МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 565 від 28.08.2001
Про затвердження Типового технологічного процесунадання послуг пасажирських автостанцій та
автовокзалів
У зв'язку з внесенням змін до наказу Міністерства транспорту
України від 21.01.98 N 21 ( z0257-98 ) "Про затвердження Порядку і
умов організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним
транспортом", визваних приведенням нормативно-правових актів у
відповідність із Законом України "Про автомобільний транспорт"
( 2344-14 ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Типовий технологічний процес надання послуг
пасажирських автостанцій та автовокзалів, що додається.
2. Державному департаменту автомобільного транспорту (Докіль
Л. П.) довести наказ до відома обласних автотранспортних управлінь
та обласних підприємств автобусних станцій.
3. Визнати таким, що втратило чинність, "Положение о
пассажирских автомобильных станциях", затверджене рішенням колегії
Міністерства автомобільного транспорту УРСР від 29.04.88 N 72.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Міністра Цибенка В.Г.
Додаток
Типовий технологічний процес наданняпослуг пасажирських автостанцій та автовокзалів
1. Загальні положення
1.1. Надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів
(далі-автостанції) організовується згідно з вимогами
технологічного процесу, який розробляється власниками автостанцій
з урахуванням рекомендацій цього Типового технологічного процесу.
1.2. Перелік обов'язкових та додаткових послуг, що надаються
населенню, пасажирам та пасажирським перевізникам автобусного
маршруту (далі-перевізник), визначається статутом (положенням)
автостанції. 1.2.1. До обов'язкових послуг, що надаються населенню та
пасажирам, відноситься користування послугами: - залу чекання поїздки; - залу продажу квитків; - інших приміщень автостанції; - служби інформації (крім послуг довідкового бюро); - громадських вбиралень. 1.2.2. До обов'язкових послуг, що надаються перевізникам,
відносяться послуги: - кас автостанції; - з організації посадки пасажирів в автобус; - з диспетчеризації руху автобусів; - з надання платформ для посадки та висадки пасажирів і місць
на майданчику відстою автобусів; - кімнат короткотермінового відпочинку водіїв; - з інформування водіїв щодо дорожніх умов і безпеки
дорожнього руху; - проведення технічного огляду та прибирання автобусів. 1.2.3. До додаткових послуг відносяться послуги з: - попереднього продажу квитків; - бронювання місць; - замовлення квитка за телефоном; - замовлення таксі; - замовлення автобуса; - переоформлення квитка; - відпочинку в готелі автостанції; - кімнат матері та дитини; - довідкового бюро; - доставка квитка додому; - замовлення квитка для поїздки з іншого міста. Населенню, пасажирам та перевізникам можуть надаватися також
інші види обов'язкових та додаткових послуг згідно з чинним
законодавством.
1.4. За договором з власником автостанцій перевізникам можуть
надаватися приміщення для облаштовування офісів та відокремлені
посадочні платформи.
2. Організація продажу квитків
2.1. Продаж квитків на проїзд автомобільним транспортом і
перевезення багажу можуть здійснювати каси автостанції та
перевізники. 2.1.1. Каси автостанції здійснюють попередній та поточний
продаж квитків на будь-який рейс згідно з розкладом руху, а також
на рейси додаткових автобусів. 2.1.2. Перевізники за домовленістю з власником автостанції
можуть на території автостанції самостійно здійснювати поточний
продаж квитків після отримання касової відомості.
2.2. Квиткові каси автостанцій продають квитки на проїзд по
території України без пред'явлення документів, що посвідчують
особу. Оформлення пільгових квитків здійснюється за документом,
який засвідчує право на отримання пільг.
2.3. У квиткових касах автостанцій повинно бути створено
умови, які забезпечують збереження бланків суворої звітності,
довідкових матеріалів та виторгу від продажу квитків.
2.4. Робоче місце касира повинно бути організовано так, щоб
забезпечити можливість вільного доступу до інформаційних та
облікових матеріалів і не створювати умов, які можуть спричинити
підвищену стомлюваність касирів.
2.5. Продаж квитків касами автостанції здійснюється за
технологією, прийнятою для реєстраторів розрахункових операцій
(далі-РРО) або комп'ютерних систем управління продажем квитків
(далі-КС).
2.6. У разі відсутності електроенергії, виходу з ладу або з
інших причин, що виключають можливість застосування РРО чи КС,
каси автостанції реалізують пасажирам квитки, форми яких
затверджені наказом Мінтрансу України від 31.05.2000 р. N 278
( z0368-00 ) "Про затвердження Типових форм квитків на проїзд
пасажирів і перевезення багажу автомобільним транспортом та
Тарифних зон перевезення пасажирів автомобільним транспортом на
приміських маршрутах".
2.7. Каси можуть продавати квитки за окремими або за всіма
напрямками поїздки пасажирів. У разі організації роботи кас
автостанції за окремими напрямками поїздки пасажирів для продажу
квитків застосовуються РРО. Якщо продаж квитків здійснюється за
всіма напрямками поїздки пасажирів, то в касах автостанції
застосовують КС.
2.8. При здійсненні продажу квитка касир інформує пасажира
про день і час відправлення, номер рейсу та місце в автобусі.
2.9. На автобуси, які відправляються з початкового пункту
маршруту, каси автостанцій організовують поточний та попередній
продаж квитків.
2.10. Поточний продаж квитків касами припиняється після
видачі касової відомості працівнику автостанції, що здійснює
посадку пасажирів, або кондуктору в разі домовленості з
перевізником щодо продажу квитків у салоні автобуса на території
автостанції.
2.11. У разі якщо продаж квитків на автостанції проводиться у
салоні автобуса, перевізник дотримується такої послідовності
робіт: - оплачує вартість послуг, які автостанція надає перевізнику; - отримує готівкою виторг від продажу квитків. Цей виторг за
договором з підприємством автостанцій може перераховуватися
перевізнику в обумовлені терміни; - отримує касову відомість і проїзні документи; - організовує посадку в автобус пасажирів, які купили квитки
в касах автостанції; - продає квитки пасажирам на вільні місця в автобусі.
2.12. Поточний і попередній продаж квитків на автостанціях,
що розташовані на проміжних зупинках маршруту, включає: - бронювання місць автостанцією відправлення автобуса для
автостанцій, на яких квитки будуть продаватися у попередньому
продажу; - отримання інформації від суміжних автостанцій та із
квитковооблікової документації про кількість вільних місць в
автобусі для здійснення поточного продажу квитків.
2.13. Попередній продаж квитків включає такі форми: - придбання квитка за певний термін до відправлення автобуса; - замовлення квитка за телефоном чи іншим способом; - бронювання місць в автобусах; - доставку квитка додому; - інші форми.
2.14. Попередній продаж квитків за встановлений термін до
відправлення автобуса можуть здійснювати: - каси автостанції; - касові пункти, створені автостанціями; - перевізники.
2.15. Квитки для поїздки у прямому та зворотному напрямках
продаються відповідно до угоди, укладеної між автостанціями
відправлення і прибуття пасажира. Продаж квитків на автостанціях,
де немає комп'ютерних систем з модемним зв'язком, здійснюється за
двома відомостями: одна оформляється для автостанції, з якої
розпочинається поїздка, друга - для автостанції зворотної поїздки.
При оформленні поїздки у зворотному напрямку пасажиру видається
талон броні, в якому зазначається маршрут, дата, час відправлення
та місце в автобусі.
2.16. Замовлення на квиток, отримане за телефоном, після його
реєстрації передається в касу попереднього продажу квитків.
2.17. Бронювання місць в автобусах, які відправляються з
автостанцій інших міст, здійснюється у разі домовленості з
автостанціями цих міст. Замовлення передається на автостанцію
відправлення автобуса. Виконання замовлення здійснюється через
каси попереднього продажу квитків.
2.18. Після завершення робочої зміни касири складають звіт
про роботу згідно з порядком, установленим Інструкцією про порядок
обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та
готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої
наказом Мінтрансу України від 31.05.2000 р. N 279 ( z0369-00 ).
3. Організація диспетчерського управління
3.1. Диспетчерська служба автостанції організує посадку
пасажирів, здійснює прийом і відправлення автобусів у рейс.
3.2. Основними завданнями диспетчерської служби є: - контроль за своєчасним прибуттям автобусів; - своєчасне відправлення автобусів у рейс; - інформування перевізника у разі, коли автобус не вернувся
із рейсу; - організація посадки пасажирів в автобус; - інформування пасажирів про відправлення та прибуття
автобусів на автостанцію, початок та організацію посадки
пасажирів; - інформування пасажирів про наявність вільних місць у
автобусах; - здійснення заходів щодо безпечного переміщення пасажирів і
руху автобусів на території автостанції; - інформування водіїв щодо перешкод на шляху прямування
автобуса за маршрутом та запобігання дорожньо-транспортним пригод; - здійснення обліку руху автобусів; - контроль за екіпіруванням автобусів.
3.3. Приміщення диспетчерської служби повинно бути
розташовано у місці, з якого диспетчер може вільно спостерігати за
прибуттям і відправленням автобусів.
3.4. Диспетчерська служба повинна мати засоби оперативного
зв'язку з іншими підрозділами автостанції, перевізниками та
автостанціями на шляху прямування автобусів, для інформування
пасажирів, контролю та управління рухом автобусів.
3.5. Прийом і відправлення автобусів, висадка і посадка
пасажирів здійснюється з платформ перонів.
3.6. Платформи розподіляються за функціональним призначенням:
для прийому та для відправлення автобусів.
3.7. На платформах можуть встановлюватися засоби управління
та контролю за рухом автобусів.
3.8. У разі заміни типу чи затримки з прибуттям автобуса
перевізник інформує про це автостанцію формування. Якщо перевізник
не може забезпечити виконання рейсу або автобус запізнюється з
відправленням на час, обумовлений з перевізником, автостанція
відправляє за маршрутом резервний автобус.
3.9. Після прибуття автобуса на автостанцію водій передає
диспетчеру дорожній лист, інформує про кількість вільних місць в
автобусі та робить відмітку у дорожньому листі про час прибуття.
Диспетчер записує цю інформацію до журналу реєстрації прибуття та
відправлення автобусів.
3.10. Під час перебування на автостанції водій автобуса
виконує розпорядження диспетчерської служби та персоналу
автостанції з питань організації перевезень, безпеки руху та
охорони праці.
3.11. Після оголошення про початок посадки пасажирів водій
подає автобус на платформу. Оголошення повторюється за 3-5 хвилин
до відправлення автобуса.
3.12. Відправлення автобуса в рейс здійснюється згідно з
прийнятою для автостанції технологією. Диспетчер інформує наступну
за маршрутом автостанцію про час відправлення автобуса та
кількість вільних місць.
3.13. Автобус, який прибув на автостанцію кінцевого пункту
маршруту, зупиняється на платформі для висадки пасажирів. Водій
доповідає про завершення рейсу диспетчеру, який проставляє у
дорожньому листі час прибуття автобуса на автостанцію.
3.14. Результати роботи за зміну диспетчер відображає у
журналі реєстрації прибуття та відправлення автобусів.
4. Інформаційне забезпечення
4.1. Функціонування технологічного процесу забезпечується
візуальним та звуковим інформуванням пасажирів і перевізників щодо
роботи автостанції та послуг, що нею надаються.
4.2. Зовні будівлі автостанції розміщується вивіска з
найменуванням автостанції та інформацією про власника та режим
роботи.
4.3. У залі для пасажирів, що очікують поїздки, даються такі
інформативні матеріали: - план автостанції; - розклад прибуття та відправлення автобусів; - інформація щодо страхових компаній, які здійснюють
страхування пасажирів; - схема автобусних маршрутів; - витяг із Правил надання послуг пасажирського автомобільного
транспорту; - інформація про державні органи, які здійснюють захист прав
споживачів; - план евакуації людей та майна на випадок надзвичайних
ситуацій; - відомості з безпеки дорожнього руху; - перелік послуг, що надаються автостанцією; - номери телефонів, за якими здійснюється бронювання місць та
замовлення квитків; - відомості про зміни у мережі маршрутів; - відомості про розташування приміщень автостанції та режим
їх роботи; - графічні умовні знаки-символи, що сприяють користуванню
послугами автостанції.
4.4. Безпосередньо біля касових вікон розміщують таку
інформацію: - номери кас; - покажчик з переліком населених пунктів, до яких
здійснюється продаж квитків, або напис: "Продаж квитків на всі
напрямки"; - таблички з прізвищем, іменем і по батькові касирів; - покажчики режиму роботи кас; - перелік категорій населення, які мають право позачергового
придбання квитків; - перелік категорій населення, які мають пільги на проїзд; - таблицю вартості проїзду та перевезення багажу; - написи про спеціалізацію кас: "Каса попереднього продажу
квитків", "Каса аерофлоту" тощо.
4.5. На платформах перону встановлюють трафарети із
зазначенням номерів платформ та найменувань маршрутів.
4.6. Біля камери схову багажу і ручної поклажі розміщують: - напис: "Камера схову"; - інструкцію з користування камерою схову; - покажчик режиму роботи камери схову.
4.7. Біля автоматичних камер схову ручної поклажі розміщують: - напис: "Автоматичні камери схову"; - інструкцію з користування автоматичною камерою схову.
4.8. У кімнатах відпочинку для водіїв надається інформація з
безпеки дорожнього руху, оперативних даних про
дорожньо-транспортні пригоди та рекомендацій щодо їх запобігання.
Автостанція забезпечує водіїв автобусів інформацією про
гідрометеорологічні умови на ділянках маршрутів, які вона
обслуговує.
4.9. Автостанція надає усні та письмові довідки щодо руху
автобусів, вартості проїзду, послуг автостанції тощо. Довідки
надає довідкове бюро, а на автостанціях, де його немає, - черговий
диспетчер або інша уповноважена особа.
4.10. Над довідковим бюро робиться напис "Довідкове бюро", а
біля віконця розміщують інформацію про режим роботи.
4.11. Приміщення довідкового бюро знаходиться в залі для
пасажирів, що чекають поїздки, або в касовому залі.
4.12. Довідкове бюро повинно мати необхідні інформативні
матеріали, які розміщують у порядку, що сприяє швидкому знайденню
необхідної інформації.
4.13. У випадках порушення розкладу руху автобусів і змін у
роботі квиткових кас диспетчер (диктор-інформатор) передає
оголошення по радіотрансляційній мережі. Зміст оголошень повинен
відповідати вимогам, які встановлені Правилами надання послуг
пасажирського автомобільного транспорту.
4.14. Інформація щодо правил перевезення пасажирів і багажу,
безпеки дорожнього руху послуг, які надаються автостанцією, тощо
може передаватися автоматичними трансляційними засобами.
4.15. Усі працівники автостанції зобов'язані давати довідки
пасажирам у межах своєї компетенції чи направляти їх у довідкове
бюро або до відповідної посадової особи.
5. Організація руху дорожніх транспортних засобіві пішоходів на території автостанції
5.1. Організація робіт з безпеки пішоходів і руху дорожніх
транспортних засобів проводиться згідно з вимогами нормативних
документів, наведених у додатку.
5.2. Рух дорожніх транспортних засобів та місця їхньої
стоянки на території автостанції визначаються схемою, розробленою
і затвердженою для даної автостанції.
5.3. На території автостанції за узгодженням з органами
Державтоінспекції повинно бути встановлено дорожні знаки,
покажчики, сигналізацію та інші засоби регулювання рухом.
6. Організація надання побутових послуг
6.1. Побутове обслуговування пасажирів і водіїв передбачає
користування камерами схову, кімнатами відпочинку, послугами
кімнати матері та дитини, харчування у буфетах, кафе, ресторанах
тощо.
6.2. Зберігання багажу та ручної поклажі в камерах схову
передбачає: - відповідність режиму роботи камер схову розкладу руху
автобусів; - плату за послуги згідно з тарифом; - приймання багажу та ручної поклажі на зберігання незалежно
від наявності у громадянина квитка.
6.3 При прийманні речей комірник камери схову повинен: - визначити, чи можна прийняти до камери схову речі; - назвати пасажиру вартість зберігання; - поставити речі в окремий відсік; - видати пасажиру квитанцію про отримані гроші; - зробити у книзі обліку, приймання та видачі речей
відповідний запис.
6.4. Коли комірник видає громадянину речі, він повинен: - отримати від пасажира квитанцію; - видати речі; - зробити у книзі обліку приймання та видачі багажу
відповідний запис.
6.5. Кімнати довготермінового відпочинку надають послуги
водіям та транзитним пасажирам за плату. Порядок оформлення
проживання та обслуговування такий же, як і в готелях міста.
6.6. У кімнаті матері та дитини створюються умови для
відпочинку пасажирів з дітьми віком до 5 років і вагітним жінкам
та надаються послуги з позачергового придбання квитків на автобуси
в день відправлення.
7. Порядок укладення договорів і проведеннярозрахунків за надані послуги
7.1. Відносини перевізника з власниками автостанцій
визначаються договором, який передбачає доручення перевізника
укладати від його імені договір з пасажиром про перевезення та
отримання послуг автостанції. 7.1.1. За договором про сумісну діяльність перевізник
здійснює перевезення пасажирів, а автостанція надає йому певний
обсяг обов'язкових послуг і продає квитки протягом всього терміну
до відправлення автобуса в рейс. Частка підприємства автостанцій у
виторгу від продажу квитків, у разі укладення цього договору,
складає певний відсоток, який обумовлюється цим договором і не
може перевищувати встановлених законодавством граничних розмірів. 7.1.2. У разі укладення договору про надання обов'язкових
послуг автостанція продає квитки до часу передачі касової
відомості перевізнику, а потім перевізник самостійно продає квитки
в салоні автобуса. У цьому разі розмір фіксованої плати за
обов'язкові послуги визначається витратами, пов'язаними з наданням
цих послуг, і може встановлюватися пропорційно часу находження
автобуса на автостанції згідно з розкладом руху і не повинен
перевищувати встановлених законодавством граничних розмірів.
7.2. Розмір плати пасажирів за обов'язкові автостанційні
послуги не повинен залежати від дальності поїздки пасажира та
вартості квитка. Він визначається витратами, пов'язаними з
наданням цих послуг, і кількістю пасажирів, які ними скористалися,
і не може перевищувати встановлених граничних розмірів.
7.3. Розмір плати пасажирів за послуги з додаткових видів
обслуговування визначається витратами, пов'язаними з наданням
кожної послуги, і кількістю пасажирів, які нею скористалися.
Нормативні документи з питань безпеки перевезеньпасажирів і руху автобусів
1. Положення про службу безпеки дорожнього руху, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 227
( 227-94-п ).
2. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету
Міністрів України від 31.12.93 р. N 1094 ( 1094-93-п ).
3. РД 200 УССР 240-90 "Правила. Организация безопасного
движения транспортных средств и пешеходов на территории и в
производственных помещениях автотранспортных предприятий".
4. РД 200 УССР 237-90 "Инструкция. Организация оповещения
водителей о метеорологических и дорожных условиях на маршрутах
движения".
5. РД 200 УССР 236-90 "Требования безопасности к дорогам и
автобусным маршрутам".
Надруковано: "Транспорт України", N 17, 17 вересня 2001 р.
-
скопійовано
-
-
