open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

Внутрішній регламент конгресів

( Про затвердження Регламенту див. Указ Президента

N 813/2001 ( 813/2001 ) від 12.09.2001 )

Стаття 1

Загальні положення

Цей Внутрішній регламент, що іменується нижче "Регламент",
складений на підставі Актів Союзу і підпорядковується їм. У разі
розбіжності між одним з його положень і яким-небудь положенням
Актів цей останній має чинність.

Стаття 2

Делегації

1. Під словом "делегація" мається на увазі особа чи група
осіб, призначених країною-членом для участі в Конгресі. Делегація
складається з голови делегації, а також, у разі потреби,
заступника голови делегації, одного чи декількох делегатів, а
також, можливо, одного чи декількох співробітників делегації
(включаючи експертів, секретарів і т.ін.).

2. Голови делегацій, їхні заступники, а також делегати є
представниками країн-членів у тому складі, як це зазначено в
статті 14, параграфа 2 Статуту ( 995_101 ), якщо вони наділені
повноваженнями, що відповідають умовам, визначеним статтею 3 цього
Регламенту.

3. Співробітники делегації допускаються на засідання і мають
право брати участь в обговореннях, але, разом з тим, вони не мають
права голосу. Проте голова делегації може дозволити їм голосувати
від імені своєї країни на засіданнях Комісій. Подібні дозволи
повинні подаватись в письмовому вигляді до початку засідання
Голові відповідної Комісії.

Стаття 3

Повноваження делегатів

1. Повноваження делегатів мають бути підписані Главою Держави
чи Главою Уряду, чи Міністром закордонних справ відповідної
країни. Вони мають бути складені в правильній і належній формі.
Повноваження делегатів, яким дозволяється підписувати Акти
(повноважні), повинні робити застереження щодо цього підписання
(підписання за умови ратифікації чи схвалення, підписання "Ad
referendum", остаточне підписання). За відсутності такого
уточнення підпис розглядається як такий, що означає ратифікацію чи
схвалення. Повноваження, що дозволяють підписувати Акти, включають
можливе право на обговорення і голосування. Делегатам, яких
компетентні влади наділили повноваженнями, не уточнюючи їхнього
значення, дозволяється брати участь в обговоренні, голосуванні і
підписанні Актів, якщо тільки з тексту повноважень явно не
випливає протилежне.

2. Повноваження повинні надаватись від моменту відкриття
Конгресу відповідній владі, призначеній для цієї мети.

3. Делегати, що не мають повноважень чи ті, що не подали
документ про свої повноваження, можуть брати участь в обговореннях
і голосуванні із самого початку своєї участі в роботі Конгресу,
якщо їхній Уряд повідомив про це Уряду країни, що запрошує. Те
саме стосується і тих делегатів, чиї повноваження будуть визнані
не зовсім правильними. Цим делегатам більше не буде дозволено
голосувати від того моменту, коли Конгрес схвалить останній звіт
Комісії з перевірки повноважень, у якій буде встановлено, що їхні
повноваження є недостатніми чи неправильними. І це рішення буде
мати чинність доти, доки положення не буде врегульовано. Останній
звіт має бути схвалений Конгресом до виборів, що не стосуються до
виборів Голови Конгресу, і перед затвердженням проектів Актів.

4. Повноваження країни-члена, яка представлена на Конгресі
делегацією іншої країни-члена (за дорученням), повинні бути подані
в тій самій формі, як і ті, про які згадується в параграфі 1.

5. Повноваження і доручення, надіслані телеграмою, не
приймаються. Проте приймаються телеграми, які надсилаються у
відповідь на запит відомостей, що стосуються повноважень.

6. Делегація, яка, подавши свої повноваження, не має
можливості бути присутньою на одному чи декількох засіданнях, може
бути представлена делегацією іншої країни за умови, що про це буде
повідомлено в письмовому вигляді Голові відповідного засідання.
Однак делегація може представляти тільки одну країну, окрім своєї.

7. Делегати країн-членів, що не є учасниками Угоди, можуть
брати участь в обговореннях Конгресу щодо цієї Угоди без права
голосу.

Стаття 4

Порядок розташування країн

1. На засіданнях Конгресу і Комісій делегації розташовуються
в порядку французького алфавіту представлених країн-членів.

2. Голова Адміністративної ради у належний час проводить
жеребкування щодо того, якій країні варто зайняти перше місце
перед трибуною Голови на засіданнях Конгресу і Комісій.

