МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
      ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
               ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

                            Н А К А З

                        11.08.2010  N 649
 

             Про затвердження Методичних рекомендацій
    щодо організації роботи розрахунково-аналітичної
            групи та Методичних рекомендацій
       щодо організації роботи поста радіаційного
               і хімічного спостереження
 

     З метою організації та здійснення заходів щодо радіаційного і
хімічного  спостереження  в Автономній Республіці Крим,  областях,
мм.  Києві та  Севастополі,  підготовки  пропозицій  щодо  захисту
населення   при   загрозі  та  виникненні  надзвичайних  ситуацій,
пов'язаних з викидом (виливом) у довкілля небезпечних хімічних  та
радіоактивних речовин, Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити  Методичні рекомендації щодо організації роботи
розрахунково-аналітичної групи (далі - Методичні рекомендації РАГ)
та   Методичні   рекомендації   щодо   організації   роботи  поста
радіаційного  і  хімічного   спостереження   (далі   -   Методичні
рекомендації ПРХС), що додаються.

     2. Адміністративному  департаменту  (Пачків І.В.) забезпечити
доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим,  обласних,
Київської  та  Севастопольської  міських  державних  адміністрацій
Методичних рекомендацій РАГ та Методичних  рекомендацій  ПРХС  для
використання у подальшій роботі.

     3. Начальникам  головних  управлінь  МНС України в Автономній
Республіці  Крим,  областях,  мм.  Києві  та  Севастополі  сприяти
місцевим   органам   виконавчої   влади   та   органам   місцевого
самоврядування щодо приведення  розрахунково-аналітичних  груп  та
постів  радіаційного  і хімічного спостереження у відповідність із
зазначеними  Методичними   рекомендаціями   РАГ   та   Методичними
рекомендаціями ПРХС.

     4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Романченка В.О.

 Тимчасово виконуючий
 обов'язки Міністра                                   М.Болотських
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                 Наказ МНС України
                                 11.08.2010  N 649
 

                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
                щодо організації роботи
             розрахунково-аналітичної групи
 

     1. Загальні положення

     1.1. Методичні   рекомендації   щодо    організації    роботи
розрахунково-аналітичної  групи  (далі  -  Методичні рекомендації)
визначають завдання  та  порядок  роботи  розрахунково-аналітичної
групи (далі - РАГ).

     1.2. РАГ   -   це   позаштатне   спеціалізоване   формування,
призначене для збирання,  узагальнення та  оцінки  інформації  про
стан радіаційної і хімічної обстановки,  проведення розрахунків та
підготовки  пропозицій  щодо  захисту  населення  при  загрозі  та
виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) у
довкілля небезпечних хімічних та радіоактивних речовин.

     1.3. Розрахунково-аналітичні групи створюються  за  рішеннями
місцевих   органів   виконавчої   влади   та   органів   місцевого
самоврядування для роботи  в  центрах  управління  в  надзвичайних
ситуаціях Автономної Республіки Крим,  областей,  районів,  міст і
районів у містах у порядку,  визначеному пунктом 17 Положення  про
єдину  державну  систему  запобігання  і реагування на надзвичайні
ситуації  техногенного  та  природного  характеру,   затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р.  N 1198
( 1198-98-п ).  За РАГ районів,  міст і районів у містах  завчасно
закріплюються    відповідні    диспетчерські   служби   та   пости
радіаційного і хімічного спостереження.

     1.4. До складу РАГ входять:  начальник РАГ, 1-3 спеціалісти з
оцінки  радіаційної обстановки,  1-3 спеціалісти з оцінки хімічної
обстановки.  До роботи у складі РАГ залучаються  спеціалісти,  які
мають   відповідну   кваліфікацію  (викладачі  математики,  хімії,
креслярі, оператори електронно-обчислювальних машин тощо).

     1.5. У  своїй  діяльності  РАГ  керується  законодавчими   та
нормативно-правовими    актами   у   сфері   цивільного   захисту,
розпорядженнями відповідного місцевого органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування та Положенням про РАГ.

     1.6. Діяльність    РАГ   забезпечується   засобами   зв'язку,
обчислювальною технікою, картами, відповідними методиками з оцінки
радіаційної  та  хімічної обстановки,  формами звітних документів,
канцелярським  приладдям  тощо   за   рахунок   місцевого   органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,  за рішенням
якого ця група створена.

     2. Основні   завдання   розрахунково-аналітичної   групи   та
функціональні обов'язки спеціалістів

     2.1. Основними завданнями РАГ є:     прогнозування можливої радіаційної і хімічної обстановки  при
аваріях на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах;     визначення можливих  втрат  населення  при   радіаційних   та
хімічних аваріях;     отримання даних про метеорологічну обстановку від підрозділів
гідрометеослужби;     збір та узагальнення інформації  про  фактичну  радіаційну  і
хімічну  обстановку,  отриману від постів радіаційного і хімічного
спостереження (далі - ПРХС) та диспетчерських служб (далі - ДС);     оцінка радіаційної   і   хімічної  обстановки  та  підготовка
пропозицій  щодо  захисту  населення  при  загрозі  та  виникненні
надзвичайної  ситуації,  пов'язаної з викидом (виливом) у довкілля
небезпечних хімічних та радіоактивних речовин;     ведення карти   прогнозованої   та  фактичної  радіаційної  і
хімічної обстановки;     підготовка донесень   та   ведення   звітних  документів  про
фактичну радіаційну і хімічну обстановку.

     2.2. РАГ   безпосередньо    підпорядковуються    структурному
підрозділу  з  питань надзвичайних ситуацій відповідного місцевого
органу виконавчої влади або  органу  місцевого  самоврядування  та
взаємодіє   з   організаціями   та   закладами  державної  системи
моніторингу,   зокрема   санітарно-епідеміологічними    станціями,
підрозділами гідрометеорологічної служби та лабораторіями.

     2.3. Начальник  РАГ  здійснює  керівництво  роботою групи,  в
установлені терміни  подає  керівнику  структурного  підрозділу  з
питань  надзвичайних  ситуацій узагальнені дані щодо радіаційної і
хімічної обстановки та пропозиції щодо захисту населення  в  зонах
радіаційного та хімічного забруднення.

     2.4. Спеціаліст з оцінки хімічної обстановки:     здійснює довгострокове,   аварійне   прогнозування   можливої
хімічної  обстановки  та  визначає  можливі  втрати  населення при
хімічних аваріях;     отримує дані  про  метеорологічну  обстановку від підрозділів
гідрометеослужби;     вивчає топографічні особливості місцевості;     розраховує середню щільність населення;     збирає та   узагальнює   інформацію   про   фактичну  хімічну
обстановку від ДС та ПРХС;     здійснює оцінку хімічної обстановки;     розробляє пропозиції щодо захисту населення у зоні  хімічного
забруднення та доповідає їх керівнику РАГ;     веде карту прогнозованої та фактичної хімічної обстановки;     готує донесення   та   веде   звітні  документи  про  хімічну
обстановку.

     2.5. Спеціаліст з оцінки радіаційної обстановки:     за даними  прогнозу  радіаційної  обстановки  при  аварії  на
АЕС визначає   кількість   населення,   яке   потрапляє   у   зону
радіаційного забруднення;     збирає та  узагальнює  інформацію  про  фактичну   радіаційну
обстановку від ДС та ПРХС;     здійснює оцінку радіаційної обстановки;     розробляє пропозиції    щодо   захисту   населення   у   зоні
радіаційного забруднення та доповідає їх керівнику РАГ;     веде карту прогнозованої та фактичної радіаційної обстановки;     готує донесення  та  веде  звітні  документи  про  радіаційну
обстановку.

     3. Порядок роботи розрахунково-аналітичних груп

     3.1. У  повсякденному  режимі функціонування Єдиної державної
системи цивільного  захисту  (далі  -  ЄДСЦЗ)   із   спеціалістами
РАГ проводяться  заняття з виконання завдань в умовах надзвичайної
ситуації.  Безпосередньо за підготовку РАГ до дій за  призначенням
відповідає  структурний  підрозділ  з питань надзвичайних ситуацій
відповідного  місцевого  органу  виконавчої   влади   або   органу
місцевого самоврядування.

