Постанова № 758 від 19.09.2018 Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод. Редакція від 01.01.3000

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 19 вересня 2018 р. № 758
Київ

Про затвердження Порядку здійснення моніторингу вод

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1071 від 06.09.2024}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1065 від 04.12.2019
№ 826 від 09.09.2020
№ 922 від 01.09.2021
№ 684 від 13.06.2024
№ 1071 від 06.09.2024}

Відповідно до частини другої статті 21 Водного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу вод, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1071 від 06.09.2024}

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Прем'єр-міністр України	В.ГРОЙСМАН
Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 вересня 2018 р. № 758

ПОРЯДОК
здійснення моніторингу вод

{У тексті Порядку слово “Мінприроди” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019}

{У тексті Порядку слово “Мінекоенерго” замінено словом “Міндовкілля” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 826 від 09.09.2020}

{У назві, тексті Порядку та додатках 1-3 до нього слова “державний моніторинг” в усіх відмінках замінено словом “моніторинг” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1071 від 06.09.2024}

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації здійснення моніторингу вод, взаємодії центральних органів виконавчої влади у процесі його здійснення та забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень щодо стану вод.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Водному кодексі України, Законі України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” та Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).

3. Моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення спостереження, збирання, оброблення, аналізу, зберігання та обміну інформацією про стан вод, вплив на них, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1071 від 06.09.2024}

4. Моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

5. Об’єктами моніторингу вод є:

масиви поверхневих вод (поверхневі водні об’єкти або їх частини), в тому числі прибережні води та зони (території), які підлягають охороні;

масиви підземних вод (підземні водні об’єкти або їх частини), в тому числі зони (території), які підлягають охороні;

морські води в межах територіального моря та виключної морської економічної зони України, в тому числі зони (території), які підлягають охороні (далі - морські води).

6. Суб’єктами моніторингу вод є Міндовкілля, Держводагентство, Держгеонадра та ДСНС.

{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 922 від 01.09.2021}

7. Для встановлення стану масивів поверхневих та підземних вод, а також стану морських вод можуть використовуватися дані звітності (включаючи державну статистичну звітність), передбаченої законодавством.

Суб’єкти, що здійснюють державний соціально-гігієнічний моніторинг, державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарного законодавства, законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів (водних біоресурсів), державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, безоплатно подають суб’єктам моніторингу вод дані, одержані за результатами такого моніторингу або нагляду (контролю), щомісяця до 5 числа.

Держрибагентство надає суб’єктам моніторингу вод інформацію про моніторинг водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх чаcтинах).

Держгеокадастр подає суб’єктам моніторингу вод топографо-геодезичну і картографічну інформацію та геопросторові дані в порядку, визначеному законодавством.

ДКА подає суб’єктам моніторингу вод архівну та оперативну аерокосмічну інформацію дистанційного зондування Землі на території України.

8. Загальна координація та організація моніторингу вод здійснюються Міндовкіллям.

9. Для здійснення моніторингу вод Міндовкілля з урахуванням пропозицій суб’єктів моніторингу вод розробляє та затверджує програму моніторингу вод.

Програма моніторингу вод повинна містити:

інформацію про об’єкт моніторингу вод (код, найменування об’єкта, місце розташування та інші характеристики);

біологічні, фізико-хімічні, хімічні та гідроморфологічні показники, періодичність здійснення моніторингу, інформацію про суб’єкта та виконавця моніторингу вод.

Програма моніторингу вод розробляється з урахуванням законодавства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

На виконання міжнародних зобов’язань України можуть розроблятися спільні з прибережними державами програми моніторингу вод.

10. Залежно від цілей та завдань моніторингу вод встановлюються такі процедури:

процедура діагностичного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;

процедура операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;

процедура дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод;

процедура моніторингу морських вод.

Діагностичний, операційний та дослідницький моніторинг здійснюється за басейновим принципом.

Моніторинг масивів поверхневих та підземних вод, а також морських вод здійснюється за показниками та з періодичністю, наведеними у додатках 1-3.

Для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод моніторинг вод здійснюється тими самими суб’єктами моніторингу вод за тими самими показниками (з урахуванням переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих та підземних вод і екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Міндовкіллям) з тією самою періодичністю, які використовуються для моніторингу масиву поверхневих вод відповідної природної категорії (річка, озеро, перехідні води, прибережні води), до якої за своїми характеристиками цей штучний або істотно змінений масив поверхневих вод є найбільш подібним.

Для цілей здійснення моніторингу вод визначаються масиви поверхневих та підземних вод, основні антропогенні впливи на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел.

101. У режимі повсякденного функціонування моніторинг вод здійснюється за процедурами діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод згідно з цим Порядком.

У режимах підвищеної готовності, реагування на надзвичайні екологічні ситуації та відстеження у відновлювальний (реабілітаційний) період моніторинг вод здійснюється за процедурою дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод згідно з цим Порядком.

{Порядок доповнено пунктом 101 згідно з Постановою КМ № 1071 від 06.09.2024}

11. Діагностичний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод з метою:

доповнення та підтвердження результатів визначення основних антропогенних впливів на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;

розроблення програми моніторингу вод;

встановлення референційних умов та оцінки їх довгострокових змін;

оцінки довгострокових змін, спричинених антропогенним впливом на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;

оцінки довгострокових тенденцій зміни рівня та концентрації забруднюючих речовин у підземних водах внаслідок природних змін та антропогенного впливу на їх стан.

Для масивів поверхневих вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом першого року здійснення моніторингу вод. Для масивів поверхневих вод, у яких відсутній ризик недосягнення екологічних цілей, діагностичний моніторинг здійснюється додатково протягом четвертого року виконання моніторингу вод.

Для масивів підземних вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом перших двох років здійснення моніторингу вод або більше (у разі потреби).

12. Операційний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод, у яких існує ризик недосягнення екологічних цілей, а також масивів поверхневих та підземних вод, забір води з яких для задоволення питних і побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу, з метою:

визначення екологічного і хімічного стану масивів поверхневих вод та кількісного і хімічного станів масивів підземних вод;

оцінки змін в екологічному і хімічному стані масивів поверхневих вод (в екологічному потенціалі штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод), а також в кількісному і хімічному стані масивів підземних вод, що є результатом виконання плану управління річковим басейном;

виявлення довгострокових тенденцій збільшення концентрацій забруднюючих речовин у масивах підземних вод, зумовлених антропогенним впливом на їх стан.

Операційний моніторинг здійснюється щороку в період між роками здійснення діагностичного моніторингу.

Показники, за якими здійснюється операційний моніторинг, та періодичність їх вимірювання встановлюються з урахуванням результатів діагностичного та дослідницького моніторингу, даних, одержаних в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Для водозаборів підземних вод з обсягом видобутку більше ніж 100 куб. метрів на добу в межах зон санітарної охорони та на прилеглих територіях водокористувачі облаштовують локальну мережу спостережних свердловин з метою визначення кількості води та хімічних і фізико-хімічних показників та надання даних спостережень Держгеонадрам.

13. Дослідницький моніторинг здійснюється для масивів поверхневих вод з метою:

встановлення причин відхилення від екологічних цілей;

з’ясування масштабу та наслідків аварійного забруднення вод;

встановлення причин наявності ризику недосягнення екологічних цілей, виявленого в процесі здійснення діагностичного моніторингу, до початку виконання операційного моніторингу.

Дослідницький моніторинг здійснюється суб’єктами моніторингу вод. Суб’єкти моніторингу вод самостійно визначають пункти моніторингу, перелік показників та періодичність їх вимірювання з урахуванням особливостей, зазначених у додатку 1.

14. Моніторинг морських вод здійснюється для територіального моря та виключної морської економічної зони України з метою:

визначення екологічного стану морських вод;

встановлення референційних умов для морських вод;

оцінки прогресу в досягненні встановлених екологічних цілей;

оцінки тенденцій довгострокових природних та антропогенних змін стану морських вод.

15. На підставі даних, отриманих в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, Міндовкілля може змінювати і доповнювати перелік показників, за якими здійснюється моніторинг морських вод, та змінювати періодичність їх вимірювання.

16. Результатами здійснення моніторингу вод є:

первинна інформація (дані спостережень), яка надається суб’єктами моніторингу вод;

узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;

оцінка екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, екологічного стану морських вод та визначення джерел негативного впливу на них;

прогнози стану вод і його змін;

науково обґрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, визначаються екологічний та хімічний стан масивів поверхневих вод, екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісний і хімічний стан масивів підземних вод, з урахуванням чого розробляються плани управління річковими басейнами та оцінюється рівень досягнення екологічних цілей.

Держводагентство визначає екологічний стан масивів поверхневих вод та екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод згідно з оцінкою біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.