open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 23.11.2000

(Витяг)

Вироком судової колегії в кримінальних справах Донецького
обласного суду від 5 травня 2000 р. К. і О. засуджено за ст. 94 КК
( 2001-05 ) на 13 років позбавлення волі кожного. За вироком суду К. і О. визнано винними в тому, що вони 14
листопада 1999 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на
грунті неприязних стосунків, що виникли під час сварки із С.,
умисно вбили його. Спочатку вони завдали потерпілому численних
ударів руками й ногами в голову та інші частини тіла, потім О.
вдарив його дзеркалом по голові та чотири рази - металевою
кочергою в груди і живіт, після чого разом із К. задушив зашморгом
з мотузки. Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, в поданні просив скасувати вирок і направити справу на
новий судовий розгляд, оскільки, на його думку, суд не дав
належної юридичної оцінки зібраним доказам, а тому неправильно
перекваліфікував дії К. і О. із пунктів "і", "ж" ст. 93 на ст. 94
КК ( 2001-05 ). Адвокат Л., який також вважав, що суд не дав належної оцінки
зібраним у справі доказам і неправильно кваліфікував дії О. за ст.
94 КК ( 2001-05 ), просив вирок змінити, перекваліфікувавши дії
цього засудженого на ст. 102 КК і пом'якшивши йому покарання. Крім
того, він зазначав, що його підзахисний на попередньому слідстві
визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства С. через те, що до
нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства. Адвокат Ю. в інтересах засудженого К. просив вирок змінити,
пом'якшивши призначене покарання. Касаційні скарги засуджених К. і О. аналогічні касаційним
скаргам їх адвокатів. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в
поданні прокурора та касаційних скаргах, судова колегія в
кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що подання
підлягає задоволенню повністю, а скарги - частково з таких
підстав. Органами попереднього слідства К. і О. обвинувачувались у
тому, що 14 листопада 1999 р. вони на грунті неприязних стосунків,
які виникли під час сварки із С., за попереднім зговором між собою
з метою приховати інший злочин вчинили умисне вбивство
потерпілого. Ці дії органи слідства кваліфікували за пунктами "і",
"ж" ст. 93 та ст. 102 КК ( 2001-05 ). Розглянувши справу і встановивши, що зазначені особи вчинили
умисне вбивство С. за встановлених на попередньому слідстві і в
судовому засіданні обставин, суд допустився істотних суперечностей
при вирішенні питання про кваліфікацію дій К. і О. за ст. 94 КК
( 2001-05 ). Так, у вироку зазначено, що засуджені, завдаючи С. численних
ударів руками і ногами в голову та інші частини тіла, узгоджено
діяли групою і з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення
потерпілого життя, і вбили його разом, задушивши зашморгом із
мотузки. Однак, давши таку оцінку діям К. і О., суд
перекваліфікував їх із пунктів "і", "ж" ст. 93 на ст. 94 КК
( 2001-05 ) і зазначив, що між засудженими не було попереднього
зговору. Крім того, органи слідства кваліфікували дії К. і О. за ст.
102 КК ( 2001-05 ) як заподіяння потерпілому С. тілесних ушкоджень
середньої тяжкості та окремо за пунктами "і", "ж" ст. 93 КК як
умисне вбивство цього ж потерпілого за обтяжуючих обставин. Таким
чином, органи слідства дії К. і О. щодо потерпілого розмежували,
кваліфікувавши їх як окремі злочини. Суд же, визнаючи К. і О. винними тільки в умисному вбивстві
та виключивши з обвинувачення ст. 102 КК ( 2001-05 ) як зайву,
фактично визнав, що зазначені особи мали умисел на вбивство
потерпілого з моменту його побиття. Таке рішення суду є
неправильним, оскільки він вийшов за межі пред'явленого К. і О.
обвинувачення і обтяжив їх становище, позбавивши права на захист
від обвинувачення, яке їм не пред'являлось. За загальним правилом, кваліфікація може бути зайвою тоді,
коли одні й ті самі дії кваліфіковано за декількома статтями. За обставин же, які мали місце в даній справі, кваліфікувати
дії засуджених за однією статтею, як це зробив суд, не можна. Через те, що викладені у вироку висновки щодо кваліфікації
дій К. і О. містять істотні суперечності, тобто він за своїм
змістом не відповідає вимогам статей 323, 324 КПК ( 1003-05 ),
судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України
скасувала його на підставі ст. 369 КПК і направила справу на новий
судовий розгляд.
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: