МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини Міністерства
аграрної політики України
24.12.2002 N 74
( z0025-03 )
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
16 січня 2003 р.
за N 27/7348
{ Положення втратило чинність на підставі Наказу Державногокомітету ветеринарної медицини
N 238 ( z1118-08 ) від 28.10.2008 }
N 238 ( z1118-08 ) від 28.10.2008 }
ПОЛОЖЕННЯпро районну державну лікарню ветеринарної медицини
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державногодепартаменту ветеринарної медицини
N 21 ( z0314-04 ) від 25.02.2004
N 126 ( z1421-04 ) від 22.10.2004 }
{ У тексті Положення слова "містах Києві та Севастополі"у відповідних відмінках виключено на підставі Наказу
Державного департаменту ветеринарної медицини N 126
( z1421-04 ) від 22.10.2004 }
1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі -
Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину"
( 2498-12 ) є державною установою ветеринарної медицини для
здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших
протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню
ветеринарної медицини в районі. Лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні)
державної ветеринарної медицини.( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного
департаменту ветеринарної медицини N 21 ( z0314-04 ) від
25.02.2004, в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної
медицини N 126 ( z1421-04 ) від 22.10.2004 )
2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та іншими законами України, актами Президента
України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної
політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини,
управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим,
області, району і цим Положенням.
3. Структурними підрозділами Лікарні є: дільничні лікарні; дільниці; державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на
ринках (якщо в районі немає державної лабораторії ветеринарної
медицини); ( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Державного
департаменту ветеринарної медицини N 21 ( z0314-04 ) від
25.02.2004 ) державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на
ринках; інші структурні підрозділи.
4. Основними завданнями Лікарні є: ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм
власності та фізичних осіб; охорона території району від занесення з території інших
держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони
збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх
розповсюдження за межі території району або карантинної зони; державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за
виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні
продукції тваринного походження, у тому числі перевірка
документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою
продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин; реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних
вимог, установлених законодавством; профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та
незаразних хвороб тварин і їх лікування; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної
медицини; упровадження в практику досягнень ветеринарної медицини.
5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань
безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи: 1) здійснює заходи щодо профілактики, діагностики та
ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та
їх лікування; 2) організовує реалізацію планів протиепізоотичних,
лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів; 3) оцінює епізоотичну ситуацію і здійснює заходи з
профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації,
дезінфекції тощо; 4) проводить епізоотологічне розслідування кожного випадку
появи нових вогнищ інфекційних і паразитарних захворювань, уживає
ефективних заходів щодо їх ліквідації; 5) робить розрахунки потреби імунобіологічних та інших
ветеринарних препаратів; 6) організовує і здійснює заходи з профілактики, діагностики,
ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин
та їх лікування; 7) аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб,
падежу тварин; 8) організовує разом з органами та закладами МОЗ захист
населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснює
взаємообмін відповідною інформацією; 9) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та
державною санітарно-епідеміологічною службою бере участь у
розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань,
спільних для людей і тварин; 10) здійснює ветеринарно-санітарну експертизу продукції
тваринного, а на ринках і рослинного походження; 11) перевіряє якість та безпеку продукції тваринного
походження на всіх стадіях виробництва; 12) одержує інформацію, необхідну для встановлення
епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки
ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного
походження; 13) здійснює ветеринарне обслуговування тварин господарств
усіх форм власності та фізичних осіб; 14) веде облік хворих і загиблих тварин; 15) бере участь у межах своєї компетенції у проведенні
атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини
структурних підрозділів Лікарні; 16) упроваджує у ветеринарну практику досягнення ветеринарної
медицини; 17) подає управлінню ветеринарної медицини в районі
відповідні висновки для органів страхування щодо захворювань
тварин, унаслідок яких вони загинули або були вимушено забиті; 18) здійснює заходи щодо пропаганди ветеринарних знань серед
власників тварин; 19) видає ветеринарні документи; 20) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених
на неї завдань; 21) веде державну статистичну звітність ветеринарної служби.
( Пункт 5 доповнено підпунктом 21 згідно з Наказом Державного
департаменту ветеринарної медицини N 21 ( z0314-04 ) від
25.02.2004 )
6. У штат Лікарні входять офіційні лікарі ветеринарної
медицини, які здійснюють свою діяльність згідно із законодавством.
7. Посадові особи Лікарні, які є державними інспекторами
ветеринарної медицини, мають право:
1) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та
нагляд за надходженням і забоєм тварин, переробкою, зберіганням,
транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження; 2) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та
нагляд на ринках (зоологічних ринках), інших підприємствах
торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і
рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження,
кормових добавок; 3) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та
нагляд за виконанням керівниками підприємств, установ, організацій
та громадянами - власниками тварин і сировини тваринного, а на
ринках і рослинного походження ветеринарних вимог у разі
вирощування, транспортування і забою тварин; заготівлі, переробки,
виробництва, зберігання, реалізації і транспортування продукції
тваринного походження; 4) контролювати виробництво якісних і безпечних у
ветеринарно-санітарному відношенні продуктів тваринного походження
у суб'єктів господарювання усіх форм власності; 5) забороняти реалізацію продукції тваринного походження та
переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не
відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, у тому числі
показникам якості та безпеки; 6) перевіряти додержання суб'єктами господарювання
ветеринарно-санітарних правил транспортування об'єктів державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і вимог щодо
оформлення ветеринарних документів.
8. Лікарню очолює начальник - державний інспектор
ветеринарної медицини (далі - Начальник), який призначається на
посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної
медицини в районі (за погодженням начальника управління
ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області). Начальник Лікарні має заступників, які є державними
інспекторами ветеринарної медицини та призначаються на посаду і
звільняються з посади Начальником Лікарні. Начальник повинен мати досвід практичної роботи за фахом не
менше як 3 роки та пройти відповідну підготовку й атестацію. Начальник Лікарні несе персональну відповідальність за
виконання покладених на Лікарню завдань і здійснення нею своїх
функцій.
9. Начальник Лікарні: керує діяльністю Лікарні, її структурними підрозділами; призначає та звільняє з посади спеціалістів Лікарні та
керівників структурних підрозділів Лікарні з урахуванням
результатів атестації, а також обслуговувальний персонал; визначає ступінь відповідальності підлеглих і вирішує питання
про притягнення їх до відповідальності; організовує роботу Лікарні, розподіляє обов'язки між
спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові
інструкції працівників Лікарні; розробляє структуру, штатну чисельність та кошторис Лікарні,
які затверджуються відповідно до законодавства; розробляє та затверджує положення про структурні підрозділи
Лікарні (крім державної лабораторії ветеринарно-санітарної
експертизи на ринку); уносить пропозиції управлінню ветеринарної медицини в районі
про поліпшення матеріально-технічного забезпечення Лікарні та її
структурних підрозділів.
10. При Лікарні можуть утворюватися госпрозрахункові
підрозділи для надання ветеринарних послуг на договірних умовах.
11. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Лікарні
та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів
загального і спеціального фондів державного бюджету.
12. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з
вимогами законодавства.
13. Лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням
Державного Герба України та своєї назви, а також бланки і печатку
з написом "Начальник районної державної лікарні ветеринарної
медицини - державний інспектор ветеринарної медицини".
14. У разі ліквідації Лікарні її активи мають бути передані
іншій неприбутковій організації, яка входить до структури
Державного департаменту ветеринарної медицини, або зараховані до
доходу бюджету. ( Положення доповнено пунктом 14 згідно з Наказом
Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 ( z0314-04 )
від 25.02.2004 )
Начальник управління організації
ветеринарної справи та профілактики
незаразних хвороб тварин М.І.Маковський
