open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний


Конвенція

про працю жінок у нічний час

N 4

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Вашингтоні урядом Сполучених Штатів Америки
29 жовтня 1919 року,

постановивши ухвалити ряд пропозицій з питання про
використання праці жінок у нічний час, що є частиною третього
пункту порядку денного Вашингтонської сесії Конференції,

вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції,

ухвалює нижченаведену конвенцію*, яка називатиметься
Конвенцією 1919 року про працю жінок у нічний час і яка підлягає
ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до
положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):

Стаття 1

1. В цілях цієї Конвенції термін "промислове підприємство"
охоплює, зокрема:

a) шахти, кар'єри та інші підприємства, які добувають корисні
копалини;

b) підприємства, на яких предмети виготовляються, змінюються,
очищуються, ремонтуються, оздоблюються, обробляються,
підготовляються до продажу, руйнуються чи знищуються або на яких
матеріали трансформуються, серед них суднобудівні підприємства і
підприємства, які виробляють, трансформують та передають
електроенергію чи рухову силу будь-якого виду;

c) підприємства по будівництву, реконструкції, утриманню,
ремонту, переробці чи демонтажу будь-яких будівель, залізничних
колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів,
внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків,
каналізаційних систем, водостоків, колодязів, телеграфних і
телефонних пристроїв, електричних установок, газових заводів,
систем водопостачання або підприємства, котрі виконують інші
будівельні роботи, а також роботи по підготовці до будівництва і
закладанню фундаменту, які передують вищезазначеним роботам.

2. Компетентні органи влади кожної країни встановлюють
розмежування між промисловістю, з одного боку, і торгівлею та
сільським господарством - з іншого.

Стаття 2

1. В цілях цієї Конвенції термін "ніч" означає період
тривалістю принаймні в одинадцять послідовних годин, який охоплює
відрізок часу між десятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку.

2. У тих країнах, де ніяка постанова уряду поки що не
поширюється на використання праці жінок на промислових
підприємствах у нічний час, термін "ніч" може бути тимчасово і не
більше ніж на три роки оголошений урядом як такий, що означає
період тривалістю лише десять годин, котрий охоплює відрізок часу
між десятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку.

Стаття 3

Жінки, незалежно від віку, не можуть використовуватись на
роботах у нічний час на державних або приватних промислових
підприємствах чи в будь-яких філіях таких підприємств, за винятком
підприємств, на яких працюють лише члени однієї родини.

Стаття 4

Стаття 3 не застосовується:

a) у разі непереборної сили, коли на якому-небудь
підприємстві має місце перерва в роботі, що її не можна було
передбачити і яка не має ознаки періодичності;

b) у тих випадках, коли робота пов'язана з сировиною чи
матеріалами, які перебувають у процесі обробки і які швидко
псуються, і коли така нічна праця конче потрібна, аби уникнути
безперечної втрати згаданих матеріалів.

Стаття 5

В Індії та Сіамі застосування статті 3 цієї Конвенції може
бути тимчасово припинено відповідним урядом стосовно будь-якого
промислового підприємства, за винятком фабрик, котрі визначаються
в національному законі. Повідомлення про кожний такий випадок має
надсилатися Міжнародному бюро праці.

Стаття 6

На промислових підприємствах із сезонним характером роботи і
в усіх випадках, коли цього вимагають надзвичайні обставини,
нічний період може бути скорочено до десяти годин протягом
шістдесяти діб на рік.

Стаття 7

У тих країнах, де через кліматичні умови робота в денний час
особливо важка для здоров'я, нічний період може бути коротшим, ніж
це приписується у вищенаведених статтях, за умови, що відпочинок
компенсується протягом дня.

Стаття 8

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації відповідно до положень Статуту Міжнародної організації
праці.

Стаття 9

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який
ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її до своїх
колоній, протекторатів та володінь, які не користуються повною
мірою самоврядуванням:

a) за винятком таких випадків, коли через місцеві умови
положення цієї Конвенції незастосовні;

b) з такими змінами, які можуть бути потрібні для
пристосування цих положень до місцевих умов.

2. Кожний член Організації повідомляє Міжнародне бюро праці
про заходи, вжиті щодо кожної з його колоній, протекторатів та
володінь, які не користуються повною мірою самоврядуванням.

Стаття 10

Як тільки в Міжнародному бюро праці зареєстровано документи
про ратифікацію двох членів Міжнародної організації праці,
Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх
членів Міжнародної організації праці.

Стаття 11

Ця Конвенція набуває чинності в той день, коли Генеральний
директор Міжнародного бюро праці розсилає вищезазначене
оповіщення; вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї
документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.
Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена
Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в
Міжнародному бюро праці.

Стаття 12

Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
погоджується ввести в дію її положення не пізніше ніж 1 липня
1922 року і вжити заходів, потрібних для їх ефективного
здійснення.

Стаття 13

Будь-який член Організації, котрий ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона
початкове набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і
зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після
дати реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 14

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про її цілковитий
або частковий перегляд.

Стаття 15

Французький та англійський тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
---------------

* Цю Конвенцію переглянуто 1934 року Конвенцією 41
( 993_081 ) і 1948 року - Конвенцією 89 ( 993_148 ).

"Міжнародне законодавство
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП,
Київ, 1997 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу