open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
СУДОВА КОЛЕГІЯ ВИЩОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 04-1/6-16/184 від 08.11.2000

Рішення про застосування фінансових санкцій до

платника податків можна оскаржити

Суть господарського спору така. Приватне підприємство "Е"
(далі - ПП "Е") звернулося до арбітражного суду Донецької області
з позовом до державної податкової інспекції міста М (далі - ДПІ у
м. М) про визнання прийнятого нею рішення недійсним. Суд позовну
вимогу задовольнив частково: рішення, що оскаржується, визнане
недійсним у частині нарахування податку на прибуток і фінансових
санкцій із податку на прибуток. Рішення арбітражного суду
мотивоване, зокрема, тим, що Міжрегіональний юридичний центр, який
проводив судову експертизу документів ПП "Е", не підтвердив
заниження сум податку на додану вартість і податку на прибуток.
Результати проведеної судової експертизи стали підставою для
припинення кримінальної справи, порушеної за фактом ухиляння від
сплати податків (ст.148-2 Кримінального кодексу України
( 2002-05 ). Постановою заступника голови обласного суду
обгрунтованість прийнятого судом рішення підтверджена. ДПІ в м. М, не погоджуючись з прийнятими рішенням і
постановою, звернулася де Судової колегії із заявою про їх
перегляд і скасування. Мотивація звернення така: 1. Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
податок на добавлену вартість" ( 14-92 ) (податкова інспекція
здійснювала документальну перевірку за I-IV квартали 1997 року)
податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця
між сумою податку, отриманого від покупця за реалізовані товари, і
сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам
за виконані роботи. 2. Свідками (у припиненій кримінальній справі) надані
пояснення, згідно з якими контрагенти за укладеними договорами не
виконували робіт для ПП "Е". 3. Виручка від реалізації робіт не включена до складу
балансового прибутку підприємства. 4. Контрагенти ПП "Е" знаходились у розшуку або були
зареєстровані за паспортом громадянина, який на момент реєстрації
юридичної особи відбував покарання в місцях позбавлення волі. При розгляді справи Судова колегія з'ясувала:
1. Згідно з висновком відділу судових експертиз, складеним на
підставі постанови слідчого ДПІ у м. М, встановлено: зазначені в
акті документальної перевірки факти заниження податку на додану
вартість і податку на прибуток документально не підтверджені, а
сума, що надійшла на розрахунковий рахунок ПП "Е", не підлягає
включенню до обсягу реалізації і тому ПДВ не обкладається. 2. Об'єктом оподаткування у ПП "Е" є виручка від реалізації
виконаних робіт. І не ПП "Е", а субпідрядники зобов'язані, згідно
з чинним законодавством, нараховувати податки. 3. Обов'язок правомірного донарахування у справах, пов'язаних
із порушенням податкового законодавства, покладено на податкові
органи, які не спростували висновок експерта. 4. Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ), містить умови, за яких податкові
накладні можуть бути визнані недійсними*. 5. Рішення ДПІ про визнання податкових накладних недійсними є
неправомірним, оскільки не визнані недійсними в установленому
порядку відповідні договори, за якими виписувались податкові
накладні, або ж установчі документи продавця, який їх виписав.
Докази визнання недійсними договорів, укладених ПП "Е" з
контрагентами, державною податковою інспекцією в м. М не надані. 6. Чинним законодавством не встановлені критерії поняття
"фіктивне підприємство" або підприємство, що знаходиться в
розшуку. У зв'язку з цим до встановлення факту реєстрації фірми з
порушеннями законодавства відсутні підстави, які дозволяли б не
враховувати договорів, укладених такими підприємствами. Постановою Судової колегії підтверджена обгрунтованість
рішення і постанови, прийнятих арбітражним судом Донецької
області: вони залишені без змін. _____________________
* Рішенням Вищого арбітражного суду України від 21.12.99 у справі
N 1/97 визнано недійсною частину першу пункту 5 Порядку
заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165
( z0233-97 ) (у редакції від 08.10.98 N 469 ( z0691-98 ).
Постановою судової колегії Вищого арбітражного суду України з
перегляду рішень, ухвал, постанов від 28.04.2000 N 04-1/1-7/21
рішення Вищого арбітражного суду за цією справою залишено без
зміни.
Надруковано: "Все про бухгалтерський облік",

N 36 (582) 20 квітня 2001 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: