open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 14 лютого 2002 р. N 139

Київ

Про схвалення Програми реформування і розвитку

житлово-комунального господарства на

2002-2005 роки та на період до 2010 року

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

Схвалити Програму реформування і розвитку
житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період
до 2010 року.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 21

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 лютого 2002 р. N 139

ПРОГРАМА

реформування і розвитку житлово-комунального

господарства на 2002-2005 роки

та на період до 2010 року

1. Загальні положення

Цю Програму розроблено з метою підвищення ефективності та
надійності функціонування житлово-комунальних систем
життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних
послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат.

Виконання Програми передбачає:

досягнення взаємоузгодження регуляторних функцій центральних
і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, створення конкурентного середовища і формування
ринку житлово-комунальних послуг, удосконалення тарифної політики;

забезпечення ефективної інвестиційної політики в галузі
житлово-комунального господарства;

запровадження стимулів до економного і раціонального
господарювання та використання ресурсів;

прозорість у прийнятті рішень щодо реформування
житлово-комунального господарства, розвитку комунальних послуг та
встановлення тарифів на них, залучення громадськості до проведення
цих заходів;

доступність житлово-комунальних послуг для громадян з низьким
рівнем доходів, адресний соціальний захист населення в оплаті
послуг.

2. Обгрунтування необхідності

житлово-комунальної реформи

Житлово-комунальне господарство - це важлива соціальна
галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації
необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на
розвиток економічних взаємовідносин у державі.

У галузі житлово-комунального господарства функціонує кілька
тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків
основних фондів держави, зайнято 5 відсотків працездатного
населення країни.

Підприємства та організації різних форм власності в сучасних
умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад
6 млрд. гривень щороку.

Законодавчі акти, акти Президента України і Кабінету
Міністрів України, прийняті за останні роки, дали можливість
розпочати реформування галузі та відносин у житлово-комунальній
сфері.

Указом Президента України від 19 жовтня 1999 р. N 1351
( 1351/99 ) "Про прискорення реформування житлово-комунального
господарства" схвалено основні напрями прискорення реформування
житлово-комунального господарства, а розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 17 січня 2000 р. N 30 ( 30-2000-р )
затверджено перелік нормативно-правових актів, що підлягають
розробленню для реалізації цих напрямів.

Житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою
галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом
особливо загострилися.

Фінансове становище підприємств, що надають
житлово-комунальні послуги, незадовільне і зумовлене, насамперед,
постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку
підприємств, бюджетних установ та населення. Ситуацію погіршує
велика кількість пільг, передбачених законодавством для окремих
категорій населення, та заборгованість бюджетів різних рівнів з
відшкодування оплати наданих послуг за цими пільгами.

Невирішеними залишаються питання фінансування утримання,
оновлення, розвитку та модернізації діючих потужностей, насамперед
водопостачання та водовідведення, санітарної очистки та переробки
сміття, міського електротранспорту.

Дійшов критичної межі технічний стан мереж і споруд, які
експлуатуються підприємствами житлово-комунального господарства. В
аварійному стані перебуває 30 відсотків водопровідних та 27
відсотки каналізаційних мереж, майже 14 тис. кілометрів теплових
мереж. Планово-попереджувальний ремонт поступився місцем
аварійно-відбудовним роботам, витрати на які у 2-3 рази вищі.
Постійно погіршується стан житлового фонду. Близько 40 тис.
будинків (4 відсотки житлового фонду України) належать до
категорії ветхих та аварійних.

Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і
обладнання теплоенергетики, водопостачання, водовідведення,
міського електротранспорту, систем сміттєпереробки в 1,5-2 рази
більші, ніж у будь-якій іншій галузі. На межі повної зупинки
перебуває ліфтове господарство.

На відновлення основних фондів потрібно понад 5 млрд.
гривень. Розвиток житлово-комунального господарства стримує
невідповідність структур та систем управління підприємствами
житлово-комунального господарства умовам інтегрування в ринкову
економіку.

Диспропорція в розвитку житлового будівництва та інженерного
забезпечення, доступність та дешевизна енергоносіїв, що стали
звичними протягом багатьох років, створили ситуацію практично
повного ігнорування питань енергозбереження та запровадження
ефективних маловитратних технологій у житлово-комунальній сфері.

Особливої актуальності набула проблема забезпечення житлом
соціально незахищених громадян.

Наявна законодавча та нормативна база недостатня і
недосконала, не забезпечує правових засад реформування
житлово-комунального господарства, взаємовідносин підприємств і
організацій галузі та споживачів послуг.

Підприємства житлово-комунального господарства не мають
вагомих економічних стимулів до оптимізації структури тарифів і
зниження нераціональних витрат матеріально-технічних ресурсів.

Усе це свідчить про наявність системної кризи в галузі та про
міжгалузевий характер проблем, для розв'язання яких, а також для
забезпечення переходу до нової моделі сталого функціонування
житлово-комунального господарства необхідно проведення
житлово-комунальної реформи.

3. Головні напрями прискорення реформування

житлово-комунального господарства

Головними напрямами прискорення реформування
житлово-комунального господарства є:

удосконалення системи управління підприємствами і
організаціями житлово-комунального господарства всіх форм
власності, розмежування функцій органів влади, підприємств -
виробників послуг, споживачів житлово-комунальних послуг, розвиток
ринкових відносин у галузі;

поглиблення демонополізації житлово-комунального
господарства, створення конкурентного середовища і ринку послуг,
реструктуризація підприємств і організацій, формування єдиної
соціальної та фінансової політики на території самоврядування,
створення сільської комунальної служби в єдиній системі
житлово-комунального господарства;

зменшення витрат та втрат енергоносіїв у житлово-комунальному
господарстві, проведення ефективної енергозберігаючої політики.

Удосконалення системи управління

підприємствами і організаціями

житлово-комунального господарства

Система управління повинна об'єднати зусилля органів
державного управління, відповідних структур місцевих органів
виконавчої влади та підприємств житлово-комунального господарства
всіх форм власності, їх об'єднань (корпорацій, асоціацій,
акціонерних компаній тощо) для реформування та ефективного
функціонування галузі в умовах ринкової економіки.

Реформування галузі забезпечить підвищення ролі органів
місцевого самоврядування, самостійність та відповідальність
господарюючих суб'єктів різних форм власності.

Першочерговими заходами реформування в галузі є завершення
розроблення ефективної сучасної системи управління, впорядкування
відносин власності, визначення замовників житлово-комунальних
послуг.

Центральний орган виконавчої влади в галузі здійснює:

розроблення та реалізацію пропозицій з питань формування
державної житлової політики, державної науково-технічної та
економічної політики у сфері житлово-комунального господарства,
міського електротранспорту;

нормативне та методичне забезпечення діяльності структурних
підрозділів місцевих органів виконавчої влади, підприємств і
організацій житлово-комунального господарства, ліцензування їх
діяльності.

Місцеві органи виконавчої влади забезпечують:

обслуговування населення підприємствами та організаціями
житлово-комунального господарства незалежно від форми власності;

проведення атестації об'єктів, сертифікації продукції, робіт
і послуг підприємств та організацій житлово-комунального
господарства.

Органи місцевого самоврядування забезпечують управління
об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у
комунальній власності, їх належне утримання та ефективну
експлуатацію, необхідний рівень послуг, що надаються населенню, та
його соціальний захист.

Підприємства та організації житлово-комунального господарства
забезпечують виключно на договірних засадах всіх споживачів, у
тому числі бюджетні організації, якісними послугами в необхідних
обсягах.

Розмежування та впорядкування функцій центральних органів
виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, підприємств та організацій - виробників,
постачальників і споживачів житлово-комунальних послуг потребує
внесення змін до законодавства.

Ключовою проблемою цього етапу реформування
житлово-комунального господарства є запровадження системи
договірних відносин, зумовлених появою у цій сфері господарюючих
суб'єктів різних організаційно-правових форм.

Ефективне управління діяльністю житлово-комунальних
підприємств потребує розроблення виробничої та інвестиційної
програм, формування та встановлення тарифів як засобу фінансового
забезпечення цих програм; запровадження моніторингу діяльності
підприємств, що дасть можливість органам місцевого самоврядування
реалізувати свої повноваження із забезпечення населення якісними
житлово-комунальними послугами.

Демонополізація і розвиток

конкурентного середовища

Розвиток конкуренції в житлово-комунальному господарстві
здійснюється з метою створення умов для подолання негативних
наслідків монопольного та домінуючого становища (в тому числі
технологічно зумовленого) організацій житлово-комунального
господарства шляхом:

розмежування функцій регулювання діяльності суб'єктів
природних монополій між центральними органами виконавчої влади та
відповідними національними комісіями, створюваними відповідно до
Закону України "Про природні монополії" ( 1682-14 );

формування органами місцевого самоврядування замовлення на
послуги і програми розвитку об'єктів житлово-комунального
призначення;

організації системи розрахунків за використані ресурси і
спожиті послуги на основі договорів (угод), а також застосування
економічних санкцій за порушення договірних зобов'язань;

залучення на паритетній основі організацій різних форм
власності для надання житлово-комунальних послуг на конкурсній
(тендерній) основі.

Важливою складовою реформи житлово-комунального господарства
є розвиток конкуренції в системі управління та обслуговування
житлової сфери, що дозволить власникам житла та об'єктів
комунального призначення визначати житлово-експлуатаційну
організацію для забезпечення необхідного рівня якості робіт і
надання послуг.

Контроль за дотриманням умов угод між власниками об'єктів
житлово-комунального господарства, виробниками і споживачами
послуг, нагляд за станом державного, комунального і приватного
житлових фондів, а також комунальних об'єктів, за виконанням
технологічних процесів, що забезпечують екологічну безпеку
населення, повинні здійснювати як органи місцевого самоврядування,
так і Державна житлова інспекція з нагляду і контролю за
використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів
комунального призначення, яку необхідно створити.

З метою демонополізації житлово-комунального господарства
доцільно стимулювати процес роздержавлення організацій
житлово-комунального господарства, забезпечити реальну правову
рівність господарюючих суб'єктів різних організаційно-правових
форм та споживачів послуг.

Одним з напрямів поліпшення роботи підприємств тепло-,
водопостачання та водовідводу є зміна структури діючих підприємств
з виділенням непрофільних виробництв, не пов'язаних з основною
технологічною діяльністю, створення альтернативних підприємств.

Експлуатація об'єктів комунальної теплоенергетики,
централізованого водопостачання та водовідводу може здійснюватися
підприємствами різних форм власності на основі контрактів на
управління, договорів оренди, концесії.

Структурні зміни в діяльності та управлінні природними
монополіями в житлово-комунальному господарстві, до яких належать
комунальна теплоенергетика, водопостачання та водовідвід,
потребують створення нових організаційних ринкових структур -
акціонерних товариств, корпорацій, приватних підприємств,
формування сервісних служб у малих містах і селах, можливого
відокремлення виробництва та транспортування товару (послуги) до
споживача.

Для захисту прав споживачів у процесі надання
житлово-комунальних послуг, підвищення їх якості передбачається
уточнити перелік основних видів господарської діяльності
підприємств житлово-комунального господарства, що підлягають
ліцензуванню.

Під час демонополізації житлової сфери доцільно проводити
конкурси на виконання спеціалізованих робіт (обслуговування
ліфтового господарства, внутрішньобудинкових мереж, вентиляційних
каналів, систем пожежогасіння, вивіз сміття тощо).

Розвиток конкурентних принципів управління і обслуговування
житла сприяє приватизації житлово-експлуатаційних організацій,
переважна більшість яких має бути приватизована до кінця
2005 року.

У результаті розвитку конкурентних відносин у
житлово-комунальному господарстві підвищиться ефективність його
функціонування, що забезпечить загальне зниження витрат на
утримання цієї сфери не менше ніж на 22 відсотки і залучення
додаткових фінансових ресурсів для модернізації господарства.

Зменшення витрат та втрат енергоносіїв у

житлово-комунальному господарстві,

проведення ефективної

енергозберігаючої політики

У першу чергу передбачається виконання Програми поетапного
оснащення наявного житлового фонду засобами обліку витрачання та
регулювання споживання води і теплової енергії, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1995 р.
N 947 ( 947-95-п ), із змінами, внесеними постановою Кабінету
Міністрів України від 19 жовтня 1998 р. N 1657 ( 1657-98-п ).

Основною метою галузевої Програми енергозбереження у
будівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві на
2001-2005 роки та на перспективу є зменшення енергоспоживання на
одиницю продукції та послуг і в кінцевому підсумку скорочення
енергетичних витрат.

У будівельній сфері та житлово-комунальному господарстві
споживається 75 млн. тонн умовного палива, що становить близько 30
відсотків щорічного витрачання палива. Житловий фонд та інші
об'єкти соціальної сфери споживають 85 відсотків енергоресурсів.

Підприємства житлово-комунального господарства та інші
споживачі щороку споживають близько 10 млрд. кВт. год
електроенергії та 8,5 млрд. куб. метрів природного газу. Витрати
енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих
комунальних послуг більше ніж у 2-3 рази перевищують зарубіжні
показники.

Найближчим часом необхідно розробити ряд
нормативно-методичних документів, що регламентують організацію
виконання та реалізацію заходів з енергозбереження в
житлово-комунальному господарстві, які повинні забезпечити:

створення механізму стимулювання ощадливого споживання
енергоносіїв;

впровадження лізингових операцій як додаткового джерела
фінансування заходів з енергозбереження;

спрямування частини коштів від штрафних санкцій за
неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів на
встановлення будинкових засобів обліку та регулювання
енергоресурсів;

створення галузевого інноваційного фонду у
житлово-комунальній сфері, кошти якого мають витрачатися на
оснащення житла засобами регулювання та обліку енергоресурсів,
модернізацію підприємств.

На виконання прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень
щодо енергозберігаючої політики щороку в проектах державного
бюджету та Програми економічного і соціального розвитку потрібно
передбачати кошти на оснащення засобів обліку води і теплової
енергії.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
облдержадміністрації, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації повинні проводити ефективну енергозберігаючу
політику:

установити жорсткий контроль за виконанням Програми
поетапного оснащення наявного житлового фонду приладами обліку
витрачання та регулювання споживання води і теплової енергії;

передбачати у проектах місцевих бюджетів кошти на
фінансування робіт, пов'язаних з оснащенням житлового фонду
приладами обліку та регулювання споживання води і теплової
енергії;

залучати інші джерела фінансування, у тому числі кошти
цільових фондів сприяння впровадженню приладів обліку, кошти
населення, кредитні кошти тощо;

запровадити диференційовані тарифи на послуги з тепло-,
водопостачання, що надаються за нормами або показниками приладів
обліку;

розширити мережу спеціалізованих підприємств з монтажу,
сервісного обслуговування та ремонту приладів обліку та
регулювання споживання холодної, гарячої води та теплової енергії;

вжити заходів до безумовного дотримання вимог Правил надання
послуг населенню з тепло-, водопостачання та водовідводу усіма
виробничими суб'єктами (виконавцями послуг), не допускати випадків
проведення розрахунків за спожиті енергоносії за нормами при
наявності засобів обліку, вносити пропозиції щодо притягнення до
адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств -
надавачів послуг, які порушують вимоги цих Правил.

Виконання Програми енергозбереження у будівельному комплексі
та житлово-комунальному господарстві на 2001-2005 роки та на
перспективу і Програми поетапного оснащення наявного житлового
фонду засобами обліку витрачання та регулювання споживання води і
теплової енергії забезпечить:

у комунальній теплоенергетиці - зменшення питомих витрат на
виробництво теплової енергії до 164,7 кг у.п./Гкал у 2005 році та
економію 1360 тис. тонн у.п. і на перспективу до 2010 року -
3900 тис. тонн у.п.;

у водопостачанні - зменшення питомих витрат електроенергії на
одиницю продукції до 0,84 кВт. год / куб. метрів у 2005 році та
економію 1465 млн. кВт. год та на перспективу до 2010 року -
2683 млн. кВт. год, або 966 тис. тонн у.п.;

у водовідводі - зменшення питомих витрат електроенергії на
одиницю продукції до 0,46 кВт. год / куб. метрів у 2005 році та
економію 1183 млн. кВт. год і на перспективу до 2010 року -
2304 млн. кВт. год, або 830 тис. тонн у.п.;

у житловому фонді та інших підгалузях - економію 62 млн. кВт.
год, або 22,3 тис. тонн у.п. до 2005 року;

до 2010 року - 100-відсоткове обладнання будинковими
лічильниками води та теплової енергії.

Прогнозується до кінця 2005 року знизити енергоємність не
менше ніж на 18 відсотків, досягти економії паливно-енергетичних
ресурсів близько 13,2 млн. тонн у.п. (620 млн. гривень), а до
2010 року знизити рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів
не менше ніж на 30 відсотків.

4. Формування ринкових механізмів функціонування

та розвитку житлово-комунального комплексу

На виконання Указу Президента України від 19 жовтня 1999 р.
N 1351 ( 1351/99 ) "Про прискорення реформування
житлово-комунального господарства" Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування
розроблено та затверджено регіональні програми реформування та
розвитку житлово-комунального господарства, спрямовані на
стабілізацію функціонування галузі.

Положення і завдання зазначених регіональних програм є
складовою державних програм реформування житлової політики,
водопровідно-каналізаційного господарства, комунальної
теплоенергетики, міського електротранспорту, збирання та
знешкодження побутових відходів, енергозбереження тощо, що
визначають основні напрями їх розвитку на період до 2005 року та
на перспективу.

Формування ринкових відносин у житловій сфері

Реформування відносин у житловій сфері здійснюється за такими
напрямами:

продовження розмежування форм власності у житловому фонді,
стимулювання його приватизації, формування інституту власника
житла;

створення об'єднань співвласників будинків та квартир у
багатоквартирних будинках, неприбуткових організацій для
управління та утримання будинку, його ремонту та експлуатації;

реорганізація та роздержавлення житлово-експлуатаційних
організацій, перетворення їх на рівноправних партнерів на ринку
послуг;

розподіл функцій та запровадження договірних відносин між
власником житла, керуючими компаніями та підрядними організаціями;

завершення впровадження повного відшкодування вартості
надання житлово-комунальних послуг з включенням до оплати житла
витрат на проведення капітального ремонту будинку.

Актуальності на цьому етапі набуває формування інституту
соціального житла, розроблення порядку надання соціального житла в
оренду (найм), визначення категорії громадян, яким надається це
житло, переліку соціальних нормативів на житлово-комунальні
послуги, їх оплати.

Особливо важливо розмежувати функції власника житла і
господарської діяльності та управління для комунального житлового
фонду, коли органи місцевого самоврядування в особі своїх
структурних підрозділів виконують господарські функції з
управління житловим фондом.

Основними функціями органів місцевого самоврядування як
власника житлового фонду є:

дотримання нормативно-технічних вимог з утримання та
використання житла і об'єктів комунальної інфраструктури;

забезпечення необхідного фінансування для утримання належної
їм нерухомості;

укладення договорів соціального найму, найму або оренди
житлових та нежитлових приміщень у комунальному житловому фонді;

укладення договорів з відповідними організаціями (компаніями)
на управління комунальним житловим фондом на конкурсних
(тендерних) засадах;

забезпечення систематичного контролю за реалізацією договорів
на виконання робіт щодо схоронності житлового фонду, параметрів
обсягу та якості житлово-комунальних послуг;

сприяння створенню об'єднань (асоціацій) співвласників
багатоквартирних житлових будинків.

Основними функціями керуючих компаній, які провадять
господарську діяльність, є:

підтримання в належному стані нерухомості, прийнятої в
управління від власника;

забезпечення якості послуг відповідно до встановлених
державними стандартами вимог;

визначення підрядників для виконання робіт з надання
житлово-комунальних послуг та укладення угод з ними;

забезпечення контролю за виконанням договорів;

організація збору платежів за житлово-комунальні послуги.

Функції керуючої компанії (організації) можуть виконувати
суб'єкти будь-якої організаційно-правової форми. Витрати на
послуги з управління включаються до вартості житлових послуг.

Розмежування форм власності в житловому господарстві, зміна
функцій сприятимуть формуванню двох рівнів конкурентних відносин:
конкуренції у сфері управління нерухомістю за отримання від
власника замовлення на управління житловим фондом і конкуренції
підрядних організацій усіх форм власності за отримання від
керуючої компанії (організації) замовлення на обслуговування
житла.

Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків повинно
стати основною формою організації утримання та експлуатації
житлових будинків і прибудинкової території, підвищення рівня їх
благоустрою та умов проживання.

Створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків у
межах єдиного комплексу нерухомого майна, що включає земельні
ділянки і розташовані на них житлові будинки, є одним з ефективних
засобів захисту прав власника житла і організації управління
багатоквартирними житловими будинками з різними власниками окремих
приміщень.

Формування ринкових відносин у житловій сфері вимагає
внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" та прийняття законодавчих актів, у першу чергу
нового Житлового кодексу, створення системи реєстрації прав
власності на нерухомість.

Формування ринкових відносин у

сфері тепло-, водопостачання та

водовідводу

Формування нових економічних відносин у сфері тепло-,
водопостачання та водовідводу враховує особливості діяльності
підприємств, які виробляють та надають ці види послуг.

Діяльність підприємств тепло-, водопостачання та водовідводу
потребує ефективного регулювання з боку центральних та місцевих
органів влади. Ефективне регулювання включає:

формування виробничих та інвестиційних програм на основі
перспективних схем тепло-, водопостачання та водовідводу міст і
населених пунктів;

щорічне тарифне регулювання з урахуванням скорочення свідомо
нераціональних витрат, прозорість формування тарифів;

проведення моніторингу діяльності підприємств;

забезпечення обліку і регулювання споживання основних
комунальних послуг, що дасть можливість здійснити перехід від
оплати за нормативами споживання до оплати згідно з показниками
приладів обліку;

економічно обгрунтований розвиток схем тепло-, водопостачання
та водовідводу населених пунктів.

Потрібно провести поетапне перетворення комунальних
підприємств тепло-, водопостачання та водовідводу у відкриті
акціонерні компанії.

Для формування ефективного ринкового механізму функціонування
комунальної теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного
господарства необхідно прийняти нові законодавчі акти та внести
зміни до законів, Державної програми розвитку
водопровідно-каналізаційного господарства та цільової Програми
стабілізації роботи та розвитку комунальної теплоенергетики
України.

