибутковості
підприємств і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді;     реновація -     процес      заміни      на      підприємствах
житлово-комунального господарства технологічно зношених і морально
застарілих виробничих основних фондів новими їх видами  в  процесі
реалізації енергозберігаючого проекту.     Визначення решти  термінів  наведено  в   тексті   Методичних
рекомендацій та в нормативних документах, перелічених у розділі 2.

                   4. Позначення та скорочення

     Нижче подано  познаки  та скорочення,  вжиті в цих Методичних
рекомендаціях:     ВНР - внутрішня норма рентабельності (прибутку).     Д - дохід, грн.     Е  - нормативний коефіцієнт ефективності, частка од.      н     Е - ставка дисконтування, частка од.     Є - економічний ефект, грн.     К - капітальні вкладення, грн.     К  - питомі капітальні вкладення, грн./од. продукції.      п     М  -  характеристика  ефективності  вкладення  інвестицій   в      е
енергозберігаючий проект.
П - прибуток, грн.
В - поточні витрати, грн.
В  - приведені витрати, грн.
 п
е - внутрішня норма рентабельності, %.
N  - норма амортизації, %.
 а
R - рентабельність, %.
Т - останній рік розрахункового періоду, рік.
Т   - термін окупності, рік.
 ок
t - поточний рік у розрахунковий період, рік
а - коефіцієнт приведення за фактором часу.

енергозберігаючий проект.
П - прибуток, грн.
В - поточні витрати, грн.
В  - приведені витрати, грн.
 п
е - внутрішня норма рентабельності, %.
N  - норма амортизації, %.
 а
R - рентабельність, %.
Т - останній рік розрахункового періоду, рік.
Т   - термін окупності, рік.
 ок
t - поточний рік у розрахунковий період, рік
а - коефіцієнт приведення за фактором часу.

             5. Існуючий стан інноваційної діяльності
            та передумови проведення заходів
               з енергоресурсозбереження

     Існуючий стан     інноваційної     діяльності     в     сфері
енергозбереження в країні може бути визначений як незадовільний, і
це насамперед стосується житлово-комунальної галузі,  яка протягом
останніх 15-20 років хронічно недотримувала необхідні кошти навіть
на  підтримання  існуючого технічного стану систем,  не кажучи про
будь-які інновації. Упродовж цих років іде нескінченне обговорення
буцімто   неправомірно  завищених  тарифів  на  житлово-комунальні
послуги, при цьому ніхто не хоче враховувати, що з технічного боку
саме  енергозбереження  є  найбільш  дієвим  шляхом  для зменшення
витрат на  житлово-комунальні  послуги  і,  відповідно,  зменшення
тарифів.  Вартість  енергоресурсів у загальному переліку витрат за
видами послуг досягає (верхня межа):

------------------------------------------------------------------
|Гаряче водопостачання  |75-85%                                  |
|-----------------------+----------------------------------------|
|Централізоване опалення|55-70%                                  |
|-----------------------+----------------------------------------|
|Водопостачання         |35-45%                                  |
|-----------------------+----------------------------------------|
|Водовідведення         |20-30%                                  |
|-----------------------+----------------------------------------|
|Утримання будинків     |15-20%                                  |
------------------------------------------------------------------

     Основою проведення  заходів   з   енергоресурсозбереження   є
затверджена  органами  місцевого  самоврядування Програма розвитку
систем  теплопостачання,  водопостачання  та  водовідведення,  яка
розробляється     за     результатами    енергетичних    обстежень
(енергоаудиту) житлово-комунальних підприємств регіону, населеного
пункту.     Енергоаудит дає       змогу        визначити        потенціал
енергоресурсозбереження    конкретного   заходу;   вартість   його
впровадження та термін окупності заходу.     Необхідною умовою      успішного      виконання      Програми
енергоресурсозбереження  є  загальна  зацікавленість  замовника  -
органів   місцевого   самоврядування   та   виконавців  заходів  -
житлово-комунальних підприємств.     Стимулювання слід  розповсюдити  на  усіх  учасників процесів
експлуатації   житлово-комунального    господарства:    мешканців,
муніципальні          організації          та         підприємства
водопровідно-каналізаційного       господарства,       комунальної
теплоенергетики, утримання житлового фонду.     Заходи з ресурсозбереження розподіляються на:     - на  довгострокові високовитратні з терміном окупності більш
5 років;     - середньовитратні із терміном окупності 2-5 років;     - першочергові маловитратні із терміном окупності 1-2 роки.

       6. Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих
               заходів зі зменшення втрат
             паливно-енергетичних ресурсів

     6.1 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих  заходів
зі  зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах
з утримання житлового фонду     На житловий  фонд  припадає значна частка у загальному обсязі
споживання енергії народним господарством, зниження якої дозволить
зекономити   енергоресурси   та   зменшити   викиди  вуглеокису  в
атмосферу.  Тому саме теплотехнічна санація будинків є  ефективним
способом  досягнення  сталого  стану будинків та охорони клімату і
навколишнього середовища.

     Таблиця 6.1.     Показники     ефективності      впровадження
енергозберігаючих     технологій    та    заходів    з    економії
паливноенергетичних  ресурсів   на   підприємствах   з   утримання
житлового фонду

------------------------------------------------------------------
|   Назва заходів з   |  Очікувана економія |      Примітки      |
|    впровадження     |паливно-енергетичних |                    |
|  енергозберігаючих  |    ресурсів, %      |                    |
|     технологій      |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|      1. Економія теплової енергії при опаленні будівель        |
|----------------------------------------------------------------|
|Автоматизація та     |        До 15        |Від загальних витрат|
|диспетчеризація      |                     |теплоти             |
|котелень,            |                     |                    |
|абонентських вводів, |                     |                    |
|центральних теплових |                     |                    |
|пунктів              |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Встановлення на      |        До 5         |                    |
|вводах               |                     |                    |
|теплолічильників,    |                     |                    |
|контроль за витратою |                     |                    |
|тепла                |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Використання         |        3 - 8        |                    |
|регульованих         |                     |                    |
|елеваторів на вводах |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Перехід в            |      20 - 30        |Від споживання      |
|опалювальних системах|                     |теплоти на опалення |
|від теплоносія пару  |                     |                    |
|до води              |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Проведення           |       3 - 20        |                    |
|пофасадного          |                     |                    |
|регулювання          |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Встановлення на      |        6 - 7        |                    |
|нагрівальних приладах|                     |                    |
|терморегуляторів     |                     |                    |
|(місцеве             |                     |                    |
|регулювання)         |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Встановлення         |        1 - 5        |                    |
|радіаторних          |                     |                    |
|рефлекторів (екранів |                     |                    |
|із алюмінієвої       |                     |                    |
|фольги) між          |                     |                    |
|зовнішньою стіною та |                     |                    |
|нагрівальним         |                     |                    |
|приладом             |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Періодичне промивання|          3          |                    |
|систем опалення      |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Налагодження та      |        2 - 5        |                    |
|вдосконалення роботи |                     |                    |
|регулювальних та     |                     |                    |
|опалювальних         |                     |                    |
|приладів             |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Підвищення теплового захисту будинків (зниження тепловитрат) |
|----------------------------------------------------------------|
|Збільшення опору     |                     |Від навантаження на |
|теплопередачі        |                     |опалення            |
|зовнішніх огороджень |                     |                    |
|існуючих будинків:   |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|на 10%               |        2 - 4        |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|на 20%               |        4 - 8        |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Використання         |        До 30        |Від тепловитрат     |
|багатошарових        |                     |через зовнішні      |
|зовнішніх панелей з  |                     |огородження         |
|ефективним           |                     |                    |
|утеплювачем та       |                     |                    |
|негнучкими зв'язками |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Створення теплих     |        3 - 5        |Від витрат теплоти  |
|горищ та подвійних   |                     |на опалення         |
|тамбурів             |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Використання         |          3          |                    |
|розділених віконних  |                     |                    |
|рам замість спарених |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Використання         |        4 - 6        |                    |
|заповнень віконних   |                     |                    |
|прорізів з 3 та 4    |                     |                    |
|шаровим склінням     |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Використання         |        3 - 5        |                    |
|заповнень віконних   |                     |                    |
|прорізів з           |                     |                    |
|теплозахисним склом  |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Зменшення розмірів   |        6 - 8        |                    |
|віконних прорізів до |                     |                    |
|норми натурального   |                     |                    |
|освітлення           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Використання         |До 15 кг у.п. на рік |Від витрат палива на|
|спеціальних пристроїв| на 1 кв.м заскління |опалення            |
|на світлотехнічній   |                     |                    |
|плівці в якості штор |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|    3. Економія теплової енергії при гарячому водопостачанні    |
|----------------------------------------------------------------|
|Використання         |        До 3         |Від витрат теплоти  |
|змішувачів з         |                     |на ГВП              |
|регуляторами         |                     |                    |
|температури          |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Забезпечення         |        До 5         |                    |
|необхідної циркуляції|                     |                    |
|води за рахунок      |                     |                    |
|конструктивних рішень|                     |                    |
|та використання      |                     |                    |
|малошумних           |                     |                    |
|безфундаментних помп |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Встановлення         |        1,5          |                    |
|поетапних дросельних |                     |                    |
|шайб чи              |                     |                    |
|стабілізаторів тиску |                     |                    |
|для вирівнювання та  |                     |                    |
|зменшення водозабору |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Організація обліку   |          5          |                    |
|витрат гарячої води  |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Утилізація теплоти   |        6,9          |                    |
|стічних вод          |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
| 4. Енергоресурсозберігаючі заходи в системах водопостачання та |
|                        водовідведення                          |
|----------------------------------------------------------------|
|Усунення витоків води|        До 80        |Від загального      |
|зі змивних бачків із |                     |обсягу витоків      |
|заміною застарілих   |                     |                    |
|конструкцій на       |                     |                    |
|сучасні              |                     |                    |
|---------------------|                     |                    |
|Заміна зношених      |                     |                    |
|кранів-змішувачів,   |                     |                    |
|туалетних кранів     |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Встановлення         |        До 50        |Від загального      |
|регуляторів тиску    |                     |обсягу витрат води  |
|води                 |                     |на будинок          |
|---------------------+---------------------|                    |
|Автоматизація роботи |          3          |                    |
|підвищувальних       |                     |                    |
|насосів              |                     |                    |
|---------------------+---------------------|                    |
|Організація обліку   |          5          |                    |
|витрат холодної води |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|      5. Енергозберігаючі заходи в системах вентиляції та       |
|                    кондиціонування повітря                     |
|----------------------------------------------------------------|
|Зменшення обміну     |    Не менше 10      |Від витрат теплоти  |
|повітря в нічний час |                     |на опалення         |
|та у вихідні до      |                     |                    |
|0,5 куб.м/год. в     |                     |                    |
|приміщеннях, що не   |                     |                    |
|використовуються     |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Автоматичне          |         10          |Від витрат теплоти  |
|регулювання          |                     |на вентиляційні     |
|температури          |                     |системи             |
|припливного повітря  |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Утилізація тепла     |       5 - 10        |Від витрат теплоти  |
|витяжного повітря    |                     |на підігрів         |
|                     |                     |припливного повітря |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Локалізація шкідливих|        До 50        |Від витрат теплоти  |
|виділень усередині   |                     |на вентиляційні     |
|приміщень            |                     |системи             |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Використання         |       До 100        |Від витрат теплоти  |
|поворотних           |                     |на підігрів         |
|розподільників       |                     |припливного повітря |
|повітря, які         |                     |                    |
|дозволяють подавати  |                     |                    |
|повітря з великою    |                     |                    |
|різницею температур  |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Використання жалюзі  |        До 15        |Від витрат          |
|на вікнах            |                     |електроенергії на   |
|                     |                     |кондиціонування     |
|                     |                     |повітря             |
|----------------------------------------------------------------|
|  6. Економія палива за рахунок використання теплоти з низьким  |
|  потенціалом, вторинних енергоресурсів та відновлюваних джерел |
|                            енергії                             |
|----------------------------------------------------------------|
|Використання         | До 120-180 кг у.п.  |Порівняно з         |
|геліоустановок у     |  щорічно на 1 кв.м  |витратами теплоти у |
|системах опалення та |   геліоприймача     |будинках з          |
|ГВП                  |                     |традиційними        |
|                     |                     |системами           |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Впровадження сонячних|      30 - 40        |Від загальних витрат|
|пасивних систем      |                     |теплоти на          |
|опалення             |                     |традиційне опалення |
|                     |                     |будівель            |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Впровадження теплових|        До 70        |Від загальних витрат|
|помп, що             |                     |теплоти на          |
|використовують       |                     |теплопостачання     |
|низькотемпературний  |                     |                    |
|потенціал для        |                     |                    |
|теплопостачання      |                     |                    |
------------------------------------------------------------------

     У процесі вибору та впровадження ефективних енергозберігаючих
заходів у житловому фонді роблять принципову різницю між заходами,
що стосуються  покращення  технічних  характеристик  опалювального
устаткування та постачальних мереж,  та заходами, які впливають на
споживання   теплової   енергії,   насамперед,    що    стосуються
огороджуючих конструкцій будинку та вентиляції.     Для теплотехнічної санації житлового фонду можна  використати
низку  різноманітних,  з успіхом застосованих упродовж десятиліть,
теплоізоляційних  матеріалів  та  систем.  За  високої  потреби  у
заходах  з теплоізоляції зараз розробляються нові технології,  які
сприяють розширенню наявного ринку теплоізоляційної продукції.     Принципово важливим   є   поєднання   заходів  теплотехнічної
санації  з  першочерговими  роботами  з  ремонту  чи  модернізації
будинку та його окремих елементів. Тобто для додаткового створення
оптимальної   теплової   ізоляції   слід   використати    найбільш
сприятливий   час,   коли   так   чи   інакше  потрібно  проводити
ремонтно-будівельні роботи.  Через поєднання заходів можна  значно
скоротити   витрати   на   ізоляцію,   що   значно   підвищить  їх
ефективність.     Якщо ремонтні  роботи  не  супроводжуватимуться  відповідними
ресурсозберігаючими заходами,  то можливості з покращання ситуації
будуть  втрачені  на  багато  десятиліть  наперед.  При проведенні
модернізації  будинків  потрібно  завжди  передбачати   заходи   з
підвищення  теплоефективності  шляхом збільшення товщини захисного
шару,  оскільки  витрати  на  додаткові  сантиметри   ізоляційного
матеріалу, як правило, невисокі.     Для усіх елементів будинку існує ряд перевірених заходів, які
є  економічно  рентабельними.  Передумовою  для  цього у більшості
випадків є те,  що  ці  заходи  проводяться  разом  з  необхідними
заходами  із  санації  будинку,  коли  його конструктивні елементи
мають  низькі  теплотехнічні  параметри.  Наслідком   посередньої,
неоптимальної  теплоізоляції може бути те,  що в майбутньому можна
вже не сподіватися на проведення енергозберігаючого заходу високої
якості.     Якщо на  вибір  є  низка  різних  заходів,   то   на   основі
економічної  оцінки  слід  досягти  якомога  вигіднішого кінцевого
результату.

     6.2 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих  заходів
зі    зменшення    втрат    паливно-енергетичних    ресурсів    на
теплопостачальних підприємствах

     Витрати паливно-енергетичних ресурсів котельнями  комунальної
теплоенергетики в  Україні складають щорічно понад 8,0 млн.т у.п.,
з яких майже 80% - це природний газ, близько 10% - мазут і близько
10% - вугілля.     За останні 5 років споживання  теплової  енергії  на  потреби
житлово-комунального господарства підвищилося майже на 7%.     За оцінками     фахівців     значне     скорочення     витрат
паливно-енергетичних   ресурсів   у   галузі   можливе   за  умови
реконструкції з обсягом фінансування майже 2  млрд.грн.  (в  цінах
2002  р.).  Ці  кошти  можуть  надходити  за рахунок револьверного
механізму енергозбереження,  за рахунок інвестиційних  проектів  з
зовнішнім   фінансуванням   та  за  рахунок  механізмів  спільного
впровадження зі зниження викидів парникових газів у довкілля.     Поряд з  розвинутими  потужними джерелами теплової енергії на
базі  ТЕЦ,  районних  і  квартальних   котелень,   теплопостачання
населення та інших споживачів здійснюють близько 11 тисяч котелень
малої (до  3  Гкал/год.)  потужності,  які  виробляють  майже  15%
загального обсягу теплової енергії,  виробленої теплопостачальними
підприємствами комунальної форми власності.     Основне та допоміжне обладнання значної кількості комунальних
котелень (приблизно 25%) вичерпало допустимі терміни  експлуатації
і  суттєво  перевищують  20 років.  У цих котельнях експлуатуються
малоефективні,  морально та фізично зношені котли,  зі  застарілою
автоматикою і пальниковими пристроями,  що зумовлює значні витрати
палива.     Питомі витрати  енергоресурсів  на виробництво 1 Гкал теплоти
на деяких підприємствах становлять 185-190 кг у.п.,  у той час  як
за кордоном - 145-150 кг у.п. У циклі виробництва теплової енергії
втрати на ряді малоефективних  котелень  становлять  близько  30%.
Приведення  цих  витрат  до  нормативного  рівня може дати щорічну
економію до 2,4 млн.т у.п.     Крім витрат  ПЕР  котельним агрегатом на виробництво теплоти,
додатково  втрачається  пальне  на  власні  потреби  котельні.  Ці
витрати за  нормами  складають від 2,3%  до 9,6%  від номінального
навантаження,  але  фактично   вони   майже   вдвічі   перевищують
розрахункові  значення,  що пояснюється низькою якістю мазуту,  що
розігрівається,  зношеністю  обладнання  та  іншими   об'єктивними
факторами.  Слід  зазначити  також,  що  різні види палива суттєво
впливають  на  сумарні  показники  циклу.  Так,  цикл   вироблення
теплової  енергії  при  спалюванні  вугілля програє газовому вже в
частині теплоти,  що інвестувалася.  Енерговитрати  на  видобуток,
транспортування,    збагачування,   гранулювання,   розморожування
вугілля майже вдвічі перевищують аналогічні інвестиції в  газовому
циклі і можуть досягати 35-45% теплотворної спроможності.     Розглянемо більш детально реальні втрати в циклі  виробництва
та споживання енергії, а також можливі методи їх зменшення.     Спалювання палива  в  залежності  від   топочного   пристрою,
пальника,  типу  змішування тощо характеризується рівнем хімічного
та механічного недопалу, а потім топковим теплоз'ємом.     Враховуючи втрати  в котельному агрегаті за рахунок хімічної,
механічної неповноти спалення та  з  газами,  що  відходять,  слід
відзначити,   що   для  найбільш  ефективних  котлів  комунального
господарства,  таких  як,  наприклад,  жаротрубні  серії  ВК,   ця
величина становить  10-12%,  а  для  найменш ефективних,  таких як
НІІСТУ-5, Універсал та ін.  - досягає 35%. Середній відсоток втрат
в 20-25%,  з урахуванням інвестованої енергії, фактично забезпечує
те,  що з теплоносієм з заданими параметрами із котельні  виходить
лише 45-50% енергії.     У зв'язку із незадовільним станом теплових мереж  комунальної
енергетики втрати в мережах залежно від їхньої довжини коливається
у межах від 8 до 25% і більше.     Зменшення втрат у теплових мережах можливо за рахунок:     - встановлення попередньо ізольованих труб на 7-20%;     - встановлення децентралізованих котелень - 9-25%;     - встановлення приладів обліку з регулюванням - 2-6%;     - заміщення    чотиритрубної   системи   теплопостачання   на
двотрубну з використанням сучасних пластинчатих бойлерів - 12-25%.     Доведення питомих   витрат   енергоресурсів   у   галузі   на
виробництво 1 Гкал теплоти до  150-160  кг  у.п.  та  відповідного
зменшення  викидів парникових газів у довкілля у системі одержання
теплоти  (котельний  агрегат)   можливо   досягти   за   допомогою
впровадження нових технологій, в т.ч. за рахунок:     - попереднього підігріву палива на 2%;     - емульгування рідкого палива - 5%;     - газифікації вугілля - 7%;     - гранулювання вугілля - 4%;     - підігріву повітря - 8-9%     - зволоження дуттєвого повітря - 1%;     - каталітичного спалення - 7%;     - термохімічного спалення - 2,5%;     - автоматизації процесу - 0,5-1,5%;     - модернізації пальникових пристроїв - 0,5-1%;     - інтенсифікації топкового теплообміну - 5%;     - утилізації теплоти газів, що відходять - 8%.

     6.3 Рекомендації  щодо впровадження енергозберігаючих заходів
на теплових мережах систем  централізованого  теплопостачання  при
їхньому ремонті і заміні

     Теплові мережі    є   "найвужчим   місцем"   централізованого
теплопостачання,  через яке  втрачаються  всі  його  потенційні  й
фактичні  переваги  й  вся  економія  від комбінованого вироблення
теплоти і електроенергії на  ТЕЦ.  Витоки  теплоносія  перевищують
норми,  прийняті  в інших країнах,  у сотні разів,  теплові втрати
через ізоляцію вище в декілька разів.     Якість теплових   мереж   багато  в  чому  визначає  вартість
теплопостачання.  Зараз досить висока  надійність  теплопостачання
досягається  за  рахунок регулярної заміни трубопроводів і великої
кількості аварійних служб у кожному підрозділі.     Заміна трубопроводів    повинна   виконуватись   виключно   з
використанням новітніх попередньо ізольованих труб.  Повинно  бути
розірвано  хибне  коло,  що  приводить  до постійного подорожчання
витрат на теплопостачання,  коли низька якість перекладки теплових
мереж  визначається  нестачею  коштів  через необхідність великого
обсягу заміни корозійних трубопроводів,  а малий термін  служби  і
відповідно   великий  обсяг  заміни  визначається  низькою  якістю
перекладки  й  відсутністю  засобів  на  заходи  щодо  продовження
ресурсу.     Перше, що зробили на теплопостачальних підприємствах колишніх
країн  Центральної  Європи і Прибалтики після переходу до ринкових
відносин - осушили канали всіх теплових мереж.  Із  всіх  можливих
технічних  заходів  щодо  зниження  витрат ця виявилася економічно
найвигіднішою.     Досвід Проблемного  інституту  нетрадиційних енерготехнологій
та   інжинірингу    з    проведення    енергоаудиту    комунальних
теплопостачальних підприємств показав,  що ця проблема надзвичайно
актуальна й для України.  Є міста,  в яких практично  вся  теплова
мережа  лежить у воді,  приводячи до різкого збільшення тепловтрат
понад проектні нормативи й сприяючи її корозійному руйнуванню.     Кардинальне поліпшення   якості   заміни   теплових  мереж  і
відповідного поліпшення їх ефективності повинно  здійснюватися  за
рахунок:     - попереднього обстеження ділянки, що перекладається, з метою
визначення  причин  невитримування  нормативного  терміну служби й
підготовки якісного технічного завдання на проектування;     - обов'язкового  розроблення  проектів капітального ремонту з
обґрунтуванням прогнозованого терміну служби;     - незалежної  приладової  перевірки якості прокладки теплових
мереж;     - запровадження  персональної відповідальності посадових осіб
за якість прокладки.     Висока якість перекладки теплових мереж зумовлює подорожчання
робіт.  У той же час,  крім очевидної економії  в  майбутньому  за
рахунок  великого  терміну  служби  й  менших  витрат  на усунення
аварій,  якісна теплова мережа має значно менші теплові втрати, що
дозволяє відразу одержати значну економію.     Найбільший економічний ефект  від  зменшення  теплових  втрат
може  бути  досягнутий  на  теплових мережах малих діаметрів через
більшу питому поверхню трубопроводів.     Тип прокладки повинен визначатися умовами ділянки, причому не
обов'язково  це   повинні   бути   ППУ-трубопроводи   безканальної
прокладки.  Використання  існуючих  каналів  не  вимагає витрат на
організацію перетинань із іншими комунікаціями;  зменшує напруги в
металі трубопроводів через можливість вільного їхнього розширення;
охороняє трубопровід від  перенапруг  й  ушкоджень  при  розкопках
інших  комунікацій;  запобігає викиду теплоносія на поверхню землі
при розриві  трубопроводів.  Там,  де  можна  доступними  засобами
забезпечити  відсутність  у  каналах  вологи,  нема  рації від них
відмовлятися.  А там,  де усунення затоплення  каналів  економічно
недоцільно,  повинні застосовуватися методи безканальної прокладки
з попередньо ізольованих труб.     З огляду  на  меншу  глибину  залягання таких трубопроводів і
можливість  небезпечного  для  життя  людей  викиду  гарячої  води
повинні  використовуватися всі можливі дублюючі методи захисту від
корозії.  Необхідно вивчити досвід нафтовиків і  теплопостачальних
підприємств Західної України, що давно використовують трубопроводи
в пінополіуретановій (ППУ) ізоляції з подвійним  ступенем  захисту
від  корозії  -  зовнішня  поліетиленова  оболонка й антикорозійне
покриття безпосередньо труби.  Кількість ушкоджень трубопроводів у
ППУ-ізоляції підтверджує необхідність такого кроку. При цьому ціна
трубопроводу не збільшується,  тому  що  при  їхньому  виробництві
ліквідуються  дорогі  операції  випалу й дрібноструменевої обробки
труби.     Повинні бути  змінені  пріоритети  у  витраті коштів,  більша
частина яких витрачається  сьогодні  на  заміну  ділянок  теплових
мереж,  де  були  розриви труб у процесі експлуатації або літнього
обпресування,  на запобігання утворенню розривів  шляхом  контролю
швидкості корозії труб і вжиття заходів для її зниження.     Слід враховувати, що:

     1. За термін служби труб у ППУ-ізоляції економія від  їхнього
застосування перевищує первісне подорожчання в 3-6,5 разів.

     2. Співвідношення  вартості звичайної заміни труб у прохідних
каналах і прокладки труб у ППУ-ізоляції  змінюється  від  2,15  на
малих  діаметрах  до  1,36 на діаметрі 300 мм,  насамперед,  через
застосування на малих діаметрах дорогих пластикових труб.

     3. Основна економія  при  застосуванні  труб  у  ППУ-ізоляції
отримується за  рахунок  зниження  теплових  втрат  на 70-80%  від
загальної   економії.   Економія   від   запобігання   передчасній
перекладці на малих діаметрах несуттєва.

     4. Економія   від   застосування  труб  з  якісною  ізоляцією
найближчим часом буде збільшуватися завдяки:     - установці приладів обліку в житлових будинках;     - збільшення вартості палива, а отже, тепловтрат;     - запровадження   значних  штрафних  санкцій  за  відключення
теплопостачання, у тому числі для літніх випробувань.

     5. Середнє зниження втрат крізь  ізоляцію  і  з  витоками  на
теплових  мережах  через  поліпшену  ізоляцію  і  випрямлення трас
становить 2 Гкал/м у рік,  що відповідає потужності теплоджерела в
1  Гкал/год.  При  дефіциті  потужностей  це  відповідає зменшенню
капітальних витрат в 0,6 млн.грн.,  або  0,6  тис.грн./м.  Уся  ця
економія  досягається  тільки  у  випадку якісної прокладки труб у
ППУ-ізоляції.     При цьому  особливу  увагу  слід звертати на якість труб,  що
укладають, і якість виконання робіт.

     6. Вартість будівництва теплових мереж можна значно  знизити,
закуповуючи  труби  у  ППУ-ізоляції не через підрядників,  а через
відкритий тендер на річний обсяг поставок.

     7. Строк повернення кредитів на подорожчання будівництва  при
врахуванні тільки ефекту від зниження теплових втрат становить від
7 до 10  років,  при  обліку  ж  всіх  загальносистемних  факторів
окупність не перевищує 2-3 років.

     6.4 Рекомендації  щодо впровадження енергозберігаючих заходів
зі зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів на  підприємствах
водопровідно-каналізаційного господарства

     Стан впровадження  енергозберігаючих  заходів  підприємствами
водопровідно-каналізаційного господарства дуже незадовільний. Так,
споживання        електричної        енергії        підприємствами
водопровідно-каналізаційного господарства  постійно   зростає:   у
2005 році  -  4533,1  млрд.кВт.год.,  що  на  1,9%  більше,  ніж у
2004 році.     Високі питомі  витрати  електроенергії  на постачання 1 куб.м
води та відведення  1  куб.м  стоків,  які  в  цілому  по  Україні
складають: з    водопостачання    -    1,106   кВт.год./куб.м,   з
водовідведення -  0,571  кВт.год./куб.м,   значно   більші,   ніжу
європейських розвинутих країнах.     Системи централізованого  водопостачання  та  водовідведення,
збудовані    десятки    років   тому,   характеризуються   високою
енергозатратністю,  значними втратами води,  моральною та фізичною
зношеністю.  Чверть  водопровідних  очисних  споруд  і кожна п'ята
насосна станція (у  вартісному  виразі)  відпрацювали  нормативний
термін амортизації.  Фактично амортизовано 70% насосних агрегатів,
з яких 40 відсотків потребує заміни.     У 2005  році  протяжність аварійних комунальних водопровідних
мереж становила   49,5   тис.км    при    загальній    протяжності
130,9 тис.км.     Із загальної протяжності комунальних мереж каналізації, яка в
2005 році склала 38,6 тис.км,  аварійними є 12,3 тис.км, або майже
32%.     Втрати питної  води під час її транспортування та розподілу в
середньому по країні щорічно збільшуються  і  становлять  32%  при
31,6% у 2004 році.     Це свідчить про те,  що заходи з енергозбереження  не  носять
комплексного цілеспрямованого характеру.  На більшості підприємств
бізнес-плани їх розвитку відсутні або  малоефективні  та  майже  у
всіх  містах  немає  інвестиційних  та інноваційних проектів,  які
могли б розглядатися потенційними інвесторами.     Відповідно до  завдань  Галузевої  програми  енергозбереження
станом на  1  січня  2008  року  в  житловому  фонді   встановлено
84861 од.   із  запланованих  136336  од.  будинкових  лічильників
холодної води, що складає 62,3%.     Крім того,     підприємствами    водопровідно-каналізаційного
господарства не  забезпечено  в  повному  обсязі  облік  води,  що
призводить   до  приховування  реальних  обсягів  її  видобування,
підготовки та  транспортування  та  не  дає  можливості  визначити
фактичні питомі  витрати  електроенергії  на  виробництво  1 куб.м
води.     Реалізація заходів   з   енергозбереження  гальмується  через
відсутність фінансових ресурсів.     Заходами з     енергоресурсозберження     на    підприємствах
водопровідно-каналізаційного господарства є:     - впровадження   приладів  обліку  води  на  всіх  етапах  її
добування, транспортування та реалізації споживачам;     - заміна аварійних мереж, їх безтраншейна санація;     - відновлення,  реконструкція насосного  обладнання,  очисних
споруд;     - зонування водопровідних  систем,  впровадження  регуляторів
тиску;     - встановлення   економічно   та    технічно    обґрунтованих
нормативів використання води на виробничі потреби;     - розвиток     вітчизняного     виробництва     занурювальних
каналізаційних насосів, флокулянтів, коагулянтів тощо;     - впровадження  тиристорного  регулювання  частоти  обертання
приводів насосних агрегатів;     - рекуперація метану та використання біогазу  очисних  споруд
як нетрадиційного палива;     - диспетчеризація та автоматизація технологічного процесу;     - впровадження  нових  конструктивних  рішень  та  споруд для
очистки питної та стічних вод;     - впровадження автоматичних клапанів (вантузів);     - заміна фільтросних пластин  на  аератори  з  поліетиленових
труб;     - регулювання  подачі  повітря  з  урахуванням  кількості  та
якості стічних вод, які надходять в очисні споруди;     - очищення водопровідних мереж від замулювання та біологічних
обростань з метою оновлення їх пропускної здатності.

         7. Фінансування робіт з енергоресурсозбереження

     7.1 Джерелами   фінансування   енергозберігаючих  заходів  на
підприємствах житлово-комунального господарства є:     1) кошти    підприємств   житлово-комунального   господарства
відповідно до програм їх розвитку, затверджених місцевими органами
виконавчої  влади,  органами  місцевого  самоврядування в порядку,
встановленому законом;     2) фінансування  на умовах повернення (за принципом зворотної
фінансової допомоги) та цільове фінансування з  місцевого  бюджету
на   підставі   регіональних  (місцевих)  програм  реформування  і
розвитку житлово-комунального господарства;     3) кошти та матеріальні ресурси енергосервісних компаній;     4) кредити   виробників   енергоефективного   обладнання    і
матеріалів (товарні кредити);     5) консолідовані  кошти   інших   місцевих   підприємств   та
організацій - споживачів житлово-комунальних послуг,  залучених на
основі окремих угод;     6) іноземні інвестиції;     7) кошти  фізичних  і   юридичних   осіб,   залучені   шляхом
приватизації     місцевих     підприємств     житлово-комунального
господарства, їх передачі в управління, оренду, концесію;     8) кредити комерційних банків;     9) гранти,   технічна   допомога   міжнародних   організацій,
благодійні внески;     10) інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.     7.1.1 Кошти місцевих бюджетів     Доцільно використання    цих    коштів    на     впровадження
першочергових   маловитратних  заходів  енергоресурсозбереження  у
бюджетній  сфері,  наприклад,  обладнання   засобами   обліку   та
регулювання  тепловодоспоживання.  Крім того,  частина коштів може
бути спрямована на обладнання приладами обліку існуючого житлового
фонду.     7.1.2 Кошти         підприємств         і         організацій
водопровідно-каналізаційного     господарства    та    комунальної
теплоенергетики     На заходи  енергоресурсозбереження  слід спрямовувати частину
коштів  у  спеціальний  (цільовий)  фонд  підприємства,  який  має
окремий  рахунок  (або  субрахунок)  у  межах  фінансових ресурсів
підприємства,  призначених  для  покриття  витрат,  пов'язаних   з
реалізацією інвестиційних енергозберігаючих заходів,  передбачених
місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства.     7.1.3 Кошти споживачів     Для повернення   кредитів,   використаних   для    обладнання
квартирними    приладами    обліку    і    регулювання   водо-   і
теплоспоживання,  за  згодою  споживачів  може  бути   використана
різниця  між сплатою послуг за рахунком та за показаннями приладів
(див.   Методичні   рекомендації   (Положення)   по   економічному
стимулюванню впровадження засобів обліку та регулювання споживання
теплової енергії).     7.1.4 Позички від кредитних організацій     Для впровадження довго- та середньотермінових заходів  можуть
бути використані пільгові кредити інвесторів.  Повернення кредитів
здійснюється  за  рахунок  прибутку  підприємств   і   організацій
водопровідно-каналізаційного     господарства    та    комунальної
теплоенергетики та зменшення витрат  бюджетних  установ,  а  також
фондів енергозбереження.     7.1.5 Кошти фондів енергозбереження     Фонди енергозбереження   створюються   за   рахунок  економії
коштів,  досягнутої в результаті  запровадження  енергозберігаючих
заходів, які звільняються від оподаткування.     Кошти цих    фондів    використовуються    на    фінансування
енергозберігаючих заходів, стимулювання працівників за раціональне
використання     паливно-енергетичних     ресурсів,     підвищення
кваліфікації спеціалістів з питань енергозбереження.     7.1.6 Стимулювання енергоресурсозбереження     Згідно з Положенням про матеріальне стимулювання колективів і
окремих  працівників  підприємств,  організацій  та   установ   за
економію паливно-енергетичних  ресурсів  у суспільному виробництві
( z0405-00 ) до 30% вартості зекономлених придбаних енергоресурсів
може бути використано на таке стимулювання.

                      8. Розрахунок економії
             паливно-енергетичних ресурсів

     8.1 Економія     розраховується     за     такими      видами
паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР):     - для теплопостачальних організацій - паливо і електроенергія
на виробництво і транспортування теплової енергії;     - для  водопостачальних  організацій  -   електроенергія   на
обробку  та  транспортування  водопровідної  води  і  стічних вод,
теплова енергія на технологічні потреби;     - для     споживачів,    у    т.ч.    житлово-експлуатаційних
організацій -  теплова   і   електрична   енергія   на   опалення,
вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

     8.2 Кількість  зекономлених  ПЕР  в  натуральному  обчисленні
визначається як різниця між витратами  за  нормами  та  фактичними
витратами  за  останній  рік,  які  перераховані  на середньорічні
метеорологічні  умови  (при  наявності  їх  впливу   на   загальну
кількість).

     8.3 Економія   палива   при   виробництві   теплової  енергії
розраховується за формулою:

                                        -3
         (ДЕЛЬТА)П = Q (b  - b ) 10  , т у. п.,
                         н    ф

     де Q - кількість виробленої за останній рік теплової енергії,
ГДж (Гкал);     b  - норма витрат палива на виробництво теплової енергії,  кг      н
у.п./ГДж (кг у.п./Гкал);
b  -  фактичні  питомі витрати палива на виробництво теплової
      ф
енергії, кг у.п./ГДж (кг у.п./Гкал).
Норми витрат палива визначаються згідно  з  КТМ  204  України
246-99  "Галузева методика нормування витрат палива на виробництво
та відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства".

у.п./ГДж (кг у.п./Гкал);
b  -  фактичні  питомі витрати палива на виробництво теплової
      ф
енергії, кг у.п./ГДж (кг у.п./Гкал).
Норми витрат палива визначаються згідно  з  КТМ  204  України
246-99  "Галузева методика нормування витрат палива на виробництво
та відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства".

     8.4 Економія електроенергії при виробництві,  транспортуванні
та постачанні теплової енергії розраховується за формулою:

                (ДЕЛЬТА)Е = Q (е  - е ), кВт.год.,
                           н    ф

     де е   -  норма   витрат   електроенергії   на   виробництво,
    н
транспортування та постачання теплової енергії, кВт.год./Гкал;
е  -  фактичні  питомі витрати електроенергії на виробництво,
      ф
транспортування та постачання теплової енергії, кВт.год./Гкал.
При розрахунку  економії  електроенергії   при   виробництві,
транспортуванні   та   постачанні  теплової  енергії  враховуються
витрати електроенергії, які увійшли до повної собівартості послуг.

транспортування та постачання теплової енергії, кВт.год./Гкал;
е  -  фактичні  питомі витрати електроенергії на виробництво,
      ф
транспортування та постачання теплової енергії, кВт.год./Гкал.
При розрахунку  економії  електроенергії   при   виробництві,
транспортуванні   та   постачанні  теплової  енергії  враховуються
витрати електроенергії, які увійшли до повної собівартості послуг.

     8.5 Економія    електроенергії    на    водопостачання     та
водовідведення розраховується за формулою:

          (ДЕЛЬТА)Е = (ДЕЛЬТА)Е  + (ДЕЛЬТА)Е , кВт.год.,
                          в            к

     де Е  - економія електроенергії на водопостачання, кВт.год.;
    в     Е  - економія електроенергії на водовідведення, кВт.год.;
 к

      к

                   (ДЕЛЬТА)Е  = G  (е   - е  ),
                       в    1   вн    вф

     де G  - загальна кількість питної води,  фактично  поданої  в
    1
мережу за останній рік, тис.куб.м;
е   -  затверджені  норми  питомих  витрат  електроенергії на
      вн
забір, очищення та постачання 1 куб.м питної води, кВт.год./куб.м;
е   -   фактичні    питомі    витрати    електроенергії    на
      вф
водопостачання 1 куб.м питної води, кВт.год./куб.м.

мережу за останній рік, тис.куб.м;
е   -  затверджені  норми  питомих  витрат  електроенергії на
      вн
забір, очищення та постачання 1 куб.м питної води, кВт.год./куб.м;
е   -   фактичні    питомі    витрати    електроенергії    на
      вф
водопостачання 1 куб.м питної води, кВт.год./куб.м.

