КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 22 жовтня 2008 р. N 935
                          Київ

               Про організацію державного контролю
       за ефективним (раціональним) використанням
             паливно-енергетичних ресурсів

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
      N 585 ( 585-2009-п ) від 10.06.2009
      N 874 ( 874-2015-п ) від 21.10.2015
      N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }
 

     Відповідно до  статей  5  і  22  Закону  України "Про основні
засади  державного  нагляду  (контролю)  у   сфері   господарської
діяльності"   (   877-16  )  та  статті  26  Закону  України  "Про
енергозбереження"  (  74/94-ВР   )   Кабінет   Міністрів   України
п о с т а н о в л я є:

     Затвердити:
 

     {  Абзац  другий  постановляючої  частини втратив чинність на
підставі Постанови КМ N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }
 

     критерії, за    якими   визначається   ступінь   ризику   від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, згідно з додатком.
 

     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

     Інд. 37
 

     {   Порядок  здійснення  державного  контролю  за  ефективним
(раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів втратив
чинність  на  підставі  Постанови  КМ  N  239  (  239-2017-п ) від
10.03.2017 }
 

                                           Додаток
                      до постанови Кабінету Міністрів України
                            від 22 жовтня 2008 р. N 935

                            КРИТЕРІЇ,
  за якими визначається ступінь ризику від провадження
  господарської діяльності у сфері енергоефективності
                  та енергозбереження
 

     1. Критеріями,   за   якими  оцінюється  ступінь  ризику  від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, є:

     річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів;

     належність підприємства   до   переліку   таких,   що   мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

     включення підприємства до графіка переведення підприємств  на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;

     внесення підприємства   до  Державного  реєстру  підприємств,
установ,  організацій,  які займаються розробкою, впровадженням та
використанням   енергозберігаючих   заходів   та  енергоефективних
проектів;

     належність до    об'єктів    у     сфері     теплопостачання,
електропостачання,      газопостачання,      водопостачання     та
водовідведення;

     належність до бюджетних установ.

     2. Установлюються три ступені ризику - високий,  середній  та
незначний.

     3. До  суб'єктів  господарювання  з  високим  ступенем ризику
відносяться:

     підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 10 тис. тонн умовного палива і більше;

     підприємства, які  мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави та включені до відповідного переліку;

     підприємства, включені до графіка переведення підприємств  на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;

     підприємства, внесені   до  Державного  реєстру  підприємств,
установ,  організацій,  які займаються розробкою, впровадженням та
використанням   енергозберігаючих   заходів   та  енергоефективних
проектів;

     об'єкти у    сфері    теплопостачання,     електропостачання,
газопостачання, водопостачання та водовідведення.

     4. До  суб'єктів  господарювання  із середнім ступенем ризику
відносяться:

     підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 1 до 10 тис. тонн умовного палива;

     бюджетні установи.

     5. До  суб'єктів  господарювання  з незначним ступенем ризику
відносяться   підприємства    з    річним    обсягом    споживання
паливно-енергетичних ресурсів до 1 тис. тонн умовного палива.

     6. Планова  перевірка  суб'єктів  господарювання  проводиться
посадовими особами Державної інспекції з  енергозбереження  та  її
територіальних органів з такою періодичністю:

     з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

     із середнім  ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три
роки;

     з незначним ступенем ризику - не  частіше  ніж  один  раз  на
п'ять років.