Про затвердження Державної цільової програми біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову програму біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Національній академії наук, Національній академії медичних наук, Національній академії аграрних наук, які визначені виконавцями затвердженої цією постановою Програми, подавати щороку до 31 січня Міністерству охорони здоров’я інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі.
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки
Метою Програми є визначення та послідовна реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на забезпечення належного рівня захисту населення та навколишнього природного середовища від небезпечних біологічних агентів (біозагроз) різного походження, запобігання проявам біотероризму шляхом створення та ефективного функціонування національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Розв’язання проблем, пов’язаних з біологічною безпекою та біологічним захистом населення та навколишнього природного середовища, можливе двома способами, що передбачають:
перший - модернізацію установ, задіяних у забезпеченні біологічної безпеки та біологічного захисту, які перебувають у сфері управління різних органів виконавчої влади, зокрема санітарно-епідеміологічного нагляду, ветеринарної медицини, та протидії тероризму. У такому разі можливе утворення різних установ з однаковими функціями, що не є оптимальним;
другий, оптимальний - системну та комплексну реалізацію державної політики у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту з використанням ресурсів держави та регіонів з метою удосконалення та зміцнення існуючих установ у зазначеній сфері, їх інноваційне оновлення та розвиток, удосконалення законодавства щодо забезпечення координації взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та органів управління потенційно небезпечними об’єктами суб’єктів господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки епідемічного характеру, що дасть можливість створити національну систему біологічної безпеки та біологічного захисту.
Проблему передбачається розв’язати шляхом:
створення та формування національної системи виявлення біологічних загроз;
приведення законодавства у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту у відповідність з міжнародними вимогами;
удосконалення механізму державного регулювання, здійснення контролю і забезпечення координації взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління потенційно небезпечними об’єктами та суб’єктів господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки епідемічного характеру, розвитку нормативно-правової та методичної, науково-виробничої та матеріально-технічної бази, а також розроблення сучасних технологій та реалізації ряду проектів, спрямованих на розв’язання широкого спектра проблем, пов’язаних з біологічною безпекою та біологічним захистом;
створення нових та вдосконалення існуючих систем біологічної безпеки та біологічного захисту, зокрема шляхом державної підтримки комплексу інженерно-технічних заходів та оснащення відповідних установ новітнім обладнанням з метою гарантованого нерозповсюдження збудників особливо небезпечних інфекційних хвороб;
модернізації та технічного переоснащення об’єктів науково-промислової бази, які спеціалізуються на створенні вітчизняних систем (засобів) матеріально-технічного або інших видів забезпечення біологічної безпеки;
впровадження системи моніторингу і контролю можливих загроз біологічного походження шляхом створення міжвідомчої інтегрованої і стандартизованої мережі лабораторій;
розроблення та застосування комплексу заходів щодо впровадження методів технічного контролю і діагностики об’єктів та обладнання підприємств біотехнологічних виробництв, ліцензування їх діяльності, розроблення відповідних систем безпеки і правил перевезення біологічних вантажів для всіх видів транспорту;
розвитку наукових засад та розроблення єдиних науково-методичних підходів у сфері забезпечення біологічної безпеки, а також технологій та засобів захисту від негативного (шкідливого) впливу біологічних чинників;
інформаційного забезпечення заходів, зокрема підвищення рівня інформування населення, забезпечення створення умов для підготовки фахівців різних рівнів кваліфікації, а також для впровадження органами виконавчої влади інструментів управління ризиками негативного впливу небезпечних біологічних чинників на біосферу та навколишнє природне середовище.
Державний замовник та виконавці заходів Програми наведені у додатку 1.
Завдання і заходи з визначенням обсягів та джерел фінансування (з розбивкою за роками) виконання Програми та її ефективності наведені у додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити функціонування комплексної національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту, яка суттєво знизить можливість виникнення біологічних ризиків;
відновити землі сільськогосподарського призначення, забруднені небезпечними біологічними агентами;
забезпечити захист здоров’я людини та навколишнього природного середовища, зокрема об’єктів рослинного і тваринного світу, від впливу небезпечних біологічних агентів;
регламентувати проведення наукових біологічних досліджень під час створення небезпечних мікроорганізмів, токсинів, біологічно активних речовин, лікарських засобів, генетично модифікованих організмів, провадження біотехнологічної діяльності;
збільшити частку внутрішнього валового продукту за рахунок зниження економічних збитків у разі виникнення надзвичайних ситуацій або аварій, пов’язаних з небезпечними біологічними агентами;
забезпечити збільшення обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції для внутрішнього та зовнішнього ринку з метою забезпечення захисту та профілактики людей, тварин та рослин від впливу небезпечних біологічних агентів.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 747,7248 млн. гривень, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Головні розпорядники бюджетних коштів, залучені до виконання Програми, забезпечують виконання завдань і заходів Програми в межах бюджетних призначень, передбачених їм у державному бюджеті за відповідними бюджетними програмами.
Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
ПАСПОРТ
Державної цільової програми біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки
1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 червня 2012 р. № 466 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 53, ст. 2141).
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2013 р. № 620.
4. Керівник Програми - перший заступник Міністра охорони здоров’я.
5. Виконавці заходів Програми - МОЗ, Міноборони, Мінприроди, Мінагрополітики, Держекоінспекція, ДСНС, Національна академія наук, Національна академія медичних наук, Національна академія аграрних наук.
6. Строк виконання - 2015-2020 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела фінансування | Обсяг фінансування, млн. гривень | У тому числі за роками | |||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | ||
Державний бюджет | 650,7248 | 57,23 | 189,5065 | 163,7264 | 127,6539 | 93,158 | 19,45 |
Інші джерела | 97 | 13 | 22 | 20 | 19 | 6 | 17 |
Усього | 747,7248 | 70,23 | 211,5065 | 183,7264 | 146,6539 | 99,158 | 36,45 |
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової програми біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки
Найменування завдання | Найменування показника | Значення показника | Найменування заходу | Головний розпорядник бюджетних коштів | Джерела фінансування | Прогнозний обсяг фінансових ресурсів, млн. гривень | У тому числі за роками | |||||||||||
усього | за роками | |||||||||||||||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |||||||||||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |||||||||||||
1. Удосконалення законодавства та нормативних документів в галузі біологічної безпеки | кількість розроблених нормативних документів | 10 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1) розроблення та впровадження нових методів експрес-діагностики біологічних патогенів та генетично модифікованих організмів | Мінагрополітики | державний бюджет | |||||||
кількість методик | 5 | 1 | 2 | 2 | 2) розроблення методик відбору зразків (проб) для визначення якісного та кількісного вмісту генетично модифікованих організмів під час їх створення, дослідження та використання у відкритій системі | Держекоінспекція | -“- | |||||||||||
кількість методичних рекомендацій | 25 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 5 | 3) розроблення єдиних науково-методичних підходів у сфері забезпечення біологічної безпеки генетично модифікованих організмів | Національна академія наук | -“- | ||||||||
кількість досліджень | 89 | 7 | 18 | 15 | 21 | 16 | 12 | 4) поглиблене дослідження генетичних характеристик польових ізолятів мікроорганізмів | Мінагрополітики | -“- | ||||||||
кількість нормативно-правових актів | 38 | 5 | 12 | 7 | 7 | 5 | 5) удосконалення нормативно-правових актів з питань біологічної безпеки та біологічного захисту | Національна академія аграрних наук | інші джерела | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | ||
Разом за завданням 1 | ||||||||||||||||||
у тому числі | державний бюджет | |||||||||||||||||
інші джерела | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | |||||||||||
2. Запобігання виникненню джерел і осередків біологічного ураження (зараження) шляхом проведення систематичного моніторингу небезпечних біологічних чинників | кількість створених методологій | 12 | 2 | 2 | 4 | 2 | 2 | 1) проведення науково-дослідних робіт із запобігання виникненню, поширенню нових інфекцій тварин в Україні та розроблення систем моніторингу і оцінки біологічних ризиків | Національна академія аграрних наук | інші джерела | 32 | 4 | 6 | 6 | 6 | 2 | 8 | |
кількість розроблених технологій | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | |||||||||||||
кількість науково обґрунтованих систем та концепцій | 6 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | ||||||||||||
кількість створених інформаційних систем | 1 | 1 | 2) створення та удосконалення інформаційно-аналітичної системи щодо біологічного захисту | МОЗ | державний бюджет | 0,24 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | ||||||
Мінагрополітики | -“- | 2,42 | 0,41 | 0,38 | 0,43 | 0,43 | 0,43 | 0,34 | ||||||||||
кількість удосконалених інформаційно-аналітичних систем | 2 | 2 | ||||||||||||||||
кількість патентів | 8 | 2 | 4 | 2 | 3) проведення науково-дослідних робіт з удосконалення системи мікробіологічного моніторингу збудників інфекційних та гнійно-запальних захворювань людини | Національна академія медичних наук | -“- | 1,5148 | 0,5045 | 0,5064 | 0,5039 | |||||||
кількість переліків | 1 | 1 | 4) визначення переліку земель, на яких можуть бути застосовані обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин | Мінприроди | державний бюджет | |||||||||||||
Разом за завданням 2 | 36,1748 | 4,45 | 6,9245 | 6,9764 | 6,9739 | 2,47 | 8,38 | |||||||||||
у тому числі | державний бюджет | 4,1748 | 0,45 | 0,9245 | 0,9764 | 0,47 | 0,47 | 0,38 | ||||||||||
інші джерела | 32 | 4 | 6 | 6 | 6 | 2 | 8 | |||||||||||
3. Зниження рівня впливу небезпечних біологічних агентів шляхом впровадження сучасних засобів захисту, розроблених з урахуванням проведеного моніторингу небезпечних біологічних чинників навколишнього природного середовища | кількість комплектів обладнання | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1) оснащення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мобільними комплектами обладнання для експрес-індикації біологічних патогенних агентів і токсинів | ДСНС | державний бюджет | 18 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
4. Зменшення масштабів потенційних осередків біологічного ураження та сумарних площ зон захисних заходів шляхом проведення комплексу заходів стосовно запобігання | кількість пілотних лабораторій | 2 | 2 | 1) матеріально-технічне забезпечення науково-виробничої бази контролю особливо небезпечних хвороб тварин з використанням молекулярних та клітинних біотехнологій | Національна академія аграрних наук | державний бюджет | 86 | 55 | 19 | 7 | 5 | |||||||
інші джерела | 26 | 4 | 9 | 7 | 6 | |||||||||||||
кількість депозитаріїв | 2 | 1 | 1 | |||||||||||||||
кількість віваріїв | 1 | 1 | ||||||||||||||||
кількість лабораторій | 1 | 1 | ||||||||||||||||
виникненню джерел біологічної небезпеки | кількість лабораторій, введених в експлуатацію | 29 | 8 | 6 | 4 | 4 | 5 | 2 | 2) реконструкція лабораторій з метою запровадження режиму | Міноборони | державний бюджет | 8 | 8 | |||||
біологічної безпеки під час проведення досліджень мікроорганізмів всіх рівнів небезпеки | МОЗ | -“- | 4,6 | 1,1 | 3,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |||||||||
Мінагрополітики | -“- | 199,88 | 31,02 | 39,892 | 37,95 | 48,01 | 33,308 | 9,7 | ||||||||||
кількість комплектів витратних матеріалів | 17 | 7 | 8 | 1 | 1 | 3) оснащення лабораторій сучасним обладнанням та забезпечення витратними матеріалами для проведення бактеріологічних, молекулярно-генетичних та вірусологічних досліджень | МОЗ | -“- | 3,24 | 0,92 | 1,92 | 0,2 | 0,2 | |||||
кількість оснащених лабораторій | 4 | 4 | Міноборони | -“- | 6 | 6 | ||||||||||||
Мінагрополітики | -“- | 134,96 | 46,3 | 43,05 | 26,53 | 14,43 | 4,65 | |||||||||||
-“- | 5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | Держекоінспекція | -“- | 9 | 2,6 | 2,7 | 2,8 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | |||
кількість комплектів обладнання | 15 | 1 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | |||||||||||
кількість філіалів | 1 | 1 | 1 | 1 | 4) створення резерву діагностичних та профілактичних препаратів для індикації та ідентифікації біологічних патогенних агентів в науково-дослідних установах | МОЗ | -“- | 0,6 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | |||||||
кількість відремонтованих поверхів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікро-організмів | 6 | 2 | 2 | 1 | 1 | 5) проведення ремонту та будівництво споруд з облаштуванням їх відповідно до вимог режиму біологічної безпеки у сфері | Мінагрополітики | -“- | 124,9 | 9,79 | 19,19 | 42,44 | 29,44 | 24,04 | ||||
кількість побудованих споруд | 1 | 1 | поводження із штамами мікроорганізмів | |||||||||||||||
Разом за завданням 4 | 603,18 | 56,71 | 182,302 | 154,46 | 117,38 | 77,378 | 14,95 | |||||||||||
у тому числі | державний бюджет | 577,18 | 52,71 | 173,302 | 147,46 | 111,38 | 77,378 | 14,95 | ||||||||||
інші джерела | 26 | 4 | 9 | 7 | 6 | |||||||||||||
5. Підвищення рівня захищеності населення та середовища його проживання від негативного впливу небезпечних біологічних агентів | кількість проконтрольованих серій ветеринарних імунобіологічних препаратів | 9600 | 2400 | 2400 | 2400 | 2400 | 1) матеріально-технічне забезпечення щодо удосконалення системи контролю ветеринарних імунобіологічних препаратів | Мінагрополітики | державний бюджет | 44,8 | 11,2 | 11,2 | 11,2 | 11,2 | ||||
кількість розроблених методів для експрес-діагностики патогенних мікроорганізмів, генетично модифікованих організмів | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2) розроблення експрес-методів для діагностики патогенів та чужинної ДНК в біологічних зразках та об’єктах навколишнього природного середовища на основі сучасних молекулярно-біологічних технологій | Національна академія наук | -“- | 6,57 | 1,07 | 1,08 | 1,09 | 1,1 | 1,11 | 1,12 | |
кількість розроблених тест-систем | 8 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3) створення новітніх діагностичних тест-систем для експрес-діагностики та моніторингу особливо небезпечних хвороб тварин на основі ДНК- і РНК-технологій | Національна академія аграрних наук | інші джерела | 32 | 4 | 6 | 6 | 6 | 2 | 8 | |||
кількість розроблених технологій | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | |||||||||||||
кількість розроблених паспортів патогенів | 12 | 3 | 2 | 3 | 3 | 1 | ||||||||||||
Разом за завданням 5 | 83,37 | 5,07 | 18,28 | 18,29 | 18,3 | 14,31 | 9,12 | |||||||||||
у тому числі | державний бюджет | 51,37 | 1,07 | 12,28 | 12,29 | 12,3 | 12,31 | 1,12 | ||||||||||
інші джерела | 32 | 4 | 6 | 6 | 6 | 2 | 8 | |||||||||||
Усього за Програмою | 747,7248 | 70,23 | 211,5065 | 183,7264 | 146,6539 | 99,158 | 36,45 | |||||||||||
у тому числі | державний бюджет | 650,7248 | 57,23 | 189,5065 | 163,7264 | 127,6539 | 93,158 | 19,45 | ||||||||||
інші джерела | 97 | 13 | 22 | 20 | 19 | 6 | 17 | |||||||||||
Мінагрополітики | державний бюджет | 506,96 | 41,22 | 116,962 | 135,07 | 115,61 | 83,408 | 14,69 | ||||||||||
Національна академія аграрних наук | державний бюджет | 86 | 55 | 19 | 7 | 5 | ||||||||||||
інші джерела | 97 | 13 | 22 | 20 | 19 | 6 | 17 | |||||||||||
Держекоінспекція | державний бюджет | 9 | 2,6 | 2,7 | 2,8 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | ||||||||||
Національна академія наук | -“- | 6,57 | 1,07 | 1,08 | 1,09 | 1,1 | 1,11 | 1,12 | ||||||||||
МОЗ | -“- | 8,68 | 1,34 | 4,26 | 2,26 | 0,14 | 0,34 | 0,34 | ||||||||||
Національна академія медичних наук | -“- | 1,5148 | 0,5045 | 0,5064 | 0,5039 | |||||||||||||
Мінприроди | -“- | |||||||||||||||||
ДСНС | -“- | 18 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | ||||||||||
Міноборони | -“- | 14 | 8 | 6 | ||||||||||||||
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової програми біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки
Найменування завдання | Найменування показників виконання завдання | Значення показників | ||||||
усього | у тому числі за роками | |||||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |||
1. Удосконалення законодавства та нормативних документів в галузі біологічної безпеки | кількість розроблених нормативно-правових актів | 38 | 5 | 12 | 7 | 7 | 5 | |
кількість розроблених методик | 5 | 1 | 2 | 2 | ||||
кількість розроблених методичних рекомендацій | 25 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 5 | |
кількість досліджень | 89 | 7 | 18 | 15 | 21 | 16 | 12 | |
2. Запобігання виникненню джерел і осередків біологічного ураження (зараження) шляхом проведення систематичного моніторингу небезпечних біологічних чинників | кількість створених методологій | 12 | 2 | 2 | 4 | 2 | 2 | |
кількість розроблених технологій | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
кількість науково обґрунтованих систем та концепцій | 6 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | ||
кількість створених інформаційних систем | 1 | 1 | ||||||
кількість удосконалених інформаційно-аналітичних систем | 2 | 2 | ||||||
кількість патентів | 8 | 2 | 4 | 2 | ||||
кількість переліків | 1 | 1 | ||||||
3. Зниження рівня впливу небезпечних біологічних агентів шляхом впровадження сучасних засобів захисту, розроблених з урахуванням проведеного моніторингу небезпечних біологічних чинників навколишнього природного середовища | кількість комплектів обладнання | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
4. Зменшення масштабів потенційних осередків біологічного ураження та сумарних площ зон захисних заходів шляхом проведення комплексу заходів стосовно запобігання виникненню джерел біологічної небезпеки | кількість пілотних лабораторій | 2 | 2 | |||||
кількість депозитаріїв | 2 | 1 | 1 | |||||
кількість віваріїв | 1 | 1 | ||||||
кількість лабораторій | 1 | 1 | ||||||
кількість лабораторій, введених в експлуатацію | 29 | 8 | 6 | 4 | 4 | 5 | 2 | |
кількість комплектів витратних матеріалів | 17 | 7 | 8 | 1 | 1 | |||
кількість оснащених лабораторій | 9 | 5 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
кількість комплектів обладнання | 15 | 1 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
кількість побудованих споруд | 1 | 1 | ||||||
кількість відремонтованих поверхів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів | 6 | 2 | 2 | 1 | 1 | |||
5. Підвищення рівня захищеності населення та середовища його проживання від негативного впливу небезпечних біологічних агентів | кількість розроблених методів | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
кількість розроблених тест-систем | 8 | 2 | 2 | 2 | 2 | |||
кількість розроблених технологій | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
кількість розроблених паспортів патогенів | 12 | 3 | 2 | 3 | 3 | 1 | ||
кількість проконтрольованих серій ветеринарних імунобіологічних препаратів | 9600 | 2400 | 2400 | 2400 | 2400 | |||
-
скопійовано
-
-
