КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 5 жовтня 1998 р. N 1599
                          Київ

        Про Основні засади створення в Україні підсистеми
 рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді
  єдиної державної системи запобігання і реагування на
    надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
 

     З метою  удосконалення  організації   захисту   населення   і
довкілля   від   наслідків   надзвичайних  ситуацій,  забезпечення
збереження життя і здоров'я людей у разі їх виникнення  в  Україні
Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Схвалити  Основні  засади  створення  в Україні підсистеми
рятування і  ліквідації  небезпечних  забруднень  на  воді  єдиної
державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру, підготовлені Міністерством з
питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи (додаються).

     2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та  у  справах
захисту  населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з
іншими  заінтересованими   центральними   і   місцевими   органами
виконавчої   влади   вжити   необхідних   заходів   до  підготовки
нормативно-правових   актів   для   забезпечення    функціонування
зазначеної підсистеми.
 

     Прем'єр-міністр України                 В.ПУСТОВОЙТЕНКО

     Інд.33

                                             СХВАЛЕНО
                        постановою Кабінету Міністрів України
                             від 5 жовтня 1998 р. N 1599

                          Основні засади
 створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації
небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи
    запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
          техногенного та природного характеру

                      1. Загальні положення

     В Україні  існує проблема щодо захисту життя людей і майна на
акваторіях,  ліквідації небезпечних забруднень на воді,  виявлення
під   водою   і  знешкодження  боєприпасів  та  інших  небезпечних
предметів,  яка має загальнодержавний характер.  Порушення звичних
зв'язків  між  пошуково-рятувальними  службами  різних міністерств
та  інших   центральних   органів   виконавчої   влади,   розподіл
Чорноморського      військово-морського      флоту      і     його
пошуково-рятувальних підрозділів,  різке  погіршення  економічного
становища держави, збільшення кількості недержавних судновласників
призвели до значного  зростання  аварійності  суден  торгівельного
флоту,   збільшення   кількості   людей,   що  потонули,  зниження
готовності спеціальних підрозділів до реагування.

     Основні завдання щодо  рятування  та  ліквідації  небезпечних
забруднень  на  воді  виконують Українське товариство рятування на
воді  (далі  -  Укртоврятвод)  та  державні  рятувальні   станції,
Військово-Морські       Сили,      підрозділи      Держкомкордону,
пошуково-рятувальні   підрозділи   Укрморрічфлоту,   морських   та
річкових  портів,  суднобудівні  та  судноремонтні  підприємства в
тісній взаємодії з територіальними штабами цивільної оборони та  з
надзвичайних   ситуацій.   Діяльність   більшості   цих   служб  є
недостатньо    ефективною,    особливо    у    разі     проведення
великомасштабних   операцій  з  рятування  людей  та  плавзасобів,
ліквідації   розливу   нафтопродуктів   та    інших    небезпечних
забруднювачів,  виявлення  під водою та знешкодження боєприпасів і
затонулих місткостей з сильно діючими отруйними речовинами.

     За останні п'ять років  більше  ніж  вдвічі  скоротився  парк
машин,   спеціальних  суден-рятувальників,  що  спеціалізовані  на
ліквідації розливу нафтопродуктів,  порушена структура рятувальної
системи Укртоврятводу і державних рятувальних станцій.

     Недостатні координація  пошуково-рятувальних  робіт  на воді,
які здійснює Державний  морський  рятувально-координаційний  центр
(далі - ДМРКЦ) при  Укрморрічфлоті,  та  фінансування  цих  робіт,
старіння матеріальної  бази  пошуково-рятувальних  та  спеціальних
служб,  відсутність  нормативно-правової  бази  знизили можливості
державного  управління  процесом   реагування   при   надзвичайних
ситуаціях на воді.

     Для досягнення  істотного  зрушення  у  цій  справі необхідні
докорінна перебудова засад функціонування пошуково-рятувальних  та
спеціальних  служб  з  цих  питань міністерств,  інших центральних
органів   виконавчої   влади,   перехід    від    галузевого    до
функціонально-територіального принципу реагування, укомплектування
оптимальної мережі та переоснащення пошуково-рятувальних служб.

     Більшість з  порушених  питань  може  вирішити  створення   в
Україні у складі єдиної державної системи запобігання і реагування
на  надзвичайні  ситуації  техногенного  та  природного  характеру
функціональної   підсистеми  рятування  і  ліквідації  небезпечних
забруднень на воді (далі - підсистема).

     Створення підсистеми забезпечить здійснення єдиної  державної
політики  щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на
акваторіях,  дотримання актів  законодавства  України  і  положень
міжнародних   договорів,  учасником  яких  є  Україна,  в  частині
рятування людей на акваторіях,  ліквідації пожеж  на  плавзасобах,
розливів   нафтопродуктів   та  інших  небезпечних  забруднювачів,
піднімання затонулих суден,  запобігання можливості підриву  суден
чи  отруєння водних ресурсів держави,  ефективне співробітництво з
Міжнародною морською організацією  (ІМО)  та  іншими  міжнародними
системами, установами і організаціями.

                    2. Головна мета підсистеми

     Головною метою підсистеми є:

     запобігання загибелі на воді людей і, особливо, дітей;

     забезпечення відповідно   до   законодавства    України    та
міжнародних   договорів,  учасником  яких  є  Україна,  ліквідації
наслідків   забруднення   водойм   нафтопродуктами    та    іншими
небезпечними забруднювачами;

     участь у  розробленні та експертизі нормативно-правових актів
у частині забезпечення запобігання і реагування на воді;

     контроль за дотриманням установлених норм і  вимог  з  питань
рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді.

            3. Структура та основні функції підсистеми

     Підсистема створюється  на базі існуючих пошуково-рятувальних
і рятувально-водолазних підрозділів відповідних міністерств, інших
центральних  органів  виконавчої  влади  і передбачає використання
наявної техніки, спеціального обладнання і оснащення.

     До складу підсистеми входять:

     Державний координаційний  центр   рятування   та   ліквідації
небезпечних забруднень на воді (далі - ДКЦР),  який передбачається
створити при МНС,  з 5  регіональними  центрами  у  містах  Одесі,
Керчі, Донецьку, Хмельницькому і Черкасах;

     Центральна госпрозрахункова   державна   служба  рятування  і
ліквідації небезпечних забруднень на воді (далі - Укррятвод),  яку
передбачається  створити  на  базі  Держфлотнагляду  та  державних
рятувальних станцій Укртоврятводу;

     пошуково-рятувальні служби    Військово-Морських    Сил     і
Укрморрічфлоту,   підрозділи   Держкомкордону,   суднобудівних  та
судноремонтних підприємств, морських та річкових портів;

     спеціальні підрозділи МНС з їх плавзасобами,  транспортом  та
іншими засобами;

     рятувальні станції та пости Укртоврятводу.

     Основними завданнями ДКЦР є:

     забезпечення у    разі   виникнення   надзвичайних   ситуацій
загальнодержавного та регіонального рівнів зв'язку з плавзасобами,
спеціальними    підрозділами,   авіаційними   центрами,   портами,
військово-морськими базами,  організація згідно  з  контрактами та
узгодженими планами взаємодії пошуку,  розвідки та розгортання сил
та засобів першого кидка;

     координація роботи пошуково-рятувальних підрозділів та  служб
незалежно    від    їх    підпорядкування   під   час   проведення
великомасштабних операцій, включаючи розміщення врятованих людей в
центрах  реабілітації  відповідних  центральних органів виконавчої
влади;

     організація діяльності       системи        госпрозрахункових
пошуково-рятувальних, рятувально-водолазних    і   спеціалізованих
служб та підрозділів,  у тому  числі  орієнтованих  на  ліквідацію
наслідків   забруднення   акваторій   нафтопродуктами   та  іншими
небезпечними забруднювачами;

     пошук і знешкодження затонулих боєприпасів  та  місткостей  з
сильнодіючими отруйними речовинами;

     забезпечення цілодобового   чергування  оперативних  служб  і
відстеження ситуації на водоймах України,  в тому числі на Чорному
та  Азовському  морях,  в  акваторіях річок Дніпро та Дунай в зоні
відповідальності України;

     сертифікація пошуково-рятувальних  та   рятувально-водолазних
підрозділів та служб незалежно від їх підпорядкування, організація
міжнародно визнаної сертифікації їх оснащення;

     перевірка готовності  до  реагування  в  умовах  надзвичайних
ситуацій     сил     та     засобів     пошуково-рятувальних    та
рятувально-водолазних служб незалежно від їх підпорядкування (крім
підпорядкованих Військово-Морським Силам,  які інформують ДКЦР про
стан готовності своїх сил та засобів до реагування);

     організація виконання міжнародних договорів, учасником яких є
Україна,   та   розвиток  міжнародного  співробітництва  з  питань
реагування на надзвичайні ситуації на воді;

     організація роботи українських  пошуково-рятувальних  сил  та
засобів  під час проведення рятувальних операцій за межами України
за міжнародними контрактами;

     організація навчання фахівців пошуково-рятувальних  служб  на
воді, в тому числі водолазів різних категорій;

     взаємодія з  уповноваженими  органами  з  питань надзвичайних
ситуацій  та  цивільного  захисту   населення   місцевих   органів
виконавчої влади, Головним координаційним центром авіаційних робіт
з  пошуку  і  рятування,  керівництвом   пошуково-рятувальних   та
рятувально-водолазних  підрозділів  і  служб  міністерств та інших
центральних   органів   виконавчої    влади,    в    тому    числі
Військово-Морських Сил та підрозділів Держкомкордону.

     Укррятвод здійснює  функції виконавчого органу ДКЦР,  укладає
договори на підтримання у постійній готовності необхідних  сил  та
засобів,  створює  у  потенційно небезпечних зонах свої рятувальні
служби та бази,  рятувально-водолазні  станції,  технічні  засоби.

                   4. Функціонування підсистеми

     Пріоритет під час  реагування  на  воді  надається  рятуванню
життя   людей  та  збереженню  їх  здоров'я  за  умови  одночасної
мінімізації шкоди для довкілля та майна.

     У разі  виникнення  надзвичайної   ситуації   до   реагування
залучаються   усі   наявні   сили   та  засоби  незалежно  від  їх
підпорядкування (сили та засоби Військово-Морських Сил залучаються
за  узгодженням  з  їх командуванням),  а також всі засоби та види
зв'язку в Україні,  включаючи Глобальну  морську  систему  зв'язку
(GMDSS) і супутниковий зв'язок.

     Штатна система  командування  визначається  залежно від рівня
надзвичайної ситуації.  У разі  виникнення  надзвичайних  ситуацій
державного та регіонального рівнів передбачається введення системи
оперативного підпорядкування ДКЦР або  його  регіональним  центрам
(уповноваженим установам) усіх сил та засобів.

     Координація дій     учасників    реагування    залежно    від
встановленого рівня надзвичайної ситуації забезпечується:

     ДКЦР - у разі виникнення  (загрози  виникнення)  надзвичайної
ситуації державного рівня;

     регіональними центрами  ДКЦР  - у разі загрози або виникнення
надзвичайної ситуації регіонального рівня;

     уповноваженими органами з  питань  надзвичайних  ситуацій  та
цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та  Севастопольської  міських  державних  адміністрацій,
виконавчих   органів   рад   -   у  разі  загрози  або  виникнення
надзвичайної ситуації місцевого рівня;

     відповідальним керівником  об'єкта  -  у  разі  загрози   або
виникнення надзвичайної ситуації об'єктового рівня.

     Зони відповідальності      між     регіональними     центрами
розподіляються таким чином:

     Одеський державний регіональний центр,  що  розгортається  на
базі ДМРКЦ  при  Укрморрічфлоті,  організовує  рятувальні роботи і
ліквідацію небезпечних забруднень на воді у зоні  відповідальності
України  у  Чорному  морі  (західна  частина),  на акваторії річки
Дунай,  а також у гирлах річок Дніпро і Південний Буг, на водоймах
Миколаївської  та  Одеської  областей.  На  цей регіональний центр
передбачається покласти функції  державного  морського  центру,  в
тому числі під час виконання міжнародних зобов'язань України;

     Керченський регіональний    центр    забезпечує   організацію
рятувальних робіт і ліквідацію небезпечних забруднень  на  воді  у
зоні  відповідальності  України  у  Чорному  (східна  частина)  та
Азовському  морях,  а  також  в  Автономній  Республіці  Крим,  на
водоймах Запорізької та Херсонської областей.

     Донецький регіональний     центр    забезпечує    організацію
рятувальних робіт і ліквідацію небезпечних забруднень на  водоймах
східних областей України.

     Хмельницький регіональний    центр   забезпечує   організацію
рятувальних робіт і ліквідацію небезпечних забруднень на  водоймах
західних областей України.

     Черкаський регіональний    центр    забезпечує    організацію
рятувальних робіт і ліквідацію небезпечних забруднень на  водоймах
тих областей, територією яких протікає річка Дніпро.

         5. Фінансове забезпечення діяльності підсистеми

     Підсистема фінансується:

     за рахунок передбачених на утримання МНС в державному бюджеті
видатків (утримання ДКЦР і  його  регіональних  центрів,  частково
навчально-дослідного центру,   проведення   робіт,   пов'язаних  з
пошуком  під  водою  та  знешкодженням  боєприпасів  чи  затонулих
місткостей  з  сильнодіючими  отруйними речовинами,  підтримання у
постійній готовності необхідних сил та  засобів,  видання  наочних
посібників, проведення радіо- та телепередач);

     за рахунок коштів місцевих резервних фондів, резервного фонду
Кабінету Міністрів  України  -  залежно  від  встановленого  рівня
надзвичайної    ситуації   (компенсація   витрат   на   ліквідацію
надзвичайних ситуацій на морі та інших водоймах,  крім  акваторій,
закріплених за підприємствами, установами та організаціями);

     за рахунок  місцевого  бюджету  в  обсязі затверджених коштів
(утримання рятувальних станцій та постів у прибережних зонах, крім
акваторій,    закріплених   за   підприємствами,   установами   та
організаціями);

     за рахунок морських і річкових портів,  підприємств,  установ
та організацій,  водних станцій, військово-морських баз (утримання
пошуково-рятувальних  служб,  які   забезпечують   реагування   на
закріплених за ними акваторіях);

     за рахунок   міністерств   та   інших   центральних   органів
виконавчої влади (утримання  підпорядкованих  пошуково-рятувальних
служб);

     за рахунок    власників   плавзасобів,   страхових   компаній
(компенсація витрат на  проведення  пошуково-рятувальних  робіт  і
ліквідацію небезпечних забруднень на воді, що виникли з їх вини).