У Х В А Л А
              КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

             про відмову у відкритті конституційного
   провадження у справі за конституційним зверненням
 відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс"
  щодо офіційного тлумачення положень частини першої,
       пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу
         адміністративного судочинства України
         у системному зв'язку з частиною другою
         статті 55, частиною другою статті 124
                  Конституції України
 

 м. Київ                                        Справа N 2-56/2011
 9 листопада 2011 року
 N 56-у/2011
 

     Конституційний Суд України у складі суддів:

     Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,     Бауліна Юрія Васильовича,     Бринцева Василя Дмитровича,     Вдовіченка Сергія Леонідовича,     Винокурова Сергія Маркіяновича,     Гультая Михайла Мирославовича,     Запорожця Михайла Петровича,     Кампа Володимира Михайловича,     Колоса Михайла Івановича,     Лилака Дмитра Дмитровича,     Маркуш Марії Андріївни,     Сергейчука Олега Анатолійовича,     Стецюка Петра Богдановича - доповідача,     Шишкіна Віктора Івановича,

     розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного
провадження  у  справі  за  конституційним  зверненням  відкритого
акціонерного  товариства   "Закарпатавтотранс"   щодо   офіційного
тлумачення положень   частини  першої,  пункту  1  частини  другої
статті 17   Кодексу    адміністративного    судочинства    України
( 2747-15  )  у  системному  зв'язку  з частиною другою статті 55,
частиною другою статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

     Заслухавши суддю-доповідача  Стецюка   П.Б.   та   дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України

                        у с т а н о в и в:

     1. Відкрите акціонерне товариство "Закарпатавтотранс" (далі -
Товариство)  звернулося  до   Конституційного   Суду   України   з
клопотанням  щодо  офіційного  тлумачення положень частини першої,
пункту  1  частини  другої  статті  17  Кодексу  адміністративного
судочинства  України  (  2747-15  )  (далі  - Кодекс) у системному
зв'язку з частиною другою статті 55,  частиною другою  статті  124
Конституції  України ( 254к/96-ВР ) в аспекті такого питання:  "чи
випливає із вказаних законодавчих положень  висновок  про  те,  що
суб'єкт     господарювання    (юридична    особа    або    фізична
особа-підприємець) має  право  в  порядку,  встановленому  нормами
процесуального   права,   звернутися   до   суду  адміністративної
юрисдикції із позовом до податкових органів,  у тому числі і  щодо
визнання  дій  про надання податкових роз'яснень протиправними" та
чи "такі справи підлягають розгляду по суті".

     Необхідність в  офіційному  тлумаченні   наведених   положень
Кодексу  (  2747-15  )  у взаємозв'язку із зазначеними положеннями
Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) Товариство обґрунтовує  їх
неоднаковим  застосуванням  судами  загальної юрисдикції у справах
щодо  оскарження  суб'єктами  господарювання  наданих  податковими
органами податкових роз'яснень.

     Як  докази неоднакової судової практики застосування положень
Кодексу   (   2747-15  )  до  конституційного  звернення  долучено
роздруковані  з  Єдиного  державного реєстру судових рішень судові
рішення,   а   також   ксерокопію   Інформаційного   листа  Вищого
адміністративного   суду   України   від   20   липня   2010  року
N  1111/11/13-10  щодо  оскарження  в  судовому порядку податкових
роз'яснень,  передбачених  підпунктом  4.4.2  пункту  4.4 статті 4
Закону   України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"
(  2181-14 ) (далі - Інформаційний лист). З цих судових рішень, як
вважає  суб'єкт  права  на конституційне звернення, вбачається, що
суди у справах однієї категорії приймали неоднакові рішення.

     У конституційному   зверненні   Товариство    зазначає,    що
неоднакова  судова  практика призводить до порушення гарантованого
статтями 55,  124 Конституції України ( 254к/96-ВР ),  статтею  17
Кодексу  (  2747-15  ) права оскаржувати до суду будь-які рішення,
дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

     2. Конституційний  Суд  України,  розглядаючи  питання   щодо
відкриття   конституційного  провадження  у  справі  у  зв'язку  з
прийняттям Другою колегією  суддів  Конституційного  Суду  України
Ухвали   від   25   жовтня  2011  року  про  відмову  у  відкритті
конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

     Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
(   422/96-ВР  )  підставою  для  конституційного  звернення  щодо
офіційного  тлумачення  Конституції  України  (  254к/96-ВР  )  та
законів  України  є наявність неоднозначного застосування положень
Конституції України ( 254к/96-ВР  )  або  законів  України  судами
України,  іншими  органами державної влади,  якщо суб'єкт права на
конституційне звернення вважає,  що це може призвести або призвело
до порушення   його  конституційних  прав  і  свобод  (стаття  94)
( 422/96-ВР  );  у  конституційному  зверненні   має   зазначатися
обґрунтування   необхідності   в  офіційному  тлумаченні  положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів  України  (пункт  4
частини другої статті 42) ( 422/96-ВР ).

     Із долучених   до   конституційного  звернення  рішень  судів
загальної юрисдикції та інших документів,  зокрема  Інформаційного
листа,  не  вбачається  неоднозначного застосування судами України
пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу (  2747-15  ).  Причиною
виникнення різної судової практики у вказаній категорії справ була
суперечність  між  положеннями  Кодексу  (  2747-15 ) та приписами
Закону   України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"
(  2181-14  ),  який  втратив чинність після прийняття Податкового
кодексу  України  (  2755-17 ). Пунктом 53.3 статті 53 Податкового
кодексу  України  (  2755-17  )  прямо  передбачено право платника
податків  оскаржити  до  суду  як  правовий акт індивідуальної дії
податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій
формі,  яка,  на думку такого платника податків, суперечить нормам
або змісту відповідного податку чи збору.

     Згідно з   правовою  позицією  Конституційного  Суду  України
"юрисдикція Конституційного  Суду  України  поширюється  на  чинні
нормативно-правові акти" (Рішення Конституційного Суду України від
14 листопада 2001  року  N  15-рп/2001  (  v015p710-01  ),  ухвали
Конституційного Суду  України  від 19 червня 2008 року N 21-у/2008
( v021u710-08 ),  11 лютого 2009 року N 4-у/2009) ( v004u710-09 ).
Втрата чинності Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  (  2181-14  ),  у  якому,  зокрема,  визначався  порядок
судового оскарження податкових роз'яснень,  та врегулювання  таких
відносин у Податковому кодексі України ( 2755-17 ) є підставою для
відмови  у  відкритті   конституційного   провадження   у   справі
відповідно   до   пункту   3   статті   45   Закону  України  "Про
Конституційний  Суд  України"  (  422/96-ВР  )  -  непідвідомчість
Конституційному  Суду України питань,  порушених у конституційному
зверненні.

     Виходячи з викладеного та керуючись статтею  147,  пунктом  2
частини першої   статті   150,  статтею  153  Конституції  України
( 254к/96-ВР ),  статтею 42,  пунктом 3 статті 45, статтями 50, 94
Закону  України  "Про  Конституційний  Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України

                          у х в а л и в:

     1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за  конституційним  зверненням  відкритого акціонерного товариства
"Закарпатавтотранс" щодо офіційного  тлумачення  положень  частини
першої,    пункту    1    частини   другої   статті   17   Кодексу
адміністративного судочинства України (  2747-15  )  у  системному
зв'язку  з  частиною другою статті 55,  частиною другою статті 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) на підставі пункту 3 статті  45
Закону  України  "Про  Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
непідвідомчість Конституційному Суду України питань,  порушених  у
конституційному зверненні.
 

     2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
 

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