                   (ДЕЛЬТА)Е  = G  (е   - е  ),
                       к    2   кн    кф

     де G  - загальна кількість відведених стічних вод за останній
    2
рік, тис.куб.м;
е   - затверджені  норми  питомих  витрат  електроенергії  на
      кн
забір, очищення та відведення 1 куб.м стоків, кВт.год./куб.м;
е   -    фактичні    питомі    витрати    електроенергії   на
      кф
водовідведення 1 куб.м стоків, кВт.год./куб.м.
Норми витрат    електроенергії    на    водопостачання     та
водовідведення  визначаються згідно з Методикою розрахунку питомих
витрат    паливно-енергетичних    ресурсів    на     підприємствах
водопровідно-каналізаційного господарства України ( z1381-06 ).

рік, тис.куб.м;
е   - затверджені  норми  питомих  витрат  електроенергії  на
      кн
забір, очищення та відведення 1 куб.м стоків, кВт.год./куб.м;
е   -    фактичні    питомі    витрати    електроенергії   на
      кф
водовідведення 1 куб.м стоків, кВт.год./куб.м.
Норми витрат    електроенергії    на    водопостачання     та
водовідведення  визначаються згідно з Методикою розрахунку питомих
витрат    паливно-енергетичних    ресурсів    на     підприємствах
водопровідно-каналізаційного господарства України ( z1381-06 ).

     8.6 Економія   теплової   енергії   при  теплопостачанні  від
зовнішніх мереж розраховується за формулою

           (ДЕЛЬТА)Q = (q  - q ) А, ГДж/рік (Гкал/рік),
                    н    ф

     де А  -  річний  обсяг  продукції  (робіт,  послуг),  на який
вираховується нормативний обсяг теплоспоживання;     q  -  нормативний показник питомих витрат теплової енергії на      н
одиницю продукції (робіт, послуг);
q  - фактичний показник питомих витрат  теплової  енергії  на
      ф
одиницю продукції (робіт, послуг).

одиницю продукції (робіт, послуг);
q  - фактичний показник питомих витрат  теплової  енергії  на
      ф
одиницю продукції (робіт, послуг).

     8.7 Економія теплової енергії на опалення  розраховується  за
формулою:

          (ДЕЛЬТА)Q  = F  (q  - q ), ГДж/рік (Гкал/рік),
              о    о   н    ф

     де F  - площа, що опалюється, кв.м;
    о     q , q  - питомі річні витрати теплоти нормативні та фактичні,      н   ф
ГДж/(кв.м рік).
Нормативні питомі  витрати  теплової  енергії  з  урахуванням
метеорологічних умов визначаються за формулою:

                                 t - t
                         1   в   ф
                   q  = q   --------  ГДж/(кв.мГДж/(кв.м рік).
Нормативні питомі  витрати  теплової  енергії  з  урахуванням
метеорологічних умов визначаються за формулою:

                                 t - t
                         1   в   ф
                   q  = q   --------  ГДж/(кв.м                         н     н  t - t    рік),
                              в   р

         1
де q   - питомі річні витрати теплової  енергії  на  опалення
     н
при середніх (нормативних) метеорологічних умовах.  Розраховуються
додаванням цих величин,  визначених по кожному об'єкту  відповідно
до  технічної  (договірної) документації,  а при відсутності таких
даних  визначаються  згідно  з   КТМ   204   України   244-94   та
Міжгалузевими   нормами   споживання  електроенергії  та  теплової
енергії  для  установ  і  організацій  бюджетної  сфери   України,
затвердженими наказом Держкоменергозбереження України від 15.10.99
N 91;     t  - внутрішня температура приміщень, град.C;      в     t  -   розрахункова   температура  опалення  згідно  зі  СНиП      р
2.04.05-91, град.C;
t  - середня фактична температура  за  розрахунковий  період,
      ф
град.C.

2.04.05-91, град.C;
t  - середня фактична температура  за  розрахунковий  період,
      ф
град.C.

     8.8 При застосуванні двоставкових тарифів на  теплову  та/або
електричну енергію крім кількості зекономлених ПЕР розраховується,
при її наявності, і величина, на яку зменшується приєднане теплове
навантаження  системи  теплопостачання та/або приєднана електрична
потужність за формулою:

            (ДЕЛЬТА)N = N  - N , Гкал/год. (МВт/год.),
                    н    ф

     де N     -    нормативне   значення   приєднаного   теплового
    н
навантаження   (для   системи   електропостачання   -   електрична
потужність)   до   проведення   енергозберігаючих   заходів,   яке
включалося до  договору  на  тепло(електро)-постачання,  Гкал/год.
(МВт/год.);навантаження   (для   системи   електропостачання   -   електрична
потужність)   до   проведення   енергозберігаючих   заходів,   яке
включалося до  договору  на  тепло(електро)-постачання,  Гкал/год.
(МВт/год.);     N  -   досягнуте   фактичне  значення  приєднаного  теплового      ф
навантаження (електропотужності),  яке включається  в  договір  на
тепло(енерго)постачання    після    реалізації   енергозберігаючих
заходів, Гкал/год. (МВт/год.).

навантаження (електропотужності),  яке включається  в  договір  на
тепло(енерго)постачання    після    реалізації   енергозберігаючих
заходів, Гкал/год. (МВт/год.).

              9. Показники економічної ефективності
         інвестицій в енергозберігаючі проекти

     9.1 Оцінка доцільності інвестицій в  енергозберігаючі  заходи
може  бути  різносторонньою  і  базуватися на різних критеріях.  У
будь-якому випадку  найчастіше  має  місце  ситуація,  коли  треба
спочатку   провести  попередню  оцінку  доцільності  інвестування,
спираючись на наявний досвід реалізації проектів-аналогів,  а  вже
після цього витрачати кошти на більш прискіпливі розрахунки,  які,
як правило,  потребують додаткових  витрат  у  проектно-кошторисні
роботи, маркетингові дослідження тощо.     Одним із  економічних  параметрів  для   попередньої   оцінки
енергозберігаючих інвестицій,  який може обійтися без прогнозу цін
на енергію у майбутньому,  є дуже наглядна  величина  "ціна  за  1
збережену  кВт.год.  теплової або електричної енергії".  Для цього
додаткові капітальні витрати та додаткові витрати,  що  виникли  у
зв'язку з проведенням енергозберігаючих заходів,  розкладаються на
вартість  зекономленої  енергії.  Захід   з   енергозбереження   є
економічно  рентабельним  у разі якщо ціна на зекономлену енергію,
завдяки проведенню  цього  заходу,  буде  нижчою,  ніж  (майбутня,
розрахована  на  строк життєдіяльності заходу) ціна на енергію,  в
основу розрахунку якої покладена вартість кВт.год.     При можливості   реалізації  декількох  варіантів  проекту  з
практично    однаковими    показниками    енергоефективності    їх
порівняльний   аналіз   здійснюється  через  зіставлення  величини
загальних коштів, розрахованих за допомогою методу капіталізованої
вартості або ануітетного методу.  Варіант, при якому буде отримана
найменша величина загальних коштів, і буде найбільш економічним.

     9.2 Економічна  ефективність  впровадження  енергозберігаючих
проектів оцінюється такими показниками:     - прибуток;     - рентабельність;     - період повернення капіталу;     - приведені витрати.     Якщо реалізація енергозберігаючих проектів здійснюється понад
рік,  використовується  метод дисконтування,  менше року - простий
метод без врахування фактору часу.     9.2.1 Прибуток     Головним критерієм    оцінки     економічної     ефективності
впровадження  енергозберігаючого  проекту  є  прибуток,  одержаний
підприємством за рахунок його реалізації П  .  Тобто із  загальної
                                     et
величини  виділяється  та  частина прибутку,  зміна якої зумовлена
впровадженням енергозберігаючого проекту:

величини  виділяється  та  частина прибутку,  зміна якої зумовлена
впровадженням енергозберігаючого проекту:

                         П   = П  - П  , (9.1)
                     еt    t    оt

     де П  і П   - показники прибутку у t-му році з реалізацією та
    t    оt
без реалізації енергозберігаючого проекту, що розглядається.
Прибуток за рахунок реалізації енергозберігаючих  проектів  у
році  t  визначається  як  різниця  витрат  на  один  або декілька
                                п                        е
заощаджених енергоресурсів (ДЕЛЬТА)В    -  паливо,  (ДЕЛЬТА)В    -
                               t                        t
                     в                               u
електроенергію, (ДЕЛЬТА)В   - куповану енергію, (ДЕЛЬТА)В   - воду
                    t                               t
тощо) та  платежів   за   забруднення   навколишнього   середовища
     охрбез реалізації енергозберігаючого проекту, що розглядається.
Прибуток за рахунок реалізації енергозберігаючих  проектів  у
році  t  визначається  як  різниця  витрат  на  один  або декілька
                                п                        е
заощаджених енергоресурсів (ДЕЛЬТА)В    -  паливо,  (ДЕЛЬТА)В    -
                               t                        t
                     в                               u
електроенергію, (ДЕЛЬТА)В   - куповану енергію, (ДЕЛЬТА)В   - воду
                    t                               t
тощо) та  платежів   за   забруднення   навколишнього   середовища
     охр(ДЕЛЬТА)В    )   і  суми  поточних  річних  витрат,  пов'язаних  з
    tпридбанням, монтажем та експлуатацією устаткування:

                      n            e            b            u
  П   = (ДЕЛЬТА)B  + (ДЕЛЬТА)B  + (ДЕЛЬТА)B  + (ДЕЛЬТА)B  +
   et            t            t            t            t
                   oxp
           (ДЕЛЬТА)    - (B  + E К ), (9.2)
                   t       t    н t

     де В ,  К   -  поточні  витрати  (собівартість)  в  році t та
    t    t
капітальні  вкладення,  пов'язані   з   придбанням   та   монтажем
енергозберігаючого устаткування.
         n            e            b            uкапітальні  вкладення,  пов'язані   з   придбанням   та   монтажем
енергозберігаючого устаткування.
         n            e            b            u     (ДЕЛЬТА)В  , (ДЕЛЬТА)В  , (ДЕЛЬТА)В  , (ДЕЛЬТА)В   - величини
         t            t            t            tцих витрат приймаються за  даними  бухгалтерського  чи  приладного
обліку  або  відповідно  до  паспортних  характеристик обладнання,
даних технологічного процесу, кошторисів тощо.     Розрахунок скорочення  платежів  за забруднення навколишнього
               охр
середовища (ДЕЛЬТА)В     виконується згідно з ДСТУ 2155-93.
               tсередовища (ДЕЛЬТА)В     виконується згідно з ДСТУ 2155-93.
               t     Е  - норматив дисконтування.  Величини Е  приймаються різними
 н                                      н
у  розрахунках  економічного  ефекту  за  окремими   порівнюваними
варіантами, а саме:      н                                      н
у  розрахунках  економічного  ефекту  за  окремими   порівнюваними
варіантами, а саме:     - дорівнює обліковій ставці НБУ в разі порівняння з варіантом
розміщення коштів на депозитному рахунку;     - нормі  амортизації  в  разі  порівняння варіантів з різними
обсягами капіталовкладень;     - Е  = 0,1 під час приведення капітальних вкладень за різними
   н
роками до розрахункового.
9.2.2 Рентабельність впровадження енергозберігаючих проектів
Рентабельність впровадження   енергозберігаючого   проекту  R
(проста  норма  прибутку)  характеризує  віддачу  на  інвестиційну
грошову одиницю і є відношенням поточного річного прибутку П  , за
                                                       еt
рахунок  реалізації   енергозберігаючого   проекту   до   величини
капітальних вкладень на його реалізацію:

роками до розрахункового.
9.2.2 Рентабельність впровадження енергозберігаючих проектів
Рентабельність впровадження   енергозберігаючого   проекту  R
(проста  норма  прибутку)  характеризує  віддачу  на  інвестиційну
грошову одиницю і є відношенням поточного річного прибутку П  , за
                                                       еt
рахунок  реалізації   енергозберігаючого   проекту   до   величини
капітальних вкладень на його реалізацію:

                    R = П   / (ДЕЛЬТА)К, (9.3)
                    еt

     де (ДЕЛЬТА)К   -   капітальні   вкладення   на   впровадження
енергозберігаючого проекту, грн.     Цей критерій  інвестор порівнює з прийнятною для нього нормою
прибутку (тобто часткою  капітальних  вкладень,  яка  повертається
щороку    у    вигляді    прибутку).    Для   різних   підприємств
житлово-комунального  господарства  під  час  впровадження  різних
енергозберігаючих проектів норма прибутку може відрізнятися.     Показник рентабельності    використовується    для     оцінки
економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів з
невеликою тривалістю будівництва (1-2 роки)  та  постійним  річним
прибутком, витратами і доходами.     Для енергозберігаючих  проектів  з  тривалими  термінами   їх
впровадження  із  динамічними  та  змінними  (по роках) величинами
доходів   та   витрат   застосовується   динамічний   показник   -
дисконтована  середньорічна  рентабельність  інвестицій  Rд,  що є
відношенням суми  дисконтованого  річного  прибутку  Пдс  до  суми
дисконтованих інвестицій в енергозберігаючі заходи:

                                   T
                              S
   R(дельта) = П          / t = 1 [K  / (1 + e) t], (9.4)
                (дельта)с           t

     де S - знак суми.

