open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Попередня
                             
                             
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
30.12.1996 N 343

Про введення в дію Інструкції N 10

"Про порядок регулювання та аналіз

діяльності комерційних банків"
( Зміни в текст не внесені. Додатково див.

Постанову Нацбанку

N 152 ( v0443500-97 ) від 17.05.97

N 179 ( v0450500-97 ) від 06.06.97 )

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ) та з метою забезпечення економічних умов
стійкого функціонування національної банківської системи,
фінансової надійності комерційних банків та захисту інтересів їх
клієнтів і вкладників Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Ввести в дію з 1 січня 1997 року Інструкцію N 10 "Про
порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків".
2. Новий порядок розрахунків обов'язкових економічних
нормативів та оціночних показників діяльності ввести в дію з
балансів комерційних банків за станом на 1 січня 1997 року. До 31 грудня 1996 року розрахунки економічних нормативів та
оціночних показників здійснювати згідно з вимогами Положення "Про
економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків",
затвердженого постановою Правління Національного банку України від
30.06.95 року за N 167 ( v0167500-95 ).
3. Кримському республіканському, обласним управлінням
Національного банку України довести Інструкцію N 10 до всіх
комерційних банків. На підставі аналізу практичного використання
Інструкції N 10 та в разі необхідності надавати департаменту
банківського нагляду Національного банку України пропозиції щодо
її вдосконалення.
4. Департаментам банківського нагляду (А.І.Степаненко) та
інформатизації (А.С.Савченко) до 31.12.96 р. розробити та довести
до регіональних управлінь Національного банку України і
комерційних банків України програмне забезпечення щодо розрахунку
обов'язкових економічних нормативів та оціночних показників
регулювання діяльності комерційних банків.
5. Департаменту бухгалтерського обліку і розрахунків
(П.М.Сенищ) до 01.02.97 р. розробити та довести до комерційних
банків України механізм приведення балансового рахунку N 904
"Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку"
відповідно до вимог Тимчасових вказівок щодо застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку банків України.
6. Кримському регіональному, обласним управлінням
Національного банку України не застосовувати до комерційних банків
штрафних санкцій за порушення обов'язкових економічних нормативів
у зв'язку з наданням деяких кредитів та гарантійних зобов'язань до
01.01.97 р. на строк до закінчення дії укладених угод, але не
довше ніж до 01.03.97 р. - за наданими кредитами і до 01.07.97 р.
- за гарантійними зобов'язаннями. Начальникам регіональних управлінь Національного банку
України взяти під особистий контроль перевірку укладених до
01.01.97 р. комерційними банками угод, які спричинять порушення
встановлених економічних нормативів, і повідомити про кожний такий
випадок департамент банківського нагляду до 15.01.97 р.
7. В зв'язку з введенням в дію Інструкції N 10 "Про порядок
регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" вважати
такими, що втратили чинність: - Положення "Про економічні нормативи регулювання діяльності
комерційних банків", затверджене постановою Правління
Національного банку України від 30.06.95 року за N 167
( v0167500-95 ), а також листи, телеграми з усіма змінами до цього
Положення; - п. 8 постанови Правління Національного банку України "Про
невідкладні заходи щодо фінансового оздоровлення комерційних
банків та відновлення їх ліквідності і платоспроможності" від
25.02.95 р. за N 40 ( v0040500-95 ); - пп. 13, 14 постанови Правління Національного банку України
"Про підсумки діяльності комерційних банків України за 1995 рік"
від 22.02.96 р. за N 42; - п. 12 постанови Правління Національного банку України "Про
підсумки діяльності комерційних банків України за I квартал 1996
року" від 08.05.96 р. за N 109 ( v0364500-96 ); - постанови Правління Національного банку України від
04.06.96 р. за N 135 ( v0135500-96 ) "Про внесення змін і
доповнень до положення "Про економічні нормативи діяльності
комерційних банків" та від 25.11.96 р. за N 308 ( v0308500-96 )
"Про ліквідність комерційних банків"; - пп. 1, 2, 3 постанови Правління Національного банку України
від 30.08.96 р. за N 228 ( v0228500-96 ) "Про покращання
ліквідності комерційних банків"; - форми звітності: ЛБ, додатки N 1, 2 до форми ЛБ; ПС,
додатки N 1, N 2, N 3 до форми ПС, затверджені постановою
Правління Національного банку України від 29.03.96 р. за N 80
( v0080500-96 ).
8. Встановити, що заходи впливу до комерційних банків за
недотримання окремих положень Інструкції N 10 "Про порядок
регулювання та аналіз діяльності комерційних банків"
застосовуються відповідно до статті 48 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ) та положення "Про застосування
Національним банком України санкцій за порушення банківського
законодавства", затвердженого постановою Правління Національного
банку України від 16.05.95 року за N 115 ( v0249500-95 ), з
урахуванням змін та доповнень, внесених постановами Правління
Національного банку України від 30.06.95 р. за N 168
( v0168500-95 ) та від 29.12.95 р. за N 325 ( va325500-95 ).
9. Департаментам банківського нагляду (А.І.Степаненко),
фінансовому (О.М.Кандибка), персоналу (М.В.Ільїн) у 10-денний
термін, з моменту набуття чинності цієї постанови, внести
пропозиції щодо створення додатково сектора контролю за великими
кредитами та інсайдерами у складі управління аналізу діяльності
банків та контролю економічних нормативів департаменту
банківського нагляду.
10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
заступника Голови Правління Національного банку України.
О.О.Веселовського, департамент банківського нагляду
(А.І.Степаненко), начальників регіональних управлінь Національного
банку України.
11. Постанова набуває чинності з моменту її підписання.
Голова Правління В.А.Ющенко

Зареєстровано в юридичному

департаменті Нацбанку

31 грудня 1996 р. за N 10

Інструкція N 10

"Про порядок регулювання та аналіз діяльності

комерційних банків"
1. Загальні положення
1.1. Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності
комерційних банків" вводиться для посилення контрольних функцій
Національного банку України у ході нагляду за діяльністю
комерційних банків, забезпечення їх фінансової надійності, захисту
інтересів їх вкладників та акціонерів. 1.2. Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності
комерційних банків" розроблена на підставі Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), згідно з чинним
законодавством України, нормативними актами Національного банку
України. 1.3. Дія цієї Інструкції поширюється на установи
Національного банку України та всі комерційні банки України,
незалежно від форм власності. 1.4. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську
діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення
фінансової надійності банків Національний банк України встановлює
для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи: - мінімальний розмір статутного фонду для комерційних банків,
які створюються та вже діють (Н1); - норматив платоспроможності (Н2); - нормативи ліквідності банку (Н3, Н4, Н5, Н6); - максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н7); - максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н8); - норматив інвестиційної діяльності (Н9). Оціночні показники діяльності: - мінімальний розмір власних коштів банку (П1); - достатність капіталу банку (П2); - покриття прогнозних збитків власними коштами банку (П3); - максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств,
наданих інсайдерам (П4); - максимальний розмір залучення грошових вкладів (депозитів)
фізичних осіб (П5); - максимальний розмір наданих міжбанківських позик (П6); - рефінансування (П7). Філії комерційних банків розраховують такі економічні
нормативи: - нормативи ліквідності банку (Н3, Н4, Н5, Н6). 1.5. Комерційні банки несуть відповідальність за надання
установам Національного банку України недостовірної інформації.
2. Визначення окремих термінів
Актив - частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), яка
характеризує склад, розміщення і використання коштів, згрупованих
за їх економічним значенням у процесі відтворення. Активи високоліквідні - кошти та активи, які можуть бути
легко трансформовані у наявні кошти. Активи робочі - кошти на коррахунку, в касі, вкладені в
майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити,
інші кошти та інші активи, що приносять прибуток банку. Активні операції банків - фінансові операції з розміщення
вільних коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій
банку належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних
паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові,
факторингові операції, операції з векселями та інші банківські
операції. Акція - цінний папір, який підтверджує участь її володаря в
формуванні коштів акціонерного товариства і дає право на отримання
відповідної частини його прибутку - дивіденда. Акціонерний капітал - сплачена частка основного капіталу,
вкладеного в банк в обмін на вимогу щодо частки у будь-яких
майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів.
Основними формами акціонерного капіталу в порядку черговості
пред'явлення вимог на прибуток, що розподіляється, є привілейовані
та прості акції. Використовується також для позначення статті в
пасиві балансу, що вказує суму, яку внесли акціонери і яка разом
із нерозподіленим прибутком та іншими фондами становить власний
капітал. Баланс - документ бухгалтерського обліку, який відображає
стан власних і залучених коштів, їх джерела, розміщення в
кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється
контроль за формуванням та використанням банківських ресурсів,
станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських
операцій. Балансовий прибуток - загальна сума прибутку від усіх видів
діяльності банку, яка відображається в балансі. Складається із
прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від
позареалізаційних операцій. Банківська ліквідність - здатність банку забезпечити
своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається
збалансованістю між строками і сумами погашення активів та
строками і сумами виконання зобов'язань банку. Банківські ресурси - сукупність коштів, які знаходяться в
розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення
кредитних та інших активних операцій. Банківські ресурси
поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать
статутний, резервний, інші фонди банку та нерозподілений прибуток.
До залучених коштів відносяться кошти на розрахункових, поточних,
депозитних та інших рахунках банківських клієнтів, коштів,
отриманих від інших кредиторів, і кредитів, отриманих від інших
банків. Власні кошти банку - сукупність різних за призначенням
фондів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність
банку. Великий кредит - сукупний розмір позик (у т.ч.
міжбанківських), з врахуванням векселів та 100% сум забалансових
вимог (гарантій, поручительств), які є у комерційного банку
стосовно одного позичальника або групи споріднених позичальників,
яка перевищує 10% власних коштів (капіталу) банку. Витрати банку - загальна сума витрат з залучення коштів
клієнтів, оплата послуг,амортизаційні відрахування за основними
фондами, витрати на утримання апарату управління банку та інші
витрати. Гарантія банківська - доручення банку-гаранта за свого
клієнта, виконання ним грошових зобов'язань; означає, що банк бере
на себе зобов'язання у разі несплати клієнтом у строк платежів, що
з нього належать, провести платіж за свій рахунок. Дебіторська заборгованість банку - сума боргів, що належать
юридичним і фізичним осібам, які виникають в процесі
взаємовідносин з банком. Депозит - грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні
папери, які дані на зберігання до банку за відповідну плату. Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства, яка
розподіляється щорічно, щоквартально, щомісячно між акціонерами в
вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, які їм
належать. Достатність капіталу - здатність банку захистити кредиторів
та вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у
процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних
ризиків. Доходи банку - загальна сума коштів, отриманих банком від
здійснення активних операцій. До них відносяться: отримані
відсотки, доходи і комісія від наданих послуг, доходи від операцій
з цінними паперами, валютою, золотом та інші доходи. Забезпечення кредиту - спосіб страхування банку від ризику
неповернення клієнтом позички. Заборгованість за відсотками - сума відсотків, нарахованих на
суму заборгованості за основним боргом і ще не сплачених на певну
дату. Залучені кошти - сукупність коштів, які акумулюються банком
на різних рахунках клієнтів, у вигляді депозитів, або це придбані
на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані
ресурси. Застава - засіб забезпечення своїх зобов'язань. Інвестиційний портфель банку - сукупність цінних паперів,
придбаних банком шляхом активних операцій з метою отримання
прибутків. Інвестиції - вкладення капіталу в цінні папери з метою
отримання прибутку. Інсайдер* - споріднена стосовно комерційного банку особа
(фізична або юридична), яка: - володіє 10 і більше відсотками його акцій; - обрана в Раду акціонерів або ревізійну комісію банку; - обіймає керівну посаду (Голови або члена Правління,
головного бухгалтера, керуючого філією, директора департаменту,
начальника управління і т.п.); - бере участь у прийнятті рішень щодо діяльності банку,
незалежно від посади, яку вона обіймає, та кількості акцій, якими
вона володіє; - має прямі родинні зв'язки з вищезазначеними особами; - є колишнім інсайдером; - є контролером або асоційованою щодо нього особою. __________________________

* деталізація і повна класифікація поняття "інсайдер"
наведена у розділі 4.4. даної Інструкції.
Касова готівка - гроші готівкою, що знаходяться у касах
банків, установ тощо. Коефіцієнт ліквідності - показник, що характеризує
спроможність банку перетворювати свої активи в наявні кошти для
задоволення вимог вкладників та кредиторів банку. Кредити стандартні - кредити незалежно від виду забезпечення,
строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в
повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити,
пролонговані у встановленому порядку, але не більше двох разів, із
загальним строком пролонгації не більше 6 місяців. Кредити нестандартні - кредити, пролонговані більш як 2 рази
або з загальним строком пролонгації понад 6 місяців; прострочені
до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів
недостатньо забезпечені кредити. Кредити сумнівні - прострочені до 30 днів незабезпечені
кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені
кредити, а також прострочені від 60 до 180 днів забезпечені
кредити. Кредити небезпечні - прострочені від 30 до 60 днів
незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо
незабезпечені кредити; а також прострочені понад 180 днів
забезпечені кредити. Кредити безнадійні - прострочені від 60 до 180 днів
незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити,
прострочені понад 180 днів. Кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного
боргу і відсотків, що належать кредитору. Кредитний портфель - сукупність усіх позик, наданих банком з
метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити
безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати
позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом
укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватися
у формі позик, простих векселів, підтверджених авансів, векселів,
строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафтів,
короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів і
інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану
балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених,
пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. Кредитний
портфель не включає в себе відсотки нараховані, але ще не
сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні
лінії, які ще не списані, гарантії та акредитиви, депозити в інших
банках. Кредитно-інвестиційний портфель - сукупність усіх позичок,
наданих банком, та придбаних цінних паперів. Кредитор - один із учасників кредитних відносин, який
виступає як суб'єкт, що надає позичку. Кредиторська заборгованість банку - кошти банку, які
необхідно виплатити відповідній юридичній чи фізичній особі. Кредитоспроможність - наявність передумов для отримання
кредиту і здатність повернути його. Визначається показниками, які
характеризують позичальника: його акуратністю при розрахунках за
раніше отримані кредити, його поточним фінансовим станом,
здатністю у разі необхідності мобілізувати кошти із різних джерел. Маржа банківська - різниця між курсами валют, цінних паперів,
відсотковими ставками й іншими показниками. Пасив - одна з двох частин бухгалтерського балансу (права
сторона), в якій на певну дату в грошовому виразі відображені
джерела утворення коштів банку. Пасивні операції банків - операції, за допомогою яких банки
формують свої ресурси для здійснення активних операцій. Платоспроможність - здатність юридичної чи фізичної особи
своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Позичальник - це фізичні або юридичні особи, які можуть
отримати у тимчасове користування кошти на умовах повернення,
платності, строковості. Прибуток банку - різниця між доходами і витратами банку. Ризик банківський - можливість понесення втрат у разі
виникнення несприятливих для банку обставин. Ризик відсотковий - небезпека втрат банку через перевищення
відсоткових ставок, що виплачуються за залученими коштами, над
ставками за наданими позичками. Статутний фонд - сукупність власних коштів акціонерів або
пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які
надаються ними у постійне розпорядження банку. Чистий прибуток - прибуток, який залишається в розпорядженні
банку після сплати платежів до бюджету.
3. Обов'язкові економічні нормативи регулювання

діяльності комерційних банків
3.1. Мінімальний розмір статутного фонду (Н1). Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний
розмір статутного фонду в сумі, еквівалентній 1 млн.ЕКЮ. Існуючі комерційні банки повинні збільшити свої статутні
фонди та здійснити перереєстрацію у такі строки: - у сумі, еквівалентній 500 тис.ЕКЮ, до 1 січня 1997 року; - у сумі, еквівалентній 750 тис.ЕКЮ, до 1 червня 1997 року; - у сумі, еквівалентній 1 млн.ЕКЮ, до 1 січня 1998 року; Мінімальний розмір статутного фонду комерційних банків за
участю іноземного капіталу встановлюється у сумі, збільшеній не
менш як у 3 рази від суми, передбаченої частиною першою статті 51
Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), а
для комерційних банків із 100 - відсотковим капіталом - не менш як
у 5 разів. Починаючи з 1 січня 1998 року, у разі, якщо розмір внесеного
статутного фонду комерційного банку за станом на 31 березня
кожного року становитиме суму, еквівалентну менш як 1 млн.ЕКЮ за
офіційним курсом національної грошової одиниці України,
Національний банк України скасовує дозвіл на створення
комерційного банку та відкликає всі ліцензії на виконання
банківських операцій.
3.2. Норматив платоспроможності банку (Н2). Норматив платоспроможності банку (Н2) - співвідношення
власних коштів (капіталу) банку і сумарних активів, зважених щодо
відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Співвідношення власних коштів банку (ВК) і активів (Ар)
визначає достатність капіталу банку для проведення активних
операцій з урахуванням ризиків,що характерні для різноманітних
видів банківської діяльності. Показник платоспроможності (Н2) обчислюється за формулою:
ВК

Н2 = ---- х 100 % Ар
При визначенні платоспроможності банку його активи
підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків згідно з
табл. N 1. Нормативне значення показника Н2 не може бути нижчим від 8%. Активи комерційного банку поділяються на 4 групи за ступенем
ризику вкладень та можливості втрати частини вартості (табл. N 1).
Таблиця N 1
Групи активів, зважені на коефіцієнти ризику
————————————————————————————————————————————————————————————————— Група активів | Балансові рахунки N |Коефіцієнт ризику ————————————————————+——————————————————————+————————————————————— | | . Кошти на кореспон-|161; 164; 165; 166; | 0 дентському рахунку|167; 168 | в НБУ | | | | Каса і прирівнені |031; 033; 040; 042; | 0 до неї кошти |043; 046; 047; 050; | |051; 060; 061; 062; | |063 | | | Вкладення у держа-|194, 093 | 0 вні боргові зобо- | | в'язання | | | | Кредити і депозити|878, 687, 688 | 0 в НБУ | | | | Готівка в стадії |729 | 5 інкасації | | | | . Кредити, гаранто- |788 | 10 вані Урядом Укра- | | їни | | | | . Міжбанківські |645; 646 | 50 депозити у ВКВ | | | | Кошти на |072, 972 | 50 кореспондентських | | рахунках банків | | | | Кошти на |169; 156; 157 | 50 кореспондентських | | рахунках "Ностро" | | у банках- | | резидентів | | | | Міжбанківські |117; 118; 158; 159 | 50 депозити у банках-| | резидентах | | | | . Інші кредити, на- | | 100 дані банком, у | | т.ч. пролонговані | | і прострочені | | (крім бал.рах.788,| | 878, 622, 782) | | | | Факторингові опе- |907 | 100 рації | | | | Дебітори |076; 077; 079; 902; | |976; 903; 932; 974 | |904*; 096*; 097* | 100 | | Операції з цінними|195; 196; 197; 186; | паперами |187; 189; 190 | 100 | | | | Інші основні фонди|920; 921; 923; 924; | |931; 937; 940; 942; | |933 | 100 | | Гарантії, надані |9925 | 100 банком | | | | Активне сальдо за |890(А-П); 893(А-П); | внутрішньобанків- |440(А-П); 441(А-П); | ськими розрахунка-|152(А-П); 155(А-П); | ми |098(А-П); 099(А-П) | 100 —————————————————————————————————————————————————————————————————
* Залишки за балансовими рахунками NN 904, 096, 097 беруться
до розрахунку до 31.03.97 р. (включно) у розмірі 50% за кожним, з
1.04.97 р. до 30.06.97 р. (включно) - у розмірі 25% за кожним. З 01.07.97 р. балансові рахунки NN 904, 096, 097 не зважені
щодо відповідних коефіцієнтів ризику.
Власні кошти банку розраховуються за формулою:
Власні кошти = Основний капітал +

+ Додатковий капітал - Відрахування
При розрахунку сума додаткового капіталу не повинна
перевищувати суму основного капіталу.
Основний капітал: Сума зареєстрованого статутного фонду + 0.8 (суми фактичного
прирісту статутного фонду (010п - сума зареєстрованого статутного
фонду)* 011п - Резервний фонд 013п - Фонди основних коштів 016п - Фонди економічного стимулювання 017п - Кошти компенсаційних витрат від

знецінення в 1992 році статутних фондів

банків строком до 30.04.97 р. 734п - Валютні резерви комерційних банків 98п - 98а - 95а - Нерозподілена частина прибутку мінус 925 - Нематеріальні активи
Додатковий капітал: 018п - 018а - Результати переоцінки 019п - Резерви страхування активних

операцій банків 818п - Спеціальний фонд валютних

ризиків 936п - Фінансування капітальних

вкладень, що здійснюються в

установах банків (960п + 969п - 970а - 971а) - Поточні доходи (видатки)
Відрахування: 191а - Вкладення в акції акціонерних

товариств 192а - Вкладення в акції підприємств 193а - Вкладення в недержавні боргові

зобов'язання 825а - Кошти, перераховані банками

підприємствам, організаціям,

установам, кооперативам для участі

в їх господарській діяльності 904(а)** - Дебітори і кредитори банку за

господарськими операціями банку 096(а)** - Дебітори і кредитори банку за

господарськими операціями банку у

ВКВ 097(а)** - Дебітори і кредитори банку за

господарськими операціями банку у

НКВ (931а + 932а + 933а + 937а) - (016п + 936п)*** 622(а) + 782(а) - Сумнівна до повернення несплачена

заборгованість за

короткостроковими та

довгостроковими позиками _______________________________

* У разі, якщо фактично сплачений статутний фонд банку менший
зареєстрованого, то до розрахунку приймається сума фактично
сплаченого статутного фонду банку. ** Залишки за балансовими рахунками NN 904, 096, 097
включаються в відрахування терміном до 31.01.97 р. (включно) у
розмірі 50% за кожним, з 01.04.97 р. до 30.06.97 р. (включно) - у
розмірі 75% за кожним, а з 01.07.97 р. - у розмірі 100% за кожним. *** У межах перевищення суми 931(а), 932(а), 933(а) і 937(а)
над сумою 016(п) та 936(п).
3.3. Нормативи ліквідності. 3.3.1. Норматив миттєвої ліквідності (Н3) розраховується як
співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (Ккр) та
в касі (К) до розрахункових (Рп) і поточних зобов'язань (Пр)
Ккр+К

Н3 = -------, де Рп+Пр
Рп (розрахункові рахунки) = 064 + 065 + 066 + 070 + 090 + 091
+ 092 + 110 + 130 + 132 + 134 + 135 + 136 + 137 + 138 + 139 + 140
+ 145 + 146 + 178 + 179 + 180 + 181 + 182 + 183 + 184 + 185 + 188
+ 200 + 205 + 206 + 208 + 209 + 221 + 222 + 229 + 260 + 263 + 267
+ 269 + 280 + 281 + 282 + 286 + 288 + 289 + 301 + 309 + 327 + 328
+ 329 + 340 + 341 + 342 + 349 + 361 + 363 + 366 + 367 + 369 + 381
+ 382 + 383 + 384 + 385 + 386 + 387 + 389 + 400 + 401 + 402 + 404
+ 405 + 406 + 407 + 408 + 409 + 420 + 421 + 422 + 423 + 424 + 425
+ 426 + 428 + 429 + 460 + 461 + 465 + 466 + 467 + 468 + 480 + 489
+ 500 + 507 + 508 + 509 + 521 + 529 + 541 + 542 + 549 + 561 + 564
+ 565 + 567 + 569 + 581 + 587 + 589 + 601 + 602 + 603 + 604 + 606
+ 607 + 609 + 640 + 641 + 642 + 643 + 644 + 715 + 120 + 121 + 122
+ 207 + 326
Пр (поточні рахунки) = 141 + 142 + 143 + 147 + 149 + 163 +
670 + 671 + 673 + 691 + 692 + 693 + 695 + 696 + 697 + 699 + 700 +
701 + 702 + 704 + 705 + 706 + 707 + 709 + 724 + 807 + 814 + 817 +
708
Ккр (кошти на кореспондентському рахунку) = 161 + 164 + 165 +
166 + 167 + 168 + 169 + 156 + 157 + 072 + 972 + (890а-п + 152а-п +
155а-п)*
К (кошти в касі) = 031 + 033 + 040 + 042 + 043 + 046 + 047 +
+ 060 + 061 + 062 + 063 + 729(а)
Нормативне значення показника Н3 має бути не менше 20%. ___________________________

* Тільки для філій комерційних банків.
3.3.2. Норматив загальної ліквідності (Н4) розраховується як
співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов`язань
банку (З)
А

Н4 = --- х 100%, де З
А (активи банку) = 031 + 033 + 035 + 040 + 042 + 043 + 046 +
047 + 050 + 051 + 060 + 061 + 062 + 063 + 729 + 217 + 072 + 074 +
076 + 077 + 972 + 974 + 976 + 098 + 099 + 079 + 152 + 155 + 156 +
157 + 158 + 159 + 117 + 118 + 645 + 646 + 186 + 187 + 189 + 190 +
440 + 441 + 153 + 154 + 725 + 890 + 892 + 161 + 164 + 165 + 166 +
167 + 168 + 169 + 191 + 192 + 193 + 194 + 210 + 215 + 216 + 218 +
219 + 231 + 232 + 239 + 270 + 273 + 277 + 279 + 290 + 291 + 292 +
296 + 298 + 299 + 311 + 319 + 337 + 338 + 339 + 350 + 351 + 352 +
359 + 371 + 373 + 376 + 377 + 379 + 391 + 392 + 393 + 394 + 395 +
396 + 397 + 399 + 410 + 411 + 412 + 414 + 415 + 416 + 417 + 418 +
419 + 430 + 431 + 432 + 433 + 434 + 435 + 436 + 438 + 439 + 470 +
471 + 475 + 476 + 477 + 478 + 490 + 499 + 510 + 517 + 518 + 519 +
531 + 539 + 551 + 552 + 559 + 571 + 574 + 575 + 577 + 579 + 591 +
597 + 599 + 611 + 612 + 613 + 614 + 616 + 617 + 619 + 650 + 651 +
652 + 653 + 654 + 712 + 716 + 760 + 761 + 762 + 763 + 764 + 765 +
766 + 767 + 768 + 769 + 770 + 771 + 772 + 773 + 774 + 775 + 776 +
777 + 778 + 779 + 788 + 820 + 827 + 828 + 893 + 801 + 808 + 687 +
688 + 902 + 904 + 932 + 908 + 903 + 096 + 097 + 907 + 075 + 975 +
977 + 978 + 655 + 656 + 665 + 666 + 657 + 658 + 659 + 660 + 240 +
241 + 242 + 243 + 244 + 245 + 246 + 247 + 248 + 249 + 223 + 224 +
343 + 344 + 442 + 443 + 444 + 445 + 446 + 447 + 448 + 449 + 323 +
324 + 345 + 346 + 347 + 348 + (661 + 662 + 663 + 664 + 623 + 783 +
898 + 797)* 0.7 + 195 + 196 + 197 + 093 + 825 + ((920 + 921 + 923
+ 924 + 925*0.5) - 015п) + 878 + 795 + (926а-014п);
З (зобов'язання банку) = 064 + 065 + 066 + 067 + 068 + 069 +
070 + 071 + 073 + 074 + 075 + 076 + 078 + 079 + 090 + 091 + 092 +
096 + 097 + 098 + 099 + 110 + 117 + 118 + 135 + 136 + 137 + 138 +
139 + 140 + 145 + 146 + 141 + 142 + 143 + 144 + 149 + 152 + 155 +
156 + 157 + 158 + 159 + 161 + 163 + 164 + 165 + 166 + 167 + 168 +
169 + 170 + 178 + 179 + 180 + 181 + 182 + 183 + 184 + 185 + 188 +
199 + 200 + 205 + 206 + 207 + 208 + 209 + 221 + 222 + 229 + 260 +
263 + 267 + 269 + 280 + 281 + 282 + 286 + 288 + 289 + 301 + 309 +
326 + 327 + 328 + 329 + 340 + 341 + 342 + 349 + 361 + 363 + 366 +
367 + 369 + 381 + 382 + 383 + 384 + 385 + 386 + 387 + 389 + 400 +
401 + 402 + 404 + 405 + 406 + 407 + 408 + 409 + 420 + 421 + 422 +
423 + 424 + 425 + 426 + 428 + 429 + 460 + 461 + 465 + 466 + 467 +
468 + 480 + 489 + 500 + 507 + 508 + 509 + 521 + 529 + 541 + 542 +
549 + 561 + 564 + 565 + 567 + 569 + 581 + 587 + 589 + 601 + 602 +
603 + 604 + 606 + 607 + 609 + 630 + 631 + 632 + 633 + 634 + 635 +
636 + 637 + 638 + 639 + 640 + 641 + 642 + 643 + 644 + 440 + 441 +
645 + 646 + 657 + 658 + 659 + 660 + 67 + 680 + 681 + 682 + 683 +
684 + 685 + 686 + 689 + 69 + 70 + 710 + 719 + 711 + 713 + 714 +
715 + 717 + 720 + 721 + 722 + 723 + 724 + 725 + 730 + 731 + 735 +
74 + 752 + 753 + 754 + 755 + 756 + 757 + 758 + 807 + 814 + 817 +
821 + 823 + 826 + 829 + 893 + 812 + 816 + 809 + 890 + 892 + 902 +
903 + 904 + 907 + 932 + 973 + 974 + 975 + 976 + 990 + 911 + 909 +
794 + 751 + 877 + 870 + 729 + 908 + 9925 + 320 + 321
Нормативне значення показника Н4 має бути не менше 100%.
3.3.3. Норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва)
до робочих активів (Ра) банку (Н5) характеризує питому вагу
високоліквідних активів (Ва) в робочих активах (Ра) і
розраховується за формулою:
Ва

Н5 = ---- х 100 %, де Ра
Ва (високоліквідні активи) = 031 + 033 + 040 + 042 + 043 +
046 + 047 + 050 + 051 + 060 + 061 + 062 + 063 + 161 + 164 + 165 +
166 + 167 + 168 + 169 + 072 + 972 + 156 + 157 + 645 + 646 + 194 +
687 + 688 + 729(а) + 093 + (890(а-п) + 152(а-п) + 155(а-п))*
Ра (робочі активи) = з суми загальних залишків активу балансу
банку відраховуються: (890 + 152 + 155)** + 95 + 625 + 626 + 627 + 785 + 786 + 787
+ + 899 + 080 + 100 + 939 + 098 + 099 + 925 + 150 + 151 + 908 +
970 + 971 + 979 + 941 + (096 + 097 + 904)*** + 893п + 440п + 441п
+ 809п
Нормативне значення показника Н5 має бути не менше 20%.
3.3.4. Норматив ресурсної ліквідності (Н6) характеризує
забезпечення ресурсами банку його активних вкладень.
Ка + Да 6 = ------------------------------------------------ x 100%, де Кр + Др + (ВК-013-019-((9707-019) /N****))*****
Ка (короткострокові активні вкладення) + Да (довгострокові
активні вкладення) = 075а + 117а + 118а + 158а + 159а + 223а +
224а + (з 240а по 249а) + (з 210а по 619а) + 645а + 646а + (з 650а
по 654а) + 655а + 656а + 657а + 658а + 659а + 660а + 665а + 666 +
687а + 688а + 712а + 716а + 820а + 827а + 828а + 878а + 975а +
977а + 978а + 323а + 324а + 343а + 344а + 345а + 346а + 347а +
348а + (з 442а по 449а) + (з 760а по 779а) + 788а + 795а + (893а +
440а + 441а)* ______________________________

* Тільки для розрахунку по філії комерційного банку.

** Тільки для розрахунку по юридичній особі.

*** Залишки за балансовими рахунками 904,096,097 включаються
в відрахування при розрахунку робочих активів терміном до 31.03.97
р.(включно) у розмірі 50% за кожним, з 01.04.97 р. до 30.06.97 р.
(включно) - у розмірі 75% за кожним, а з 01.07.97 р. - у розмірі
100% за кожним. **** N - кількість місяців до завершення формування резерву
на можливі втрати за наданими позиками (бал.рах. 019). Дата
початку формування - 01.03.96 р. ***** Для філій комерційних банків знаменник формули має
вигляд - (Кр + Др)
Кр (короткострокові ресурси банку) + Др (довгострокові
ресурси банку) = 075п + 117п + 118п + 144п + 156п + 157п + 158п +
159п + 169п + 170п + 199п + 630п + 633п + 636п + 639п + 645п +
646п + 657п + 658п + 659п + 660п +680п + 683п + 685п + 689п + 703п
+ 710п + 711п + 713п + 714п + 717п + 719п + 726п + 753п + 754п +
755п + 829п + 631п + 632п + 634п + 635п + 637п + 638п + 681п +
682п + 684п + 686п + 730п + 732п + 735п + (з 740п по 749п) + 756п
+ 757п + 758п + 812п + 751п + 794п + 975п + 0.8(Рп + Пр) + (893п +
440п + 441п)* Рп - розрахункові рахунки; Пр - поточні рахунки; ВК - власні кошти банку. Нормативне значення показника Н6 має бути не більше 100%.
3.4. Нормативи ризику. 3.4.1. Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н7)
розраховується за формулою:
Зс

Н7 = ---- х 100 %, де: ВК
Зс - сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими
кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100
відсотків суми забалансових зобов'язань, виданих стосовно цього
позичальника. ____________________________

* тільки для філій комерційних банків.
ВК - власні кошти банку. Нормативне значення показника Н7 не повинно перевищувати 25%. Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної
чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті
надання останнім одного або кількох кредитів не повинна
перевищувати 25 відсотків власних коштів банку. Позичальники, які мають спільних засновників, акціонерів
(учасників), загальна частка яких у статутному фонді підприємства
перевищує 35 відсотків, враховуються у розрахунку як один
позичальник. 3.4.2. Норматив "великих" кредитних ризиків (Н8)
розраховується за формулою: Максимальний розмір "великих" кредитних ризиків (Н8)
встановлюється як співвідношення сукупного розміру великих
кредитних ризиків та власних коштів (капіталу) комерційного банку
(у відсотках).
Ск

Н8 = ----, де ВК
Ск - сукупний розмір "великих" кредитів, наданих комерційним
банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; ВК - власні кошти комерційного банку. Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлено
відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку,
затвердженим його Правлінням. Максимальне значення показника Н8 не повинно перевищувати
8-кратного розміру власних коштів банку. Якщо сума всіх "великих" кредитів перевищує восьмикратний
розмір власних коштів не більше ніж на 50 відсотків , то вимоги до
платоспроможності подвоюються (16%) , якщо ж перевищує більше ніж
на 50 відсотків , то вимоги потроюються , тобто значення показника
платоспроможності банку (Н2) повинно бути не меншим 24 відсотків.
3.5. Норматив інвестування. Норматив інвестування (Н9) характеризує використання власних
коштів банків для придбання часток (акцій, цінних паперів)
акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових
зобов'язань. Норматив (Н9) встановлюється у формі відсоткового
співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною
сумою власних коштів комерційного банку і розраховується за
формулою:
Кін

Н9 = ---------------------------------- х 100 % , де ВК + б.р.191 + 192 + 193 + 825
Кін - кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання
часток (акцій,цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств,
недержавних боргових зобов'язань ( 191 + 192 + 193 + 825 + 186 +
187 + 189 + 190 ) ВК - власні кошти банку. Максимально припустиме значення норматива (Н9) не повинно
перевищувати 25 відсотків розміру власних коштів банку.
4. Оціночні показники діяльності

комерційних банків
4.1. Показник мінімального розміру власних коштів банку
(капіталу) (П1). Показник мінімального розміру власних коштів банку (капіталу)
встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані
Національним банком України до 01.01.96 р.: * у сумі, еквівалентній 750 тис.ЕКЮ, на 1 січня 1997 року; * у сумі, еквівалентній 2 млн.ЕКЮ, на 1 січня 1998 року; * у сумі, еквівалентній 3 млн.ЕКЮ, на 1 січня 1999 року. Для банків, які були зареєстровані Національним банком
України після 01.01.96 р., а також для новостворюваних банків
показник мінімального розміру власних коштів банку (капіталу)
встановлюється за вищезазначеними розмірами, починаючи після 1
календарного року з початку діяльності. 4.2. Показник достатності капіталу банку (П2) розраховується
як співвідношення власних і залучених коштів банку. Співвідношення власних коштів (ВК) і залучених (ЗК) визначає
достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності,
незалежно від розміру різноманітних ризиків. Цей показник розраховується за формулою:
ВК

П2 = ---- х 100 %, де ЗК
ВК - власні кошти банку; ЗК (залучені кошти) = 064п + 065п + 066п + 067п + 068п + 069п
+ 070п + 071п + 073п + 074п + 075п + 076п + 078п + 079п + 090п +
091п + 092п + 096п + 097п + 110п + 117п + 118п + 130п + 132п +
134п + з 135п + 136п +137п + 138п + 139п + 140п + 141п + 142п +
145п + 146п + 149п + 156п + 157п + 158п + 159п + 163п + 169п +
170п + 178п + 179п + 180п + 181п + 182п + 183п + 184п + 185п +
188п + 198п + 199п + 200п + 205п + 206п + 207п + 208п + 209п +
221п + 222п + 229п + 260п + 263п + 267п + 269п + 280п + 281п +
282п + 286п + 288п + 289п + 301п + 309п + 320п + 321п + 326п +
327п + 328п + 329п + 340п + 341п + 342п + 349п + 361п + 363п +
366п + 367п + 369п + 381п + 382п + 383п + 384п + 385п + 386п +
387п + 389п + 400п + 401п + 402п + 404п + 405п + 406п + 407п +
408п + 409п + 420п + 421п + 422п + 423п + 424п + 425п + 426п +
428п + 429п + 460п + 461п + 465п + 466п + 467п + 468п + 480п +
489п + 500п + 507п + 508п + 509п + 521п + 529п + 541п + 542п +
549п + 561п + 564п + 565п + 567п + 569п + 581п + 587п + 589п +
601п + 602п + 603п + 604п + 606п + 607п + 609п + 630п + 631п +
632п + 633п + 634п + 635п + 636п + 637п + 638п + 639п + 640п +
641п + 642п + 643п + 644п + 645п + 646п + 657п + 658п + 659п +
660п + 670п + 671п + 673п + 680п + 681п + 682п + 683п + 684п +
685п + 686п + 689п + 691п + 692п + 693п + 695п + 696п + 697п +
699п + 700п + 701п + 702п + 704п + 705п + 706п + 707п + 709п +
710п + 711п + 713п + 714п + 717п + 718п + 719п + 720п + 721п +
708п + 722п + 723п + 724п + 725п + 726п + 727п + 729п + 730п +
731п + 735п + 740п + 741п + 742п + 743п + 744п + 746п + 747п +
749п + 752п + 756п + 757п + 758п + 800п + 807п + 812п + 814п +
816п + 817п + 821п + 823п + 826п + 829п + 902п + 904п + 907п +
932п + 973п + 974п + 975п + 976п + 990п + 903п + 715п + 911п +
909п + 794п + 751п + 120п + 121п + 122п + 125п + 080(п - а) +
100(п - а) + 753п + + 754 + 755п.
Нормативне значення показника П2 не повинно бути меншим від
5%. 4.3. Показник покриття прогнозних збитків власними коштами
банку (П3) розраховується за формулою:
ЗА

П3 = ---- x 100%, де ВК
ЗА (збиткові активи) = 100% прострочених активів + 30%
пролонгованих активів + 20% дебіторської заборгованості банку; ВК - власні кошти банку; ЗА = (620а + 780а + 111а + 112а + 113а + 114а + 897а + 796а)
+ + 0.3 * (661а + 662а + 663а + 664а + 623а + 783а + 898а + 797а)
+ 0.2*(076а + 077а + 079а + 902а + 976а + 903а + 932а + 974а) +
(904а + 096а + 097а)*.
Значення показника П3 має бути не більше 50%. 4.4. Показник максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, які надаються інсайдерам (П4), розраховується за
формулою:
Рк

П4 = ---- х 100%, де ВК
___________________________

* Залишки за балансовими рахунками NN 904,096,097 включаються
до розрахунку, терміном до 31.03.97 р. (включно) у розмірі 50% за
кожним, з 01.04.97 р. до 30.06.97 р. (включно) - у розмірі 25% за
кожним, а з 01.07.97 р. - у розмірі 0% за кожним.
Рк - сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч. і
міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100% суми
позабалансових вимог у відношенні до всіх інсайдерів комерційного
банку; ВК - власні кошти банку.
Інсайдер або споріднена особа (юридична чи фізична)
класифікується таким чином.
I. Особи, споріднені банку - основна компанія, її дочірні

компанії (філії) та споріднені компанії
Установа вважається спорідненою іншій установі в межах
корпоративного об'єднання, якщо: - установа (філія) повністю підпорядкована, або контролюється
(основною) установою; - установа (основна) та її філії контролюються третьою
стороною - головною компанією (засновником корпоративного
об'єднання). "Споріднена або головна установа" щодо іншої установи означає
корпоративну структуру (іншу ніж філія), в якій вона має
кваліфікований фінансовий інтерес. Наявність у власності 20 або
більше відсотків номінальної вартості значущих акцій розцінюється
як кваліфікований фінансовий інтерес, якщо цьому немає
документально підтверджених заперечень. "Повний контроль" інсайдера має місце, коли акціонер,
безпосередньо або за дорученням контролює понад 50% значущих (з
правом голосу) акцій установи. "Значущі акції" - це акції, які є часткою акціонерного
капіталу та дають право голосу на загальних зборах акціонерів.
II. Керівники, контролери та асоційовані з ними особи
"Керівник" щодо банку, або установи - це особа, яка займає в
них будь-яку керівну посаду (при цьому ця посада може мати
будь-яку назву: директор, президент, голова правління і т.і.). "Контролер" щодо банку, або установи означає: - керівників структурних підрозділів установи або іншої
установи, щодо якої ця установа є філією; - особу, яка не займає керівної посади, але має право
приймати керівне рішення, що впливають на діяльність установи або
іншої установи, щодо якої ця установа є філією; - особу, яка: * утримує 10 або більше відсотків значущих акцій установи або
іншої установи, щодо якої ця установа є філією; * призначена за дорученням виконувати або контролювати
виконання права голосу по 10 або більше відсотків акцій на
загальних зборах установи або іншої установи, щодо якої ця
установа є філією; * є або була під час набуття установою статусу юридичної
особи, контролером компанії - засновника щодо цієї установи; * особу згідно рішень або вказівок якої призначаються
керівники і контролери установи або іншої установи, щодо якої ця
установа є філією. "Асоційована особа щодо керівника або контролера означає: 1. Для фізичної особи: - дружина або чоловік, син (або названий син), донька (або
названа донька), батьки, брати та сестри особи (чоловіка чи
дружини); - будь-яка установа, в якій ця особа є керівником; - особа (фізична або юридична), яка має з іншою особою
домовленість або угоду про купівлю, утримання, розпорядження та
використання акцій установи, або згідно з угодою або домовленістю
вони як наслідок від її реалізації використовують своє право
голосу разом. 2. Для юридичної особи: - керівник або інша особа, яка має право приймати керівне
рішення , що впливають на діяльність такої юридичної особи; - філія такої юридичної особи; - керівник або інша особа, яка має право приймати керівні
рішення, що впливають на діяльність відповідної філії.
III. Некорпоративні установи, з якими керівники

та контролери банку споріднені
Керівники та контролери банку вважаються спорідненими з іншою
установою, зареєстрованою в Україні або за кордоном, якщо він
(вона): - обіймає керівну посаду в такій компанії (в тому числі як
результат наданої позики або через фінансовий інтерес банку до
цієї установи); - якщо він (або його асоційовані особи), як визначено вище,
разом утримують 10 або більше відсотків акціонерного капіталу
даної установи; - є особою, яка має право приймати керівні рішення ,що
впливають на діяльність цієї установи. Умови надання кредитів інсайдерам не повинні відрізнятись від
загальних умов кредитування. Комерційний банк не має права надавати кредит інсайдеру
(акціонеру, учаснику) для придбання акцій (часток) цього банку. Розмір позичок, наданих акціонеру (засновнику) банку без
відповідного забезпечення (бланкових), не може перевищувати 50
відсотків його внеску до статутного фонду банку. Сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч. і
міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100 % суми
позабалансових вимог щодо всіх інсайдерів фіксується за фактичним
відсотком, який склався за станом на 01.01.97 р. Максимальне значення показника П4 не повинно перевищувати: - фактичного, зафіксованого значення за станом на 01.01.97 р. - 100% з 1.07.97 р.*; - 50% з 1.01.98 р.*; - 25% з 1.07.98 р. 4.5. Показник максимального розміру залучення грошових
вкладів (депозитів) фізичних осіб (П5) встановлюється як
співвідношення сукупного розміру грошових вкладів (депозитів)
фізичних осіб до розміру власних коштів комерційного банку:
Дг

П5 = ---- х 100%, де ВК
Дг (сукупний розмір грошових вкладів фізичних осіб) = 680 +
681 + 682 + 710 + 711 + 717 + 731 + 756 + 630 + 631 + 632 + 633 +
634 + 635 + 636 + 637 + 638 + 639 + 718**; ВК - власні кошти банку.
Максимальне значення показника П5 не повинно перевищувати
100%. ______________________________

* Але небільше фактичного, зафіксованого значення за станом
на 01.01.97 р. ** Тільки для Ощадного банку України.
4.6. Показник максимального розміру наданих міжбанківських
позик (П6) розраховується за формулою:
МБн

П6 = ----- * 100%, де ВК
МБн (загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських
позик) = (808а - 809п) + 828 + 657а + 659а + 658а + 660а + 075а +
975а + 795а; ВК - (власні кошти банку).
Максимальне значення показника П6 не повинно перевищувати
200%. 4.7. Показник рефінансування (П7) розраховується за формулою:
МБо + ЦК

П7= ---------- х 100%, де ВК
МБо (загальна сума отриманих комерційним банком
міжбанківських позик) = (809п - 808а) + 829п + 657п + 659п + 658п
+ 660п + 075п + 975п + 794п; ЦК (загальна сума залучених централізованих коштів) = 816п +
812п + 821п + 823п; ВК - власні кошти банку.
Максимальне значення показника рефінансування (П7) не повинно
перевищувати 300%.
5. Контроль за дотриманням обов'язкових нормативів та оціночних показників регулювання діяльності комерційних

банків і застосування заходів впливу
5.1. Здійснення контролю за дотриманням економічних
нормативів і оціночних показників діяльності банків. Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених
економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденими формами
звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності на кожне 1
число місяця). Штрафні санкції та інші заходи впливу за порушення
економічних нормативів і оціночних показників діяльності
застосовуються до банку як юридичної особи на підставі щомісячної
звітності, де нормативи та оціночні показники розраховуються на
підставі щоденних балансів за таким механізмом.
Механізм розрахунку щомісячних економічних

нормативів та оціночних показників

комерційного банку
1. Розрахунок середньої арифметичної:
n

Xs = S (X(і)/n)

і=1
2. Розрахунок середньолінійного відхилення:
n

Ds = S [X(і) - Xs]/n

і=1
де X(і) - значення економічного нормативу за і-й робочий
день; [X(і)-Xs] - абсолютне значення відхилення за і-й робочий
день, а n - кількість робочих днів в місяці.
3. Перерахування середньої арифметичної Xd:
n

Xd = S (A(і) / n)

і=1
При розрахунку Xd складова А(і) береться за наступними
правилами:
- для нормативів Н2, Н3, Н4, Н5, П2:
А(і) = Х(і), якщо Х(і) А(і) = (Xs + Ds), якщо X(і) > (Xs + Ds);
- для нормативів Н6, Н7, Н8, Н9, П3, П4, П5, П6, П7:
А(і) = Х(і), якщо Х(і) >= (Xs - Ds);
А(і) = (Xs-Ds), якщо X(і) < (Xs - Ds).
Контроль за дотриманням комерційними банками економічних
нормативів та оціночних показників здійснюють відділи банківського
нагляду обласних управлінь і департамент банківського нагляду
Національного банку України. Комерційні банки десятого числа кожного місяця надають
регіональним управлінням Національного банку України за
встановленими формами звіти щодо дотримання економічних нормативів
(у двох примірниках). Регіональні управління щомісяця протягом 4-х робочих днів
після отримання необхідних даних перевіряють дотримання
комерційними банками економічних нормативів і не пізніше 14-го
числа надсилають управлінню аналізу діяльності комерційних банків
та контролю економічних нормативів затверджені підписом та
печаткою звітні форми комерційних банків про дотримання
економічних нормативів та оціночних показників за кожним банком
окремо. Відповідальність за достовірність даних покладається на
комерційний банк. 5.2. Раннє реагування і упереджувальні заходи. Департамент банківського нагляду Національного банку Украіни
має право застосовувати систему заходів попереднього реагування на
діяльность комерційних банків, які за результатами проведеного
аналізу і прогнозу в майбутньому можуть відчути платіжний дефіцит,
нестачу власних коштів, мати збитки через: - неякісну структуру активів; - ризикову кредитну політику; - формування в недостатньому обсязі з порушенням
встановленого графіка, страхового фонду відповідно до Положення
"Про формування і розміри страхового фонду комерційних банків",
затвердженого постановою Правління Національного банку України від
31.01.96 р. за N 20 ( v0020500-96 ); - перевищення прогнозних збитків більш як на 50% від суми
власних коштів; - постійні різкі коливання коштів на кореспондентському
рахунку та в касі; - існуючу рейтингову оцінку за системою "CAMEL" - 3,4 або 5; - наявність неодноразових звернень до Національного банку
України щодо встановлення їм індивідуальних економічних нормативів
або незастосування штрафних санкцій за їх порушення. Система попереднього реагування містить: - аналіз діяльності банків у рамках існуючої системи
управління ризиками; - виявлення банку для застосування заходів раннього
попередження; - прогнозування можливих сценаріїв розвитку діяльності банку; - визначення заходів щодо усунення можливої в недалекому
майбутньому кризи і, як наслідок, збитків. Департамент банківського нагляду разом з регіональними
управліннями Національного банку України щомісяця визначає
комплекс упереджувальних заходів до кожного конкретного
комерційного банку, які мають містити: - політику інвентаризації кредитів; - рекомендації щодо складання рейтингу кредитів; - нові більш жорсткі критерії на отримання кредитів; - встановлення кредитних обмежень в залежності від напрямів
кредитування; - механізми і інструменти фінансової стабілізації і
недопущення операційного дефіциту платіжного балансу; - встановлення обмежень на обсяги кредитування однієї
компанії; - механізм повернення сумнівних кредитів; - стандарти кредитних застав; - політику продажу заборгованості за безнадійними,
простроченими та пролонгованими кредитами; - перегляд політики визначення відсотків та вартості
кредитів; - механізм прискорення формування страхових фондів; - механізм поліпшення якості "кредитного портфеля", зокрема,
зниження питомої ваги простроченої, пролонгованої та безнадійної
до повернення заборгованості; - здійснення поповнення кореспондентських рахунків для
забезпечення розрахунково-касових операцій шляхом обов'язкового
продажу власної іноземної валюти та державних цінних паперів, які
належать банкам. Згідно з статтею 48 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ) встановити, що разом з комплексом
упереджувальних заходів до комерційних банків департамент
банківського нагляду Національного банку України має право
застосовувати такі форми впливу: - застереження керівництву банку; - звернення до Ради акціонерів або до загальних зборів
акціонерів банку; - повідомлення в пресу; - скасування окремих пунктів ліцензій; - заборона на участь як у кредитних аукціонах, так і в торгах
щодо придбання ОВДП. 5.3. Застосування штрафних санкцій. Заходи впливу за порушення економічних нормативів
застосовуються диференційно.
Таблиця N 2
Заходи впливу за порушення комерційним банком

обов'язкових економічних нормативів
———————————————————————————————————————————————————————————————— орушення показників: | Заходи впливу: ———————————————————————————————+———————————————————————————————— | . Мінімальний розмір |припинення діяльності статутного фонду (Н1) |(згідно з Постановою Верховної |Ради України від 01.02.96 р.) | . Норматив платоспроможності |ст.48 Закону України (Н2) |"Про банки і банківську |діяльність" | . Норматив миттєвої |ст.48 Закону України ліквідності (Н3) |"Про банки і банківську |діяльність" | . Норматив загальної |ст.48 Закону України ліквідності (Н4) |"Про банки і банківську |діяльність" | . Норматив питомої ваги |ст.48 Закону України високоліквідних активів в |"Про банки і банківську робочих активах банку (Н5) |діяльність" | . Норматив ресурсної |ст.48 Закону України ліквідності (Н6) |"Про банки і банківську |діяльність" | . Максимальний розмір ризику |ст.48 Закону України на одного позичальника (Н7) |"Про банки і банківську |діяльність" | . Максимальний розмір "великих"|підвищення вимог кредитних ризиків (Н8) |до платоспроможності |банку | . Норматив інвестиційної |ст.48 Закону України діяльності (Н9) |"Про банки і банківську |діяльність" —————————————————————————————————————————————————————————————————
Приклади розрахунку штрафних санкцій за порушення

економічних нормативів
1. У разі порушення показника платоспроможності сума штрафу
визначається: ————————————————————————————————————————————————————————————————— Показник | Фактичне | Нормативне | значення | значення ——————————————————————————+———————————————+—————————————————————— латоспроможність | 6% | не менше 8% —————————————————————————————————————————————————————————————————
2. Визначається відхилення фактичного значення показника від
нормативного: 8 - 6 = 2% 3. Для визначення суми штрафу відсоток відхилення множиться
на суму прибутку банку, одержаного за звітний місяць (якщо
прибуток, наприклад, дорівнює 1 млн.грн.), то сума штрафу
становить:
1000000 x 2% -------------- = 20000 грн. 100%
Штраф стягується за кожним випадком порушення зазначеного
показника окремо, відраховуючи відхилення від нормативного
значення. Слід зазначити, що нарахування та стягнення штрафів за
порушення показника платоспроможності не проводиться за умови
збиткової діяльності банку. У разі порушення показників ліквідності сума штрафу
визначається (приклади):
————————————————————————————————————————————————————————————————— оказники | Фактичне |Нормативне | Відхи-| Прибу- | Сума іквідності | значення |значення | лення | ток | штрафу ———————————+——————————+———————————+———————+————————+————————————— . Ресурсна | 120% |не >100% | 20% | 3 млн. |0.6 млн.грн. . Загальна | 95% |не —————————————————————————————————————————————————————————————————
Штраф стягується за розрахунком більшої суми, тобто
0.6 млн.грн. Якщо банком порушено один показник ліквідності, то штраф
стягується за ним. Якщо у наступному місяці у банку буде знов порушений показник
загальної (або іншої) ліквідності, то штраф нараховується тільки
на перевищення значення цього показника над значенням його на
попередню дату.
————————————————————————————————————————————————————————————————— Показник | Значення показника |Значення показника| Відхи- | в минулому місяці |звітного місяця | лення ——————————————+————————————————————+——————————————————+—————————— . Загальна | 95% | 70% | 25% ліквідність | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Якщо сума прибутку становить 5 млн.грн., то розмір штрафу
становитиме:
5 млн.x 25% --------------- = 750 тис.грн. 100%
Нарахування та стягнення штрафів за порушення показників
ліквідності не проводиться у разі збиткової діяльності банку. При розрахунку штрафу за порушення банком показників
платоспроможності та ліквідності береться прибуток, отриманий за
звітний період (таким періодом вважатиметься квартал, якщо банк
розподіляє прибуток щоквартально, і місяць - якщо банк розподіляє
прибуток щомісяця). У разі порушенні банком показника максимального розміру
ризику на одного позичальника сума штрафу визначається:
Приклад. Первинні дані. 1. Фактична сума ризику на одного позичальника - 4 млн.грн. 2. Кількість компонентів ризику - 1 (сукупна заборгованість
за кредитами та зобов'язаннями у відношенні одного позичальника). 3. Річна відсоткова ставка - 130%. 4. Тривалість дії домовленості - 30 днів. 5. Власні кошти - 10820 тис.грн.
Розрахунок штрафу: 1. Визначається нормативна сума (НС) припустимого ризику
банку щодо одного позичальника: НС = 10820 x 0,25 = 2705 тис.грн. 2. Визначається над нормативна сума (ПНС) ризику: ПНС = 4000 - 2705 = 1295 тис.грн. 3. Визначається сума штрафу:
1295 x 130% x 30дн. ---------------------- = 140,29 тис.грн. 360дн. x 100%
У разі неотримання доходу за наданими кредитами, за якими
порушується показник максимального розміру ризику на одного
позичальника, тобто при несплаті позичальником відсотків за цим
кредитом, штрафи відповідно до ст.48 Закону "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ) не нараховуються. У разі наявності неправомірно отриманого доходу банку від
нарахування та стягнення відсотків авансом у момент видачі позики
штраф нараховується щомісяця. Нарахування та стягнення штрафу за порушення економічних
нормативів не проводиться у разі збиткової діяльності банку. Сума нарахованих штрафів не повинна перевищувати розміру
власних коштів. Слід відзначити, що штрафні санкції за порушення економічних
нормативів застосовуються лише до комерційних банків - юридичних
осіб. 5.4. Контроль за дотриманням оціночних показників та
застосування заходів впливу за їх порушення. Контроль за дотриманням оціночних показників П1:П3; П5:П7
здійснюється щоденно на підставі даних щоденного балансу. Показник
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
інсайдерам (П4), контролюється щомісяця на підставі додаткових
форм звітності. Порядок формування звітності про дотримання оціночних
показників співпадає з порядком формування звітності про
економічні нормативи. Звіт по показникам подається разом з звітом по економічним
нормативам і формується тільки по банкам - юридичним особам. За порушення показників до комерційних банків застосовуються
наступні заходи викладені в таблиці N 3.
Таблиця N 3
Заходи впливу за порушення комерційними банками

