КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 13 березня 2002 р. N 302
Київ
Про затвердження Порядку проведення та оплатиробіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами, обліку підприємств,
установ, організацій та громадян - підприємців,
які отримали такі дозволи
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 )
( У назві і тексті слова "громадяни - суб'єкти підприємницької
діяльності" в усіх відмінках замінено словами "громадяни -
підприємці" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
N 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 )
Відповідно до статті 11 Закону України "Про
охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних
з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ,
організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи
(додається).
2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища:
( Абзац перший пункту 2 згідно з Постановою КМ N 769
( 769-2004-п ) від 16.06.2004 )
за погодженням з Міністерством охорони здоров'я протягом 2002
року розробити і затвердити Інструкцію про загальні вимоги до
оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для
отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ,
організацій та громадян - підприємців;
за погодженням з Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції визначити до 1 липня 2002 р. вартість
робіт, пов'язаних з розробленням документів, у яких
обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
затвердити:
у тримісячний термін - план робіт з видачі підприємствам,
установам, організаціям та громадянам - підприємцям дозволів на
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами;
у двомісячний термін - порядок обліку підприємств, установ,
організацій та громадян - підприємців, які отримали дозволи на
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами.
3. Установити, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які були видані до
прийняття цієї постанови підприємствам, установам, організаціям та
громадянам - підприємцям в установленому законодавством порядку,
діють протягом зазначеного у них терміну.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 29 травня 1995 р. N 364 ( 364-95-п ) "Про
затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами"
(ЗП України, 1995 р., N 8, ст. 196).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 13 березня 2002 р. N 302
ПОРЯДОКпроведення та оплати робіт, пов'язаних з
видачею дозволів на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами, обліку підприємств, установ,
організацій та громадян - підприємців, які
отримали такі дозволи
( У назві і тексті Порядку слова "громадяни - суб'єктипідприємницької діяльності" в усіх відмінках замінено
словами "громадяни - підприємці" у відповідному
відмінку; у тексті слово "Мінекоресурсів" замінено
словом "Мінприроди" згідно з Постановою КМ N 769
( 769-2004-п ) від 16.06.2004 )
1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм проведення та
оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
2. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ,
який дає право підприємствам, установам, організаціям та
громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання)
експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря
забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання
встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та
вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів
забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику
стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне
повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
3. Дозвіл видається безоплатно територіальними органами
Мінприроди за погодженням з установами державної
санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять
років.
4. Для отримання дозволу суб'єкт господарювання:
оформляє заяву;
готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів
забруднюючих речовин;
проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами, пилогазоочисного обладнання;
проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан
атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;
розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених
нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і
небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення
атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності,
пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання
перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у
процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням
встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих
речовин та умов дозволу на викиди;
обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон,
проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх
створення;
проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією
запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного
повітря;
готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею
громадськості відповідно до законодавства.
Суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких
обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи,
організації та заклади, яким Мінприроди надає право на
розроблення цих документів.
5. Суб'єкт господарювання для отримання дозволу подає до
територіального органу Мінприроди та установи державної
санітарно-епідеміологічної служби у письмовій та в електронній
формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої
Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення
документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання
дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та
громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих
засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл
із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть
надсилатися зауваження громадських організацій та окремих
громадян.
6. Установа державної санітарно-епідеміологічної служби
розглядає заяву та документи на отримання дозволу протягом 30
календарних днів з дати надходження документів та у разі
відсутності зауважень готує висновок щодо видачі дозволу, який
надається суб'єкту господарювання.
У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту
господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну
повторного подання.
7. Місцеві держадміністрації розглядають зауваження
громадських організацій, у разі потреби організовують проведення
їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати
опублікування інформації про намір суб'єкта господарювання
отримати дозвіл повідомляють про це територіальний орган
Мінприроди.
Територіальний орган Мінприроди аналізує зауваження та у
разі необхідності пропонує суб'єкту господарювання врахувати їх
під час підготовки дозволу до видачі.
8. Територіальний орган Мінприроди протягом 30
календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу
і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.
У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту
господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну
повторного подання.
Рішення про видачу дозволу надсилається територіальним
органом Мінприроди суб'єкту господарювання та установі
державної санітарно-епідеміологічної служби.
9. Термін дії дозволу переглядається територіальним органом
Мінприроди, який його видав, у разі якщо:
ступінь забруднення атмосферного повітря зумовлює
необхідність перегляду граничних значень викидів;
використання істотних досягнень у сфері розроблення
найдосконаліших доступних технологій дає змогу значно зменшити
викиди без додаткових витрат;
вимоги безпеки експлуатації під час виробничого процесу чи
провадження діяльності зумовлюють необхідність застосування інших
технологій;
має місце зміна напряму виробничої діяльності, що може
призвести до істотних негативних наслідків для здоров'я людей та
стану довкілля.
Підставою для перегляду терміну дії дозволу є письмові
звернення установ державної санітарно-епідеміологічної служби,
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та громадськості.
10. Дозвіл анулюється територіальним органом Мінприроди,
який його видав, у разі:
подання суб'єктом господарювання заяви про анулювання
дозволу;
зміни власника стаціонарного джерела викидів;
прийняття в установленому порядку рішення про скасування
державної реєстрації суб'єкта господарювання.
Територіальний орган Мінприроди у триденний термін з дня
прийняття рішення в письмовій формі інформує власника про
анулювання дозволу.
11. Для продовження терміну дії дозволу суб'єкт
господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до
його закінчення, подає заяву до територіального органу
Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної
санітарно-епідеміологічної служби.
12. Суб'єкти господарювання, які отримали дозволи, підлягають
обліку в порядку, встановленому Мінприроди.
13. Виконання робіт, пов'язаних з підготовкою документів, у
яких обґрунтовуються обсяги викидів, здійснюється на договірних
засадах.
Вартість цих робіт встановлюється Мінприроди за
погодженням з Мінекономіки.
14. Рішення територіального органу Мінприроди про відмову
у видачі дозволу, перегляд або продовження терміну його дії чи
анулювання можуть бути оскаржені у судовому порядку.