     Показники рентабельності  призначені  для  оцінки   загальної
ефективності  інвестицій.  Зазначені  вище критерії рекомендується
використовувати   для   економічного   порівняння   альтернативних
варіантів енергозберігаючих проектів.     Внутрішня норма   рентабельності   (або    внутрішня    норма
прибутку) -   це  процент  дисконтування,  за  якого  інтегральний
дисконтований прибуток Пдс дорівнює нулеві.  її  числове  значення
відповідає    граничному    розміру    нормативного    коефіцієнта
ефективності, за якого проект є вигідним.     Внутрішня норма     рентабельності     характеризує    рівень
рентабельності інвестицій: проект є прийнятним, якщо ВНР перевищує
мінімальну  (фактичну  або  очікувану) процентну ставку капіталу в
країні (в межах 10-15%).     Величина внутрішньої    норми   рентабельності   впровадження
енергозберігаючого  проекту  визначається   методом   ітерацій   з
рівняння:

                          T
                     S                      t
      П          = t = 1 (Д  - B ) / (1 + e)  = 0 (9.5)
       (дельта)с           t    t

     де S - знак суми.

     Критерій ВНР доцільно використовувати у випадках,  коли норму
дисконтування    (нормативний   коефіцієнт   ефективності,   норму
прибутку) важко задати однозначно  (наприклад,  у  розрахунках  на
тривалу перспективу або в умовах різкої нестабільності економіки).     Критерій ВНР може використовуватись  також  при  порівнюванні
двох  альтернативних  проектів:  при цьому у формулу (9.5) замість
суми дисконтованих доходів і витрат одного проекту  підставляється
сума   дисконтованої   різниці   доходів   і   різниці  витрат  (з
відповідними  знаками)  проектів,  які   порівнюються.   Під   час
порівняння   двох   економічно  рівнозначних  варіантів  ВНР,  яка
відповідає нормі дисконтування,  вигідною є:  за  меншої  норми  -
більш капіталоємний варіант,  за більшої норми - варіант з меншими
капіталовкладеннями.  Якщо розглядається  декілька  варіантів,  то
слід надати перевагу проектові з найбільш високою ВНР.     Критерій ВНР часто використовується в міжнародній практиці  і
може   застосовуватись   для  оцінки  ефективності  проектів,  які
здійснюються за участю закордонних інвесторів.     9.2.3 Термін    окупності    впровадження   енергозберігаючих
проектів     За своїм     економічним     змістом     термін     окупності
енергозберігаючого проекту - це час,  за який кошти,  витрачені на
його    впровадження,   відшкодовуються   за   рахунок   одержання
додаткового прибутку від економії паливно-енергетичних ресурсів.     Для приблизної  оцінки  терміну  окупності часто застосовують
елементарний   показник,   який   дорівнює   оберненій    величині
рентабельності     інвестицій,    витрачених    на    впровадження
енергозберігаючого заходу:

               Т   = 1 / R = (ДЕЛЬТА)К / П , (9.6)
           ок                        t

     Цей показник    використовується   для   попередньої   оцінки
інвестиційного проекту та вирішення питання про  доцільність  його
подальшого, більш глибокого опрацювання.     Термін окупності енергозберігаючого проекту застосовується як
додатковий критерій ефективності спільно з іншими.     Вкладення інвестицій в енергозберігаючий проект можна вважати
ефективним  у  разі якщо термін окупності менший терміну його дії.
Мірою ефективності вкладення інвестицій в енергозберігаючий проект
М  є  відношення  терміну  його дії Т(дельта) до терміну окупності
 є
Т  :
 ок

Т  :
 ок

                       М  = Т(дельта) / Т   (9.7)
                   є                ок

     Використання цього    критерію    для   оцінки   порівняльної
ефективності декількох  варіантів  енергозберігаючих  проектів  не
завжди  дає  коректні результати,  тому що не враховуються можливі
відмінності в прибутку за варіантами за межами періоду повернення.
При  однаковому  терміні  окупності  інвестицій  у два (чи більше)
альтернативні енергозберігаючі проекти більш  ефективним  є  вклад
інвестицій в енергозберігаючий проект з більшим прибутком.     9.2.4 Приведені витрати     Приведені витрати  Вп  є сумою річних витрат (собівартості) і
нормативного  прибутку  від  енергозберігаючого   проекту,   тобто
характеризують нижчу межу вартості,  за якої здійснення інвестицій
у  його  впровадження  є  рівноважним  альтернативному   вкладенню
капіталу  з  нормативним  коефіцієнтом ефективності без врахування
фактора часу:

                         В  = Е  К + В, (9.8)
                     n    н

     де К - капітальні вкладення;     В -  поточні   щорічні   витрати   (включаючи   амортизаційні
відрахування на реновацію).     Критерієм економічної  ефективності  у  порівнянні  декількох
енергозберігаючих  проектів  і  вибору  найбільш  доцільного  i-го
варіанту  є  мінімум  приведених  затрат,  який  визначається   за
формулою:

                               i    i
               В  = Ен х К  + В  -- min, (9.9)
                n

     Умовою економічної доцільності впровадження енергозберігаючих
проектів є співвідношення:

                        В                       nе     nб

     де В    та  В   - приведені витрати на впровадження існуючої,
    nе       nб
базової (В  )  та  нової  альтернативної  (В  )  енергозберігаючої
     nб                                ne
технології.
Оцінка порівнюваної   очікуваної   економічної   ефективності
визначається   як   різниця   приведених   затрат   базового    та
енергозберігаючого варіантів, що порівнюються:

базової (В  )  та  нової  альтернативної  (В  )  енергозберігаючої
     nб                                ne
технології.
Оцінка порівнюваної   очікуваної   економічної   ефективності
визначається   як   різниця   приведених   затрат   базового    та
енергозберігаючого варіантів, що порівнюються:

                  (ДЕЛЬТА)В  = В   - В  , (9.11)
                      n    nб    nе

     Критерій мінімуму  приведених   затрат   застосовується   для
порівняння  альтернативних  варіантів інвестицій у разі дотримання
таких умов:     - усі    варіанти    заходів,   що   розглядаються,   повинні
забезпечувати  рішення  інженерної  задачі  та  давати   однаковий
(кількісний  і  якісний)  рівень  надання послуг споживачу за весь
період,  що розглядається (для порівняння береться рівень  надання
послуг при використанні базової технології);     - доходи,  надходження (заощадження коштів) у всіх  варіантах
ідентичні;     - усі   варіанти    зводяться    до    порівняного    вигляду
(відповідність  нормативним  документам,  однаковий  період  часу,
рівень цін тощо).     Приведені витрати  не  можуть  використовуватися  для  оцінки
загальної ефективності капітальних вкладень.     Критерій мінімуму  приведених затрат доцільно застосовувати у
випадках,  коли порівнюються варіанти технічного  рішення  задачі,
необхідність  здійснення  якої  апріорно визначена,  і не потрібна
оцінка загальної ефективності інвестицій.

     9.3 Головні   складові   витрат    під    час    впровадження
енергозберігаючих проектів     9.3.1 Капітальні вкладення     Капітальні вкладення  визначаються  сумою вартостей об'єктів,
окремих   елементів,   робіт   зі    спорудження,    модернізації,
реконструкції існуючих технологій.     Капітальні вкладення  мають  такі  основні   складові   (див.
Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до
фінансової звітності",  затверджене наказом Міністерства  фінансів
України від 31.03.99 N 87) ( z0391-99 ):     - науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи;     - будівлі і споруди, які вводяться знову;     - вартість землі;     - обладнання основне і допоміжне;     - пристрої, арматура, трубопроводи;     - прилади контролю і засоби автоматики;     - монтажні (демонтажні) роботи;     - перше наповнення робочими речовинами,  маслом, теплоносієм,
холодоагентом, антифризом та ін.;     - пусконалагоджувальні роботи, випробування;     - інші витрати.     9.3.2 Щорічні поточні витрати     До складу  щорічних  витрат  на  утримання  та   експлуатацію
енергозберігаючого  обладнання та технологій належать такі головні
складові:     - вартість енергетичних та інших ресурсів;     - вартість витратних матеріалів;     - витрати   на  експлуатацію,  включаючи  вартість  ремонтів,
заробітну плату та відрахування від неї (пенсійний фонд,  страхові
внески  тощо),  інші  витрати,  передбачені  нормативними актами з
розрахунку собівартості;     - інші витрати, які не входять до собівартості;     - амортизаційні відрахування на реновацію основних фондів.     Існують енергозберігаючі   заходи  з  мінімальними  щорічними
капітальними втратами, наприклад:     - зменшення температури теплоносія у неробочі дні та години;     - заміна в системі освітлення приміщень ламп розжарювання  на
сучасні високочастотні люмінесцентні;     - ущільнення віконних та дверних прорізів;     - створення подвійних тамбурів;     - встановлення   радіаторних    рефлекторів    (екранів    із
алюмінієвої   фольги)   між   зовнішньою  стіною  та  нагрівальним
приладом;     - утеплення горищ та перекриття над підвалами;     - заміна застарілих конструкцій змивних бачків  в  санвузлах,
зношених кранів-змішувачів та туалетних кранів;     - заміна  сальникових  набивок  засувок,  які  встановлені  в
колодязях   зовнішніх   мереж,   утеплення  люків  та  запобігання
створенню в них нещільностей та проникнення  холодного  повітря  в
колодязі;     - упорядкування технологічного процесу  виробництва  теплової
енергії  в  котельних:  доведення  до  оптимальних  значень витрат
рідин, повітря, газів, сумішей, що перекачуються;     - недопущення роботи електродвигунів із споживаною потужністю
меншою за 40%  від  встановленої.  При  постійному  недовантаженні
встановлених  двигунів  рекомендована  їхня заміна на менш потужні
або для двигунів напругою 1000  В  переключення  їхніх  обмоток  з
трикутника   на   зірку,  зменшення  підведеної  до  них  напруги,
застосування на електродвигунах,  які  працюють  з  нагнітачами  з
нерівномірним навантаженням, частотного регулювання.     9.3.3 Амортизаційні відрахування     Амортизаційні відрахування   на   реновацію  основних  фондів
розраховуються  відповідно  до  статті  8  Закону   України   "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).     Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається
як  сума  амортизаційних  відрахувань,  нарахованих для кожного із
календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.     Сума амортизаційних    відрахувань    періоду,   щодо   якого
проводяться  розрахунки,  визначаються  шляхом  застосування  норм
амортизації,   визначених   пунктом   8.6   Закону   України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ),  до  балансової
вартості груп основних фондів.

     9.4 Доходи     До складу доходів,  які виникають в  результаті  впровадження
енергозберігаючих заходів,  включаються всі види заощаджень коштів
(див.  Положення (стандарт)  бухгалтерського  обліку  1  "Загальні
вимоги до фінансової звітності") ( z0391-99 ):     - електричної та теплової  енергії,  зарплатні,  утилізованих
відходів;     - кошти від продажу акцій та інших цінних паперів,  випущених
для фінансування інвестиційних енергозберігаючих проектів;     - кредити державних і комерційних банків;     - залишкова  вартість  (ліквідаційне сальдо) основних фондів,
які вибувають з експлуатації у  відповідному  році  розрахункового
періоду;     - інші надходження.

     9.5 Нормативний коефіцієнт ефективності     У порівнянні   техніко-економічних  розрахунків  ефективності
капітальних вкладень в  об'єкт  і  вибору  оптимального  варіанта,
незалежно   від   застосованого   критерію,   приймається   єдиний
нормативний  коефіцієнт  ефективності   (норма   прибутку),   якій
дорівнює нормативу дисконтування Е .
                             н     Порядок визначення Е  наведено в п. 9.2.1.
                    н

           10. Розрахунки критеріїв оцінки економічної
   ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти

     10.1 Прибуток     10.1.1 Інтегрована дисконтована частка чистого  прибутку  від
впровадження  енергозберігаючих  проектів  дорівнює  дисконтованій
сумі  всіх  доходів  і  витрат   (з   відповідними   знаками)   за
розрахунковий період Т:

                                    Д -
                                t
                               B
                           T    t
      (ДЕЛЬТА)П          = S   ----  (10.1)                    (дельта)с   t=1 (1+

     де S - знак суми;     Д  -  вартість  всіх  видів заощаджених коштів,  отриманих за      t
рахунок  впровадження  енергозберігаючих   проектів   реалізованої
продукції та інших доходів за рік t;рахунок  впровадження  енергозберігаючих   проектів   реалізованої
продукції та інших доходів за рік t;     В  -   річні   витрати,  які  складаються  з  капітальних  та      t
експлуатаційних.
Інтегральний прибуток (ДЕЛЬТА)П           застосовується,  як
                               (дельта)с
правило,  під  час  оцінки  великих об'єктів з тривалими термінами
будівництва і змінними річними доходами і витратами.експлуатаційних.
Інтегральний прибуток (ДЕЛЬТА)П           застосовується,  як
                               (дельта)с
правило,  під  час  оцінки  великих об'єктів з тривалими термінами
будівництва і змінними річними доходами і витратами.     10.1.2 Збільшення прибутку,  що залишається  у  розпорядженні
підприємства  у  році  t  за  рахунок реалізації енергозберігаючих
проектів,  визначається як різниця  суми  витрат  (з  відповідними
знаками),  які  заощаджено  на  придбання енергоносіїв і зменшення
платежів підприємства за забруднення  навколишнього  середовища  і
землевикористання,  зумовлене  енергозбереженням,  та  поточних  і
капітальних витрат,  пов'язаних  з  експлуатацією,  придбанням  та
монтажем енергозберігаючого устаткування.     У загальному   випадку   збільшення   прибутку   за   рахунок
енергозбереження  у  році t визначається як різниця витрат на один
або    декілька    енергоресурсів,    що    заощаджено    (паливо,
електроенергію, теплоту, куповану енергію, воду тощо):

                            T   T             e   e             u
(ДЕЛЬТА)П  =  (ДЕЛЬТА)Р   Ц   + (ДЕЛЬТА)W   Ц   + (ДЕЛЬТА)Q
         t             t   t             t   t             t
 u             b   b             з   з             охрЦ   + (ДЕЛЬТА)V   Ц   + (ДЕЛЬТА)F   Ц   + (ДЕЛЬТА)В    -  (В   +
 t             t   t             t   t             t        t
Е К ) (10.2)
 н t

                 T     T
де (ДЕЛЬТА)Р  ,  Ц   - зменшення обсягу закупівлі  палива  на
            t     t
підприємство та його ціна у році t;
         e    e     (ДЕЛЬТА)W  , Ц   - зменшення  обсягу  споживання  електричної
         t    tенергії від енергосистеми та тариф на електроенергію у році t;
         u    u     (ДЕЛЬТА)Q  , Ц    -  зменшення  обсягу  споживання  купованої
         t    tтеплової енергії та тариф на неї у році t;
          b    b      (ДЕЛЬТА)V  , Ц   - зменшення обсягу споживання води та тариф
          t    tна водопостачання у році t;
 з
Ц   - норма щорічної оплати за додаткові земельні території;
 t
         з     (ДЕЛЬТА)F   - площі додаткових земельних територій під очисні
         tспоруди, відстійники тощо;
         охр     (ДЕЛЬТА)B     -   скорочення   платежів    підприємства    за
         tзабруднення   навколишнього   середовища   у   році   t  внаслідок
впровадження енергозберігаючих технологій;     В , К   -  поточні  експлуатаційні  витрати   та   капітальні      t   t
вкладення у році t;
Ціни та   тарифи   приймаються   відповідно  до  існуючих  та
прогнозованих тарифів на період дії проекту.вкладення у році t;
Ціни та   тарифи   приймаються   відповідно  до  існуючих  та
прогнозованих тарифів на період дії проекту.     10.1.3 Скорочення   платежів   підприємства   за  забруднення
                               t
навколишнього середовища   (ДЕЛЬТА)В       складається   із   суми
                               охр
зменшення виплат   за   викиди   шкідливих   речовин  в  атмосферу
    ас                                 внавколишнього середовища   (ДЕЛЬТА)В       складається   із   суми
                               охр
зменшення виплат   за   викиди   шкідливих   речовин  в  атмосферу
    ас                                 в(ДЕЛЬТА)В   , скидів в гідросферу  (ДЕЛЬТА)В    (поверхневі  води,
    t                                  t
річки,  морські  води,  підземні  водні  горизонти)  та розміщення
                     о
твердих відходів (ДЕЛЬТА)В   понад встановлені ліміти  на  викиди,
                     t
скиди  та  розміщення відходів.  Сумарний показник обчислюється за
формулою:

          охр             ас             в             о
 (ДЕЛЬТА)В     = (ДЕЛЬТА)В    + (ДЕЛЬТА)В   + (ДЕЛЬТА)В  , (10.3)
     t               t              t             t

річки,  морські  води,  підземні  водні  горизонти)  та розміщення
                     о
твердих відходів (ДЕЛЬТА)В   понад встановлені ліміти  на  викиди,
                     t
скиди  та  розміщення відходів.  Сумарний показник обчислюється за
формулою:

          охр             ас             в             о
 (ДЕЛЬТА)В     = (ДЕЛЬТА)В    + (ДЕЛЬТА)В   + (ДЕЛЬТА)В  , (10.3)
     t               t              t             t

     10.1.4 У розрахунках річного економічного ефекту, у випадках,
коли  капітальні  вкладення  здійснюються  за  декілька років і за
суттєвих змін поточних витрат враховується фактор часу.     Урахування фактора часу здійснюється за допомогою коефіцієнта
часу:

                                 t
                  а = (1 +Е) , (10.4)

     де а - коефіцієнт приведення за фактором часу;     Е - норматив для приведення різночасових витрат, Е = 0,1;     t -  кількість  років,  що  минули від початку розрахункового
року.     Витрати і  результати,  що  здійснено  і  отримано до початку
розрахункового року, помножуються на коефіцієнт а, а після початку
розрахункового року - діляться на цей коефіцієнт.     Капітальні витрати,  що здійснено до  початку  розрахункового
року:

                                  t
             К   = К  (1 + Е)  = а х К , (10.5)
              пр    t                 t

     де К     -  капітальні  витрати,  приведені до розрахункового
    п.р
року;
К  - капітальні витрати в t-му році.
 t
Капітальні витрати,    що    здійснюються    після    початку
розрахункового року:

                                          t
         К    = К  / а = К  / (1 + Е) , (10.6)
          п.р    t        t

року;
К  - капітальні витрати в t-му році.
 t
Капітальні витрати,    що    здійснюються    після    початку
розрахункового року:

                                          t
         К    = К  / а = К  / (1 + Е) , (10.6)
          п.р    t        t

     10.2 Рентабельність     10.2.1 Загальна рентабельність з доходів R  -  це  відношення
                                          з
суми   дисконтованих  доходів  від  реалізації  енергозберігаючого
проекту до сумарних видатків на його впровадження:

             T                  T
        S            t     S                   t
  R  = t=1[Д  / (1+E) ] / t=1[(B  + K ) / (1+E) ]. (10.7)
   з        t                   t    t

суми   дисконтованих  доходів  від  реалізації  енергозберігаючого
проекту до сумарних видатків на його впровадження:

             T                  T
        S            t     S                   t
  R  = t=1[Д  / (1+E) ] / t=1[(B  + K ) / (1+E) ]. (10.7)
   з        t                   t    t

     де S - знак суми.
Енергозберігаючий проект є ефективним,  якщо R   >  1  (тобто
                                              з
сумарні доходи більше видатків).
Середньорічна рентабельність  з  прибутку  R  - це відношення
                                            р
суми поточного річного  прибутку  П    за  період  Т  до  сумарних
                              рt
видатків за цей період:

                        T        T
                   S        S
             R  = t=1П   / t=1 (B  + K ). (10.8)
              p       pt         t    t
 

     Енергозберігаючий проект є ефективним,  якщо R   >  1  (тобто
                                              з
сумарні доходи більше видатків).
Середньорічна рентабельність  з  прибутку  R  - це відношення
                                            р
суми поточного річного  прибутку  П    за  період  Т  до  сумарних
                              рt
видатків за цей період:

                        T        T
                   S        S
             R  = t=1П   / t=1 (B  + K ). (10.8)
              p       pt         t    t
 

     де S - знак суми.

     Середньорічна рентабельність  з  прибутку характеризує частку
всіх видатків (включаючи капітальні вкладення), яка повертається у
вигляді  прибутку  протягом  року  (в  середньому за розрахунковий
період).     10.2.2 Для   знаходження   внутрішньої  норми  рентабельності
рекомендується скласти таблицю доходів і витрат і на  її  підставі
визначити  прибутки  по  роках розрахункового періоду,  після чого
слід  знайти  суму  цих  прибутків,  дисконтованих  за   допомогою
загальноприйнятої  норми Е .  Якщо отримана сума є достатньою,  то
                     н
норму дисконтування збільшують до того часу, поки ця сума не стане
від'ємною.  Остання  норма  дисконтування  приблизно  дорівнює ВНР
(інтервал останньої  ітерації  не повинен перевищувати 1-2%) Більш
точне  значення  ВНР  можна   визначити   за   формулою   лінійної
інтерполяції:

     е = Е  + П         (Е  - Е ) / (П         - П ), (10.9)
     1    (дельта)   2    1      (дельта)    в

норму дисконтування збільшують до того часу, поки ця сума не стане
від'ємною.  Остання  норма  дисконтування  приблизно  дорівнює ВНР
(інтервал останньої  ітерації  не повинен перевищувати 1-2%) Більш
точне  значення  ВНР  можна   визначити   за   формулою   лінійної
інтерполяції:

     е = Е  + П         (Е  - Е ) / (П         - П ), (10.9)
     1    (дельта)   2    1      (дельта)    в

     де Е    -   найвищий   процент   дисконтування,   при   якому
    1
дисконтований прибуток є додатнім;
Е  - найнижчий процент дисконтування, за якого цей прибуток є
      2
від'ємним;
П         і П  - відповідно сумарний додатній  або  від'ємнийдисконтований прибуток є додатнім;
Е  - найнижчий процент дисконтування, за якого цей прибуток є
      2
від'ємним;
П         і П  - відповідно сумарний додатній  або  від'ємний      (дельта)    вприбуток.

     10.3 Період повернення капіталу     Інтегральний критерій - період повернення капіталу Т  ,  який
                                                    ок
враховує дисконтування економічних показників,  розраховується  за
формулою:

                                     T
                           t    S
          T   = K * (1 + E)  / t=1 (Д  - B ), (10.10)
           ok                        t    t

враховує дисконтування економічних показників,  розраховується  за
формулою:

                                     T
                           t    S
          T   = K * (1 + E)  / t=1 (Д  - B ), (10.10)
           ok                        t    t

     де S - знак суми.

     10.4 Приведені витрати     10.4.1 Питомі приведені витрати  на  одиницю  виміру  енергії
розраховуються  для  статичних  умов,  тобто у випадках здійснення
інвестицій протягом одного -  двох  років  і  практичній  сталості
щорічних витрат, безпосередньо за формулами:
 

                    В     = Е К  + В , (10.11)
                пр б    н б    б

                    В     = Е К  + В , (10.12)
                пр е    н е    е

     де К ,  К  -  питомі  капітальні  вкладення  на  впровадження
    б    е
відповідно базової та енергозберігаючої технологій;
В   , В     - питомі щорічні витрати (включаючи амортизаційні
      прб   пре
відрахування на реновацію).
Річний економічний ефект від впровадження  енергозберігаючого
проекту розраховується за формулами:

відповідно базової та енергозберігаючої технологій;
В   , В     - питомі щорічні витрати (включаючи амортизаційні
      прб   пре
відрахування на реновацію).
Річний економічний ефект від впровадження  енергозберігаючого
проекту розраховується за формулами:

                    Є = В     - В    , (10.13)
                    пр б    пр е

            Є = [(Е К  + В ) - (Е К  + В )] А (10.14)
              н б    б      н е    е

     де А - річний обсяг корисно відпущеної продукції або  надання
послуг.     Формулу (10.14) можна навести в такому вигляді:
 

 (ДЕЛЬТА)В   = (ДЕЛЬТА)В   + (ДЕЛЬТА)В    + (ДЕЛЬТА)В   - (ДЕЛЬТА)В ,          пр            ен            охр            зп            к

     де (ДЕЛЬТА)В      -    економічний    ефект    від   економії
            ен
енергоресурсів (теплової енергії,  палива,  електроенергії,  води)
порівняно з базовою технологією, грн./рік;енергоресурсів (теплової енергії,  палива,  електроенергії,  води)
порівняно з базовою технологією, грн./рік;     (ДЕЛЬТА)В    -  ефект  від зниження забруднення навколишнього
         охрсередовища, грн./рік;
(ДЕЛЬТА)В   -  ефект  від  економії   зарплати   на   базовій
         зп
установці або соціальний ефект, грн./рік;
(ДЕЛЬТА)В  - додаткові витрати на енергозберігаючу установку,
         к
грн./рік.
10.4.2 У разі здійснення інвестицій протягом декількох  років
та  змінювання  витрат  по  роках розрахункового періоду приведені
витрати розраховуються за формулою:

                        T
                   S                    t
          B  = E  t=1(K  + B ) / (1 + E)  + B , (10.16.)
           n    н      t    t                н

     де S - знак суми;     t - поточний рік;     Т - останній рік  розрахункового  періоду,  за  межами  якого
інвестиції не здійснюються та щорічні витрати не змінюються;     К  і В  - капітальні вкладення і річні витрати поточного року      t    t
t;
В  -   незмінні   по   роках   витрати   періоду   нормальної
      н
експлуатації.
10.4.3 Якщо  здійснення  інвестицій  та   змінювання   витрат
відбувається не щорічно,  а по етапах,  зручно користуватись такою
формулою, яка еквівалентна (10.16):

                      T
                 S                       t
           B  = t=1 (E К  + B ) / (1 + E) , (10.17)
            n         н t    t

t;
В  -   незмінні   по   роках   витрати   періоду   нормальної
      н
експлуатації.
10.4.3 Якщо  здійснення  інвестицій  та   змінювання   витрат
відбувається не щорічно,  а по етапах,  зручно користуватись такою
формулою, яка еквівалентна (10.16):

                      T
                 S                       t
           B  = t=1 (E К  + B ) / (1 + E) , (10.17)
            n         н t    t

     де S - знак суми;     (ДЕЛЬТА)В  = В  - В    - приріст затрат у  поточному  році  t
         t    t    t-1порівняно з попереднім роком t - 1 (з відповідним знаком).

             11. Вибір критерію та прийняття рішення
      щодо впровадження енергозберігаючих проектів

     Вибір критерію,  який використовується в кожному  конкретному
випадку,  залежить від характеру задачі, яка вирішується. Згідно з
методикою  визначення  економічної   ефективності   інвестицій   в
енергозберігаючі   проекти,   розрахунки  по  великих  об'єктах  з
тривалими строками будівництва та експлуатації  доцільно  виконати
за   декількома  критеріями  для  додаткової  перевірки  стійкості
результатів та їх більшої наочності.     Для попередньої      приблизної      оцінки      ефективності
енергозберігаючих проектів (яка виконується,  зокрема, інженерними
службами  енергетичних підприємств-замовників) можна рекомендувати
застосування насамперед таких критеріїв:     - поточний річний прибуток;     - рентабельність інвестицій;     - період окупності інвестицій;     - приведені витрати.     Під час виконання техніко-економічних розрахунків, особливо в
умовах  ринкових  відносин,  такі  показники  як  ціни   (тарифи),
перспективні   навантаження   споживачів,   економічні   нормативи
(наприклад,  норма   прибутку)   тощо   часто   не   можуть   бути
детерміновані однозначно. Тому підставою для прийняття рішення про
вигідність  інвестицій  та  вибір  варіанту  в  багатьох  випадках
необхідно   неформально   підраховувати   значення   критерію,   а
сукупність його очікуваних значень  обмежувати  можливими  змінами
початкових показників та економічних нормативів.     Для оцінки та підрахунку реально  досягнутих  показників  від
впровадження   енергозберігаючих  проектів  рекомендовано  щороку,
після  їх   впровадження,   проводити   уточнюючі   розрахунки   з
використанням реально досягнутих даних економії та витрат.

              12. Аналіз можливих ризиків і похибок
          розрахунків економічної ефективності
        впровадження енергозберігаючих проектів

     У розрахунках  техніко-економічної  ефективності впровадження
енергозберігаючих  проектів   необхідно   враховувати   залежність
узагальнюючих  фінансово-економічних показників від зміни вихідних
параметрів проекту (у разі  подорожчання  сировини,  енергоносіїв,
зниження відпускної ціни,  скорочення обсягів випуску,  збільшення
витрат  виробництва  тощо).  Результати   розрахунків   фінансових
показників надаються з точністю до 1 грн.     На розсуд розробників  бізнес-плану,  виходячи  зі  специфіки
проекту,   вибираються   найбільш  схильні  до  змін  параметри  й
аналізується чутливість проекту.     Аналіз чутливості   проводиться   і   в   процесі  реалізації
довгострокового  проекту,  з  метою  його  переоцінки  і  внесення
необхідних  коригувань.  Результати розрахунків наводяться також у
графічному вигляді для широкого діапазону вихідних даних.     Також під   час   проведення  розрахунку  техніко-економічної
ефективності інвестиційного  проекту  необхідно  проаналізувати  і
оцінити  гарантії  повернення інвестицій і ризики,  що виникають у
процесі   їх   реалізації.   З   цією   метою   до    бізнес-плану
(техніко-економічне   обґрунтування)   проекту   включається  така
інформація:     - забезпеченість  повернення  інвестицій:  державні гарантії,
банківські гарантії,  застава активів, страхування, передача прав,
інше;     - наявність рішення органів влади про підтримку проекту;     - можливі ризики за проектом: аналізуються можливі ризики, що
впливають  на   реалізацію   проекту,   проводяться   обґрунтовані
прогнозні оцінки можливих змін величин факторів, що впливають, для
цих випадків розраховуються показники проекту і надається висновок
про  існування  або відсутність граничних зовнішніх умов,  за яких
реалізація проекту має позитивну техніко-економічну ефективність;     - наявність  заходів  щодо  запобігання  і зменшення ризиків:
аналізуються  можливі  заходи   впливу   на   причини   виникнення
"позаштатних"  ситуацій  і  шляхів  їх  запобігання  (повного  або
часткового) та для цих випадків розраховуються показники проекту і
надається   висновок   про  існування  або  відсутність  граничних
зовнішніх  умов,  при  яких  реалізація  проекту   має   позитивну
техніко-економічну ефективність.     Величина похибки розрахунків техніко-економічної ефективності
впровадження  енергозберігаючих  проектів  залежить  від  величини
зміни таких параметрів - вартості сировини,  енергоносіїв,  цін та
тарифів, податкових навантажень тощо.
 

                                      Додаток А
 

                      ПЕРЕВЕДЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
     паливно-енергетичних ресурсів в умовне паливо
 

     Для полегшення  підготовки  звітування  на  підприємствах і в
організаціях щодо використання  паливно-енергетичних  ресурсів  за
формою    статистичної    звітності    12-ЕЗ,   введеною   наказом
Держкоменергозбереження України    від    16.12.2002     N     136
( v0136215-02   )  за  погодженням  з  Держкомстатом  України  від
12.12.2002 N 10-01-3/80,  та для усунення  неоднозначності  оцінки
різними   респондентами  отриманої  економії  (в  тоннах  умовного
палива, т у.п.) традиційних енергоресурсів, що дозволяють виробити
певні    обсяги    традиційних    енергоносіїв:   електричної   (в
кіловат-годинах,  кВт.год.) та  теплової  (в  гігакалоріях,  Гкал)
енергії, отримання об'ємів (в кубічних метрах, куб.м або в літрах,
1000  л  =  1  куб.м)  альтернативних  видів твердого,  рідкого та
газового палива,  що потребують або заміщують їх,  нижче  наведені
перевідні   коефіцієнти   для   переведення  обсягів  використання
традиційного палива в умовне:

     Перевідні коефіцієнти (згідно з ф. 11 МТП)

------------------------------------------------------------------
|1 т вугілля                            |- 0,75 т у.п.           |
|---------------------------------------+------------------------|
|1 т нафтопродуктів                     |- 1,45 т у.п.           |
|---------------------------------------+------------------------|
|1 тис. куб.м газу                      |- 1,16 т у.п.           |
|---------------------------------------+------------------------|
|1 тис. кВт.год. електроенергії         |- 0,351 т у.п.          |
|---------------------------------------+------------------------|
|1 млн. кВт.год. електроенергії         |- 351,0 т у.п.          |
------------------------------------------------------------------
 

                                      Додаток Б
 

                             ПРИКЛАДИ
      розрахунку техніко-економічної ефективності
        впровадження енергозберігаючих проектів
 

     В.1 Оцінка  техніко-економічної   ефективності   впровадження
системи   сонячного   гарячого  водопостачання  корпусу  побутових
приміщень підприємства каналізаційно-очисних споруд     Вихідні дані:     Найменування об'єкта: корпус побутових приміщень підприємства
каналізаційно-очисних споруд на 115 працюючих з їдальнею, що готує
на сировині.  Режим роботи - 7 діб на тиждень,  цілодобово;  місце
впровадження -  м.  Ялта  (ф  =  45град.C  п.ш.).  Існуюче джерело
теплової енергії на систему сонячного  гарячого  водопостачання  -
електроводопідігрівач.     Головні технічні характеристики існуючої системи ГВП наведено
в таблиці В 1.1.

------------------------------------------------------------------
|     Найменування технічного параметра      |Значення параметра |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Кількість працюючих                         |        115        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Норма витрат гарячої води на одиницю,       |        25         |
|л/добу                                      |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Температура гарячої води для умивальників,  |       + 40        |
|душів, град.C                               |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Температура гарячої води для харчоблоку,    |       + 50        |
|град.C                                      |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Температура водопровідної води, град.C      |       + 15        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Витрати гарячої води для умивальників,      |       1375        |
|душів, л/добу                               |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Витрати гарячої води для харчоблоку, л/добу |       1500        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Встановлена потужність електропідігрівача,  |       13,5        |
|кВт.                                        |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Теплова потужність системи ГВП, кВт.год./   |        101        |
|добу                                        |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|у тому числі:                               |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|на умивальники, душі, кВт.год./добу         |        40         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|на харчоблок, кВт.год./добу                 |        61         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Сезонна (березень - жовтень) потреба в      |      24745        |
|тепловій енергії на ГВП, кВт.год.           |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Витрата електроенергії на ГВП, з урахуванням|      29642        |
|тепловтрат внутрішніми трубопроводами,      |                   |
|кВт.год./добу                               |                   |
------------------------------------------------------------------

     Згідно з п. 3.1 ВСН 52-86 приймаємо до впровадження установки
сонячного   гарячого   водопостачання   (УСГВ)   сезонної   дії  з
використанням дублюючого джерела енергії.  Згідно  з  п.  3.3  ВСН
приймаємо   двоконтурну   схему   з  проміжним  теплообмінником  і
примусовою циркуляцією теплоносія.     Технічні характеристики УСГВ наведено в таблиці В 1.2.

------------------------------------------------------------------
|     Найменування технічного параметра      |Значення параметра |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Температура теплоносія на виході:           |        40         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|для ГВП умивальників, душів, град.C         |        55         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|для харчоблоку, град.C                      |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Кількість сумарної енергії сонячного        |       5823        |
|випромінювання, що надходить в площині      |                   |
|колектора в квітні місяці, Вт.год./кв.м     |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Питома кількість сумарної енергії сонячного |      1183037      |
|випромінювання, що надходить в площині СК за|                   |
|сезон, Вт.год./кв.м                         |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Коефіцієнт корисної дії СК, %:              |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|максимальний для t = 40 град.C              |        66         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|середньосезонний для t = 40 град.C          |        62         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|максимальний для t = 55 град.C              |        63         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|середньосезонний для t = 55 град.C          |        59         |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Площа СК:                                   |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|для t = 40 град.C, кв.м                     |       13,5        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|для t = 55 град.C, кв.м                     |       21,0        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Виробництво теплоенергії СК за рік, кВт.год.|      24600        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Потужність циркуляційного насоса УСГВ, кВт  |        0,2        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Коефіцієнт завантаження циркуляційного      |        0,5        |
|насоса УСГВ                                 |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Кількість заощадженої електроенергії,       |      29421        |
|кВт.год.                                    |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Кількість діб роботи УСГВ за сезон, діб     |        245        |
|--------------------------------------------+-------------------|
|Кількість годин роботи УСГВ за добу, год.   |        9          |
------------------------------------------------------------------

     Порівняння головних   економічних  показників  систем  ГВП  з
використанням електричної (б) і  сонячної  (а)  енергії  надано  в
табл. В. 1.3.

------------------------------------------------------------------
|      Електронагрів води        |             УСГВ              |
|----------------------------------------------------------------|
|                     1. Капітальні витрати                      |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1 Електроводопідігрівач       |1.1 Сонячний колектор,         |
| б                              | а                             |
|С    = 6100 грн.                |С    = 19240 грн.              |
| еп                             | ск                            |
|1.2 Додаткове електрообладнання,|1.2 Електронасос,              |
|кабелі, електрощит тощо         | а                             |
| б                              |С   = 400 грн.                 |
|С    = 900 грн.                 | н                             |
| ео                             |1.3 Додаткові трубопроводи,    |
|1.3 Монтаж, наладка, Смб =      |           а                   |
|200 грн.                        |арматура, С    = 1160 грн.     |
|Всього капітальних витрат, Кб = |           тр                  |
|7200 грн.                       |1.4 Монтаж, наладка,           |
|                                | а                             |
|                                |С  = 200 грн.                  |
|                                | м                             |
|                                |Всього капітальних витрат,     |
|                                | а                             |
|                                |К  = 25600 грн.                |
|----------------------------------------------------------------|
|                 2. Амортизаційні відрахування                  |
|----------------------------------------------------------------|
|     б                          |     а                         |
|2.1 N   = 400 грн.              |2.1 N   = 1280 грн.            |
|     а                          |     а                         |
|----------------------------------------------------------------|
|                   3. Експлуатаційні витрати                    |
|----------------------------------------------------------------|
|3.1 Електроенергія              |     а                         |
|(Т  = 0,25 грн./кВт.год.)       |3.1 В   = 0,2 * 245 * 9 * 0,5 =|
|  е                             |     е                         |
| б                              |55 грн.                        |
|В   = 29421 * 0,25 = 7355 грн.  |                               |
| е                              |                               |
|----------------------------------------------------------------|
|          4. Витрати на зарплатню (0,5 ставки слюсаря)          |
|----------------------------------------------------------------|
| б                              | а                             |
|В   = 400 грн.                  |В   = 400 грн.                 |
| з                              | з                             |
|--------------------------------+-------------------------------|
|         б                      |         а                     |
|УСЬОГО: В  = 8155 грн.          |УСЬОГО: В  = 1735 грн.         |
------------------------------------------------------------------

     5. Оцінка економічної ефективності

     5.1 Приведені витрати З = ЕК + В

  б
 З  = 0,07 * 7200 + 8155 = 8660 грн.

  а
 З  = 0,07 * 25600 + 1735 = 3527 грн.

     6. Економефект за порівнянням приведених витрат

      б    а
 Є = З  - З  = 8660 - 3527 = 5133 грн.

     7. Дохід (вартість залишку електроенергії, що заощаджується)

  а
 Д  = 29421 * 0,25 - 55 = 7300 грн.

     8. Поточний річний прибуток

  а     а     а     а
 П   = Д  - (В  + ЕК ) = 7300 -
  р
 (1735 + 0,07 * 25600) = 3773 грн.

     9. Простий строк окупності

        а    а
 Т   = К  / П   = 25600/3773 = 6,8 року
  ок         р

     10. Рентабельність (проста норма прибутку)

       а     а
 R  = П   / К  = 0,147 >> 0,07
  і    р

     Висновок: За   головними   техніко-економічними   показниками
проект  впровадження  УСГВ  є  економічно  привабливим і може бути
рекомендовано до впровадження.

     Таблиця В.  1.4. Визначення чистого дисконтованого прибутку в
разі інвестування за рахунок банківського кредиту (Е = 0,07)

--------------------------------------------------------------------------
|Рік |  Рух  |   Економія   |Повернення|Експлуатаційні| Всього | Залишок |
|    |коштів |(надходження) |відсотків |   витрати    |затрати |прибутку |
|    |   в   |              | кредиту  |              |        |         |
|    |банку  |              |          |              |        |         |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-25600 |    7300      |  1792    |    1535      |  3327  |  3973   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-21627 |    7300      |  1514    |    1535      |  3049  |  4251   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-17376 |    7300      |  1216    |    1535      |  2751  |  4549   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-12827 |    7300      |   898    |    1535      |  2431  |  4867   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-7960  |    7300      |   557    |    1535      |  2092  |  5208   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |-2752  |    7300      |   193    |    1535      |  1728  |  5572   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    | 2820  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    | 8585  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |14350  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |20115  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |25880  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |31645  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |37410  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
|----+-------+--------------+----------+--------------+--------+---------|
|    |43175  |    7300      |    -     |    1535      |  1535  |  5765   |
--------------------------------------------------------------------------

---------------     (*) - Строк окупності капітальних вкладень 6 років 5 місяців.

     В.2 Визначення    економічного    ефекту   від   впровадження
енергозберігаючих заходів в адміністративному будинку в  м.  Києві
за результатами проведеного енергоаудиту

     Загальна інформація     Адміністративний будинок у м. Києві

------------------------------------------------------------------
|Проектна кількість присутніх у будівлі:      |138 чол.          |
|---------------------------------------------+------------------|
|Фактична кількість присутніх у будівлі:      |83 чол.           |
|---------------------------------------------+------------------|
|Загальна площа будівлі:                      |890 кв.м          |
|---------------------------------------------+------------------|
|Площа, що опалюється:                        |825 кв.м          |
|---------------------------------------------+------------------|
|Загальний об'єм будівлі:                     |3102 куб.м        |
|---------------------------------------------+------------------|
|Об'єм, що опалюється:                        |2945 куб.м        |
|---------------------------------------------+------------------|
|Загальне споживання енергії                  |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|Теплова енергія:                             |240 МВт.год.      |
|---------------------------------------------+------------------|
|Електроенергія:                              |17 МВт.год.       |
|---------------------------------------------+------------------|
|Холодна вода:                                |2496 куб.м        |
------------------------------------------------------------------

     Загальне питоме споживання енергії     0,290 МВт.год./кв.м/рік     0,079 МВт.год./куб.м/рік     0,082 кВт.год./кв.м/град.-д/рік     0,022 кВт.год./куб.м/град.-д/рік

     Згідно з  Міжвідомчими   нормами   споживання   теплової   та
електричної  енергії  для  організацій  в Україні,  що затверджені
наказом Державного  комітету  України   з   енергозбереження   від
5 жовтня  1999  року  N 91,  питоме споживання тепла на опалення в
адміністративних  будинках  м.  Києва  побудованих  до  1980   р.,
загальним об'ємом  до  5  тис.куб.м становить 0,041 Гкал/куб.м/рік
або 0,0477 МВт.год./куб.м/рік.     При порівнянні   питомого   споживання  теплової  енергії  на
опалення, що дорівнює 0,0583  МВт.год./куб.м/рік,  з  міжвідомчими
стандартами,   можна  зробити  висновок  про  те,  що  тепловтрати
перевершують нормативні і потрібні заходи щодо зниження споживання
тепла на опалення.     Дані, які отримані під  час  виконання  енергетичного  аудиту
будівлі, дозволяють зробити такі висновки:     Система опалення працює незадовільно, приміщення нагріваються
нерівномірно,  система  опалення  гідравлічно неузгоджена.  Труби,
прокладені в підлозі,  фізично зношені,  виходять з ладу. Ізоляція
перекриття   верхнього   поверху   стара,   прокладені  подавальні
трубопроводи на горищі погано заізольовані.     Встановлене в  ІТП  обладнання (гідроелеватор,  кожухотрубний
теплообмінник,  регулятор  температури)  не  відповідає   сучасним
вимогам:     1) гідроелеватор,  маючи постійний коефіцієнт змішування,  не
дозволяє  регулювати  температуру  теплоносія  в  системі опалення
залежно від зовнішніх погодних умов та режиму роботи споживача;     2) теплообмінник  системи ГВП старої конструкції має невисокі
теплотехнічні показники,  внаслідок чого відбуваються втрати тепла
і зменшення температурного потенціалу;     3) гідравлічний    регулятор    температури    ГВП     працює
незадовільно, витрати первинного теплоносія не регулюються.     До впровадження рекомендовано такі енергозберігаючі заходи:     * Влаштування дренажного приямку з автоматичним насосом.     * Перепроектування і переналогодження системи опалення.     * Реконструкція   існуючого  ІТП  з  установленням  сучасного
автоматизованого обладнання в модульній збірці. До модуля опалення
входять:  насос  циркуляційно-змішувальний,  регулятор температури
теплоносія з програмним керуванням,  що  дає  можливість  зниження
температури в  неробочі години на 3 град.C.  Разом з регулюванням,
згідно з температурою зовнішнього  повітря,  ці  заходи  дозволять
зменшити теплоспоживання на опалення будівлі на 37,3 МВт.год./рік.     * Реконструкція   системи   гарячого   водопостачання,    яка
передбачає  заміну  існуючих водопідігрівачів на нові пластинчасті
теплообмінники та  встановлення  сучасних  приладів  автоматичного
регулювання,  дозволить  зменшити  споживання  теплової енергії на
11,9 МВт.год./рік.     * Встановлення рефлекторів за більшістю опалювальних приладів
неможливо (відстань до стіни менша за 2,5 см),  тому цей захід  не
дає суттєвого внеску в енергозбереження.     * Ущільнення вікон та дверей є важливим з переліку заходів  з
енергозбереження    (ЗЕЗ).    Оскільки   необхідний   повітрообмін
забезпечується відкриванням частини  (30%)  вікон,  для  зменшення
вартості  проекту  реалізації  ЗЕЗ  пропонується якісне ущільнення
влаштовувати тільки на цих вікнах.     * Для   встановлення  аераторів  необхідно  замінити  існуючі
водорозбірні крани на сучасні конструкції з різьбою на водозливній
частині кранів.

------------------------------------------------------------------
|      Заходи з       |      Можливість     |  Економія енергії, |
|  енергозбереження   |    застосування     |    МВт.год./рік    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Радіаторні           |можливо 16%          |        0,56        |
|рефлектори           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Ущільнення вікон та  |доцільно 30%         |        4,52        |
|дверей               |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Обладнання           |можливо 100%         |       37,27        |
|теплопунктів         |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Водопідігрівачі та   |можливо 100%         |       11,93        |
|регулятори ГВП       |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Загальна потенційна  |20,9%                |        54,3        |
|економія енергії (%) |                     |                    |
------------------------------------------------------------------

     Економічні дані заходів з енергозбереження

--------------------------------------------------------------------
|Кількість |Одиниця |Вартість на|Загальна|   Питома   |  Примітки  |
|          |        |встановлену|вартість|  вартість  |            |
|          |        |  одиницю  | (USD)  | інвестицій |            |
|          |        |  (USD)    |        |для економії|            |
|          |        |           |        |1 МВт.год., |            |
|          |        |           |        |USD/МВт.год.|            |
|------------------------------------------------------------------|
|                   Енергоаудит та проектування                    |
|------------------------------------------------------------------|
|    1     | Кожн.  |           |  1200  |            |            |
|          |        |           |        |            |            |
|------------------------------------------------------------------|
|                      Радіаторні рефлектори                       |
|------------------------------------------------------------------|
|    5     |  кв.м  |   6,15    |  29    |    50,6    |            |
|------------------------------------------------------------------|
|                           Ущільнювачі                            |
|------------------------------------------------------------------|
|   234    |   м    |   1,40    |  328   |    72,6    |            |
|------------------------------------------------------------------|
|                      Обладнання теплопункту                      |
|------------------------------------------------------------------|
|  220,7   |  кВт   |   26,8    |  5910  |   120,1    |            |
|-------------------------------+--------+------------+------------|
|Загальна вартість ЗЕЗ у        |  7467  |            |            |
|будівлі, К                     |        |            |            |
|----------------------------------------+------------+------------|
|Питома вартість інвестицій для економії |   115,4    |USD/Мвт.год.|
|1 МВт.год.                              |            |            |
|----------------------------------------+------------+------------|
|Питома вартість інвестицій на 1 кв.м    |    8,4     |  USD/кв.м  |
|загальної площі                         |            |            |
--------------------------------------------------------------------

     Зведений економічний аналіз заходів з енергозбереження     Для розрахунку    періоду   простої   окупності   заходів   з
енергозбереження   були   вибрані   два   значення   тарифів    на
теплоенергію:     - тариф 2000 року - 10,68 USD/МВт.год.;     - середній річний тариф за 15 років експлуатації обладнання -
14,44 USD/МВт.год.     Величину експлуатаційних   витрат  до  і  після  впровадження
енергозберігаючого проекту приймаємо незмінною.

--------------------------------------------------------------------------------------------
|Кількість |Одиниця |    Загальна економія енергії      |Загальна| Строк окупності (років) |
|          |        |-----------------------------------| варт., |          Ток*           |
|          |        |Економія |     Економія коштів     |монтажу |                         |
|          |        | енергії |        (USD/рік)        |(USD)   |                         |
|          |        |(МВт.год.|-------------------------|        |-------------------------|
|          |        |/рік)    |   10,68    |   14,44    |        |   10,68    |   14,44    |
|          |        |         |------------+------------|        |------------+------------|
|          |        |         |USD/МВт.год.|USD/МВт.год.|        |USD/МВт.год.|USD/МВт.год.|
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|Енергоаудит та проектування                                                               |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|    1     | Кожн.  |         |            |            |  1200  |            |            |
|          |        |         |            |            |        |            |            |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|Радіаторні рефлектори                                                                     |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|    5     |  кв.м  |  0,6    |     6      |     8      |  29    |    4,9     |    3,7     |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|Ущільнення V-подібне                                                                      |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|   234    |   м    |  4,5    |    48      |    65      |  328   |    7,2     |    5,3     |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|Обладнання теплопункту                                                                    |
|------------------------------------------------------------------------------------------|
|  220,7   |  кВт   |  49,2   |    525     |    711     |  5910  |    11,0    |    8,5     |
|-------------------+---------+------------+------------+--------+------------+------------|
|Всього в будівлі   |  54,3   |    580     |    784     |  7467  |    13,6    |    10,0    |
--------------------------------------------------------------------------------------------

     Коментар. Для зменшення строків окупності  проекту  необхідно
провести  роботи  з  утеплення огороджуючих конструкцій та знизити
теплоспоживання будівлі.

     В.3 Визначення економічного ефекту при реконструкції  ділянки
тепломережі    ГВП    з   використанням   попередньо   ізольованих
пінополіуретаном труб     Проведена реконструкція  ділянки  тепломережі  ГВП  діаметром
150 мм завдовжки 264 м з використанням труб попередньо ізольованих
пінополіуретаном,   що   дає   змогу  зменшити  тепловтрати  крізь
ізоляцію.     Тривалість опалювального    сезону   -   180   діб,   середня
температура -  -1  град.C.  Температурний  графік   тепломереж   -
150/70 град.C.     Фактичні тепловтрати, визначені за результатами енергоаудиту,
становлять 268,012 Гкал.     Середньорічна температура теплоносія у опалювальний період  -
84/48 град.C, у неопалювальний - 70/30 град.C.

     Середньорічна температура теплоносія     у подавальному трубопроводі = 77 град.C;     у зворотному = 39 град.C.     Середньорічна різниця температур t = -5 = 53 град.C.     Згідно з   розрахунком  річна  норма  тепловтрат  тепломережі
попередньоізольованих труб 150 мм при t = 53 град.C становить qн =
57 ккал/(м.год.).     Тому для  труб  з  ізоляцією   з   пінополіуретану   загальні
тепловтрати за рік дорівнюватимуть:

               Q   = 264 * 24 * 360 * 57 = 130,014 Гкал.
           пп

     Зменшення тепловтрат за рік становить:     Q = 268,012 - 130,014 = 138 Гкал.     Вартість 1 Гкал теплової енергії у  вигляді  гарячої  води  в
м. Києві складає 155 грн./Гкал.     Прибуток за рахунок зменшення тепловтрат становить:     П = 138 * 155 = 21,39 тис.грн.     Загальна вартість проектних,  будівельних і  монтажних  робіт
згідно з кошторисом становить К = 243,4 тис.грн.     Визначаємо рентабельність з прибутку R  за  формулою  (10.8).
                                      р
Експлуатаційні витрати у цьому випадку відсутні.

                    R  = 21,39 / 243,4 = 0,088
                р

Експлуатаційні витрати у цьому випадку відсутні.

                    R  = 21,39 / 243,4 = 0,088
                р

     Термін окупності    проекту   згідно   з   формулою   (10.10)
становитиме:

           Т   = 243,4 (1 + 0,06) / 21,39 = 11,4 років.
       ок