Формування ринкових відносин у

сфері діяльності міського

електротранспорту

Міський електротранспорт в умовах ринкової економіки
залишається найбільш ефективним, економічним, екологічним та
доступним видом громадського транспорту.

Специфіка роботи міського електротранспорту, залежність від
постійних маршрутів, графіку руху та сталого енергопостачання,
велика кількість пільгових категорій населення, яке користується
ним, вимагає підтримки з боку центральних та місцевих органів
влади.

Забезпечення ефективної роботи міського електротранспорту,
формування ринкових умов його діяльності потребує державної
підтримки у розв'язанні проблеми подальшої модернізації рухомого
складу, розвитку вітчизняного виробництва сучасних трамвайних та
тролейбусних вагонів.

Місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти:

оптимізації та розвитку транспортних схем населених пунктів,
оновленню рухомого складу;

забезпеченню рівних умов конкуренції на ринку транспортних
послуг, створенню акціонерних компаній на базі
трамвайно-тролейбусних управлінь, їх служб і дільниць із
залученням приватних структур;

впровадженню договірних відносин між виконавцями послуг з
пасажироперевезення та замовниками цих послуг;

завершенню упорядкування пільг на проїзд у міському
електротранспорті, запровадженню адресної грошової компенсації на
проїзд безпосередньо споживачам транспортних послуг;

проведенню акціонування підприємств міського
електротранспорту, переходу на ринкові умови його функціонування.

Формування ринкових відносин у

сфері благоустрою, міського

шляхового господарства,

ритуального обслуговування

У житлово-комунальному комплексі функціонує ряд підгалузей,
підприємства яких надають послуги у сфері благоустрою та
озеленення населених пунктів, санітарної очистки, утримання та
розвитку міського шляхового господарства, ритуального
обслуговування тощо.

Більшість підприємств зазначених підгалузей перетворені на
підприємства різних форм власності, в основному акціонерні
компанії закритого та відкритого типу, окремі приватні
підприємства. Їхня діяльність вимагає нормативно-правової
підтримки, розроблення та прийняття державних і регіональних
програм благоустрою та санітарної очистки, розвитку шляхового
господарства міст, забезпечення населення всіма видами комунальних
послуг.

Комплекс заходів з реформування та розвитку цих підгалузей
повинен включати:

розроблення довгострокового плану озеленення та благоустрою
міст;

створення системи поводження з побутовими відходами,
сортування та утилізації вторинних ресурсів, реалізацію основних
положень Концепції санітарної очистки в населених пунктах шляхом
прийняття державної та регіональних програм;

розроблення методики визначення нормативів фінансування
витрат, пов'язаних з ремонтом та утриманням вулично-дорожньої
мережі, та відповідних регіональних нормативів;

удосконалення системи управління об'єктами вулично-дорожньої
мережі на засадах моніторингу та економічного аналізу.

Виходячи із завдань формування ринкових механізмів
функціонування та розвитку житлово-комунального комплексу у
підгалузевих і регіональних програмах потрібно передбачити
налагодження та розвиток вітчизняного виробництва спеціальної
техніки; обладнання для утилізації твердих побутових відходів, а
також для крематоріїв; машин і механізмів для обслуговування і
ремонту житла, об'єктів водо-, теплопостачання, міських доріг,
утримання прибудинкових територій та об'єктів благоустрою,
приладів обліку та регулювання споживання води, тепла в побуті;
насосів різних типів для водопровідно-каналізаційного, житлового і
шляхового господарства; труб з ефективним антикорозійним і
теплоізоляційним покриттям.

5. Фінансово-економічне забезпечення Програми

Розв'язання проблеми забезпечення фінансової стабілізації
житлово-комунального комплексу є головною передумовою формування
економічних взаємовідносин у цій галузі економіки, що передбачає:

реструктуризацію та ліквідацію заборгованості у сфері
житлово-комунального господарства відповідно до законодавства;

подолання збитковості житлово-комунального господарства,
забезпечення стабільного і достатнього поточного фінансування
виробництва житлово-комунальних послуг.

Для оздоровлення фінансової ситуації в житлово-комунальному
господарстві потрібно реструктуризувати заборгованість бюджету та
бюджетних організацій перед підприємствами житлово-комунального
господарства і визначити реальні терміни її ліквідації. Для
розв'язання цієї проблеми потрібно:

розробити протягом 2002 року порядок ліквідації
заборгованості в житлово-комунальному господарстві;

провести до початку формування бюджету 2003 року
інвентаризацію заборгованості та витрат підприємств
житлово-комунального господарства;

скласти акти звіряння заборгованості з усіма кредиторами і
дебіторами;

розробити стандартні форми для уніфікованого обліку і
контролю за станом заборгованості.

У кожному місті та районі слід створити комісії з розгляду
питань погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, до
складу яких повинні включатися керівники підприємств
житлово-комунального господарства та представники громадських
організацій.