Стаття 5

Спостерігачі

1. Представники Організації Об'єднаних Націй можуть брати
участь в обговореннях Конгресу.

2. Спостерігачі міжурядових організацій допускаються на
засідання Конгресу або його Комісій, коли обговорюються питання,
що становлять інтерес для цих організацій. У подібних же випадках
спостерігачі міжнародних неурядових організацій можуть допускатись
на засідання Комісій, якщо відповідна Комісія з цим згодна.

3. Як спостерігачі допускаються також кваліфіковані
представники Регіональних союзів, створених відповідно до статті
8, параграфа 1 Статуту ( 995_101 ), якщо вони висловлять таке

побажання. 4. Спостерігачі, про яких йдеться в параграфах

1-3, беруть
участь в обговореннях без права голосу.

Стаття 6

Старійшина Конгресу

1. Поштова адміністрація країни місця проведення Конгресу
пропонує, за узгодженням з Міжнародним бюро, призначити Старійшину
Конгресу. Адміністративна рада приступає, у належний час, до
схвалення цього призначення.

2. При відкритті першого пленарного засідання кожного
Конгресу Старійшина головує на Конгресі доти, доки не буде обраний
його Голова. Крім того, він виконує функції, що покладаються на
нього цим Регламентом.

Стаття 7

Голови і заступники Голови Конгресу та Комісій

1. На своєму першому пленарному засіданні Конгрес, за
пропозицією Старійшини, обирає Голову Конгресу, потім затверджує,
за пропозицією Адміністративної ради, призначення країн-членів,
які будуть виконувати функції заступника Голови Конгресу, а також
заступників Голови Комісій. Ці обов'язки покладаються з
урахуванням, наскільки це можливо, справедливого географічного
розподілу країн-членів.

2. Голови відкривають і закривають засідання, на яких вони
головують, керують обговореннями, надають слово ораторам, ставлять
на голосування пропозиції і вказують більшість, необхідну для
голосування, оголошують рішення і, за умови схвалення Конгресом
дають, у разі потреби, тлумачення цих рішень.

3. Голови стежать за дотриманням цього Регламенту і
збереженням порядку під час засідань.

4. Будь-яка делегація може оскаржити перед Конгресом чи
Комісією рішення, прийняте Головою Конгресу чи Комісії, на
підставі існуючого положення Регламенту або тлумачення його; проте
рішення Голови залишається чинним, якщо воно не скасовується
більшістю присутніх і голосуючих членів.

5. Якщо країна-член, якій було доручено головування, не може
більше виконувати цей обов'язок, один із заступників Голови
призначається Конгресом чи Комісією, щоб його змінити.

Стаття 8

Бюро Конгресу

1. Бюро є центральним органом, якому доручено керувати
роботою Конгресу. Воно складається з Голови і заступника Голови
Конгресу, а також з Голів Комісій. Воно періодично збирається для
розгляду перебігу робіт Конгресу і його Комісій і для вироблення
рекомендацій, спрямованих на забезпечення нормального перебігу
роботи. Воно допомагає Голові розробляти порядок денний для
кожного пленарного засідання і координувати роботу Комісій. Воно
виносить рекомендації щодо закриття Конгресу.

2. Генеральний секретар Конгресу і заступник Генерального
секретаря, про яких згадується в статті 11, параграфі 1, беруть
участь в зборах Бюро.

Стаття 9

Члени Комісій

1. Країни-члени, представлені на Конгресі, є по праву членами
Комісій, яким доручено розгляд пропозицій щодо Статуту, Загального
регламенту і Конвенції.

2. Країни-члени, що представлені на Конгресі і беруть участь
в одній чи декількох факультативних Угодах, є по праву членами
однієї чи декількох Комісій, на які покладено перегляд цих Угод.
Право голосування членів цієї чи цих Комісій обмежується Угодою чи
Угодами, учасниками яких вони є.

3. Делегації, які не є членами Комісій, що розглядають Угоди,
мають право бути присутніми на засіданнях цих Комісій і брати
участь в обговореннях без права голосування.

Стаття 10

Робочі групи

Конгрес і кожна Комісія можуть створювати Робочі групи для
вивчення спеціальних питань.

Стаття 11

Секретаріат Конгресу і Комісій

1. Генеральний директор і заступник Генерального директора
Міжнародного бюро виконують відповідно функції Генерального
секретаря і заступника Генерального секретаря Конгресу.

2. Генеральний секретар і заступник Генерального секретаря
присутні на засіданнях Конгресу і Бюро Конгресу, де вони беруть
участь в обговореннях без права голосу. Вони можуть також, за тих
самих умов, бути присутніми на засіданнях комісій чи представляти
там вищих службовців Міжнародного бюро.

3. Робота Секретаріату Конгресу, Бюро Конгресу і Комісій
забезпечується персоналом Міжнародного бюро разом з Поштовою
адміністрацією країни, що запрошує.

4. На вищих службовців Міжнародного бюро покладаються функції
секретарів Конгресу, Бюро Конгресу і Комісій. Вони допомагають
Голові на засіданнях і несуть відповідальність за складання
протоколів чи звітів.

5. Секретарі Конгресу і Комісій мають своїх заступників.

6. Протоколістам, що володіють французькою мовою, доручається
складання протоколів пленарних засідань Конгресу.

Стаття 12

Мови, що використовуються при обговореннях

1. За умови, викладеної в парагафі 2, французька, англійська,
іспанська і російська мови допускаються для обговорень при
використанні системи синхронного чи послідовного перекладу.

2. Обговорення Редакційної комісії проходять французькою
мовою.

3. При обговореннях допускаються також інші мови, зазначені в
параграфі 1. Мова країни-організатора користується в цьому разі
пріоритетом. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують
синхронний переклад однією з мов, згаданих у параграфі 1, або за
допомогою системи синхронного перекладу, коли в неї можна внести
технічні зміни, або за допомогою окремих перекладачів.

4. Витрати за установку і утримання технічного обладнання
несе Союз.

5. Витрати, пов'язані з усним перекладом, розподіляються між
країнами-членами, що використовують одну й ту саму мову,
пропорційно їхнім внескам у витрати Союзу.

Стаття 13

Мови, які використовуються для

складання документів Конгресу

1. Документи, які складаються на Конгресі, включаючи проекти
рішень, що подаються на затвердження Конгресу, видаються
французькою мовою Секретаріатом Конгресу.

2. У зв'язку з цим документи, що надходять від делегацій
країн-членів, повинні подаватись цією мовою або безпосередньо, або
через служби перекладу, що підпорядковуються Секретаріату
Конгресу.

3. Ці служби, організовані за їхній рахунок лінгвістичними
групами, що створюються згідно з відповідними положеннями
Загального регламенту ( 995_798 ), можуть також перекладати
документи Конгресу на відповідні мови.

Стаття 14

Пропозиції

1. З будь-яких питань, поставлених перед Конгресом, можуть
подаватись пропозиції.

2. Будь-які пропозиції, опубліковані Міжнародним бюро до
відкриття Конгресу, розглядаються як подані Конгресу.

3. За два місяці до відкриття Конгресу ніяка пропозиція не
буде прийматись до уваги, за винятком тих пропозицій, що
спрямовані на внесення поправок до попередніх пропозицій.

4. Поправкою вважається будь-яка пропозиція про зміну, яка,
не змінюючи суті пропозиції, містить скасування, доповнення до
якої-небудь частини початкової пропозиції чи перегляд частини цієї
пропозиції. Ніяка пропозиція про зміну не буде розглядатись як
поправка, якщо вона не узгоджена з змістом чи метою початкової
пропозиції. Якщо це викликає сумнів, то дане питання слід
вирішувати Конгресу чи Комісії.

5. Поправки, які подаються на Конгресі щодо вже зроблених
пропозицій, повинні передаватись в письмовому вигляді французькою
мовою в Секретаріат до полудня, за два дні до їхнього обговорення,
щоб того самого дня їх можна було роздати делегатам. Цей термін не
стосується поправок, що випливають безпосередньо з обговорень на
Конгресі або на Комісії. В цьому останньому випадку, якщо про це
просять, автор поправки повинен подати свій текст у письмовому
вигляді французькою або, у випадку утруднення, будь-якою іншою
мовою, якою ведеться обговорення. Відповідний Голова зачитує його
сам чи дає дозвіл його зачитати.

6. Процедура, передбачена в параграфі 5, застосовується також
до подання пропозицій, не спрямованих на зміну тексту Актів
(проекти резолюцій, рекомендацій, побажань і т.ін.).