     3.2. При  переведенні ЄДСЦЗ у режим підвищеної готовності або
при загрозі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з викидом
(виливом)   у   довкілля  небезпечних  хімічних  та  радіоактивних
речовин,  спеціалісти  РАГ  прибувають  у  центри   управління   в
надзвичайних ситуаціях та здійснюють наступні заходи:     уточнюють порядок  передачі  інформації  про  радіаційну   та
хімічну обстановку від ПРХС та ДС;     вивчають топографічні особливості місцевості;     отримують дані  про метеорологічну обстановку від підрозділів
гідрометеослужби  (напрямок  та   швидкість   вітру,   температура
повітря, хмарність, ступінь вертикальної стійкості повітря);     здійснюють прогнозування та  оцінку  можливої  радіаційної  і
хімічної обстановки;     розраховують середню щільність населення;     готують пропозиції   щодо   захисту   населення  при  загрозі
виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з викидом (виливом) у
довкілля небезпечних хімічних та радіоактивних речовин;     наносять прогнозовану радіаційну  та  хімічну  обстановку  на
карту;     подають прогноз  радіаційної  та   хімічної   обстановки   та
пропозиції щодо захисту населення структурному підрозділу з питань
надзвичайних ситуацій.     У подальшому  начальник РАГ організовує цілодобове чергування
спеціалістів групи.

     3.3. При переведенні ЄДСЦЗ у режим надзвичайної ситуації  або
при   виникненні   надзвичайних  ситуацій,  пов'язаних  з  викидом
(виливом)  у  довкілля  небезпечних  хімічних   та   радіоактивних
речовин,   РАГ   районів   і  міст  обласного  (республіканського)
підпорядкування здійснюють наступні заходи:     отримують дані  про метеорологічну обстановку від підрозділів
гідрометеослужби;     збирають та  узагальнюють  інформацію про фактичну радіаційну
обстановку   (потужність   експозиційної   (еквівалентної)    дози
іонізуючого  випромінювання,  час  та  місце  її  вимірювання)  та
хімічну обстановку (назва  та  концентрація  небезпечної  хімічної
речовини, час та місце її вимірювання) від ПРХС та ДС;     здійснюють оцінку радіаційної і хімічної обстановки;     наносять на  карту  інформацію  про  фактичну  радіаційну  та
хімічну  обстановку  (місце  та  час   виникнення   аварії,   зони
радіаційного та хімічного забруднення);     готують пропозиції щодо захисту населення;     передають узагальнену  інформацію  про фактичну радіаційну та
хімічну обстановку до РАГ області (Автономної Республіки Крим);     подають узагальнену  інформацію  про  радіаційну  та  хімічну
обстановку  та  пропозиції  щодо  захисту  населення  структурному
підрозділу з питань надзвичайних ситуацій.     РАГ районів у  місті  здійснюють  збирання,  узагальнення  та
обробку  інформації про фактичну радіаційну та хімічну обстановку,
отриману від ПРХС і ДС,  розташованих у межах району, та передають
її до РАГ міста.

     3.4. РАГ   здійснюють  прогнозування  хімічної  обстановки  з
використанням Методики  прогнозування  наслідків  виливу  (викиду)
небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і
транспорті,  затвердженої спільним наказом  МНС,  Мінагрополітики,
Мінекономіки та   Мінприроди   від   27.03.2001   N   73/82/64/122
( z0326-01 ), зареєстрованим у Мін'юсті 10.04.2001 за N 326/5517.     При загрозі    та    виникненні    радіаційної    аварії   на
АЕС розрахунково-аналітичні групи  використовують  тільки  прогноз
можливої радіаційної обстановки, який розробляється адміністрацією
АЕС  та  надається  у  встановленому  порядку  до  Ради  міністрів
Автономної     Республіки    Крим,    обласних,    Київської    та
Севастопольської   міських   державних   адміністрацій    та    до
територіальних органів МНС.

     3.5. Під час оцінки хімічної обстановки визначаються наслідки
хімічного забруднення  та  аналізується  вплив  цих  наслідків  на
населення.     Наслідки хімічного забруднення залежать від масштабу, ступеня
небезпеки та терміну дії хімічного забруднення.     Масштаб хімічного   забруднення   характеризується   глибиною
розповсюдження  хмари  небезпечних хімічних речовин (глибиною зони
хімічного забруднення) та площею зони хімічного забруднення.     Ступінь небезпеки   хімічного   забруднення  визначається  за
можливими втратами населення, кількістю будинків, майна і техніки,
які можуть бути забруднені НХР.     Термін дії хімічного забруднення залежить  від  часу  підходу
хмари   НХР  до  заданого  об'єкта,  терміну  випарювання  НХР  на
місцевості і терміну забруднення НХР водоймищ.     Під час   проведення   аналізу   впливу  наслідків  хімічного
забруднення на населення враховується кількість уражених людей  та
кількість будинків, майна і техніки, забруднених НХР.

     3.6. Під  час  оцінювання радіаційної обстановки визначаються
наслідки  радіаційного  забруднення  та  аналізується  вплив   цих
наслідків на населення.     Наслідки радіаційного  забруднення  залежать   від   масштабу
радіаційного     забруднення     та    потужності    експозиційної
(еквівалентної) дози іонізуючого випромінювання.     Масштаб радіоактивного забруднення характеризується довжиною,
шириною та площею зони радіоактивного забруднення.     Під час  проведення  аналізу  впливу наслідків радіоактивного
забруднення  на  населення  визначається  кількість   людей,   які
отримали дози опромінення, та кількість будинків, майна і техніки,
забруднених радіоактивними речовинами.

     3.7. До   пропозицій   щодо   захисту   населення   в   зонах
радіаційного та хімічного забруднення входять:     висновки з  оцінки   радіаційної   та   хімічної   обстановки
(масштаби   забруднення,   кількість   уражених  людей,  кількість
будинків,  майна  і   техніки,   забруднених   радіоактивними   та
небезпечними хімічними речовинами);     засоби індивідуального захисту для населення;     режими радіаційного захисту населення;     найбільш оптимальні маршрути евакуації населення;     сили та  засоби  для  проведення  санітарної обробки людей та
район її проведення;     сили та  засоби  для  проведення спеціальної обробки техніки,
майна та одягу, район її проведення.

     3.8. До звітних документів РАГ належать:     журнал радіаційного  та  хімічного  спостереження  (згідно  з
наказом МНС від 06.08.2002 N 186 ( z0708-02 ) "Про введення в  дію
Методики   спостережень   щодо   оцінки  радіаційної  та  хімічної
обстановки", зареєстрованим у Мін'юсті 29.08.2002 за N 708/6996);     копії повідомлень  про факт забруднення довкілля небезпечними
хімічними та радіоактивними речовинами від ПРХС та ДС (форма 1/МНС
( z0708-02 ) згідно із зазначеним наказом МНС);     карта радіаційної та хімічної обстановки.

 Директор Департаменту
 цивільного захисту
 генерал-майор служби
 цивільного захисту                                     В.П.Квашук
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                 Наказ МНС України
                                 11.08.2010  N 649
 

                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
       щодо організації роботи поста радіаційного
               і хімічного спостереження
 

     1. Загальні положення

     1.1. Методичні рекомендації  щодо  організації  роботи  поста
радіаційного   і   хімічного   спостереження   (далі  -  Методичні
рекомендації)  визначають  завдання  та   порядок   роботи   поста
радіаційного і хімічного спостереження (далі - ПРХС).

     1.2. ПРХС   -   це   позаштатне   спеціалізоване  формування,
призначене для здійснення періодичного або постійного радіаційного
та  хімічного  спостереження відповідно до встановлених завдань та
регламенту.

     1.3. Пости радіаційного і хімічного спостереження створюються
за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим,  обласних,
Київської та Севастопольської міських державних  адміністрацій  та
за   наказами   керівників   державних   підприємств,   установ  і
організацій у порядку,  визначеному пунктом 17 Положення про єдину
державну  систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та  природного  характеру,  затвердженого  постановою
Кабінету Міністрів   України   від   3   серпня  1998  р.  N  1198
( 1198-98-п ).  Усі ПРХС мають єдину нумерацію в  межах  територій
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

     1.4. Забезпечення  ПРХС  приладами  радіаційної  та  хімічної
розвідки, метеокомплектом, комплектом знаків огородження, засобами
індивідуального   захисту  та  засобами  зв'язку  здійснюється  за
рахунок підприємств,  установ та організацій,  на базі  яких  вони
створені.     Для виконання окремих завдань ПРХС за рахунок суб'єкта,  який
їх   залучає,  можуть  оснащуватися  автомобілями,  у  тому  числі
спеціально обладнаними.

     2. Основні   завдання   поста   радіаційного   і    хімічного
спостереження та функціональні обов'язки спеціалістів

     2.1. Основними завданнями ПРХС є:     своєчасне виявлення радіоактивного та  хімічного  забруднення
території у межах зони відповідальності поста;     подання сигналів "радіаційна небезпека", "хімічна тривога";     інформування керівника  об'єкта  та  розрахунково-аналітичної
групи про радіоактивне та хімічне  забруднення  території  у  зоні
відповідальності поста;     позначення межі зони радіоактивного та хімічного  забруднення
на місцевості;     контроль за зміною потужності дози іонізуючого випромінювання
та   концентрацією  небезпечних  хімічних  речовин  у  межах  зони
відповідальності поста;     відбір проб   ґрунту,  води,  забруднених  радіоактивними  та
небезпечними хімічними речовинами, та відправка їх у лабораторію;     спостереження за метеорологічною обстановкою.

     2.2. До     складу    ПРХС    входять:    начальник    поста,
1-3 спостерігачі за радіаційною та хімічною обстановкою.

     2.3. Для  ведення  радіаційного  та  хімічного  спостереження
рекомендується таке оснащення поста:     прилад радіаційної   розвідки   -   1   комплект    (діапазон
вимірювання: від фонових значень до 1 Зв/год. (100 Р/год);     прилад хімічної  розвідки  -  1  комплект   (для   визначення
небезпечних хімічних речовин);     прилад хімічної розвідки - 1 комплект (для визначення бойових
отруйних речовин);     метеокомплект - 1 комплект (ПРХС оснащається метеокомплектом,
якщо він відсутній у чергового об'єкта);     засоби зв'язку та оповіщення (телефон, сирена, гонг);     індивідуальні дозиметри - на кожного спеціаліста поста;     засоби індивідуального  захисту  (фільтрувальний  протигаз  з
протигазовими  коробками  для  захисту  від  небезпечних  хімічних
речовин  і  бойових  отруйних  речовин,  респіратор  протипиловий,
захисний костюм Л-1) - на кожного спеціаліста поста;     засоби для   позначення   зон   радіаційного   та   хімічного
забруднення (комплекти   знаків   огородження,  сигнальна  стрічка
тощо) - 1 комплект;     комплект для відбору проб - 1.

     2.4. Начальник  поста  радіаційного і хімічного спостереження
підпорядковується керівнику об'єкта та зобов'язаний:     знати завдання, оснащення та можливості поста;     уточнити з  керівником  об'єкта  межу  зони  відповідальності
поста,  періодичність  радіаційного  та  хімічного  спостереження,
порядок оповіщення та зв'язку;     перевірити справність приладів радіаційної, хімічної розвідки
та дозиметричного контролю, засобів зв'язку та оповіщення;     довести до  спостерігачів  межу  зони відповідальності поста,
завдання щодо здійснення радіаційного та  хімічного  спостереження
та порядку оповіщення та зв'язку;     організувати чергування спостерігачів на посту;     при необхідності організувати інженерне обладнання поста;     доповісти керівнику об'єкта про початок спостереження;     при виявленні   радіоактивного   або   хімічного  забруднення
доповісти керівнику об'єкта, поінформувати розрахунково-аналітичну
групу та організувати подальше спостереження;     організувати забезпечення придатними  джерелами  живлення  та
індикаторними трубками до приладів;     організувати проведення    спеціальної    обробки    приладів
радіаційної  і  хімічної  розвідки,  засобів  зв'язку  та  засобів
індивідуального захисту,  а  також  санітарної  обробки  особового
складу поста.

     2.5. Черговий    спостерігач   підпорядковується   начальнику
ПРХС та зобов'язаний:     перевірити справність      та      комплектність      засобів
індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і
дозиметричного контролю, засобів зв'язку та оповіщення;     перевести засоби індивідуального захисту у стан "напоготові";     на початку  чергування  та  у  встановлені  терміни визначати
напрямок та швидкість вітру, температуру повітря;     у встановлені  терміни  за  допомогою приладів радіаційної та
хімічної розвідки здійснювати радіаційне та хімічне спостереження;     при виявленні  радіоактивного  забруднення  перевести  засоби
захисту у "бойовий" стан,  подати сигнал  "радіаційна  небезпека",
доповісти начальнику поста;     при виявленні хімічного забруднення  подати  сигнал  "хімічна
тривога",  перевести  засоби  захисту у "бойовий" стан,  доповісти
начальнику поста;     після виявлення  радіоактивного або хімічного забруднення,  а
також при різких змінах метеорологічних умов здійснити позачергові
метеорологічні спостереження;     за вказівкою  начальника  поста  взяти  проби  ґрунту,  води,
забруднених  радіоактивними або небезпечними хімічними речовинами,
для   відправки   на   дослідження   у   радіометричну   (хімічну)
лабораторію;     вести записи   у    журналі    радіаційного    і    хімічного
спостереження.

     3. Порядок    роботи    поста    радіаційного   і   хімічного
спостереження

     3.1. У повсякденному режимі функціонування  Єдиної  державної
системи цивільного   захисту   (далі  -  ЄДСЦЗ)  із  спеціалістами
ПРХС проводяться заняття з виконання завдань в умовах надзвичайної
ситуації.  Безпосередньо за підготовку ПРХС до дій за призначенням
відповідає керівник об'єкта, на базі якого створено пост.

     3.2. При переведенні ЄДСЦЗ у режими:  підвищеної  готовності,
надзвичайної   ситуації   або   надзвичайного  стану  за  рішенням
керівника  об'єкта  особовий  склад   ПРХС   прибуває   на   місце
розгортання поста,  перевіряє справність та комплектність приладів
радіаційної і хімічної розвідки,  у встановлені  терміни  здійснює
метеорологічне, радіаційне та хімічне спостереження.

     3.3. При перевищенні потужності експозиційної (еквівалентної)
дози  вище  0,05  м  Р/год  (0,5   мк   Зв/год)   у   межах   зони
відповідальності   черговий   спостерігач   поста   подає   сигнал
"радіаційна небезпека" та доповідає начальнику поста.

     3.4. При виявленні  хімічного  забруднення  повітря,  ґрунту,
води  у  межах  зони  відповідальності  черговий спостерігач поста
подає сигнал "хімічна тривога" та доповідає начальнику поста.

     3.5. За  вказівкою  начальника  поста  черговий   спостерігач
здійснює відбір проб грунту,  води, забруднених радіоактивними або
небезпечними хімічними речовинами для відправки на  дослідження  у
радіометричну (хімічну) лабораторію.

     3.6. Начальник  поста негайно доповідає керівнику об'єкта про
радіаційне і хімічне забруднення території об'єкта.  За  вказівкою
керівника  об'єкта інформує оперативного чергового територіального
органу МНС і начальника розрахунково-аналітичної групи та протягом
2  годин надсилає до оперативного чергового повідомлення за формою
N 1/МНС ( z0708-02 ) (згідно з наказом МНС від  06.08.2002  N  186
( z0708-02 ) "Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки
радіаційної та хімічної  обстановки",  зареєстрованим  у  Мін'юсті
29.08.2002 за N 708/6996).

     3.7. Отримані дані про стан радіаційної і хімічної обстановки
черговий  спостерігач  поста  заносить  у  журнал  радіаційного  і
хімічного спостереження.

     3.8. У  подальшому черговий спостерігач у встановлені терміни
здійснює контроль за зміною радіаційної і хімічної обстановки.

     3.9. До звітних документів ПРХС належать:     журнал радіаційного  та  хімічного  спостереження  (згідно  з
наказом МНС від 06.08.2002 N 186) ( z0708-02 );     копії повідомлень  про факт забруднення довкілля небезпечними
хімічними та радіоактивними речовинами від ПРХС і ДС (форма  1/МНС
згідно з наказом МНС від 06.08.2002 N 186) ( z0708-02 ).

 Директор Департаменту
 цивільного захисту
 генерал-майор служби
 цивільного захисту                                     В.П.Квашук