І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н ЯКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням Міністерства
внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення
положення частини першої статті 39 Конституції України
про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи
органів місцевого самоврядування про проведення
зборів, мітингів, походів і демонстрацій
(справа щодо завчасного сповіщення
про мирні зібрання)
м. Київ, 19 квітня 2001 року Справа N 1-30/2001N 4-рп/2001
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Іващенка Володимира Івановича, Козюбри Миколи Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Селівона Миколи Федосовича, Тимченка Івана Артемовича - суддя-доповідач, Тихого Володимира Павловича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича, Яценка Станіслава Сергійовича
розглянув на пленарному засіданні справу щодо офіційного
тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України
( 254к/96-ВР ) про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи
органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів,
походів і демонстрацій.
Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 39, 41 Закону
України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне
подання Міністерства внутрішніх справ України.
Підставою для розгляду справи відповідно до статті 93 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є практична
необхідність в офіційній інтерпретації положення частини першої
статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів
виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про
проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
Заслухавши суддю-доповідача Тимченка І.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Міністерство
внутрішніх справ України - звернувся до Конституційного Суду
України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частини
першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення
органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про
проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
У конституційному поданні зазначається, що відповідно до
статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися
мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і
демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи
виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Разом з тим
наголошується, що конкретного строку, протягом якого необхідно
сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого
самоврядування про проведення зазначених акцій, чинним
законодавством України не встановлено. У конституційному поданні
стверджується, що деякі організатори таких акцій термін "завчасно"
трактують як такий, що передбачає лише "попереднє інформування"
відповідних органів про проведення зборів, мітингів, походів і
демонстрацій. Непоодинокими є випадки, коли подібна інформація
направляється до органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування за добу до початку масових акцій, а інколи - за
кілька годин.
Оскільки, на думку суб'єкта права на конституційне подання,
частина друга статті 39 Конституції України передбачає обмеження
судом реалізації права громадян на проведення мирних зборів,
мітингів, походів і демонстрацій (відповідно до закону і лише в
інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я
населення або захисту прав і свобод інших людей), то вирішення
цього питання на практиці потребує певного часу. Зокрема,
наголошується в конституційному поданні, за цей період необхідно
з'ясувати умови проведення масових акцій, їх відповідність чинному
законодавству та визначити необхідність залучення певних сил та
засобів правопорядку тощо. У зв'язку з цим має бути встановлений і
"граничний термін часу, до якого можливе подання повідомлень про
наміри провести вказані заходи їх організаторами".
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо
офіційного тлумачення положення частини першої статті 39
Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої
влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів,
мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань,
виходить з такого.
Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми
Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються
безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток
відповідні закони або інші нормативно-правові акти.
Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори,
мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції
України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим
Основним Законом України.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина
на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на
вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і
поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій
вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. При
здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і
свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України
(стаття 68) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції
та законів України. Проводити збори, мітинги, походи і
демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного
сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами
через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення
відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань -
це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового
зібрання.
Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних
межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції
України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і
демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації
цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають
здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення
безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи
демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і
свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи
місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами
масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх
проведення тощо.
Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того,
щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування
могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає
закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39
Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних
питань.
Виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 92
Конституції України про те, що виключно законами визначаються
права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод
і що лише судом відповідно до закону може встановлюватись
обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових
зібрань (частина друга статті 39), Конституційний Суд України
дійшов висновку, що визначення строків завчасного сповіщення
органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з
урахуванням особливостей мирних зібрань, їх форм, масовості, місця
і часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 63, 65, 69, 70,
95 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Положення частини першої статті 39 Конституції України
щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів
і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти
так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити
зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у
прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не
повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України
право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати
можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам
місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного
проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій,
забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з
урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця,
часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Джерело:Офіційний портал ВРУ