open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
N 01-3/30 від 14.01.2001

Голові Верховного Суду

України

Бойку В.Ф.

Шановний Віталію Федоровичу!
У судовій практиці господарських судів постали питання,
пов'язані із застосуванням деяких положень Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон) і
потребують обговорення шляхів їх вирішення. Проблеми у застосуванні Закону ( 2181-14 ) полягають у
такому. Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону
( 2181-14 ) керівник податкового органу (його заступник) має право
звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження
строку арешту активів платника податку за наявності підстав
вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може
загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд)
повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту
отримання зазначеного звернення. Чинне законодавство, у тому числі ні Закон ( 2181-14 ), ані
Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ), не містить
правового механізму вирішення відповідних питань. Що ж до
названого Кодексу, то він пристосований для розгляду справ
виключно у позовному провадженні. Зокрема, законодавство не визначає форми відповідного подання
податкового органу, порядку звернення з ним до господарського
суду, порядку розгляду його судом, форми судового акта, який має
бути прийнято за результатами розгляду і способу виконання такого
акта тощо. До того ж питання про продовження строку
адміністративного арешту не має ознак спору. Викладене стосується й ряду інших норм Закону ( 2181-14 ),
які передбачають "встановлення" податкового зобов'язання (підпункт
1.3 статті 1), "зупинення адміністративного арешту" (пункт 9.5
статті 9), "застосування податкових пільг" (підпункт 4.4.2 статті
4), "продовження таких пільг" (підпункт 4.4.2 статті 4). Вищий господарський суд України ще на стадіях опрацювання
проекту Закону та його прийняття неодноразово звертав увагу
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших
державних органів на зазначені прогалини законодавчого регулювання
й застерігав від пов'язаних з цим негативних наслідків, а саме
процесуальної неможливості застосування господарськими судами
згаданих норм Закону ( 2181-14 ) (копії деяких звернень
додаються). На жаль, ці звернення й застереження свого часу не
було враховано, що й спричинило нинішню складну ситуацію, за якої
господарські суди, цілком усвідомлюючи важливість розгляду
відповідних подань органів державної податкової служби, практично
позбавлені можливості це зробити. На нашу думку, до внесення необхідних змін до законодавчих
актів у господарських судів немає правових підстав для прийняття і
розгляду зазначених у підпункті 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону
( 2181-14 ) подань податкових органів про продовження строку
арешту активів платників податків, як і для вирішення інших
названих питань застосування норм Закону. Просимо поінформувати Вищий господарський суд України про
позицію Верховного Суду України щодо порушених питань та шляхів їх
вирішення.
З повагою
Голова Вищого арбітражного
суду України Д.Притика

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: