КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 18 березня 2002 р. N 144-р
Київ
{ Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМN 366 ( 366-2020-п ) від 13.05.2020 }
Про затвердження Концепції ротації кадрівна окремих посадах державних службовців
1. Затвердити Концепцію ротації кадрів на окремих посадах
державних службовців (додається).
2. Головдержслужбі, Мінпраці, Мін'юсту з урахуванням положень
Концепції, затвердженої цим розпорядженням, подати Кабінету
Міністрів України пропозиції про внесення змін до нормативних
актів з питань державної служби.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 19
ЗАТВЕРДЖЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 18 березня 2002 р. N 144-р
КОНЦЕПЦІЯротації кадрів на окремих посадах державних службовців
Одним з ключових завдань, визначених у Посланні Президента
України Л.Д. Кучми до Верховної Ради України "Україна: поступ у
XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на
2000 - 2004 роки" ( 276а/2000 ), є оновлення управлінського
персоналу, залучення до державного управління працівників нової
генерації.
Щоб зайняти посаду керівника, працівник повинен набути певний
досвід, пройти відповідні службові сходинки. Нерідко це робиться
спонтанно, здібні працівники затримуються на другорядних посадах,
аналіз ефективності їх роботи та планування службової кар'єри в
багатьох державних органах не здійснюється, що приводить до
кадрового застою та помилок при заміщенні вакантних посад.
У зв'язку з цим та з метою підготовки фахівців широкого
профілю і керівників державних органів, у тому числі вищої
управлінської ланки, необхідно запровадити ротацію - періодичне
переміщення працівників як по вертикалі, так і по горизонталі.
Ротація кадрів повинна стати невід'ємною складовою системи
роботи з кадрами у сфері державної служби, ефективним засобом
формування дієвого кадрового резерву.
Періодична ротація кадрів також сприятиме запобіганню проявам
корупції серед державних службовців, особливо на посадах, які за
характером виконуваної роботи і наданих повноважень пов'язані з
підвищеним ризиком корупції.
Запровадження періодичної ротації та однорівневого
переміщення посадових осіб передбачене Указом Президента України
від 24 квітня 1998 р. N 367 ( 367/98 ), а також Стратегією
реформування системи державної служби в Україні, затвердженою
Указом Президента України від 14 квітня 2000 р. N 599
( 599/2000 ).
Основними завданнями ротації кадрів є:
удосконалення кадрового потенціалу з метою створення
професійного, дієздатного державного апарату;
створення підготовленого кадрового резерву для заміщення
посад державних службовців, особливо там, де місцеві джерела
кадрового поповнення обмежені;
забезпечення планомірності службової кар'єри для
перспективної молоді, формування нового типу управлінців;
профілактика та запобігання проявам корупції, іншим
правопорушенням серед державних службовців:
забезпечення результативної та стабільної діяльності органів
виконавчої влади, зниження рівня плинності кадрів.
Ротація кадрів на посадах державних службовців повинна
базуватися на принципах законності, демократизму та соціальної
справедливості, професіоналізму і компетентності, відкритості та
прозорості, соціальної захищеності, добровільності, оптимального
поєднання інтересів державного органу та державного службовця.
Ротація кадрів державних службовців повинна здійснюватися
відповідно до законодавства шляхом переміщення по службі в одному
державному органі, переведення до іншого державного органу чи в
іншу місцевість за згодою працівника.
Переведення на іншу роботу за згодою працівника передбачено
статтею 32 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ). Гарантії
і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість визначені
статтею 120 зазначеного Кодексу.
Згідно з Типовим положенням про кадрову службу органу
виконавчої влади (із змінами, внесеними постановою Кабінету
Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 876) ( 876-2001-п )
кадрова служба відповідного органу забезпечує планування службової
кар'єри та аналіз ефективності роботи персоналу. Планування
кар'єри передбачає визначення послідовності зайняття посад, на
яких потрібно відпрацювати, щоб зайняти посаду відповідного рівня,
а також здійснення заходів для набуття необхідної кваліфікації.
Посадове переміщення державного службовця повинно здійснюватися з
урахуванням його індивідуальних здібностей, професійної підготовки
та результативності роботи, оптимального поєднання інтересів
державного органу та державного службовця.
Ця робота повинна тісно пов'язуватися з проведенням щорічної
оцінки діяльності державних службовців, їх атестації, навчання,
формуванням та використанням кадрового резерву.
Згідно з Положенням про формування кадрового резерву для
державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 28 лютого 2001 р. N 199 ( 199-2001-п ), кадровий
резерв створюється для заміщення посад державних службовців, а
також для просування їх по службі. Формування кадрового резерву
повинно забезпечити добір працівників, які здатні сприяти
створенню та розвитку демократичних засад правової держави та
громадянського суспільства, неухильно відстоювати права людини і
громадянина, мають професійні навички, знання і здібності для
прийняття та успішної реалізації управлінських рішень. Атестація
та щорічна оцінка виконання державним службовцем покладених на
нього завдань та обов'язків проводиться згідно з Положенням про
проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. N 1922
( 1922-2000-п ). Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів визначено відповідними нормативно-правовими
актами.
Порядок проведення періодичної ротації кадрів на окремих
посадах державних службовців, пов'язаних з підвищеним ризиком
корупції, та визначення переліку посад, на яких повинна
проводитися ротація, необхідно передбачити у відповідних
законодавчих актах з питань державної служби. Зокрема, статтю 24
Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) необхідно
доповнити положенням щодо проведення ротації кадрів державних
службовців; статтю 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"
( 356/95-ВР ) - положенням щодо обов'язковості ротації кадрів на
окремих посадах державних службовців та інших осіб, уповноважених
на виконання функцій держави, передбачивши, що перелік таких посад
і порядок проведення ротації визначає Кабінет Міністрів України.
Після прийняття зазначених законодавчих актів необхідно прийняти
відповідні рішення Кабінету Міністрів України, в тому числі щодо
належного інформування громадськості про дотримання права рівного
доступу до державної служби на основі професіоналізму,
компетентності, набутого досвіду роботи.
Ротація кадрів на окремих посадах державних службовців
сприятиме оновленню кадрового потенціалу, створенню дієвого
кадрового резерву для зайняття високих державних посад,
оперативному маневруванню кадровими ресурсами.
