Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році
Відповідно до статті 61 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, що додається.
2. Внести до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489, № 34, ст. 1138, № 37, ст. 1217), зміни, що додаються.
ПОРЯДОК
надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році
1. Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі - державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб’єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов’язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
агент - акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених цим Порядком, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;
позичальники - суб’єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі (далі - кредити).
Показники річного доходу позичальника від діяльності та середньої кількості його працівників визначаються на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність) або за останній звітний рік (для позичальників, що подають річну звітність). Зазначені в цьому абзаці граничні показники річного доходу та середньої кількості працівників позичальників розраховуються сумарно по всій групі пов’язаних із позичальником контрагентів (група пов’язаних із позичальником контрагентів визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368). При цьому, якщо позичальник входить або щонайменше протягом останніх шести місяців входив до групи пов’язаних контрагентів, які не відповідають зазначеним у цьому абзаці граничним показникам, його заявка на отримання кредиту не може бути включена до реєстру. Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним критеріям на момент подання заявки та здійснення правочину щодо отримання кредиту у банку-кредитора;
реєстр - перелік заявок позичальників на отримання кредитів.
Банк-кредитор формує реєстр протягом року з дати укладення договору між банком-кредитором та гарантом про надання державної гарантії на портфельній основі (далі - договір). У разі коли банк-кредитор протягом цього періоду не подав на затвердження реєстр, договір з таким банком-кредитором визнається недійсним, а граничний обсяг державної гарантії на портфельній основі такому банку-кредитору скасовується та може бути перерозподілений іншим банкам-кредиторам. Банк-кредитор може вносити зміни до реєстру не частіше ніж один раз на місяць, при цьому такі зміни не повинні погіршувати якість портфеля кредитів такого банку-кредитора.
3. Державні гарантії на портфельній основі надаються відповідно до статті 61 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, визначається перелік банків-кредиторів та встановлюються для кожного банку-кредитора граничні обсяги державних гарантій на портфельній основі, що не перевищують 50 відсотків загальної суми зобов’язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 70 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - рішення Уряду).
4. Частина портфеля кредитів за реєстром не може перевищувати суми в розмірі 25 відсотків регулятивного капіталу банку-кредитора на кожну дату формування такого реєстру.
5. Строк дії державної гарантії на портфельній основі не може перевищувати п’яти років.
6. Для участі у відборі банки до 7 грудня 2020 р. надсилають на адресу агента звернення у довільній формі про заінтересованість в отриманні державних гарантій на портфельній основі, у якому в табличній формі підтверджують відповідність таким вимогам:
1) складення банком річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та надання річних висновків, що містять немодифіковану думку аудитора, за результатами аудиту фінансової звітності згідно із зазначеними стандартами протягом останнього календарного року;
2) незастосування протягом останнього календарного року Національним банком до банку таких заходів впливу, як обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій і віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;
3) відсутність у банку простроченої заборгованості із здійснення розрахунків з державним бюджетом і державними цільовими фондами;
4) відсутність випадків невиконання / несвоєчасного виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами банку;
5) дотримання банком вимог, установлених Національним банком, щодо формування обов’язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні;
6) наявність працюючого гривневого кредитного портфеля клієнтів мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва в розмірі не менше ніж 500 млн. гривень та не менше ніж 500 договорів на дату подання заявки.
До звернення банком додається такий пакет документів:
річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність банку, складені відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та річні висновки, що містять немодифіковану думку аудитора, за результатами аудиту фінансової звітності згідно із зазначеними стандартами протягом останнього року;
письмове підтвердження Національного банку, датоване не раніше ніж 10 днів до дати відправлення звернення до агента, того, що протягом останнього року Національний банк не застосовував до банку заходів впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій і віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, що банк дотримується вимог, установлених Національним банком, щодо формування обов’язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні;
довідка ДПС, датована не раніше ніж 10 днів до дати відправлення звернення до агента, про відсутність у банку заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
письмове підтвердження банком відсутності на дату його звернення випадків невиконання / несвоєчасного виконання ним своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими його кредиторами;
письмове підтвердження банком наявності організаційної структури, яка йому дає змогу виконувати в повному обсязі свої функції з видачі кредитів позичальникам, опису кредитних процесів щодо фінансування мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, із посиланням на офіційний веб-сайт банку щодо наявності відповідної продуктової лінійки, стратегії розвитку, кредитного портфеля мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва та із зазначенням його розміру, рівня непрацюючих кредитів у цьому портфелі, персоналу та інших ресурсів;
засвідчені відповідною посадовою особою копії установчих документів банку, банківської ліцензії, рішення уповноваженого органу банку про призначення на посаду голови та членів правління банку.
7. На підставі отриманого від банку звернення агент протягом п’яти робочих днів готує профіль банку, в якому зазначається стисла інформація про відповідність чи невідповідність вимогам до банків-кредиторів та наявність чи відсутність документів, що передбачені пунктом 6 цього Порядку, який надається Мінфіну до 10 грудня 2020 року.
За результатами розгляду профілів банку, отриманих від агента, Мінфін до 21 грудня готує проект рішення Уряду з урахуванням вимог, передбачених пунктом 4 цього Порядку.
У разі коли від банків для проходження відбору будуть подані звернення на загальну суму, що перевищуватиме обсяг, визначений Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, розмір кожної окремої заявки від банку буде пропорційно зменшений розміру загального перевищення.
8. Агент на підставі рішення Уряду готує та подає для укладення між гарантом та банком-кредитором проекти договорів щодо надання державних гарантій на портфельній основі.
За укладеними договорами агент надсилає банкам-кредиторам інвойси щодо сплати банками-кредиторами належних до сплати комісій на користь гаранта та агента.
9. Позичальник подає до банку-кредитора заявку щодо отримання кредиту, яка повинна відповідати визначеним у додатку умовам надання державних гарантій на портфельній основі, до якої додаються необхідні документи відповідно до внутрішніх процедур та правил банку-кредитора.
10. Банк-кредитор здійснює відбір, оцінку кредитоспроможності позичальників та їх кредитування відповідно до власних правил та процедур та приймає обґрунтоване рішення щодо можливості включення заявки до реєстру з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.
Реєстр або реєстр із змінами повинен на дату його формування відповідати вимогам, передбаченим пунктом 3 цього Порядку.
Банк-кредитор передає сформований ним реєстр або реєстр із змінами на перевірку агенту та підтверджує актуальність на дату формування такого реєстру або реєстру із змінами інформації, що надавалася агенту для участі у відборі банків для отримання державної гарантії на портфельній основі.
11. Агент у порядку черговості подання банками-кредиторами сформованих реєстрів та реєстрів із змінами протягом 10 днів перевіряє їх на відповідність визначеним у додатку умовам надання державних гарантій на портфельній основі та щодо неперевищення банком-кредитором встановленого рішенням Уряду граничного обсягу державних гарантій для кожного банку-кредитора; дотримання розміру гарантій державних боргових зобов’язань за кожним кредитом відповідно до вимог цього Порядку; питомої ваги кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена більше ніж 90 днів, або питомої ваги кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена більше ніж 30 днів, а також має переконатися, що на дату формування реєстру дотримано вимог, передбачених пунктом 4 цього Порядку, і банк-кредитор надав підтвердження про те, що він не віднесений Національним банком до категорії проблемних або неплатоспроможних. За результатами такої перевірки відповідна інформація подається гаранту.
12. Гарант погоджує шляхом накладення підпису реєстри або реєстри із змінами в порядку черговості їх подання агентом у рамках правочину щодо надання державних гарантій на портфельній основі.
У разі коли у реєстрі питома вага кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена більше ніж 90 днів, зростає до 10 відсотків або питома вага кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена більше ніж 30 днів, зростає до 25 відсотків, зазначеному банку-кредитору забороняється збільшення реєстру, незважаючи на існуючий затверджений ліміт. Якщо у реєстрі питома вага кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена, зменшується до рівня нижче ніж 10 або 25 відсотків відповідно, банку-кредитору дозволяється подальше збільшення реєстру.
після отримання позитивного висновку за результатами перевірки агентом реєстру або реєстру із змінами на відповідність вимогам, визначеним цим Порядком, повідомляє позичальнику про включення його кредиту до портфеля кредитів банку-кредитора;
вчиняє правочини з позичальниками щодо надання кредитів;
отримує від позичальників майнове та інше забезпечення належного виконання зобов’язань за отриманими кредитами на негарантовану державою частину кредиту. Вартість такого забезпечення з урахуванням коефіцієнтів ліквідності, встановлених Національним банком, не може перевищувати 60 відсотків суми кредиту;
здійснює контроль за цільовим використанням позичальниками запозичених коштів;
з метою покращення якості портфеля кредитів, що частково забезпечений державною гарантією, може здійснювати заміну/вилучення окремих кредитів у такому портфелі;
отримує в установленому порядку від кожного позичальника дозвіл на надання гаранту та агенту доступу до інформації, що стосується позичальника та є відомою банку-кредитору;
щомісяця звітує агенту про стан надання, повернення і обслуговування кредитів у рамках портфелів кредитів;
одноразово вносить до державного бюджету плату за надання державної гарантії у розмірі 0,001 відсотка суми такої гарантії під час укладання договору про надання державної гарантії на портфельній основі;
сплачує агенту комісію за підготовку державної гарантії 0,25 відсотка затвердженого розміру державної гарантії на портфельній основі банку-кредитору разово під час укладання договору про надання державної гарантії на портфельній основі та комісію за управління - 0,25 відсотка річних суми частини кредиту, що покрита державною гарантією на портфельній основі.
отримує, перевіряє звіти банків-кредиторів щодо стану надання, повернення і обслуговування кредитів у рамках портфелів кредитів та надає гаранту інформацію щодо руху заборгованості за портфелями кредитів, невикористаного залишку граничного обсягу державних гарантій на портфельній основі банками-кредиторами; стану дотримання розміру гарантованих державою боргових зобов’язань за кожним кредитом, як це визначено вимогами цього Порядку; питомої ваги кредитів, за якими є заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків більше ніж 90 днів, або кредитів, за якими є заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків більше ніж 30 днів у портфелі кредитів;
контролює неперевищення загальної суми частки портфелів кредитів банків-кредиторів, обсягу, визначеного Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.
15. Якщо позичальник не здійснив планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів:
1) банк-кредитор щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надає гаранту вимогу щодо виконання ним гарантійних зобов’язань, а агенту - інформацію щодо сум, що належать до сплати гарантом разом із підтвердними документами (лист банку-кредитора із зазначенням переліку кредитів, включених до портфеля кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу прострочена більше ніж 90 днів), оформленими відповідно до умов договору щодо надання державної гарантії на портфельній основі. При цьому сума, що належить до сплати гарантом, визначається як частина простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом на дату підготовки вимоги банком-кредитором, пропорційна розміру гарантованих державою боргових зобов’язань за таким кредитом;
2) агент перевіряє надану банком-кредитором інформацію (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом банкам-кредиторам) та протягом 10 календарних днів з дати отримання такої інформації від банків-кредиторів передає гаранту інформацію щодо сум, які підлягають сплаті гарантом за відповідними вимогами банків-кредиторів;
3) гарант один раз на місяць (але не пізніше 60 календарних днів після отримання відповідної вимоги) на підставі вимог, отриманих від банків-кредиторів, перевірених агентом, виплачує банкам-кредиторам суми, що належать до сплати на виконання ним гарантійних зобов’язань. Якщо сума, що сплачується гарантом банку-кредитору на виконання гарантійних зобов’язань, буде більше за суму, що належить до сплати гарантом банку-кредитору на виконання гарантійних зобов’язань на дату здійснення такої виплати, банк-кредитор повертає гаранту різницю між цими сумами;
4) у разі здійснення гарантом виплати на виконання гарантійних зобов’язань на вимогу банку-кредитора банк-кредитор зобов’язаний застосувати інструменти врегулювання заборгованості за кредитом (у тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення). Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки відповідно до внутрішніх правил і процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках;
5) частина коштів, отриманих банком-кредитором внаслідок застосування інструментів врегулювання простроченої заборгованості (крім коштів, отриманих від гаранта на виконання ним гарантійних зобов’язань за кредитом), перераховуються до державного бюджету. Сума такого платежу визначається пропорційно частині кредиту, покритій державною гарантією на портфельній основі, однак не може перевищувати суми, сплаченої гарантом банку-кредитору на виконання своїх гарантійних зобов’язань, та пені, на суму якої збільшується заборгованість позичальника. Якщо стягнення заборгованості проведено банком-кредитором до отримання від гаранта платежу на виконання гарантійних зобов’язань, перерахування коштів до державного бюджету не здійснюється та всі отримані в результаті такого стягнення кошти спрямовуються на погашення заборгованості позичальника перед банком-кредитором;
6) робота із застосування інструментів врегулювання простроченої заборгованості позичальників за кредитами проводиться банком-кредитором до того моменту, поки банк-кредитор не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора перевіряється агентом та погоджується з гарантом.