Комісії з розгляду питань погашення заборгованості за
житлово-комунальні послуги розробляють та здійснюють такі заходи:

а) для погашення заборгованості населення:

проводять суцільну інвентаризацію заборгованості за видами
житлово-комунальних послуг у розрізі кожного особового рахунка
споживача;

визначають реальність заборгованості відповідно до норм
цивільного законодавства (терміни виникнення, зміни у складі сімей
тощо);

приймають рішення щодо термінів погашення заборгованості,
реструктуризації та списання залежно від суми боргу та
матеріального стану боржника;

забезпечують укладення договорів підприємств - виробників
(постачальників) послуг з наймачами (власниками) житлових
приміщень про обов'язкову сплату поточних платежів у межах норм
максимальних платежів від доходів сім'ї, визначених для
призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, та
розміру щомісячних додаткових платежів на погашення
реструктуризованої заборгованості залежно від суми боргу та
доходів сім'ї, щодо якої відповідно до законодавства прийнято
рішення про реструктуризацію або списання заборгованості;

забезпечують укладення договорів найму житлових приміщень у
будинках державного і комунального житлового фонду з наймачами
відповідно до Типового договору найму житла в будинках державного
і комунального житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 22 червня 1998 р. N 939 ( 939-98-п ), та з
власниками квартир відповідно до додатка 13 до Положення про
порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян,
затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 15 вересня 1992 р.
N 56 ( v0056303-92 );

надають допомогу в оформленні субсидій громадянам, які мають
на них право, але не користуються ними;

застосовують в межах, визначених законодавством, заходи
примусового стягнення заборгованості з громадян, рівень доходів
яких достатній для своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

забезпечують прозорість розгляду та затвердження тарифів на
житлово-комунальні послуги за участю громадських організацій та
проведення роз'яснювальної роботи серед населення щодо
необхідності своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

б) для погашення заборгованості та оплати поточних нарахувань
бюджетів за пільгами та субсидіями:

проводять уточнення категорій громадян та членів їх сімей,
які мають право на пільгову оплату житлово-комунальних послуг;

забезпечують погашення заборгованості підприємствам
житлово-комунального господарства за нараховані пільги та субсидії
за рахунок джерел фінансування, визначених відповідними бюджетами
та оплату поточних нарахувань;

в) для погашення заборгованості організацій, що фінансуються
з державного та місцевих бюджетів:

проводять інвентаризацію заборгованості бюджетних організацій
за спожиті житлово-комунальні послуги;

забезпечують укладення договорів підприємств
житлово-комунального господарства про надання послуг організаціям,
що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, у межах коштів на оплату
послуг, передбачених у кошторисах на їх утримання.

Основними важелями, які створять достатній рівень
фінансування підприємств та організацій житлово-комунального
господарства, є:

забезпечення в 2002-2003 роках 100-відсоткової оплати
споживачами вартості послуг;

удосконалення системи надання пільг та субсидій з оплати
житла і комунальних послуг;

забезпечення цільового використання складових тарифу
(амортизаційних відрахувань, прибутку тощо) для модернізації і
розвитку підприємств і організацій житлово-комунального
господарства;

формування фінансово-кредитної системи модернізації та
розвитку житлово-комунального господарства на території місцевого
самоврядування, механізму залучення та повернення короткострокових
і довгострокових кредитів та інвестицій.

6. Забезпечення реалізації соціальних

гарантій у процесі реформування

житлово-комунального господарства

Основними заходами соціального забезпечення та захисту
підприємств житлово-комунального господарства є:

удосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової і
методичної бази для реформування житлово-комунального комплексу;

державна підтримка науково-технічних програм, державних
програм розвитку житлово-комунального господарства, його
модернізації, створення високоефективного вітчизняного обладнання
та механізмів;

виважена цінова політика, спрямована на стабілізацію та
формування економічно обгрунтованих тарифів, зменшення
собівартості послуг, стимулювання заходів щодо ресурсозбереження,
впровадження приладів обліку послуг;

забезпечення ефективного контролю за встановленням розміру
тарифів;

створення привабливого інвестиційного клімату,
фінансово-економічного механізму середньо- та довгострокового
кредитування галузі;

розроблення та реалізація програми адресної допомоги та
соціального захисту населення;

завершення впровадження диференційованої оплати за житло і
послуги залежно від їх якості.

Розв'язання проблеми реформування та розвитку
житлово-комунального господарства на регіональному рівні,
реалізація регіональних програм забезпечуються місцевими органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Соціальний захист полягає у недопущенні з боку органів
центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та
уповноважених ними організацій:

включення до тарифів на комунальні послуги необгрунтованих
витрат, пов'язаних з монопольним становищем організацій
житлово-комунального господарства;

зниження якості послуг, зумовлених нормативами та договорами
на технічне обслуговування і надання послуг;

невиправдано високого рівня тарифів за понаднормативне
споживання житлово-комунальних послуг.

Для цього потрібно впровадити систему державних соціальних
нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, які
встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання
житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і комунальні
послуги та забезпечують реалізацію конституційного права
громадянина на житло.

Соціальні нормативи є основою для розрахунку обсягів
необхідних видатків під час формування відповідних бюджетів для
забезпечення фінансування нарахованих пільг і субсидій.

До соціальних нормативів у сфері житлово-комунального
обслуговування належать:

соціальна норма житла, щодо оплати якої держава надає пільги
та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам;

нормативи споживання послуг, які затверджуються для
розрахунків із споживачем;

нормативи платежів громадян щодо витрат на утримання житла і
комунальних послуг залежно від доходів сім'ї.

Головним принципом захисту споживача стане принцип оплати
тільки за отримані послуги відповідної якості згідно з нормами і
нормативами.

7. Правове, методичне та інформаційне

забезпечення виконання Програми

Подальше реформування житлово-комунального господарства
потребує вдосконалення правового та методичного забезпечення.

З урахуванням змін, що відбулися в економіці України та її
законодавстві, необхідно розробити нові і внести зміни до чинних
законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють
економічні, соціальні та інші відносини у житлово-комунальній
сфері (додаток до Програми).

Форми і методи інформаційного забезпечення та контролю за
виконанням Програми визначаються Держбудом і Мінекономіки.

8. Етапи виконання Програми та її

соціально-економічні результати

Програма виконуватиметься в три етапи.

На першому етапі - (2002-2003 роки) здійснюватимуться
короткострокові заходи:

завершення в основному розроблення нормативно-правової бази;

проведення інвентаризації заборгованості та витрат
підприємств житлово-комунального господарства;

розроблення порядку та умов реструктуризації та ліквідації
заборгованості в житлово-комунальному комплексі;

розроблення механізму розвитку підприємств
житлово-комунального господарства;

перехід на ринкові умови функціонування підприємств міського
електротранспорту;

завершення передачі відомчого житла та комунальних об'єктів у
власність та управління органам місцевого самоврядування;

проведення грунтовного аналізу технічного стану об'єктів
житлово-комунального господарства, комплексної експертизи витрат
та втрат у житлово-комунальному господарстві;

здійснення розподілу функцій власника, виробника послуг та
споживача, формування служб замовника, завершення впровадження
договірних відносин;

доведення обсягів обслуговування та утримання житла, надання
послуг на конкурсній основі до 60-70 відсотків;

упорядкування системи пільг на житлово-комунальні послуги та
визначення джерел фінансування кожної пільги;

проведення роздержавлення житлово-експлуатаційних
підприємств, продовження процесу акціонування в системі тепло-,
водопостачання та водовідведення;

початок формування системи соціального житла;

забезпечення подальшої модернізації об'єктів
житлово-комунального господарства, впровадження енергозберігаючих
заходів відповідно до затверджених державної, галузевих і місцевих
програм;

забезпечення виконання програми з енергозбереження та
Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами
обліку та регулювання споживання води і теплової енергії.

На другому етапі (2004-2005 роки) здійснюватимуться
середньострокові заходи:

вдосконалення конкурентних відносин у житловому господарстві
(основною формою організації експлуатації та утримання житла,
управління житловим фондом стають об'єднання співвласників квартир
та будинків);

розширення застосування концесійних механізмів;

завершення формування фінансово-економічного механізму
переходу на бездотаційне, самоокупне функціонування підприємств
житлово-комунального господарства;

продовження роботи з ліквідації заборгованості споживачів за
надані послуги та підприємств житлово-комунального господарства;

створення системи середньо- та довгострокового кредитування
розвитку підприємств;

впровадження обслуговування та утримання житла, надання
житлово-комунальних послуг тільки на конкурсній основі;

перехід до системи надання пільг і субсидій шляхом
застосування соціальних нормативів;

завершення в основному оснащення будинків приладами обліку
витрачання та регулювання води та теплової енергії.

На третьому етапі (2006-2010 роки) заплановано здійснення
таких заходів:

забезпечення сталого функціонування житлово-комунального
господарства на основі нового фінансово-економічного механізму;

запровадження ринкових механізмів залучення інвестицій у
вигляді банківських кредитів і облігаційних займів, а також
реалізація заходів із зниження ризиків кредитування шляхом надання
відповідних гарантій;

включення до оплати житла витрат на капітальний ремонт
будинку;

впровадження страхування житла, житлово-комунальних послуг,
майна підприємств.

Виконання Програми дозволить:

забезпечити надійність роботи інженерно-комунальних систем
життєзабезпечення, комфортність і безпеку умов проживання
громадян;

підвищити ефективність роботи житлово-комунальних підприємств
і знизити витрати та втрати на виробництво житлово-комунальних
послуг;

ліквідувати критичний рівень зносу основних фондів у
житлово-комунальному комплексі;

підвищити якість житлово-комунального обслуговування
споживачів;

скоротити нераціональне використання ресурсів на
підприємствах житлово-комунального господарства та створити
економічний механізм стимулювання збереження паливно-енергетичних
ресурсів;

підвищити господарську самостійність підприємств
житлово-комунального господарства, їх відповідальність за якість
обслуговування споживачів;

забезпечити ефективне поєднання господарської самостійності
конкуруючих підприємств та державного регулювання діяльності
природних монополій, розвиток підприємницької активності та
посилення захисту інтересів споживачів;

досягти оптимального співвідношення рівня витрат на оплату за
послуги та доходів населення.

Виконання Програми здійснюється Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями разом з органами місцевого
самоврядування.

Загальний контроль та моніторинг виконання Програми
здійснюють Міжвідомча комісія з реалізації реформи
житлово-комунального господарства при Кабінетові Міністрів
України, Держбуд та регіональні комісії з реформування
житлово-комунального господарства.


Додаток

до Програми

ПЕРЕЛІК

нормативно-правових актів, необхідних для

виконання Програми реформування і розвитку

житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки

та на період до 2010 року

-----------------------------------------------------------------------------------------
N |Назва |Відповідальні виконавці |Термін виконання |Примітка
п/п |нормативно-правового акту | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------

Проекти Законів України

1. Нова редакція Житлового Держбуд перше законодавче

кодексу Мінекономіки півріччя 2002 р. врегулювання

Мінфін економічних,

Мін'юст соціальних

та інших

відносин у

житловій

сфері

2. Про внесення змін до Мінекономіки, 2002-2003 роки врегулювання

Законів України "Про Мінфін, Держбуд повноважень

місцеве самоврядування в Мін'юст органів

Україні", "Про місцеві влади в

державні адміністрації", частині

"Про ціни і ціноутворення" встановлення

тарифів на

житлово-

комунальні

послуги

3. Про внесення змін до Держбуд IV квартал створення

Закону України "Про Держпідприємництво 2002 р. конкурентного

ліцензування певних видів Антимонопольний середовища на

господарської діяльності" комітет ринку

Мінекономіки житлово-

комунальних

послуг.

Визначення

такими, що

підлягають

ліцензуванню,

видів

господарської

діяльності

з виробництва

та постачання

теплової

енергії

4. Про внесення змін до Держкоменерго- 2002 рік удосконалення

Закону України "Про збереження законодавчої

енергозбереження" Держбуд бази з питань

Мінекономіки енерго-

Мінфін збереження в

Мін'юст галузі

житлово-

комунального

господарства

5. Про похоронну справу Внесено до Верховної -"- регламен-

Ради України. тування

Супроводження здійснює гарантії

Держбуд поховання

померлого,

гарантії

надання

матеріальної

допомоги на

поховання,

організація

похоронної

справи як

самостійного

виду

господарської

діяльності,

поховання

громадян

України на

території

інших держав

тощо

Проекти постанов Кабінету

Міністрів України

6. Про Державну житлову Держбуд у тримісячний забезпечення

інспекцію з нагляду і Мінекономіки термін після державного

контролю за використанням Мінфін прийняття нагляду і

та утриманням житлового Мін'юст Житлового контролю за

фонду і об'єктів кодексу утриманням

соціально-культурного житлового

призначення фонду

7. Про Правила утримання Держбуд -"- удосконалення

житлових будинків і Мінекономіки системи

прибудинкових територій Мінфін управління

Мін'юст житлово-

комунальним

господарством

на місцевому

рівні

8. Про внесення змін до Держбуд перше півріччя врегулювання

Правил надання населенню Мінекономіки 2002 р. правовідносин

послуг з водо-, між

теплопостачання та споживачами і

водовідводу виконавцями у

наданні

зазначених

послуг, у

тому числі у

разі

встановлення

засобів

обліку

9. Стратегія заміни системи Мінпраці 2002-2003 роки запровадження

діючих пільг на адресну Мінфін нової

грошову соціальну допомогу Мінекономіки (готівкової)

Мінтранс форми пільг і

Мінпаливенерго субсидій

МВС населенню

Міноборони

СБУ

Держбуд

Мін'юст

Галузеві нормативні акти

10. Методичні рекомендації з Держбуд 2002 рік приведення

планування, обліку і Мінекономіки бухгалтерсь-

калькулювання Мінфін кого обліку у

собівартості робіт Мін'юст відповідність

(послуг) на підприємствах з міжнародними

і в організаціях житлово- стандартами

комунального господарства

11. Порядок утворення цін на Держбуд -"- упорядкування

послуги централізованого Мінекономіки цін на послуги

теплопостачання Мінфін з теплопоста-

Мін'юст чання

12. Інструкція розрахунків Держбуд -"- встановлення

поквартирного розподілу порядку

теплової енергії при проведення

застосуванні системи розрахунків

побудинкового обліку за спожиту

теплову

енергію при

встановленні

будинкових

лічильників

тепла

13. Положення про порядок Держбуд 2003 рік створення

конкурсного відбору Мін'юст конкурентного

підприємств для утримання середовища

об'єктів міського

благоустрою

14. Про внесення змін до Держстандарт 2002 рік забезпечення

Переліку продукції, яка Мінекономіки якості послуг

підлягає обов'язковій Держбуд з теплопоста-

сертифікації щодо чання

трубопровідної продукції

з тепловою ізоляцією з

пінополіуретану

15. Правила обліку Держбуд -"- приведення у

споживання теплової Мінпаливенерго відповідність

енергії (нова редакція) з Правилами

надання

населенню

послуг з

водо,-

теплопос-

тачання та

водовідводу,

Правил

користування

тепловою

енергією

16. Методика визначення Держбуд -"- забезпечення

державних соціальних Мінпраці виконання

нормативів споживання Закону

житлово-комунальних України "Про

послуг державні

соціальні

стандарти

та державні

соціальні

гарантії"

17. Внесення змін до Правил Держбуд 2002 рік коригування

користування системами Мін'юст діючих

комунального Правил

водопостачання та відповідно

водовідводу в містах і до змін до

селищах Правил

надання

населенню

послуг з

водо-,

теплопоста-

чання та

водовідводу

18. Нормативи витрат та Держбуд 2002-2003 роки впровадження

втрат на виробництво Мінекономіки нового

послуг централізованого Порядку

водопостачання та утворення цін

водовідводу на послуги

централізо-

ваного

водопоста-

чання та

водовідводу

потребує

розроблення

нормативно-

обірунтованих

витрат

операційної

діяльності

19. Порядок контролю за Держбуд 2002 рік введення в

дотримання ліцензійних Держпідприємництво дію

умов провадження Антимонопольний ліцензійних

господарської комітет умов

діяльності з Мін'юст провадження

централізованого господарської

водопостачання та діяльності з

водовідводу централізо-

ваного

водопостачання

та водовідводу

потребує

здійснення

перевірки за

їх

дотриманням

20. Державні стандарти Держбуд 2003-2005 роки нормативне

України: забезпечення

"Вода питна. Вимоги та вимог до

контроль за якістю", поліпшення

"Джерела централізованого якості води

питного водопостачання", джерел

"Осади стічних вод, що питного

використовуються як водопоста-

добрива" чання, питної

води та

використання

осадів

стічних вод

як добрив

21. Державні будівельні норми -"- 2002 рік створення

України "Розміщення і нормативної

проектування полігонів бази щодо

твердих побутових розміщення і

відходів" проектування

полігонів

твердих

побутових

відходів

22. Державні будівельні норми -"- 2003-2005 роки коригування

України: "Водопостачання. нормативних

Зовнішні мережі і документів

споруди", "Каналізація. з урахуванням

Зовнішні мережі і новітніх

споруди", "Внутрішній досягнень

водопровід та каналізація розроблення

будинків", "Каналізація. технологій,

Проектування мереж та обладнання,

насосних станцій", матеріалів та

"Зовнішні мережі і вимог

споруди водопостачання та скорочення

каналізації. Правила питомих

виробництва та приймання витрат

робіт", "Внутрішні матеріальних

санітарно-технічні та

системи. Правила енергетичних

виробництва та приймання ресурсів

робіт"

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу