open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний
                             
                             
КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
03.07.2003 N 7/1-18

Про стан забезпечення навчально-виховного

процесу у вищих навчальних закладах педагогічними

та науково-педагогічними кадрами

Заслухавши і обговоривши доповідну записку про стан
забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних
закладах педагогічними та науково-педагогічними кадрами, колегія
відзначає, що керівництвом більшості перевірених державних
навчальних закладів приділяється належна увага формуванню якісного
складу науково-педагогічних та педагогічних працівників.
Спостерігається позитивна динаміка, яка характеризує процеси, що
відбуваються у формуванні кадрового потенціалу вищої освіти. Державні вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації
забезпечені штатними науково-педагогічними кадрами на 93-97%, ВНЗ
I-II рівнів акредитації на 90-95%. Частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями
та вченими званнями у більшості перевірених вищих навчальних
закладах III-IV рівнів акредитації знаходиться в межах від 43% у
Нікопольському економічному університеті до 81% у Тернопільському
державному педагогічному університеті імені В.Гнатюка. У
перевірених вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації
частка педпрацівників, які мають вищу категорію, знаходиться в
межах від 16% в Аграрному технікумі Полтавської державної аграрної
академії до 78% у Прилуцькому педагогічному училищі. Спостерігаються нові підходи до керування цілісним
педагогічним процесом, забезпечується цілеспрямована
психолого-педагогічна підтримка педагогічних і
науково-педагогічних кадрів. Вищими навчальними закладами
розроблені перспективні плани підготовки науково-педагогічних
працівників через магістратуру, аспірантуру та докторантуру,
планування реалізується шляхом складання кадрових паспортів
кафедр. У системі управління навчальними закладами важливе
значення почало приділятися соціологічним дослідженням, які
проводяться з метою вивчення думки студентів про якість викладання
навчальних дисциплін і лекторської майстерності викладачів.
Вивчення і врахування результатів анкетування допомагає підвищенню
якісного складу педагогічних та науково-педагогічних працівників. Впровадження контрактної форми прийому на роботу керівників
вищих навчальних закладів дозволило зробити більш демократичною і
прозорою процедуру наймання та продовження термінів контрактів,
враховуючи думку трудових колективів та органів місцевої
виконавчої влади. Загалом все це сприяло підвищенню
відповідальності керівників навчальних закладів за стан справ у
навчальних закладах, залученню до керівництва молодих
перспективних докторів наук, професорів. Підвищення кваліфікації керівних та науково-педагогічних
кадрів у вищих навчальних закладах є одним із засобів набуття
викладачами передового педагогічного досвіду, написання наукових
монографій, підручників, посібників, розробки методичних інновацій
тощо. Певна частина викладачів за прямими запрошеннями наукових і
освітніх установ або шляхом здобуття грантів здійснили стажування
за кордоном. У закордонних стажувань намітилася як і тенденція до
збільшення кількості викладачів, які взяли в них участь, так і
розширення представництва фахівців різних спеціальностей. При
цьому частка викладачів, які пройшли стажування за кордоном,
залишається малою: 2000 р. - 3%, 2001 р. - 2%, 2002 р. - 3,6%. Водночас, у забезпеченні вищих навчальних закладів I-IV
рівнів акредитації педагогічними та науково-педагогічними кадрами,
мають місце недоліки та невирішені проблеми. Половина докторів наук та третина кандидатів наук - це особи
віком 60 і більше років, кожен четвертий доктор наук має вік понад
65 років. Доктори наук у віці від 40 до 50 складають лише 14,5%.
Кандидатів наук - до 40 років - лише кожен п'ятий. Найбільша
частка науково-педагогічних працівників пенсійного віку у
Національній металургійній академії, де частка докторів наук,
професорів - 61% та кандидатів наук, доцентів - 53%;
Нікопольському економічному університеті відповідно - 75 і 78,5%;
Дніпропетровському національному університеті - 50 і 86,5%;
Придніпровській державній академії будівництва та архітектури -
69,6 і 38,9%. У кожному третьому вищому навчальному закладі I-II рівнів
акредитації близько 50% педагогічних працівників пенсійного віку.
Найбільший їх відсоток відзначено у Донецькому
гірничо-економічному технікумі (54,5%), Прилуцькому педагогічному
училищі (54%), Чернігівському комерційному технікумі (42%),
Полтавському музичному училищі ім. М.Лисенка (40%). Не відповідають державним вимогам показники щодо забезпечення
науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації: Так, найнижчий
показник науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та
вченими званнями у перевірених класичних та педагогічних
університетах складає: 3,2% докторів наук, професорів
(Криворізький державний педагогічний університет), 33,6%
кандидатів наук, доцентів (Дніпропетровський національний
університет); у технічних та технологічних навчальних закладах
відповідно 4,8% та 40,6% (Керченський морський технологічний
інститут. Український державний хіміко-технологічний університет);
у економічних та юридичних - 2% та 33% (Криворізький економічний
інститут Київського національного економічного університету.
Ужгородський інститут інформатики, економіки та права). У вищих
навчальних закладах III-IV рівнів акредитації приватної форми
власності відповідно 3 і 36% (Тернопільський інститут економіки і
підприємства, Хмельницький інститут бізнесу). Зменшення частки осіб, які мають вищу категорію, встановлено
у 30% перевірених навчальних закладах: Аграрний технікум
Полтавської державної аграрної академії, Докучаєвський гірничий
технікум, Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум,
Миколаївський державний комерційний технікум та ін. У більшості вищих навчальних закладів III-IV рівнів
акредитації спеціальності "Фізичне виховання", "Комп'ютерні
системи та мережі", "Мова та література (англійська, німецька,
французька)" не забезпечені викладачами з науковими ступенями і
званнями. Так, кафедри фізичного виховання Кам'янець-Подільського
державного університету не мають у своєму складі жодного кандидата
і доктора наук. На кафедрах інформатики, іноземних мов у 70%
перевірених вищих навчальних закладах відсутні доктори наук,
професори. Не мають базової освіти викладачі "Основ інформатики" у
Донецькому гірничо-економічному технікумі, Кам'янець-Подільському
медичному училищі, Хорольському агропромисловому коледжі. Не відповідає вимогам забезпечення штатними викладачами у
відокремлених підрозділах, які проводять підготовку фахівців за
денною формою навчання. Так, тільки 18% штатних
науково-педагогічних кадрів мають Генічеський навчально-науковий
консультаційний пункт та Ялтинський навчально-консультаційний
центр Херсонського державного технічного університету; 3% -
Рівненське представництво та 8% - Євпаторійське відділення
Міжрегіональної академії управління персоналом. У перевірених вищих навчальних закладах III-IV рівнів
акредитації лише половина випускаючих кафедр очолюють доктори
наук, професори. У Дніпропетровському державному інституті
фізичної культури і спорту цей показник становить 15,4%, у
Кам'янець-Подільському державному університеті - 28,6%, у
Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті -
33%, у Донецькому інституті управління - 13%. У Нікопольському
економічному університеті випускаючі кафедри очолюють тільки
кандидати наук, доценти. У 25% перевірених вищих навчальних закладах I-II рівнів
акредитації спостерігається тенденція збільшення частки осіб, які
викладають три і більше навчальних дисципліни. Так, у Полтавському
5 будівельному технікумі транспортного будівництва їх частка
складає 43,8%, Борзнянському державному сільськогосподарському
технікумі - 45%, Полтавському нафтовому геологорозвідувальному
технікумі - 52%, Прилуцькому педучилищі - 87%. При плануванні середньорічного навчального навантаження
педагогічним та науково-педагогічним працівникам допускається
порушення вимог статті 49 Закону України "Про вищу освіту"
( 2984-14 ) у Національній металургійній академії України,
Дніпропетровському державному аграрному університеті.
Кременчуцькому політехнічному технікумі Кременчуцького державного
технічного університету. Донецькому гірничо-економічному технікумі
та ін. У 65% перевірених вищих навчальних закладах I-II рівнів
акредитації середньорічне педнавантаження становить 850-980 годин,
а в окремих навчальних закладах до 1100-1200 годин, що фактично
унеможливлює проведення методичної, наукової роботи педагогічними
працівниками. Однією з причин зберігання тенденції до збільшення середнього
віку науково-педагогічних працівників у перевірених вищих
навчальних закладах є низька ефективність роботи аспірантури та
докторантури. Протягом останніх років жодної кандидатської
дисертації не захищено у Нікопольському економічному університеті.
Юридичній академії Міністерства внутрішніх справ України,
Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і
спорту. Академії митної служби України, Дніпропетровському
