У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Концепцію ціноутворенняу сфері житлово-комунальних послуг
1. Схвалити Концепцію ціноутворення у сфері
житлово-комунальних послуг (додається).
2. Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію положень
цієї Концепції.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 28 грудня 2007 рокуУказом Президента України
від 28 грудня 2007 року N 1324/2007
КОНЦЕПЦІЯціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг
Якість життя населення значною мірою залежить від надійності,
якості та доступності житлово-комунальних послуг, що надаються
населенню. Забезпечення реалізації інтересів суспільства потребує
вдосконалення цінової політики у сфері житлово-комунальних послуг
щодо гарантування захисту прав споживачів цих послуг та створення
умов для збалансованого розвитку суб'єктів господарювання, що
здійснюють діяльність у сфері житлово-комунальних послуг.
1. Сучасний стан системи ціноутворенняу сфері житлово-комунальних послуг
На сьогодні питання ціноутворення у сфері житлово-комунальних
послуг визначено Конституцією України ( 254к/96-ВР ),
Господарським кодексом України ( 436-15 ), Законами України "Про
ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), "Про природні монополії"
( 1682-14 ), "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ), "Про
теплопостачання" ( 2633-15 ), "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ), "Про питну воду та питне водопостачання"
( 2918-14 ), "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),
"Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) та іншими
нормативно-правовими актами.
Політика ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг на
сьогодні не лише не забезпечує покриття економічно обгрунтованих
витрат суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у
відповідній сфері, а й дозволяє включати до складової ціни/тарифу
неефективні витрати та не стимулює підприємства, що надають такі
послуги, до зниження витрат. Обмежене залучення до процесів
формування цін/тарифів представників громадськості та відсутність
належного контролю з боку суспільства за використанням коштів,
отриманих за надання житлово-комунальних послуг, створює підґрунтя
для зловживань у цій сфері та підвищує соціальну напругу.
Зазначене є перешкодою для залучення інвестицій у розвиток
житлово-комунальної інфраструктури, гальмує використання сучасних
форм управління підприємствами, установами, організаціями
житлово-комунального господарства, уповільнює запровадження
механізму енергозбереження.
Недосконалість регулювання діяльності суб'єктів
господарювання, які виробляють (реалізують) товари на ринку, що
перебуває у стані природної монополії, у сфері житлово-комунальних
послуг у частині формування цін/тарифів викликана такими
чинниками:
відсутністю чіткого законодавчого розмежування компетенції
центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування;
поєднанням органами місцевого самоврядування функцій
управління підприємствами, установами, організаціями
житлово-комунального господарства та функцій регулювання їх
діяльності в частині встановлення цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги, що призводить до конфлікту інтересів
всіх учасників цих відносин;
відсутністю єдиних нормативно врегульованих принципів
формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;
відсутністю комплексної нормативно-правової бази для
запровадження ефективної системи державного регулювання діяльності
суб'єктів господарювання, які виробляють (реалізують) товари на
ринку, що перебуває у стані природної монополії, та діяльності
суб'єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, у тому
числі в сфері житлово-комунального господарства.
Не можна вважати оптимальною поширену в Україні систему
тарифного регулювання методом "витрати плюс", оскільки у
ціні/тарифі враховується повний обсяг витрат, фактично понесених
суб'єктом господарювання, серед яких є й неефективні, обумовлені
нераціональним господарюванням. Цьому сприяють положення Закону
України "Про природні монополії" ( 1682-14 ), за яким при
регулюванні цін/тарифів суб'єктів природних монополій враховуються
витрати, які згідно із законами про оподаткування відносяться на
валові витрати виробництва та обігу.
Підґрунтям для зловживань монопольним становищем у сфері
житлово-комунальних послуг є і поширеність практики перехресного
субсидування одного виду господарської діяльності за рахунок
іншого та однієї категорії споживачів за рахунок іншої.
Разом із тим економічно обгрунтована ціна/тариф на
житлово-комунальні послуги має покривати лише економічно
обгрунтовані витрати на їх виробництво, що, в свою чергу, вимагає
вдосконалення методологічних засад формування цін/тарифів,
підвищення їх стимулюючої ролі.
Неврегульованими залишаються питання звітності про
використання коштів, отриманих за надані житлово-комунальні
послуги, та оприлюднення такої інформації.
З огляду на можливі негативні соціальні наслідки приведення
цін/тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно
обгрунтованого рівня і за умов непідготовленості фінансової
системи до організації належної підтримки малозабезпечених верств
населення вдосконалення державного регулювання у сфері формування
цін/тарифів на житлово-комунальні послуги має здійснюватися
поетапно.
2. Мета Концепції
Метою цієї Концепції має стати визначення пріоритетних
напрямів та завдань щодо вдосконалення ціноутворення у сфері
житлово-комунальних послуг, забезпечення захисту прав споживачів
на отримання ними товарів та послуг належної якості в достатньому
обсязі та за економічно обґрунтованими цінами, створення умов для
збалансованого розвитку підприємств житлово-комунального
господарства та системного правового розв'язання існуючих у цій
сфері проблем.
3. Основні напрями та механізми розвиткудержавного регулювання цін/тарифів у сфері
житлово-комунальних послуг
Державне регулювання цін/тарифів у сфері житлово-комунальних
послуг має здійснюватися шляхом визначення:
суб'єктів регулювання, їх повноважень та принципів
діяльності;
єдиних принципів формування цін/тарифів на житлово-комунальні
послуги для всіх категорій споживачів таких послуг;
механізмів захисту прав споживачів на отримання
житлово-комунальних послуг належної якості у достатньому обсязі та
за економічно обґрунтованими цінами, а також механізмів соціальної
підтримки малозабезпечених верств населення;
засад стимулювання енергозбереження в житлово-комунальній
сфері;
порядку відшкодування суб'єктам господарювання збитків,
завданих у результаті прийняття рішень, пов'язаних із
затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у розмірі,
нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх
виробництво, дій або бездіяльності органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері
ціноутворення.
3.1 Суб'єкти державного регулювання у сферіжитлово-комунальних послуг
Державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг має
здійснюватися Кабінетом Міністрів України, органом державного
регулювання у сфері комунальних послуг, іншими органами виконавчої
влади, а також органами місцевого самоврядування.
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері регулювання
цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в установленому порядку
має належати:
забезпечення проведення цінової політики відповідно до
закону;
визначення методології (порядку) формування цін/тарифів на
певні види житлово-комунальних послуг, що надаються суб'єктами
господарювання, які не займають монопольне становище на
відповідних ринках;
визначення пріоритетних інвестиційних проектів у сфері
житлово-комунальних послуг загальнодержавного значення,
фінансування яких здійснюватиметься за рахунок коштів, отриманих
за надані житлово-комунальні послуги, та/або державного бюджету;
забезпечення соціальної підтримки незахищених верств
населення;
підготовка проектів нормативно-правових актів, які
передбачатимуть стимулюючі заходи щодо розвитку сфери
житлово-комунальних послуг;
удосконалення порядку відшкодування суб'єктам господарювання
збитків, завданих у результаті прийняття рішень, пов'язаних із
затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у розмірі,
нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх
виробництво, дій або бездіяльності органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері
ціноутворення.
До повноважень органу державного регулювання у сфері
комунальних послуг у встановленому порядку має належати:
підготовка пропозицій щодо формування цінової політики у
сфері житлово-комунальних послуг, а також амортизаційної політики
в питаннях, що стосуються ціноутворення на послуги підприємств,
установ, організацій, що здійснюють господарську діяльність у
відповідній сфері, зокрема в частині контролю за визначенням
вартості основних фондів та встановлення норм амортизації;
розроблення методології (порядку) формування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги, що надаються суб'єктами, які займають
монопольне становище на відповідних ринках;
регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що
надаються суб'єктами, які займають монопольне становище на
відповідних ринках, в обсягах, що перевищують установлену межу.
До повноважень органів місцевого самоврядування в
установленому порядку має належати:
регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що
надаються суб'єктами, які не займають монопольне становище на
відповідних ринках;
регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що
надаються суб'єктами, які займають монопольне становище на
відповідних ринках, якщо обсяги виробництва не перевищують межу,
встановлену відповідним органом державного регулювання;
визначення пріоритетних інвестиційних проектів місцевого
значення, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок коштів,
отриманих за надані житлово-комунальні послуги, та/або
відповідного місцевого бюджету.
На перехідний період (до створення органів державного
регулювання у відповідній сфері) певні функції державного
регулювання мають здійснювати органи державного управління у
відповідних сферах та органи місцевого самоврядування, які
встановлюють ціни/тарифи на централізоване постачання холодної та
гарячої води, водовідведення, централізоване опалення. У разі
затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у розмірі,
нижчому за розмір економічно обгрунтованих витрат на їх
виробництво, відшкодування збитків, понесених у цьому випадку
суб'єктами господарювання, що надають такі послуги, має
здійснюватися за рахунок відповідного бюджету.
3.2. Принципи формування цін/тарифівна житлово-комунальні послуги
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги має
здійснюватися на таких принципах:
збалансованості інтересів всіх учасників суспільних відносин
у сфері житлово-комунальних послуг;
відкритості процедур формування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги та використання коштів, отриманих за
надані житлово-комунальні послуги;
контрольованості цін/тарифів на житлово-комунальні послуги з
боку місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування шляхом обов'язкового залучення для перевірки
ефективності витрачання коштів незалежних аудиторських компаній та
оприлюднення отриманих ними висновків та рекомендацій;
обов'язковості запровадження окремої звітності про діяльність
з виробництва, передачі та постачання електро- і теплової енергії,
транспортування газу, водопостачання та водовідведення;
уникнення перехресного субсидування одного виду діяльності за
рахунок іншого, однієї категорії споживачів за рахунок іншої;
нормування витрат підприємств, установ, організацій, що
здійснюють господарську діяльність у сфері житлово-комунальних
послуг, шляхом оптимізації витрат таких суб'єктів;
обов'язковості покриття економічно обгрунтованих витрат
суб'єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги;
пріоритетності інвестиційних проектів, фінансування яких
здійснюватиметься за рахунок інвестиційної складової ціни/тарифу
та/або коштів, виділених з відповідного бюджету;
стимулювання енергозбереження шляхом визначення форм
державної підтримки заходів з енергозбереження;
економічного заохочення підприємств, установ, організацій, що
здійснюють господарську діяльність у сфері житлово-комунальних
послуг, до підвищення показників якості надання послуг;
запровадження системи компенсацій, які виплачуються
споживачам підприємствами, установами, організаціями, що
здійснюють господарську діяльність у сфері житлово-комунальних
послуг, у випадку порушення такими суб'єктами встановлених вимог
щодо якості надання послуг;
встановлення максимального рівня рентабельності;
обов'язковості врахування в ціні/тарифі інвестиційної
складової для реалізації затверджених у встановленому порядку
пріоритетних інвестиційних проектів та застосування пільг зі
сплати житлово-комунальних послуг одночасно з визначенням джерел
їх покриття;
законодавчого визначення механізмів оперативного корегування
цін/тарифів на комунальні послуги у разі зміни їх складових.
3.3 Принципи захисту прав споживачів,що отримують житлово-комунальні послуги
Захист прав споживачів на отримання ними житлово-комунальних
послуг у необхідних обсягах, належної якості та за економічно
обґрунтованими цінами є першочерговим завданням соціальної
держави.
Захист прав споживачів має базуватися на таких принципах:
надійності постачання житлово-комунальних послуг високої
якості, що забезпечується цінами/тарифами, які покривають
економічно обгрунтовані витрати суб'єктів господарювання, що
надають ці послуги;
відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності,
кількості та якості;
відповідальності суб'єктів господарювання за надання
житлово-комунальних послуг не в повному обсязі або неналежної
якості;
поетапного переходу до моделі формування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги на ринкових засадах;
запровадження системи адресної допомоги малозабезпеченим
верствам населення за рахунок коштів державного бюджету з
визначенням критеріїв та порядку надання такої допомоги.
3.4 Загальні засади стимулюванняенергозбереження у сфері житлово-комунальних послуг
Відсутність послідовної державної політики у сфері
енергозбереження та стимулюючих заходів щодо запровадження
енергозберігаючих програм призводить до ситуації, за якою Україна,
лишаючись енергозалежною державою, має енергоємність економіки, що
у 4-5 разів перевищує відповідні показники розвинених держав
світу.
Для підвищення енергоефективності у сфері
житлово-комунального господарства, зменшення непродуктивних витрат
енергоресурсів у цій сфері необхідно вирішити питання щодо:
запровадження на ринках житлово-комунальних послуг механізму,
що сприятиме ощадному використанню енергетичних ресурсів;
державної підтримки запровадження енергозберігаючих заходів;
стимулювання масового застосування засобів обліку споживання
комунальних послуг;
проведення широкої роз'яснювальної роботи серед населення з
питань енергозбереження.
3.5 Основні засади застосування засобівобліку споживання житлово-комунальних послуг
З метою запровадження ощадливого використання енергетичних та
інших ресурсів державна політика у сфері формування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги має базуватися на поступовому переході
до масового застосування засобів обліку споживання води,
природного газу, теплової та електричної енергії, а також
запровадження сучасних систем обробки накопиченої ними інформації.
Реалізація цього завдання має передбачати:
обов'язковість застосування суб'єктами господарювання, що
надають житлово-комунальні послуги, засобів обліку споживання
таких послуг, забезпечення фінансування діяльності із встановлення
засобів обліку, а також систем обробки накопичуваної ними
інформації за рахунок коштів, отриманих за надані
житлово-комунальні послуги, та/або фінансової підтримки державного
бюджету;
забезпечення за рахунок коштів, отриманих за надані
житлово-комунальні послуги, ремонту, обслуговування та перевірки
засобів обліку споживання житлово-комунальних послуг під час їх
експлуатації суб'єктами господарювання, що надають відповідні
послуги;
визначення відповідним органом державного регулювання вимог
до засобів обліку споживання житлово-комунальних послуг на
підставі висновків органів державного метрологічного нагляду з
урахуванням розрахункової схеми обліку, порядку розрахунків та
необхідності інформаційного обміну (через автоматизовану систему
обліку споживання) і дистанційної реєстрації показань.
4. Заходи щодо реалізації Концепції
Першочерговими завданнями у сфері вдосконалення системи
регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги мають бути:
1) приведення норм Законів України "Про житлово-комунальні
послуги" ( 1875-15 ), "Про теплопостачання" ( 2633-15 ), "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ), "Про питну воду та питне
водопостачання" ( 2918-14 ), "Про місцеві державні адміністрації"
( 586-14 ), "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),
"Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), "Про природні монополії"
( 1682-14 ) у відповідність між собою, зокрема в частині
повноважень органів, які здійснюють регулювання цін/тарифів, а
також визначення процедур затвердження цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги;
2) внесення змін до Законів України "Про житлово-комунальні
послуги" ( 1875-15 ) та "Про природні монополії" ( 1682-14 ) щодо
застосування альтернативних методів регулювання цін/тарифів та
визначення статей витрат, що обов'язково мають враховуватися у
цінах/тарифах;
3) поетапна заміна пільг та субсидій для відшкодування витрат
на оплату житлово-комунальних послуг адресними грошовими виплатами
населенню;
4) вдосконалення порядку формування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги в частині:
визначення критеріїв, за якими має здійснюватися оцінка
економічної обгрунтованості цін/тарифів на етапі їх встановлення
та застосування, в тому числі з урахуванням рівня
соціально-економічного розвитку відповідного регіону та технічних
можливостей суб'єктів господарювання;
забезпечення окремого обліку доходів, витрат і фінансових
результатів за кожним видом діяльності суб'єктів господарювання,
що підлягають регулюванню;
урахування інвестиційної складової для реалізації
затверджених у встановленому порядку інвестиційних проектів;
запровадження нормування витрат і втрат ресурсів, які б
стимулювали оптимізацію витрат суб'єктів господарювання, що
надають житлово-комунальні послуги;
5) розроблення порядку корегування цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги, зокрема в разі зміни цін на
енергоносії і розміру мінімальної заробітної плати;
6) розроблення порядку проведення перерахунків плати за
ненадані, надані не в повному обсязі житлово-комунальні послуги та
послуги, якість яких не відповідає нормативним вимогам;
7) встановлення рівня рентабельності для суб'єктів
господарювання, які надають житлово-комунальні послуги, з
урахуванням витрат на капітальні інвестиції;
8) розроблення порядку відшкодування різниці між
затвердженими цінами/тарифами на житлово-комунальні послуги та
економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво;
9) розроблення порядку оплати послуг з управління будинком,
спорудою або групою будинків;
10) запровадження механізму введення в дію нових цін/тарифів
на енергоносії, які є складовою ціни/тарифу на житлово-комунальні
послуги, не раніше, ніж через 30 днів після їх оприлюднення в
засобах масової інформації;
11) розроблення нормативно-правового акта про порядок
організації відкритих слухань з питань зміни цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги, доведення до споживачів інформації про
перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість і структуру, норми
споживання, порядок надання послуг, обгрунтованість витрат тощо;
12) посилення відповідальності споживачів за несвоєчасну
оплату отриманих житлово-комунальних послуг;
13) визначення основних засад застосування засобів обліку та
споживання житлово-комунальних послуг;
14) розроблення механізмів врахування при формуванні
цін/тарифів відповідності якості житлово-комунальних послуг
потребам споживачів;
15) запровадження автоматизованих систем контролю за наданням
споживачам житлово-комунальних послуг.
Глава Секретаріату
Президента України В.БАЛОГА
-
скопійовано
-
-
