open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Попередня

СЛУЖБА ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.02.2013  № 35


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 лютого 2013 р.
за № 326/22858

Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби зовнішньої розвідки
№ 17 від 25.01.2018
№ 145 від 25.03.2019}

Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою встановлення єдиного порядку проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України, що додається.

2. Юридичному управлінню забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Служби зовнішньої розвідки України:

від 18 липня 2006 року № 126 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2006 року за № 895/12769;

від 14 грудня 2009 року № 251 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 січня 2010 року за № 13/17308.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Служби

Г. Ілляшов




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Служби зовнішньої
розвідки України
06.02.2013  № 35


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 лютого 2013 р.
за № 326/22858

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки України

І. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ), оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.

1.2. Службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції, з метою встановлення (уточнення) обставин порушень службової дисципліни військовослужбовцями СЗРУ, ступеня їх вини, обставин (подій), які негативно вплинули на виконання покладених на СЗРУ завдань, причин і умов, що їм сприяли.

1.3. Начальники (керівники) усіх рівнів зобов’язані повною мірою використовувати дисциплінарну владу, надану їм Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Службове розслідування проводиться лише у разі, якщо відповідному начальнику (керівнику) протягом десяти діб з дня, коли йому стало відомо про правопорушення, не вдалося встановити причини й умови, що сприяли його вчиненню, та ступінь вини військовослужбовця.

{Розділ I доповнено новим пунктом 1.3 згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

1.4. Дія цієї Інструкції не поширюється на проведення службового розслідування за фактами порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці (в тому числі у разі невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації), організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку, невиконання (неналежного виконання) договірно-правових зобов’язань, заподіяння державі матеріальної шкоди та розслідування нещасних випадків.

ІІ. Підстави для проведення службового розслідування

2.1. Підставою для проведення службового розслідування є інформація про:

невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем службових обов’язків, порушення військової дисципліни, факти або події, які негативно вплинули на стан виконання покладених на СЗРУ завдань;

невиконання (неналежне виконання) вимог чинного законодавства України, наказів (розпоряджень) начальників (керівників), що негативно вплинуло на стан виконання покладених на СЗРУ завдань;

порушення вимог законодавства в сфері запобігання і протидії корупції;

загрозу безпеці розвідувальній діяльності, своїх сил та засобів СЗРУ;

втрату службового посвідчення, магнітної картки доступу на об’єкти СЗРУ, матеріальних носіїв, які містять службову інформацію.

2.2. Інформація, яка є підставою для службового розслідування, може міститися у:

рапорті, доповідній або службовій записці, довідці (далі - службовий документ);

зверненнях громадян, запитах органів державної влади, установ та організацій, поданні спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, інших матеріалах, отриманих у встановленому законодавством України порядку.

2.3. Службове розслідування не призначається за анонімними повідомленнями, якщо вони не стосуються питань порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

{Пункт 2.3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

2.4. Призначення службового розслідування за відсутності підстав, визначених у пункті 2.1 цього розділу, не допускається.

ІІІ. Порядок призначення службового розслідування

3.1. У разі отримання інформації, зазначеної у пункті 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції, керівник структурного підрозділу СЗРУ протягом трьох діб доповідає про це в службовому документі Голові СЗРУ.

У службовому документі зазначаються:

встановлені (наявні) обставини вчиненого правопорушення (події) або факти;

посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовця, який вчинив правопорушення (якщо він встановлений);

вимоги чинного законодавства України, наказів (розпоряджень) начальників (керівників), які не виконані (неналежно виконані);

підстава для проведення службового розслідування відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції.

{Абзац сьомий пункту 3.1 розділу III виключено на підставі Наказу Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

3.2. З метою дотримання законності під час прийняття рішення про призначення службового розслідування службовий документ, зазначений у пункті 3.1 цього розділу, перед поданням посадовій особі, уповноваженій на його призначення, обов’язково погоджується з підрозділом, до компетенції якого належить організація проведення службових розслідувань, та Юридичним управлінням з метою визначення наявності підстав для призначення службового розслідування. При цьому не допускається робити попередні висновки з питань, які мають бути з’ясовані під час службового розслідування.

{Пункт 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

3.3. Службове розслідування призначається наказом Голови СЗРУ або особи, яка виконує його обов’язки.

У наказі зазначаються підстави для призначення службового розслідування, мета, термін його проведення, особа військовослужбовця, стосовно якого воно буде проводитись (якщо вона встановлена), а також особи, яким доручено його проведення (склад комісії).

3.4. Проведення службового розслідування організовує підрозділ, до компетенції якого належить організація проведення службових розслідувань, керівник якого доповідає посадовій особі, уповноваженій на призначення службового розслідування, проект наказу про призначення службового розслідування.

{Пункт 3.4 розділу III в редакції Наказу Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

3.5. Призначення голови комісії та формування персонального складу комісії здійснюються з урахуванням досвіду служби, посади, військового звання та фахової підготовки осіб. До складу комісії обов’язково включається співробітник підрозділу власної безпеки СЗРУ, а у випадках, коли в рамках службового розслідування передбачається вивчення складних питань правового характеру, - також співробітник Юридичного управління.

{Абзац перший пункту 3.5 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 17 від 25.01.2018}

Заборонено включати до складу комісії підлеглих військовослужбовця, стосовно якого воно проводитиметься, осіб, які причетні до вчиненого правопорушення, обставин (подій), що розслідуються, або зацікавлені в його результатах.

У разі виявлення під час службового розслідування факту причетності до правопорушення (події) або зацікавлення у результатах службового розслідування особи, якій доручено проведення службового розслідування, вона за рішенням особи, яка його призначила, усувається від його проведення на підставі мотивованого рапорту голови комісії, який долучається до матеріалів службового розслідування.

До складу комісії не допускається включення співробітників, що перебувають (заплановані на період проведення службового розслідування) у відпустці, відрядженні, на навчанні.

Персональний склад комісії може бути змінений за рішенням посадової особи, яка призначила службове розслідування, на підставі мотивованого рапорту голови комісії, який долучається до матеріалів службового розслідування.

3.6. На період роботи комісії її члени можуть бути звільнені від виконання службових обов’язків за рішенням посадової особи, яка призначила службове розслідування, за мотивованим рапортом голови комісії, який долучається до матеріалів службового розслідування.

3.7. Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника (керівника) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або підрозділу, де виявлені факти або події, які негативно вплинули на стан виконання покладених на СЗРУ завдань.

ІV. Строк проведення службового розслідування

4.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця.

Посадова особа, яка призначила службове розслідування, може продовжити строк його проведення, але не більше ніж на один місяць на підставі мотивованого рапорту голови комісії.

Датою завершення службового розслідування вважається дата підписання головою та членами комісії висновку за результатами проведення службового розслідування.

4.2. До строку проведення службового розслідування не включаються час тимчасової втрати працездатності військовослужбовцем, стосовно якого воно проводиться, час його перебування у відпустці, службовому відрядженні або під вартою, святкові та неробочі дні.

V. Завдання, організація роботи та повноваження осіб під час проведення службового розслідування

5.1. Під час службового розслідування встановлюються:

обставини правопорушення (події) та його суспільно небезпечні наслідки, які негативно вплинули на виконання покладених на СЗРУ завдань;

винні у вчиненні та причетні до правопорушення (події) особи;

причини правопорушення (події) та умови, що йому сприяли;

причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням та його наслідками;

ступінь вини особи (осіб) (або її відсутність), що вчинила або причетна до правопорушення (події), його мотиви і ставлення до вчиненого.

5.2. Якщо під час службового розслідування встановлені факти іншого службового правопорушення (події) чи адміністративного корупційного правопорушення, які потребують окремого розслідування або містять ознаки кримінального правопорушення, голова комісії доповідає рапортом про це посадовій особі, яка призначила службове розслідування, для прийняття рішення у встановленому чинним законодавством України порядку.

5.3. Особа, якій доручено проведення службового розслідування, відповідає за достовірність, повноту й об’єктивність висновку за результатами службового розслідування, визначає обсяг повноважень членів комісії з урахуванням їх посади, фахової підготовки та досвіду служби, а також нерозголошення відомостей, що охороняються законодавством.

{Пункт 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 17 від 25.01.2018}

5.4. Особа, якій доручено проведення службового розслідування, має право:

викликати для надання пояснень співробітників СЗРУ, які обізнані або мають відношення до правопорушень, обставин (подій), що розслідуються;

отримувати від осіб, які не є співробітниками СЗРУ (за їх згодою), інформацію, яка стосується предмета службового розслідування;

залучати до роботи комісії фахівців з числа співробітників СЗРУ, що мають необхідні фахові знання, та отримувати в межах компетенції письмові висновки з питань службового розслідування, які долучаються до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, документи, інші матеріальні носії інформації, що мають відношення до службового розслідування, у порядку, встановленому чинним законодавством України;

письмово викладати окрему думку до висновку за результатами службового розслідування, яка долучається до його матеріалів.

Повноваження осіб, яким доручено проведення службового розслідування, обмежуються строком проведення службового розслідування.

5.5. Втручання будь-яких осіб у проведення службового розслідування з метою перешкоджання об’єктивному та повному вивченню його предмета забороняється. Про виявлення таких фактів голова комісії рапортом доповідає посадовій особі, яка призначила службове розслідування.

5.6. За згодою особи її усні пояснення можуть фіксуватися технічними засобами.

5.7. Військовослужбовці мають всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати достовірні й повні пояснення щодо суті предмета службового розслідування та поставлених їм запитань, пред’являти відповідні документи чи матеріали (з урахуванням вимог законодавства щодо надання доступу до таких документів). Надане під час опитування письмове пояснення підписується опитуваним і членом (членами) комісії, що проводив (проводили) опитування.

У разі відмови військовослужбовця надати пояснення складається довідка, зміст якої засвідчується підписом члена (членів) комісії, що проводив (проводили) опитування.

5.8. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення стосовно нього службового розслідування;

надавати обґрунтовані пропозиції стосовно додаткового вивчення обставин та матеріалів з питань службового розслідування;

клопотати про витребування й залучення до матеріалів розслідування документів, інших матеріальних носіїв інформації, що мають до нього відношення;

відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством;

ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування (з урахуванням вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і порядку, визначених чинним законодавством.

5.9. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов'язків.

Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків приймається Головою СЗРУ та оформляється наказом із зазначенням причин і обставин усунення.

Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків, займає керівну посаду, то одночасно з прийняттям цього рішення відповідним начальником (керівником) покладається тимчасове виконання обов'язків за цією посадою на іншу особу.

Військовослужбовці, усунуті на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків і стосовно яких за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ними військової служби на займаній посаді, приступають до виконання службових обов'язків за посадою на підставі наказу Голови СЗРУ.

Строк усунення не повинен перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття рішення за його результатами.

5.10. На час усунення військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, від виконання службових обов’язків за ним зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за посадою, що він обіймає, якщо іншого не передбачено чинним законодавством України.

VІ. Оформлення результатів службового розслідування

6.1. За результатами службового розслідування складається висновок, у якому зазначаються:

підстави для призначення службового розслідування;

здійснені заходи і одержані при цьому результати;

обставини, причини, умови та наслідки вчиненого правопорушення (події), які негативно вплинули на виконання покладених на СЗРУ завдань;

вимоги чинного законодавства України, які було порушено;

посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, строк служби в СЗРУ та перебування на займаній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування (інших осіб, причетних до правопорушення (події));

наявність чи відсутність в діях військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення;

ступінь вини (її відсутність) причетних осіб, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;

заперечення, заяви та клопотання військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

пропозиції щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності без зазначення конкретного виду стягнення або зняття з військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, безпідставних звинувачень чи підозр;

вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків вчиненого правопорушення та умов, що йому сприяли.

6.2. Висновок за результатами службового розслідування підписується особами, якими проводилось службове розслідування.

6.3. Перед поданням на розгляд посадовій особі, яка призначила службове розслідування, висновок за результатами службового розслідування підлягає правовій оцінці та візуванню Юридичним управлінням.

Якщо за результатами правової оцінки висновку за результатами службового розслідування у Юридичного управління виникли заперечення щодо його правомірності, вони викладаються у письмовому вигляді та додаються до матеріалів службового розслідування для подальшої доповіді посадовій особі, яка призначила службове розслідування.

6.4. Після здійснення правової оцінки висновку за результатами службового розслідування особа (особи), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, під підпис ознайомлює з ним військовослужбовця, стосовно якого воно проводилось. Про відмову військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, ознайомлюватися або підписувати висновок за результатами службового розслідування особа, яка надавала його для ознайомлення, зазначає про це у висновку.

6.5. Посадова особа, яка призначила службове розслідування, протягом десяти робочих днів розглядає матеріали службового розслідування, за необхідності проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось (за результатами бесіди складається довідка), приймає рішення про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, що зазначається нею власноручно у висновку за результатами службового розслідування, та затверджує його.

6.6. Після затвердження висновку за результатами службового розслідування його оригінал або завірений головою комісії витяг з нього надається для ознайомлення керівникам структурних підрозділів СЗРУ, яких стосуються рішення та пропозиції, прийняті за результатами службового розслідування.

6.7. Оригінал висновку за результатами службового розслідування і матеріали службового розслідування зберігаються в підрозділі, до компетенції якого належить організація проведення службових розслідувань, в окремій справі.

{Абзац перший пункту 6.7 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби зовнішньої розвідки № 145 від 25.03.2019}

Примірник (копія) висновку за результатами службового розслідування або витяг з нього долучається до особової справи військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування.

Примірник (копія) висновку за результатами службового розслідування надсилається до Управління власної безпеки СЗРУ, а також за рішенням посадової особи, яка призначила службове розслідування, до інших структурних підрозділів СЗРУ.

Начальник
Організаційно-інспекторського
управління Служби зовнішньої
розвідки України







В.В. Стасік

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: