Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість
З метою удосконалення механізму адміністрування відшкодування податку на додану вартість, налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до статей 78, 200 Податкового кодексу України НАКАЗУЮ:
1.1. Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі - Регламент), що додається;
1.2. Зразок форми довідки у формі висновку (висновку, додатка до акта) про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток 1);
1.3. Зразок форми акта (довідки) документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток 2).
2. Головам ДПС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, голові Центрального офісу при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість керуватися цим Регламентом.
РЕГЛАМЕНТ
опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість
Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ), за якими нараховано від'ємне значення податку на додану вартість та/або задекларовано бюджетне відшкодування, передбачає кілька етапів та включає такі процедури:
приймання та обробка декларацій з ПДВ;
опрацювання декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість (рядок 19 декларації), за якими бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 декларації має нульове значення);
проведення камеральних перевірок декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість та/або задекларованим бюджетним відшкодуванням;
особливості опрацювання декларацій із заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість (рядок 23 декларації), які підлягають першочерговому відпрацюванню;
організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку);
опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних;
порядок забезпечення взаємодії з підрозділами податкової міліції в ході опрацювання декларацій з податку на додану вартість;
організація роботи структурних підрозділів органів державної податкової служби із зведеною інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
1. Податковий кодекс України (далі - Кодекс).
2. Закон УРСР від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509).
3. Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).
4. Закон України від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (далі - Закон № 327).
5. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - постанова № 1232).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" (далі - постанова № 1238).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - постанова № 1245).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - постанова № 1246).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 року № 73 "Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію" (далі - постанова № 73).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" (далі - постанова № 39).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" (далі - постанова № 450).
13. Наказ Міністерства фінансів України від 21.09.2011 р. № 1178 "Про затвердження Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2011 р. за № 1172/19910 (далі - наказ № 1178).
14. Наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2011 р. за № 1215/19953 (далі - наказ № 1213).
15. Наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 (далі - наказ № 1379).
16. Наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - наказ № 1394).
17. Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 (далі - наказ № 1492).
18. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за № 391/3684 (далі - наказ № 87).
19. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 893/4186 (далі - наказ № 291).
20. Наказ ДПА України від 24.06.2005 р. № 228 "Про введення в дію Регламенту експлуатації АІС ДПА України" (далі - наказ № 228).
21. Наказ ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - наказ № 984).
22. Наказ ДПА України від 22.12.2010 р. № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1440/18735 (далі - наказ № 985).
23. Наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697 (далі - наказ № 1002).
24. Наказ ДПА України від 23.12.2010 р. № 1001 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.12.2011 р. за № 10/18748 (далі - наказ № 1001).
25. Наказ ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", зі змінами (далі - наказ № 236).
26. Наказ ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 "Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків" (далі - наказ № 336).
27. Наказ ДПА України від 14.04.2011 р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355" (далі - наказ № 213).
28. Наказ ДПС України від 23.04.2012 р. № 329/ДСК "Про Систему раннього виявлення, комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки" (далі - наказ № 329/ДСК).
29. Наказ ДПС України від 15.05.2012 р. № 420 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" (далі - наказ № 420).
30. Наказ ДПА України від 27.08.2009 р. № 462 "Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення" (далі - наказ № 462).
31. Наказ ДПА України та Державного казначейства України від 03.02.2011 р. № 68/23 "Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 199/18937 (далі - наказ № 68/23).
32. Наказ Державної митної служби України від 09.07.97 р. № 307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" (далі - наказ № 307).
33. Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності", прийнятий наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375 (далі - наказ № 375).
34. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (далі - наказ № 457).
2. Приймання та обробка податкових декларацій з податку на додану вартість
2.1. Підрозділи, що здійснюють приймання та обробку податкової звітності, не пізніше граничного терміну отримання податкової звітності передають:
2.1.1. до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (окремо юридичних та/або фізичних осіб), у разі відсутності таких підрозділів - працівникам, які виконують ці функції:
реєстри декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (у розрізі наявних даних у рядку 19 декларації та рядках 19 і 23 одночасно);
реєстри декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ (у розрізі наявних даних у рядках 23.1 та 23.2 декларації);
2.1.2. до підрозділів податкової міліції:
копії реєстрів декларацій, віднесених до I категорії;
копії реєстрів декларацій із заповненим рядком 23.1 декларацій;
2.1.3. до підрозділів оподаткування (юридичних та/або фізичних осіб):
копії реєстрів декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ.
2.2. Запис про передачу декларацій та реєстрів декларацій здійснюється у єдиному спеціальному журналі передачі інформації із зазначенням дати та відповідальної особи, яка одержує ці матеріали.
2.3. Відповідальними за ведення єдиного спеціального журналу передачі інформації є підрозділи, що здійснюють приймання та обробку документів податкової звітності.
3. Порядок опрацювання декларацій із нарахованим від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), по яких бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 має нульове значення)
3.1. Податкові декларації із нарахованим від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), по яких бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 має нульове значення) підлягають ретельному опрацюванню за даними інформаційних баз органів державної податкової служби з метою виявлення можливих порушень податкового законодавства (відповідно до наказу № 228).
3.2. Підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб) в ході камеральних перевірок декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, здійснюють оцінку ймовірності недекларування (неповного декларування) суб'єктом господарювання податкових зобов'язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, з метою їх відбору для організації виїзних позапланових документальних перевірок.
За наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених у статті 78 Кодексу, черговість застосування додаткових контрольно-перевірочних заходів через ймовірність порушень платником вимог чинного законодавства визначається пропорційно кількості орієнтовних ризиків, притаманних суб'єкту господарювання (далі - Ризики), до яких можливо віднести:
суб'єктом господарювання вперше (від дати отримання свідоцтва платника ПДВ) або платником ПДВ за 12 останніх місяців (чотири квартали) нараховано від'ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації) у сумі 100 тис. грн. і більше;
існування розбіжностей, що виникли внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань упродовж останніх 1095 днів;
наявні уточнюючі розрахунки, якими змінено розмір податкового зобов'язання (у сторону зменшення) або податкового кредиту (у сторону збільшення) за останні шість місяців (два квартали), та податковим органом не використано право на проведення відповідної перевірки, передбачене пунктом 50.3 статті 50 Кодексу;
рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток для сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є нижчим середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
наявність у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, за якими продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не подано в установленому порядку відповідну заяву із скаргою на дії такого продавця (додаток 8 до декларації з ПДВ);
наявність розбіжностей у податковій звітності з даними митних органів (інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України) щодо суми експортних операцій, відображеної платником у рядку 2.1 декларації з ПДВ;
використання платником податків непрозорих схем із давальницькою сировиною;
формування від'ємного значення ПДВ за рахунок здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей (з врахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних);
формування від'ємного значення ПДВ за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних засобів;
відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок та здійснення бюджетного відшкодування за результатами камеральних перевірок;
наявність фактів, що свідчать про необхідність опрацювання схеми постачання суб'єкта господарювання у розрізі ланцюгів постачання (за результатами аналізу всіх постачальників-резидентів, яким сплачено (нараховано) суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) та включено до податкового кредиту (рядки 10.1 та 16 декларації), зокрема:
контрагенти підпадають під критерії, визначені наказом ДПС України від 10.05.2012 р. № 390 "Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок";
податковий кредит сформовано за рахунок підприємств ризикової категорії, що задіяні у формуванні схемного податкового кредиту ("транзитерів", "податкових ям"), у тому числі за ланцюгами поставки.
Результати опрацювання Ризиків з відповідним обґрунтуванням або інформація про їх відсутність відображаються у довідці у формі висновку (висновку).
3.3. У разі встановлення Ризиків, за умови наявності підстав, визначених у статті 78 Кодексу, не пізніше тридцятого календарного дня від граничного терміну отримання декларації по кожному окремому платнику підрозділом, що забезпечує контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), при відсутності таких підрозділів - працівниками, які виконують такі функції, забезпечується складання доповідної записки на ім'я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, яка виконує його обов'язки) із зазначенням підстав для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної (невиїзної) перевірки платника.
Рішення про доцільність проведення позапланової документальної виїзної (невиїзної) перевірки платника, яка проводиться з урахуванням рекомендацій, наведених у розділі 7 цього Регламенту, та у терміни, визначені статтею 82 Кодексу, приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, яка виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення.
3.4. У разі якщо за результатами позапланової виїзної (невиїзної) документальної перевірки виявлено порушення чинного законодавства та винесено відповідні повідомлення-рішення, при перевірках податкових декларацій за наступні податкові періоди з'ясовується врахування платником зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу, зокрема:
при виявленні факту заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (включення до рядка 24 податкової декларації частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам) та складання податкового повідомлення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В2" згідно з додатком 6 до наказу № 985;
при зменшенні розміру від'ємного значення суми ПДВ та складання податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника за формою "В4" згідно з додатком 8 до наказу № 985.
3.5. Упродовж трьох робочих днів, які настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних та/або фізичних осіб), передають до підрозділів адміністрування ПДВ (оподаткування фізичних осіб) відпрацьовані декларації із нарахованим від'ємним значенням ПДВ згідно з реєстром таких декларацій (у разі їх надходження від платників податку до органів державної податкової служби на паперових носіях), а у разі прийняття рішення про проведення позапланових виїзних перевірок відповідними підрозділами - впродовж трьох робочих днів після завершення таких перевірок (у разі відсутності зазначених підрозділів - забезпечується працівниками, які виконують такі функції).
4. Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість
4.1. Зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.
Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.
Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.
У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за даними рядків 18 та 22 декларації), тобто за наслідками наступних податкових періодів не відбулося погашення позитивним значенням (нарахування у рядку 18 декларації відсутні), аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.
4.2. Основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами:
перевірка щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку, затвердженого наказом № 1492, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) з врахуванням результатів попередніх камеральних чи документальних перевірок, проведених органом державної податкової служби;
аналіз матеріалів перевірок правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за попередні звітні (податкові) періоди;
у разі отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, та заповнення рядка 12.4 декларації слід з'ясовувати наявність відповідних даних у рядку 7 декларації попереднього звітного періоду (з урахуванням вимог статей 186, 208 Кодексу), наявність у такого нерезидента постійного представництва із статусом платника ПДВ;
звірка даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних та з'ясування достовірності здійснення операцій з експорту/імпорту товарів, аналіз даних вантажних митних декларацій (далі - ВМД), у тому числі повноти відображення даних ВМД у деклараціях з ПДВ (рядки 2.1 та 12.1 декларації);
дослідження питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням вимог статті 200 Кодексу, у тому числі достовірності проведених операцій з поставки товарів (послуг), зокрема, за наявності операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у одного і того ж контрагента, фактів виписки податкових накладних на умовне постачання;
вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) у податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення. Одночасно, керуючись пунктом 201.6 статті 201 Кодексу, заданими реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомлення платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів (при цьому враховувати, що під час розрахунку відсотка загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої до відшкодування за наказом № 1178, такий показник береться до уваги станом на перше число місяця, наступного за звітним періодом, який сформовано впродовж трьох попередніх звітних періодів (кварталу));
побудова ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів (у разі їх виявлення впродовж терміну, визначеного для проведення камеральної перевірки), які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання;
4.2.1. складання переліку суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для опрацювання (додаток 5 до Регламенту) із числа контрагентів, щодо яких, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення у будь-якому із цих звітних періодів, за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі - Система співставлення) впродовж строку проведення перевірки виявлено розбіжності у звітності (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) та/або наявна щодо таких контрагентів (з них, серед пов'язаних осіб у визначенні пункту 14.1.159 статті 14 Кодексу) інформація може свідчити про можливість їх залучення для формування ризикового податкового кредиту, з урахуванням суттєвості їх впливу на загальні обсяги ПДВ та з'ясування причин їх виникнення, можливостей усунення.
Перелік має містити інформацію щодо реквізитів контрагента (назва, код ЄДРПОУ/РНОКПП, серія та номер паспорта), суми ПДВ за операцією, суми розбіжностей та її розшифровку тощо.
Обов'язковому аналізу та опрацюванню підлягають всі постачальники, яким сплачено (нараховано) суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) та включено до податкового кредиту (рядок 10.1 декларації).
В аналогічному порядку опрацьовується інформація щодо коригування податкового кредиту у бік збільшення (рядок 16 декларації).
4.2.2. Заходи для проведення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок контрагентів) щодо відібраних для опрацювання контрагентів в ході камеральних перевірок здійснюються за наявності зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (враховуючи обсяг суми ПДВ), а саме:
у ході визначення правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вживаються заходи щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку 8 до цього Регламенту) або проведення зустрічних звірок відповідно до статті 73 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку до наказу № 236);
в ході визначення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ вживаються заходи щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку 8 до цього Регламенту).
У разі направлення таких запитів їх реквізити (дата та номер), дані про суми розбіжностей у звітних даних на дату опрацювання тощо зазначаються у переліку суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання (додаток 5 до цього Регламенту);
4.2.3. Заходи для проведення зустрічних звірок вживаються з урахуванням положень постанов № 1232 та № 1245.
4.3. В ході проведення камеральної перевірки аналізується ступінь відповідності Ризикам та обставини, визначені постановою № 1238, наявність яких є достатньою підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
4.4. У разі відсутності порушень результати камеральної перевірки оформлюються відповідним записом у розділі IV декларації (згідно з пунктом 3 розділу XII Порядку, затвердженого наказом № 1492) та висновком щодо доцільності проведення документальної позапланової виїзної перевірки (згідно з пунктом 6 розділу XII Порядку, затвердженого наказом № 1492).
4.4.1. Висновок складається з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 6 до цього Регламенту, із зазначенням відповідних обставин щодо платників, відібраних для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 78.1.8 статті 78 Кодексу, у томі числі за наявності підстав, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу та постановою № 1238. Висновок щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначається для підрозділу згідно з функціональними обов'язками, про що робиться відповідний запис у розділі IV декларації.
Висновок про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки затверджується керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, що виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення не пізніше граничного терміну проведення камеральної перевірки.
Висновок щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначається для підрозділу згідно з функціональними обов'язками, про що робиться відповідний запис у розділі IV декларації.
4.4.2. Довідка у формі висновку складається у разі:
відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 1 до Наказу);
відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі) із зазначенням результатів дослідження обставин, що передували підтвердженню правомірності нарахування такого відшкодування (додаток 1 до Наказу).
4.4.3. Висновок та довідка у формі висновку складаються в одному примірнику, платнику податків для ознайомлення та підписання не надаються.
4.5. Результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі:
встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму);
відмови у наданні бюджетного відшкодування сум ПДВ (через недотримання вимог пункту 200.5 статті 200 Кодексу) та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (згідно з вимогами абзацу "а" пункту 200.14 статті 200 Кодексу).
4.5.1. Акт про результати камеральної перевірки оформлюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу та складається за формою, наведеною у додатку 3 до наказу № 1492.
4.5.2. У разі виявлення арифметичної та/або методологічної помилки в частині заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, що призвело до часткового заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування, та відсутності порушень щодо нарахування решти суми бюджетного відшкодування ПДВ до акта камеральної перевірки складається додаток за формою довідки у формі висновку (додаток 1 до Наказу). Такий акт з додатком є підставою для прийняття рішення щодо складання Довідки "А2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної/документальної позапланової виїзної перевірки, наведеної у додатку 2 до Регламенту (далі - "А2").
4.6. У разі якщо за результатами камеральної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Кодексу надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком № 985.
4.7. На підтверджену до відшкодування суму ПДВ (з урахуванням положень Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше стосовно платників, які мають право на бюджетне відшкодування) за результатами камеральної перевірки підрозділом, відповідальним за проведення перевірки, у двох примірниках складається Довідка "А1" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації, що підлягає першочерговому відпрацюванню (далі - "А1", додаток 1 до Регламенту) або "А2", що реєструється в окремому журналі реєстрації довідок щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який має містити реквізити такої довідки (номер та дату), суму ПДВ, що підтверджується, реквізити довідки/акта про результати камеральної перевірки (додаток 4 до Регламенту):
4.7.1. перший примірник довідки ("А1", "А2" відповідно) передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ у картках особових рахунків платників податку у день її складання:
щодо платника, який відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, - "А1";
щодо платника, який не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, - "А2";
4.7.2. другий примірник довідки ("А1", "А2" відповідно) про підтверджену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за результатами камеральної перевірки знаходиться у матеріалах перевірки;
4.7.3. реєстр складених довідок про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральних перевірок декларацій, отриманих у попередньому звітному періоді, не пізніше 25 числа кожного місяця передається до підрозділів податкового контролю (підрозділів контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб) для вирішення питання щодо включення таких суб'єктів господарювання до планів-графіків проведення планових виїзних перевірок.
5. Особливості опрацювання декларацій із заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість (рядок 23 декларації), які підлягають першочерговому відпрацюванню
5.1. Суб'єкти господарювання, то подали декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, підлягають аналізу на відповідність критеріям, передбаченим пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, за якими визначається наявність права на автоматичне бюджетне відшкодування.
5.2. Зареєстровані у податковій інспекції декларації з заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться:
відповідно до пункту 200.18 статті 200 Кодексу впродовж 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації платника, який підпадає під критерії, відповідність яким дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування;
відповідно до пункту 200.22 статті 200 Кодексу впродовж 5 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації платника, який підпадає під критерії, відповідність яким дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, та має позитивну податкову історію (з 2014 року).
5.3. У терміни, визначені пунктом 200.21 статті 200 Кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про невідповідність критеріям та відсутність права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ шляхом надання повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеними пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу (далі - повідомлення), яке формується автоматично із використанням даних АС "Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ".
Повідомлення може бути врученим керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання або направленим поштою при заповненні відповідних граф.
У структурному підрозділі, яким вручено (направлено) повідомлення, залишається копія та корінець такого повідомлення, які долучаються до справи платника податків.
У разі оскарження платником податку повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу, орган державної податкової служби розглядає таку скаргу у порядку, встановленому статтею 56 Кодексу.
5.4. Відмова у отриманні автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ не позбавляє права на отримання відшкодування у загальному порядку.
При з'ясуванні доцільності проведення документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ слід враховувати, що наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Кодексу (за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби), є однією з підстав, визначених у п. 7 Переліку, затвердженого постановою № 1238, для проведення такої перевірки.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби відповідно до підпункту 72.1.2.6 пункту 72.1 статті 72 Кодексу використовується інформація, що надійшла, в тому числі від органів виконавчої влади, про експортні та імпортні операції платників податків.
5.5. У разі відповідності критеріям, передбаченим пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, за якими визначається наявність права на автоматичне бюджетне відшкодування, але відсутнє підтвердження камеральною перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ підрозділом, відповідальним за проведення такої перевірки, платнику податку вручається або надсилається (з повідомленням про вручення):
акт камеральної перевірки для підписання відповідно до пункту 86.2 статті 86 Кодексу (у разі зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ);
лист щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки, складений з урахуванням висновку (у разі виявлення достатніх підстав, що надають право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно з постановою № 1238).
5.6. Щодо декларацій, достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за якими буде визначено в ході документальної позапланової виїзної перевірки (в тому числі з урахуванням вимог постанови № 1238), для відображення в обліку інформації про відповідні рішення не пізніше останнього дня граничного терміну проведення камеральної перевірки копія першої сторінки висновку (з візою керівника податкового органу та розділом 1 "Вступна частина") підрозділом, яким складено документ, передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності.
6. Порядок забезпечення взаємодії з підрозділами податкової міліції у ході опрацювання декларацій з податку на додану вартість
6.1. Підрозділи, що здійснюють приймання та обробку податкової звітності, не пізніше граничного терміну отримання податкової звітності передають копії реєстрів податкових декларацій з ПДВ із задекларованими сумами бюджетного відшкодування (заповненим рядком 23.1 декларацій) до підрозділів податкової міліції, які:
6.1.1. за наявності надають до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), інформацію, яка може свідчити про безпідставне нарахування суми від'ємного значення ПДВ (бюджетного відшкодування податку) та/або протиправний характер господарських операцій платника (порушені кримінальні справи, інформація про опитування відповідальних осіб контрагентів щодо непричетності до створення та діяльності таких суб'єктів господарювання, непідтвердження фактичного здійснення операцій тощо), для використання під час проведення перевірок;
6.1.2. за відібраними для відпрацювання деклараціями з ПДВ здійснюють оперативне супроводження та відпрацювання інформації щодо суб'єктів господарювання, які заявили до відшкодування з бюджету суми ПДВ, у порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами.
Перелік відібраних для відпрацювання декларацій з ПДВ службовою запискою надається до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), впродовж 15 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації платника;
6.1.3. під час прийняття рішень, що передують відшкодуванню ПДВ з бюджету, надають обґрунтовані зауваження стосовно такого відшкодування (за наявності);
6.1.4. беруть участь у проведенні документальних перевірок у разі, якщо такі перевірки пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників), що знаходяться у їх провадженні;
6.1.5. за виявленими під час опрацювання порушеннями податкового законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, приймають рішення у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України;
6.1.6. щодо відібраних для відпрацювання декларацій з ПДВ погоджують відшкодування ПДВ з бюджету шляхом підписання довідок "А1", "А2".
7. Організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку)
7.1. Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу органи державної податкової служби можуть проводити:
документальні позапланові виїзні (невиїзні) перевірки правомірності нарахування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. (у порядку та терміни, визначені главою 8 Податкового кодексу);
документальні позапланові виїзні перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на підставі пункту 200.11 статті 200 Кодексу та за наявності достатніх підстав, визначених постановою № 1238, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
7.2. Під час документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ та відповідно до причини виникнення від'ємного значення з ПДВ підлягають ретельному дослідженню з документуванням щодо контрагентів, відібраних для відпрацювання, такі напрями:
перевірка повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ (на підставі рахунків бухгалтерського обліку 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 74 "Інші доходи") відповідно до Інструкції № 291;
щодо фізичних осіб - підприємців: аналіз обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а саме на підставі первинних документів, регістрів податкового обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, оскільки відповідно до вимог статті 44 Кодексу платники податків, у тому числі фізичні особи - підприємці, зобов'язані вести такий облік (при веденні обліку фізичні особи - підприємці, зареєстровані платниками ПДВ, керуються вимогами наказів № 1002, № 1379 та № 1394);
вивчення проведених платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об'єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування у частині відповідності вимогам статей 194 - 197 Кодексу або тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до інших державних нормативно-правових актів;
оцінка ймовірності подальшого використання придбаних або виготовлених товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
аналіз ціноутворення (придбання, реалізація, зіставлення із середньогалузевими);
аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів (платіжних доручень, чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків на послуги зв'язку тощо), документів бухгалтерського та податкового обліку;
за наявності експортних операцій - експортні контракти; угоди, що підтверджують факт придбання та походження товарів, призначених для експорту; довідка з банку про надходження валютної виручки на рахунки підприємства; дотримання вимог постанови № 450. Для визначення реальності проведеної господарської операції при вивченні контракту впевнитися, що всі суттєві обставини, без яких виконання договору неможливе, відображено в контракті. Звернути увагу на місце складання контракту та інформацію щодо осіб, якими підписано контракт. Особливої уваги потребує опрацювання експортних операцій за договорами комісії, доручення та інших договорів, за якими експорт продукції відбувається через третіх осіб. Якщо зібрана під час перевірки інформація щодо експортно-імпортної діяльності платника дає підстави для сумнівів у реальності факту поставки товару (послуги) нерезидентом, звертатися до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні із запитом про перевірку легальності нерезидента, достовірності отримання чи відправки ним таких товарів (послуг). За необхідності направляти запит до Інформаційного центру Прикордонної служби України про фактичний перетин кордону транспортним засобом;
у разі здійснення операцій із давальницькою сировиною - дотримання вимог статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України;
при придбанні (спорудженні) основних фондів (засобів) - договір на придбання, технічні паспорти (умови), відповідні дозвільні документи, у випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), за необхідності направляються запити до реєстраційних органів, документи бухгалтерського та податкового обліку, оскільки при організації контрольно-перевірочних заходів слід враховувати, що зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунка 10 "Основні засоби" та кредитом рахунка 15 "Капітальні інвестиції". Якщо частка збудованого об'єкта призначена платником для продажу, то зарахування на баланс відображається за дебетом рахунка 28 "Товари" та кредитом рахунка 15 "Капітальні інвестиції", тобто не обліковується як основний засіб (відповідно до Інструкції № 291);
при включенні фізичною особою - підприємцем до складу податкового кредиту витрат з придбання/спорудження основних фондів слід враховувати, що відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦКУ. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Водночас ЦКУ не визначено такого суб'єкта права власності як фізична особа - підприємець (лист Міністерства юстиції України від 04.08.2008 р. № 7885-0-33-08);
при придбанні товарно-матеріальних цінностей - договір на придбання (зокрема в частині передбачуваного строку поставки), інформація щодо наявності складських приміщень (власних або орендованих) та відповідних угод на визначений термін зберігання, обстеження їх на відповідність технічним умовам, необхідним для зберігання певних видів товарів, а також дані інвентаризації залишків товарів (сировини, готової продукції) на складах, звірки їх із картками складського обліку у підприємства, що перевіряється. У подальшому з урахуванням строків поставки продукції, передбачених договором на придбання, звіряти фактичне отримання товарів. За наявності залишків на складі - вказати їх кількість та вартість на останню дату звітного періоду та на кожний звітний період, що перевіряється;
у разі коли від'ємне значення ПДВ виникло у результаті здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що належать до складу валових витрат, дослідити форму проведення розрахунків, наявність кредиторської заборгованості щодо відповідних господарських операцій, фактів повернення попередньої оплати, наявність у податкових накладних переліку номенклатури (асортименту) товару (послуг), за які було здійснено передоплату, терміни відвантаження товару (послуг), передбачені угодою. При цьому відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу при розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ вважається, що сума податку фактично сплачується отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг (що суперечить поняттю "постачальника коштів");
при придбанні послуг - угоди про постачання послуг, акти виконаних робіт, за якими з'ясувати місце постачання таких послуг з урахуванням вимог пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу та наявність підстав для нарахування сум ПДВ;
у разі якщо платник веде діяльність, яка підлягає ліцензуванню чи потребує спеціальних дозволів або патентів, перевірка наявності таких документів;
встановлення перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника, яким створено початкову вартість товару (виготовлено або імпортовано), до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначення наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації. Перевірка документів, що відображають витрати на перевезення (у разі наявності);
перевірка наявності платіжних доручень (банківських виписок, інших документів) на суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суму податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);
аналіз результатів звірки даних декларації з ПДВ з даними декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, врахування результатів контролю за справлянням податку на прибуток за декларацією, форму якої затверджено наказом № 1213;
аналіз фінансової звітності, наданої підприємством згідно зі статтею 72 Кодексу, зокрема:
у разі зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій проаналізувати факт введення (часткове введення) в експлуатацію об'єктів будівництва (стаття "Незавершені капітальні інвестиції" Балансу підприємства, сформованого відповідно до наказу № 87);
дослідження статті "Виробничі запаси" Балансу підприємства в частині збільшення/зменшення виробничих запасів (проаналізувавши наявність складських приміщень для зберігання таких запасів, способи транспортування, факт оприбуткування тощо);
у разі виявлення факту повернення попередньої оплати (повернення товару) з'ясувати повноту коригування податкового кредиту;
відображення суми податку на додану вартість, включеної до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за статтею "Податок на додану вартість" Звіту про фінансові результати, сформованого відповідно до наказу № 87;
для фізичних осіб - підприємців: аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ з даними декларації про майновий стан та доходи, даними книги обліку доходів і витрат. У разі здійснення розрахунків за готівку - аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ зданими книги обліку розрахункових операцій;
аналіз амортизаційних нарахувань на оприбутковані основні засоби (введені в експлуатацію) за даними розділу II "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати;
опрацювання податкової інформації, отриманої шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок) з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання для документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків;
у разі виявлення в ході проведення перевірки фактів декларування платником сум податкового кредиту за операціями, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), здійснювати дослідження документального, грошового, товарного потоків та документувати ознаки, які в сукупності можуть свідчити про недійсність правочину.
Результати контрольно-перевірочних заходів з наведених напрямів відповідно до причин виникнення від'ємного значення ПДВ та висновки щодо встановлення (невстановлення) порушень вимог податкового та іншого законодавства в обов'язковому порядку відображаються в акті/довідці документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки.
7.3. У ході документальної позапланової виїзної перевірки органи державної податкової служби здійснюють зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків (документальні позапланові перевірки) у порядку, визначеному Кодексом, постановами № 1232 та № 1245:
7.3.1. до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання (додаток 5 до цього Регламенту), складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності);
7.3.2. у разі виявлення додаткових обставин (оновлена ймовірна схема ланцюгів постачання в ході документальної позапланової виїзної перевірки, інформація підрозділів податкової міліції щодо можливого залучення окремих контрагентів для формування схемного податкового кредиту, в тому числі у ланцюгах постачання, тощо) відповідно до підпункту 4.2.1 глави 4 цього Регламенту перелік належних до опрацювання контрагентів доповнюється та впродовж терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки вживаються заходи щодо отримання податкової інформації шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок у разі неотримання інформації та її документального підтвердження) із суб'єктами господарювання з урахуванням вимог Кодексу, постанов № 1232 та № 1245;
7.3.3. зазначений перелік опрацьовується протягом всього періоду дослідження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок за ланцюгами постачання), що проводяться у разі необхідності з врахуванням вимог підпункту 4.2.1 глави 4 цього Регламенту. Відповідно перелік постачальників формується так, щоб бути розширеним та доповненим з урахуванням реквізитів направлених запитів та отриманих відповідей, сум ПДВ, що підлягають перевірці, у тому числі сплачених постачальникам;
7.3.4. результати зустрічних звірок оформлюються у порядку, передбаченому наказом № 236.
Перевірка місцезнаходження (зареєстрованого місця проживання) платника ПДВ фізичної особи - підприємця, в тому числі у разі необхідності вжиття заходів щодо анулювання реєстрації платників ПДВ, відсутніх за місцезнаходженням фізичних осіб - підприємців, здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, доведених листом ДПС України від 03.11.2011 р. № 5183/7/17-2117.
Результати позапланової виїзної (невиїзної) перевірки контрагента юридичної особи оформлюються з урахуванням вимог цього Регламенту у Порядку, визначеному наказом № 984; за фізичними особами - підприємцями - у порядку, визначеному наказом № 462.
7.3.5. у разі додаткового виявлення серед постачальників платника податків, що перевіряється, суб'єктів господарювання, які відсутні за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) яких не з'ясовано, проводяться заходи, визначені наказом № 336.
7.4. Результати документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки оформлюються:
у разі відсутності на дату складання такої довідки документально підтверджених фактів порушень чинного законодавства;
встановлення факту заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту та, відповідно, зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ та/або від'ємного значення ПДВ (частково або на повну суму);
встановлення факту завищення заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ через недотримання вимог пункту 200.4 статті 200 Кодексу в частині наявності фактичної оплати та, відповідно, відмови у наданні такого бюджетного відшкодування (частково або на повну суму);
Зразок форми акта (довідки) наведено у додатку 2 до Наказу.
7.5. у разі якщо за результатами позапланової документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Кодексу надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985:
7.5.1. У разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування через заниження податкових зобов'язань або завищення податкового кредиту з ПДВ (розділ II податкової декларації з ПДВ) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В1" згідно з додатком 5 до наказу № 985;
7.5.2. У разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (включення до рядка 24 податкової декларації частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В2" згідно з додатком 6 до наказу № 985. У цьому випадку відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Такі суми в обов'язковому порядку підлягають опрацюванню з метою виявлення операцій, що мають ознаки сумнівності;
7.5.3. У разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування (недотримання вимог пунктів 200.4 (в частині наявності фактичної оплати) та 200.5 статті 200 Кодексу), податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за формою "ВЗ" згідно з додатком 7 до наказу № 985;
7.5.4. У разі коли контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 Кодексу зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника за формою "В4" згідно з додатком 8 до наказу № 985.
7.6. У разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою "Р" згідно з додатком 2 до наказу № 985.
7.7. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі, визначеному у статті 123, з врахуванням вимог пункту 54.3.2 статті 54 Кодексу.
7.8. На суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства, підрозділом, відповідальним за проведення позапланової виїзної документальної перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування), у двох примірниках складається "А2".
Довідки "А2" реєструються в окремому журналі реєстрації довідок щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який має містити реквізити такої довідки (номер та дату), суму ПДВ, що підтверджується до відшкодування, реквізити довідки/акта про результати перевірки (додаток 4 до Регламенту):
7.8.1. Перший примірник довідки "А2" про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування) у день її складання передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для відображення результатів перевірки щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ у картках особових рахунків платників ПДВ, другий знаходиться у матеріалах перевірки;
7.8.2. Розрахунок суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування, здійснюється після отримання підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту у розмірі, не нижчому від суми нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ у періоді виникнення від'ємного значення ПДВ.
7.9. У разі направлення запитів щодо отримання пояснень та їх документальні підтвердження (зустрічних звірок) для отримання податкової інформації, необхідність якої визначена положенням статті 83 Кодексу, для висновків про правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ під час проведення перевірки, на таку суму у двох примірниках складається довідка "A3" про перебування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у стані зустрічних звірок (перевірок) (далі - "А3", додаток 3 до Регламенту):
7.9.1. Перший примірник довідки "А3" впродовж двох днів з урахуванням дня її складання передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для відображення у картках особових рахунків платників ПДВ, другий - знаходиться у матеріалах перевірки;
7.9.2. У разі підтвердження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по мірі отримання результатів зустрічних звірок, перевірок (до довідки "А3" та акта/довідки про результати документальної позапланової виїзної перевірки у разі наявності) такі довідки можуть складатися окремо на кожну підтверджену частину суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Довідки "А2" до довідок "А3" складаються до повного підтвердження сум ПДВ, що перебували у стані зустрічних звірок (перевірок).
8. Опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних
8.1. Дані аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) є одним з інструментів виявлення фактів безпідставного формування податкового кредиту, наслідком чого може бути зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ. Ефективності використання цього механізму буде досягнуто:
в ході визначення достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, коли з'ясовується питання дотримання платником вимог положень Кодексу в частині отримання права на формування податкового кредиту, визначеного пунктом 198.2 статті 198 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
в ході документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, оскільки виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру є підставою для проведення органами державної податкової служби таких перевірок.
8.2. Опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних в ході камеральної перевірки здійснюється з урахуванням вимог наказу № 420.
8.220. При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки слід враховувати, що відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, підтвердженої податковою накладною, яка відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту за договорами (контрактами), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Разом з тим відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі.
Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі з 1 січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру.
Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру, незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
При цьому законодавством передбачено право покупця звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру (абзац восьмий пункту 201.10 статті 200 Кодексу).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Податкова накладна відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Тобто дата виписки податкової накладної відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, якою відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку);
дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).
Для виконавця довгострокових договорів (контрактів) датою виникнення податкових зобов'язань відповідно до пункту 187.9 статті 187 Кодексу є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Враховуючи, що відповідно до пункту 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, граничний термін отримання податкової звітності є одночасно граничним днем реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, виписаних у останній день попереднього місяця.
Згідно з вимогами абзацу 11 пункту 201.10 статті 200 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Зазначена заява подається за формою додатка 8 до податкової декларації з податку на додану вартість ("Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних"), затвердженою наказом № 1492.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У свою чергу, відсутність факту реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі можлива:
у разі їх неподання платником податку - продавцем товарів/послуг на реєстрацію, в тому числі з об'єктивних причин;
у разі подання платником податку розрахунку коригування до податкової накладної за звітні (податкові) періоди, що передують періоду впровадження відповідного етапу Єдиного реєстру, без подання такої накладної (наприклад, при поверненні у січні 2012 року суми ПДВ в обсязі більше 10 тис. грн. у складі попередньої оплати, отриманої у вересні 2010 року);
у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, визначеного пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, наказом № 1379 або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу. Зазначене підтверджується наявністю квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття таких податкових накладних в електронному вигляді із зазначенням причин.
Крім того, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність згідно з Кодексом.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Результатом перевірки правомірності формування податкового кредиту з врахуванням вимог статті 201 Кодексу вважатиметься:
зменшення суми податкового кредиту у разі виявлення порушень та встановлення відсутності права у платника на включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту (складається акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки);
з'ясування обставин, за яких виникнення розбіжностей носить об'єктивний характер (складається довідка про результати документальної позапланової виїзної перевірки);
подання платником уточнюючих розрахунків (з урахуванням положень пункту 50.3 статті 50 Кодексу).
8.3. Зазначені положення не застосовуються до платників податку, для яких на дату виписки накладної не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.
9. Організація роботи структурних підрозділів органів державної податкової служби із зведеною інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість
9.1. Формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, здійснюється згідно з Порядком № 68/23.
9.2. За участі підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних та фізичних осіб), у разі відсутності таких підрозділів - працівників, які виконують такі функції, податкової міліції ДПІ районного рівня та СДПІ, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, забезпечується надання до прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПІ районного рівня (СДПІ) належно оформленого узагальненого переліку платників (підписаних керівниками структурних підрозділів та погоджених із заступниками начальника податкового органу, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють керівництво роботою відповідних структурних підрозділів) у розрізі декларацій із сумами можливих обсягів відшкодування грошовими коштами згідно із затвердженими порядками для проведення обов'язкового контролю за відповідністю сум даним карток особових рахунків, формування зведеної інформації та передачі в електронному вигляді до ДПС обласного рівня та ДПС України.
9.3. Силами підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ, оподаткування фізичних осіб, податкової міліції, внутрішньої безпеки в органах ДПС проводиться ретельний аналіз зведеної інформації, за результатами якого підбираються наявні матеріали щодо відшкодування сум ПДВ, які враховуються при їх узагальненні підрозділом контролю за правомірністю відшкодуванням податку на додану вартість.
9.4. Здійснення підготовчих робіт, направлення та отримання узагальнених матеріалів щодо відшкодування сум ПДВ для формування довідок про підтвердження сум ПДВ до відшкодування за деклараціями, щодо яких таких узагальнених матеріалів не отримано, забезпечується силами підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності.
9.5. Рішення, що передують фактові відшкодування ПДВ з бюджету, приймаються з урахуванням норм законодавства, урядових доручень, окремих постанов Кабінету Міністрів України, обсягів бюджетного відшкодування ПДВ, визначеного розписом Міністерства фінансів України.
10. Облік результатів перевірок
10.1. Підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пункті 4.7 глави 4 та пункті 7.8 глави 7 цього Регламенту, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.
10.2. Підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності готують та надають відповідно до пункту 200.12, підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 Кодексу органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування ПДВ із урахуванням результатів перевірок:
протягом 3 робочих днів від дати надання довідок "А1" про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки податкової декларації платника, який відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ;
протягом 5 робочих днів від дати надання довідок "А2" про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірок податкової декларації платника, який не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.
