Про затвердження положень про державні лікарні ветеринарної медицини
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної
політики та продовольства
№ 65 від 09.02.2018}
Відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Положення про районну, міську державні лікарні ветеринарної медицини;
2) Положення про обласну державну лікарню ветеринарної медицини.
2. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 28 жовтня 2008 року № 238 "Про затвердження Положень про державні лікарні ветеринарної медицини", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2008 року за № 1118/15809 (із змінами).
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України |
|
ПОЛОЖЕННЯ
про районну, міську державні лікарні ветеринарної медицини
1. Районна, міська державні лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державними установами ветеринарної медицини, підпорядковуються Головному управлінню Держпродспоживслужби в областях (далі - Головне управління) і належать до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба).
2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президента України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби, Головних управлінь та цим Положенням.
3. До складу Лікарні входять структурні підрозділи у формі секторів та відділів, а також дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини.
4. Основними завданнями Лікарні є:
1) охорона території району від занесення з території інших держав, областей або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі адміністративної території або карантинної зони;
2) ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території;
3) реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних та санітарних вимог, установлених законодавством;
4) профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;
5) захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
6) організація проведення ідентифікації та реєстрації тварин;
постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.
5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань:
1) організовує та здійснює профілактичні, діагностичні, лікувальні заходи;
2) здійснює заходи для проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації та фумігації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів тощо, а також щодо засобів, що використовуються для їх транспортування;
3) здійснює протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні та санітарні заходи в разі виникнення інфекційних хвороб;
4) аналізує причини виникнення хвороб та недуг тварин та їх загибелі, розробляє рекомендації щодо профілактики та лікування;
5) організовує спільно із органами та закладами охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;
6) бере участь у розслідуванні випадків виникнення та поширення інфекційних, у тому числі спільних для людей і тварин, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
7) отримує інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин та оцінки безпечності харчових продуктів тваринного походження;
проведення лабораторно-діагностичних досліджень з метою профілактики та діагностики хвороб тварин;
визначення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тваринного (а на ринках і рослинного) походження, а також кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок, преміксів, готових кормів, ґрунту, води питної та води для тварин;
проведення лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності та якості об’єктів санітарних заходів, факторів середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення, якості насіння і садивного матеріалу та інших досліджень шляхом виконання повного комплексу досліджень;
9) здійснює ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб;
10) здійснює аналіз та веде облік хворих і загиблих тварин;
11) бере участь у межах своєї компетенції у проведенні атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини;
12) видає органам страхування висновки щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;
13) сприяє упровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини;
14) видає ветеринарні документи;
15) проводить заходи щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 Закону України "Про ветеринарну медицину"), лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторні дослідження, ветеринарно-санітарну експертизу товарів;
16) веде облік проведеної роботи та подає звіти Головному управлінню в установленому порядку;
17) бере участь у проведенні ідентифікації і реєстрації тварин та здійснює аналіз стану їх проведення та надає пропозиції Головному управлінню про вжиття необхідних заходів;
18) надає ветеринарні та інші послуги суб’єктам господарювання відповідно до законодавства;
19) здійснює діяльність з придбання, ввезення, вивезення, перевезення, зберігання, відпуску та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів згідно із Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори";
20) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань, відповідно до законодавства.
6. Лікарню очолює начальник (далі - начальник Лікарні), який має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки та стаж роботи на посаді лікаря ветеринарної медицини не менше трьох років.
Начальник Лікарні призначається на посаду і звільняється з посади начальником Головного управління.
Начальник Лікарні має заступника, який призначається та звільняється з посади начальником Лікарні.
2) приймає на роботу та звільняє з роботи спеціалістів і працівників Лікарні у порядку, передбаченому законодавством про працю;
3) організовує роботу Лікарні, розподіляє обов’язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників Лікарні;
4) розробляє структуру, штатний розпис та кошторис Лікарні, які затверджуються начальником Головного управління;
{Підпункт 4 пункту 7 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 65 від 09.02.2018}
6) вносить пропозиції Головному управлінню про поліпшення матеріально-технічного забезпечення Лікарні;
7) застосовує в установленому порядку заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Лікарні;
8) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
8. Лікарня відповідно до законодавства володіє та користується майном на праві оперативного управління.
9. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.
10. Лікарня є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
11. У разі припинення Лікарні її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету.
