КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 17 травня 2012 р. № 397 Київ

Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 781 від 23.09.2015}

Відповідно до частини п’ятої статті 5 Закону України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” Кабінет Міністрів України  постановляє:

1. Затвердити середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки (далі - напрями) згідно з додатком.

2. Головним розпорядникам бюджетних коштів:

враховувати напрями під час формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1084 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 34, ст. 2252; 2011 р., № 87, ст. 3173);

здійснити у першому півріччі 2012 р. перегляд державних цільових програм з метою приведення їх у відповідність з напрямами;

подавати щороку до 15 квітня Міністерству освіти і науки інформацію про результати реалізації напрямів.

{Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 781 від 23.09.2015}

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі враховувати напрями під час відбору інвестиційних проектів, які потребують державної підтримки.

4. Міністерству освіти і науки:

{Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ № 781 від 23.09.2015}

забезпечувати проведення моніторингу реалізації напрямів головними розпорядниками бюджетних коштів;

подавати щороку до 15 липня Кабінетові Міністрів України інформацію про результати проведення моніторингу.

{Абзац третій пункту 4 в редакції Постанови КМ № 781 від 23.09.2015}

СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ
пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки

1. Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії:

1) освоєння нових технологій транспортування енергії:

впровадження високотехнологічного обладнання для забезпечення надійності енергопостачання та підвищення ефективності роботи електричних мереж:

проектування багатоланцюгових повітряних ліній;

встановлення засобів компенсації реактивної потужності;

впровадження новітніх полімерних ізоляторів;

впровадження сучасних типів дротів;

будівництво кабельних ліній з ізоляцією із зшитого поліетилену;

встановлення елегазових розподільних пристроїв;

впровадження пристроїв релейного захисту і автоматики, реклоузерів;

2) впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій:

заміна застарілого електротехнічного обладнання на сучасне енергозберігаюче;

впровадження сучасних енергоефективних опалювальних котлів та модернізація існуючих;

заміна існуючих бойлерів на більш енергоефективнi;

впровадження технології та обладнання високоефективного нагрівання у металургійній промисловості, машинобудуванні, будівельній галузі з використанням альтернативних джерел енергії;

використання маловитратних методів реконструкції існуючих промислово-опалювальних котлів з продовженням ресурсу на 15 років;

впровадження високоефективних та екологічно чистих технологій спалювання низькосортного твердого палива в киплячому шарі;

розроблення та створення нових типів вітро- та гідротурбін, які мають підвищений рівень корисної дії;

оптимізація систем відбору та передачі тепла під час створення теплонасосних станцій;

виробництво та впровадження обладнання для видобутку вугілля з похилих і тонких пластів;

розроблення способів і методів добування та утилізації метану з вугільних родовищ;

впровадження енергозберігаючих технологій в металургійній та хімічній промисловості;

впровадження енергоефективних двигунів та електроприводів для базових галузей економіки;

застосування функціональної та силової електроніки в енергетичній галузі;

удосконалення технологій процесу перевезень, раціональне використання експлуатаційного парку локомотивів;

впровадження енергоефективного обладнання;

впровадження у газотранспортну систему України газоперекачувальних агрегатів нового покоління, а також здійснення модернізації діючих;

впровадження технології когенерації на компресорних станціях газотранспортної системи;

заміна та модернізація котлів у комунально-побутовому секторі з переведенням їх на використання альтернативних видів палива;

впровадження внутрішньоциклової газифікації вугілля з подальшим використанням генераторного газу в парогазових установках;

встановлення теплових насосів, сонячних колекторів, впровадження систем електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання;

проведення теплосанації житлових будинків та будівель бюджетних установ;

впровадження енергоефективних освітлювальних приладів;

3) освоєння альтернативних джерел енергії:

використання альтернативних моторних палив, в тому числі біопалив;

впровадження когенераційних технологій;

проведення модернізації об’єктів комунального господарства, у тому числі переведення котелень, що обслуговують об’єкти соціальної сфери, на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

підвищення енергетичної та екологічної ефективності використання альтернативних моторних палив, в тому числі біопалив;

впровадження альтернативних джерел енергії;

видобування та використання як альтернативних видів палива метану вугільних родовищ та газу сланцевих товщ;

розвиток технологій видобування, використання та комплексної переробки торфу і бурого вугілля як альтернативних видів палива;

розвиток технологій спалювання водовугільних сумішей як альтернативних видів палива для заміщення природного газу;

виробництво електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (вітрогенерація, сонячна генерація, мала гідроенергетика, біомаса).

2. Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки, зокрема щодо:

1) розвитку транспортної системи:

створення та розвиток швидкісного та високошвидкісного руху пасажирських поїздів;

створення та впровадження інформаційних та навігаційних систем нового покоління, розвиток транспортної логістики;

оновлення та розвиток якісних характеристик рухомого складу, розвиток прогресивних технологій ремонту;

розбудова міжнародних транспортних коридорів та модернізація інфраструктури, електрифікація окремих напрямків залізниць України;

створення випробувального центру визначення відповідності автомобільних транспортних засобів, двигунів і систем нейтралізації відпрацьованих газів вимогам державних і міжнародних стандартів (на базі нотифікованої ООН технічної служби України);

2) ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки:

розроблення методів вдосконалення несучої спроможності судових елементів конструкцій на основі проведення чисельного аналізу їх механічної поведінки в експлуатаційних умовах;

науково-технічне супроводження створення перспективних ракет-носіїв і космічних апаратів та введення в експлуатацію космічного ракетного комплексу з ракетою-носієм “Циклон-4”, космічних систем дистанційного зондування Землі та глобальних навігаційних супутникових систем;

впровадження нових плазмових технологій і технологічного обладнання для підвищення технічного рівня і конкурентоспроможності продукції ракетно-космічної та авіаційної галузі;

створення національної системи геоінформаційного забезпечення та проведення моніторингу надзвичайних ситуацій як складової частини європейської (GMES) і світової (GEOSS) систем та забезпечення експлуатації її інформаційних сервісів заінтересованими користувачами;

створення та забезпечення експлуатації загальнодержавної цифрової супутникової телекомунікаційної інфраструктури доставки загальнонаціональних телерадіопрограм до синхронних зон ефірного цифрового телерадіомовлення України з використанням угруповання геостаціонарних космічних апаратів зв’язку та мовлення “Либідь”;

створення системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України з використанням інформації, отриманої від глобальних навігаційних супутникових систем інших держав (США, Росія, країни ЄС, Китай), і поширенням такої інформації наземними та супутниковими каналами зв’язку;

створення інтегрованої багатофункціональної системи здійснення контролю та проведення аналізу космічного простору;

створення багатофункціональних технічних засобів;

створення внутрішнього ринку космічних інформаційних послуг і продуктів дистанційного зондування Землі, супутникової навігації та супутникового зв’язку;

3) створення, зокрема із залученням міжнародної кооперації:

космічних ракетних комплексів з ракетою-носієм “Циклон-4” та ракетою-носієм з екологічно чистим паливом “Маяк”;

універсальної космічної платформи з вітчизняною системою управління для використання в супутниках дистанційного зондування Землі та проведення наукових космічних досліджень, зокрема досліджень Місяця;

універсального автономного космічного буксира “Кречет” для доставки космічних апаратів на навколоземну та навколомісячну орбіту з використанням ракет-носіїв “Дніпро” і “Маяк”;

авіаційно-космічного комплексу “Повітряний старт”;

космічних апаратів для дистанційного зондування Землі, забезпечення космічного зв’язку, проведення наукових космічних досліджень, технологічних експериментів на орбіті Землі, космічних досліджень на навколомісячній орбіті та науково-освітніх експериментів;

наукових приладів для проведення космічних експериментів, перспективних агрегатів і систем для проведення досліджень навколоземного та навколомісячного простору, поверхні Землі та Місяця;

складових частин ракет-носіїв, космічних апаратів (у тому числі системи управління, ракетні двигуни, нові технології та матеріали), які дадуть можливість підвищити тактико-технічні характеристики наявних та перспективних зразків ракетно-космічної техніки, а також комерціалізації космічних технологій;

виробництва для утилізації ракетно-космічної техніки та її елементів з урахуванням вимог міжнародних стандартів;

наземної інфраструктури для проведення атестації засобів дистанційного зондування Землі та валідації їх інформації.

3. Освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій:

1) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання:

розроблення та впровадження методик оптимізації параметрів протезів, призначених для людини, та оцінка якості протезування;

розроблення та освоєння економно легованих марок сталі для виробництва литих, кованих та прокатних виробів з високим комплексом міцнісних та в’язких властивостей, методів їх оброблення та з’єднання;

створення нового покоління монокристалів та керамічних енергетичних вузлів для електронно-променевих, лазерних та газорозрядних пристроїв електронної техніки;

2) створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій:

створення перспективних технологій виробництва скломатеріалів, кераміки та конструкцій з них, їх оброблення, з’єднання за рахунок їх оптимізації за критеріями міцності; використання надміцних наноматеріалів і покриттів.

4. Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу, зокрема щодо:

1) розроблення та впровадження технологій адаптивного ґрунтоохоронного землеробства:

технологічне оновлення ґрунтової діагностики стану ґрунтів;

науково обґрунтована система ведення землеробства, адаптована до ґрунтово-кліматичних умов господарств різних форм власності;

технологія проведення моніторингу агроресурсів з використанням космічної інформації;

виробництво енергоощадливих дощувальних машин;

технологія відновлення та зміцнення робочих органів ґрунтообробних машин;

2) розроблення та впровадження технологій отримання високоякісної рослинницької продукції:

адаптивна енергоощадна технологія вирощування біотипів кукурудзи різних груп стиглості в Степу України;

високоефективна технологія виробництва цукрових буряків;

технологія виробництва насіння пшениці озимої м’якої у Правобережному лісостепу України;

технологія вирощування пшениці озимої в сівозміні із застосуванням сидератів як попередників;

3) розроблення та впровадження технологій виробництва діагностикумів захворювань рослин:

методи прогнозу фітосанітарного стану агроценозів на базі використання сучасних інформаційних технологій - геоінформаційних систем для визначення доцільності застосування засобів захисту рослин;

4) розроблення та впровадження технологій виробництва діагностикумів захворювань тварин і засобів їх захисту:

технологія отримання високоефективного дезінфектанту на основі полімерних сполук з кріопротекторними властивостями;

вакцина рекомбінантна проти класичної чуми свиней;

5) технологічного оновлення виробництва продукції скотарства та свинарства:

ресурсоощадна технологія підготовки стоків до використання під час промислового виробництва свинини;

система ведення племінного обліку та формування високопродуктивних стад в молочному скотарстві шляхом використання сучасних методів селекції та біотехнології;

екологічна енергоресурсозберігаюча технологія виробництва високопротеїнової кормової добавки з відходів виробництва риби;

6) розроблення та впровадження новітніх біотехнологій для рослинництва, тваринництва та ветеринарії:

біотехнологія створення селекційного матеріалу важливих зернових культур з ознаками врожайності та стійкості до абіотичних і біотичних стресів;

технологія виробництва насіннєвого матеріалу картоплі, оздоровленого біотехнологічним методом;

технологія відтворення тварин з використанням біотехнологічних методів;

ДНК-технологія оцінки свиней за локусами кількісних ознак для маркерної і геномної селекції в свинарстві;

технологія виготовлення та контролювання видоспецифічних промоторних касет для клонування генів тварин.

5. Впровадження нових технологій та обладнання для високоякісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики:

молекулярні та клітинні технології розроблення методів діагностики та лікування, в тому числі створення: диференційних діагностикумів для різних видів мікробактерій - збудників туберкульозу; тест-систем для ДНК-діагностики поширених в Україні важких спадкових захворювань моногенної природи, діагностики онкологічних захворювань людини на основі РНК/ДНК мікрочіпів; штучних еквівалентів шкіри медичного призначення з використанням клітин людини;

технології створення нових лікарських засобів на основі спрямованого дизайну біологічно активних речовин та використання наноматеріалів, а саме: одержання лікарських та ветеринарних препаратів на основі біологічно активних речовин і біосумісних наночастинок різної природи; виробництва ліпосомальних лікарських продуктів у формі геля та мазі;

технології спрямованого дизайну біологічно активних речовин з протипухлинною дією та біологічно активних речовин з протитуберкульозною активністю та їх високопропускного скринінгу; отримання нових гліколіпідних антибіотиків - інгібіторів синтезу клітинної стінки бактерій та їх лікувальних форм;

технології виробництва нових ферментних препаратів, а саме визначення активності діагностично- та терапевтично значущих ферментів у біологічних рідинах; одержання ферментів вітчизняного виробництва гліколітичної та протеолітичної дії; отримання рекомбінантного гормону росту, цитокінів та інтерферонів; отримання рекомбінантних препаратів для лікування цукрового діабету, потенціювання пробіотичної дії штамів лакто- та біфідобактерій;

інформаційні та телекомунікаційні технології в медицині;

впровадження принципів доказової медицини у виконання наукових досліджень та під час проведення аналізу базових показників здоров’я населення.

6. Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища:

освоєння виробництва вітчизняних високовольтних та надвисоковольтних силових кабелів з твердою поліетиленовою ізоляцією, що забезпечують надійне та екологічно безпечне електропостачання;

впровадження технології напівсухої сіркоочистки димових газів та обладнання для їх реалізації;

застосування високопродуктивного екологічно безпечного обладнання для оброблення металів та перероблення пластмаси, виробництва та оброблення надчистих монокристалічних, напівпровідникових, оптичних конструкційних матеріалів;

виробництво приладів для проведення екологічного та радіаційного моніторингу, впровадження технологій знезараження і стерилізації повітря, рідин, питної та стічної води, комплексів для екологічно безпечної утилізації відходів, у тому числі медичних та токсичних;

розроблення та запровадження технологій та обладнання для одержання високоякісної питної води, очистки та знезараження стічних вод.

7. Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки:

1) інформаційні та комунікаційні технології:

національні інформаційні ресурси, інтегровані системи баз даних та знань;

суперкомп’ютерні програмно-технічні засоби, телекомунікаційні мережі та системи, грід- та “хмарні” технології;

технології та інструментальні засоби електронного урядування;

технології та засоби захисту інформації;

технології та засоби виробництва програмного забезпечення;

технології, системи та засоби оброблення, зберігання і передавання цифрової інформації;

інформаційно-аналітичні системи, системи підтримання прийняття рішень;

2) робототехніка:

поширення комп’ютерної грамотності та реальних можливостей використання інформаційних технологій;

розроблення інформаційно-комунікаційних технологій інтелектуального управління автономними мобільними роботами багатоцільового призначення для розв’язання широкого спектра актуальних прикладних завдань.