Угода
           між Кабінетом Міністрів України та
      Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія
      про  взаємне  сприяння та захист інвестицій
 

           ( Угоду ратифіковано Законом
        N 2601-III ( 2601-14 ) від 05.07.2001 )
 

     Кабінет Міністрів України та Союзний Уряд Союзної  Республіки
Югославія (далі - "Договірні Сторони"),
    бажаючи створити сприятливі умови для розширення економічного
співробітництва між Договірними Сторонами;
    маючи намір створити та  підтримувати  сприятливі  умови  для
взаємних інвестицій;
    визнаючи, що залучення та  взаємний  захист  інвестицій  буде
сприяти   зміцненню   підприємницької   діяльності   та   значному
збільшенню внеску  в  справу  розвитку  економічних  відносин  між
Договірними Сторонами,
    домовились про наступне:

                             Стаття 1

                            Визначення

     1. Термін "інвестиція" охоплює будь-який  вид  цінностей,  що
інвестовані  інвестором  однієї  з  Договірних Сторін на території
іншої  Договірної   Сторони   відповідно   до   її   національного
законодавства, зокрема, але не виключно:
    (а) рухоме та нерухоме  майно,  що  знаходиться  у  власності
інвестора,  також  як  і  інші відповідні права,  такі як іпотека,
заставні права, забезпечення по позиці та інші подібні права;
    (б) акції,  зобов'язання  та  будь-які інші цінні папери,  що
знаходяться у власності інвестора;
    (в) права  інтелектуальної власності,  включаючи авторські та
інші аналогічні права, товарні знаки, винаходи, включаючи патенти,
промислові зразки, моделі та гудвіл, а також технологічні процеси,
знання та досвід (ноу-хау);
    (г) права  на проведення господарської діяльності,  включаючи
права  на  розвідування,  розробку,  видобування  чи  експлуатацію
природних   ресурсів,   надані   відповідно  до  законодавства  чи
договорів.
    Зміни виду інвестицій,  в які будуть інвестуватися кошти,  не
будуть впливати на їх характер як інвестицій.
    2. Термін "інвестор" буде означати:
    (а) фізичну  особу,  що  має громадянство однієї з Договірних
Сторін і, яка інвестує на територію іншої Договірної Сторони;
    (б) юридичну   особу,   що  створено  згідно  з  національним
законодавством  однієї  з  Договірних  Сторін  на  території  цієї
Договірної Сторони і,  яка інвестує на територію іншої  Договірної
Сторони.
    3. Термін   "доходи"   буде  означати  суми,  отримувані  від
інвестицій,  зокрема,  але  не   виключно,   прибутки,   відсотки,
дивіденди,  авторські  гонорари,  плату  за  ліцензії,  патенти та
подібні надходження.
    4. Термін  "територія"  буде  означати площі,  що охоплюються
сухопутними кордонами,  а також територію моря,  морське дно, його
надра,  які  знаходяться  за  територіальними  водами,  над  якими
Договірна Сторона здійснює свої суверенні  права  або  юрисдикцію,
відповідно до своїх законів, правил і міжнародного права.

                             Стаття 2

                 Заохочення та захист інвестицій

     1. Кожна  з  Договірних Сторін буде заохочувати та створювати
сприятливі умови  для  інвесторів  іншої  Договірної  Сторони  для
здійснення  інвестицій  на  своїй  території  та  допускатиме такі
інвестиції відповідно до її законів та правил.
    2. Інвестиції   інвесторів   кожної  з  Договірних  Сторін  в
будь-який час користуватимуться справедливим і рівним  ставленням,
повним захистом та безпекою на території іншої Договірної Сторони.

                             Стаття 3

         Національний режим і режим найбільшого сприяння

     1. Кожна  Договірна  Сторона  на  своїй  території надаватиме
інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони режим,  який є  не
менш сприятливим,  ніж той, який вона надає своїм інвесторам та їх
інвестиціям,  чи  інвесторам   будь-яких   третіх   країн   і   їх
інвестиціям,  в  залежності  від  того,  який  з  них  є  найбільш
сприятливим.
    2. Кожна   Договірна   Сторона  на  своїй  території  надасть
інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню  до  управління,
підтримки,  використання, отримання доходів і розпорядження своїми
інвестиціями режим,  що є не менш сприятливим,  ніж той, який вона
надає   власним  інвесторам  та  їх  інвестиціям,  або  інвесторам
будь-яких третіх країн та їх інвестиціям,  в залежності від  того,
який з них є найбільш сприятливим.
    3. Положення п.п.1 і 2 цієї Статті не  будуть  тлумачитись  з
тим,   щоб   зобов'язати  одну  Договірну  Сторону  поширювати  на
інвесторів іншої Договірної Сторони вигоду від будь-якого  режиму,
преференцій   чи   привілеїв,  які  можуть  бути  поширені  першою
Договірною Стороною, що випливають з:
    (а) своєї  участі  в  митному  союзі,  зоні вільної торгівлі,
монетарному союзі або подібній міжнародній  угоді,  що  встановлює
подібні     об'єднання,    або    інших    формах    регіонального
співробітництва,  учасником  яких  є  чи  може  стати  будь-яка  з
Договірних Сторін; або
    (б) будь-якої  міжнародної   угоди   чи   домовленості,   які
стосуються повністю чи частково оподаткування.

                             Стаття 4

                      Компенсація за втрати

     1. Інвесторам  однієї  Договірної  Сторони,  інвестиції  яких
здійснюються на території іншої  Договірної  Сторони,  що  зазнали
втрат  через війну,  збройний конфлікт,  національний надзвичайний
стан,  переворот,  повстання,  заколот або інші подібні  події  на
території  іншої  Договірної  Сторони,  надаватиметься   останньою
Договірною  Стороною   режим,   по   відношенню   до   реституцій,
відшкодування,   компенсації   або   іншого   рішення,   не   менш
сприятливий,  ніж  той,  який  остання  Договірна  Сторона   надає
інвесторам будь-якої третьої країни.
    Виплати за  вказаними  підставами  будуть  здійснюватись  без
затримки і будуть вільно переказуватись.
    2. Не перешкоджаючи умовам п.1 цієї Статті, інвесторам однієї
з   Договірних  Сторін,  які  несуть  втрати  на  території  іншої
Договірної Сторони під  час  будь-яких  подій,  згаданих  в  цьому
пункті, які виникли внаслідок:
    (а) реквізиції  їх  власності  її  силами  або  владою  іншої
Договірної Сторони, або
    (б) руйнування  їх  власності  її  силами  або  владою  іншої
Договірної Сторони, яке було викликане не військовими діями або не
було обумовлено необхідною ситуацією,
    буде надано необхідну реституцію або адекватну компенсацію.
    Виплати за  вказаними  підставами  будуть  здійснюватись  без
затримки  і  будуть  вільно  переказуватись.  До  моменту  виплати
компенсації на її суму нараховуються відсотки за ставками LIBOR.
 

                             Стаття 5

                          Експропріація

     1. Інвестиції  інвесторів  будь-якої  Договірної  Сторони  не
будуть націоналізовані,  експропрійовані або піддані  заходам,  що
мають   ефект,   еквівалентний  націоналізації  або  експропріації
(надалі - "експропріація"), на території іншої Договірної Сторони,
за винятком суспільних інтересів. Експропріація буде проводитись у
відповідності до судочинства,  на недискримінаційній основі і буде
супроводжуватись  умовами  про  виплату  негайної  адекватної   та
ефективної компенсації. Така компенсація буде дорівнювати ринковій
вартості  експропрійованої  інвестиції  безпосередньо  до  моменту
експропріації або перед тим, коли про майбутню експропріацію стало
загальновідомо, в залежності від того, що відбувалося раніше, буде
включати відсотки з дати здійснення експропріації за ставкою LIBOR
до моменту виплати,  буде здійснюватись без зайвої затримки і буде
такою, що ефективно реалізується та вільно переказується.
    2. Потерпілий інвестор буде мати  право  у  відповідності  до
законів і правил Договірної Сторони,  яка здійснила експропріацію,
на негайний перегляд судовою владою цієї Договірної  Сторони  його
випадку та оцінку його інвестицій згідно з принципами, викладеними
в цій статті.

                             Стаття 6

                             Перекази

     1. Кожна  Договірна  Сторона  буде,  після   виконання   всіх
зобов'язань   інвесторів  іншої  Договірної  Сторони,  гарантувати
інвесторам іншої Договірної Сторони, у відповідності до законів та
правил  першої  Договірної Сторони,  вільний переказ платежів,  що
стосуються інвестицій, зокрема, але не виключно:
    (а) капіталу та інших грошових сум,  необхідних для підтримки
та збільшення інвестицій;
    (б) доходів;
    (в) коштів від повної або часткової ліквідації інвестицій;
    (г) коштів від повернення позик, що засновані на інвестиціях;
    (д) компенсацій, що враховано в статтях 4 і 5 цієї Угоди.
    2. Перекази  платежів,  згадані  в  п.1  цієї Статті,  будуть
здійснюватись без зайвих  затримок,  в  конвертованій  валюті,  за
офіційним валютним  курсом,  дійсним на дату переказу на території
Договірної Сторони, в якій були здійснені інвестиції.

                             Стаття 7

                            Суброгація

     1. Якщо одна Договірна Сторона  або  її  уповноважений  орган
здійснює  виплату  своїм  інвесторам згідно до гарантії,  яка була
надана у зв'язку  з  інвестицією  на  території  іншої  Договірної
Сторони, друга Договірна Сторона визнає:
    (а) передачу згідно з законом або у відповідності до правової
трансакції будь-яких  прав  чи  вимог  інвестора першої Договірної
Сторони або її уповноваженого органу, і
    (б) що  перша  Договірна  Сторона  або її уповноважений орган
отримали право  в  результаті  суброгації  здійснювати  право  або
реалізовувати вимоги інвестора і приймати на себе зобов'язання, що
відносяться до інвестиції.
    2. Суброговані   права  або  вимоги  не  будуть  перевищувати
первісні права або вимоги інвестора.
    3. Суброговані права та зобов'язання застрахованого інвестора
відносяться  також  і  до  переказу   платежів,   здійснюваних   у
відповідності до статті 6 цієї Угоди.

                             Стаття 8

            Вирішення спорів між Договірними Сторонами

     1. Спори  між  Договірними  Сторонами  відносно тлумачення та
застосування цієї Угоди  будуть  вирішуватись,  якщо  це  можливо,
шляхом переговорів між Договірними Сторонами.
    2. Якщо спір,  про  який  йдеться  в  п.1  цієї  статті,  між
Договірними Сторонами   не  може  бути  вирішений  протягом  шести
місяців з  моменту,  коли  одна  з  Договірних  Сторін  повідомила
письмово іншу Договірну Сторону,  його буде,  на прохання однієї з
Договірних Сторін, передано до Арбітражного Суду.
    3. Арбітражний Суд,  про який йдеться в п.2 цієї статті, буде
створюватись на ad hoc основі для кожного індивідуального  випадку
наступним чином: протягом трьох місяців після отримання письмового
звернення про арбітраж кожна Договірна Сторона призначає по одному
члену  цього суду.  Протягом двох місяців обидва члени за взаємною
домовленістю  оберуть  третього  арбітра  -  громадянина   третьої
держави,   якого   після   схвалення  Договірними  Сторонами  буде
призначено Головою Суду.
    4. Якщо   протягом   строків,  визначених  п.3  цієї  Статті,
призначення не буде зроблено,  кожна Договірна Сторона зможе,  при
відсутності іншої домовленості, запросити Голову Міжнародного Суду
Справедливості  зробити  необхідні  призначення.  Якщо  Голова   є
громадянином  однієї з Договірних Сторін,  або,  якщо інші причини
перешкоджають  йому  виконувати  зазначену  функцію,   призначення
повинен  зробити Заступник Голови.  Якщо з'ясується,  що Заступник
Голови також є громадянином однієї з Договірних Сторін або, що він
не   може  виконувати  зазначену  функцію,  необхідні  призначення
повинен зробити член Міжнародного Суду  Справедливості,  наступний
за  старшинством  і  який не є громадянином будь-якої з Договірних
Сторін.
    5. Арбітражний Суд досягатиме своїх рішень на основі положень
цієї Угоди,  а також на  головних  принципах  міжнародного  права.
Арбітражний Суд буде досягати своїх рішень більшістю голосів. Його
рішення мають остаточний  характер  і  є  обов'язковими  для  обох
Договірних   Сторін.   Арбітражний   Суд  встановлює  свою  власну
процедуру.
    6. Кожна  з  Договірних  Сторін  несе  витрати відносно свого
члена і його представництва в арбітражному процесі. Витрати Голови
та  інші  витрати  будуть нести в рівних частинах обидві Договірні
Сторони.

                             Стаття 9

      Вирішення спорів між Договірною Стороною та інвестором
                іншої Договірної Сторони

     1. Спори  між  інвестором  однієї Договірної Сторони та іншою
Договірною Стороною у  зв'язку  з  зобов'язаннями  останньої,  які
виникають  з  цієї  Угоди по відношенню до інвестицій,  здійснених
інвестором першої   Договірної   Сторони,   будуть   вирішуватись,
наскільки це можливо, шляхом переговорів.
    2. Якщо спори,  згадані в п.1 цієї  Статті,  не  можуть  бути
вирішені  шляхом  переговорів  протягом 6 місяців,  обидві сторони
спору  можуть  передати  спір  на  вирішення  в  компетентний  Суд
Договірної Сторони, яка є стороною спору.
    3. Замість застосування  рішення  п.2  цієї  Статті  інвестор
кожної  Договірної  Сторони  може  направити  спір  на  арбітражне
вирішення:
    (а) ad hoc Арбітражному Суду у відповідності до  Арбітражних
Правил   Комісії    ООН  з  права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)
( 995_059 ); або
    (б) Міжнародного  центру  по  вирішенню інвестиційних спорів,
який  створено  у  відповідності  до   Конвенції   про   вирішення
інвестиційних  спорів  між   Державами і громадянами інших  Держав
( 995_060  ),  що  відкрита  до підписання в м.  Вашингтон,  Округ
Колумбія, 18 березня 1965 року (Конвенція ICSID).
    4. Рішення Арбітражного Суду буде остаточним  і  обов'язковим
для  обох  сторін  в  спорі і буде виконуватись у відповідності до
законів і  правил  Договірної  Сторони,  на  території  якої  були
здійснені інвестиції.

                            Стаття 10

                    Застосування інших правил

     Якщо закони  Договірних  Сторін  чи  теперішні,  чи  майбутні
міжнародні Угоди між Договірними  Сторонами  або  інші  міжнародні
Угоди,  учасниками  яких  є  чи  будуть  обидві Договірні Сторони,
надають положення,  у відповідності до яких інвестиціям інвесторів
іншої  Договірної  Сторони надається режим більш сприятливий,  ніж
той,  що надається цією Угодою,  то такі закони  та  угоди  будуть
застосовуватись в тій мірі,  в якій вони сприятливі, і будуть мати
перевагу над цією Угодою.

                            Стаття 11

               Відносини між Договірними Сторонами

     Представники Договірних  Сторін  проводять   консультації   у
випадку  необхідності  у  зв'язку  з  питаннями  щодо  цієї Угоди.
Консультації будуть проводитись за пропозицією однієї з Договірних
Сторін в час і в місці, узгоджених по дипломатичних каналах.

                            Стаття 12

                     Застосування цієї Угоди

     Положення цієї Угоди відносяться до інвестицій,  здійснюваних
інвесторами кожної Договірної Сторони як до,  так і після  набуття
чинності  цією  Угодою,  і  застосовуються  з  моменту набуття нею
чинності.

                            Стаття 13

    Набуття чинності, тривалість та припинення дії цієї Угоди

     1. Ця  Угода  набуває  чинності  з  дати   обміну   останніми
письмовими  повідомленнями  про  завершення  необхідних  процедур,
згідно до законодавства Договірних Сторін.
    2. Ця  Угода залишається чинною на період десяти років і буде
автоматично продовжена на наступні періоди по  п'ять  років,  якщо
одна  з  Договірних  Сторін  письмово не сповістить іншу Договірну
Сторону не пізніше 12 місяців до закінчення строку про свій  намір
припинити дію цієї Угоди.
    3. Щодо інвестицій,  що  здійснені  до  закінчення  дії  цієї
Угоди,  положення ст.  1 - 12 будуть залишатися дійсними на період
10 років з дати припинення.

     На підтвердження   чого,   особи,   що   підписалися   нижче,
уповноважені своїми урядами, підписали цю Угоду.

     Здійснено в  м.Бєлграді  9  січня  2001  р.  у  двох  дійсних
примірниках,  кожний українською,  сербською та російською мовами,
причому  всі  тексти  є рівно автентичними.  В разі розбіжностей у
тлумаченні цієї Угоди матиме перевагу російський текст.

 За Кабінет Міністрів                      За Союзний Уряд Союзної
 України                                   Республіки Югославія