Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря
Відповідно до статей 8, 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164 «Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440.
3. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПРАВИЛА
промислового рибальства в басейні Чорного моря
1. Ці Правила встановлюють райони, способи і строки промислу, знаряддя лову, їх характеристики, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), навантаження в басейні Чорного моря за кількістю та потужністю риболовних суден (далі - судна).
2. У цих Правилах терміни, вживаються у такому значенні:
1) активні знаряддя лову - знаряддя лову, які використовуються для промислу та потребують пересування - неводи, трали, драги, плавні сітки тощо;
2) водолаз - рибалка, допущений до водолазних спусків у встановленому порядку, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;
3) зимувальна яма - поглиблення дна рибогосподарського водного об’єкта (його частини), де скупчуються водні біоресурси в зимовий період;
4) лава - система постановки двох та більше пасивних знарядь лову, за виключенням сіток, які розташовуються у лінію та з’єднуються між собою одним із елементів конструкції (крилами тощо);
5) молодь водних біоресурсів - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;
6) нерест - процес масового відтворення водних біоресурсів, який відбувається протягом строку, обумовленого кліматичними та біологічними умовами;
7) нерестова ділянка (нерестовище) - частина рибогосподарського водного об’єкта (його частини), на якій відбувається нерест;
8) неспеціалізований промисел водних біоресурсів - промисел в будь-якому співвідношенні їх видів в улові;
9) пасивні знаряддя лову - знаряддя лову, які зафіксовані у водоймі і стоять у процесі лову нерухомо на одному місці - ставні сітки, неводи, ятери тощо;
10) передгирловий простір річки Дунай - частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від гирла Мусура (Мусуна) до Білогородського каналу включно;
11) порядок сіток - система постановки двох та більше сіток, які з’єднуються між собою за допомогою вільних кінців на підборах (привухів);
12) прилов - наявні в улові види водних біоресурсів, які не є об’єктом спеціалізованого промислу, а також молодь водних біоресурсів;
13) промисловий розмір водних біоресурсів - встановлений для певного виду (або групи видів) розмір водних біоресурсів, дозволених для промислу;
14) розпізнавальний знак - позначка, що розміщується мінімум на 50 см над поверхнею води у місці постановки знарядь лову, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше нiж 25 × 25 см;
15) рослиноїдні риби - група риб, які живляться переважно фітопланктоном, макрофітами і детритом (білий та строкатий товстолобики, їх гібриди, білий амур);
16) ручний пристрій - пристрій індивідуального використання добування (вилову) водних біоресурсів без будь-яких засобів механізації;
17) спеціалізований промисел - промисел певного виду водного біоресурсу, кількість якого в улові складає не менше 50 відсотків від маси улову.
Інші терміни у цих Правилах вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.
II. Райони промислу, характеристики знарядь лову та вимоги до їх використання
1) Чорне море з усіма затоками і бухтами в межах внутрішніх вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України;
2) лимани і озера, що сполучаються з Чорним морем, та їхні гирла, а також Хаджибейський та Куяльницький лимани;
3) річка Дунай з придатковою системою в межах України;
4) річка Дністер з придатковою системою - від Дністровського лиману до кордону з Республікою Молдова, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;
5) рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) в таких межах:
річка Дніпро з придатковою системою - від гирла до греблі Каховської ГЕС;
річка Інгулець з придатковою системою - від гирла до смт. Велика Олександрівка Херсонської області;
річка Інгул з придатковою системою - від гирла до с. Розанівка Миколаївської області включно;
Каланчацький, Великий Аджалицький та Сухий лимани і озеро Донузлав;
Каркінітська затока (західним кордоном Каркінітської затоки є лінія, що сполучає мис Тарханкут і основу Тендрівської коси);
річка Південний Буг з придатковою системою - від впадання у Бузький лиман до с. Голоскове Миколаївської області включно;
6) інші рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) в межах територій Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим, крім рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), що сполучаються з Азовським морем;
7) всі рукави і протоки річок, у тому числі й ті, що мають власні назви, є частинами цих річок;
8) ділянки територій та об’єктів природно-заповідного фонду, де не заборонена рибогосподарська діяльність.
2. Знаряддя лову за способом добування (вилову) водних біоресурсів поділяються на такі групи - відціджувальні, пастки, обвічковуючі та пристрої:
бім-трал - знаряддя лову (переважно для лову рапани), що не передбачає використання заглибленого в ґрунт підсічного троса з горизонтальним розкриттям не більше 300 см (відстань між вертикальними стойками) і вертикальним розкриттям (відстань від нижнього краю біма до нижнього краю будь-якого з полозів) не більше 11 см з напівкруглою рамою для буксирування;
бурило - знаряддя лову невеликих розмірів (тюлька, бичок) без розпірних дощок у вигляді мішка з сіткового полотна, прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), який буксирують за судном, оснащеного по верхній підборі та по сітковому полотну верхньої частини матні поплавцями, а нижня підбора не оснащується грузилами;
драга - донне знаряддя лову, що не перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та складається з двох рівних за довжиною крил, приводів і вшитої між ними матні;
драга Хижняка - безножове знаряддя лову молюсків шляхом захоплення (згрібання) з поверхні дна, що складається з буксирувального канату, пристрою для накопичення улову, який являє собою раму з укріпленими на ній поздовжніми прутками, передні кінці яких зігнуті і згруповані в секції;
закидний невід (волок) - знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно;
кільцевий невід - знаряддя лову, що являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), при цьому довжина верхньої підбори є більшою за довжину нижньої, верхня підбора оснащена поплавцями, а нижня - стяжними кільцями, добування (вилов) водних біоресурсів здійснюється за рахунок стягування стяжного тросу, що проходить крізь кільця;
конусна сітка - знаряддя лову, що являє собою сітковий конус, який складається з двох сіткових полотен з вічками різного розміру (зовнішнього - крупновічкового та внутрішнього - дрібновічкового), прикріплених верхньою кромкою до обруча, а нижню оснащують замком;
кошільний невід - знаряддя лову, що являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), при цьому довжина нижньої підбори більша або дорівнює довжині верхньої підбори, верхня підбора оснащена поплавцями, а нижня - стяжними кільцями, добування (вилов) водних біоресурсів здійснюється за рахунок стягування стяжного тросу, що проходить крізь кільця;
трал - знаряддя лову, яке являє собою сітковий мішок, прикріплений до підбор, який буксирується за судном на спеціальних тросах - ваєрах, та має два види розкриття, з яких вертикальне розкриття трала забезпечується за допомогою оснастки плавом та завантаженням, а горизонтальне - розпірними дошками.
гарди - знаряддя лову, які використовуються для промислу мігруючих видів водних біоресурсів у сполучних каналах, що з’єднують море з лиманами та озерами, в тому числі рибозапускних, обловно-запускних, обловно-пропускних, з’єднувальних каналах;
завод підйомний - знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки і одного або двох направляючих крил, одне з яких примикає до берега, одна зі стінок опускається на дно для утворення входу в пастку і підіймається після заходу водних біоресурсів;
каравка - знаряддя лову, різновид ставного неводу, що складається із сіткової пастки, яка виступає над поверхнею води на висоту не більше трьох метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;
пастка - знаряддя лову камерного типу, що діє за принципом лабіринту, де вхід для водних біоресурсів зручний, а вихід з пастки ускладнений, за конструкцією поділяється на закриту зверху (ятір, пастка підйомна, раколовка та інші) та відкриту зверху (ставний невід, завод підйомний, каравка);
пастка підйомна - переносне знаряддя лову закритого типу довільної форми, що складається з сіткового полотна закріпленого на одній або декількох жорстких рамах, з одним або кількома вхідними отворами довільної форми, забезпечене принадою, встановлюється під водою і під час вибирання витягується з неї;
раколовка - донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок, сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них, з висотою крила не більше 0,5 м та довжиною бочки не більше ніж 1,0 м;
ставний невід - знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки з постійно закріпленими стінками та одного або кількох направляючих сіткових крил, двору, одного або кількох котлів із системою вхідних отворів, встановлюється як від берега, так і на відстані від нього, поодинці або в лаву з кількох одиниць;
ятір - донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок (котлів), сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них.
сітка - знаряддя лову, яка складаються з сіткового полотна, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та за своєю конструкцією поділяються на одностінні (прості, сторожкові та рамові) та богатостінні (поріжні), а за способом добування (вилову) водних біоресурсів на накидні, ставні, плавні та обкидні;
сітка накидна - сітка будь-якої конструкції, по краю якої прикріплюється міцна підбора з грузилами;
сітка обкидна - сітка будь-якої конструкції, яка використовується для добування (вилову) водних біоресурсів способом їх охоплення по колу;
сітка плавна - сітка будь-якої конструкції, яка в процесі лову не закріплена за дно водойми і спливає за течією річки або за допомогою судна;
сітка поріжна (ріжова) - сітка, яка складається з двох (частик та поріж) або трьох (частик та 2 поріжі) сіткових полотен, з вічками різного розміру, зверху та знизу прикріплених до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, одне з яких (частик) має розмір вічка у 6-10 разів менший, ніж у поріжі;
сітка проста - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно;
сітка рамова - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, за довжиною та висотою сітки на однаковій відстані крізь вічка сіткового полотна пропускаються нитки більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна (у вигляді рами), які проходять за висотою сітки (від верхньої підбори до нижньої) та за її довжиною (паралельно підборі), а в місцях перехрещення скріплюються між собою вузлами;
сітка ставна - сітка будь-якої конструкції, яка закріплена за дно водойми і стоїть у процесі лову нерухомо на одному місці;
сітка сторожкова - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, по всій довжині сітки на однаковій відстані одна від одної прикріплюються нитки (сторожки) більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна, пропущені крізь вічка сіткового полотна за висотою (від верхньої підбори до нижньої).
водяна помпа (мотопомпа) - механізований водяний насос з приводом для забезпечення циркуляції води, змутнення мулу (утворення розчину води, мулу та піску), який складається з металевого каркасу, приводу, гідравлічної частини, патрубків та використовується як допоміжний механізований пристрій для добування (вилову) личинок хірономід шляхом вимивання їх з поверхневого шару донного ґрунту та для добування (вилову) яєць артемії (цист) з водної поверхні шляхом циркуляції води;
косарка - механізований пристрій для скошування водних рослин та водоростей (зостери, цистозіри та ін.), який складається з металевої рами, різального апарату та приводу різального апарату;
мотильниця - ручний ківшеподібний пристрій для черпання та проціджування води, мулу та піску, що складається з рамки, площею вхідного отвору не більше 1м2 та прикріпленим металевим решетом або капроновим ситом конусоподібної форми довжиною не більше 1 м2 з руків’ям (держаком);
підсака - ручний пристрій для добування (вилову) молюсків, що складається з металевого обруча або рамки площею вхідного отвору не більше 0,25 м2 та прикріпленого сіткового конусоподібного мішка довжиною не більше 1 м;
рамка-сито - пристрій для просіювання (відокремлення) личинок хірономід або цист (яєць) артемії від води, мулу та піску, що складається з металевої, дерев’яної або пластикової рамки площею вхідного отвору не більше 1 м2, з натягнутим на неї газовим полотном або капроновим ситом;
сачок - ручний пристрій, призначений для добування (вилову) водних біоресурсів, що складається з обруча або рамки прямокутної, трикутної, ромбовидної або овальної форми площею вхідного отвору не більше 1 м2, прикріпленого до нього сіткового конусоподібного мішка довжиною не більше 1 м та руків’я (держака);
серп - ручний пристрій для зрізання водних рослин та водоростей (зостери, цистозіри та ін.), конструктивно - аналог сільськогосподарського серпа, що складається з дерев’яного або пластикового руків’я (держака) та металевого закругленого леза довжиною більшою за довжину руків’я (держака);
скребачка - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату відскоблюванням, добування яєць артемії (цист) з поверхневого шару прибережного ґрунту, складається з ріжучого полотна (металевої основи з загостренням) довжиною не більше 0,5 м, цільної скоби, до якої по периметру приєднаний сітковий мішок або каркас з металевих елементів конусоподібної форми довжиною не більше 1 м та руків’я (держака);
щипці - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату шляхом їх попереднього стискання.
3. Знаряддя лову повинні відповідати таким вимогам:
1) під час спеціалізованого промислу сітками калкана і скатів кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., а глосі - 20 шт. Кріплення грузил здійснюється безпосередньо до нижньої підбори сіток;
2) у період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери для промислу креветок повинні мати в горлах сіткову перегородку з максимально допустимим кроком вічка 28 мм;
3) висота частикових плавних сіток та плавних сіток для промислу оселедця у річці Дунай не повинна перевищувати 6 м, допускається поріж з мінімальним кроком вічка 200 мм, а товщина нитки сіткового полотна частика і поріжі плавних сіток не повинна перевищувати 1,2 мм;
4) крок вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані:
між 11 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 10 - при кроці вічка 30 мм і менше;
між 6 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 5 - при кроці вічка більше 30 мм.