16. На суму простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора, агентом розраховується пеня, на суму якої збільшується заборгованість позичальника та яка стягується з позичальника банком-кредитором відповідно до внутрішніх правил і процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках.
Така пеня нараховується з дати здійснення гарантом виплати банку-кредитору на виконання гарантійних зобов’язань до дати погашення такої заборгованості або до дати, яка настає через шість календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настане раніше.
Пеня нараховується за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості, у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку, діючої на кожний такий день.
УМОВИ
надання державних гарантій на портфельній основі
1. Позичальник повинен відповідати таким критеріям:
є фізичною особою - резидентом, зареєстрованою в установленому законом порядку як фізична особа - підприємець, або юридичною особою - резидентом, учасники (засновники) та кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами;
є суб’єктом мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва відповідно до частини третьої статті 55 Господарського кодексу України та зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”;
строк ведення господарської діяльності з моменту реєстрації перевищує 12 місяців, що підтверджується документально;
клас згідно з Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку від 30 червня 2016 р. № 351, для боржників - юридичних осіб для середнього та малого підприємства за інтегральним показником - не нижче 8, за групою кредитів фізичним особам, які є суб’єктами господарювання, для провадження підприємницької діяльності та юридичних осіб - боржників за кредитами під інвестиційний проект на підставі встановлених критеріїв - не нижче 4;
не є пов’язаною особою з банком-кредитором.
2. Кредит в рамках портфеля кредитів може бути надано на фінансування:
інвестиційного проекту та інвестиційні цілі, пов’язані з провадженням господарської діяльності позичальників, а також на цілі, пов’язані із здійсненням уповноваженим банком рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України;
оборотного капіталу суб’єкта підприємництва, крім овердрафтів.
3. Кредит в рамках портфеля кредитів не може бути надано на:
виробництво зброї, боєприпасів (включаючи вибухові матеріали та спортивну зброю), озброєння, військового чи поліцейського обладнання або об’єктів інфраструктури та обладнання чи об’єктів інфраструктури, що призводить до обмеження прав і свобод людини (а саме в’язниці, пенітенціарні установи будь-якої форми) або порушення прав людини;
діяльність, заборонену законодавством;
діяльність, за якою позичальник більше ніж 10 відсотків річних надходжень генерує за рахунок діяльності, спрямованої на виробництво або сприяння використанню обладнання для азартних ігор і пов’язаного обладнання, та/або діяльності, спрямованої на виробництво, виготовлення, обробку або спеціалізоване розповсюдження алкогольних і тютюнових виробів та заходи, що сприяють використанню тютюну (наприклад, “зали для паління”).
4. Основні умови кредиту в рамках портфеля кредитів:
номінальна відсоткова ставка - не перевищує UIRD (12 місяців) плюс 6 відсотків річних;
розмір комісій - на покриття витрат банку-кредитора на обслуговування кредиту не більше ніж 1 відсоток річних суми кредиту;
забезпечення - покриття кредиту основними видами майнового та іншого забезпечення, яке з урахуванням коефіцієнтів ліквідності, встановлених Національним банком, не може перевищувати 60 відсотків суми кредиту;
до портфеля кредитів не може включатися кредит, за яким надано забезпечення у формі гарантії за іншими програмами державної підтримки або програмами міжнародних фінансових організацій;
до портфеля кредитів може включатися кредит, за яким надається державна фінансова підтримка у вигляді часткової компенсації відсоткової ставки відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489), крім випадків, коли розмір компенсації відсоткової ставки дорівнює розміру відсоткової ставки за таким кредитом;
вид кредиту - кредит, кредитна лінія;
строк кредиту - від 1 до 10 років;
максимальна сума кредиту - 100 млн. гривень.
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва
1. Підпункт 1 пункту 7 доповнити абзацом такого змісту:
“Надання державної підтримки суб’єкту підприємництва, передбаченої цим підпунктом, може здійснюватися у поєднанні з наданням державних гарантій на портфельній основі відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 р. № 1151 (далі - кредити під державні гарантії на портфельній основі);”.
2. Пункт 12 доповнити підпунктом 12 такого змісту:
“12) наданий суб’єкту підприємництва кредит, крім кредитів на ціль, визначену підпунктом 3 цього пункту, може бути включений до портфеля кредитів, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.”.
3. Пункт 24 після слів “не надається” доповнити словами “, та крім кредитів, включених уповноваженими банками до портфелів кредитів позичальників, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі”.
