Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1429 від 18.10.2006
№ 1226 від 17.10.2007
№ 232 від 21.03.2012
№ 1182 від 30.12.2015
№ 611 від 18.08.2017}
Відповідно до статей 4 і 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (додається).
{Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
ПОРЯДОК
призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
{У тексті Порядку слова “інвалід” та “орган праці та соціального захисту населення” в усіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами “особа з інвалідністю” та “орган соціального захисту населення” у відповідному відмінку і числі; слова “інваліди війни” в усіх відмінках замінити словами “особи з інвалідністю внаслідок війни” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
1. Цей Порядок визначає умови призначення, надання і виплати:
державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
державної соціальної допомоги на догляд.
2. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:
громадянам України, які постійно проживають на території України;
іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу біженця.
3. До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.
4. До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є:
інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про реєстрацію місця проживання або довідку про звернення за захистом в Україні, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 232 від 21.03.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
5. Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (далі - соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
1) особи, які досягли віку 63 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або яким установлено інвалідність в установленому порядку. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
{Абзац перший підпункту 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 31 грудня 1958 року;
2) не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, та допомоги, що призначається відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” (крім осіб з інвалідністю з дитинства або дітей з інвалідністю, які мають право на державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”);
{Підпункт 2 пункту 5 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
3) є малозабезпеченими особами (крім осіб з інвалідністю I групи);
4) є особами з інвалідністю I групи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 232 від 21.03.2012}
6. Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.
Якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ці виплати призначаються одночасно.
{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
7. Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.
8. Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
150 відсотків - на трьох і більше дітей померлого годувальника;
{Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
120 відсотків - на двох дітей померлого годувальника;
{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
100 відсотків - особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання “Мати-героїня”, на одну дитину померлого годувальника;
{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
80 відсотків - особам з інвалідністю II групи;
60 відсотків - особам з інвалідністю III групи;
50 відсотків - священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;
30 відсотків - особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.
{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 232 від 21.03.2012}
Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.
У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок соціальної допомоги здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом).
{Абзац пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1429 від 18.10.2006}
9. Соціальна допомога призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
{Пункт 9 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
10. Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.
Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики (у разі потреби);
копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
копія довідки про реєстрацію місця проживання;
довідка про склад сім’ї, видана уповноваженим органом за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування (у разі потреби).
Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:
копія свідоцтва про народження або паспорта громадянина України особи, якій призначається соціальна допомога, з пред’явленням оригіналу;
копія довідки (за наявності) про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмiтку в паспорті), з пред’явленням оригіналу;
копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).
Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про реєстрацію місця проживання або довідку про звернення за захистом в Україні, що видається центром обліку бездомних осіб, у якому вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.
Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).
У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності органи соціального захисту населення додають до заяви видану органом, який призначає пенсію, довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).
{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
11. Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” або встановлення МСЕК інвалідності особі.
{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 232 від 21.03.2012, № 611 від 18.08.2017}
Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.
{Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.
12. Соціальна допомога призначається:
{Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 232 від 21.03.2012; в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”, - довічно;
{Абзац пункту 12 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
особам з інвалідністю - на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи;
{Абзац пункту 12 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
дитині померлого годувальника - до досягнення 18-річного віку.
{Абзац пункту 12 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не більш як до досягнення 23 років, а дітям-сиротам - до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.”.
{Абзац пункту 12 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.
У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.
{Абзац сьомий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Державна соціальна допомога на догляд
13. Державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб":
II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
2) особам, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 1 цього пункту):
II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
3) особам, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і які є особами з інвалідністю I групи внаслідок причин, визначених у пункті "б" статті 16 зазначеного Закону, або одинокими пенсіонерами і за висновком лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) потребують постійного стороннього догляду;
4) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім осіб з інвалідністю I групи);
5) малозабезпеченим особам з інвалідністю I групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім осіб з інвалідністю, зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту).
14. У разі виникнення в особи, яка має право на допомогу на догляд, кількох на це підстав допомога призначається за однією з підстав на її вибір.
15. Допомога на догляд не призначається особам з інвалідністю, яким відшкодовуються витрати на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
{Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
16. Особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд.
17. Для визначення права малозабезпечених осіб на допомогу на догляд застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.
18. Державна соціальна допомога на догляд встановлюється у таких розмірах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
особам з інвалідністю внаслідок війни, віднесеним до підгрупи А I групи, із числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
особам, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і які є особами з інвалідністю, віднесеними до підгрупи А I групи, внаслідок причин, визначених у пункті “б” статті 16 зазначеного Закону;
особам, що належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, віднесених до підгрупи А I групи, що одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років, які брали безпосередню участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією (крім осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”);
особам з інвалідністю внаслідок війни, віднесеним до підгрупи Б I групи, з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
особам, яким призначено пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і які є особами з інвалідністю, віднесеними до підгрупи Б I групи, внаслідок причин, визначених у пункті “б” статті 16 зазначеного Закону;
іншим особам, що належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, віднесених до підгрупи Б I групи, що одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років, які брали безпосередню участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією (крім осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”);
особам з інвалідністю внаслідок війни, віднесеним до підгрупи А I групи, які одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб‚ зазначених у підпункті 1 цього пункту);
малозабезпеченим особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи А I групи, які одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 1 та в абзаці другому підпункту 3 цього пункту);
одиноким особам з інвалідністю внаслідок війни II групи з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;
одиноким особам з інвалідністю внаслідок війни II групи з числа осіб, що належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які брали безпосередню участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією та одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років і які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду (крім осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”);
особам з інвалідністю внаслідок війни, віднесеним до підгрупи Б I групи, які одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту);
одиноким особам з інвалідністю внаслідок війни II і III групи, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
одиноким особам, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду (крім осіб, зазначених у підпунктах 1-4 цього пункту і в абзацах другому і третьому цього підпункту);
одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб з інвалідністю I групи);
малозабезпеченим особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи, які одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб з інвалідністю I групи, зазначених у підпункті 2 цього пункту і в абзацах другому і четвертому цього підпункту).
{Пункт 18 в редакції Постанови КМ № 232 від 21.03.2012}
19. Для визначення розміру допомоги на догляд застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, передбачених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.
У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок допомоги на догляд здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом).
{Абзац другий пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1429 від 18.10.2006}
20. Допомога на догляд призначається:
особам, зазначеним у підпунктах 4 і 5 пункту 13 цього Порядку, - органами соціального захисту населення;
особам, зазначеним у підпунктах 1 - 3 пункту 13 цього Порядку, - органами, що призначили їм пенсію.
21. Для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - шостим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).
Органи соціального захисту населення додають до заяви довідку про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена (згідно з електронною базою даних про одержувачів пенсії).
У разі відсутності зазначеної інформації на дату подання заяви в електронній базі даних про одержувачів пенсії та у разі звернення за призначенням допомоги на догляд замість надбавки на догляд органи соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначили особі пенсію, відповідно довідку про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена, та довідку - атестат про припинення виплати раніше призначеної надбавки на догляд.
22. Для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 1 - 3 пункту 13 цього Порядку, крім заяви за формою, затвердженою органом, що призначає пенсію, подають документи, передбачені абзацами четвертим - шостим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).
Особи, зазначені у підпункті 2 пункту 13 цього Порядку, які брали безпосередню участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією додатково подають документи, що підтверджують участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та/або війни 1945 року з імперіалістичною Японією.
{Пункт 22 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 232 від 21.03.2012}
23. Допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою.
Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття органом, що призначає допомогу, заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.
24. Допомога на догляд призначається на період призначення пенсії.
У разі зміни групи інвалідності допомога на догляд у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги.
У разі зміни групи інвалідності виплата допомоги на догляд продовжується за матеріалами особової (пенсійної) справи без подання заяви одержувачем за умови, що для продовження її виплати не потрібні додаткові документи.
У разі необхідності подання додаткових документів, передбачених пунктами 10, 21 і 22 цього Порядку, органи, що призначають допомогу на догляд, повідомляють особу про перелік документів, які необхідно додатково подати. Якщо додаткові документи буде подано пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення, виплата допомоги на догляд здійснюється з дня подання додаткових документів.
Обчислення середньомісячного сукупного доходу для визначення права на соціальну допомогу та допомогу на догляд
25. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї для призначення соціальної допомоги і допомоги на догляд обчислюється згідно з пунктами 3-9 Методики, затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату і Держкомсім'ямолоді від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370 (з наступними змінами), зареєстрованим у Мін'юсті 7 лютого 2002 р. за № 112/6400.
26. Середньомісячний сукупний дохід особи для визначення права на призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу.
чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років;
діти - студенти вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
особи, шлюб яких не зареєстровано, якщо вони разом проживають та ведуть спільне господарство;
усиновлені діти, які проживають з усиновителями.
До складу сім'ї не включаються:
батьки, дід, баба, брати і сестри;
батьки, позбавлені батьківських прав;
один із подружжя, з яким розірвано шлюб, або коли шлюб не розірвано, але винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів;
опікуни, піклувальники та їх сім'ї;
діти, які перебувають на повному державному утриманні;
мати (батько, усиновитель), яка (який) не працювала (не працював), не навчалася (не навчався), не зареєстрована (не зареєстрований) у державній службі зайнятості як безробітна (безробітний) протягом повного періоду, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід (шість календарних місяців або два квартали) до місяця звернення, за винятком непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя), яка (який):
- виховує трьох і більше дітей віком до 16 років;
- перебуває у відпустці по догляду за:
дитиною до досягнення нею трирічного віку;
дитиною з інвалідністю віком до 18 років;
{Абзац сімнадцятий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
дитиною віком до 14 років у раді підтвердження необхідності такого догляду висновком дитячого лікувально-профілактичного закладу;
особою з інвалідністю I групи або особою, яка досягла 80-річного віку;
дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12 років.
27. У разі змін у складі сім'ї протягом періоду, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід, у зв'язку з розірванням шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів із середньомісячного сукупного доходу сім'ї, обчисленого за шість останніх місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, виключається дохід особи, яка вибула із складу членів сім'ї, і включається середньомісячний розмір її аліментів.
28. Під час призначення допомоги на догляд особам, зазначеним у підпунктах 1 - 3 пункту 13 цього Порядку, не застосовуються норми, передбачені пунктами 25-27.
Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд
29. Соціальна допомога і допомога на догляд виплачуються у грошовій формі щомісяця за поточний місяць.
У разі призначення допомоги на догляд замість надбавки на догляд виплачується допомога з урахуванням виплаченої суми надбавки на догляд.
30. У разі пропущення особою з інвалідністю строку повторного огляду з поважних причин, що підтверджується довідкою МСЕК, виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд поновлюється з дня її припинення, але не більше ніж за три роки за умови, що протягом цього періоду особа, визнана особою з інвалідністю, мала право на зазначені види допомоги.
31. У разі неодержання соціальної допомоги і допомоги на догляд протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.
Для відновлення виплати соціальної допомоги і допомоги на догляд подається заява із зазначенням причини її неодержання.
Відновлення виплати соціальної допомоги і допомоги на догляд здійснюється з дня її тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її одержання і за умови відсутності обставин для її припинення.
32. В усіх випадках суми соціальної допомоги і допомоги на догляд, що були призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за 12 місяців починаючи з місяця, що настає за місяцем звернення за її одержанням.
Суми соціальної допомоги і допомоги на догляд, не одержані своєчасно з вини органу, що її призначає або виплачує, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата допомоги за минулий час здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму або рівня забезпечення прожиткового мінімуму у випадках, передбачених законом, затвердженого на момент її виплати, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини допомоги у зв'язку з порушенням строків її виплати здійснюється згідно із законом.
33. Особам, які перебувають на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі), виплачується 20 відсотків призначеного розміру соціальної допомоги. Допомога на догляд у період перебування на повному державному утриманні не виплачується.
У разі тимчасового вибуття з відповідної установи (закладу) у зв'язку з хворобою або за особистими мотивами (без виключення із списку підопічних) призначена соціальна допомога і допомога на догляд виплачуються в повному розмірі за весь період відсутності у відповідній установі (закладі) починаючи з дня вибуття по день повернення включно. Виплата у зазначений період провадиться на підставі наказу (витягу з наказу) відповідної установи (закладу) про зняття з матеріального забезпечення, копія якого надсилається органу, що призначає відповідну допомогу, за місцезнаходженням відповідної установи (закладу) після повернення підопічного до відповідної установи (закладу).
34. Допомога на догляд не виплачується в період, коли особа працює (крім осіб з інвалідністю I групи). У разі одержання інших доходів (різних видів допомоги, стипендії, аліментів тощо) допомога на догляд виплачується в повному розмірі.
35. Соціальна допомога і допомога на догляд виплачуються підприємствами, установами, організаціями (далі - організації), які здійснюють виплату і доставку допомоги, за місцем проживання одержувача допомоги або опікунів, піклувальників.
У разі зміни одержувачем соціальної допомоги або допомоги на догляд місця проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає допомогу, за новим місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.
{Абзац другий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
36. Засуджені мають право на призначення соціальної допомоги, яка за наявності відповідного права призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання.
Особа, яка під час відбування покарання набула права на соціальну допомогу, подає до адміністрації установи виконання покарань клопотання щодо забезпечення необхідних умов для призначення їй соціальної допомоги за місцезнаходженням такої установи, зокрема щодо виклику представників органів соціального захисту населення і офіційного прийому ними в установленому порядку відповідних документів, передбачених пунктом 10 цього Порядку, безпосередньо від особи, яка відбуває покарання, або від її представника за довіреністю.
Адміністрація установи виконання покарань не більш як протягом 30 днів з дати реєстрації клопотання особи, яка набула права на призначення соціальної допомоги під час відбування покарання, забезпечує зустріч цієї особи із представником органу соціального захисту населення та всебічно сприяє належному оформленню і поданню нею відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через її представника.
Особи, яким до відбування покарання була призначена соціальна допомога, продовжують її отримувати на загальних підставах.
{Пункт 36 в редакції Постанови КМ № 1182 від 30.12.2015}
37. Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд за заявою одержувача відповідної допомоги може здійснюватися за дорученням, порядок оформлення і строк дії якого визначаються законодавством.
Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд за дорученням, строк дії якого перевищує рік, здійснюється протягом усього періоду дії доручення за умови поновлення кожний рік заяви про виплату допомоги за дорученням.
38. Особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду.
39. Виплата соціальної допомоги особам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку, допомоги на догляд особам, зазначеним у підпунктах 4 і 5 пункту 13 цього Порядку, здійснюється Пенсійним фондом України. Витрати Пенсійного фонду України, пов'язані з виплатою соціальної допомоги і допомоги на догляд та їх доставкою, компенсуються з державного бюджету за рахунок коштів, які передбачаються Пенсійному фонду України на виплату пенсії і допомоги, призначених за різними пенсійними програмами.
Виплата допомоги на догляд особам, зазначеним у підпунктах 1-3 пункту 13 цього Порядку, здійснюється одночасно з виплатою пенсії. Покриття витрат на виплату допомоги на догляд і її доставку здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачаються на пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу.
40. У разі смерті одержувача соціальної допомоги особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної суми соціальної допомоги, призначеної на день смерті одержувача такої допомоги.
У разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні, або особи, поховання якої проводиться за рахунок коштів державного бюджету, допомога на поховання не виплачується (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншими особами).
{Пункт 40 в редакції Постанови КМ № 1226 від 17.10.2007}
41. Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 5 цього Порядку, до органів соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.
На звороті довідки про смерть відповідальним працівником органу соціального захисту населення робиться запис про призначення допомоги на поховання із зазначенням дати і суми до виплати, який скріплюється підписом керівника та печаткою цього органу.
42. Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше 12 місяців після смерті одержувача соціальної допомоги.
43. Витрати на виплату допомоги на поховання провадяться за рахунок джерел, з яких виплачувалась соціальна допомога.
44. Сума соціальної допомоги і допомоги на догляд, що належала її одержувачу і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, не включається до складу спадщини і виплачується за період по місяць смерті включно непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які перебували на його утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім'ї, які проживали разом з одержувачем допомоги на день його смерті, сума недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать вони до числа непрацездатних членів сім'ї, зазначених у частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та від перебування на його утриманні.
У разі звернення кількох членів сім'ї померлого одержувача допомоги належна їм сума соціальної допомоги або допомоги на догляд ділиться між ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 12 місяців після смерті її одержувача.
45. У разі виникнення відповідно до законодавства права на пенсію в період одержання соціальної допомоги за бажанням особи їй виплачується соціальна допомога або призначається пенсія.
Соціальна пенсія, призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за бажанням особи виплачується до закінчення строку, на який вона призначена, а також у разі відсутності перерв у строках визнання особи особою з інвалідністю при повторному огляді та у разі, коли МСЕК (ЛКК) визнає особу особою з інвалідністю з дня закінчення попереднього строку інвалідності, а також дітям-інвалідам до 16 років. Витрати Пенсійного фонду України, пов'язані із зазначеними виплатами, компенсуються з державного бюджету за рахунок коштів, які передбачаються Пенсійному фонду України на виплату пенсій і допомоги, призначених за різними пенсійними програмами.
Приймання, оформлення і розгляд документів для призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд
46. Заява про призначення соціальної допомоги і допомоги на догляд подається особою відповідно до органів, зазначених у пунктах 9 і 20 цього Порядку, за місцем проживання.
{Абзац перший пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Заява про призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд особі, яку визнано недієздатною, подається опікуном чи піклувальником за місцем їх проживання.
{Абзац другий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Заява про призначення соціальної допомоги недієздатній особі в разі, коли така особа проживає окремо від опікуна чи перебування на повному державному утриманні, подається опікуном за місцем його проживання.
{Пункт 46 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Заява про призначення соціальної допомоги недієздатній особі, опікуна якій не призначено, подається уповноваженим представником закладу, який виконує функції опікуна над особою, за місцезнаходженням такого закладу (місцем проживання недієздатної особи).
{Пункт 46 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Документом, що засвідчує місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або довідка уповноваженого органу з місця проживання, в тому числі органу місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають копію довідки про реєстрацію місця проживання.
{Абзац п'ятий пункту 46 в редакції Постанови КМ № 611 від 18.08.2017}
У сільській місцевості заяви з усіма необхідними документами про призначення соціальної допомоги і допомоги на догляд особам, зазначеним у підпунктах 4 і 5 пункту 13 цього Порядку, приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та передають їх відповідним органам соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи визначають уповноважену особу для прийняття документів.
Орган, що призначає допомогу, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника даним паспорта громадянина України та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту і належного оформлення поданих документів, засвідчує їх копії.
{Абзац сьомий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
Копії документів повинні бути скріплені підписом посадових осіб органу, що призначає допомогу, і печаткою цього органу.
Орган, що призначає допомогу, видає заявнику (уповноваженій особі) розписку про прийняття заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийняття заяви.
У разі необхідності витребування документів, передбачених абзацом восьмим пункту 10 та абзацом третім пункту 21 цього Порядку, органи соціального захисту населення надсилають відповідний запит (з доданням скріпленої підписом керівника та печаткою цього органу копії заяви особи про призначення соціальної допомоги або допомоги на догляд) до органів, які призначають пенсію, протягом двох робочих днів після прийняття заяви.
Органи, які призначають пенсію, видають відповідні документи протягом чотирьох робочих днів після одержання запиту.
Заява про призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд розглядається органами, що призначають відповідну допомогу, не пізніше ніж протягом 10 днів після її надходження з усіма необхідними документами.
47. Про відмову в призначенні соціальної допомоги або допомоги на догляд орган, що призначає допомогу, письмово повідомляє особу, яка звернулася за її призначенням, у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення.
48. На кожного одержувача соціальної допомоги та допомоги на догляд органами соціального захисту населення формується особова справа, де зберігаються документи, необхідні для призначення допомоги, а також розрахунок її розміру.
У разі призначення допомоги на догляд органами, зазначеними у підпунктах 1 - 3 пункту 13 цього Порядку, документи зберігаються в матеріалах пенсійної справи.
Строк зберігання особової справи одержувача соціальної допомоги становить п'ять років після припинення виплати. Наявні в особовій справі оригінали довідок МСЕК зберігаються протягом 75 років.
49. Документом, що підтверджує призначення соціальної допомоги, є посвідчення, яке видається органом, що призначає допомогу. Посвідчення видається на бланку для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
{Пункт 49 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}
50. У разі переїзду на проживання в іншу місцевість особова справа одержувача соціальної допомоги згідно з його заявою пересилається органу, що призначає допомогу за новим місцем проживання.
{Пункт 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 18.08.2017}