університеті економіки та права, Дніпропетровському інституті
підприємництва "Стратегія". Недостатня робота проводиться щодо
відбору кандидатів для навчання в аспірантурі з числа випускників
навчальних закладів. За матеріалами роботи державних
екзаменаційних комісій від 5 до 20% випускників отримали
рекомендацію щодо вступу до аспірантури, проте лише 10-30% з числа
рекомендованих стає аспірантами. Враховуючи зазначене, колегія ухвалює:
1. Інформацію про стан забезпечення навчально-виховного
процесу у вищих навчальних закладах педагогічними та
науково-педагогічними кадрами взяти до відома.
2. Визнати послідовну і результативну роботу щодо підготовки
кадрів вищої кваліфікації та якісного забезпечення
навчально-виховного процесу педагогічними та науково-педагогічними
кадрами у Тернопільському державному педагогічному університеті
імені В.Гнатюка (Кравець В.П.), Технологічному університеті
Поділля (Скиба М.Є.), Тернопільській державній медичній академії
імені І.П.Горбачевського (Ковальчук Л.Я.), Шепетівському медичному
училищі (Антонюк С.А.), Новобузькому технікумі механізації та
електрифікації сільського господарства (Комарчук М.С.).
3. Ректорам Національної металургійної академії України
(Величко О.Г.), Нікопольського економічного університету
(Радкевич О.Д.), інституту економіки і підприємництва,
м. Тернопіль (Білоус О.С.), Керченського морського технологічного
інституту (Віннов О.С.); директорам Миргородського керамічного
технікуму імені М.Гоголя (Колодко О.І.), Донецького
гірничо-економічного технікуму (Морозов В.Д.), Полтавського
будівельного технікуму транспортного будівництва (Троцький А.А.)
розробити заходи щодо радикального поліпшення кадрового
забезпечення навчально-виховного процесу та до 01.10.03 р.
направити засновникам та Державній інспекції навчальних закладів.
4. Ректорам (директорам) вищих навчальних закладів:
4.1. Проаналізувати ситуацію з наявного кадрового
забезпечення навчально-виховного процесу, перспективу поповнення
новою генерацією педагогічних, науково-педагогічних працівників з
числа талановитої молоді, здібної до наукової, педагогічної
роботи, насамперед з числа випускників, які здобувають
освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
4.2. Розробити систему формування, добору та використання
керівних, педагогічних, науково-педагогічних працівників -
Програму "Кадри".
4.3. Ширше залучати до науково-педагогічної діяльності у
вищих навчальних закладах провідних вчених наукових установ НАН,
АПН, галузевих академій наук України. Спрямувати зусилля
академічної і вузівської науки та оновлення змісту
психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів.
4.4. Зробити обов'язковими елементами підвищення кваліфікації
педагогічних, науково-педагогічних працівників освоєння сучасними
педагогічними технологіями, вироблення навичок роботи з
комп'ютерною технікою, опанування державною мовою та набуття
молодими викладачами практичного досвіду відповідно до напрямів
підготовки студентів.
4.5. Посилити відповідальність завідувачів кафедр, наукових
керівників, консультантів за проведення атестації аспірантів і
докторантів та забезпечити дотримання встановлених термінів
захисту дисертацій.
4.6. Переглянути та привести у відповідність до чинного
законодавства навчальне навантаження педагогічних та
науково-педагогічних працівників.
4.7. З метою надання якісних освітніх послуг посилити
контроль за станом забезпечення навчально-виховного процесу у
відокремлених підрозділах педагогічними та науково-педагогічними
кадрами.
5. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.) спільно з
департаментом кадрової роботи (Биковський В.Т.) до 01.11.03 р.
вивчити питання щодо підготовки в провідних університетах регіонів
студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з педагогіки
вищої школи.
6. Департаменту кадрової роботи (Биковський В.Т.) враховувати
ефективність роботи аспірантури, докторантури вищих навчальних
закладів при формуванні державного замовлення на підготовку
аспірантів і докторантів.
7. Департаменту економіки та фінансування (Куліков П.М.) до
01.09.03 р. підготувати пропозиції щодо шляхів звільнення від
оподаткування коштів, які науково-педагогічні працівники отримують
у вигляді грантів.
8. Державній інспекції навчальних закладів (Бурлаков О.М.)
забезпечити контроль за своєчасним усуненням виявлених недоліків
щодо кадрового забезпечення навчально-виховного процесу.
9. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на
заступників державного секретаря Степка М.Ф., Богомолова А.Г.
Голова колегії, міністр В.Г.Кремень

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: