open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 14.11.2000

(Витяг)

Вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області
від 3 листопада 1999 р. К. засуджено за ч. 1 ст. 101 КК
( 2001-05 ) на три роки позбавлення волі у виправно-трудовій
колонії посиленого режиму. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах
Кіровоградського обласного суду від 7 грудня 1999 р. вирок
змінено, дії К. перекваліфіковано на ст. 103 КК ( 2001-05 ) і
призначено покарання - один рік позбавлення волі. На підставі ст.
46-1 КК виконання вироку відстрочено на один рік зі сплатою штрафу
в розмірі 170 грн. К. визнано винним у тому, що він 8 серпня 1998 р. приблизно о
23-й годині 45 хвилин на грунті ревнощів ударами кулаком по голові
спричинив потерпілому Л. тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для
життя в момент заподіяння. Розглянувши справу в касаційному порядку, судова колегія в
кримінальних справах обласного суду дійшла висновку, що К.
заподіяв Л. тяжке тілесне ушкодження у стані сильного душевного
хвилювання, і змінила вирок. Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування ухвали касаційної інстанції щодо К. і
направлення справи на новий касаційний розгляд у зв'язку з
невідповідністю висновків колегії обласного суду її матеріалам. Перевіривши матеріали справи, судова колегія в кримінальних
справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких
підстав. За змістом ст. 103 КК ( 2001-05 ) заподіяння тяжкого
тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання має
місце тоді, коли таке хвилювання виникло внаслідок протизаконного
насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Однак суд
касаційної інстанції в ухвалі не вказав, у чому полягало
протизаконне насильство або тяжка образа з боку потерпілого, не
звернув уваги і на докази, покладені судом в основу вироку,
зокрема на показання К., який у ході попереднього слідства і
судового розгляду справи пояснював, що приревнував свою знайому Г.
до її сусіда Л. Увечері 8 серпня 1998 р., вияснивши в неї, де вона
була, він пішов до Л. запитати, чи заходила до нього Г. У ході
з'ясування цього питання він побив останнього. При цьому
потерпілий не ображав і не бив його. Потерпілий Л. пояснив, що К., вибивши двері, ввірвався до
нього в квартиру і безпричинно почав бити його по голові та
обличчю, чим заподіяв йому тілесні ушкодження. Із показань свідка Г. видно, що коли вона ввечері повернулася
додому від сусідки А., до неї прийшов К. і став з'ясовувати, де
вона була. Почувши, що вона була у Л., він відразу ж вийшов. Через
деякий час повернувся, був збуджений, схопив її за руку і почав
тягнути в квартиру Л., щоб вона подивилася на останнього. Вона
закричала. На її крик прибігла А., яка пояснила К., що Г. була в
неї. Після цього К. пішов додому. Свідок А. підтвердила показання Г. Відповідно до ст. 67, ч. 4 ст. 75 КПК ( 1001-05 ) висновок
експерта для суду не є обов'язковим, суд оцінює докази в їх
сукупності і ніякі з них для суду не мають наперед встановленої
сили. Всупереч цьому, постановляючи рішення про перекваліфікацію
дій засудженого, судова колегія обласного суду послалася на
висновок судово-психологічної експертизи, згідно з яким К. у
момент вчинення злочину, з урахуванням його індивідуальних
психологічних особливостей розвитку, під дією ревнощів перебував у
стані фізіологічного афекту, що дало підстави розцінювати його дії
як вчинені у стані сильного душевного хвилювання. При цьому обласний суд не звернув уваги на те, що в основу
висновків експерта покладено результати проведеного ним самим
опитування потерпілого, свідків і дано оцінку їх показанням, тоді
як згідно з вимогами ст. 77 КПК ( 1001-05 ) експерт не має права
самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також
давати оцінку доказам. За таких обставин судова колегія в кримінальних справах
Верховного Суду України ухвалу касаційної інстанції скасувала і
справу направила на новий касаційний розгляд.
"Вісник Верховного Суду України", N 3, травень - червень, 2001 р.
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: