КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 24 вересня 2008 р. N 848
                          Київ

      { Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
   N 402 ( 402-2015-п ) від 17.06.2015 }

         Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику
 від провадження господарської діяльності, яка підлягає
 державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду
 

     Відповідно до  статті  5  Закону  України "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у  сфері  господарської  діяльності"
( 877-16 ) Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити  критерії оцінки ступеня ризику від провадження
господарської     діяльності,     яка     підлягає      державному
ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, згідно з додатком.

     2. Державному  комітетові ветеринарної медицини у тримісячний
строк привести власні нормативно-правові акти у  відповідність  із
цією постановою.
 

     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

     Інд. 22
 

                                           Додаток
                      до постанови Кабінету Міністрів України
                            від 24 вересня 2008 р. N 848

                             КРИТЕРІЇ
         оцінки ступеня ризику від провадження
   господарської діяльності, яка підлягає державному
      ветеринарно-санітарному контролю та нагляду
 

     1. Критеріями   оцінки   ступеня   ризику   від   провадження
господарської     діяльності,     яка     підлягає      державному
ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, є:

     можливість виникнення    біологічних,    хімічних,   фізичних
ризиків, пов'язаних з вирощуванням (виробництвом) продукції;

     рівень складності наслідків,  виявлених  під  час  проведення
протиепізоотичних та інших запобіжних заходів.

     2. Установлюється  три ступені ризику - високий,  середній та
незначний.

     3. До суб'єктів  господарювання  з  високим  ступенем  ризику
належать    суб'єкти,    в   управлінні   (власності,   володінні,
користуванні) яких перебувають об'єкти, що використовуються для:

     розведення, вирощування,     утримання      та/або      обігу
сільськогосподарських тварин, птиці, риби та інших гідробіонтів;

     заготівлі та/або переробки сировини тваринного походження;

     забою тварин, первинної переробки та виробництва необроблених
харчових продуктів;

     ведення племінної справи у тваринництві;

     зберігання сировини та продукції тваринного походження (бази,
склади, холодильники, холодокомбінати тощо);

     провадження виставкової  діяльності,  проведення  аукціонів і
функціонування ринків;

     виробництва та/або  обігу  кісткового,  кров'яного,  рибного,
м'ясо-кісткового борошна;

     утилізації трупів  тварин  та продуктів тваринного походження
(ветсанутильзаводи);

     вирощування, утримання   та/або   обігу   домашніх,    диких,
екзотичних, зоопаркових, циркових тварин, хутрових звірів;

     оптової, роздрібної   торгівлі   необробленою   тваринницькою
харчовою продукцією.

     4. До суб'єктів господарювання із  середнім  ступенем  ризику
належать    суб'єкти,    в   управлінні   (власності,   володінні,
користуванні) яких перебувають об'єкти, що використовуються для;

     виробництва кормів  рослинного  походження,  комбікормів   та
преміксів,  кормів  для непродуктивних тварин,  відходів цукрової,
олійної, пивної промисловості;

     переробки продукції   бджільництва,    технічної    продукції
тваринного походження;

     зберігання кормів, кормових сумішей і преміксів.

     5. До  суб'єктів  господарювання  з незначним ступенем ризику
належать   суб'єкти,   в   управлінні    (власності,    володінні,
користуванні)  яких  перебувають об'єкти,  що використовуються для
вирощування    непродуктивних    тварин,    та    інші    суб'єкти
господарювання,  які  не  належать  до  суб'єктів господарювання з
високим та середнім ступенем ризику.

     6. Планові перевірки суб'єктів господарювання проводяться:

     з високим ступенем ризику - не частіше чотирьох разів на рік;

     із середнім ступенем ризику - не частіше двох разів на рік;

     з незначним ступенем ризику - один раз на рік.