Під час визначення кроку вічка в мокрих знаряддях лову (за винятком знарядь лову з монониток) допускається відхилення встановлених розмірів в той чи інший бік не більше ніж на 5 відсотків;
5) сітки, встановлені у вигляді пастки, для промислу азово-чорноморської кефалі повинні бути закріпленні на металевих кілках, а кількість сіток у кожній пастці не повинна перевищувати двох одиниць;
6) довжина однієї ставної сітки, що використовується під час промислу у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) і в Чорному морі - не більше 75 м (за винятком сіток для промислу калкана, скатів, азово-чорноморської кефалі та піленгаса);
7) довжина однієї ставної сітки для промислу калкана, скатів, азово-чорноморської кефалі та піленгаса у внутрішніх водах і територіальному морі західніше меридіана 32°13' сх. д. - не більше 100 м;
8) під час використання пасивних знарядь лову, розташованих повністю в товщі води, їх положення позначається за допомогою розпізнавальних знаків.
Пасивні знаряддя лову, з метою визначення їхньої належності повинні маркуватись бирками для маркування знарядь лову.
Кріплення бирок для маркування знарядь лову здійснюється на:
ставний невід, завод підйомний та каравку на розтяжці перед заходом у двір;
ятір до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;
пастку підйомну та раколовку до верхньої частини каркаса;
сітку до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.
9) способи використання драги:
механізований спосіб - закидання драги здійснюється з судна, а вибирання (підйом) - за допомогою промислових механізмів;
ручний спосіб - закидання драги здійснюється вручну або з судна від берега вглиб моря, а вибирання (підйом) - вручну на судно або на берег;
напівмеханізований спосіб - закидання драги здійснюється з судна, а вибирання (підйом) - за допомогою ручних промислових механізмів або вручну на судно або на берег.
III. Умови здійснення промислу та навантаження в басейні Чорного моря за кількістю та потужністю суден
біля гребель і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового водопостачання, а також станцій, які перекачують ґрунтові та поверхневі води водосховища на відстані ближче 500 м, біля мостів, які охороняються,- в межах відомчих охоронних зон та у випадках, передбачених вимогами цих Правил;
передгирловому просторі річки Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожної протоки, що має сполучення з морем, рахуючи від середини фарватеру, і на 5 км вглиб моря;
частині озера Донузлав, що сполучається з Чорним морем;
Дністровсько-Царгородському гирлі, а також на ділянках, що прилягають до нього (в Чорному морі на відстані 1 км в обидва боки від гирла і на 1 км вглиб моря і в Дністровському лимані на відстані 1 км в обидва боки від гирла і на 1 км вглиб лиману);
вздовж північного та західного берега від рукава Глибокий Турунчук до м. Білгород-Дністровського включно - на відстані 1 км вглиб лиману;
перед гирлами річки Дністер і рукава Глибокий Турунчук - на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирл та на 2 км вглиб лиману, а також на 2 км вглиб цих річок;
в акваторії гирла річки Дніпро та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі (Дніпровський заборонений простір):
на ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперовського маяка через усі гирла на щоглу Червоної Хати й далі на вершину заплави Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щукову Забич, і далі - на материковий берег, і в Дніпровсько-Бузькій гирловій системі перед гирлом річки Дніпро за лінією, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного кінця с. Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км до заходу від рибоприймального пункту в с. Рибальче, а також на Станіславській ямі (навпроти с. Станіслав) (Дніпровський заборонений простір);
у Тилігульському лимані на північ від лінії, що з’єднує південну межу с. Гуляївка і с. Вовкове, і в річці Тилігул на південь від автотраси, що з’єднує с. Косівка і с. Мар’янівка;
у Хаджибейському лимані на північ від лінії, що з’єднує північну межу с. Шеметове і південну межу с. Жовте, і в річці Малий Куяльник від її гирла до південної межі с. Білка;
озеро Сасик на північ від лінії, що з’єднує південні межі сіл Борисівка і Трапівка, і в річках Когільник і Сарата та від їх гирл до автошляхових мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр;
упродовж 10 км униз за течією річки Дніпро від греблі Каховської ГЕС;
на Львовській ямі (на 100 м вгору і на 700 м вниз річкою від пристані с. Львове);
на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС упродовж 4 км униз за течією річки Південний Буг;
на ділянці в межах м. Первомайськ від впадіння річки Кодима вниз за течією до міської межі;
річка Синюха на ділянці в межах м. Первомайськ;
Кагул - від риборозплідника Орловка на 2 км вздовж берега в бік м. Рені та на 500 метрів вглиб озера, включаючи протоку Руська;
Кугурлуй - у межах від каналу Тобочел Ізмаїльского району, включаючи райони плавнів Каприці, Голобова Скеля, Шурой, канал «Георгій Запша» до виходу в озері Кугурлуй і вглиб водойми на 200 метрів;
Ялпуг - у верхів’ї від автошляхового мосту Болград - Рені вниз до лінії, що з’єднує північний край села Тополине й протилежний берег на 5 км у південному напрямку від с. Виноградівка;
у Чорному морі тралами в районах, обмежених:
меридіанами 35°05' сх. д. і 35°50,5' сх. д., береговою межею та лінією, яка проходить на відстані 12 миль від берега;
береговою межею та лінією, яка проходить через південну межу мису Євпаторійський, точки 45°09' півн. ш. 33°16' сх. д. і 45°00' півн. ш. 33°04' сх. д., далі йде на відстані 12 миль від берега до перетину з лінією, що з’єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут;
з півдня лінією, що з’єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком;
зі сходу меридіаном 30°00' сх. д. і з півдня - державним кордоном України;
у Чорному морі з використанням знарядь лову, які пошкоджують дно, у межах території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова» з координатами:
45°18'25" пн. ш., 30°42'56" сх. д.;
45°54'42" пн. ш., 30°55'05" сх. д.;
46°01'53" пн. ш., 31°10'40" сх. д.;
45°31'05" пн. ш., 31°42'56" сх. д.;
45°17'41" пн. ш., 31°23'20" сх. д.
у гирлах, що сполучають лимани з Чорним морем, а також на ділянках моря або лиману на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла та на 500 м вглиб моря або лиману - з 01 квітня по 31 серпня;
у Дністровському лимані - з 15 квітня по 31 липня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі і Березанському лимані по всій акваторії - з 05 квітня по 05 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця і пузанка);
на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу на відстані 1,5 км від берега, а також у придатковій системі озер - з 05 квітня по 15 червня;
у Хаджибейському лимані - з 15 квітня по 15 червня;
у річці Дунай - на 45 діб в період з 01 квітня по 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
у Придунайських озерах та озері Сасик - з 15 квітня по 15 червня;
у річці Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня по 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
у річці Дніпро від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС - з 10 квітня по 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
у річці Інгул - з 01 квітня по 30 червня;
у річці Інгулець від гирла до смт. Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня;
від Варварівського моста вгору за течією до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 05 квітня по 05 червня;
від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с. Голоскове - з 05 квітня по 20 червня (крім спеціалізованого промислу пузанка);
інших рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) басейну Чорного моря:
Миколаївської, Херсонської, Одеської областей - з 01 квітня по 30 червня;
Автономної Республіки Крим - з 01 квітня по 31 травня;
азово-чорноморської кефалі у Чорному морі - з 20 серпня по 10 вересня;
бичка - з 01 травня по 15 червня;
глосі - з 15 лютого по 30 квітня;
у виключній (морській) економічній зоні - з 01 по 30 травня;
у внутрішніх водах і територіальному морі в період з 01 по 30 травня строком на 15 діб, що встановлюється територіальними органами Держрибагентства за узгодженням з науковими установами на ділянках:
на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;
між меридіанами, що проходять через мис Башенний і порт Євпаторія на південь від Кримського півострова;
між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також в Каркінітській затоці;
на захід від меридіана 32°13' сх. д.;
оселедця чорноморсько-азовського прохідного на період масового нерестового ходу, початок якого визначають наукові установи:
під час двадцятиденної заборони - вгору проти течії річки Дунай від відгалуження Тульчинського гирла;
під час десятиденної заборони:
у річці Дунай від гирла річки Дунай до відгалуження Тульчинського гирла;
у річці Дністер від с. Паланка до греблі Дубоссарської ГЕС;
під час п’ятиденної заборони - в Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі річки Дністер від гирла до с. Паланка (відмітка 28 км);
промисел скатів камбальними сітками - у період нерестової заборони на промислі калкана;
рака - у період линьки, спарювання й виношування ікри, термін якого визначають територіальні органи Держрибагентства на підставі наукових-біологічних обґрунтувань наукових установ;
промисел бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу смт. Овідіополь.
2. Під час здійснення промислу забороняється:
1) перевищувати встановлені ліміти спеціального використання водних біоресурсів;
2) добування (вилов) видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України;
3) вилучати з рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) знаряддя лову водних біоресурсів, що належать іншим особам, та водні біоресурси, які знаходяться в таких знаряддях лову;
4) знаходитись суднам у заборонених районах промислу, у межах зимувальних ям, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства, в районах їх діяльності за погодженням з науковими установами з 01 листопада до закінчення зимового періоду та на нерестових ділянках (нерестовищах) в період нересту, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства за погодженням з науковими установами, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером суднами, зупинок біля населених пунктів, випадків надзвичайної ситуації або потенційно небезпечних умов (аварійна подія, шторм, туман тощо);
5) займати знаряддями лову водних біоресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка або протоки, а також здійснювати одночасне або почергове закидання неводів із протилежних берегів «в замок» і встановлювати пасивні знаряддя лову водних біоресурсів в шаховому порядку;
6) проводити промислові операції на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;
7) проводити промислові операції без наявності у відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), журналу обліку вилучених водних біоресурсів та додатка до нього, а у всіх рибалок - посвідчення рибалки (крім членів екіпажів суден, які підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України);
8) зберігати невраховані чи заборонені до добування (вилову) водні біоресурси (їх частини), а також приймати (здавати) добуті (виловлені) водні біоресурси одного виду під іншою назвою або без видової назви;
9) вести недостовірний облік водних біоресурсів та подавати недостовірні звітні облікові дані щодо районів промислу добутих (виловлених) водних біоресурсів та обсягів добутих (виловлених) водних біоресурсів;
10) відлов рослиноїдних риб і старших вікових груп інших видів риб на ділянках, відведених для заготівлі плідників для риборозведення, знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка понад 30 мм;
11) використовувати знаряддя лову водних біоресурсів, які застосовували в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) із осередками паразитарних та інфекційних захворювань водних біоресурсів, в інших рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) без попередньої дезінфекції цих знарядь лову;
12) перебувати на рибогосподарському водному об’єкті (його частині) або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову водних біоресурсів, застосування яких заборонено цими Правилами та режимами рибальства;
не зареєстровані в установленому законодавством порядку;
без свідоцтва про придатність судна до плавання;
з технічними несправностями, переобладнані, які не мають документів, що підтверджують переобладнання;
не укомплектовані персоналом (екіпажем) відповідно до вимог законодавства;
без встановлених на них розпізнавальних знаків, реєстраційних номерів та/або назв суден;
не включені до системи моніторингу риболовних суден;
з розпізнавальними знаками, реєстраційними номерами та/або назвами суден, які не відповідають судновим реєстраційним документам;
зареєстровані у Судновій книзі України, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 49 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»;
14) проводити промислові операції без виставлення вогнів та знаків, визначених правилом 26 Міжнародних правил запобігання зіткненню суден на морі 1972 року, а також Додатком II до них та Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471;
15) викидати за борт судна улов, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 3 розділу III цих Правил;
16) скидати у рибогосподарський водний об’єкт (його частину) забруднюючі речовини (матеріали органічного і неорганічного походження, полімерні вироби (пластик, поліетилен) та інші відходи) або отруйні речовини;
17) допускати перевищення норм прилову молоді водних біоресурсів під час промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів, крім випадків передбачених абзацом другим пункту 3 розділу III цих Правил;
18) вихід суден на промисел та проведення ними промислових операцій за відсутності на судні суднових документів, передбачених законодавством України та міжнародними договорами України;
бурила у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі від заходу і до сходу сонця;
будь-які засоби і пристрої, що зменшують розмір вічка нижче допустимого;
вхідні пристрої у вигляді лійок з кільцями в ставних неводах з кроком вічка менше ніж 20 мм;
закидні неводи (волоки) з приводами більше 1/2 довжини відповідного крила;
закидні неводи (волоки) довжиною більше 100 м під час спеціалізованого промислу тюльки в річці Дніпро;
конусні пастки для лову тюльки з площею вхідного отвору більш 10 кв. м.;
лави ятерів і ставних сіткових порядків у річці Дунай і її придатковій системі, довжиною більше 200 м з відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між сітковими порядками - менше 500 м один від одного;
сітки у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі з 8.00 до 18.00 у період від закінчення весняного забороненого періоду по 15 вересня;
ставні неводи з кроком вічка менше 8 мм, за винятком неспеціалізованого промислу хамси, тільки і шпрота;
ставні неводи, ятери та сітки у гирлах, що сполучають лимани з Чорним морем;
ставні сіткові порядки довжиною більше 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, в лиманах, що сполучаються з Чорним морем, за винятком спеціалізованого промислу піленгаса, під час якого відстань між порядками не обмежується;
ставні сітки у річках Дніпро та Інгулець з їх придатковими системами;
плавні сітки без нижньої підбори;
плавні сітки та їх порядки у річці Дніпро, загальна довжина яких перевищує 150 м;
поріжі в сітках під час спеціалізованого промислу азово-чорноморської кефалі (крім передгирлового простору річки Дунай), оселедця (крім річки Дунай з передгирловим простором), калкана і скатів;
ятери для лову креветок з довжиною кутка менше 1 м;
20) норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря.
3. Територіальні органи Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ мають право переносити (не більше ніж на 15 діб) строки заборони, передбачені цими Правилами, у той чи інший бік, а також збільшувати чи зменшувати строки заборони (не більше ніж на 15 діб).
При виявленні прилову молоді водних біоресурсів понад встановлену норму, суб’єкт рибного господарства зобов’язаний зафіксувати його у журналі обліку вилучених водних біоресурсів з оперативним (одразу після закінчення промислової операції) повідомленням територіального органу Держрибагентства та здати такий улов на рибоприймальний пункт на загальних підставах.
У разі фіксації чотирьох і більше випадків перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів за добу у відповідному районі промислу, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу відповідного виду водного біоресурсу або збільшення значення мінімально допустимого кроку вічка в знаряддях лову водних біоресурсів або зміну району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів в межах такого району строком від 10 до 20 діб.
Місце району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів має бути змінено не менше ніж на:
1 морську милю - для кошільних і кільцевих неводів, волоків, бурил, сіток, драг;
0,5 морських милі або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м - для конусних і накидних сіток;
0,5 морських милі - для інших активних знарядь лову водних біоресурсів.
У разі потрапляння в знаряддя лову тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці) вони мають бути вивільнені із знарядь лову і повернуті у середовище існування незалежно від їх стану.
Капітан судна (або відповідальний за промисел) зобов’язаний зробити відповідний запис у журналі обліку вилучених водних біоресурсів, зазначивши кількість ссавців, морських птахів, що потрапили у знаряддя лову (за можливості зазначити їх приналежність).
У разі потрапляння у знаряддя лову видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України, вони мають бути повернуті у середовище існування незалежно від їх стану, про що суб’єкти рибного господарства зобов’язані повідомити територіальний орган Держрибагентства одразу після закінчення промислової операції.
У разі потрапляння до пасткових знарядь лову та закидних неводів (волоків) водних біоресурсів непромислового розміру вони мають бути повернуті у середовище існування у живому вигляді, а снулі водні біоресурси непромислового розміру обліковуються як прилов.
Прилов осетрових видів риб і їх гібридів негайно повертається у середовище їх існування незалежно від їх стану. Повернення осетрових видів риб і їх гібридів у середовище їх існування зі знарядь лову здійснюється одразу після закінчення промислової операції. Знаходження осетрових видів риб і їх гібридів на судні забороняється.
Максимально допустимий прилов осетрових видів риб на промислі, у разі фіксації якого у відповідному районі промислу, територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу в такому районі:
під час промислу хамси, тільки і шпрота дрібновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;
під час промислу крупновічковими ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;
під час промислу хамси і тюльки кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;
під час промислу бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову;
оселедця чорноморсько-азовського прохідного одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 т улову.
Територіальні органи рибоохорони Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ мають право продовжувати на термін до 15 діб терміни спеціалізованого промислу оселедця чорноморсько-азовського прохідного, що визначені у рядку 2.7 графи 2 додатку до цих Правил в річці Дунай та її передгирловому просторі, а також в річці Дністер та Дністровському лимані. Строки промислу поширюються на перше й останнє числа періоду включно.
4. Мінімальні розміри водних біоресурсів, допустимі для промислу (у свіжому вигляді) (см), становлять:
У річці Дунай та її передгирловому просторі, придаткових водних об’єктах та озері Сасик (см):
Судак звичайний | 30 | |
Лящ | 24 | |
Рибець звичайний | 20 | |
Сазан (короп) | 30 | |
Товстолобик | 40 | |
Оселедець чорноморсько-азовський прохідний | 16 | |
Пузанок | 11 | |
Бички | 9 | |
Лин | 13 | |
Сом | 50 |
Мінімальний розмір синця, сазана (коропа) у річці Дунай та її передгирловому просторі, придаткових водних об’єктах та озері Сасик визначається на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ шляхом внесення у затверджені у встановленому порядку режими промислу та/або режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, також можуть бути встановлені інші мінімально допустимі для промислу розміри водних біоресурсів;
у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі (см):
Судак звичайний | 38 | |
Лящ | 30 | |
Плітка (тараня) | 18 | |
Рибець звичайний | 22 | |
Сазан (короп) | 32 | |
Товстолобик | 40 | |
Оселедець чорноморсько-азовський прохідний | 17 | |
Пузанок | 11 | |
Бички | 11 | |
Піленгас | 38 | |
Рак | 10 | |
Лин | 20 | |
Сом | 70 | |
Чехоня | 24 | |
Щука | 32 | |
Головень | 28 | |
Білизна | 40 | |
Білий амур | 60 |
Мінімальний розмір сазана (коропа) у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі визначається на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ шляхом внесення у затверджені у встановленому порядку режими промислу та/або режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, також можуть бути встановлені інші мінімально допустимі для промислу розміри водних біоресурсів.
Мінімальні розміри видів риб, які не зазначені в абзацах другому - дванадцятому та чотирнадцятому - тридцять другому цього пункту, відповідають мінімальним промисловим розмірам, зазначеним у абзацах тридцять п’ятому - шістдесят шостому цього пункту.
Судак звичайний | 38 | |
Лящ | 30 | |
Плітка (тараня) | 18 | |
Рибець звичайний | 22 | |
Сазан (короп) | 32 | |
Товстолобик | 40 | |
Оселедець чорноморсько-азовський прохідний | 17 | |
Пузанок | 11 | |
Хамса | 6,5 | |
Бички (крім Тилігульського, Дністровського та Хаджибейського лиманів) | 11 | |
Бичок у Тилігульському, Дністровському та Хаджибейському лиманах | 9 | |
Калкан | 35 | |
Азово-чорноморські кефалі | 20 | |
Піленгас | 38 | |
Ставрида | 10 | |
Глось | 15 | |
Барабуля | 8,5 | |
Мідія | 5 | |
Рак | 10 | |
Лин | 20 | |
Сом | 60 | |
Білизна | 40 | |
Катран | 85 | |
Мерланг | 12 | |
Скумбрія | 15 | |
Чехоня | 24 | |
Шпрот | 6 | |
Щука | 32 | |
Білий амур | 60 | |
Креветка | 3,5 | |
Скати | 35 |
Мінімальний розмір бичків в басейні Чорного моря визначається на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ шляхом внесення у затверджені у встановленому порядку режими промислу та/або режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, також можуть бути встановлені інші мінімально допустимі для промислу розміри водних біоресурсів.
Мінімальні розміри чорноморських кефалей в причорноморських лиманах Одеської області визначаються щорічно наказами територіальних органів Держрибагентства на підставі науково-біологічного обґрунтування наукової установи для кожного лиману окремо.
Вимірювання розмірів водних біоресурсів проводиться вимірювальними засобами, які мають сертифікат або свідоцтво виробника.
Промисловий розмір риби визначається виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця.
Промисловий розмір мідії визначається вимірюванням за найбільшою довжиною мушлі, рака і креветки виміром від середини ока до кінця середньої хвостової пластинки.
5. Прилов водних біоресурсів непромислового розміру (крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України) за промислову операцію під час неспеціалізованого промислу допускається:
барабулі - 8 відсотків від улову знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
бичка - 8 відсотків від улову знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
мерланга - 20 відсотків від улову знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
ставриди - 8 відсотків від улову знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
шпрота - 8 відсотків від улову знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
інших видів водних біоресурсів - у знаряддях лову з кроком вічка 20 мм і більше в морі - 20 відсотків, в лиманах і внутрішніх водних об’єктах - 8 відсотків від загальної кількості улову.
інших видів водних біоресурсів - 8 відсотків від улову знаряддями добування (вилову) водних біоресурсів з кроком вічка менше 20 мм;
У Дніпровсько-Бузькій гирловій системі дозволяється неспеціалізований промисел знаряддями лову з кроком вічка більше 20 мм, якщо прилов молоді водних біоресурсів не перевищує 8 відсотків від улову.
Прилов водних біоресурсів водних біоресурсів непромислового розміру (крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України) за всіма промисловими операціями, які здійснювались протягом певного часу в проміжку між початком виходу на промисел та здачі улову на рибоприймальний пункт під час спеціалізованого промислу допускається:
азово- чорноморської кефалі - 20 відсотків від улову;
барабулі - 20 відсотків від улову;
бичка - 20 відсотків від улову;
глося - 8 відсотків від улову;
калкана - 5 відсотків від улову;
катрана - 15 відсотків від улову;
креветки - 8 відсотків від улову;
мерланга - 30 відсотків від улову;
мідії - 25 відсотків від улову за умов добування (вилову) драгами;
оселедця - 8 відсотків від улову;
піленгаса - 20 відсотків від улову;
пузанка - 8 відсотків від улову;
рибця звичайного - 8 відсотків від улову;
ставриди - 20 відсотків від улову;
тарані - 8 відсотків від улову;
тюльки - 2 відсотки від улову у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі;
шпрота - 30 відсотків від улову.
Прилов карася сріблястого допускається до 50 відсотків від улову у період нерестової заборони в річці Дунай і річці Дністер та Дністровському лимані під час спеціалізованого промислу оселедця.
У разі потрапляння у знаряддя лову калкана під час нересту калкану з 01 по 30 травня, він випускається в море незалежно від його життєздатності.
Під час промислу мідій скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками прилов особин, що не досягли промислового розміру, не допускається.
Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проєктах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.
Судна мають бути обладнані технічними засобами дистанційного контролю відповідно до вимог законодавства. Під час спеціального використання водних біоресурсів технічні засоби дистанційного контролю мають бути ввімкнутими та здатними передавати інформацію про ідентифікацію та місцезнаходження судна до системи моніторингу риболовних суден. У випадку виходу з ладу технічного засобу дистанційного контролю, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів негайно повідомляє про це територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, припиняє будь-які промислові операції та направляється до свого місця базування суден.
6. Види, знаряддя лову, райони та строки промислу водних біоресурсів, дозволені до промислу в басейні Чорного моря, наведено у додатку до цих Правил.
ВИДИ,
знаряддя лову, райони та строки промислу водних біоресурсів, дозволені до промислу в басейні Чорного моря
№ | Види водних біоресурсів | Знаряддя лову водних біоресурсів та мінімально допустимий крок вічка (мм) | Район промислу | Строки промислу |
1. | Неспеціалізований промисел водних біоресурсів | |||
1.1. | Хамса, шпрот, тюлька, глось, бички, оселедець чорноморсько-азовський прохідний, барабуля, скати, азово-чорноморська кефаль, атерина, ставрида, піленгас, інші види водних біоресурсів, за винятком тих, на які встановлено ліміти та прогнози допустимого спеціального використання та які занесено до Червоної книги України, добуваються (виловлюються) як прилов | Ставні неводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки та лимани, що сполучаються з Чорним морем (за виключенням Дністровського і Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Протягом року |
Ставні неводи | Каркінітська затока | З 01 вересня по 10 липня | ||
Ставні неводи | На ділянках від гирла Тилігульського лиману до м. Очаків у смузі шириною 1,5 км від берега. | Протягом року | ||
Донні пастки | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року | ||
Ятери | Лимани, що сполучаються з Чорним морем, річка Дунай, річка Дністер, річка Дніпро, річка Південний Буг з придатковими системами і внутрішніх водних об'єктах - протягом усього року, за винятком заборонених періодів. | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Закидні неводи (волоки) | Чорне море повсюди, окрім передгирлового простору річки Дунай. У Каркінітській затоці і внутрішніх водних об'єктах скрізь. | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Закидні неводи (волоки) | Дністровський лиман на північ від лінії, що з'єднує с. Південне і гирло основного русла річки Дністер | З 01 жовтня по 31 березня | ||
Сітки | Лимани, що сполучаються з Чорним морем, річка Дунай, річка Дністер і внутрішніх водних об'єктах (крім річок Дніпро, Інгул та Інгулець з їх придатковими системами) | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Гарди | Канали, що сполучаються з Чорним морем | Строки визначаються органами рибоохорони на підставі | ||
1.2. | Дозволені до добування (вилову) видів водних біоресурсів | Ятери | Дніпровсько-Бузька гирлова система | Протягом року, за винятком заборонених періодів |
Закидні неводи | Дніпровсько-Бузька гирлова система | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Закидні неводи (волоки) | Акваторії придаткової системи пониззя річки Дніпро, визначенні органами рибоохорони на підставі | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Ставні сітки | Акваторія Дніпровсько-Бузької гирлової системи | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
2. | Спеціалізований промисел водних біоресурсів | |||
2.1. | Тюлька | Закидні неводи (волоки) | Чорне море та лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського) | Протягом року |
Закидні неводи (волоки) | Дністровський лиман | 15 листопада по 31 грудня | ||
Закидні неводи (волоки) | річка Дніпро | Протягом року, за виключенням періоду весняно-літньої заборони | ||
Бурила | Дніпровсько-Бузька гирлова система | З 01 жовтня до початку весняного забороненого періоду на глибинах не менше ніж 4 м. | ||
Конусні пастки | Акваторія пониззя Дніпра, Дніпровсько-Бузької гирлової системи, Бузького лиману | Протягом року, за винятком періоду заборони | ||
2.2. | Атерина | Кошільні й кільцеві неводи | Тилігульський лиман | Протягом року |
Закидні неводи (волоки) | Чорне море та лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Протягом року | ||
2.3. | Хамса* | Кошільні й кільцеві неводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року |
Кошільні й кільцеві неводи | Тилігульський лиман | Протягом року | ||
Закидні неводи (волоки) | В Чорному морі та лиманах, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Протягом року | ||
Кошільні й кільцеві неводи | Чорне море на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес | З 01 жовтня по 31 січня | ||
2.4. | Шпрот** | Різноглибинні трали, включаючи близнюкові (крок вічка 6 мм) *** | Чорне море крім районів, обмежених: | Протягом року |
2.5. | Мерланг** | Різноглибинні трали, включаючи близнюкові (крок вічка 12 мм)*** | Чорне море крім районів, обмежених: | Протягом року |
2.6. | Барабуля | Закидні неводи (волоки) | Чорне море | Протягом року |
2.7. | Оселедець чорноморсько-азовський прохідний | Закидні неводи (волоки) | річка Дніпро на ділянці від верхнього кордону Дніпровського забороненого простору до забороненого простору Львівська яма по основному руслу | Під час весняно-літньої заборони, за винятком 10 днів у період масового ходу. |
Сітки | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки (включаючи Джарилгацьку, Каржинську і Широку затоки та Каланчацький лиман) | З 01 жовтня по 30 квітня | ||
Сітки (плавні та ставні) | Дністровський лиман і річка Дністер | З 01 квітня по 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони в період масового нерестового ходу) | ||
Сітки (плавні та ставні) | річка Дунай та передгирловому просторі | З 01 березня по 05 липня (за винятком днів встановлюваних органами рибоохорони на період масового нерестового ходу) | ||
Сітки | річка Дніпро | Під час весняно-літньої заборони, за винятком 10 днів у період масового ходу. | ||
Сітки | Дніпровсько-Бузька гирлова система на глибинах не менше ніж 4 м | З 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони | ||
2.8. | Ставрида | Кошільні й кільцеві неводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року |
Конусні сітки | Вздовж узбережжя Кримського півострова від мису Меганом до мису Лукул | З 01 листопада по 30 квітня | ||
Накидні сітки (намітки) | Чорне море | Протягом року | ||
2.9. | Бички (крім видів занесених до Червоної книги України) | Ятери | Чорне море та лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Тилігульского лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | З 16 червня по 30 квітня |
Ятери | Дніпровсько-Бузької гирлової системи | З 16 червня по 05 квітня | ||
Ятери | Тилігульський лиман | З 16 червня по 30 квітня | ||
Закидні неводи (волоки) | Чорне море та лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | З 16 червня по 30 квітня | ||
Закидні неводи (волоки) | Тилігульський лиман | З 16 червня по 30 квітня | ||
Бурила | Дніпровсько-Бузька гирлова система і Березанський лиман | З 16 серпня по 01 листопада | ||
Сітки | Чорне море (крім Каркінітської затоки), включаючи Джарилгацьку, Каржинську та Широку затоки і лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузька гирлова система) | З 16 червня по 30 квітня | ||
Сітки | Тилігульський лиман | З 16 червня по 30 квітня | ||
Підйомні пастки | Чорне море | З 16 червня по 30 квітня | ||
2.10. | Піленгас | Ставні неводи і підйомні заводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року |
Ставні неводи | Каркінітська затока | З 01 березня по 10 липня та з 01 вересня по 30 листопада | ||
Підйомні заводи | Каркінітська затока | З 01 березня по 30 листопада | ||
Кошільні й кільцеві неводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року | ||
Кошільні й кільцеві неводи | Тилігульський лиман | Протягом року | ||
Сітки | Чорне море на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30°00'00 сх. д., а також лимани, що сполучаються з Чорним морем | Протягом року | ||
Сітки | Чорне море на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, за винятком Каркінітської затоки (включаючи Джарилгацьку, Каржинську і Широку затоки та Каланчацький лиман), і на захід від меридіана 30°00'00 сх. д. | З 15 жовтня по 14 червня | ||
Накидні сітки (намітки) | Чорне море | Протягом року | ||
2.11. | Азово-чорноморські кефалі | Ставні неводи і підйомні заводи (крок вічка 20 мм) | Чорне море | Протягом року, за винятком періоду нерестової заборони - з 01 червня по 31 грудня |
Ставні неводи | Канали, що сполучають море з лиманами (Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав) і канали, що сполучають Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани тільки у постійних місцях і в строки, що визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ | Терміни визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ | ||
Кошільні й кільцеві неводи | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | З 01 червня по 31 грудня (за винятком періоду нерестової заборони) | ||
Закидні неводи (волоки) | Чорне море | З 01 червня по 31 грудня (за винятком періоду нерестової заборони) | ||
Закидні неводи (волоки) | Лимани, що сполучаються з Чорним морем, крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи | Терміни визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ | ||
Сітки обкидні | Джарилгацка, Каржинська, Перекопська затоки, Каланчацький лиман, прибережна 500 - метрова зона Каркінітської затоки, прилегла до острова Джарилгач, 500 - метрова зона, прилегла до гирла річки Дунай, на ділянці обмеженій на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод | З 01 червня по 15 листопада (за винятком періоду нерестової заборони) | ||
Сітки | Лимани та озера, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Строки визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ | ||
Пастки | Прибережна 50 - метрова зона Каркінітської затоки | З 11 вересня по 31 жовтня | ||
Гарди | Канали, що сполучають море з лиманами (Дофінівським, Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав) і в сполучних каналах, що з'єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани | Терміни визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ | ||
2.12. | Пузанок | Закидні неводи (волоки) | річка Південний Буг на глибинах не менше ніж 4 м | З 01 травня до кінця весняного забороненого періоду |
Сітки | Дніпровсько-Бузька гирлова система, річка Південний Буг | З 01 травня до кінця весняно-літньої заборони | ||
Сітки плавні | Пониззя річки Дніпро в акваторії від смт. Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від верхньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору | З 01 травня до кінця весняно-літньої заборони | ||
2.13. | Глось | Сітки | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки (включаючи Джарилгацьку, Каржинську і Широку затоки та Каланчацький лиман), і лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | З 01 травня по 14 лютого |
2.14. | Калкан | Сітки | Чорне море, за умов заборони знарядь лову, які пошкоджують дно, у межах території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Філофорне поле Зернова" з координатами: | З 01 лютого по 31 жовтня (за винятком періоду нерестової заборони) |
2.15. | Скати | Сітки | Чорне море, за умов заборони знарядь лову, які пошкоджують дно, у межах території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Філофорне поле Зернова" з координатами: | З 01 лютого по 31 жовтня (за винятком періоду нерестової заборони калкана) |
Сітки | Джарилгацька, Каржинська, Широка, Перекопська, Ягорлицька та Тендрівська затоки Чорного моря, Каланчацький лиман | З 01 квітня по 31 жовтня | ||
2.16. | Катран | Сітки | Чорне море на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30°00'00 сх. д. у Чорному морі за умов заборони знарядь лову, які пошкоджують дно, у межах території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Філофорне поле Зернова" з координатами: | Протягом року |
2.17. | Рослиноїдні види риб (товстолобик білий, строкатий та їх гібриди, білий амур) | Сітки плавні | Пониззя річки Дніпро в акваторіях від смт. Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від верхньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору | З 01 січня до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня по 31 грудня |
2.18. | Тараня, рибець звичайний та чехоня | Сітки | Дністровський лиман та річка Дністер з її придатковою системою | Протягом року, за винятком заборонених періодів |
Сітки | річка Дунай з її придатковою системою | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Сітки | Інші лимани, що сполучаються з Чорним морем, і внутрішніх водних об'єктах (крім Дніпровсько-Бузької гирлової системи, річок Дніпро, Інгул та Інгулець) | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
2.19. | Дозволені до добування (вилову) види водних біоресурсів | Ятери | Дністровський лиман, річка Дністер та річка Дунай | Протягом року, за винятком заборонених періодів |
Сітки | Дністровський лиман та річка Дністер | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Закидні неводи | Дністровський лиман на північ від лінії, що з'єднує с. Південне і гирло основного русла річки Дністер | З 01 жовтня по 31 березня | ||
Сітки плавні | річка Дунай | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Сітки ставні | Дніпровсько-Бузька гирлова система, річка Південний Буг | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
Сітки ставні | Дніпровсько-Бузька гирлова система, річка Південний Буг | Протягом року, за винятком заборонених періодів | ||
2.20. | Рапана | Скребачки, сачки, щипці, а також збір руками (включаючи водолазний спосіб) | Чорне море з затоками та лиманами (крім Дністровського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Протягом року |
Драга Хижняка | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | З 01 серпня по 31 травня | ||
Підйомні пастки | Чорне море | Протягом року | ||
Бім-трал | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки та території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Філофорне поле Зернова" з координатами: | З 01 червня по 31 жовтня | ||
2.21. | Мідія | Скребачки, сачки, щипці, а також збір руками (включаючи водолазний спосіб) | Чорне море з затоками та лиманами (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузької гирлової системи) | Протягом року |
Драга Хижняка | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | З 01 серпня по 31 травня | ||
Драга Хижняка | Каркінітська затока на ділянці, обмеженій лініями, що проходять через точки з координатами: | З 01 жовтня по 31 травня | ||
2.22. | Раки | Ятери | Дністровський лиман та Дніпровсько-Бузька гирлова система, річка Дунай, річка Дністер, річка Південний Буг, річка Інгулець, з придатковими системами та інші внутрішні водні об'єкти | Протягом року, за винятком періодів линьки, спарювання й виношування ікри |
Раколовки | Дністровськоий лиман та Дніпровсько-Бузька гирлова система, річка Дунай, річка Дністер, річка Дніпро, річка Південний Буг, річка Інгулець., річка Інгул з придатковими системами | Протягом року, за винятком періодів линьки, спарювання й виношування ікри | ||
2.23. | Креветки (крім видів, занесених до Червоної книги України) | Ятери | Чорне море від гирла Тилігульського лиману до миса Тарханкут | З 01 серпня по 31 травня |
Закидні неводи (волоки) | Чорне море та лимани | З 01 вересня по 31 травня | ||
Ручні сачки | Чорне море, лимани, що сполучаються з Чорним морем (крім Дніпровсько-Бузької гирлової системи), внутрішні водні об'єкти | З 01 серпня по 31 травня | ||
Ставні неводи (каравки) | Чорне море від гирла Тилігульського лиману до миса Тарханкут | З 01 серпня по 31 травня | ||
2.24. | Хірономіди (личинки хірономід) і планктонні ракоподібні | Сачки та рамки - сито з капронового газу | Лимани, що сполучаються з Чорним морем, річка Дунай, річка Дністер та їх придаткові системи і внутрішні водні об'єкти**** | Протягом року |
Мотильниці, сачки, рамка-сито з капронового газу із застосуванням технічних пристроїв для змутнення мулу (насосів або помпи). | Лимани та солоні озера, де відсутнє сполучення з Чорним морем; | Протягом року | ||
2.25. | Артемія (рачки) | Сачки та волоки | Внутрішні солоні водойми та лимани | З 01 червня по 31 вересня |
2.26. | Артемія (цисти) | Шляхом збирання з берегових наносів | Куяльницький лиман | З 01 червня по 30 листопада |
Шляхом збирання з берегових наносів | Інші внутрішні солоні водойми та лимани | З 01 жовтня по 31 березня | ||
2.27. | Зостера і цистозіра | Серпи та косарки (зостера) | Чорне море | З 01 червня по 31 жовтня |
Шляхом збирання їх штормових викидів на берег (цистозіри) | Чорне море | Протягом року | ||
2.28. | Луфарь і пеламіда | Кошільні й кільцеві неводи (крок вічка 30 мм) | Чорне море, за винятком Каркінітської затоки | Протягом року |
2.29. | Медуза | Ручні сачки | Каркінітська та Джарилгацька затоки | З 01 червня по 30 листопада |
2.30. | Амфіпода | Ручні сачки | Чорне море та лимани, що сполучаються з Чорним морем | З 01 травня по 31 жовтня |
Примітка. |
|