7. Будь-яка пропозиція чи поправка повинні мати остаточну
форму тексту, яка має бути включена до Актів Союзу, за умови,
звичайно, що вони не будуть уточнені Редакційною комісією.

Стаття 15

Розгляд пропозицій на Конгресі та в Комісіях

1. Пропозиції редакційного характеру (номер яких
супроводжується літерою "R") передаються Редакційній комісії або
безпосередньо, якщо з боку Міжнародного бюро немає ніякого сумніву
в їхньому характері (їхній список складається Міжнародним бюро для
Редакційної комісії), або після того, як інші комісії підтвердили
редакційний характер пропозицій, якщо, на думку Міжнародного бюро,
є сумніви щодо характеру пропозиції (такий список також
складається для відповідних комісій). Проте, якщо такі пропозиції
пов'язані з іншими пропозиціями за суттю, що мають розглядатись
Конгресом або іншими Комісіями, то Редакційна комісія розпочинає
їхнє вивчення тільки після того, як Конгрес або інші Комісії
висловились щодо відповідних пропозицій по суті. Пропозиції,
номери яких не супроводжуються літерою "R", але які, на думку
Міжнародного бюро, мають редакційний характер, безпосередньо
передаються Комісіям, які займаються відповідними пропозиціями по
суті. Ці Комісії з самого початку своєї роботи вирішують, які з
цих пропозицій повинні бути відразу ж передані Редакційній
комісії. Список цих пропозицій складається Міжнародним бюро для
відповідних Комісій.

2. Якщо з одного й того самого питання надходить декілька
пропозицій, Голова вирішує у порядку обговорення, починаючи, як
правило, з пропозиції, що найбільш відхиляється від основного
тексту та яка містить у собі найбільше змін щодо статус-кво.

3. Якщо будь-яка пропозиція може бути поділена на декілька
частин, то кожна з них, за згодою автора пропозиції або зборів,
може бути окремо розглянута і винесена на голосування.

4. Будь-яка пропозиція, знята на Конгресі або на Комісії її
автором, може бути знову подана делегацією іншої країни-члена. Так
само, якщо поправка до пропозиції прийнята автором цієї
пропозиції, інша делегація може знову подати початкову
пропозицію, яка не була змінена.

5. Будь-яка поправка до пропозиції, прийнята делегацією, що
подала цю пропозицію, негайно включається в текст пропозиції. Якщо
автор початкової пропозиції не згоден з поправкою, то Голова
вирішує, чи варто спочатку голосувати з поправки чи з пропозиції,
починаючи з тексту, який найбільше відрізняється від змісту або
мети основного тексту і який спричиняє за собою найбільшу зміну
щодо статус-кво.

6. Процедура, описана в параграфі 5, застосовується також,
коли подається декілька поправок до однієї й тієї ж пропозиції.

7. Голова Конгресу і Голови Комісій передають Редакційній
комісії після кожного засідання письмовий текст прийнятих
пропозицій, поправок чи рішень.

Стаття 16

Обговорення

1. Делегати можуть виступати тільки після дозволу Голови
зборів. Їм рекомендується виступати чітко, не поспішаючи. Голова
повинен давати делегатам можливість вільно і цілком висловлювати
свою думку щодо обговорюваної теми доти, доки це відповідає
нормальному перебігу обговорень.

2. Якщо тільки не буде прийнято іншого рішення більшістю
присутніх і голосуючих членів, виступи не повинні перевищувати
п'яти хвилин. Голові дозволяється перервати будь-якого оратора,
який перевищує встановлений час. Він може також звернутись до
делегата з проханням не відхилятись від теми.

3. Під час обговорень Голова може за згодою більшості
присутніх і голосуючих членів закрити список промовців після того,
як він його зачитає. Коли список промовців вичерпаний, він
закриває обговорення за умови надання автору обговорюваної
пропозиції, навіть після закриття списку промовців, права
відповісти на будь-яку виголошену промову.

4. Голова за згодою більшості присутніх і голосуючих членів
може також обмежити кількість виступів однієї делегації з
будь-якої пропозиції чи визначеної групи пропозицій, причому
автору пропозиції повинна бути надана можливість подати її і
виступити пізніше, якщо він побажає сказати щось нове у відповідь
на виступи інших делегацій, і таким чином він може взяти слово
останнім, якщо попросить про це.

5. За згодою більшості присутніх і голосуючих членів Голова
може обмежити кількість виступів з будь-якої пропозиції чи з
визначеної групи пропозицій; це обмеження не повинне бути менше
п'яти "за" і п'яти "проти" пропозиції, що обговорюється.

Стаття 17

Пропозиції до порядку ведення та до порядку процедури

1. У ході обговорення будь-якого питання і у разі потреби
навіть після закриття дебатів делегація може зробити пропозицію з
порядку ведення зборів для того, щоб звернутись із проханням
стосовно:

- роз'яснень з проведення дебатів;

- дотримання Внутрішнього регламенту;

- зміни порядку обговорення пропозицій, указаного Головою.

Пропозиція з порядку ведення зборів має пріоритет перед усіма
питаннями, включаючи пропозиції з процедури, зазначені в параграфі
3.

2. Голова відразу ж дає необхідні уточнення чи приймає
рішення, яке він вважає за доцільне щодо пропозиції з порядку
ведення зборів. У разі заперечення рішення Голови відразу ж
ставиться на голосування.

3. Крім того, у ході обговорення питання делегація може
висунути пропозицію з процедури, що має за мету:

а) тимчасове припинення засідання;

б) закриття засідання;

в) перенесення обговорення питання, що розглядається;

г) припинення обговорення питання, що розглядається.

Пропозиції з процедури мають пріоритет, порядок якого
встановлений вище, перед усіма іншими пропозиціями, за винятком
пропозицій з порядку ведення зборів, зазначених у параграфі 1.

4. Пропозиції з тимчасового припинення чи закриття засідання
не обговорюються, а відразу ж ставляться на голосування.

5. Коли делегація пропонує відкласти чи закрити обговорення
питання, що розглядається, то слово надається тільки двом
промовцям, що виступають проти того, щоб обговорення було
відкладено чи закрито, після чого пропозиція ставиться на
голосування.

6. Делегація, що подає пропозицію з порядку ведення зборів чи
з процедури, не може у своєму виступі говорити по суті
обговорюваного питання. Автор пропозиції з процедури може зняти її
до голосування, проте будь-яка подібна пропозиція, виправлена чи
невиправлена, що була знята, може бути знову подана іншою
делегацією.

Стаття 18

Кворум

1. За умови параграфів 2 і 3 кворум, необхідний для відкриття
засідань і для голосувань, складається з половини країн-членів, що
представлені на Конгресі і мають право голосувати.

2. У момент голосування зі зміни Статуту і Загального
регламенту необхідний кворум складається з двох третин
країн-членів Союзу.

3. Щодо Угод кворум, необхідний для відкриття засідань і
голосувань, складається з половини країн-членів, що представлені
на Конгресі, які беруть участь в Угоді, про яку йдеться, і мають
право голосувати.

4. Присутні делегації, що не беруть участь у визначеному
голосуванні чи які заявляють, що вони не хочуть брати у ньому
участь, не розглядаються як відсутні для визначення кворуму,
необхідного в параграфах 1, 2 і 3.

Стаття 19

Принцип і процедура голосування

1. Питання, що не можуть бути вирішені за загальною згодою,
вирішуються шляхом голосування.

2. Голосування провадиться за традиційною системою чи за
допомогою електронної системи голосування. Воно провадиться,
головним чином, за допомогою електронної системи, якщо така надана
у розпорядження зборів. Проте для таємного голосування можна
вдатися до традиційної системи, якщо прохання, висловлене з цього
приводу будь-якою делегацією, підтримується більшістю присутніх і
голосуючих делегацій.

3. Для традиційної системи процедурами голосування є такі:

а) підняття руки: якщо результати подібного голосування
викликають сумніви, то Голова, на свій розсуд чи на прохання
якої-небудь делегації, може негайно приступити до голосування
поіменним викликом з цього питання;

б) поіменний виклик: на прохання якої-небудь делегації чи на
розсуд Голови. Виклик здійснюється в порядку французького алфавіту
представлених країн, починаючи з країни, назва якої визначається
Головою за жеребкуванням. Результати голосування за списками країн
і з зазначенням характеру голосування записуються до протоколу
засідання;

в) таємне голосування: за допомогою бюлетенів для голосування
на прохання двох делегацій. У цьому разі Голова призначає трьох
членів лічильної комісії і вживає необхідних заходів для
забезпечення таємниці голосування.

4. Для електронної системи голосування процедурами
голосування є такі:

а) незареєстроване голосування: воно заміняє голосування
шляхом підняття руки;

б) зареєстроване голосування: воно заміняє голосування шляхом
поіменного виклику; однак виклик країн за їхнім найменуванням не
проводиться, за винятком тих випадків, коли про це просить
яка-небудь делегація і якщо ця пропозиція підтримана більшістю
присутніх і голосуючих членів;

в) таємне голосування: заміняє таємне голосування шляхом
бюлетенів для голосування.

5. Незалежно від системи, що використовується, таємне
голосування має пріоритет перед будь-якою іншою процедурою
голосування.

6. Після початку голосування жодна делегація не може його
перервати, за винятком тих випадків, коли йдеться про саму
процедуру голосування.

7. Після голосування Голова може дозволити делегатам пояснити
своє голосування.

Стаття 20

Умови затвердження пропозицій

1. Для того, щоб пропозиції про зміну Актів були прийняті,
вони повинні бути схвалені:

а) щодо Статуту - принаймні двома третинами країн-членів
Союзу;

б) щодо Загального регламенту - більшістю країн-членів,
представлених на Конгресі;

в) щодо Конвенції - більшістю присутніх і голосуючих
країн-членів;

г) щодо Угод - більшістю присутніх і голосуючих країн-членів,
які є учасниками Угод.

2. Питання процедурного характеру, з яких не було досягнуто
загальної згоди, вирішуються більшістю присутніх і голосуючих
країн-членів. Те саме щодо рішень, що не стосуються змін Актів,
якщо тільки Конгрес не вирішить інакше більшістю присутніх і
голосуючих країн-членів.

3. За умови дотримання параграфа 5 присутніми і голосуючими
країнами-членами варто рахувати країни-члени, що проголосували
"за" чи "проти", причому при підрахунку голосів, необхідних для
одержання більшості, ті, що утримались, до уваги не беруться, так
само як не враховуються незаповнені чи недійсні бюлетені при
таємному голосуванні.

4. У разі рівності голосів пропозиція вважається відхиленою.

5. Якщо число тих, що утримались, або недійсних чи
незаповнених бюлетенів перевищує половину числа тих, що
проголосували ("за", "проти", "утримався"), розгляд питання
переноситься на наступне засідання, під час якого ті, що
утримались, незаповнені чи недійсні бюлетені враховуватись не
будуть.

Стаття 21

Вибори членів Адміністративної ради

і Ради поштової експлуатації

Для визначення країн, що одержали при обранні
Адміністративної ради і Ради поштової експлуатації однакову
кількість голосів, Голова приступає до жеребкування.

Стаття 22

Вибори Генерального директора і заступника

Генерального директора Міжнародного бюро

1. Вибори Генерального директора і заступника Генерального
директора Міжнародного бюро провадяться таємним голосуванням
послідовно на одному чи декількох засіданнях, що відбуваються того
самого дня. Обирається той кандидат, який одержав більшість
голосів, поданих присутніми і голосуючими країнами-членами.
Проводиться стільки турів голосувань, скільки потрібно, щоб один
кандидат одержав цю більшість.

2. Присутніми і голосуючими країнами-членами уважаються
країни, що голосують за одного з кандидатів, який регулярно
називається, до того ж ті, що утримались, а також недійсні чи
незаповнені бюлетені при підрахунку голосів, необхідних для
встановлення більшості, не враховуються.

3. Якщо кількість тих, що утримались, і недійсних чи
незаповнених бюлетенів перевищує половину поданих голосів
відповідно до параграфа 2, вибори переносяться на наступне
засідання, на якому ті, що утримались, а також недійсні чи
незаповнені бюлетені не будуть більше враховуватись.

4. Кандидат, що одержав в одному з турів голосування найменше
число голосів, знімається.

5. У разі рівності голосів переходять до першого і навіть
другого додаткового голосування, щоб дійти визначеного рішення при
рівності кандидатів, причому голосування проходить тільки по цих
кандидатах. Якщо результат негативний, то переходять до
жеребкування. Жеребкування провадиться Головою.

Стаття 23

Протоколи

1. У протоколах пленарних засідань Конгресу відтворюється хід
засідань, коротко викладаються виступи, зазначаються пропозиції і
результати обговорень.

2. Обговорення на засіданнях Комісій наводяться в звітах для
Конгресу. Як правило, Робочі групи складають звіт для того органу,
до якого вони належать.

3. Проте кожен делегат має право просити внести аналітичне
доповнення або докладно відобразити в протоколі чи звіті зроблену
ним заяву, за умови передачі тексту французькою мовою в
Секретаріат не пізніше двох годин після закінчення засідання.

4. Після того, як серед делегатів була поширена коректура
протоколу чи звіту, вони мають можливість протягом 24 годин подати
свої зауваження в Секретаріат, який, у разі потреби, є
посередником між зацікавленою особою і Головою відповідного
засідання.

5. Як правило і з урахуванням параграфа 4, на початку
засідань Конгресу Голова ставить на затвердження протокол
попереднього засідання. Така ж процедура встановлена для звітів
Комісій. Протоколи чи звіти останніх засідань, які не могли бути
затверджені на Конгресі чи Комісіях, затверджуються відповідними
Головами цих зборів. Міжнародне бюро ураховує також можливі
зауваження, які делегати країн-членів повідомлять йому протягом 40
днів після відправляння згаданих протоколів.

6. Міжнародному бюро дозволяється виправляти в протоколах чи
звітах засідань Конгресу і Комісій друкарські помилки, що не були
виявлені при їхньому затвердженні, відповідно до параграфа 5.

Стаття 24

Затвердження Конгресом проектів рішень

(Акти, резолюції і т.ін.)

1. Як правило, кожен проект Акта, поданий Редакційною
комісією, розглядається постатейно. Він уважається затвердженим
тільки після одержання позитивних результатів голосування в
цілому. До цього голосування застосовується стаття 20, параграф 1.

2. Під час цього розгляду кожна делегація може знову подати
пропозицію, яка була прийнята чи відхилена на Комісії. Повернення
до подібних пропозицій можливе тільки за умови, якщо делегація
повідомить про це в письмовому вигляді Голові Конгресу принаймні
за день до засідання, на якому положення, що стосується проекту
Акта, буде поставлено на затвердження Конгресу.

3. Проте, якщо Голова вважає це доцільним для продовження
роботи Конгресу, можна завжди почати з апеляцій до розгляду
проектів Актів, поданих Редакційною комісією.

4. Якщо пропозиція схвалена чи відхилена Конгресом, вона може
бути розглянута ще раз тим самим Конгресом тільки в тому разі,
якщо прохання було підтримане принаймні десятьма делегаціями і
схвалене більшістю з двох третин присутніх і голосуючих членів. Ця
можливість обмежується пропозиціями, поданими безпосередньо на
пленарних засіданнях, враховуючи, що одне й те саме питання може
бути переглянуто тільки один раз.

5. Міжнародному бюро дозволяється виправляти в остаточних
Актах друкарські помилки, які не були виявлені при розгляді
проектів Актів, нумерацію статей і параграфів, а також посилання.

6. Проекти рішень, крім тих, що змінюють Акти, які додаються
Редакційною комісією, як правило, розглядаються в цілому.
Положення параграфів 2-5 також застосовуються до проектів цих
рішень.

Стаття 25

Розподіл вивчень між Адміністративною радою

і Радою поштової експлуатації

За рекомендацією свого Бюро Конгрес розподіляє вивчення між
Адміністративною радою і Радою поштової експлуатації, зважаючи на
склади і відповідні компетенції цих двох органів так, як вони
визначені в статтях 102 і 104 Загального регламенту ( 995_798 ).

Стаття 26

Застереження до Актів

Застереження повинні подаватись письмово французькою мовою
(пропозиції щодо Заключного протоколу) таким чином, щоб вони могли
бути розглянуті Конгресом до підписання Актів.

Стаття 27

Підписання Актів

Акти, остаточно схвалені Конгресом, передаються на підписання
Повноважним представникам.

Стаття 28

Зміни до Регламенту

1. Конгрес може змінювати Внутрішній регламент. Для того, щоб
бути поданими на обговорення, пропозиції щодо зміни дійсного
Регламенту, якщо тільки вони не подані яким-небудь органом ВПС,
уповноваженим вносити пропозиції, повинні бути підтримані на
Конгресі не менш ніж десятьма делегаціями.

2. Для того, щоб бути прийнятими, пропозиції щодо зміни
дійсного Регламенту мають бути схвалені принаймні двома третинами
країн-членів, представлених на Конгресі.

Укладено в Пекіні 15 вересня 1999 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу