Про затвердження Порядку здійснення фармаконагляду

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я
№ 778 від 14.09.2010
№ 568 від 06.09.2011
№ 1005 від 29.12.2011
№ 1197 від 09.11.2016
№ 996 від 26.09.2016}

{У заголовку та тексті Наказу слова "Порядок здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування" у всіх відмінках замінено словами "Порядок здійснення фармаконагляду" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

Відповідно до Закону України "Про лікарські засоби", постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)", наказу МОЗ України від 26.08.2005 № 426 "Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за № 1069/11349 (із змінами), наказу МОЗ України від 23.09.2009 № 690 "Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2009 за № 1010/17026, Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 № 2001/83 ЄС, Постанови Ради ЄС від 22.07.93 № 2309/93, а також з метою досягнення гармонізації з міжнародними стандартами здійснення фармаконагляду, НАКАЗУЮ:

{Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1005 від 29.12.2011}

1. Затвердити Порядок здійснення фармаконагляду (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації:

2.1. забезпечити виконання цього наказу;

2.2. включити регіональних представників служби фармаконагляд Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Центр) до складу атестаційних комісій при підпорядкованих органах охорони здоров'я.

{Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1005 від 29.12.2011}

3. Директору Державного підприємства "Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров'я України" Чумаку В.Т. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.2000 № 347 "Про затвердження Інструкції про здійснення нагляду за побічними реакціями/діями лікарських засобів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 947/5168 (із змінами), та скасувати накази Міністерства охорони здоров'я України від 08.02.2001 № 51 "Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів" та від 16.07.2001 № 292 "Про удосконалення організації подання інформації про побічну реакцію лікарських засобів".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Орду О.М.

ПОРЯДОК
здійснення фармаконагляду

І. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і Розмірів збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2001/83, Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС № 726/2004, що встановлюють основні правила та вимоги щодо здійснення фармаконагляду.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

вакцинація (щеплення, активна/пасивна імунізація) - створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну;

відсутність ефективності лікарського засобу - відсутність сприятливої діагностичної, лікувальної чи профілактичної дії лікарського засобу щодо встановлення характеру захворювання, його перебігу, тривалості або корекції стану чи фізіологічних функцій організму людини відповідно до показань до застосування, зазначених в інструкції для медичного застосування;

групові несприятливі події після імунізації - два або більше випадків несприятливих подій після імунізації, що мають подібні клінічні прояви, пов’язані за часом, місцем проведення імунізації/туберкулінодіагностики та типом введеної вакцини, туберкуліну;

групові побічні реакції - два або більше випадків побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу, вакцини та туберкуліну, що мають подібні клінічні прояви, пов’язані за часом, місцезнаходженням закладу охорони здоров’я та/або серією лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

ефективність вакцин - зниження відсотка керованих інфекційних захворювань у групі щеплених осіб порівняно з групою нещеплених осіб;

ефективність лікарського засобу - сприятлива діагностична, лікувальна чи профілактична дія лікарського засобу щодо характеру захворювання, його перебігу, тривалості або корекції стану чи фізіологічних функцій організму людини відповідно до показань до застосування, зазначених в інструкції для медичного застосування;

загальний звіт за картами епідрозслідування про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, - звіт про всі зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, складений на підставі даних карт епідрозслідування про випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

зафіксована побічна реакція лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої відповідає наявній інформації, що міститься в основній інформації з безпеки заявника лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну - звіт, що узагальнює інформацію про побічні реакції після застосування вакцин, туберкуліну згідно з переліком клінічних проявів побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну та/або їх описом, що міститься в інструкціях для медичного застосування вакцин, туберкуліну, за звітний період;

звіт про випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцини, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарських засобів, та/або несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики у закладах охорони здоров’я - щорічний звіт про всі випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцини, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарських засобів, та/або несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики, який складають та подають усі заклади охорони здоров’я незалежно від форм власності, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

звіт про післяреєстраційне дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - надані в письмовій формі результати післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та їх аналіз;

імуногенність вакцини - здатність вакцини утворювати гуморальний (визначені рівні антитіл у відсотках) та/або клітинно-опосередкований імунітет. Цей показник за даними клінічних досліджень має бути більше 90 % (крім вакцин для профілактики грипу); для комбінованих вакцин кожен з компонентів повинен відповідати цьому показнику;

інформація, що ідентифікує випадок побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарського засобу, та/або несприятливої події після імунізації/туберкулінодіагностики, - відомості про джерело отримання інформації, підозрюваний лікарський засіб, вакцину, туберкулін, пацієнта, опис побічної реакції/зазначення інформації про відсутність ефективності/опис несприятливої події після імунізації/туберкулінодіагностики;

інша важлива медична оцінка - випадок побічної реакції, та/або відсутності ефективності, що не становить безпосередньої загрози для життя пацієнта або не призводить до смерті чи госпіталізації, але піддає пацієнта небезпеці або потребує втручання для запобігання прояву побічної реакції, та/або відсутності ефективності, що розвинулась;

карта епідрозслідування - форма, згідно з якою відповідальна особа районного чи обласного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я надає інформацію про випадок захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

карта-повідомлення про побічну реакцію лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики - форма, за якою лікарі, провізори, фельдшери, акушери, фармацевти, медичні сестри усіх закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності повідомляють про будь-які випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцини, туберкуліну, відсутності ефективності лікарських засобів та несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики;

комбіновані вакцини - вакцини, призначені для захисту від декількох інфекційних хвороб, що можуть бути спричинені різними штамами, різними мікроорганізмами чи серотипами мікроорганізмів;

користь - сукупність ступенів позитивного впливу лікарського засобу, вакцини та туберкуліну на зменшення тяжкості перебігу або зниження інтенсивності проявів симптомів захворювання, інтенсивність позитивної фармакологічної реакції на введення лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та її тривалість;

майстер-файл системи фармаконагляду - документ, що містить опис системи фармаконагляду, яка використовується заявником щодо одного або декількох лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

мета-аналіз - метод отримання інформації, у тому числі про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкулін, в якому використовується статистичний аналіз для інтеграції даних декількох незалежних досліджень для моніторингу лікарських засобів, вакцин, туберкуліну і побічних реакцій, зокрема тих, що виникають через тривалий період часу. При цьому враховується уся інформація про пацієнта з різних джерел (заклади охорони здоров’я, де він лікувався, пологовий будинок, виписані рецепти тощо), накопичена протягом усього його життя, що є підґрунтям для створення досьє пацієнта та наступного аналізу;

міжнародна дата народження лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - дата видачі заявнику першого дозволу на продаж лікарського засобу, вакцини, туберкуліну у будь-якій країні світу;

моніторинг рецептів - метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, заснований на обліку призначень лікарського засобу, вакцини, коли за встановлений період часу визначено кількість зареєстрованих побічних реакцій і кількість пацієнтів, які застосовували лікарський засіб, вакцину, що дає змогу виявити взаємозв’язок між побічною реакцією і застосуванням лікарського засобу, вакцини;

моніторинг стаціонару(ів) - метод отримання інформації про побічні реакції лікарського засобу, вакцини, що дає змогу визначити частоту побічних реакцій та виявити особливості взаємодії лікарських засобів, вакцин, у пацієнтів одного чи декількох стаціонарів, коли протягом певного періоду часу під контролем знаходяться усі пацієнти стаціонару(ів), враховуються всі лікарські засоби, вакцини, що призначаються, й усі побічні реакції, що виникають;

неефективність вакцинації - визначається на основі клінічних проявів інфекційної хвороби, що лабораторно підтверджено відсутністю захисних маркерів від цієї хвороби. Первинна неефективність вакцинації може бути наслідком недосягнення запланованого ефекту від щеплення (відсутність сероконверсії або серопротекції), вторинна - вроджених та/або набутих дефектів імунної системи або неналежного введення призначеної вакцини;

незафіксована побічна реакція лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої не відповідає наявній інформації, що міститься в основній інформації з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну заявника. До таких побічних реакцій належать ті, які за характером, тяжкістю проявів, специфічністю або наслідками не відповідають інформації, що міститься в основній інформації з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну заявника, включаючи реакції, властиві певній фармакологічній групі лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, що не виникали при застосуванні лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

непередбачена побічна реакція - побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої не узгоджуються з наявною інформацією про лікарський засіб, вакцину, туберкулін в інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

несерйозна побічна реакція - будь-яка побічна реакція, що не призводить до смерті, не становить загрози для життя, не вимагає госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, не викликає стійкої або значної непрацездатності чи інвалідності та вроджених аномалій чи вад розвитку та не має іншої важливої медичної оцінки;

несприятлива подія після імунізації/туберкулінодіагностики - будь-яка несприятлива з медичної точки зору подія, що спостерігається після імунізації/туберкулінодіагностики та необов’язково має причинно-наслідковий зв’язок з використанням вакцини та/або туберкуліну. Несприятливою подією може бути будь-яка несприятлива або ненавмисна ознака, відхилення у результатах лабораторних досліджень, симптоми захворювання або захворювання;

основна інформація з безпеки заявника - документ, складений заявником, що містить усю відповідну інформацію з безпеки, яка є складовою переліку основних даних заявника. Основна інформація з безпеки заявника використовується при складанні звітності для визначення, зафіксовано чи ні побічну реакцію в переліку основних даних заявника. Дані основної інформації з безпеки заявника не використовуються для визначення, чи є побічна реакція передбаченою чи непередбаченою, для подання повідомлення про випадок побічної реакції (Company Core Safety Information (CCSI));

первинні документи - вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських засобів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики закладів охорони здоров’я) тощо;

передбачена побічна реакція - побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої узгоджуються з наявною інформацією про лікарський засіб, вакцину, туберкулін в інструкції для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу/короткій характеристиці лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

перелік основних даних заявника - документ, складений заявником, що містить інформацію про лікарський засіб, вакцину, туберкулін щодо безпеки, пропонованих показань до застосування, сили дії, особливостей застосування, фармакологічних властивостей тощо (Company Core Data Sheet (ССDS));

період після застосування вакцини, туберкуліну - проміжок часу після проведеної імунізації/туберкулінодіагностики, що коливається у межах від першої доби до 24 місяців та залежить від типу вакцини, туберкуліну і для переважної більшості з них становить 30 діб;

підозрюваний(а) лікарський засіб, вакцина, туберкулін - лікарський засіб, вакцина, туберкулін, при призначенні якого (якої) існує причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції, та/або відсутністю ефективності, та/або несприятливою подією після імунізації/ туберкулінодіагностики та його (її) застосуванням;

післяреєстраційне дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - будь-яке післяреєстраційне дослідження з безпеки та ефективності дозволеного до медичного застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що проводиться з метою визначення, характеристики чи оцінки загрози безпеці, підтвердження профілю безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або оцінки ефективності заходів з управління ризиками;

післяреєстраційне неінтервенційне дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - вид післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, в якому лікарські засоби, вакцини, туберкулін призначаються відповідно до інструкції для медичного застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну. Залучення пацієнта до групи з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу, вакцини, туберкуліну диктується сучасною практикою та не залежить від рішення про залучення пацієнта до дослідження. При проведенні такого дослідження не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи;

післяреєстраційне неінтервенційне дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну (випадок-контроль) - вид післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що проводиться на двох групах пацієнтів, в одній з яких присутні конкретні ятрогенні захворювання чи побічні реакції, а в іншій немає подібних захворювань чи побічних реакцій, з метою виявлення факторів ризику розвитку ятрогенних захворювань та побічних реакцій;

післяреєстраційне неінтервенційне когортне дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - вид післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, при проведенні якого протягом певного часу ведеться спостереження за двома підібраними великими групами хворих, одна з яких отримує досліджуваний препарат, а інша - не отримує, з метою виявлення побічних реакцій, факторів ризику виникнення побічних реакцій тощо;

план управління ризиками - детальний опис системи управління ризиками;

побічна реакція - будь-яка ненавмисна і шкідлива реакція на лікарський засіб; будь-яка ненавмисна і шкідлива реакція на вакцину, туберкулін, якщо вона спричинена чи прискорена активним компонентом (одним з інших компонентів) або пов’язана з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцини, туберкуліну, включаючи пристрій для введення, що надається виробником;

причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції/несприятливої події після імунізації/туберкулінодіагностики та застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - ступінь, який визначається прийнятним методом (якісна методика Всесвітньої організації охорони здоров’я, шкала Наранжо, бінарний метод тощо) за певними критеріями та вказує на взаємопов’язаність/взаємозв’язок побічної реакції/несприятливої події після імунізації/туберкулінодіагностики, що спостерігається, із застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

протокол післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - документ, що містить опис, завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію післяреєстраційного дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, а також (за необхідності) раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та обґрунтування цього дослідження;

профіль безпеки - сукупність показників застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що дають змогу визначити співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - письмовий звіт, що містить регулярно оновлювану інформацію з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

ризик, пов’язаний із застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, - будь-який ризик, пов’язаний з якістю, безпекою чи ефективністю лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що стосується здоров’я пацієнтів або громадського здоров’я, чи будь-який ризик небажаних ефектів на довкілля;

розподіл випадків побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну за частотою їх виникнення:

понад 10 % - дуже часті;

1 - 10 % - часті;

0,1 - 1 % - нечасті;

0,01 - 0,1 % - поодинокі;

менше 0,01 % - рідкісні;

серйозна побічна реакція - будь-яка побічна реакція, що призводить до смерті, становить загрозу для життя, вимагає госпіталізації або збільшення строку госпіталізації, викликає стійку або значну непрацездатність чи інвалідність, або є вродженою аномалією чи вадою розвитку, або має іншу важливу медичну оцінку;

сероконверсія - продукування або збільшення концентрації антитіл, що розглядається як перехід від серонегативної до серопозитивної реакції або як клінічно значиме збільшення заданого рівня антитіл, що демонструє імуногенність вакцини;

серопротекція - титр антитіл, що захищає від визначеної(их) інфекції(й);

сигнал - інформація, що походить з одного або декількох джерел (у тому числі спостережень і досліджень), яка свідчить про виявлений новий потенційний зв’язок або новий аспект відомого зв’язку між лікарським засобом, вакциною, туберкуліном і явищем або сукупністю взаємопов’язаних явищ, як несприятливих, так і сприятливих, і яка вважається достатньо достовірною, щоб обґрунтувати її перевірку;

система управління ризиками - комплекс процесів та заходів із фармаконагляду, спрямованих на виявлення, характеристику, запобігання або мінімізацію ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що включає оцінку їх ефективності;

система фармаконагляду - система, що використовується державою та заявником для здійснення фармаконагляду з метою моніторингу безпеки й ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну і визначення будь-яких змін співвідношення користь/ризик;

співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - оцінка позитивних терапевтичних ефектів лікарського засобу, вакцини, туберкуліну щодо будь-яких ризиків, пов’язаних з якістю, безпекою чи ефективністю лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що стосуються здоров’я пацієнтів чи громадського здоров’я;

узагальнюючий звіт - письмовий звіт, що узагальнює інформацію з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, яка міститься у двох або більше регулярних звітах з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

фармаконагляд - процес, пов’язаний із виявленням, збором, оцінкою, вивченням та запобіганням виникненню побічних реакцій, несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики та будь-яких інших питань, пов’язаних з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

частота випадків побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - співвідношення кількості пацієнтів за певний проміжок часу, у яких виникла побічна реакція при застосуванні лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, до кількості пацієнтів за цей самий проміжок часу, які застосовували лікарський засіб, вакцину, туберкулін, виражене у відсотках.

3. Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, визначених в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

Обробка персональних даних під час здійснення фармаконагляду здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

ІІ. Засади здійснення фармаконагляду

1. Здійснення фармаконагляду в Україні забезпечується шляхом застосування міжнародних стандартів, виконання правил і вимог, встановлених цим Порядком, та передбачає створення і функціонування систем фармаконагляду.

2. Система фармаконагляду створюється у системі охорони здоров’я на загальнодержавному рівні та у заявників лікарських засобів, вакцин, туберкуліну.

3. Система фармаконагляду у системі охорони здоров’я використовується для:

1) збору інформації про ризики лікарських засобів, вакцин, туберкуліну щодо здоров’я пацієнтів чи громадського здоров’я, зокрема для збору інформації про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, відсутність ефективності лікарських засобів, несприятливі події після імунізації/туберкулінодіагностики (далі - НППІ) (класифікація несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики наведена у додатку 1 до цього Порядку) та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю, застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

2) обґрунтованої оцінки усієї інформації про ризики лікарських засобів, вакцин, туберкуліну щодо впливу на здоров’я пацієнтів чи громадське здоров’я;

3) розробки заходів для запобігання чи мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

4) застосування регуляторних заходів впливу щодо дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, вакцину, туберкулін у разі необхідності.

4. Для здійснення фармаконагляду Міністерство охорони здоров’я України:

1) залучає медичних працівників, заявників, пацієнтів та/або їх законних представників тощо;

2) встановлює порядок дій керівників структурних підрозділів з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань охорони здоров’я), керівників усіх закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності (далі - заклади охорони здоров’я), лікарів, провізорів, фельдшерів, акушерів, фармацевтів, медичних сестер (далі - медичні працівники), а також правила, вимоги до заявників лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та їх зобов’язання, викладені у цьому Порядку;

3) регулює взаємовідносини між структурами, що мають відношення до процесу регулювання обігу лікарських засобів, вакцин, туберкуліну.

5. Фармаконагляд здійснює державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі - Центр) відповідно до вимог законодавства.

У сфері охорони здоров’я фармаконагляд здійснюється на локальному, адміністративно-територіальному та центральному рівнях, а у фармацевтичній галузі - заявниками.

6. Центр для виконання покладених на нього повноважень щодо фармаконагляду:

1) здійснює заходи щодо оптимізації подання медичними працівниками карт-повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарських засобів, та/або НППІ (далі - карта-повідомлення) та інформації щодо інших питань, пов’язаних з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, до Центру, у тому числі шляхом залучення до цього процесу представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях;

2) сприяє поданню пацієнтами та/або їх законними представниками повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарських засобів, та/або НППІ та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, усіма доступними способами;

3) здійснює необхідні заходи для отримання точних даних, що піддаються перевірці, для оцінки карт-повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або НППІ та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

4) інформує громадськість про важливі дані щодо безпеки та ефективності застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну усіма доступними способами;

5) проводить аудит систем фармаконагляду заявників;

6) інформує Міністерство охорони здоров’я про заявників, які не виконують правила, вимоги та зобов’язання, викладені у цьому Порядку.

7. Заявник створює та керує системою (системами) фармаконагляду.

8. Заявник під час здійснення фармаконагляду повинен:

1) мати у штаті (постійно і безперервно) уповноважену особу, відповідальну за фармаконагляд (далі - УОВФ);

2) створити, підтримувати і надавати на вимогу Центру майстер-файл системи фармаконагляду (далі - МФСФ);

3) керувати системою управління ризиками для лікарського засобу, вакцини, туберкуліну (за необхідності);

4) здійснювати моніторинг результатів заходів з мінімізації ризиків, що містяться в плані управління ризиками, та тих, що є умовою видачі реєстраційного посвідчення;

5) регулярно оновлювати систему управління ризиками та проводити моніторинг даних з фармаконагляду для виявлення нових ризиків, змін відомих ризиків та змін співвідношення користь/ризик лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

6) регулярно проводити аудит своєї(їх) системи (систем) фармаконагляду.

9. Кожна система фармаконагляду заявника може мати лише одну УОВФ. Якщо УОВФ не проживає в Україні, на території України призначається єдина контактна особа, відповідальна за фармаконагляд (далі - КОВФ), яка проживає і працює в Україні та підзвітна УОВФ. КОВФ повинна мати відповідний документ, що підтверджує її повноваження.

10. Заявник надає до Центру інформацію про УОВФ, КОВФ, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані, документ (копія диплома) про наявність медичної або фармацевтичної освіти та документ, що підтверджує повноваження УОВФ, КОВФ.

ІІІ. Отримання та обмін інформацією з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну

1. Інформація з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну надходить до Центру від:

1) медичних працівників;

2) юридичних та фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики;

3) закладів охорони здоров’я;

4) заявників;

5) пацієнтів та/або їх законних представників за формою карти-повідомлення для надання пацієнтом та/або його законним представником інформації про побічну реакцію лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

6) Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та її територіальних органів;

7) представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях;

8) Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі - ВООЗ), EMA (Європейське медичне агентство), FDA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та харчовими продуктами США), MHRA (Агентство з регулювання обігу лікарських засобів і виробів медичного призначення Великобританії), Health Canada (Міністерство охорони здоров’я Канади), TGA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та виробами медичного призначення Австралії), Swissmedic (Агентство з лікарських засобів Швейцарії), PMDA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та виробами медичного призначення Японії) та інших міжнародних організацій і агентств;

9) офіційних інформаційних джерел та періодичних видань;

10) інших джерел.

2. Центр надає інформацію з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну:

1) Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (у паперовому та/або електронному вигляді):

копії отриманих карт-повідомлень про непередбачені побічні реакції, побічні реакції, що призвели до смерті пацієнта, про групові побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів (за винятком вакцин, туберкуліну) за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну) - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну);

копії отриманих карт-повідомлень про групові побічні реакції та/або серйозні побічні реакції, пов’язані з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцини, туберкуліну, включаючи пристрій для введення, що надається виробником вакцини, туберкуліну, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну.

Якщо строк подання інформації припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

2) заявнику (стосовно лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, які він представляє на фармацевтичному ринку України):

про випадки непередбачених побічних реакцій, побічних реакцій, що призвели до смерті пацієнта, групових побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів (за винятком вакцин, туберкуліну) за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну) - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну);

про випадки групових побічних реакцій та/або серйозних побічних реакцій, пов’язаних з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцин, туберкуліну, включаючи пристрій для введення, що надається виробником вакцин, туберкуліну, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцин, туберкуліну - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцин, туберкуліну;

про випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарського засобу, та/або НППІ, інформація про які надійшла до Центру протягом певного періоду, - на його вимогу.

Якщо строк подання інформації припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

3) Міністерству охорони здоров’я України:

на вимогу;

щороку у вигляді звіту - до 01 березня наступного року. У разі якщо 01 березня припадає на вихідний або святковий день, звіт подається у перший після нього робочий день;

щороку у вигляді звіту про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, - до 20 березня наступного року. У разі якщо 20 березня припадає на вихідний або святковий день, звіт подається у перший після нього робочий день;

щокварталу у вигляді звіту щодо зведених даних про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну - до 30 числа наступного за звітним місяця. У разі якщо 30 число наступного за звітним місяця припадає на вихідний або святковий день, звіт подається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про непередбачені побічні реакції, побічні реакції, що призвели до смерті пацієнта, про групові побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів (за винятком вакцин, туберкуліну) за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну) - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу (за винятком вакцин, туберкуліну);

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про групові побічні реакції та/або серйозні побічні реакції, пов’язані з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцини, туберкуліну, включаючи пристрій для введення, що надається виробником вакцини, туберкуліну, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну та копії протоколів розслідування серйозних та/або групових НППІ при застосуванні вакцин, туберкуліну та встановлення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ й застосуванням вакцин, туберкуліну (далі - протокол розслідування НППІ) за формою, наведеною у додатку до Положення про центральну і регіональні групи оперативного реагування на несприятливі події після імунізації/туберкулінодіагностики, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2016 року № 996, - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що пов’язані з програмною помилкою імунізації, туберкулінодіагностики при застосуванні вакцини, туберкуліну, за наявності інформації згідно з протоколом розслідування НППІ - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ (летальний випадок), що зареєстрована(ий) протягом 30 діб після імунізації, туберкулінодіагностики, - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром карти-повідомлення.

Якщо строк подання інформації припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

4) Центральній групі оперативного реагування:

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що містять інформацію про клінічні прояви, що не зазначені в інструкції для медичного застосування або переліку клінічних проявів побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну (далі - перелік клінічних проявів) (додаткок 3) та строках розвитку клінічних проявів побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну (далі - строки розвитку клінічних проявів) (додаток 4), карт-повідомлень, що стали підставою для формування сигналів, - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими НППІ та застосуванням серії (серій), вакцини (вакцин), туберкуліну;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ (летальний випадок), що зареєстрована(ий) протягом 30 діб після імунізації/туберкулінодіагностики, - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром карти-повідомлення;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що пов’язані з програмною помилкою імунізації/туберкулінодіагностики при застосуванні вакцини, туберкуліну, за наявності інформації згідно з протоколом розслідування НППІ - не пізніше 48 годин з дня отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну.

Якщо строк подання інформації припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

5) ВООЗ;

6) на вимогу фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності у передбачених законодавством випадках.

3. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надає Центру копії (у паперовому та/або електронному вигляді) усіх отриманих карт-повідомлень (включаючи НППІ та інформацію про летальний випадок) незалежно від джерела їх надходження - не пізніше 48 годин з дня їх отримання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

4. Центр аналізує інформацію, надану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідно до пункту 3 цього розділу, та надає результати цього аналізу Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками не пізніше 48 годин з дня отримання такої інформації. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

5. Територіальні органи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надають представникам Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях та Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками копії (у паперовому та/або електронному вигляді) усіх отриманих карт-повідомлень - не пізніше 48 годин з дня їх отримання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

6. Представники Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях надають Центру карти-повідомлення та/або їх копії (у паперовому та/або електронному вигляді):

про випадки побічних реакцій, що призвели до смерті пацієнта, та/або відсутності ефективності лікарського засобу - не пізніше 48 годин з дня їх отримання;

про усі інші випадки побічних реакцій - не пізніше 15 днів з дня їх отримання.

У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

7. Центр надає до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, - не пізніше 48 годин з дня їх отримання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

8. Структурні підрозділи з питань охорони здоров’я при отриманні карт-повідомлень або їх копій (у паперовому та/або електронному вигляді) про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, надають цю інформацію до відповідної клініко-експертної комісії, що проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування щодо випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, - не пізніше 48 годин з дня отримання такої інформації. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

9. Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування щодо випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, здійснюється клініко-експертною комісією із залученням представників Центру з питань фармаконагляду із відповідної адміністративно-територіальної одиниці та інших фахівців за згодою.

10. За результатами роботи клініко-експертної комісії складаються протокол та висновок клініко-експертної комісії щодо випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, які надаються до Міністерства охорони здоров’я України, Центру та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками не пізніше 24 годин з дня їх складання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

ІV. Порядок дій керівників структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, керівників закладів охорони здоров’я та медичних працівників щодо здійснення фармаконагляду

1. Керівники структурних підрозділів з питань охорони здоров’я:

1) призначають відповідальну особу за складання звіту за формою первинно-облікової документації № 69 «Звіт про випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарських засобів, та/або несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики у закладах охорони здоров’я за 20__ рік» (далі - форма № 69), наведеною у додатку 5 до цього Порядку, у термін, визначений підпунктом 2 цього пункту (зведений звіт складається на підставі даних форми № 69, що подаються відповідальними особами з питань фармаконагляду закладів охорони здоров’я, за формою № 69 та подається у строк, визначений підпунктом 2 пункту 3 цього розділу);

2) забезпечують своєчасне подання до Центру звіту за формою № 69 до 30 січня наступного за звітним року за підписом керівника відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я у паперовому та електронному вигляді (таблиця Excel). На титульній сторінці форми № 69 вказуються поштова та електронна адреси (зведений звіт за формою № 69 у паперовому вигляді подається до Центру разом із супровідним листом на адресу, що зазначена у формі № 69. Зведений звіт за формою № 69 в електронному вигляді подається на електронну адресу, що зазначена у формі № 69);

3) забезпечують своєчасне подання до Центру протоколів розслідування НППІ та карт-повідомлень за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку;

4) призначають відповідальну особу за складання загального звіту за картами епідрозслідування про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених (далі - загальний звіт), за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку. Загальний звіт складається на підставі даних карт епідрозслідування про випадок захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених (далі - карта епідрозслідування), за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку;

5) забезпечують своєчасне подання загального звіту до Центру в електронному вигляді у строк до 30 січня наступного за звітним року. Загальний звіт подається на електронну адресу, що зазначена у вимогах до його заповнення;

6) забезпечують щокварталу своєчасне подання до Центру зведених даних про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну (далі - зведені дані) в електронному та паперовому вигляді разом із супровідним листом за підписом керівника відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за формою, наведеною у переліку клінічних проявів, на поштову та електронну адреси, що зазначені у вимогах до складання зведених даних, у строк до 10 числа наступного за звітним місяця. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, зведені дані подаються у перший після нього робочий день;

7) заслуховують щопівроку питання про стан подання медичними працівниками інформації про випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ на засіданнях колегій структурних підрозділів з питань охорони здоров’я;

8) включають до складу атестаційних комісій при підпорядкованих структурних підрозділах з питань охорони здоров’я представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях (за згодою).

2. Керівник Державного підприємства «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров’я України (далі - Укрвакцина) призначає відповідальну особу за складання та подання звіту щодо кількісного розподілу вакцин по адміністративно-територіальних одиницях, що подається до Центру за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку, протягом 48 годин з дня отримання від нього письмового запиту.

3. Керівники закладів охорони здоров’я призначають заступника головного лікаря з лікувальної роботи (або іншу особу, яка має вищу медичну та/або фармацевтичну освіту) відповідальною особою з питань фармаконагляду та забезпечують:

1) своєчасне подання медичними працівниками карт-повідомлень та інформації про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, у строк, визначений пунктом 9 цього розділу;

2) своєчасне подання до відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я звіту за формою № 69 (за винятком таблиці 1001) у строк до 20 січня наступного за звітним року у паперовому та електронному вигляді (таблиця Excel). Звіт за формою № 69 у паперовому та електронному вигляді подається разом із супровідним листом за підписом керівника закладу охорони здоров’я на поштову та електронну адреси відповідних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я;

3) своєчасне подання до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560 (далі - повідомлення про інфекційне захворювання), у випадку інфекційного захворювання у пацієнта, щепленого проти відповідної інфекції, у строк не пізніше 12 годин після виявлення такого пацієнта.

4. Відповідальна особа з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’я:

1) створює стандартні операційні процедури щодо порядку дій у разі виникнення побічних реакцій лікарського засобу, вакцин, туберкуліну, відсутності ефективності лікарського засобу, НППІ та ознайомлює з ними медичних працівників;

2) веде облік карт-повідомлень;

3) складає звіт за формою № 69 (за винятком таблиці 1001) та подає у строк, визначений підпунктом 2 пункту 3 цього розділу, до відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я. Звіт за формою № 69 складається на підставі даних копій карт-повідомлень, що подаються медичними працівниками закладу охорони здоров’я. Звіт за формою № 69 (за винятком таблиці 1001) у паперовому та електронному вигляді (таблиця Excel) подається разом із супровідним листом за підписом керівника закладу охорони здоров’я на поштову та електронну адреси відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я;

4) співпрацює зі співробітниками із фармаконагляду Центру в адміністративно-територіальних одиницях з питань здійснення фармаконагляду (аналізу випадків побічних реакцій при застосуванні лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ, виявлення системних помилок, навчання тощо);

5) сприяє реалізації заходів з мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

6) веде облік побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну;

7) складає та надає відповідальній особі структурного підрозділу з питань охорони здоров’я зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну щомісяця до 05 числа наступного за звітним місяця за формою, наведеною у переліку клінічних проявів. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну надаються у перший після нього робочий день. Зведені дані у паперовому та електронному вигляді подаються разом із супровідним листом за підписом керівника закладу охорони здоров’я на поштову та електронну адреси відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я.

5. Керівники закладів охорони здоров’я забезпечують надання копій документів первинної медичної документації закладу охорони здоров’я у разі надходження запиту Центру.

6. Медичні працівники інформують:

1) пацієнтів (батьків чи законних представників) про ті побічні реакції, що можуть виникнути при застосуванні лікарських засобів, та необхідність звернення за медичною допомогою до закладу охорони здоров’я у разі погіршення стану здоров’я після застосування лікарського засобу;

2) осіб, які підлягають імунізації, туберкулінодіагностиці (батьків чи законних представників), про ті побічні реакції, що можуть виникнути після застосування певної вакцини, туберкуліну, та необхідність звернення за медичною допомогою до закладу охорони здоров’я у разі будь-якого погіршення стану здоров’я після проведення імунізації/туберкулінодіагностики.

7. Медичні працівники виявляють:

1) побічні реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, відсутність ефективності лікарського засобу, будь-яке погіршення стану здоров’я та будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, при зверненні пацієнта, імунізованої особи або особи, якій було проведено туберкулінодіагностику, до закладу охорони здоров’я;

2) НППІ та інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування вакцини, туберкуліну, при зверненні імунізованої особи або особи, якій було проведено туберкулінодіагностику.

8. Медичні працівники своєчасно подають до Центру карти-повідомлення про будь-які побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, відсутність ефективності лікарського засобу та про НППІ у строки, визначені пунктом 9 цього розділу.

9. Карта-повідомлення подається у паперовому та/або електронному вигляді. Електронна форма карти-повідомлення знаходиться за посиланням https://aisf.dec.gov.ua. Копія карти-повідомлення подається відповідальній особі з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’я для складання звіту за формою № 69.

Карта-повідомлення подається до Центру у такі строки:

у випадку розвитку несерйозної побічної реакції/НППІ при застосуванні лікарського засобу - протягом 90 днів;

у випадку розвитку серйозної побічної реакції/НППІ при застосуванні лікарського засобу - протягом 15 днів;

у випадку розвитку відсутності ефективності при застосуванні лікарського засобу - протягом 48 годин;

у випадку розвитку побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарського засобу, та/або несприятливої події після імунізації/туберкулінодіагностики, що призвели до смерті пацієнта, - протягом 48 годин.

У разі якщо зазначені строки припадають на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

10. Інформація про побічну реакцію лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики заноситься лікарем до первинної облікової медичної документації.

11. Медичні працівники своєчасно подають до Центру та групи оперативного реагування відповідних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я (далі - регіональна група оперативного реагування) карти-повідомлення про НППІ після застосування вакцини, туберкуліну у строк не пізніше 48 годин після реєстрації НППІ. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

12. Карта-повідомлення подається до Центру та до регіональної групи оперативного реагування у паперовому та/або електронному вигляді. Копія карти-повідомлення надається відповідальній особі з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’я для складання форми № 69.

13. Вимоги до створення, складу і завдання регіональних та центральної груп оперативного реагування на несприятливі події після імунізації/ туберкулінодіагностики визначені Положенням про центральну і регіональні групи оперативного реагування на несприятливі події після імунізації/туберкулінодіагностики, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2016 року № 996.

14. Медичні працівники закладу охорони здоров’я, де проводиться щеплення, здійснюють моніторинг та надають інформацію щодо захворюваності у щеплених на інфекції, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики.

У разі виявлення випадку інфекційного захворювання медичні працівники заповнюють первинну облікову медичну документацію (повідомлення про інфекційне захворювання) та надають її до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я у строк не пізніше 12 годин після виявлення такого захворювання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

15. Відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я при отриманні повідомлення про інфекційне захворювання проводить епідеміологічне розслідування за місцем виникнення/виявлення захворювання.

У разі якщо під час епідеміологічного розслідування буде з’ясовано, що має місце випадок інфекційного захворювання у особи, щепленої проти відповідної інфекції, відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я заповнює карту епідрозслідування у строк не пізніше 48 годин з дня з’ясування. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

16. Відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я складає загальний звіт на підставі даних карт епідрозслідування. Загальний звіт в електронному вигляді разом із супровідним листом подається до Центру на електронну адресу, що зазначена у вимогах до його заповнення, щороку до 30 січня наступного за звітним року. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

V. Здійснення фармаконагляду заявником

1. Загальні вимоги до системи фармаконагляду у заявника

1. Заявник створює, забезпечує та гарантує функціонування у себе системи фармаконагляду в Україні, що є обов’язковою умовою обігу лікарських засобів, вакцин, туберкуліну на території України.

2. Система фармаконагляду складається з елементів, що дають змогу здійснювати моніторинг безпеки лікарських засобів, вакцин, туберкуліну та визначати будь-які зміни співвідношення користь/ризик, а саме:

1) наявність УОВФ у заявника. Якщо заявник знаходиться в Україні, УОВФ має бути в штаті заявника. Якщо заявник знаходиться не в Україні, на території України має бути визначена єдина КОВФ в Україні, підпорядкована УОВФ заявника. Дані про УОВФ та КОВФ в Україні мають міститися в МФСФ заявника. УОВФ/КОВФ в Україні повинні мати вищу медичну або фармацевтичну освіту (провізор, клінічний провізор). За наявності лише вищої фармацевтичної освіти УОВФ/КОВФ в Україні повинна мати змогу звернутись до особи з вищою медичною освітою (за необхідності). Кожна система фармаконагляду може мати лише одну УОВФ/КОВФ в Україні. Має бути передбачена процедура заміщення УОВФ та/або КОВФ в разі її відсутності;

2) наявність структурованої системи організації фармаконагляду, її оновлення і підтримка;

3) документування всіх процедурних процесів;

4) створення та забезпечення функціонування баз даних, що використовуються заявником при здійсненні фармаконагляду;

5) залучення (у разі необхідності) до здійснення фармаконагляду інших юридичних та/або фізичних осіб та підприємств, установ, організацій шляхом укладення договірних відносин;

6) забезпечення навчання персоналу заявника для виконання дій, пов’язаних із фармаконаглядом;

7) створення системи якості фармаконагляду;

8) ведення документації із фармаконагляду, включаючи її зберігання та архівування;

9) створення та підтримка системи управління ризиками.

3. УОВФ/КОВФ в Україні мають обов’язки (але не виключно) щодо:

1) створення та підтримки системи збору, оцінки та надання до Центру інформації про побічні реакції, відсутність ефективності, НППІ, інших даних, пов’язаних з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, а також будь-яких даних, необхідних для оцінки ризику і користі при застосуванні лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, включно із системою якості;

2) складання (для КОВФ - у разі необхідності) та/або подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки (далі - регулярний звіт з безпеки) відповідно до періодичності подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки лікарських засобів, вакцин, туберкуліну за міжнародною непатентованою назвою активного фармацевтичного інгредієнта або комбінацій активних фармацевтичних інгредієнтів (далі - періодичність подання регулярних звітів з безпеки) (додаток 10);

3) складання (для КОВФ - у разі необхідності) та/або надання планів управління ризиками;

4) надання на всі запити Центру додаткової інформації, необхідної для оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, у тому числі даних про обсяги продажу лікарського засобу або експозицію пацієнтів, які зазнали впливу лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

5) забезпечення надання будь-яких даних, необхідних для оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, включаючи інформацію про післяреєстраційні дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

6) надання повідомлення до Центру, вжиття необхідних заходів та внесення відповідних змін і доповнень до інформації з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, відображеної в інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, у випадку виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я і життя людей або зміни оцінки співвідношення користь/ризик у бік ризику, про які УОВФ/КОВФ стало відомо;

7) забезпечення навчання персоналу заявника для виконання дій, пов’язаних із фармаконаглядом.

4. У випадку внесення змін до системи фармаконагляду заявник оновлює її, підтримує та подає на вимогу Центру МФСФ документ, що містить опис системи фармаконагляду заявника, який використовується заявником стосовно одного або декількох лікарських засобів, вакцин, туберкуліну. МФСФ складається відповідно до структури, наведеної у додатку 11 до цього Порядку, та містить інформацію про:

1) УОВФ/КОВФ;

2) організаційну структуру заявника, включаючи систему фармаконагляду, що забезпечує збір, визначення, оцінку та подання вірогідної інформації про побічні реакції, відсутність ефективності, НППІ, а також будь-яких інших даних, необхідних для оцінки ризику і користі при застосуванні лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

3) фізичних та/або юридичних осіб, залучених заявником до здійснення фармаконагляду;

4) джерела інформації про безпеку застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

5) перелік та стислий функціональний опис баз даних, що використовуються заявником при здійсненні фармаконагляду;

6) процеси у фармаконагляді, включаючи перелік стандартних операційних процедур, що використовуються при здійсненні фармаконагляду, опис документації з фармаконагляду, включаючи документацію, що зберігається в архіві, інші види документації, що стосуються здійснення фармаконагляду;

7) результативність системи фармаконагляду;

8) систему якості у фармаконагляді, включаючи опис системи навчання персоналу заявника із зазначенням інформації про навчання, з урахуванням функціональних обов’язків персоналу заявника, із наданням стислого опису зобов’язань заявника для гарантії якості аудиту системи фармаконагляду, включаючи аудит системи фармаконагляду та аудит фізичних та/або юридичних осіб, які залучені заявником до здійснення фармаконагляду.

2. Вимоги до подання заявником повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарських засобів

1. при поданні заявником повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарських засобів заявник своєчасно подає до Центру:

1) у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки серйозних побічних реакцій на лікарські засоби, вакцини, туберкулін, які були зафіксовані при їх застосуванні в Україні та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між побічною реакцією та застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - не пізніше 15 календарних днів з дня отримання такої інформації;

2) у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки несерйозних побічних реакцій на лікарські засоби, вакцини, туберкулін, які були зафіксовані при їх застосуванні в Україні та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між побічною реакцією та застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - не пізніше 90 календарних днів з дня отримання такої інформації;

3) у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки серйозних непередбачених побічних реакцій на лікарські засоби, вакцини, туберкулін, що призвели до смерті або становили загрозу для життя пацієнта, про всі підозрювані випадки передавання інфекції лікарським засобом, що були зафіксовані на території іншої країни та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо, за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - не пізніше 15 календарних днів з дня отримання такої інформації;

4) у будь-який спосіб достовірну інформацію про випадки порушень, що виникають у процесі виробництва вакцини, туберкуліну, включаючи пристрій для введення, - не пізніше 48 годин з дня отримання такої інформації.

Якщо строк подання інформації припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

5) інформацію про усі інші випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, які були зафіксовані на території іншої країни і про які йому стало відомо, - у складі чергового регулярного звіту з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну;

6) у будь-який спосіб достовірну інформацію про випадки відсутності ефективності, що були зафіксовані в Україні і виникли під час:

лікування станів, що загрожують життю або невідкладних, крім випадків, коли першоджерело повідомлення зазначає, що випадок відсутності ефективності пов’язаний із прогресуванням захворювання, а не із застосуванням лікарського засобу;

застосування вакцин;

застосування контрацептивів.

Інформація подається не пізніше 15 календарних днів з дня її отримання. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

7) інформацію про всі інші ідентифіковані випадки відсутності ефективності лікарського засобу, про які йому стало відомо, - у складі чергового регулярного звіту.

2. Повідомлення про побічні реакції лікарських засобів, вакцин, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарських засобів подається з наданням інформації, зазначеної у пункті 7 цієї глави, у паперовому та/або в електронному вигляді за посиланням https://aisf.dec.gov.ua.

3. Повідомлення про випадок побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу заявник подає до Центру у вигляді інформації про побічні реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що виникали у одного пацієнта в певний момент часу.

4. Заявник враховує повідомлення про випадки побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу, отримані ним електронним шляхом або іншим методом від пацієнтів та/або їх законних представників або медичних працівників.

5. Заявник співпрацює з Центром щодо виявлення повторних повідомлень про випадки побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу.

6. Повідомлення про випадок побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу має містити щонайменше інформацію, за допомогою якої можна ідентифікувати повідомника, пацієнта, одну побічну реакцію/відсутність ефективності і підозрюваний(і) лікарський(і) засіб(оби), вакцину(и), туберкулін.

7. При поданні повідомлення про випадок побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу заявник надає всю наявну інформацію про кожний окремий випадок, включаючи:

1) адміністративну інформацію (вид повідомлення, дата, унікальний ідентифікаційний номер випадку, а також унікальний ідентифікатор відправника і відправника; дата, коли було вперше отримано інформацію від джерела, та дата отримання найновішої інформації (точні); інші ідентифікатори та їх джерела, а також посилання на додаткові доступні документи, що належать відправнику повідомлення, про випадок побічної реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу, коли застосовано);

2) посилання відповідно до міжнародних та вітчизняних вимог щодо публікацій - для інформації про випадки побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу (за даними літературних джерел), у тому числі вичерпне резюме статті англійською або українською мовою. У разі якщо стаття викладена англійською мовою, слід надати переклад резюме українською мовою. На запит Центру заявник, який передав первинне повідомлення, надає копію відповідної статті з урахуванням обмежень авторського права, а також повний переклад цієї статті українською мовою у разі, якщо стаття викладена англійською мовою;

3) вид, назву і номер, присвоєний спонсором, або реєстраційний номер дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну - для повідомлень про випадки побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу при проведенні цього неінтервенційного дослідження;

4) інформацію про першоджерело(а) (інформацію, що ідентифікує джерело повідомлення, включаючи назву країни, де проживає повідомник, та його професійну кваліфікацію);

5) інформацію, що ідентифікує пацієнта й одного з батьків у випадку повідомлення батьки - дитина, включаючи вік на момент виникнення побічної реакції/відсутності ефективності, вікову групу, гестаційний вік, коли реакція/явище спостерігалася(ося) у плода, вагу, зріст, стать, дату останнього менструального та/або гестаційного періоду на момент виникнення побічної реакції/відсутності ефективності;

6) анамнез і супутні захворювання пацієнта;

7) торговельну(і) назву(и) лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну, що підозрюється(ються) у спричиненні побічної реакції та/або відсутності ефективності, у тому числі супутніх лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, або, якщо назва невідома, активний(і) фармацевтичний(і) інгредієнт(и) і будь-які інші дані, що дають змогу ідентифікувати лікарський(і) засіб(оби), вакцину(и), туберкулін, у тому числі найменування заявника/виробника, номер реєстраційного посвідчення, країну, де зареєстрований лікарський засіб, вакцина, туберкулін, форму випуску та спосіб застосування, показання для застосування у цьому випадку, застосовані дози, дату початку застосування і дату закінчення застосування, вжиті заходи щодо усунення проявів побічної реакції, включаючи фармакотерапію, результат відміни та повторного призначення підозрюваного(их) лікарського(их) засобу(ів), вакцини;

8) для біологічних лікарських засобів - номер серії. Для того, щоб отримати номер серії, якщо він не вказаний у первинному повідомленні, у заявника має бути наявна процедура збору додаткової інформації;

9) супутні лікарські засоби, вакцини, туберкулін, що не підозрюються у спричиненні побічної реакції/відсутності ефективності, фармакотерапію пацієнта (батьків) у минулому, при доцільності;

10) інформацію про підозрювану(і) побічну(і) реакцію(ї)/відсутність ефективності (дата початку і дата завершення або тривалість, серйозність, наслідок підозрюваної(их) побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності на момент останнього спостереження пацієнта, проміжок часу, що минув від початку застосування підозрюваного лікарського засобу, вакцини, туберкуліну і початку побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності, терміни та дані, зазначені у документації про побічну(і) реакцію(ї)/відсутність ефективності, які використовувало першоджерело для опису побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності, та країна, на території якої виникла(и) побічна(і) реакція(ї) та/або відсутність ефективності);

11) результати тестів і процедур, що стосуються дослідження пацієнта;

12) дату і повідомлену причину смерті, у тому числі причину смерті, встановлену за результатами патолого-анатомічного дослідження;

13) опис випадку (надається за можливості уся пов’язана інформація).

Інформація подається в логічній послідовності (розвиток ситуації у часі, у хронології нагляду за пацієнтом, включаючи клінічний перебіг, терапію, наслідки та отриману у подальшому додаткову інформацію; будь-які доречні результати патолого-анатомічного дослідження; інформація щодо причинно-наслідкового зв’язку між проявами побічної реакції/відсутності ефективності та застосуванням підозрюваного лікарського засобу, вакцини, туберкуліну; причина анулювання або внесення змін до повідомлення про побічні реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарського засобу).

8. Заявник реєструє відомості, необхідні для отримання у подальшому додаткової інформації про побічні реакції лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутність ефективності лікарських засобів. Наступні повідомлення належним чином документуються.

3. Вимоги до подання заявником регулярних звітів з безпеки

1. Заявник подає до Центру повний регулярний звіт з безпеки відповідно до структури регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та вимог до його заповнення, наведених у додатку 12 до цього Порядку. Регулярний звіт з безпеки подається у паперовому вигляді, додатки до регулярного звіту з безпеки можуть бути подані в електронному вигляді. Повний регулярний звіт з безпеки подається українською або англійською мовою з періодичністю, зазначеною у пункті 2 цієї глави. У разі подання регулярного звіту англійською мовою розділи ІІІ «Заходи з безпеки, вжиті протягом звітного періоду», IV «Зміни у довідковій інформації з безпеки», XVIII «Інтегрований аналіз користь/ризик для зареєстрованих показань» та XIX «Висновки та заходи» або інші розділи, що містять таку інформацію, подаються в перекладі українською мовою. Розділи XVI «Оцінка сигналів та ризиків» та XVII «Оцінка користі» регулярного звіту з безпеки подаються в перекладі українською мовою у разі потреби на вимогу Центру.

2. Регулярний звіт з безпеки подається з такою періодичністю:

1) для лікарського засобу, що зареєстрований в Україні як у першій країні світу або вперше у будь-якій іншій країні світу, - кожні 6 місяців протягом перших двох років (незалежно від наявності лікарського засобу в обігу), один раз на рік протягом наступних двох років та надалі - 1 раз кожні три роки, починаючи з дати реєстрації лікарського засобу. Якщо строки подання регулярних звітів з безпеки, зазначені в цьому підпункті, збігатимуться зі строками відповідно до періодичності подання регулярних звітів з безпеки, - регулярний звіт з безпеки подається відповідно до строків, зазначених у періодичності подання регулярних звітів;

2) або відповідно до періодичності, зазначеної у реєстраційному посвідченні при його видачі, згідно з підпунктом 1 пункту 3 цієї глави;

3) або згідно зі строком відповідно до періодичності подання регулярних звітів з безпеки;

4) для лікарських засобів, зареєстрованих після набрання чинності цим наказом, - згідно зі строками, зазначеними у періодичності подання регулярних звітів з безпеки, або за бажанням заявника, але не рідше встановленого законодавством строку;

5) за запитом/вимогою Центру.

3. Регулярний звіт з безпеки подається на всі лікарські засоби, крім генеричних лікарських засобів, лікарських засобів, що мають добре вивчене медичне застосування, традиційних рослинних та гомеопатичних лікарських засобів, за винятком випадків, коли надання регулярного звіту з безпеки для таких лікарських засобів:

1) є умовою видачі реєстраційного посвідчення;

2) вимагає Міністерство охорони здоров’я України та/або Центр у зв’язку з питаннями, пов’язаними з даними фармаконагляду, або через відсутність регулярного звіту з безпеки для активного фармацевтичного інгредієнта після видачі реєстраційного посвідчення (наприклад, коли дію реєстраційного посвідчення референтного лікарського засобу в Україні припинено);

3) строки визначені періодичністю подання регулярних звітів з безпеки.

Заявники лікарських засобів, яким більше не потрібно подавати регулярний звіт з безпеки, продовжують регулярну оцінку безпеки своїх лікарських засобів та повідомляють про будь-яку нову інформацію з безпеки, що впливає на співвідношення користь/ризик, та інформацію про лікарський засіб, що зазначена в інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці лікарського засобу.

4. Регулярний звіт з безпеки складається та подається відповідно до таких строків:

1) протягом 70 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) - для регулярних звітів з безпеки, що охоплюють звітний період до 12 місяців включно;

2) протягом 90 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) - для регулярних звітів з безпеки, що охоплюють звітний період понад 12 місяців;

3) відповідно до строків, вказаних у запитах, для регулярних звітів з безпеки на запит;

4) протягом 90 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) - для регулярних звітів з безпеки в інших випадках.

5. При зміні частоти подання та/або строків подання регулярного звіту з безпеки заявник подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення у визначеному законодавством порядку. Застосовується у випадках, коли заявник виявив бажання подавати регулярний звіт з безпеки за іншою періодичністю, але не рідше встановленого законодавством строку.

6. При перереєстрації лікарського засобу, вакцини, туберкуліну в Україні заявник подає до Центру разом із документами, необхідними для проведення експертизи матеріалів для державної перереєстрації лікарського засобу, вакцини, туберкуліну згідно із законодавством України, зведені дані про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення за формою, наведеною у додатку 13 до цього Порядку.

7. Якщо не зазначено інше у періодичності подання регулярних звітів з безпеки та періодичність подання регулярного звіту з безпеки не зазначена як умова видачі реєстраційного посвідчення, заявник складає регулярний звіт з безпеки для активного фармацевтичного інгредієнта (далі - АФІ) на всі лікарські форми. Регулярний звіт з безпеки охоплює усі показання, способи застосування, форми випуску і силу дії незалежно від того, зареєстровані чи ні такі лікарські засоби, вакцини, туберкулін під різними торговельними назвами і за різними типами заявок на реєстрацію. За необхідності дані, що стосуються окремого показання, форми випуску, способу застосування чи сили дії, подаються в окремому розділі регулярного звіту з безпеки і відповідним чином мають бути розглянуті будь-які питання з безпеки.

8. Якщо не зазначено інше у періодичності подання регулярних звітів та періодичність подання регулярного звіту з безпеки не зазначена як умова видачі реєстраційного посвідчення, а також якщо АФІ, на який поширюється дія регулярного звіту з безпеки, також зареєстрований як складова фіксованої комбінації, заявник або подає окремий регулярний звіт з безпеки для комбінації АФІ, що зареєстровані тим самим заявником, з перехресними посиланнями на регулярний(і) звіт(и) з безпеки для окремого АФІ, або подає дані для комбінації в межах регулярного звіту з безпеки для одного АФІ.

9. Регулярний звіт з безпеки містить:

1) резюме даних щодо користі та ризиків лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну, включаючи результати усіх досліджень з урахуванням потенційного впливу на реєстраційне посвідчення;

2) наукову оцінку співвідношення користь/ризик лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну, що повинна базуватись на всіх даних, включаючи дані клінічних випробувань за незареєстрованими показаннями, та популяцій;

3) всі дані щодо обсягу продажу та інші дані щодо обсягу призначень (виписаних рецептів) лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну, що відомі заявнику, включаючи оцінку популяції, яка зазнала впливу лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну.

Регулярний звіт з безпеки ґрунтується на всіх доступних даних і зосереджується на новій інформації з безпеки медичного застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну за звітний період. У регулярному звіті з безпеки також надається оцінка експозиції, яка піддавалась впливу лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, в тому числі надаються всі дані, що стосуються обсягу продажу й обсягу призначень лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну. Оцінка експозиції повинна супроводжуватися якісним і кількісним аналізом фактичного використання, що має показувати (де це доречно), як фактичне використання відрізняється від показаного застосування, ґрунтуючись на всіх наявних у розпорядженні заявника даних, включаючи результати неінтервенційних досліджень і досліджень використання лікарських засобів.

10. Регулярний звіт з безпеки містить результати оцінки ефективності діяльності з мінімізації ризиків, пов’язаних з оцінкою співвідношення користь/ризик.

11. Регулярний звіт з безпеки містить висновок щодо необхідності здійснення певних заходів, включаючи необхідність внесення змін та/або доповнень до інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну, щодо яких подається регулярний звіт з безпеки.

12. У разі необхідності внесення змін до інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського засобу заявник не пізніше 60 календарних днів подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення відповідно до Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 серпня 2005 року № 426, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2015 року за № 1210/27655 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2015 року № 460) (далі - Порядок проведення експертизи).

13. Заявник перед оприлюдненням інформації з безпеки лікарських засобів, включаючи листи-звернення до спеціалістів системи охорони здоров’я, громадськості, медичних та/або фармацевтичних працівників, попередньо узгоджує цю інформацію з Міністерством охорони здоров’я України та/або Центром, за винятком тих випадків, що потребують термінового оприлюднення такої інформації за одночасного інформування про це Міністерства охорони здоров’я України та/або Центру.

4. Вимоги до системи управління ризиками у системі фармаконагляду заявника

1. Заявник створює та підтримує систему управління ризиками у системі фармаконагляду.

2. Заявник створює та надає до Центру плани управління ризиками:

1) для усіх нових заяв на реєстрацію лікарських засобів, у тому числі генеричних лікарських засобів (за винятком традиційних та гомеопатичних лікарських засобів, що реєструються за спрощеною процедурою відповідно до Порядку проведення експертизи);

2) у разі змін, що потребують нової реєстрації, зокрема нової лікарської форми, нового способу введення, нового процесу виробництва біотехнологічного лікарського засобу, педіатричних показань та інших істотних змін в показаннях тощо;

3) у разі появи/виявлення нових даних, що впливають на співвідношення користь/ризик лікарського засобу, поточну специфікацію, план з фармаконагляду, заходи з мінімізації ризиків чи їх ефективність, або протягом 60 днів після досягнення важливих результатів щодо фармаконагляду або мінімізації ризиків;

4) у разі перереєстрації, якщо план управління ризиками необхідний за результатами оцінки співвідношення користь/ризик відповідно до положень додатка 15 до Порядку проведення експертизи;

5) на вимогу Центру протягом 60 днів після подання запиту.

3. Якщо при підготовці регулярного звіту з безпеки виникає необхідність внесення змін до плану управління ризиками (внаслідок появи/виявлення нових даних з безпеки та/або інших даних), разом із регулярним звітом з безпеки подається оновлена версія плану управління ризиками. У цьому випадку непотрібно подавати окрему заяву на зміни для подання плану управління ризиками.

4. Для тих лікарських засобів, що не потребують створення планів управління ризиками, згідно з підпунктом 1 пункту 2 цієї глави заявник підтримує файл специфікації важливих ідентифікованих ризиків, важливих потенційних ризиків і відсутньої інформації з метою підготовки регулярного звіту з безпеки.

5. Якщо інше не зазначено як умова видачі реєстраційного посвідчення та у разі доцільності план управління ризиками може бути складений для лікарських засобів, вакцин, що містять однакові АФІ, належать одному й тому самому заявнику і можуть підпадати під дію (бути предметом) одного плану управління ризиками.

6. План управління ризиками подається у форматі окремого документа відповідно до структури, наведеної у додатку 14 до цього Порядку, або іншої структури, що містить модулі, частини, розділи, аналогічні викладеним у додатку 14 до цього Порядку, включаючи інформацію щодо заходів з мінімізації ризиків, резюме плану управління ризиками, план з фармаконагляду. План управління ризиками надається у паперовому вигляді, а додатки до нього можуть бути подані в електронному вигляді. При створенні плану управління ризиками слід враховувати вимоги до заповнення залежно від типу заяви на реєстрацію лікарського засобу, наведені у додатку 14 до цього Порядку. План управління ризиками подається українською або англійською мовою. У разі подання плану управління ризиками англійською мовою частини V «Заходи з мінімізації ризиків» та VI «Резюме плану управління ризиками» подаються в перекладі українською мовою. Модуль СVIII «Резюме проблем з безпеки», частина ІІІ «План з фармаконагляду», частина IV «Плани щодо післяреєстраційних досліджень ефективності» подаються в перекладі українською мовою на вимогу Центру. Кожний поданий план управління ризиками повинен мати унікальний номер версії і дату його створення.

План управління ризиками повинен містити:

визначення і характеристику профілю безпеки лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну;

зазначення того, як сприяти подальшій характеристиці профілю безпеки лікарського(их) засобу(ів) , вакцини (вакцин), туберкуліну;

документування заходів для запобігання чи мінімізації ризиків, пов’язаних з лікарським засобом, вакциною, туберкуліном, включаючи оцінку ефективності цих заходів;

документування післяреєстраційних зобов’язань, що були встановлені як умова видачі реєстраційного посвідчення.

7. Якщо у плані управління ризиками зазначено дані про післяреєстраційні дослідження, необхідно вказати, ким вони ініціюються, координуються (заявником на добровільних засадах чи відповідно до зобов’язань).

8. План управління ризиками повинен містити резюме плану управління ризиками.

У разі якщо план управління ризиками стосується більше одного лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, резюме плану управління ризиками складається для кожного лікарського засобу, вакцини, туберкуліну.

9. Резюме плану управління ризиками розміщується на сайті Центру.

10. У випадку оновлення плану управління ризиками, якщо такі зміни відбулися внаслідок отримання нової інформації, що може призвести до значної зміни співвідношення користь/ризик, або при досягненні значних етапів (результатів) з фармаконагляду чи мінімізації ризику заявник подає оновлений план управління ризиками до Центру не пізніше 30 календарних днів з дня складання оновленої версії. У разі отримання згоди від Центру заявник може подати тільки оновлені модулі, частини, розділи. Якщо необхідно, заявник подає на вимогу Центру оновлене резюме плану управління ризиками.

5. Вимоги до проведення післяреєстраційних досліджень з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну заявником

1. Післяреєстраційні неінтервенційні дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну (далі - дослідження з безпеки) здійснюються заявником на добровільних засадах чи відповідно до зобов’язань. Дослідження з безпеки передбачають збір даних з безпеки, що надходять від пацієнтів чи медичних працівників.

2. Дослідження з безпеки не проводиться, якщо факт його проведення сприяє просуванню лікарського засобу, вакцини, туберкуліну на фармацевтичний ринок.

3. Центр може вимагати від заявника надання протоколу і проміжних звітів про дослідження з безпеки.

4. Під час проведення дослідження з безпеки заявник здійснює моніторинг отриманих даних та аналізує їх вплив на співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну.

Заявник подає до Центру всю нову інформацію, що може вплинути на співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну. Ця вимога не скасовує необхідність подання результатів досліджень з безпеки у регулярних звітах з безпеки.

5. До проведення дослідження з безпеки заявник подає до Центру проект протоколу (цей та наступні пункти цієї глави стосуються тільки досліджень з безпеки, що ініціюються, управляються заявником згідно із зобов’язаннями).

6. Протягом 60 днів з дня отримання проекту протоколу Центр надає заявнику:

лист-повідомлення про затвердження або незатвердження проекту протоколу (у цьому разі Центр детально обґрунтовує несхвалення та зазначає, що проведення дослідження з безпеки сприяє просуванню лікарського засобу, вакцини, туберкуліну на фармацевтичний ринок або не відповідає меті дослідження з безпеки);

лист-повідомлення про те, що дослідження є клінічним дослідженням та відповідає законодавству України щодо проведення клінічних досліджень.

7. Заявник може розпочинати проведення дослідження з безпеки лише після отримання письмового дозволу від Центру.

Після отримання листа-повідомлення про затвердження протоколу заявник може розпочинати дослідження з безпеки відповідно до затвердженого протоколу. Після початку проведення дослідження з безпеки будь-які значні зміни до протоколу до їх впровадження подаються на затвердження до Центру. Центр проводить оцінку таких змін та інформує заявника про згоду або незгоду щодо їх впровадження.

8. Заявник упродовж 12 місяців з дня закінчення збору даних:

1) подає до Центру заключний звіт про дослідження з безпеки українською мовою, якщо дослідження проводилось тільки на території України, або англійською мовою, якщо дослідження проводилось і в інших країнах. У цьому випадку заявник подає переклад українською мовою назви, резюме (abstract) протоколу дослідження з безпеки;

2) подає до Центру резюме заключного звіту про дослідження з безпеки українською мовою в електронному вигляді;

3) оцінює результати дослідження з безпеки, у разі необхідності подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення відповідно до Порядку проведення експертизи;

4) забезпечує зберігання в електронному вигляді та доступність для аудитів аналітичного набору даних і статистичних програм, що використовувались для генерації даних, включених у заключний звіт про дослідження з безпеки;

5) забезпечує обробку та збереження усієї інформації з дослідження з безпеки, що дає змогу коректного звітування, інтерпретації та перевірки цієї інформації і забезпечує захист конфіденційної інформації про учасників дослідження з безпеки;

6) складає протоколи, заключні звіти та резюме досліджень з безпеки відповідно до структури, наведеної у додатку 15 до цього Порядку;

7) публікує результати проведеного дослідження з безпеки у спеціалізованих медичних виданнях протягом року з дати завершення дослідження з безпеки.

9. На підставі результатів дослідження з безпеки Центр може прийняти рішення щодо реєстраційного посвідчення з обґрунтуванням його прийняття та повідомленням заявника. У випадку прийняття рішення щодо необхідності внесення змін заявник подає до Центру заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення відповідно до Порядку проведення експертизи, включаючи інструкцію для медичного застосування.

10. Ця глава застосовується відповідно до законодавства щодо гарантування збереження здоров’я і дотримання прав учасників досліджень з безпеки.

VIІ. Здійснення фармаконагляду центром

1. Загальні положення здійснення фармаконагляду Центром

1. Центр для отримання інформації про побічні реакції, відсутність ефективності, НППІ та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, використовує будь-які методи збору інформації, включаючи метод спонтанних повідомлень, активний моніторинг, у тому числі активний моніторинг стаціонарів, рецептурний моніторинг, мета-аналіз, та залучає заявників, медичних працівників, юридичних та фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, пацієнтів та/або їх законних представників.

2. Центр проводить аналіз інформації про побічні реакції, відсутність ефективності, НППІ та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, отриманої з усіх доступних джерел та усіма методами, що використовуються при здійсненні фармаконагляду.

3. Центр при проведенні аналізу інформації, зазначеної у карті-повідомленні, з метою з’ясування достовірності зазначених у ній даних про побічні реакції, та/або відсутність ефективності, та/або НППІ та про будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, має право запитувати та отримувати копії документів, включаючи первинну облікову медичну документацію, у медичних працівників, у закладах охорони здоров’я, у заявників, в організаціях, у юридичних та фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, у пацієнтів та їх законних представників, що надали таку інформацію.

4. Центр проводить інформаційну та просвітницьку роботу з питань фармаконагляду серед медичних працівників, пацієнтів та/або їх законних представників та заявників із залученням представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях.

5. Центр уповноважує представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях організовувати та контролювати здійснення фармаконагляду в Україні на відповідному адміністративно-територіальному рівні за підтримки керівників усіх структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, медичних працівників, осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, заявників, керівників та працівників Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

6. Центр проводить регулярний аудит власної системи фармаконагляду й аудит системи фармаконагляду у заявника та оприлюднює їх результати.

7. Центр оприлюднює на веб-сайті перелік досліджень з безпеки лікарських засобів, вакцин, туберкуліну.

2. Порядок проведення Центром аудиту системи фармаконагляду заявників

1. Центр проводить аудит системи фармаконагляду заявників для з’ясування питань щодо її наявності та функціонування.

2. Аудити можуть бути:

1) планові:

якщо аудит системи фармаконагляду заявника раніше не проводився протягом 5 років після розміщення на фармацевтичному ринку України першого лікарського засобу, вакцини, туберкуліну заявника;

згідно з графіком проведення планових аудитів;

2) цільові:

з причин, що не стосуються питань, пов’язаних з безпекою лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, або з причин недотримання встановлених вимог (зміни в організаційно-правовій формі підприємств, значна зміна власної системи фармаконагляду тощо);

з причин, що стосуються питань, пов’язаних з безпекою лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, або з причин недотримання встановлених вимог (несвоєчасне подання повідомлень про випадки побічних реакцій лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та/або відсутності ефективності лікарського засобу, подання повідомлень не в повному обсязі, подання доповнень до огляду клінічних даних невідповідної якості, подання регулярних звітів з безпеки невідповідної якості, подання планів управління ризиками невідповідної якості, невідповідність даних, зазначених у повідомленнях, даним з інших джерел інформації; зміни у співвідношенні користь/ризик, результати попередніх аудитів, оприлюднення інформації з фармаконагляду, яка є необ’єктивною чи вводить в оману громадськість, тощо).

3. Аудит передбачає:

1) початок проведення не раніше ніж через 7 тижнів після надсилання попереднього повідомлення-запиту та узгодження із заявником початку його проведення, за винятком випадків, коли існує необхідність проведення аудиту без попередження або коли про проведення аудиту буде попереджено у строк менше ніж 7 тижнів. При цьому заявник надає Центру запитувані документи згідно з попереднім повідомленням-запитом не пізніше ніж за 14 календарних днів до початку проведення аудиту;

2) здійснення аудиту фахівцями з фармаконагляду Центру, які мають досвід роботи у сфері фармаконагляду та діяльність яких не призводить до конфлікту інтересів. У разі необхідності до участі у проведенні аудиту можуть залучатися інші фахівці (відповідно до особливостей застосування та безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну) за згодою. При проведенні аудиту обов’язковою умовою є присутність УОВФ/КОВФ заявника, також можуть бути присутні інші законні представники заявника у разі необхідності (за згодою);

3) збереження фахівцями, які проводять аудит, конфіденційної інформації, яку вони одержують під час його проведення, відповідно до вимог законодавства;

4) встановлення у разі наявності таких невідповідностей:

критичних - невідповідності, які унеможливлюють оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, що спричиняє негативні наслідки для здоров’я населення чи громадського здоров’я. Критичні невідповідності включають відсутність системи фармаконагляду або однієї чи декількох складових системи фармаконагляду;

суттєвих - невідповідності, які можуть негативно вплинути на оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, що може спричинити негативні наслідки для здоров’я населення чи громадського здоров’я. Суттєві невідповідності включають (але не виключно) порушення вимог щодо кваліфікації, освіти та обов’язків УОВФ/КОВФ, недоліки, виявлені у задокументованих процедурних процесах, пов’язаних зі здійсненням фармаконагляду, недоліки ведення баз даних системи фармаконагляду, недоліки ведення системи управління ризиками, недоліки ведення документації стосовно фармаконагляду;

несуттєвих - невідповідності, що не спричиняють негативного впливу на оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарського засобу, вакцини, туберкуліну та негативних наслідків для здоров’я населення чи громадського здоров’я;

5) складання звіту за результатами аудиту, який підтверджує факт проведення аудиту та у якому зазначаються зауваження щодо системи фармаконагляду (за наявності), виявлені порушення/недоліки, невідповідності;

6) надсилання звіту заявнику в строк до 30 календарних днів після повного завершення аудиту;

7) надсилання заявником до Центру для погодження інформації щодо строків коригувальних та запобіжних заходів для усунення заявником критичних і суттєвих невідповідностей та виявлених порушень (недоліків) під час проведеного аудиту (несуттєві невідповідності усуваються в робочому порядку).

4. Центр може провести цільовий аудит для підтвердження усунення невідповідностей.

5. У разі якщо протягом визначеного для усунення недоліків строку заявник не усуває критичні невідповідності, Центр подає до Міністерства охорони здоров’я України пропозиції про тимчасову заборону застосування лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення заявника у зв’язку з відсутністю у заявника системи фармаконагляду або її складових.

3. Вимоги до проведення аналізу інформації щодо безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну

1. Центр систематизує та аналізує:

1) отриману інформацію про побічні реакції, та/або відсутність ефективності, та/або НППІ, будь-які інші питання, пов’язані з безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

2) отриману інформацію про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

3) регулярні звіти з безпеки;

4) плани управління ризиками.

2. Центр проводить:

1) оцінку якості даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

2) зберігання даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

3) аналіз даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну;

4) оцінку причинно-наслідкового зв’язку, передбаченості/непередбаченості, ступеня серйозності;

5) аналіз інформації про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

6) виявлення/управління сигналом;

7) оцінку співвідношення користь/ризик;

8) оцінку ефективності заходів з мінімізації/усунення ризиків, вжитих заявником;

9) навчання з питань здійснення фармаконагляду;

10) післяреєстраційні неінтервенційні дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу, вакцини, туберкуліну (за необхідності).

3. Центр при проведенні аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, оцінки причинно-наслідкового зв’язку між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та застосуванням лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, оцінки причинно-наслідкового зв’язку між відсутністю ефективності та застосуванням лікарського засобу, передбаченості/непередбаченості, ступеня серйозності, інформації про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, а також оцінки співвідношення користь/ризик може залучати незалежних експертів та інших спеціалістів у разі необхідності (за згодою).

4. За результатами аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну Центр подає пропозиції до Міністерства охорони здоров’я України щодо прийняття рішень:

1) про повну або тимчасову заборону медичного застосування:

у разі виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, що призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я населення чи громадського здоров’я;

у випадках, коли ризик від застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну перевищує користь;

у разі невиконання заявником умов видачі реєстраційного посвідчення;

у разі невиконання заявником взятих на себе зобов’язань;

2) про обмеження застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну.

5. За результатами аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну Центр рекомендує заявнику:

1) внести уточнення, доповнення або зміни до інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського засобу, вакцини, туберкуліну з наданням вмотивованих висновків та рекомендацій;

2) провести дослідження з безпеки та ефективності;

3) розробити план управління ризиками.

6. Висновки Центру щодо подальшого медичного застосування лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну можуть бути оскаржені згідно з вимогами чинного законодавства України.

{Порядок в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

КЛАСИФІКАЦІЯ
несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

КАРТА-ПОВІДОМЛЕННЯ
для надання пацієнтом та/або його представником інформації про побічну реакцію лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики

{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ПЕРЕЛІК*
клінічних проявів побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну

__________
* Перелік не є вичерпним, також необхідно користуватися інструкцією для медичного застосування відповідних вакцин, туберкуліну, зареєстрованих в Україні.

ЗВЕДЕНІ ДАНІ
про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну
______________________________________________________________
(заклад охорони здоров’я, структурний підрозділ з питань охорони здоров’я)
за _____ період

__________
* Перелік не є вичерпним, також необхідно користуватися інструкцією для медичного застосування відповідних вакцин, туберкуліну, зареєстрованих в Україні.

ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВЕДЕНИХ ДАНИХ

1. Зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну заповнюються відповідальною особою в такому порядку:

1) у заголовку зведених даних зазначаються заклад охорони здоров’я, структурний підрозділ з питань охорони здоров’я та звітний період;

2) торговельна назва вакцини та туберкуліну;

3) найменування підприємства-виробника, країна;

4) серія вакцини та туберкуліну (правильно вказується серія із усіма наявними літерами (латиницею або кирилицею) та цифрами, зазначеними на упаковці вакцини або анатоксину чи алергену туберкульозного (наприклад: AD12CN234DE - правильний варіант заповнення серії, AД12CН234DE - неправильний варіант заповнення серії));

5) кількість фактично введених доз відповідної серії вакцини, туберкуліну;

6) кількість осіб, яким була проведена імунізація або туберкулінодіагностика конкретною серією вакцини, туберкуліну;

7) інформація про побічні реакції згідно з переліком клінічних проявів побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну, наведеним у додатку 1 до Порядку здійснення фармаконагляду, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2016 року № 996 (далі - Перелік). Якщо клінічні прояви побічної реакції не зазначені в Переліку, але зазначені в інструкції для медичного застосування відповідної вакцини, туберкуліну, ця побічна реакція наводиться у вільному рядку без зазначення коду;

8) у випадку відсутності за звітний період побічних реакцій у відповідній графі зведених даних має бути зазначено «0».

2. Зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну надаються до:

державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (вул. Ушинського, 40, м. Київ, 03151, Департамент фармаконагляду; тел/факс: +38 (044) 498-43-58; електронна адреса: vigilance@dec.gov.ua);

відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я у паперовому вигляді разом із супровідним листом (за місцезнаходженням відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я. В електронному вигляді на електронну адресу відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я).

{Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

СТРОКИ РОЗВИТКУ
клінічних проявів побічних реакцій при застосуванні вакцин, туберкуліну за кодами

__________
* У глибоко недоношених дітей, що народилися на 28 тижні вагітності або раніше.
** Тільки для пунктів 4.1-4.3.
***Перелік не є вичерпним, необхідно користуватися інструкцією для застосування відповідних вакцин та алергенів туберкульозних, зареєстрованих в Україні.

{Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ЗВІТ
про випадки побічних реакцій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, та/або відсутності ефективності лікарських засобів, та/або несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики

{Додаток 5 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

КАРТА-ПОВІДОМЛЕННЯ
про побічну реакцію лікарського засобу, вакцини, туберкуліну, та/або відсутність ефективності лікарського засобу, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики (НППІ)

{Додаток 6 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ЗАГАЛЬНИЙ ЗВІТ*
за картами епідрозслідування про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених

__________
* Надається до державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» в електронному вигляді на електронну адресу vigilance@dec.gov.ua та до відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я в електронному вигляді на його електронну адресу.
** Окремо на кожен номер надається перелік щеплень, отриманих протягом життя.

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗВІТУ

1. Епідномер (зазначається епідномер, який є унікальним для кожного окремого випадку захворювання на керовану інфекцію у щепленого і не може повторюватись у певній адміністративно-територіальній одиниці протягом звітного періоду. Окремо на кожен номер надається перелік всіх щеплень, отриманих протягом життя (зазначається інформація про всі щеплення, які проводились протягом життя, у таблиці з інформацією про вакцину, підприємство-виробник, дату щеплення у форматі день/місяць/рік, дози у форматі мл або краплях, серію (за наявності), термін придатності у форматі день/місяць/рік (за наявності), спосіб уведення у форматі в/м, п/ш, в/ш, перорально)).

Наприклад:

2. Діагноз (зазначається діагноз, зареєстрований у щепленої особи).

3. Дата народження (зазначається дата народження у форматі день/місяць/рік).

4. Стать (зазначається стать хворого).

5. Найменування закладу, де працює, навчається хвора особа, або дитячого закладу, який відвідує хвора дитина (зазначається найменування закладу, де працює, навчається хвора особа, або дитячого закладу, який відвідує хвора дитина. Якщо хворий не відвідує дитячі заклади та на момент захворювання не працює, зазначається «не працює» або «не організований»).

6. Дані про перенесені інфекційні хвороби (надається інформація про перенесені інфекційні захворювання у вигляді таблиці із зазначенням дати захворювання у форматі день/місяць/рік та діагнозу. У разі відсутності даних про інфекційні захворювання ця графа не заповнюється).

7. Перелік хронічних хвороб (зазначаються дати у форматі день/місяць/рік та перелік будь-яких хронічних захворювань. У разі відсутності інформації про хронічні захворювання ця графа не заповнюється).

8. Контакт з інфекційними хворими (зазначається інформація про контакт особи з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання).

9. Інтервал між останнім щепленням та датою захворювання (зазначається розрахований інтервал між датою останнього щеплення проти інфекції, на яку захворіла особа, та датою захворювання у форматі дні/місяці/роки).

10. Загальний звіт за картами епідрозслідування подається до:

державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» в електронному вигляді на електронну адресу vigilance@dec.gov.ua;

відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я в електронному вигляді на електронну адресу відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я.

{Додаток 7 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

КАРТА ЕПІДРОЗСЛІДУВАННЯ
про випадок захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених

Епідномер.

Діагноз.

Дата захворювання.

Прізвище, ім’я, по батькові.

Дата народження.

Стать (чоловіча/жіноча).

Найменування закладу, де працює, навчається хвора особа, або дитячого закладу, який відвідує хвора дитина.

Дані про перенесені інфекційні хвороби.

Наявність хронічних хвороб.

Контакт з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання (так/ні/невідомо).

Інтервал між останнім щепленням і днем захворювання.

Перелік щеплень, які проводились протягом життя:

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ КАРТИ ЕПІДРОЗСЛІДУВАННЯ

1. Епідномер (зазначається епідномер, який є унікальним для кожного окремого випадку захворювання на керовану інфекцію у щепленого і не може повторюватись у певній адміністративно-територіальній одиниці протягом звітного періоду).

2. Діагноз (зазначається діагноз, зареєстрований у щепленої особи).

3. Дата захворювання (зазначається дата захворювання у форматі день/місяць/рік).

4. Прізвище, ім’я, по батькові (зазначаються прізвище, ім’я, по батькові хворого (у разі надання згоди на збір та обробку персональних даних)).

5. Дата народження (зазначається дата народження у форматі день/місяць/рік).

6. Стать (чоловіча/жіноча) (зазначається стать хворого).

7. Найменування закладу, де працює, навчається хвора особа, або дитячого закладу, який відвідує хвора дитина (зазначається найменування закладу, де працює чи навчається хвора особа, або дитячого закладу, який відвідує хвора дитина. Якщо хворий не відвідує дитячі заклади та на момент захворювання не працює, зазначається «не працює» або «не організований»).

8. Дані про перенесені інфекційні хвороби (надається інформація про перенесені інфекційні захворювання у вигляді таблиці із зазначенням дати захворювання у форматі день/місяць/рік та діагнозу. У разі відсутності даних про інфекційні захворювання цей пункт не заповнюється).

9. Наявність хронічних хвороб (зазначаються дати у форматі день/місяць/рік та перелік будь-яких хронічних захворювань. У разі відсутності інформації про хронічні захворювання цей пункт не заповнюється).

10. Контакт з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання (так/ні/невідомо) (зазначається інформація про контакт особи з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання).

11. Інтервал між останнім щепленням і днем захворювання (розраховується інтервал між датою останнього щеплення проти інфекції, на яку захворіла особа, та датою захворювання у форматі дні/місяці/роки).

12. Перелік щеплень, які проводились протягом життя (зазначається інформація про всі щеплення, які проводились протягом життя, у таблиці з інформацією про торговельну назву, найменування виробника вакцини, дату щеплення у форматі день/місяць/рік, дози у форматі мл або краплях, серію (за наявності), термін придатності у форматі день/місяць/рік (за наявності), спосіб уведення (наприклад, в/м, п/ш, в/ш, перорально)).

Наприклад:

{Додаток 8 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ЗВІТ
щодо кількісного розподілу вакцин по адміністративно-територіальних одиницях

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ ЗВІТУ

1. № з/п (зазначається номер за порядком вакцини).

2. Адміністративно-територіальна одиниця (зазначається адміністративно-територіальна одиниця, куди було розподілено певну серію вакцини).

3. Дата поставки (зазначається дата поставки вакцини у форматі день/місяць/рік).

4. Торговельна назва вакцини (зазначається торговельна назва вакцини).

5. Серія (зазначається серія вакцини).

6. Виробник (зазначається назва підприємства-виробника, країни-виробника вакцини).

7. Кількість доз (зазначається кількість доз окремої вакцини, що були передані у зазначену адміністративно-територіальну одиницю).

8. Температурний режим при транспортуванні (зазначаються умови температурного режиму, що зафіксовані приладами моніторингу температури при транспортуванні вакцини).

{Додаток 9 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПОДАННЯ
регулярно оновлюваних звітів з безпеки лікарських засобів, вакцин, туберкуліну*
за міжнародною непатентованою назвою активного фармацевтичного інгредієнта
або комбінацій активних фармацевтичних інгредієнтів

{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

СТРУКТУРА
майстер-файла системи фармаконагляду заявника

Титульна сторінка.

Опис системи фармаконагляду за розділами:

I. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду

II. Інформація про організаційну структуру заявника/власника реєстраційного посвідчення

III. Інформація про джерела даних з безпеки

IV. Інформація про комп'ютеризовані системи і бази даних

V. Інформація про процеси фармаконагляду

VI. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду

VII. Інформація про систему якості у фармаконагляді

Додатки.

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ
майстер-файла

Титульна сторінка повинна містити таку інформацію:

унікальний номер;

найменування заявника/власника реєстраційного посвідчення;

П.І.Б. уповноваженої особи, відповідальної за описану систему фармаконагляду;

найменування третьої сторони/інших заявників/власників реєстраційного посвідчення (якщо є) у разі спільного використання системи фармаконагляду;

П.І.Б. уповноваженої особи, відповідальної за описану систему фармаконагляду, третьої сторони/інших заявників/власників реєстраційного посвідчення (якщо є) у разі спільного використання системи фармаконагляду;

перелік майстер-файлів системи фармаконагляду (далі - МФСФ) заявника/власника реєстраційного посвідчення (для лікарських засобів, вакцин, туберкуліну (далі - лікарський засіб), що мають різні системи фармаконагляду);

дата складання або останнього оновлення.

Опис системи фармаконагляду за розділами:

I. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду

Надається інформація про УОВФ, включаючи контактну інформацію про неї, дані про кваліфікацію і досвід роботи, резюме з ключовою інформацією про роль УОВФ, переліком обов’язків для гарантування того, що УОВФ має достатні повноваження щодо створення системи фармаконагляду, підтримки та покращення її функціонування, у тому числі в Україні, відомостями про резервні механізми, що будуть задіяні у випадку відсутності УОВФ; інформація про КОВФ, у тому числі в Україні, якщо вона відмінна від УОВФ, включаючи контактну інформацію про неї, дані про кваліфікацію і досвід роботи; інформація щодо виконання обов’язків УОВФ/КОВФ у разі її відсутності (хвороба, відпустка) та інша інформація за наявності.

II. Інформація про організаційну структуру заявника/власника реєстраційного посвідчення

Надається опис організаційної структури власника реєстраційного посвідчення/заявника, у тому числі у розрізі здійснення фармаконагляду, який повинен містити інформацію щодо залучених підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та взаємозв’язків між ними, а також щодо третіх осіб, залучених до діяльності, пов’язаної зі здійсненням фармаконагляду. Зокрема, МФСФ повинен описувати:

організаційну структуру власника(ів) реєстраційного(их) посвідчення (посвідчень) із зазначенням позиції УОВФ в організації;

місце(я), де провадиться діяльність з фармаконагляду, що включає збір повідомлень про випадки побічних реакцій, їх оцінку, введення у базу даних з безпеки, генерування регулярно оновлюваних звітів з безпеки, виявлення та аналіз сигналів, підготовку та виконання плану управління ризиками, а також клінічними та неінтервенційними дослідженнями, внесення змін до реєстраційних матеріалів, що стосуються безпеки лікарського(их) засобу(ів) та/або системи фармаконагляду.

Інформація може бути подана у вигляді списку/таблиці із зазначенням залучених сторін, їх обов’язків та відповідних лікарських засобів і країн. Список має бути складений відповідно до постачальників послуг (наприклад, медична інформація, аудитори, організатори програм підтримки пацієнтів, управління даними досліджень тощо), договірних відносин (дистриб’ютори, партнери, спільний маркетинг тощо) та інших технічних послуг (хостинг комп’ютерних систем тощо). У додатках надається перелік договорів, а самі договори в частині предмета договору мають бути доступні на запит або під час проведення інспекцій та аудитів.

III. Інформація про джерела даних з безпеки

Надаються опис основних підрозділів зі збору даних з безпеки, що повинен включати інформацію стосовно усіх сторін, що відповідають за організований та спонтанний збір даних з безпеки лікарських засобів в місці здійснення організації діяльності з фармаконагляду. Джерела даних з безпеки мають включати дані будь-яких досліджень, реєстрів, спостережень чи програм підтримки, що фінансуються власником реєстраційного посвідчення, за допомогою яких можна накопичувати дані про побічні реакції, відсутність ефективності, будь-яку іншу інформацію з безпеки та ефективності лікарського засобу. Перелік джерел даних з безпеки має бути всеосяжним та включати усі поточні дослідження/програми, а також дослідження/програми, завершені протягом останніх двох років, і може міститися в додатках або надаватися окремо.

IV. Інформація про комп’ютеризовані системи і бази даних

Надаються опис розташування, функціональності та відповідальності за експлуатацію комп’ютеризованих систем та/або баз даних, що використовуються для отримання, обробки, запису та надання інформації з безпеки, а також оцінка здатності таких систем і баз даних для виконання фармаконагляду заявником. Якщо використовуються декілька комп’ютеризованих систем та/або баз даних, їх придатність для діяльності з фармаконагляду має бути описана з урахуванням ступеня комп’ютеризації в рамках системи фармаконагляду. Також має бути описаний валідаційний статус баз даних. Інформація про процедури контролю внесення змін, характер тестування, процедури резервування та електронні сховища даних, важливих для відповідності фармаконагляду, повинна бути включена в узагальнену інформацію. Крім того, має бути зазначений характер доступної документації. Для систем на основі паперових носіїв (коли електронна система може використовуватися тільки для подання термінових повідомлень про побічні реакції) мають бути описані порядок ведення даних і механізми забезпечення цілісності та доступності даних про безпеку, зокрема узагальнення інформації про побічні реакції лікарських засобів.

V. Інформація про процеси фармаконагляду

Надається опис етапів обробки даних і записів для здійснення фармаконагляду, що охоплює такі аспекти (але не виключно):

безперервний моніторинг профілю користь/ризик лікарського(их) засобу(ів), результати оцінки, процес прийняття рішень для вжиття відповідних заходів; генерація сигналу, його виявлення й оцінка, а також перелік стандартних операційних процедур (далі - СОП), інструкцій, робочих інструкцій, що стосуються вихідних даних бази даних з безпеки, взаємодії з іншими структурними підрозділами заявника тощо;

система(и) управління ризиками і моніторинг результатів заходів з мінімізації ризиків. До цієї діяльності можуть бути залучені декілька структурних підрозділів заявника і їх взаємодія має бути регламентована в СОП або договорах;

збір повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, узагальнення даних повідомлень, подальше відстеження (follow-up), оцінка та звітування. Процедури, що при цьому застосовуються, повинні уточнювати діяльність на центральному та національному рівнях;

планування строків генерації регулярно оновлюваних звітів з безпеки, їх підготовка та подання;

інформування з питань безпеки споживачів, спеціалістів системи охорони здоров’я та уповноваженого органу;

внесення змін з безпеки до інструкції для медичного застосування. Процедури мають охоплювати як внутрішню, так і зовнішню взаємодію з питань безпеки.

Опис повинен супроводжуватися переліком СОП, інструкцій, робочих інструкцій щодо контролю відповідності, а також поєднання з іншими напрямами роботи, що включає (але не виключно) функціональні обов’язки та відповідальність УОВФ/КОВФ, відповіді на запити уповноваженого органу про надання інформації, пошук у медичній науковій літературі, контроль змін в базі даних з безпеки, договори про обмін даними з безпеки, архівування даних з безпеки, аудит фармаконагляду, контроль якості і навчання персоналу. Цей перелік може бути розміщений у додатках і має містити номер, заголовок, дату набрання чинності і тип документа (для усіх СОП, інструкцій, робочих інструкцій тощо). Має бути чітко ідентифіковано процедури, що стосуються постачальників послуг та третіх сторін. До переліку не вимагається включати документи, що стосуються відповідних вимог законодавства країни, де зареєстровано лікарський засіб, охоплений цією системою фармаконагляду, але їх перелік може вимагатися на законодавчому рівні країн, де зареєстровано лікарські засоби, що охоплені цією системою. Якщо жодна або лише деякі країни використовують спеціальні місцеві процедури, про це має бути вказано із зазначенням країн, де зареєстровано лікарські засоби, що охоплені цією системою.

VI. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду

Надається опис моніторингу продуктивності системи фармаконагляду власника реєстраційного посвідчення/заявника, що застосовується. Необхідно описати і пояснити цільові показники продуктивності системи фармаконагляду. Перелік показників продуктивності потрібно надати у додатку до МФСФ разом з фактичними результатами оцінки такої ефективності. Така інформація може бути надана у вигляді цифрових даних/графіків, що ілюструють та підтверджують продуктивність системи фармаконагляду. МФСФ має включати опис методів моніторингу, що застосовуються, і містити щонайменше:

опис процедури оцінки коректності подання повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою. У додатку потрібно надати цифрові дані/графіки, що ілюструють і підтверджують дотримання строків та своєчасність подання повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, у передньому році;

загальні відомості про подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки до регуляторних органів (додаток має містити останні дані, що використовувалися власником реєстраційного посвідчення/заявником для оцінки відповідності строків подання таких звітів);

стислий опис методів, що використовуються для забезпечення своєчасності подання заяв на зміни з безпеки відповідно до внутрішніх граничних строків та строків, передбачених вимогами законодавства, а також дату та опис необхідних змін з безпеки, щодо яких заяви ще не були подані;

у відповідних випадках надаються узагальнені дані щодо дотримання зобов’язань з виконання плану управління ризиками або інших зобов’язань чи умов, що стосуються фармаконагляду, дотримання яких було умовою видачі реєстраційного посвідчення.

VII. Інформація про систему якості у фармаконагляді

Опис управління системою якості потрібно надати в рамках структури організації і застосування системи якості до фармаконагляду. Такий опис має включати інформацію про:

контроль документації та записів (надається опис механізмів архівування електронних та/або друкованих версій МФСФ, повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, регулярно оновлюваних звітів з безпеки, планів управління ризиками, інших записів і документів, що стосуються фармаконагляду);

процедурні документи (надається загальний опис документів, що використовуються у фармаконагляді (СОП, інструкції, робочі інструкції тощо), описується доступність різних документів в рамках підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також методів контролю їх доступності, впровадження та супроводу; надаються дані щодо системи ведення документації, що використовуються для відповідних процесуальних документів під контролем третіх осіб);

навчання (надається опис управління ресурсами для виконання діяльності з фармаконагляду (організаційна структура із зазначенням кількості персоналу заявника, залученого до діяльності з фармаконагляду. Ці дані можуть бути надані в розділі, який описує організаційну структуру організації); наводиться стислий опис концепції навчання персоналу (не лише співробітників підрозділів з фармаконагляду, а й будь-яких працівників, які можуть отримувати повідомлення про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою), в тому числі посилання на розміщення навчальних файлів);

аудити (надається інформація про аудити забезпечення якості у системі фармаконагляду. У додатку потрібно надати опис методів, що використовуються для планування аудитів системи фармаконагляду, механізмів звітності і строків, а також перелік запланованих і проведених аудитів, що стосуються системи фармаконагляду. Цей перелік повинен містити дати проведення аудиту, подання звіту, мету та інформацію про аудити третіх сторін згідно з договірними відносинами, специфічних видів діяльності з фармаконагляду або підрозділів, що здійснюють діяльність з фармаконагляду, та інформацію про їх взаємодію з іншими підрозділами організації, діяльність яких пов’язана із виконанням зобов’язань з фармаконагляду, і має охоплювати 5-річний період.

МФСФ повинен також містити стислу інформацію про всі аудити, в результаті яких було виявлено суттєві та критичні невідповідності, із наданням стислого опису коригуючих та/або запобіжних заходів щодо таких невідповідностей, зазначенням дат їх виявлення та очікуваних дат їх усунення з перехресним посиланням на звіт з аудиту та задокументований(і) план(и) коригуючих та інших заходів.

У переліку проведених аудитів, що надається у додатках, має бути позначено ті аудити, інформація про які міститься в МФСФ. Стисла інформація про аудити, в результаті яких було виявлено критичні дані, та стислий опис коригуючих і запобіжних заходів мають міститися в МФСФ доти, доки не буде досягнуто позитивного результату після вжиття коригуючих дій та/або надано підтвердження незалежною стороною про істотне покращення системи. Доповнення, зміни або видалення інформації про аудити в МФСФ мають реєструватися в журналі коригування.

Як засіб управління системою фармаконагляду та підстави для проведення аудиту МФСФ має також описувати процес обліку, управління та усунення виявлених відхилень в системі якості, а також документувати відхилення від процедур фармаконагляду, їх вплив і управління ними з дня їх вирішення. Відхилення можна документувати у вигляді переліку з посиланням на звіт про відхилення, його дату та процедуру.

Опис системи фармаконагляду передбачає наявність посилань на нормативно-правові акти, на підставі яких розроблена і функціонує система фармаконагляду, та стислого опису власника реєстраційного посвідчення/заявника.

Інформація у МФСФ має бути подана згідно зі структурою та змістом додатків. Додаток Е не може бути перейменований у додаток D у випадку, коли додаток щодо комп’ютеризованих систем і баз даних не використовується, додаток D має бути позначений у змісті до МФСФ як невикористаний для того, щоб одержувачі МФСФ були впевнені, що такий додаток відсутній не внаслідок помилки.

Інформація у додатках до МФСФ має бути подана відповідно до його розділів, в яких є посилання на відповідний додаток, та містити такі відомості (але не виключно):

додаток А до розділу I. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду;

додаток В до розділу II. Інформація про організаційну структуру заявника/власника реєстраційного посвідчення;

додаток С до розділу III. Інформація про джерела даних з безпеки;

додаток D до розділу IV. Інформація про комп’ютеризовані системи і бази даних;

додаток Е до розділу V. Інформація про процеси фармаконагляду (переліки СОП, інструкцій, робочих інструкцій);

додаток F до розділу VI. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду (переліки показників ефективності, поточні результати оцінки ефективності відносно показників);

додаток G до розділу VII. Інформація про систему якості у фармаконагляді (графік аудитів, перелік проведених та завершених аудитів, інформація щодо застосованих заходів);

додаток H до опису системи фармаконагляду (перелік лікарських засобів, що охоплені цією системою фармаконагляду);

додаток I. Контроль документації та записів (журнал коригування, документація щодо історії змін змісту (відповідно проіндексовані) та опис таких змін).

{Додаток 11 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

СТРУКТУРА
регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, вакцини, туберкуліну

Титульна сторінка

Загальні положення

Зміст регулярно оновлюваного звіту з безпеки

I. Вступ

II. Міжнародний реєстраційний статус

III. Заходи з безпеки, вжиті протягом звітного періоду

IV. Зміни у довідковій інформації з безпеки

V. Оцінка експозиції та схем застосування

V.1. Кумулятивна експозиція учасників клінічних випробувань

V.2. Кумулятивна та інтервальна експозиція пацієнтів у післяреєстраційному періоді

VI. Дані зведених таблиць

VI.1. Довідкова інформація

VI.2. Кумулятивні зведені таблиці про серйозні побічні явища, що виявлені під час клінічних випробувань

VI.3. Кумулятивні та інтервальні зведені таблиці згідно з даними щодо безпеки, отриманими у післяреєстраційному періоді

VII. Резюме значущих результатів клінічних випробувань протягом звітного періоду

VII.1. Завершені клінічні випробування

VII.2. Поточні клінічні випробування

VII.3. Тривале спостереження

VII.4. Інше терапевтичне застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну (якщо застосовано)

VII.5. Нові дані з безпеки, пов’язані з фіксованим комбінованим лікуванням

VIII. Результати неінтервенційних досліджень

IX. Інформація з інших клінічних випробувань та джерел

IX.1. Інші клінічні випробування

IX.2. Помилки, пов’язані з лікарським засобом, вакциною, туберкуліном

X. Неклінічні дані

XI. Дані з літератури

XII. Інші регулярно оновлювані звіти з безпеки

XIII. Відсутність ефективності у контрольованих клінічних випробуваннях

XIV. Інформація, отримана в останній момент

XV. Огляд сигналів (нові, поточні та закриті)

XVI. Оцінка сигналів та ризиків

XVI.1. Резюме проблем безпеки

XVI.2. Оцінка сигналів

XVI.3. Оцінка ризиків та нової інформації

XVI.4. Характеристика ризиків

XVI.5. Ефективність заходів з мінімізації ризиків (якщо застосовано)

XVII. Оцінка користі

XVII.1. Важлива базова інформація з ефективності

XVII.2. Нова виявлена інформація з ефективності

XVII.3. Характеристика користі

XVIII. Комплексний/інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань

XVIII.1. Контекст співвідношення користь/ризик (медична необхідність та важливі альтернативи)

XVIII.2. Оцінка аналізу співвідношення користь/ризик

XIX. Висновки та заходи

XX. Додатки до регулярно оновлюваного звіту з безпеки

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ
РЕГУЛЯРНО ОНОВЛЮВАНОГО ЗВІТУ З БЕЗПЕКИ

Титульна сторінка

Титульна сторінка має містити назву(и) лікарського(их) засобу(ів), вакцини (вакцин), туберкуліну (далі - лікарський засіб) (для регулярно оновлюваних звітів з безпеки (далі - регулярний звіт з безпеки), що включають декілька лікарських засобів, з практичних причин цю інформацію можна надавати на супровідній до титульної сторінки сторінці регулярного звіту з безпеки) та активного фармацевтичного інгредієнта (далі - АФІ), міжнародну дату народження лікарського засобу, звітний період, дату складання звіту, інформацію про заявника та твердження про конфіденційність інформації, що надана у регулярному звіті з безпеки.

Титульна сторінка має бути засвідчена підписом особи, яка склала регулярний звіт з безпеки.

Основні положення

Надається стислий виклад змісту та найбільш важливої інформації, що надана у регулярному звіті з безпеки:

вступ і звітний період;

лікарський(і) засіб (засоби), хіміко-терапевтична або фармакологічна група(и), механізм(и) дії, показання, форми випуску, доза(и) та спосіб (способи) застосування;

узагальнена оцінка кумулятивного впливу лікарського засобу на учасників клінічних випробувань;

узагальнена оцінка кумулятивного та інтервального впливу лікарського засобу на пацієнтів у післяреєстраційному періоді;

кількість країн, в яких лікарський засіб зареєстровано;

резюме загальної оцінки аналізу співвідношення користь/ризик (на основі даних, наданих у підрозділі XVIII.2 «Оцінка аналізу співвідношення користь/ризик» регулярного звіту з безпеки цього додатку);

вжиті та пропоновані заходи з питань безпеки (наприклад, важливі зміни до інформації про лікарський засіб чи інші заходи з мінімізації ризиків);

висновки.

Зміст регулярно оновлюваного звіту з безпеки

Розділ I. Вступ

Регулярний звіт з безпеки має бути автономним документом, але пов’язаним з попереднім регулярним звітом з безпеки шляхом стислого опису лікарського(их) засобу(ів), вакцини, туберкуліну та інших важливих даних. Вступ має містити таку інформацію:

міжнародна дата народження лікарського засобу та звітний період;

лікарський(і) засіб (засоби), хіміко-терапевтична або фармакологічна(і) група(и), механізм(и) дії, затверджене(і) показання, форма(и) випуску, доза(и) та спосіб (способи) застосування;

стислий опис пролікованих та досліджуваних популяцій.

Розділ II. Міжнародний реєстраційний статус

Надається стислий опис із зазначенням дати першої реєстрації у світі, показання, зареєстрованої(их) дози (доз), країни реєстрації лікарського засобу.

Розділ III. Заходи з безпеки, вжиті протягом звітного періоду

Надається опис важливих заходів з безпеки, що були вжиті у світі протягом звітного періоду власником реєстраційного посвідчення, спонсорами клінічних випробувань, етичними комітетами чи уповноваженими органами (незалежно від того, стосувалися вони застосування лікарського засобу, чи ні) при проведенні випробувань чи у післяреєстраційний період та мали значний вплив на співвідношення користь/ризик зареєстрованого лікарського засобу, та/або на проведення окремого клінічного випробування, та/або на загальну програму клінічних випробувань.

Слід надати обґрунтування кожного заходу та за необхідності включити до регулярного звіту з безпеки будь-яку додаткову важливу інформацію. У цьому розділі надаються в узагальненому вигляді відповідні оновлення до попередніх заходів з питань безпеки (наприклад, заходи, пов’язані із застосуванням лікарського засобу з дослідницькою метою (відмова у реєстрації клінічного випробування з етичних причин або з міркувань безпеки); часткове (може включати декілька заходів (наприклад, припинення досліджень повторних доз, але продовження досліджень однієї дози; припинення досліджень за одним показанням, але продовження за іншим та/або припинення застосування певної схеми прийому у дослідженні)) або повне припинення клінічного випробування або дострокове припинення поточного клінічного випробування з причин безпеки або відсутності ефективності; відкликання досліджуваного лікарського засобу або препарату порівняння; відмова у реєстрації для досліджуваних показань, включаючи добровільне відкликання заяви на реєстрацію; заходи з управління ризиками; заходи, пов’язані з досвідом перебування на ринку (відмова у перереєстрації чи неподання заяви на перереєстрацію; відкликання або призупинення дії реєстраційного посвідчення; заходи, вжиті через проблеми, пов’язані з якістю; призупинення постачання лікарського засобу власником реєстраційного посвідчення; заходи з управління ризиками)).

Розділ IV. Зміни у довідковій інформації з безпеки

Мають бути перелічені будь-які значні зміни до довідкової інформації з безпеки у звітний період. Такі зміни можуть стосуватися протипоказань, особливостей застосування, застережень, серйозних побічних реакцій, взаємодій, важливих результатів поточних чи завершених клінічних випробувань або важливих результатів неклінічних досліджень (наприклад, дослідження канцерогенності). Інформація стосовно таких змін повинна надаватися у відповідних розділах регулярного звіту з безпеки.

Розділ V. Оцінка експозиції та схем застосування

Надається точна оцінка популяцій, які піддавалися впливу лікарського засобу, включаючи обсяги продажів та кількість призначень. Така оцінка має супроводжуватися якісним та кількісним аналізом фактичного застосування лікарського засобу, який повинен (за потреби) показувати, наскільки фактичне застосування відрізняється від показаного на підставі всіх даних, доступних власнику реєстраційного посвідчення, включаючи результати обсерваційних досліджень чи досліджень застосування. Надається стислий опис методу(ів), що використовувався(лись) для підрахунку експозиції суб’єктів/пацієнтів, із зазначенням обмежень такого методу. Для підрахунку експозиції суб’єктів/пацієнтів у всіх регулярних звітах з безпеки для одного й того самого лікарського засобу слід використовувати одинакові методи. Якщо з об’єктивних причин метод був змінений, обидва методи та розрахунки потрібно надавати у регулярних звітах з безпеки із зазначенням такої зміни та будь-якої важливої відмінності між результатами при використанні обох методів.

Підрозділ V.1. Кумулятивна експозиція учасників клінічних випробувань

Цей підрозділ повинен містити інформацію про суб’єктів клінічних випробувань, спонсорованих власником реєстраційного посвідчення, подану (за можливості) у вигляді таблиці, а саме:

сукупна кількість учасників поточних та завершених клінічних випробувань, які піддавалися впливу досліджуваного лікарського засобу, плацебо та/або препарату(ів) порівняння, починаючи з міжнародної дати народження лікарського засобу, що перебуває в стадії розробки;

детальні дані про експозицію учасників клінічних випробувань (наприклад, дані, згруповані за віком, статтю та расовою приналежністю, для всієї програми випробування);

якщо можливо, в таблицях має бути зазначено суттєві розбіжності у випробуваннях у дозах, способах застосування чи популяціях пацієнтів. Можна також використовувати окремі таблиці;

якщо клінічні випробування проводилися або проводяться у спеціальних популяціях (наприклад, вагітні жінки, пацієнти з нирковою, печінковою чи серцевою недостатністю або пацієнти з відповідним генетичним поліморфізмом), необхідно надати дані про їх експозицію;

якщо існують значні розбіжності у тривалості експозиції між суб’єктами, рандомізованими до досліджуваного лікарського засобу чи компаратора, або у разі невідповідності щодо тривалості експозиції у різних клінічних випробуваннях потрібно надати інформацію про експозицію препарату у суб’єкто-часі (суб’єкто-днях, суб’єкто-місяцях або суб’єкто-роках);

експозиція досліджуваного лікарського засобу у здорових добровольців може бути менш важливою для оцінки загального профілю безпеки (залежно від типу побічної реакції, зокрема, у разі застосування суб’єктами однієї дози). Такі дані можуть бути надані окремо з відповідним поясненням;

якщо серйозні побічні явища, виявлені під час клінічних випробувань, надані у зведених таблицях за показаннями, експозиція пацієнтів має бути також наведена за показаннями (за можливості);

для окремих особливо важливих досліджень демографічні характеристики мають надаватися окремо.

Підрозділ V.2. Кумулятивна та інтервальна експозиція пацієнтів у післяреєстраційному періоді

Надаються кумулятивна експозиція (з міжнародної дати народження) та інтервальна експозиція (з моменту закриття бази даних попереднього регулярного звіту з безпеки). У випадку неможливості оцінити експозицію пацієнтів надається пояснення причин цього. У такому випадку, якщо можливо, надаються альтернативні розрахунки експозиції, а також методика(и) їх отримання. Для обчислення експозиції лікарського засобу можна також використовувати встановлену добову дозу (DDD).

Дані мають бути подані відповідно до таких категорій:

післяреєстраційна (неінтервенційні дослідження) експозиція (надається підрахована загальна експозиція пацієнтів. За можливості дані повинні бути розподілені за статтю, віком, показаннями, дозами, формою випуску тощо. Залежно від лікарського засобу може бути важливим розподіл за іншими параметрами - кількість курсів вакцинації, спосіб (способи) застосування та тривалість лікування. Якщо існують повідомлення про побічні реакції, що вказують на нову інформацію з безпеки, за можливості надаються дані експозиції препарату в межах формування відповідних підгруп);

післяреєстраційне застосування у спеціальних популяціях (якщо у післяреєстраційному періоді лікарський засіб застосовувався у спеціальних популяціях, надається інформація про загальну кількість пацієнтів, які його застосовували, та метод підрахунку. Джерела таких даних можуть включати неінтервенційні дослідження, що проводилися з метою отримання такої інформації, в тому числі реєстри, дані, зібрані не в умовах дослідження, включаючи інформацію, зібрану методом спонтанних повідомлень (наприклад, у цьому пункті може бути узагальнена інформація з повідомлень про вплив лікарського засобу в період вагітності без зв’язку з побічними реакціями). Популяції, які необхідно розглянути, включають (але не виключно) такі: педіатрична популяція; пацієнти похилого віку; вагітні або жінки, які годують груддю; пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю; пацієнти з іншими відповідними супутніми захворюваннями; пацієнти з тяжкістю захворювання, що відрізняється від тієї, що досліджувалась у клінічних випробуваннях; субпопуляції з відповідним генетичним поліморфізмом(ами); пацієнти специфічного расового та/або етнічного походження);

інше застосування лікарського засобу у післяреєстраційному періоді (якщо власник реєстраційного посвідчення має інформацію про схеми застосування лікарського засобу, що можуть бути регіональними та вважаються важливими для інтерпретації даних з безпеки, необхідно надати їх стислий опис. Якщо ці дані впливають на оцінку безпеки та/або співвідношення користь/ризик, отримана інформація про схеми застосування без зареєстрованих побічних реакцій повинна бути узагальнено подана у цьому підрозділі. Така інформація може бути отримана за допомогою системи спонтанних повідомлень, запитів на надання медичної інформації, скарг пацієнтів чи за допомогою інших інформаційних джерел. Якщо відомі кількісні показники таких даних, необхідно викласти їх у цьому підрозділі. Якщо відомо, власник реєстраційного посвідчення має стисло прокоментувати, чи може бути пов’язане застосування лікарського засобу не у відповідності до довідкової інформації про нього з клінічними настановами, результатами клінічних досліджень, чи воно зумовлене відсутністю зареєстрованого альтернативного лікування. З метою виявлення схем застосування не у відповідності до довідкової інформації про лікарський засіб власник реєстраційного посвідчення має використовувати відповідні розділи довідкової інформації про лікарський засіб, що була дійсною на момент завершення звітного періоду (регулярного звіту з безпеки) (наприклад, зареєстровані показання, спосіб застосування, протипоказання). Виявлені з таких даних чи джерел інформації сигнали і ризики повинні розглядатися у відповідних розділах регулярного звіту з безпеки).

Розділ VI. Дані зведених таблиць

Надаються дані з безпеки у вигляді зведених таблиць щодо серйозних побічних явищ з клінічних досліджень, спонтанних повідомлень про серйозні та несерйозні реакції з післяреєстраційного досвіду застосування препарату (включаючи повідомлення працівників з медичною та фармацевтичною освітою, споживачів, дані з медичної наукової літератури, повідомлення уповноважених органів (на міжнародному рівні), дані про серйозні реакції з неінтервенційних досліджень та інших неінтервенційних джерел інформації про побічні реакції). При кодуванні термінів побічних явищ/реакцій з використанням медичного словника для регуляторної діяльності (Medical Dictionary for Regulatory Activities (MedDRA)) у зведених таблицях необхідно надавати дані на рівні термінів переважного застосування (preferred term (PT)) та класів систем і органів (system organ class (SOC)). Серйозність побічних явищ/реакцій у зведених таблицях повинна відповідати серйозності явищ/реакцій у повідомленнях про індивідуальні випадки побічних реакцій, що визначається із застосуванням критеріїв, наведених в ICH-E2А (ICH-E2А. Управління даними з клінічної безпеки: визначення та стандарти для термінового повідомлення). Якщо серйозні та несерйозні явища/реакції належать до одного й того самого випадку, у зведених таблицях необхідно надати інформацію про серйозність кожної реакції. Не можна змінювати серйозність побічного явища/реакції спеціально для підготовки регулярного звіту.

Підрозділ VI.1. Довідкова інформація

Вказується(ються) версія(ї) довідкової інформації (словника), що використовувалася(ися) для кодування побічних явищ/реакцій.

Підрозділ VI.2. Кумулятивні зведені таблиці про серйозні побічні явища, що виявлені під час клінічних випробувань

Надаються основні дані для додатка, у якому наводяться зведені таблиці серйозних побічних реакцій з клінічних досліджень власника реєстраційного посвідчення, починаючи з міжнародної дати розробки до дати закриття бази даних поточного регулярного звіту. Власник реєстраційного посвідчення повинен надавати пояснення з приводу будь-якого невключення даних до таблиць (наприклад, дані клінічного дослідження можуть бути недоступними для препаратів, присутніх на ринку впродовж багатьох років). Таблиці мають бути структуровані за MedDRA на рівні SOC (впорядкованими згідно з міжнародними правилами) як для досліджуваного препарату, так і для груп(и) препаратів порівняння (препарати порівняння, плацебо), що використовувалися у програмі клінічних досліджень. Дані можуть бути зібрані з усієї програми. Якщо доцільно та можливо, дані можуть бути розподілені за дослідженнями, показаннями, способами застосування чи за іншими параметрами. Цей підрозділ не повинен використовуватися для надання аналізу чи висновків на підставі серйозності побічних явищ.

При підготовці цього підрозділу потрібно враховувати таке:

оцінка причинно-наслідкового зв’язку зазвичай корисна для оцінки індивідуальних випадків рідкісних побічних реакцій. Ця оцінка має меншу цінність для аналізу узагальнених даних, коли стає можливим групове порівняння частоти випадків, тому до зведених таблиць потрібно включати усі серйозні побічні явища, а не лише серйозні побічні реакції досліджуваних препарату, компараторів та плацебо. Може бути доцільним надавати частоту відповідно до доз;

в цілому таблиці серйозних побічних явищ з клінічних досліджень повинні містити лише терміни, що використовувалися для визначення оцінки випадку як серйозного, а несерйозні побічні явища мають бути включені до звітів з дослідження;

таблиці повинні містити дані сліпих та відкритих клінічних досліджень. Інформація про серйозні побічні явища може формуватися із завершених досліджень та з індивідуальних випадків, що були виведені із сліпого дослідження з міркувань безпеки (наприклад, термінове повідомлення). Спонсорами клінічних досліджень та власниками реєстраційних посвідчень заборонено розкривати дані сліпих досліджень з метою підготовки регулярного звіту;

деякі побічні явища можуть бути виключені зі зведених таблиць клінічних досліджень, але у звіті такі виключення необхідно обґрунтувати (наприклад, побічні явища, які були визначені у протоколі як такі, що не підлягають спеціальному збору та внесенню до бази даних з безпеки, оскільки їх розвиток передбачався у популяції пацієнтів, а також ті, що представляють кінцеві точки клінічного дослідження (наприклад, повідомлення про смерть при дослідженні препарату для лікування застійної серцевої недостатності, коли смерть незалежно від її причини є первинною кінцевою точкою, чи прогресування захворювання у дослідженнях лікування онкології)).

Підрозділ VI.3. Кумулятивні та інтервальні зведені таблиці згідно з даними щодо безпеки, отриманими у післяреєстраційному періоді

Надаються основні дані для додатка, у якому надаються кумулятивні та інтервальні зведені таблиці побічних реакцій, зібраних за період від міжнародної дати народження лікарського засобу до дати закриття бази даних поточного регулярного звіту. Ці побічні реакції, отримані зі спонтанних повідомлень, що включають повідомлення працівників з медичною та фармацевтичною освітою, споживачів, дані з наукової літератури, повідомлення уповноважених органів, а також обов’язкові повідомлення з неінтервенційних досліджень (ICH-E2D. Управління даними з безпеки у післяреєстраційному періоді: визначення та стандарти для термінового повідомлення). Дані щодо серйозних та несерйозних реакцій зі спонтанних джерел, а також серйозних побічних реакцій з неінтервенційних досліджень та інших неінтервенційних джерел потрібно надавати в одній таблиці поряд з інтервальними та кумулятивними. Таблицю слід структурувати згідно з MedDRA на рівні SOC (впорядкувати згідно з міжнародними правилами). Дані зі специфічних проблем безпеки можуть бути надані у додаткових таблицях з розподілом за показаннями, способом застосування препарату чи іншими параметрами. У цьому підрозділі регулярного звіту не потрібно надавати аналіз чи висновки на підставі даних зведених таблиць.

Розділ VII. Резюме важливих результатів клінічних досліджень протягом звітного періоду

Надається стислий опис клінічно важливих результатів з ефективності та безпеки лікарського засобу, отриманих за звітний період із спонсорованих власником реєстраційного посвідчення клінічних досліджень, із джерел, зазначених у підрозділах, що викладаються нижче. Якщо можливо і доцільно, дані потрібно розподілити за статтю та віком (особливо діти у порівнянні з дорослими), показанням, дозою та адміністративно-територіальною одиницею.

Сигнали із джерел клінічних досліджень потрібно звести у таблиці в розділі XV регулярного звіту з безпеки «Огляд сигналів (нові, поточні та закриті)». Оцінка сигналів незалежно від того, чи це спростований сигнал, чи потенційний, чи виявлений ризик, що були закриті за звітний період, повинна бути надана у підрозділі ХVI.2 «Оцінка сигналів» регулярного звіту з безпеки. Нова інформація стосовно відомих потенційних чи виявлених ризиків, що не підпадає під поняття нового виявленого сигналу, повинна оцінюватися і характеризуватися у підрозділах ХVI.3 «Оцінка ризиків та нової інформації» і ХVI.4 «Характеристика ризиків» відповідно.

Результати клінічних досліджень, що не спонсорувалися власником реєстраційного посвідчення, мають описуватися у відповідних розділах регулярного звіту з безпеки.

Якщо інформація з клінічних досліджень про відсутність ефективності для лікування захворювань, що не загрожують життю, відповідно до зареєстрованих показань впливає на оцінку співвідношення користь/ризик, її необхідно стисло викласти у цьому розділі.

Інформація щодо відсутності ефективності лікарського засобу, отримана з клінічних досліджень, у яких препарат використовувався для лікування та профілактики серйозних або таких, що загрожують життю, захворювань, має узагальнюватися у розділі ХІІІ «Відсутність ефективності у контрольованих клінічних дослідженнях» регулярного звіту з безпеки.

Інформація з інших клінічних досліджень має бути включена до підрозділу IX.1 регулярного звіту з безпеки.

Крім того, власник реєстраційного посвідчення повинен навести у додатку перелік спонсорованих ним за звітний період завершених та поточних післяреєстраційних інтервенційних досліджень, основною метою яких було виявити, характеризувати чи кількісно визначити загрозу безпеці або підтвердити профіль безпеки лікарського засобу.

Перелік має містити щодо кожного дослідження таку інформацію:

ідентифікатор дослідження (наприклад, номер протоколу чи інший ідентифікатор);

назва дослідження (абревіатурна назва дослідження, якщо застосовується);

вид дослідження (наприклад, рандомізоване клінічне дослідження, когортне дослідження, дослідження випадок-контроль);

досліджувана популяція, включаючи країну та інші відповідні характеристики популяції (наприклад, педіатрична популяція або дослідження пацієнтів з нирковою недостатністю);

дата початку (визначена власником реєстраційного посвідчення) і планована дата завершення;

етап клінічного дослідження (триває (клінічне дослідження почалося) чи завершене (завершено написання звіту про клінічне дослідження)).

Підрозділ VII.1. Завершені клінічні дослідження

Надається стислий опис клінічно важливих результатів з ефективності та безпеки, отриманих з клінічних досліджень, завершених у звітний період. Ця інформація може бути подана у вигляді опису чи синопсису. Підрозділ може включати інформацію, яка підтверджує або спростовує попередні виявлені проблеми безпеки, а також докази нових сигналів з безпеки.

Підрозділ VII.2. Поточні клінічні дослідження

Якщо власнику реєстраційного посвідчення відомі клінічно важливі результати ефективності та безпеки, виявлені у поточних клінічних дослідженнях (наприклад, при проміжному аналізі даних з безпеки або внаслідок виведення із сліпого дослідження пацієнтів з побічними явищами), їх необхідно стисло узагальнити у цьому підрозділі. Це може бути інформація, що підтверджує чи спростовує попередні ідентифіковані проблеми безпеки, а також підтверджує нові сигнали з безпеки.

Підрозділ VII.3. Тривале спостереження

Наводиться відома інформація про тривале спостереження за суб’єктами клінічних досліджень, зокрема, високотехнологічними препаратами (наприклад, продукти генної інженерії, клітинна терапія та тканинний інжиніринг).

Підрозділ VII.4. Інше терапевтичне застосування лікарського засобу

Викладається клінічно важлива інформація з безпеки, виявлена в інших програмах, що проводилися власником реєстраційного посвідчення за спеціальним протоколом, з обов’язковим поданням повідомлень про побічні реакції (наприклад, програми розширеного доступу, програми застосування незареєстрованого лікарського засобу при тяжких патологіях, програми застосування певними пацієнтами та інший організований збір даних).

Підрозділ VII.5. Нові дані з безпеки, пов’язані з фіксованим комбінованим лікуванням

Враховується таке:

якщо діюча речовина, що є предметом регулярного звіту з безпеки, також зареєстрована чи розробляється як компонент фіксованого комбінованого препарату чи схеми комбінованої терапії, потрібно резюмувати важливі результати з безпеки комбінованої терапії;

якщо сам препарат, що є предметом регулярного звіту, є фіксованою комбінацією, потрібно узагальнити важливу інформацію з безпеки окремих його компонентів (як вже зареєстрованих, так і тих, що перебувають у розробці).

Дані, специфічні для комбінації, можуть надаватися в окремому(их) розділі(ах) регулярного звіту з безпеки за одним чи за всіма його компонентами.

Розділ VIII. Результати неінтервенційних досліджень

Узагальнюється відповідна інформація з безпеки чи інформація, що має потенційний вплив на оцінку співвідношення користь/ризик, отримана за звітний період із спонсорованих власником реєстраційного посвідчення неінтервенційних досліджень (наприклад, обсерваційні дослідження, епідеміологічні дослідження, реєстри та програми активного фармаконагляду). До цього розділу також потрібно включати відповідну інформацію з досліджень щодо використання препаратів, якщо вона властива багатьом адміністративно-територіальним одиницям. Власник реєстраційного посвідчення має надати додаток з переліком спонсорованих ним неінтервенційних досліджень, головною метою яких було ідентифікувати, характеризувати або кількісно визначити загрозу безпеці, підтвердити профіль безпеки лікарського засобу або оцінити ефективність заходів з управління ризиками, що були завершені або продовжувалися протягом звітного періоду.

Заключні звіти досліджень, завершених у звітний період, досліджень, зазначених у розділі VII цього додатку, включаються до відповідного додатка регулярного звіту з безпеки. У цьому розділі можна також надавати підсумкову інформацію, що ґрунтується на оцінці сукупних даних, згенерованих з програм підтримки пацієнтів, якщо вона не надавалася в інших розділах регулярного звіту з безпеки. Сигнали і ризики, виявлені з інших інформаційних джерел, власник реєстраційного посвідчення має надавати у відповідних розділах регулярного звіту з безпеки.

Розділ IX. Інформація з інших клінічних досліджень та джерел

Підрозділ IX.1. Інші клінічні дослідження

Узагальнюється інформація стосовно оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, доступна з інших джерел клінічних випробувань/джерел дослідження, що стала відомою власнику реєстраційного посвідчення під час звітного періоду (наприклад, результати узагальненого або мета-аналізу рандомізованих клінічних випробувань, інформація з безпеки, надана партнерами або ініціаторами досліджень).

Підрозділ IX.2. Помилки, пов’язані з лікарським засобом

Узагальнюється інформація про помилки, пов’язані з лікарським засобом, і потенційні помилки, навіть якщо вони не пов’язані з розвитком небажаних ефектів. Потенційні помилки, пов’язані з лікарським засобом, - розпізнавання обставин, що можуть призводити до помилок, пов’язаних з лікарським засобом, і можуть як включати пацієнта, так і не включати. Помилки, пов’язані з призначенням чи застосуванням лікарського засобу, можуть допускатися пацієнтами, споживачами, медичними працівниками. Ця інформація може стосуватися інтерпретації даних з безпеки чи загальної оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу.

Розділ X. Неклінічні дані

Узагальнюються основні результати з безпеки з неклінічних in vivo та in vitro (наприклад, дослідження канцерогенності, репродуктивності та імунотоксичності), поточних чи завершених у звітний період досліджень. Результати з досліджень, що проводилися з метою вивчення специфічних проблем безпеки, повинні включатися до регулярного звіту з безпеки незалежно від наслідків. Наслідки цих результатів повинні обумовлюватися у відповідних розділах регулярного звіту з безпеки.

Розділ XI. Дані з медичної наукової літератури

Відображаються нові та важливі дані з безпеки, що стосуються лікарського засобу, опубліковані у науковій медичній літературі або доступні у вигляді неопублікованих рукописів, про які стало відомо власнику реєстраційного посвідчення у звітний період.

Літературний пошук для регулярного звіту з безпеки має бути більш розширеним, ніж при пошуку випадків побічних реакцій, оскільки він повинен також включати дані з безпеки з досліджень для груп пацієнтів та для інших препаратів, що містять однакову діючу речовину. Наприклад, інформація з безпеки, яка повинна бути включена до регулярного звіту з безпеки, але яку можна не знайти шляхом літературного пошуку випадків побічних реакцій, а саме:

результати вагітності (включаючи її завершення) без несприятливих наслідків;

застосування у педіатричних популяціях;

застосування незареєстрованого препарату тяжко хворими чи поіменованими пацієнтами;

відсутність ефективності;

безсимптомне передозування, зловживання або неправильне застосування;

лікопов’язана помилка без виникнення побічних реакцій;

важливі неклінічні результати з безпеки.

Якщо доцільно, слід розглянути інформацію про інші діючі речовини того самого класу.

Розділ XII. Інші регулярно оновлювані звіти з безпеки

Заповнюється тільки для фіксованих комбінованих препаратів чи лікарських засобів з багатьма показаннями та/або формами випуску у випадках, коли за погодженням з уповноваженим органом готується декілька регулярних звітів з безпеки. У такому разі у цьому розділі також необхідно навести важливі результати з інших регулярних звітів з безпеки, якщо вони не наведені в інших розділах регулярного звіту з безпеки. Керуючись контрактними домовленостями, власник реєстраційного посвідчення повинен узагальнити важливі дані з регулярних звітів з безпеки, надані у звітний період іншими сторонами (наприклад, спонсорами або іншими контрактними партнерами), якщо такі є доступними.

Розділ XIII. Відсутність ефективності у контрольованих клінічних дослідженнях

Резюмуються дані клінічних досліджень, що вказують на відсутність ефективності чи відсутність ефективності, пов’язану з обраним видом терапії, для препаратів, призначених для лікування і профілактики серйозних чи таких, що загрожують життю, захворювань, та можуть відображати значний ризик для лікованої популяції.

Розділ XIV. Інформація, отримана в останній момент

Узагальнюються потенційно важливі дані з безпеки, ефекту та ефективності препарату, про які стало відомо після дати закриття бази даних, але під час підготовки регулярного звіту з безпеки. Наприклад, клінічно значущі нові публікації, важливі дані спостережень, клінічні токсикологічні дані та будь-які заходи, вжиті власником реєстраційного посвідчення або уповноваженим органом з міркувань безпеки. Нові повідомлення про випадки побічних реакцій непотрібно включати у регулярний звіт з безпеки, крім важливих репрезентативних випадків (тобто перший приклад важливого явища) або даних щодо важливих сигналів з безпеки, коли вони можуть надати додаткову інформацію для оцінки проблем безпеки, що вже наведені у регулярному звіті з безпеки. Потрібно також включати усі значні зміни до довідкової інформації про лікарський засіб (наприклад, нова побічна реакція, застереження або протипоказання), внесені у цей період.

Наведені дані потрібно також враховувати при оцінці ризиків та нової інформації.

Розділ XV. Огляд сигналів (нові, поточні та закриті)

Надається загальний опис сигналів, що були закриті (тобто їх оцінка завершена) протягом звітного періоду, а також поточних сигналів, оцінка яких ще продовжувалася на момент завершення звітного періоду. До регулярного звіту з безпеки сигнал має включатися одразу після проходження початкового скринінгу чи класифікації, якщо власник реєстраційного посвідчення вирішив проводити його подальшу оцінку. Сигнали можуть бути якісними чи кількісними. Джерелами сигналів можуть бути інформаційні запити чи розслідування з питань безпеки уповноваженими органами в усьому світі. Рішення стосовно класифікації цих сигналів і висновки з їх оцінки потребують медичного аналізу і наукової інтерпретації доступних даних. Новим сигналом вважається сигнал, виявлений у звітному періоді. Якщо у звітному періоді стає відомою нова клінічно важлива інформація стосовно раніше закритого сигналу, вона буде новим сигналом на підставі того, що новий аспект попередньо спростованого сигналу або визнаного ризику потребує подальших кроків для його верифікації. Залежно від стадії оцінки сигналу на момент завершення звітного періоду та подання регулярного звіту з безпеки новий сигнал може бути класифікований як закритий чи поточний.

У цьому розділі або у додатку надаються у вигляді таблиці усі сигнали, поточні чи закриті на момент завершення звітного періоду. Така таблиця має містити стислий опис сигналу, дату, коли стало відомо про сигнал, статус сигналу на момент завершення звітного періоду (закритий чи поточний), дату закриття сигналу, якщо сигнал закритий, джерело сигналу, стислий опис ключових даних, плани щодо подальшої оцінки, вжиті чи заплановані заходи. Непотрібно надавати детальну оцінку закритих сигналів.

Оцінку нової інформації, пов’язаної з будь-якими раніше відомими виявленими і потенційними ризиками, яка не вважається новим сигналом, потрібно надавати у підрозділі XVI.3 «Оцінка ризиків та нової інформації» регулярного звіту з безпеки.

Якщо уповноважений орган рекомендував, щоб специфічне питання, що не вважається сигналом, моніторувалося та про нього звітували у регулярному звіті з безпеки, необхідно узагальнити результати аналізу у цьому розділі, якщо вони негативні. У разі якщо специфічне питання стає сигналом, воно має бути включене у таблицю сигналів і проаналізоване у підрозділі XVI.2 «Оцінка сигналів» регулярного звіту з безпеки.

Потрібно також включати усі значні зміни до довідкової інформації щодо лікарського засобу (наприклад, нова побічна реакція, застереження або протипоказання), внесені у цей період (розділ IV регулярного звіту з безпеки). Викладені у цьому розділі дані потрібно також враховувати при оцінці ризиків та нової інформації (підрозділі XVI.3 регулярного звіту з безпеки).

Розділ XVI. Оцінка сигналів та ризиків

Надаються стислий опис відомих даних про важливі виявлені і потенційні ризики і відсутня на початок звітного інтервалу інформація, що охоплює регулярний звіт з безпеки; оцінка усіх сигналів, закритих протягом звітного періоду; оцінка нової інформації стосовно раніше ідентифікованих і потенційних ризиків; оновлена характеристика важливих потенційних та ідентифікованих ризиків; резюме ефективності заходів з мінімізації ризику в будь-якій країні чи адміністративно-територіальній одиниці, що можуть бути корисними в інших країнах чи адміністративно-територіальних одиницях. Інформація у наведених нижче підрозділах не повинна дублювати інформацію, надану у попередніх розділах, а має інтерпретувати інформацію та надавати їй критичну оцінку з метою характеристики профілю ризиків, що були оцінені як важливі. Немає потреби у включенні описів випадків до розділів регулярного звіту з безпеки для оцінки ризиків (але якщо вони є частиною наукового аналізу сигналу або ризику, необхідно надати клінічну оцінку важливих або ілюстративних випадків).

Підрозділ XVI.1. Резюме проблем безпеки

Резюмуються важливі питання з безпеки, відомі на початку звітного періоду, за допомогою яких можна здійснити оцінку нової інформації. Для лікарських засобів, що мають специфікацію з безпеки, дані, наведені у цьому підрозділі, будуть або такими, як резюме специфікацій з безпеки дійсного на початок звітного періоду регулярного звіту з безпеки, або ґрунтуватимуться на ньому. Надаються відомості про важливі виявлені та потенційні ризики та важлива відсутня інформація.

Для лікарських засобів, що не мають специфікації з безпеки, надаються відомості про важливі виявлені та потенційні ризики і важлива відсутня інформація, що пов’язані з їх застосуванням, на підставі дореєстраційного та післяреєстраційного досвіду.

Підрозділ XVI.2. Оцінка сигналів

Узагальнюються результати оцінки усіх сигналів з безпеки, закритих у звітний період, незалежно від того, чи класифіковані вони як важливі, чи ні. Сигнал з безпеки після його оцінки може бути закритий або тому, що він спростований, або тому, що визначений як потенційний чи ідентифікований ризик. До підрозділу включаються дві головні категорії сигналів та надається детальний опис оцінки кожного сигналу з обох категорій закритих сигналів:

сигнали, які після їх оцінки були спростовані як помилкові на підставі наукової оцінки наявної на даний момент інформації;

сигнали, які після оцінки були класифіковані як потенційні або виявлені ризики, включаючи відсутність ефективності.

Якщо для закритих сигналів обох категорій використовуються різні оцінки, вони можуть бути надані у такому порядку:

закриті та спростовані сигнали;

закриті сигнали, класифіковані як важливі потенційні ризики;

закриті сигнали, класифіковані як важливі виявлені ризики;

закриті сигнали, що є потенційними ризиками, не класифіковані як важливі;

закриті сигнали, що є виявленими ризиками, не класифіковані як важливі.

Де доцільно, оцінку закритих сигналів можна надавати за показанням або популяцією.

Описи оцінки сигналів можуть бути включені до цього підрозділу або до додатка до регулярного звіту з безпеки. Кожна оцінка має містити таку інформацію (залежно від ситуації):

джерело або інформація, що стала підставою для формування сигналу;

основні дані, важливі для оцінки;

метод(и) оцінки, включаючи джерела даних, критерії пошуку (якщо можливо, із застосуванням спеціальних MedDRA-термінів (наприклад, на рівні PT, HLT, SOC тощо) або переглядом стандартизованих запитів (SMQs) MedDRA) та аналітичні підходи;

результати (резюме та критичний аналіз даних, що розглядаються при оцінці сигналу). Результати можуть містити опис серії випадків або окремого випадку (наприклад, випадок детально документованого агранулоцитозу або синдрому Стівенса - Джонсона), якщо вони є частиною оцінки;

обговорення;

висновок.

Наводяться оцінка та висновки власника реєстраційного посвідчення щодо спростованих сигналів.

Підрозділ XVI.3. Оцінка ризиків та нової інформації

Надається критична оцінка новій інформації, пов’язаній з раніше визнаними ризиками, що не була включена у підрозділ XVI.2 регулярного звіту з безпеки.

Нова інформація, що є сигналом для раніше визнаного ризику або для раніше спростованого сигналу, надається у таблиці сигналів та оцінюється у підрозділі XVI.2 регулярного звіту з безпеки, якщо сигнал був також закритий протягом звітного періоду.

Включається оновлена інформація, що стосується раніше визнаного ризику і не є сигналом. Нову інформацію можна надати у такому форматі:

нова інформація щодо важливих потенційних ризиків;

нова інформація щодо важливих виявлених ризиків;

нова інформація щодо інших потенційних ризиків, що не класифіковані як важливі;

нова інформація щодо інших виявлених ризиків, що не класифіковані як важливі;

оновлені дані щодо важливої відсутньої інформації.

При оцінці нової інформації основна увага приділяється інформації, що стала відомою у звітний період. Така оцінка є базовою для оновленої характеристики важливих потенційних та виявлених ризиків у підрозділі XVI.4 регулярного звіту з безпеки. Рівень деталізації оцінки, включеної у цей підрозділ, має бути пропорційним наявним доказам щодо ризику і його медичної важливості та впливу на громадське здоров’я.

Оцінка нової інформації та оновленої відсутньої інформації може наводитися у цьому підрозділі або надаватися у додатку у довільній формі. Кожна оцінка має включати таку інформацію:

джерело нової інформації;

основні дані, важливі для оцінки;

метод(и) оцінки, включаючи джерела даних, критерії пошуку та аналітичні підходи;

результати (резюме та критичний аналіз даних, що розглядаються при оцінці ризику);

обговорення;

висновок, в тому числі й про те, впливає чи ні ця оцінка на оновлення характеристик будь-яких важливих та виявлених ризиків, зазначених у підрозділі XVI.4 «Характеристика ризиків» регулярного звіту з безпеки.

Критично оцінюється будь-яка нова інформація щодо популяцій, які застосовують лікарський засіб, або даних, сформованих для аналізу раніше відсутньої інформації. Описуються також наявні невирішені проблеми та сумнівні питання.

Підрозділ XVI.4. Характеристика ризиків

Слід на основі узагальнених даних, не обмежених звітним періодом, охарактеризувати важливі виявлені та потенційні ризики та описати важливу відсутню інформацію.

Якщо відсутня інформація становить важливий ризик, вона повинна розглядатися як проблема безпеки. Необхідно також проаналізувати обмеження баз даних з безпеки (стосовно кількості досліджуваних пацієнтів, кумулятивної експозиції, тривалого застосування тощо).

У регулярних звітах з безпеки, що складаються для лікарських засобів з кількома показаннями, формами випуску, способами застосування, коли можуть мати місце значні розбіжності у виявлених та потенційних ризиках, може бути доцільним навести ризики за показаннями, формами випуску або способами застосування.

Підрозділ XVI.5. Ефективність заходів з мінімізації ризиків (якщо застосовувалися)

Надаються результати оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків, що стосуються оцінки користь/ризик, узагальнюється уся доступна за звітний період інформація щодо результативності та/або обмежень специфічних заходів з мінімізації важливих виявлених у будь-якій країні чи адміністративно-територіальній одиниці ризиків.

Якщо доречно і можливо, інформацію можна узагальнити по адміністративно-територіальних одиницях.

Якщо вимагається надання результатів оцінок ефективності заходів з мінімізації ризиків у звітний період стосовно окремої адміністративно-територіальної одиниці, вони мають надаватися у регіональному додатку до регулярного звіту.

Розділ XVII. Оцінка користі

Підрозділ XVII.1. Важлива базова інформація з ефективності лікарського засобу

Узагальнюється інформація щодо ефекту й ефективності лікарського засобу, відома на початку звітного періоду, що становить базис для оцінки користі. Така інформація має відповідати зареєстрованим показанням лікарського засобу, що містяться у довідковій інформації про лікарський засіб.

Щодо лікарських засобів з різними показаннями, популяціями та/або способами застосування користь лікарського засобу (якщо доцільно) потрібно характеризувати окремо за цими факторами. Якщо не було значних змін у профілях користі та ризику лікарського засобу у звітний період, резюме має бути стислим (переважно це має бути зміст довідкової інформації або показань, що перелічуються у вступній частині регулярного звіту з безпеки). Рівень деталізації інформації, що надається у цьому підрозділі, має бути достатнім для підтвердження характеристики користі у підрозділі XVIІ.3 «Характеристика користі» регулярного звіту з безпеки та оцінки співвідношення користь/ризик у розділі XVIІІ «Комплексний/інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань» регулярного звіту з безпеки.

Підрозділ XVII.2. Нова виявлена інформація з ефективності

Надається додаткова інформація щодо ефекту та ефективності для зареєстрованих показань, яка з’явилася протягом звітного періоду. Також надається нова інформація щодо ефекту та ефективності для зареєстрованих показань стосовно умов фактичного (практичного) застосування, якщо вона доступна. Нова інформація щодо ефекту та ефективності при застосуванні за незареєстрованими показаннями не надається, крім випадків, коли вона є важливою для оцінки співвідношення користь/ризик препарату за зареєстрованими показаннями. Наводиться також нова інформація щодо показань, зареєстрованих у звітний період. Рівень деталізації інформації, що надається у цьому підрозділі, має бути достатнім для підтвердження характеристики користі та оцінки співвідношення користь/ризик.

Особлива увага приділяється вакцинам, антиінфекційним та іншим лікарським засобам, для яких зміна терапевтичних умов може з часом вплинути на їх ефект/ефективність.

Підрозділ XVII.3. Характеристика користі

Надається сукупна базова та нова інформація щодо користі для зареєстрованих показань, що стала доступною у звітний період. Рівень деталізації інформації має бути достатнім для забезпечення оцінки співвідношення користь/ризик. Якщо немає нових важливих даних щодо користі, надається характеристика інформації, викладеної у підрозділі XVIІ.1 регулярного звіту з безпеки. Якщо є нова позитивна інформація щодо користі, але немає значних змін у профілі ризику препарату у цей звітний період, сукупна базова та нова інформація мають наводитися досить стисло.

У цьому підрозділі надається стислий, але критичний опис як переваг лікарського засобу, так і недостатності доказів його ефекту та ефективності.

Розділ XVIII. Комплексний/інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань

Надається загальна оцінка користі та ризику лікарського засобу при його застосуванні у клінічній практиці. При цьому інформація щодо користі та ризику, наведена в підрозділах XVI.2 «Оцінка сигналів», XVI.3 «Оцінка ризиків та нової інформації» та XVIІ.3 «Характеристика користі», не дублюється, а надається критичний аналіз та узагальнена ключова інформація щодо користі та ризику із цих розділів.

Підрозділ XVIII.1. Контекст користь/ризик (медична необхідність та важливі альтернативи)

Стисло описується медична потреба в лікарському засобі за зареєстрованими показаннями та надається резюме альтернатив (медичних, хірургічних або інших, включаючи відсутність лікування).

Підрозділ XVIII.2. Оцінка аналізу співвідношення користь/ризик

Оцінюється і наводиться профіль користь/ризик за кожним показанням окремо. Якщо в межах одного показання існують важливі розбіжності у профілі користь/ризик серед різних популяцій, оцінка користь/ризик надається для кожної популяції, якщо це можливо.

Оцінка користь/ризик наводиться й аналізується таким чином, щоб забезпечити порівняння користі і ризиків. При оцінці зазначаються ключові переваги та ризики, узагальнюється ключова інформація щодо користі та ризиків, наведена у попередніх розділах/підрозділах, враховуються обставини застосування лікарського засобу, розглядаються величина ефекту, всі елементи користі, клінічна серйозність ризику та умови його виявлення.

Надається пояснення методології та обґрунтувань, що використовувались для оцінки користь/ризик.

У разі якщо існує важлива нова інформація або вимагається надання спеціального регулярного звіту, детальний аналіз користь/ризик має ґрунтуватися на кумулятивних даних. І навпаки, якщо протягом звітного періоду отримано мало нової інформації, першочергова увага при оцінці користь/ризик може приділятися оцінці оновлених даних з безпеки за звітний період.

Розділ XIX. Висновки та заходи

Надаються висновки щодо будь-якої нової інформації, отриманої протягом звітного періоду, стосовно загальної оцінки користь/ризик препарату для кожного зареєстрованого показання, а також для відповідних підгруп пацієнтів. Оцінюється необхідність внесення змін до довідкової інформації і пропонуються зміни, якщо вони потрібні. У разі доцільності включаються попередні рекомендації щодо оптимізації чи подальшої оцінки балансу користь/ризик для наступного їх обговорення з відповідним уповноваженим органом. Також можуть бути включені пропозиції щодо додаткових заходів з мінімізації ризиків. Якщо для лікарського засобу розроблений план з фармаконагляду чи план управління ризиками, обумовлюються також пропозиції щодо них. З урахуванням оцінки зведених даних з безпеки та аналізу співвідношення користь/ризик надається висновок щодо необхідності змін та/або заходів, включаючи зміни до затвердженої короткої характеристики лікарського засобу.

XX. Додатки до регулярно оновлюваного звіту з безпеки

1. Довідкова інформація.

2. Зведені таблиці серйозних побічних явищ з клінічних випробувань; зведені та інтервальні таблиці серйозних і несерйозних побічних реакцій за даними післяреєстраційного нагляду.

3. Зведена таблиця сигналів з безпеки (якщо зведену таблицю сигналів з безпеки не включено до змісту відповідного розділу регулярного звіту з безпеки, рекомендується включати її до змісту відповідного розділу регулярного звіту з безпеки).

4. Перелік всіх інтервенційних та неінтервенційних досліджень, спонсорованих власником реєстраційного посвідчення, головною метою яких є ідентифікація, характеристика чи кількісне визначення загрози безпеці або підтвердження профілю безпеки лікарського засобу.

5. Перелік джерел інформації, що використовувалися для підготовки регулярного звіту з безпеки (за бажанням заявника).

6. Локальний додаток.

{Додаток 12 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

ФОРМА
надання заявником (або його представником) зведених даних про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу, вакцини, туберкуліну в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення

{Додаток 13 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

СТРУКТУРА
плану управління ризиками

{Додаток 14 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}

СТРУКТУРА
протоколу, заключного звіту та резюме післяреєстраційного дослідження з безпеки

I. Структура протоколу

1. Назва (інформативна назва, що містить загальновживаний термін дизайну дослідження, досліджуваний лікарський засіб, вакцину, туберкулін (далі - лікарський засіб), діючу речовину або АТХ-код; підзаголовок з ідентифікатором версії та датою останньої версії).

2. Найменування власника реєстраційного посвідчення/заявника.

3. Інформація про місце проведення дослідження.

4. Резюме протоколу дослідження, що містить:

1) заголовок з підзаголовками, включаючи версію та дату протоколу, а також прізвище та найменування підприємства, установи, організації особи, яка розробила протокол;

2) обґрунтування та історію питання;

3) предмет дослідження та цілі;

4) дизайн дослідження;

5) досліджувану популяцію;

6) змінні дані;

7) джерела даних;

8) масштаб дослідження;

9) аналіз даних;

10) основні етапи.

5. Зміни та оновлення (будь-яка значна зміна та оновлення до протоколу дослідження після початку збору даних, включаючи обґрунтування кожної зміни або оновлення, дату кожної зміни та посилання на розділ протоколу, до якого було внесено зміну).

6. Основні етапи - таблиця із запланованими датами для таких основних етапів:

1) початок збору даних;

2) завершення збору даних;

3) звіт(и) про хід дослідження;

4) проміжний(і) звіт(и) за результатами дослідження (якщо застосовано);

5) заключний звіт за результатами дослідження.

7. Обґрунтування та історія питання (стислий опис загроз(и) безпеці, профілю безпеки або заходів з управління ризиками, які зумовили вимогу дослідження як зобов’язання).

8. Предмет та цілі дослідження відповідно до рішень компетентного органу, що призначив дослідження як зобов’язання.

9. Методи дослідження - опис методів дослідження, включаючи:

1) дизайн дослідження;

2) параметри дослідження (досліджувана популяція щодо осіб, місця, періоду часу та критеріїв відбору, включаючи обґрунтування будь-яких критеріїв включення до вибірки та виключення з неї та їх впливу на кількість осіб, доступних для аналізу. Якщо проводиться відбір з визначеної популяції, має бути наданий опис визначеної популяції та детальний опис методики формування вибірки. Якщо дизайн дослідження є систематичним оглядом або мета-аналізом, мають бути надані пояснення критеріїв вибору та правомірності досліджень);

3) змінні дані;

4) джерела даних (стратегії та джерела даних для визначення експозиції, результатів та всіх інших змінних даних, пов’язаних з цілями дослідження. Якщо дослідження використовуватиме існуюче джерело даних, таке як медична документація, має бути зазначено будь-яку інформацію щодо валідності записів та кодування даних. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу описується стратегія та процедури пошуку, а також будь-які методи для підтвердження даних, отриманих від дослідників);

5) масштаб дослідження (будь-який запланований масштаб дослідження, точність оцінок дослідження та будь-який підрахунок розміру вибірки, який, як мінімум, здатен виявити попередньо визначений ризик з попередньо заданою статистичною точністю);

6) управління даними;

7) аналіз даних;

8) контроль якості;

9) обмеження методів дослідження.

10. Захист досліджуваних (заходи з безпеки з метою дотримання національних вимог щодо гарантування захисту прав учасників неінтервенційних післяреєстраційних досліджень безпеки).

11. Обробка та звітування про побічні явища/побічні реакції та інші медично важливі явища під час проведення дослідження.

12. Плани щодо розповсюдження та комунікації результатів дослідження.

13. Посилання.

II. Структура резюме заключного звіту

Заголовок та підзаголовки, включаючи дату резюме та прізвище, ім’я, по батькові і місце роботи особи, яка підготувала звіт.

Ключові слова (не більше п’яти ключових слів, що дають основну характеристику дослідження).

Обґрунтування та історія питання.

Предмет дослідження та цілі.

Дизайн дослідження.

Параметри дослідження.

Суб’єкти та масштаб дослідження, включаючи учасників, які вибули.

Змінні дані та джерела даних.

Результати.

Висновки (включаючи, якщо можливо, оцінку впливу результатів дослідження на співвідношення ризик-користь препарату).

Власник реєстраційного посвідчення.

Прізвища та місця роботи основних дослідників.

III. Структура заключного звіту

1. Назва (назва, що містить загальновживаний термін дизайну дослідження; підзаголовки з датою заключного звіту, прізвищем, ім’ям, по батькові та місцем роботи особи, яка підготувала звіт).

2. Резюме (окреме стисле резюме у форматі, структура якого наведена у розділі II цього додатка).

3. Найменування власника реєстраційного посвідчення/заявника, адреса.

4. Дослідники (прізвище, ім’я, по батькові, посади, вчені звання, наукова ступінь, місця роботи усіх основних дослідників і співдослідників, перелік усіх партнерських установ та відповідних дослідницьких баз).

5. Основні етапи - заплановані та фактичні дати для таких основних етапів:

1) початок збору даних (запланована і фактична дати);

2) завершення збору даних (запланована і фактична дати);

3) звіт(и) про хід дослідження;

4) проміжний(і) звіт(и) результатів дослідження (якщо необхідно);

5) заключний звіт про результати дослідження;

6) будь-які інші важливі етапи, що стосуються дослідження, включаючи дату реєстрації протоколу в переліку досліджень.

6. Обґрунтування та історія питання (опис проблем безпеки, що призвели до ініціювання дослідження, та критичний аналіз важливих опублікованих та неопублікованих відповідних даних і відсутньої інформації, яку дослідження призначене виявити).

7. Предмет дослідження та цілі (предмет та цілі дослідження, включаючи будь-які попередньо висунуті гіпотези, як зазначено у протоколі дослідження).

8. Зміни та оновлення до протоколу (перелік будь-яких значних змін та оновлень до початкового протоколу дослідження після початку збору даних, включаючи обґрунтування кожної зміни або оновлення).

9. Методи дослідження:

1) дизайн дослідження (основні елементи дизайну дослідження та обґрунтування його вибору);

2) параметри дослідження (місце проведення та відповідні дати дослідження, включаючи періоди набору пацієнтів, спостереження та збору даних. У разі якщо за дизайном дослідження є систематичним оглядом або мета-аналізом, характеристики дослідження використовуються як критерії відбору з обґрунтуванням);

3) суб’єкти дослідження (будь-яка первинна популяція та критерії відбору суб’єктів для дослідження. Необхідно навести джерела та методи відбору учасників, включаючи, якщо необхідно, методи підтвердження випадку, а також кількість та причини учасників дослідження, які вибули);

4) змінні дані (усі результати, експозиції, прогностичні параметри, потенційні систематичні помилки та модифікатори ефекту, включаючи робочі визначення та діагностичні критерії, якщо вони застосовуються);

5) джерела даних та вимірювання (щодо кожної суттєвої змінної джерела даних та детальний опис методів оцінки та вимірювання. Якщо дослідження використовує існуюче джерело даних, таке як медична документація, повідомляється будь-яка інформація щодо достовірності записів та кодування даних. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу потрібно надати опис усіх інформаційних джерел, стратегії пошуку, методів відбору досліджень, методів добування даних та будь-яких процесів для отримання або підтвердження даних від дослідників);

6) систематичні помилки;

7) масштаб дослідження (масштаб дослідження, обґрунтування будь-якого підрахунку розміру вибірки та будь-якого методу досягнення запланованого розміру дослідження);

8) перетворення даних (перетворення, підрахунок або оперування даними, включаючи те, яким чином оброблялись кількісні дані при аналізі, яке групування було вибрано та чому);

9) статистичні методи - опис:

основних підсумкових показників;

статистичних методів, що застосовувалися;

будь-яких методів, що використовувалися для вивчення популяцій та взаємодій;

яким чином вирішувалась проблема відсутніх даних;

будь-яких аналізів чутливості;

будь-яких змін до плану аналізу даних, включеного до протоколу дослідження, з обґрунтуванням змін.

10) контроль якості (механізми гарантії якості та цілісності даних).

10. Результати:

1) учасники (кількість учасників на кожному етапі дослідження; у випадку систематичного огляду або мета-аналізу - кількість відібраних досліджень, оцінених на придатність та включених у дослідження, із зазначенням причин виключення на кожному етапі);

2) описові дані (характеристика учасників дослідження, інформація щодо експозиції, потенційних систематичних помилок та кількості учасників з відсутніми даними. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу - характеристика кожного дослідження, з якого було взято дані);

3) дані про результати (кількість учасників за категоріями основних результатів);

4) основні результати (нескореговані і (якщо необхідно) скореговані показники та їх точність. Якщо доцільно, розрахункові показники відносного ризику потрібно трансформувати в абсолютний ризик за значний період часу);

5) інші розрахунки;

6) побічні явища та побічні реакції.

11. Висновки:

1) основні результати (основні результати з посиланням на цілі дослідження, попереднє дослідження на підтримку та на противагу результатам завершеного післяреєстраційного дослідження безпеки та (у відповідних випадках) вплив результатів на співвідношення ризик-користь лікарського засобу);

2) обмеження (обмеження дослідження, враховуючи обставини, які могли вплинути на якість або цілісність даних, обмеження підходу і методів дослідження, джерела потенційних систематичних помилок і неточностей та оцінка явищ. Описуються тенденція та масштаб потенційних систематичних помилок);

3) інтерпретація (інтерпретація результатів з урахуванням цілей, обмежень, складності аналізу, результатів подібних досліджень та інших відповідних доказів);

4) узагальнення.

12. Посилання.

{Додаток 15 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}