Заява № 22485/12, подана Анатолієм Антоновичем Медлінським проти України
19 лютого 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ангеліка Нуссбергер (), Голова, беручи до уваги вищевказану заяву, подану 3 квітня 2012 року, |
Заявник, пан Медлінський Анатолій Антонович - громадянин України 1957 року народження, проживає у м. Кременчуці. У Суді його представляв пан Мізін В.М. - юрист, який практикує у с. Пашківці. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції України.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективних засобів юридичного захисту у цьому зв'язку. Заявник також посилався на статті 3, 13 та 17 Конвенції.
5 листопада та 10 грудня 2012 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання у справі, підписані сторонами, відповідно до яких заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 500 (п'ятсот) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.
Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. Враховуючи вищевикладене, справу має бути вилучено з реєстру справ.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.
-
скопійовано
-
