ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2006 Справа N 36/285
(ухвалою Судової палати у господарських справахВерховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кравчука Г.А. суддів: Грейц К.В., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Бетон Нова" на рішення господарського суду Донецької області від
10.10.2005 р. у справі N 36/285 господарського суду Донецької області за позовом Закритого акціонерного товариства "Бетон Нова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче
об'єднання "Новатор" про витребування майна з чужого незаконного володіння в судовому засіданні взяли участь представники: позивача: Спальвін В.І., дов. N 9 від 24.01.2006 р.; відповідача: Борисенко О.М., дов. N 513 від 17.11.2004 р.; В С Т А Н О В И В:
У серпні 2005 р. Закрите акціонерне товариство "Бетон Нова"
(далі - Товариство) звернулось до господарського суду Донецької
області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробниче об'єднання "Новатор" (далі - Об'єднання) про
витребування майна - напівпричепа самоскида, державний номер
АН 22 37 ХХ, номер рами Y 992016014 ХВ 23005 з чужого незаконного
володіння.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що воно
передало Об'єднанню для проведення гарантійного ремонту придбаний
раніше у нього напівпричіп самоскид, державний номер АН 22 37 ХХ,
номер рами Y 992016014 ХВ 23005, проте Об'єднання відмовляється
здійснювати ремонт та повертати вказаний напівпричіп, мотивуючи
свої дії тим, що заборгованість за напівпричіп не погашена.
Рішенням господарського суду Донецької області від
10.10.2005 р. (суддя Будко Н.В.) в задоволенні позовних вимог
Товариства відмовлено. Рішення мотивовано тим, що у Товариства
відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) не настало право
вимоги напівпричепу.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на рішення господарського суду Донецької
області від 10.10.2005 р., у якій просить скасувати його та
витребувати майно, яке є предметом спору. Касаційна скарга
мотивована тим, що місцевий господарський суд при вирішенні спору
порушив ст.ст. 387 та 530 ЦК України ( 435-15 ).
Об'єднання скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ), та надіслало відзивів на касаційну скаргу, в якому
просить залишити без змін рішення господарського суду Донецької
області від 10.10.2005 р. Відзив мотивований тим, що вказане
рішення прийнято з дотриманням норм процесуального та
матеріального права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін матеріали справи та доводи Товариства і
Об'єднання, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві
на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки
встановлених фактичних обставини справи, застосування
господарським судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами
справи підтверджується, що власником напівпричепу самоскида
державний номер АН 22 37 ХХ, номер рами Y 992016014 ХВ 23005 є
Товариство.
Вирішуючи спір, господарський суд першої інстанції виходив з
того, що у Товариства не настало право вимоги вказаного
напівпричепу, оскільки згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 )
якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений
або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будьякий час. Боржник повинен виконати
такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги,
якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або
актів цивільного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає,
що такий висновок зроблено з порушенням норм Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) та Закону України "Про власність" ( 697-12 ),
зважаючи на таке.
Товариство звернулось до місцевого господарського суду з
вимогою про витребування майна - напівпричепа з чужого незаконного
володіння, а не з вимогою про спонукання до виконання
зобов'язання. Відповідно, у такому випадку до спірних
правовідносин не можуть бути застосовані норми ЦК України
( 435-15 ), які регулюють порядок виконання зобов'язань, зокрема,
ст. 530, а мають бути застосовані норми ЦК України, які регулюють
захист права власності, зокрема, ст. 387 та відповідна норма
Закону України "Про власність" - ст. 50 ( 697-12 ).
Крім того, місцевий господарський суд розглядаючи позов
Товариства не з'ясував, не витребував і не дослідив наявність у
позивача доказів про незаконне утримання відповідачем спірного
напівпричепу.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України зазначає, що господарський суд першої інстанції при
вирішенні спору застосував норму, яка не підлягала застосуванню -
ст. 530 ЦК України ( 435-15 ), та не застосував норм, які
підлягали застосуванню - ст. 387 ЦК України і ст. 50 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ), а також не з'ясував, не
витребував і не дослідив наявність у позивача доказів про
незаконне утримання відповідачем спірного напівпричепу, внаслідок
чого, в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) щодо всебічного,
повного і об'єктивного розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом, не встановив наявності
або відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства
у відповідності до вказаних норм законодавства України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що рішення господарського суду Донецької
області від 10.10.2005 р. підлягає скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх
сукупності та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11
ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Бетон
Нова" на рішення господарського суду Донецької області від
10.10.2005 р. у справі N 36/285 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від
10.10.2005 р. у справі N 36/285 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Суддя К.В.Грейц
Суддя Г.М.Мачульський
-
скопійовано
-
