Про затвердження положень про територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, пункту 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, та постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві;
2) Положення про Управління Держпродспоживслужби в місті, районі.
2. Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити розробку та затвердження положень по кожному окремому територіальному органу.
3. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 травня 2012 року № 257 "Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 2012 року за № 827/21139.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.
ПОГОДЖЕНО: Заступник Голови Перший заступник Голови |
|
ПОЛОЖЕННЯ
про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві
1. Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві (далі - Головне управління Держпродспоживслужби) є територіальним органом Держпродспоживслужби вищого рівня та їй підпорядковане.
Головному управлінню Держпродспоживслужби підпорядковуються:
Управління Держпродспоживслужби в місті, районі;
установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління Держпродспоживслужби і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.
Повноваження Головного управління Держпродспоживслужби поширюються на територію відповідної області, міста Києва.
2. Головне управління Держпродспоживслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
3. Завданням Головного управління Держпродспоживслужби є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
4. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів:
1) забезпечує проведення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших об’єктів санітарних заходів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон;
2) здійснює державний нагляд (контроль) за:
тваринами, харчовими продуктами, іншими об’єктами санітарних заходів, пов’язаними з продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);
проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;
безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв у визначених законодавством випадках);
переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, пов’язаних з продуктами тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів;
організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;
здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин;
3) організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
5) організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
6) аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами;
7) координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;
8) здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними;
9) видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;
10) забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення особливо небезпечних хвороб, включених до списку МЕБ, або інших хвороб, що підлягають повідомленню, проведення карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, зоні спостереження;
11) координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів;
12) установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт об’єктів державного контролю, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб;
13) проводить експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;
14) затверджує плани щорічного державного контролю та плани державного моніторингу відповідно до закону;
15) встановлює на підставі результатів проведення аналізу ризику періодичність здійснення державного контролю кожної потужності, що є об’єктом державного контролю.
5. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства:
1) реалізує державну політику в сфері санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
2) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за:
дотриманням санітарного законодавства;
безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів;
біологічними продуктами, патологічним матеріалом;
додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;
дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України;
3) забезпечує проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей;
4) здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення;
5) подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;
6) проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає за результатами її проведення відповідні висновки;
7) здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
8) розробляє та здійснює санітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством, зокрема щодо обмежування, заборони, тимчасового припинення діяльності, вживання відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмежування або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України, перевезення через митну територію України (транзит) біологічних продуктів, патологічного матеріалу;
9) бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань профілактики захворювань людини, а також факторів середовища життєдіяльності людини, реалізації державної політики в інших визначених сферах;
10) бере участь у розробленні санітарних, протиепідемічних (профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, кормів, технічних регламентів та стандартів;
11) організовує проведення в лабораторіях досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;
12) проводить відбір зразків об’єктів санітарних заходів з метою здійснення державного контролю;
13) бере участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров’я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня створюваного ними ризику;
14) бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, та вживає заходів щодо їх усунення відповідно до законодавства;
15) здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень фізичних та юридичних осіб щодо дотримання санітарного законодавства та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею) та впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини;
6. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сферах карантину та захисту рослин:
1) здійснює в межах своїх повноважень фітосанітарні заходи;
2) охороняє територію України від занесення регульованих шкідливих організмів;
3) виявляє регульовані шкідливі організми;
4) запобігає проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів, на території України;
інспектування та моніторинг відповідної території, об’єктів регулювання;
нагляд за розвитком, поширенням і шкодочинністю шкідливих організмів та розроблення разом із науково-дослідними установами прогнозів розвитку і поширення шкідливих організмів;
перевірки за додержанням підприємствами, установами, організаціями вимог законодавства щодо захисту лісів від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин;
дотриманням карантинного режиму і проведенням фітосанітарних заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання;
використанням біологічних контрольних організмів;
дотриманням регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), відповідністю вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, які ввозяться на територію України, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;
дотриманням регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, місць зберігання та переробки продукції рослинного походження, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування і торгівлі засобами захисту рослин;
вмістом залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів у поверхневих водах, призначених для сільськогосподарських потреб, ґрунті на землях сільськогосподарського призначення, а також у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження;
проведенням профілактичних та винищувальних заходів щодо боротьби зі шкідниками у місцях зберігання запасів продукції рослинного походження;
дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення належної якості та безпеки засобів захисту рослин (пестицидів та агрохімікатів), у тому числі діючих речовин;
6) проводить реєстрацію осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, та забезпечують ведення загальнодержавного реєстру таких осіб;
7) проводить екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;
8) організовує та здійснює державний контроль за своєчасним проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами заходів щодо захисту рослин, додержанням регламентів застосування засобів захисту рослин, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;
9) поширює серед громадян інформацію у сфері карантину та захисту рослин;
10) видає дозвільні документи у сфері карантину рослин;
11) вносить подання до відповідних органів виконавчої влади про запровадження та скасування карантинного режиму;
12) вживає відповідно до законодавства термінових заходів щодо локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх поширенню.
7. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння):
1) перевіряє додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;
2) проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;
3) накладає на суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;
4) передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;
5) здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;
6) сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;
7) сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;
8) організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;
9) сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року;
10) висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
8. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду:
1) організовує розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджує секторальні плани ринкового нагляду, здійснює моніторинг виконання та перегляд таких планів;
2) здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею);
3) проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);
4) перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб’єктами господарювання відповідних приписів та рішень;
5) приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб’єктами господарювання цих рішень;
6) здійснює моніторинг дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;
7) вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція;
8) вживає заходів щодо налагодження співпраці із суб’єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб’єктами господарювання на ринку;
9) вживає у порядку, визначеному законом, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог;
10) надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;
11) узагальнює результати здійснення ринкового нагляду, аналізує причини виявлених порушень, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
12) забезпечує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд;
13) розробляє і здійснює заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення ринкового нагляду;
14) інформує державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду;
15) бере участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду.
9. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення метрологічного нагляду:
1) перевіряє діяльність суб’єктів господарювання щодо додержання ними метрологічних вимог;
2) подає законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, для інспекційної повірки у випадках, передбачених законодавством;
3) перевіряє кількість фасованого товару в упаковках під час його фасування та продажу.
10. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:
1) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
2) здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
3) надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
4) приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
11. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері насінництва та розсадництва:
1) здійснює нагляд (контроль) за:
діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва та розсадництва, включаючи: лісове, квітково-декоративне насінництво та розсадництво, насінництво картоплі, овочевих, баштанних, плодових і горіхоплідних культур та розсадництво плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю, садівництва та лісових насаджень, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу рослин, а також за умовами вирощування садивного матеріалу, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу; дотриманням технології виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння і садивного матеріалу;
дотриманням сортових та посівних якостей насіння, що реалізується суб'єктами оптової та роздрібної торгівлі;
дотриманням суб'єктами насінництва та розсадництва державних стандартів, інших нормативних документів, веденням документації сортових посівів і насаджень, ділянок гібридизації насіння і садивного матеріалу, правильного відбору проб та вибірок для визначення якостей насіння і садивного матеріалу, оформлення документів на посівні та сортові якості насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг;
сертифікацією насіння і садивного матеріалу;
дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності;
2) здійснює сертифікацію насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, призначених для реалізації на території України та міжнародної торгівлі, сортову сертифікацію насінницьких посівів та відбір проб насіння і садивного матеріалу з метою перевірки їх на сортові та посівні якості.
12. Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
2) застосовує фінансові санкції до суб’єктів господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
3) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства з питань туристичної діяльності;
4) вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;
5) у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері;
6) надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;
7) приймає у передбачених законом випадках рішення про знищення продукції або інше рішення щодо подальшого поводження з нею;
8) подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення форм державної статистичної звітності;
9) бере участь у розробленні, атестації, виробництві та впровадженні стандартних зразків;
10) розробляє, виконує та/або організовує виконання загальнодержавних програм та/або планів у галузі небезпечних факторів та показників безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у визначених сферах;
11) бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду у визначених сферах;
12) надає пропозиції щодо формування державного замовлення на підготовку кадрів у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
13) надає адміністративні послуги відповідно до закону;
14) готує пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції;
15) обмежує, забороняє або припиняє відповідно до актів законодавства України господарську діяльність юридичних та фізичних осіб;
16) проводить науково-дослідні роботи у визначених сферах;
17) здійснює інші повноваження, визначені законами України.
13. Головне управління Держпродспоживслужби з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції та контроль за їх здійсненням;
2) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;
3) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
4) здійснює розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції;
5) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
6) здійснює контроль та координацію діяльності начальників управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах;
7) організовує роботу з кадрами в апараті Головного управління, управліннях Держпродспоживслужби в містах, районах;
8) готує для подання до Держпродспоживслужби пропозиції щодо заохочення та нагородження державними нагородами працівників Головного управління Держпродспоживслужби, підвідомчих органів та установ;
9) здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах;
10) складає проект штатного розпису та кошторису на утримання Головного управління Держпродспоживслужби і подає на затвердження Голові Держпродспоживслужби;
11) контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік;
12) здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання Головного управління Держпродспоживслужби; забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає та подає в установленому порядку фінансову звітність;
13) здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах;
14) забезпечує у межах своєї компетенції дотримання державної таємниці в Головному управлінні Держпродспоживслужби, підвідомчих органах та установах;
15) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні;
16) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;
17) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
18) організовує ведення діловодства та роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів;
19) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд Держпродспоживслужбі;
20) здійснює контроль за організацією роботи управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах.
14. Головне управління Держпродспоживслужби має право:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за їх згодою);
2) одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених завдань;
4) користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами;
5) організовувати відбір зразків харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, патологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного контролю та нагляду, а також відповідно до компетенції інших об’єктів регулювання;
6) забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
7) проводити фітосанітарні процедури щодо рослин і продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання;
8) затримувати рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання для інспектування, огляду та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам;
9) проводити дослідження у сферах, що належать до компетенції Держпродспоживслужби;
10) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону;
11) вимагати відповідно до закону від суб’єктів господарювання усунення виявлених порушень;
12) вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.
15. Головне управління Держпродспоживслужби здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління в містах, районах, а також здійснює контроль за їх діяльністю.
16. Головне управління Держпродспоживслужби під час виконання покладених на нього завдань на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями.
17. Головне управління Держпродспоживслужби у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Акти Головного управління Держпродспоживслужби можуть бути скасовані Головою Держпродспоживслужби повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держпродспоживслужби скасувати такий акт.
18. Головне управління Держпродспоживслужби очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держпродспоживслужби.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби має заступників.
Заступники начальника Головного управління Держпродспоживслужби призначаються на посаду Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та звільняються з посади Головою Держпродспоживслужби.
Працівники Головного управління Держпродспоживслужби, на яких покладено виконання функцій нагляду, є за посадами державними інспекторами.
19. Начальник Головного управління Держпродспоживслужби:
1) здійснює керівництво діяльністю Головного управління Держпродспоживслужби, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;
2) організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби України та його заступників;
3) вносить Голові Держпродспоживслужби пропозиції щодо пріоритетів роботи Головного управління Держпродспоживслужби і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Головного управління Держпродспоживслужби (річні, піврічні);
4) звітує перед Головою Держпродспоживслужби щодо виконання покладених на Головне управління Держпродспоживслужби завдань та планів роботи;
5) здійснює добір кадрів до Головного управління Держпродспоживслужби;
6) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
7) призначає на посади за погодженням з Головою Держпродспоживслужби керівників самостійних структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби та звільняє їх з посад;
8) призначає та звільняє з посад інших державних службовців та працівників Головного управління Держпродспоживслужби;
9) присвоює державним службовцям Головного управління Держпродспоживслужби ранги державних службовців, приймає рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління Держпродспоживслужби (крім своїх заступників);
10) порушує перед Головою Держпродспоживслужби питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності;
11) підписує накази Головного управління Держпродспоживслужби;
12) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;
13) затверджує положення про структурні підрозділи Головного управління Держпродспоживслужби і посадові інструкції працівників;
14) вносить Голові Держпродспоживслужби пропозиції щодо чисельності працівників управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах;
15) вносить Голові Держпродспоживслужби пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах та їх заступників;
16) затверджує кошториси та штатні розписи управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах;
17) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби підзвітний та підконтрольний головам місцевих державних адміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.
20. У Головному управлінні Держпродспоживслужби для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватись колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу Головного управління Держпродспоживслужби.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації у визначених сферах діяльності, вирішення інших питань у Головному управлінні Держпродспоживслужби можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальником Головного управління Держпродспоживслужби.
21. Головне управління Держпродспоживслужби діє на підставі положення, що затверджується відповідно до цього Положення Головою Держпродспоживслужби.
22. Головне управління Держпродспоживслужби утримується за рахунок державного бюджету.
Структура Головного управління Держпродспоживслужби затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Штатний розпис та кошторис Головного управління Держпродспоживслужби затверджуються Головою Держпродспоживслужби.
Чисельність працівників Головного управління Держпродспоживслужби затверджує Голова Держпродспоживслужби в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держпродспоживслужби.
23. Головне управління Держпродспоживслужби утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
24. Головне управління Держпродспоживслужби є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