оціночних економічних нормативів
————————————————————————————————————————————————————————————————— Порушення показників | Заходи впливу ——————————————————————————————————+—————————————————————————————— . Мінімальний розмір власних |- повідомлення у пресу, коштів (капіталу) (П1) |- попередження керівництва; | . Норматив достатності капіталу |- повідомлення у пресу, (П2) |- заборона на участь у торгах | з придбання ОВДП, |- заходи попереднього | реагування; | . Норматив покриття прогнозних |- повідомлення у пресу, збитків власними коштами банку |- попередження керівництва; (П3) | | . Максимальний розмір кредитів, |- рекомендації Ради акціонерів гарантій та поручительств, нада-| банку про зміну керівництва, них інсайдерам (П4) |- повідомлення в пресу, |- передача матеріалів до | правохоронних органів; | 5. Норматив максимального розміру |- скасування окремих залучення грошових вкладів (де-| пунктів ліцензії, позитів) фізичних осіб (П5) |- встановлення "стелі" щодо | залучення вкладів | фізичних осіб; | | 6. Максимальний розмір наданих |- повідомлення у пресу, міжбанківських позик (П6) |- заборона на участь у | кредитних | аукціонах НБУ; | 7. Норматив рефінансування (П7) |- повідомлення у пресу, |- заборона на участь у | кредитних | аукціонах НБУ; —————————————————————————————————————————————————————————————————
Заходи впливу можуть застосовуватись диференційовано або всі
одночасно. Рішення про порядок застосування приймається
департаментом банківського нагляду Національного банку України. 5.5. Відкликання ліцензій на здійснення банківських операцій
(усіх або деяких) та відмова у наданні ліцензії на розширення
діяльності банку. Ліцензія на здійснення банківських операцій (деяких або усіх)
може бути відкликана за поданням регіонального управління
Національного банку України у разі таких порушень (разом з іншими
порушеннями або окремо від них): - наявності збиткової діяльності банку протягом 3-х місяців
підряд; - систематичне порушення економічних нормативів (одного або
кількох), які встановлені Національним банком України, протягом
3-х місяців підряд або 6 місяців протягом року; - надання недостовірної інформації та звітності або
несвоєчасне їх подання. Національний банк України може відмовити діючому комерційному
банку у наданні ліцензії на розширення його діяльності за умови
невиконання ним навіть однієї з вимог, що зазначені у п.п.4.1;
4.2; 4.3; 4.4; 4.5; 4.6 Положення "Про порядок ліцензування банків
в Україні" ( v0077500-96 ): - статутний фонд діючого банку повинен бути зареєстрований і
фактично сплачений у розмірі, не менше встановленого Національним
банком України (п.4.1); - відповідність формування резервного фонду банку вимогам
чинного законодавства та нормативних актів Національного банку,
статуту банку; - безперервне формування резервного фонду у міру витрачання
коштів резервного фонду відрахування до нього поновлюються до
досягнення розміру, встановленого статутом банку (п.4.2); - відповідність формування страхового фонду комерційного
банку (резерву на покриття можливих втрат за кредитами) вимогам
чинного законодавства, нормативних актів Національного банку
України та внутрішніх документів комерційного банку про його
страховий фонд, які не повинні суперечити вимогам Національного
банку України (п.4.3); - дотримання банком економічних нормативів, встановлених
Національним банком України, протягом півріччя, що передує його
зверненню до Національного банку України (п.4.4); - стабільна беззбиткова діяльність банку протягом півріччя,
що передає його зверненню до Національного банку України щодо
надання ліцензії (п.4.5); - стан "кредитного портфеля" банку не повинен загрожувати
інтересам його кредиторів та вкладників (сума безнадійних до
повернення кредитів не повинна перевищувати розмірів фактично
сформованих резервного та страхового фондів банку) (п.4.6). 5.6. Отримання дозволу Національного банку України на
незастосування штрафних санкцій при порушенні окремих економічних
нормативів. Деякі типи банківських операцій великого ризику можуть не
підлягати обмеженням щодо відсотка власних коштів або відсотка у
загальному обсязі активів. У цьому разі комерційні банки мають
право звернутись до Правління Національного банку України з
клопотанням про незастосування штрафних санкцій за порушення
окремих економічних нормативів при проведенні: - короткострокових міжбанківських операцій; - операцій з центральними органами уряду або уповноваженими
ними фінансовими установами країн, що включені до категорії А; - операцій із забезпечення готівкою або цінними паперами
урядів або уповноважених ними фінансових установ країн, що
включені до категорії А. Перелік країн, що включені до категорії А: Австралія,
Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія,
Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нова Зеландія, Об'єднане
Королевство Великобританії та Північної Ірландії, Португалія, США,
Туреччина, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Швейцарія, Швеція та
Японія. Дозвіл, оформлений постановою Правління Національного банку
України на незастосування санкцій, поширюється на такі економічні
нормативи: - норматив платоспроможності (Н2); - норматив миттєвої ліквідності (Н3); - норматив питомої ваги високоліквідних активів у робочих
активах банку (Н5); - норматив ресурсної ліквідності (Н6); - максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н7). Комерційні банки мають звертатись з клопотанням до
Національного банку України ще до того, як операція фактично
відбулась. Для отримання дозволу на незастосування штрафних санкцій за
порушення окремих економічних нормативів потрібні: 1. Лист з відповідним клопотанням комерційного банку з
детальним описом операції та ії наслідків. 2. Документи, що підтверджують необхідність та економічне
обгрунтування операції. 3. Клопотання Кабінету Міністрів України або окремих
міністерств. 4. Висновок та пропозиції регіонального управління
Національного банку України. Пакет зазначених документів подається департаменту
банківського нагляду Національного банку України, який готує
пропозиції на розгляд Правління Національного банку України. Причинами відмови у наданні дозволу можуть бути: - негативний висновок регіонального управління Національного
банку України; - неякісна структура активів; - надто ризикована кредитна політика; - збиткова діяльність протягом останніх трьох місяців до
подання клопотання; - перевищення прогнозованих збитків більш як на 50% від суми
власних коштів; - неоднаразові порушення економічних нормативів чи оціночних
показників; - рейтингова оцінка за системою "CAMEL" - 3,4 або 5; - відсутність одного з вищезазначених клопотань. Остаточне рішення про надання дозволу на проведення операцій
і незастосування санкцій приймає Правління Національного банку
України, яке оформлюється окремою постановою Правління, контроль
за виконанням покладається на департамент банківського нагляду і
відповідне регіональне управління Національного банку України.
6. Економічний аналіз діяльності комерційного банку
6.1. Основні аспекти економічного аналізу діяльності
комерційного банку. Аналіз діяльності банку є одним з найважливіших напрямів
економічної роботи. У цьому аспекті велике значення має правильна
організація роботи як на мікрорівні (тобто в окремому банку) так і
на макрорівні (у банківській системі), без здійснення якої
Національному банку України важко визначити: - основні напрями грошово-кредитної політики; - прогнозовану ситуацію на кредитних ринках країни; - висновки про стійкість і надійність банківської системи в
цілому; - виконання банками встановлених стандартів і нормативів. Основним об'єктом аналізу є комерційна діяльність кожного
окремого банку. Водночас суб'єктами аналізу можуть виступати як
комерційні банки, так і їх контрагенти, включаючи центральний
банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні і
потенційні клієнти і кореспонденти, інші фізичні та юридичні
особи. У зв'язку з цим визначаються різні напрями і критерії
аналізу. Проте методика аналізу балансу має бути єдиною для
порівняння отриманих в результаті аналізу даних. Основа аналізу балансу банку полягає у досягненні оптимізації
структури активних і пасивних операцій з метою максималізації
прибутку. Аналіз звітності визначає фінансову стабільність і
надійність банку, доцільність і перспективи подальшої його
діяльності. Аналіз діяльності комерційного банку включає: - оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний
період; - порівняння фінансового стану і результатів діяльності банку
з результатами діяльності інших банків; - узагальнення результатів аналізу і підготовку рекомендацій
для прийняття управлінських рішень, спрямованих як на покращення
діяльності окремого банку, так і на досягнення безпеки
функціонування банків. При оцінці стану і результатів діяльності банку потрібно: - здійснити аналіз структури активних і пасивних операцій; - визначити значення показників, які характеризують
достатність капіталу і ліквідність балансу банку та виконання
нормативів, встановлених Національним банком України; - провести аналіз прибутковості діяльності банку. Здійснення аналізу діяльності банку включає такі етапи: 1. Аналіз стану обліку і звітності: - аналіз даних синтетичного обліку (оборотних відомостей,
бухгалтерських книг); - аналіз даних аналітичного обліку (особистих рахунків,
журналів, картотек). 2. Аналіз банківського балансу і інших форм звітності: - аналіз балансових статей; - аналіз позабалансових статей; - аналіз даних інших форм звітності. 3. Аналіз стану договорів: - операційних; - господарських. Основним інформаційним джерелом для здійснення аналізу є
баланс банку. Баланс - це основний інструмент для проведення
аналізу. Він складається з активної і пасивної частини. Активи
включають у себе все майно нерухоме і фінансове, яким володіє
банк, у тому числі грошову готівку, цінні папери, комп'ютерне
обладнання тощо. Позички, надані банком, також вважаються його активами,
оскільки вони є потенційними платежами згідно з укладеними
угодами. Пасиви складаються з усіх зобов'язань банку, крім зобов'язнь
його власників. Основні этапи проведення аналізу банківського балансу такі: 1. Попередній этап, який включає: а) попереднє групування статей активу і пасиву, зокрема в
активі виділяють такі статті: - каса; - кошти на резервному рахунку в НБУ; - кореспондентські рахунки в банках; - усі кредити, видані банком, у тому числі короткострокові і
довгострокові; - депозити в інших банках; - вкладення в цінні папери; - факторингові операції; - основні засоби; - інші активи. У пасиві виділяють такі статті: - статутний фонд; - резервний фонд; - інші фонди; - кореспондентські рахунки банків; - розрахункові та інші рахунки клієнтів; - депозитні рахунки клієнтів; - інші кредитори; - прибуток; б) перевірка відповідності окремих груп статей активу і
пасиву за різними критеріями (строками, видами витрат, джерелами,
контрагентами); в) розрахунок нормативних та оціночних показників; г) складення таблиць; д) підготовка матеріалів для ілюстрацій. 2. Аналітичний етап - це описання одержаних розрахункових
показників і визначення тенденцій у діяльності банку, які
складаються за звітний період. 3. Підсумковий етап - це викладення результатів аналітичного
этапу, розроблення рекомендацій. У процесі аналізу балансу банку застосовують такі методи: 1. Метод порівняння, який дає змогу визначити причини і
рівень динамічних змін і відхилень за статтями на ліквідність
банку і прибутковість його операцій, а також визначити резерви
підвищення доходності останніх. 2. Метод групування, який дає змогу шляхом систематизації
даних балансу розібратись у суті явищ і процесів, що аналізуються. З точки зору джерел і формування вкладень рахунки балансу
поділяються на активні, пасивні і активно-пасивні. Проводиться
також групування рахунків балансу з точки зору виділення власних і
залучених коштів, довгострокових і короткострокових фінансових
вкладень, видів доходів, витрат і прибутку. Статті можуть бути
згруповані за рівнем ліквідності, доходності, вартості. 3. Метод коефіцієнтів, який дає змогу виявити ількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи
групами статей балансу. Таким чином визначається: - питома вага певної статті чи груп статей у загальному
обсязі активу (пасиву) чи у відповідному розділі; - активні балансові рахунки можуть порівнюватися з
аналогічними рахунками балансів за попередній період; - співвідношення активних і пасивних статей з єдиними
строками операцій і коефіцієнтом ліквідності. Метод коефіцієнтів використовується для контролю над рівнем
ліквідності з боку Національного банку України. 6.2. Критерії і види аналізу банківського балансу. З огляду на періодичність проведення, аналіз балансу банку
класифікується таким чином: - щоденний; - щотижневий; - місячний; - квартальний; - річний. Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз
поділяється на: - повний, тобто якщо вивчаються всі аспекти діяльності банку,
як зовнішні, так і внутрішні його зв'язки; - тематичний, тобто якщо вивчається лише вузьке коло питань,
що дають змогу виявити можливості покращення окремих напрямів
діяльності комерційного банку. Зважаючи на мету і характер аналізу балансу, розрізняють: попередній аналіз, що застосовується при оцінці стану
рахунків для виявлення спроможності здійснення комерційним банком
будь-яких операцій; оперативний аналіз, що проводиться в процесі поточної роботи
банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності і інших
показників, вжиття термінових заходів, що забезпечать їх
дотримання, а також отримання достатнього прибутку; остаточний (подальший) аналіз, що застосовується для
визначення эфективності діяльності комерційного банку за звітний
перід, а також для виявлення резервів підвищення доходності; перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування
очікуваних результатів у майбутньому періоді, а також визначення
нових видів операцій та внутрішньобанківської політики. Залежно від об'єкта аналіз балансу банку поділяється. Функціональний, тобто такий, що дає змогу виявити
спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі
розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з
іншими контрагентами системи, а також дати оцінку эфективності і
доцільності функцій, що виконує банк. Такий аналіз здійснюється на
підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів
і кредитів, власних і залучених коштів, а також частки
міжбанківських операцій у загальному обсязі ресурсів і їх
вкладень. Питома вага тієї чи іншої операції, яка проводиться
банком, у загальній сумі балансу характеризує її значимість для
банку. В результаті функціонального аналізу виявляються можливості
підвищення прибутковості і ліквідності банківських операцій шляхом
виключення неефективних і пошуку прогресивних засобів виконання
потрібних операцій. Структурний аналіз, що здійснюється за видами банківських
операцій. За цим аналізом визначаються склад і питома вага
економічних контрагентів за активними і пасивними операціями, а
також структура доходів, витрат і прибутку банку. Операційно-вартісний аналіз, що поглиблює визначення
доходності банку і дає уяву про вартість і рентабельність (чи
збитковість) конкретних операцій. Він дає змогу оцінити значення
кожного виду операцій у формуванні прибутку банку і розробити
основні напрями депозитно-позичкової політики щодо конкретних
контрагентів з метою максималізації доходу. Макроекономічний аналіз балансу дає змогу визначити
масштабність активно-пасивних операцій і банківського прибутку, а
також рівень участі комерційного банку чи групи банків у
формуванні грошової маси, розподіл банківських послуг,
регіональний розподіл кредитних ресурсів. Аналіз масштабності активно-пасивних операцій здійснюється
шляхом порівняння масштабів конкретних видів операцій із середнім
рівнем чи абсолютними (максимальними і мінімальними) значеннями
аналогічних показників по банківській системі в цілому. 6.3. Аналіз активних операцій банку. Аналіз структури активних операцій поділяється на якісний і
кількісний. У разі здійснення якісного аналізу визначається перелік
активних операцій (напрямів використання коштів банку) на момент
проведення аналізу.
Приклад

(показники умовні)
Таблиця N 4
Аналіз структури активних операцій
————————————————————————————————————————————————————————————————— иди операцій | Сума, грн.| Структура, % —————————————————————————————————————+———————————+——————————————— аса | 134070 | 1,4 ореспондентські рахунки банків | 474360 | 5,1 ореспондентський рахунок в НБУ | 2085190 | 22,5 редити видані-усього | 4576500 | 49,4 т.ч.короткострокові | 3067110 | 33,1 сновні засоби і будівельні матеріали | 169460 | 1,8 ебітори | 487870 | 5,3 ідвернені кошти | 80080 | 0,9 итрати | 250700 | 2,7 алютна позиція | 896400 | 10,0 нші активи | 100330 | 1,0 сього активів | 9254960 | 100,0 —————————————————————————————————————————————————————————————————
У наведеному прикладі в структурі активних операцій банку
найбільшу питому вагу має кредитна діяльність 49,4%, у тому числі
надання короткострокових кредитів 33,1%. Банк є платоспроможнім,
оскільки кошти на кореспондентському рахунку в НБУ становлять
22,5%. Витрати банку мають незначну питому вагу в структурі
активних операцій - 2,7%. Отже, активи банку складаються в
основному з позичок клієнтів. Безнадійні борги за цими позичками
завдають банку збитків, особливо у тому разі, якщо недостатньо
забезпечені кредити. При формуванні "кредитного" портфеля треба враховувати такі
ризики: - кредитний ризик - це такий ризик, при якому позичальники
можуть бути не в змозі погасити свій борг; - ризик ліквідності - це такий ризик, при якому в банку
виявиться недостатньо грошових коштів для виконання платіжних
зобов'язань у встановлені строки; - процентний ризик - ризик змін процентних ставок, що
негативно позначається на прибутку банку. Кредитний ризик має контролюватися для підтримання його на
відповідному рівні. Цей рівень можна досягти за допомогою
поміркованого управління кредитами, а також таких заходів: - кредит надається лише тим позичальникам,
кредитоспроможність яких перевірена і є задовільною; - кредитну угоду складають таким чином, щоб виключити
можливість невиконання її умов; - постійно контролювати виплати відсотків і погашення
основної суми боргу;якщо платежі переходять у категорію
прострочених, вживаються відповідні заходи. Враховуючи те, що найбільша питома вага припадає на кредитну
діяльность в активних операціях банку, що є ризиковою для
комерційного банку, виникає потреба в аналізі "кредитного
портфеля" банку.
Приклад

(дані умовні)
Таблиця N 5
Аналіз структури "кредитного портфеля" банку
————————————————————————————————————————————————————————————————— Вид забезпечення | Сума, грн. | Структура, % ———————————————————————————+——————————————+—————————————————————— сього виданих кредитів | 808290 | 100 тому числі: | | арантовані іншими банками | 45670 | 5,6 арантовані Урядом України | - | - рострочені | 79220 | 9,8 ролонговані | 659730 | 81,7 умнівні до повернення | 23670 | 2,9 —————————————————————————————————————————————————————————————————
Структура "кредитного портфеля" банку може вважатися
задовільною, у тому разі, якщо питома вага кредитів без
забезпечення,сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих
становить не більше 50%. 6.4. Аналіз пасивних операцій банку. Пасивна частина балансу характеризує джерела коштів і природу
фінансових зв'язків банку, оскільки пасивні операції значною мірою
визначають умови, форми і напрями використання банківських
ресурсів. Основними завданнями аналізу пасивів є: - визначення розміру власних коштів та їх зміна за період, що
досліджується; - визначення розміру залучених коштів, їх структури і змін за
період , що досліджується; - визначення частки власних і залучених коштів у загальній
сумі балансу; - аналіз дотримання нормативів достатності капіталу.
Аналіз власних коштів банку
Аналіз власних коштів банку поділяється на якісний і
кількісний. Якісний аналіз дає змогу виявити, за рахунок яких джерел
сформовані власні кошти банку. Кількісний аналіз - це визначення питомої ваги джерел
формування власних коштів в їх загальній сумі. Власні кошти банку складаються із основного, додаткового
капіталу та відрахувань. При цьому сума додаткового капіталу не
повинна перевищувати суму основного капіталу. До основного капіталу включається фактично сплачений
статутний фонд, зростання якого коригується на коефіцієнт 0,8, та
інші фонди, які створюються за рахунок прибутку, що залишається у
розпорядженні банку після сплати податків і обов'язкових платежів
(резервний, фонд основних коштів), а також кошти для компенсації
втрат від знецінення у 1992 році статутних фондів банків. До основного капіталу відносяться: - сума зареєстрованого статутного фонду + 0.8 (суми
фактичного приросту статутного фонду над сумою зареєстрованого)*; - резервний фонд (011п); - фонди основних коштів (013п); - фонди економічного стимулювання (016п); - валютні резерви комерційних банків у ВКВ (734п); - кошти компенсації і втрат від знецінення з 1992 року
статутних фондів банків строком до 30.04.97 р. (017п); - нерозподілена частина прибутку (98п - 98а - 95а); - мінус нематеріальні активи (925а). До додаткового капіталу відносяться: - результати переоцінки (018п - 018а); - резерви страхування активних операцій комерційних банків
(019п); - спеціальний фонд валютних ризиків (818п); - поточні доходи (видатки) (960п + 969п - 970а - 971а); - фінансування капітальних вкладень, що здійснюється в
установах банків (936п). До відрахувань відносяться: - вкладення в акції акціонерних товариств (191а); - вкладення в акції підприємств (192а); - вкладення в недержавні боргові зобов'язання (193а); - кошти, перераховані банками підприємствам, організаціям,
установам, кооперативам для участі в їх господарській діяльності
(825а); - дебітори і кредитори банку за господарськими операціями
банку (904а)**; - дебітори і кредитори банку за господарськими операціями
банку у ВКВ (096а)**; - дебітори і кредитори банку за господарськими операціями
банку у НКВ (097а)**; - сумнівна до повернення несплачена заборгованість за
короткостроковими та довгостроковими позиками (622а + 782а); - сума перевищень витрат за капітальними вкладеннями понад їх
джерела (931а + 932а + 933а + 937а) - (016п + 936п). Таким чином, власні кошти банку складаються з фондів банку,
власних джерел фінансування капіталовкладень, прибутку і власних
коштів в розрахунках.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 6
Аналіз структури власних коштів банку
————————————————————————————————————————————————————————————————— Власні кошти | Сума, грн. | Структура, % ——————————————————————————————————+————————————+————————————————— сновний капітал - всього | 1244290 | 98,3 т.ч. статутний фонд | 1183470 | 93,5 езервний фонд | 2810 | 0,2 онд основних коштів | 50880 | 4,0 онди економічного стимулювання | 7130 | 0,6 одатковий капітал - усього | 146900 | 11,6 т.ч. резерви страхування активних| | перацій | 2960 | 0,2 оточні доходи | 30 | езультати переоцінки | 143910 | 10,3 ідрахування - всього | 125600 | 9,9 кладення в акції акціонерних | | овариств | 31040 | 2,5 умнівна до повернення несплачена | | аборгованість за короткостроковими| | озиками | 94560 | 7,4 ласні кошти банку | 1265590 | 100 ————————————————————————————————————————————————————————————————— __________________________________

* У разі, якщо фактично сплачений статутний фонд банку менший
ніж зареєстрований, то до розрахунку приймається сума фактично
сплаченого статутного фонду. ** Залишки за балансовими рахунками 904, 096, 097 включаються
у відрахування терміном до 31.03.97 р.(включно) у розмірі 50% за
кожним, з 01.04.97 р. до 30.06.97 р.(включно) - у розмірі 75% за
кожним, а з 01.07.97 р. - у розмірі 100% за кожним.
Як свідчить приклад, власні кошти банку на 93,5% сформовані
за рахунок статутного фонду, який є основним джерелом формування
власних коштів. Результати переоцінки становлять 10,3% , а питома
вага поточних доходів за власними коштами незначна. У разі, якщо
на частину статутного фонду припадає більше ніж 60% власних
коштів, ця структура є нераціональною.
Аналіз залучених коштів банку
Основним джерелом ресурсів комерційного банку є залучені
кошти. Згідно з вимогами Національного банку України до них
відносяться: - кошти на розрахункових і поточних рахунках об'єктів
господарювання з 200 по 644, 691, 692, 693, 695, 696, 697, 699,
700, 701, 702, 704, 705, 706, 707, 709, 715, 670, 671, 673, 816,
708; - кореспондентські рахунки банків 163, 169п, 170п, 807, 814,
817; - кошти держбюджету 080(п-а), 100(п-а), 130, 132, 134, 120,
121, 122, 125, 141, 142, 149; - розрахунки за придбані об'єкти приватизації 090, 091, 092,
110; - міжбанківський кредит 821, 829, 823, 812, 826, 794; - кошти у ВКВ 064, 065, 066, 067, 070, 069, 071, 068, 073,
973, 074, 974, 076, 976, 096, 097, 078, 079, 117, 118, 156, 157,
158, 159, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 180, 185, 630-639, 645,
646, 657, 659, 658, 660, 145, 146, 178, 179, 075, 975, 320, 321; - кошти в розрахунках 720-725, 726, 727, 729, 207, 326; - депозити та внески юридичних осіб 683, 684, 685, 686, 713,
714, 717, 752, 719, 689, 730, 735 , 751, 753, 754, 755; - депозити та внески громадян 680, 681, 682, 711, 731, 710,
718, 756, 757, 758; - кошти для довгострокового кредитування 740, 741, 742, 743,
744, 746, 747, 749; - фінансування капіталовкладень 181, 182, 183, 184, 188; - операції з цінними паперами 198п, 199п, 800п; - інші дебітори і кредитори 902п, 903п, 904п, 907п, 909п,
911п, 932п, 990п. Порівняльний якісний аналіз структури залучених коштів за
певний період дає змогу оцінити роботу банку із залучення нових
джерел коштів. При формуванні залучених коштів банк має дуже
обережно підходити до різноманітних джерел, оскільки майже всі
залучені кошти є платними для банку і відносяться на 970 рахунок
"сплачені видатки". Залучені кошти банку є одночасно його
кредитними ресурсами, тому доцільно залучати таку суму коштів, яку
в подальшому можна розмістити в активах як кредитні вкладення.
Значне перевищення кредитних ресурсів (залучених коштів) над
кредитними вкладеннями може призвести до збитковості кредитних
операцій комерційного банку. Залучені кошти, з точки зору платності, можна поділити на
"дешеві" і "дорогі". До останніх відносяться депозити та
міжбанківський кредит. Якщо в структурі залучених коштів на
частину міжбанківського кредиту припадає 50%, така структура є
неефективною і ризиковою.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 7.
Аналіз структури залучених коштів банку
————————————————————————————————————————————————————————————————— Види залучених коштів | Сума, грн. | Структура, % ———————————————————————————————+———————————————+————————————————- ошти на розрахункових рахунках | | поточних рахунках об'єктів | | осподарювання | 075180 | 35,6 ошти держбюджету | 14810 | 0,2 озрахунки за придбані об'єкти | | риватизації | 2290 | 0,03 іжбанківський кредит | 2870000 | 49,2 ошти у ВКВ | 371800 | 6,4 нески і депозити підприємств | 353980 | 6,1 нески і депозити громадян | 120330 | 2,1 нші кредитори | 24930 | 0,4 сього залучених коштів | 5833320 | 100,0 —————————————————————————————————————————————————————————————————
З наведеного прикладу видно, що основним джерелом формування
залучених коштів банку є міжбанківський кредит (49,2%). Кошти на
розрахункових і поточних рахунках об'єктів господарювання
становлять 35,6%. Інші джерела мають незначну питому вагу. Така
структура є неефективною та небезпечною і може в подальшому
привести банк до значних фінансових ускладнень.
Аналіз достатності капіталу
Достатність капіталу - це здатність банку покривати свої
витрати. Платоспроможність банку - це достатність власних коштів для
забезпечення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів
банку. Банку необхідно мати достатній капітал для забезпечення
обсягу і характеру своїх комерційних угод. Згідно з Базельською
угодою основними показниками достатності капіталу є мінімальний
коефіцієнт ризиковості активів і мінімальний коефіцієнт
капітального покриття. Дотримання банківських норм достатності капіталу дає змогу: 1) зменшити кредитний ризик; 2) відмовитись від кредитування чи надання послуг у разі,
якщо сума банківського капіталу близька до нормативів достатності
капіталу; 3) відмінити кредитні ліміти; 4) змінити плату за кредит. При аналізі достатності капіталу, перш за все, визначається
виконання економічних нормативів, встановлених Національним банком
України. Достатність капіталу визначається чотирма показниками: - мінімальний розмір статутного фонду банку; - мінімальний розмір власних коштів банку (капіталу); - платоспроможність банку; - достатність капіталу (співвідношення власних і залучених
коштів). При аналізі достатності капіталу, треба зважати на те, що
активи банку складаються здебільшого з позичок і фінансових
вкладень. Оцінка достатності капіталу за допомогою мінімального
коефіцієнта ризикованості активів заснована на положенні, що деякі
активи банку більш ризикові, ніж інші і тому цей більший ризик
слід контролювати. Структура банківського капіталу має бути достатньо безпечною
для того, щоб витримати ризик втрат будь-яких активів банку. Враховуються такі види ризиків: - кредитний ризик, тобто можливість того, що банку не будуть
повністю і в строк повернені борги; - інвестиційний ризик, тобто можливість того, що ринкова
вартість фінансових вкладень чи інших інструментів, які банк
тримає у якості активів, впаде нижче балансової вартості (чи
первинної ціни придбання); - ризик примусового продажу, тобто можливість того, що при
спробі банку продати активи, ринок буде настільки вузьким, що ціна
активів буде набагато менша від ринкової вартості. 6.5. Аналіз ліквідності балансу. Ліквідність - це здатність банку забезпечити своєчасність
виконання своїх грошових зобов'язань. При аналізі ліквідності
балансу банку, як і при аналізі достатності капіталу, перш за все,
визначається виконання економічних нормативів, встановлених
Національним банком України. Комерційні банки зобов'язані
дотримуватись показників миттєвої, загальної, ресурсної
ліквідності та встановленого співвідношення між високоліквідними є
робочими активами. При аналізі ліквідності можуть використовуватись додатково
такі коефіцієнти: - коефіцієнт ліквідних активів,який обчислюється шляхом
додавання до готівки та прирівнених до неї коштів міжбанківських
позик (актив) і за мінусом міжбанківських позик (пасив) та позичок
від центрального банку у відношенні до загальних активів; - коефіцієнт співвідношення позик і депозитів. Цей коефіцієнт визначається як відношення всіх активів з
нормальним ризиком (дисконти, позики та авізо) до основних
депозитів (включаючи до запитання, термінові та ощадні депозити,
але за винятком короткострокових та довгострокових залучень). Це
співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити від
суспільства для підтримки своїх кредитних операцій та його
спроможність давати в кредит ці депозити. Вищий коефіцієнт
традиційно асоціюється з більш високим елементом ризику, оскільки
він може відображати нижчу ліквідність (та вразливість від дій
кредиторів), негативні економічні умови чи наслідки відтоку
депозитів. Низький рівень співвідношення може відображати недостатні
можливості кредитування або небажання врахування існуючого ризику
при наданні позик. Нормальний рівень 70%-80% може становити
помірне співвідношення між ліквідністю (що вимагає меншого
коефіцієнту) та доходністю (яка звичайно краща за більш високий
коефіцієнт). 6.6. Аналіз доходів банку. Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку
полягає в проведенні аналізу доходів, витрат банку, розрахунку
прибутку та рентабельності. Основним джерелом для проведення
аналізу фінансового стану банку є форма 2 "Звіт про фінансові
результати банку". Доходи банку - це загальна сума грошових коштів, отриманих
від здійснення активних операцій. Доходи банку відображаються за
960 рахунком і включають у себе: 1. Відсотки отримані. 2. Доходи та комісія за послугами. 3. Доходи від операцій з цінними паперами. 4. Відшкодування клієнтами поштових, телеграфних та інших
витрат. 5. Доходи від інкасації грошової виручки та перевезення
цінностей. 6. Доходи від діяльності негоспрозрахункових підрозділів
банку. 7. Доходи від операцій із золотом і дорогоцінними металами. 8. Доходи за операціями касового обслуговування Держбюджету і
державного боргу. 9. Інші доходи. 10. Штрафи, пені, неустойки отримані (рах.969). 11. Відкредитовані доходи, отримані від централізованих
кредитних ресурсів (на рівні НБУ). Кількісний аналіз структури доходів банку полягає у
визначенні питомої ваги окремих статей доходів в їх загальній
сумі. Узагальнений кількісний аналіз структури доходів полягає в
порівнянні структури кількох банків або фактичних і планових
(прогнозованих) показників одного банку.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 8
Порівняльний аналіз структури доходів банку
————————————————————————————————————————————————————————————————— | на 01.07.96 р. | на 01.10.96 р. Статті доходів | (грн.) в % | (грн.) в % ———————————————————————+————————————————————+———————————————————— | | . Отримані | | відсотки-усього | 994340 0,3 | 1195370 76,3 у т.ч.за | | короткостроковими | 890640 80,9 | 1080290 69,0 міжбанківськими | | операціями | 103700 9,4 | 115160 7,3 | | . Доходи та комісія за | | наданими послугами | 107050 9,7 | 370900 23,7 | | . Інші доходи | 5 - | 5 - | | . Усього доходів | 1101440 100,0 | 1566320 100,0 —————————————————————————————————————————————————————————————————
Як свідчить приклад, в структурі доходів банку на 01.10.96 р.
найбільшу питому вагу мають отримані відсотки - 76,3%. Серед
отриманих відсотків найбільше значення за наданими
короткостроковими позиками - 69,0%. За міжбанківськими операціями
питома вага доходів становить 7,3%. На другому місці в доходах банку є доходи та комісія за
наданими послугами - 23,7%. В структурі доходів за квартал стались такі зміни: питома
вага отриманих відсотків зменшилась на 14%, що свідчить про те, що
надання кредитів стає неефективною для банку. Питома вага доходів
за комісії та послуги збільшилась на 14%. Оскільки в структурі доходів банку найбільшу питому вагу
мають отримані відсотки, слід відмітити, що на величину цих
доходів впливають два фактори - сума наданих кредитів та
відсоткова ставка за наданий кредит.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 9
Аналіз впливу суми надання кредитів
та відсоткової ставки за кредит на суму отриманих відсотків
————————————————————————————————————————————————————————————————— |1.07.96р|1.10.96р|Відхилення (+, -) |Резерви Показники | | |————————————————————|збільш. | | |Усього| у т.ч. за |доходу | | | | рахунок | | | | |—————————————| | | | |суми | % | | | | |креди-|став- | | | | |тів |ки | —————————————————+————————+————————+——————+——————+——————+———————— | | | | | | . Надані кредити,| | | | | | усього (грн.) | 347307 | 457650 |110343| - | - | - . Отримані % | | | | | | (грн.) | 99434 | 119537 | 20103| 31591|-11488|+11488 . Відсоткова | | | | | | ставка за | | | | | | кредит, % | 28,6 | 26,1 | -2,5| - | - | - —————————————————————————————————————————————————————————————————
Вплив факторів розраховується як умовна сума отриманих
відсотків, як добуток відсоткової ставки за минулий період і суми
виданих кредитів за звітний період, поділений на 100. В наведеному
прикладі умовний доход становить 1310250 грн., тобто збільшення
суми виданих кредитів на 1103430 грн.сприяло збільшенню отриманих
відсотків на суму 315910 грн., а зменшення відсоткової ставки на
2,51% зменшило суму отриманих відсотків на 114880 грн. 6.7. Аналіз витрат банку. Витрати банку - це вся сума витрат за пасивними операціями,
включаючи витрати на утримання апарату управління. До витрат банку відносяться: 1. Сплачені відсотки. 2. Сплачена комісія за послуги клієнтам, банкам при
кореспондентських відносинах. 3. Витрати на операції з цінними паперами. 4. Поштово-телеграфні витрати за операціями клієнтів. 5. Витрати на операції із золотом та іншими дорогоцінними
металами. 6. Матеріальні витрати на розрахункове та касове
обслуговування. 7. Витрати на виготовлення, пересилку бланків, паперу,
пакувальні матеріали, які потрібні для здійснення банківських
операцій. 8. Витрати на маркетинг та рекламу. 9. Витрати банку на оплату послуг комп'ютерних центрів. 10.Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
фондів. 11. Витрати на ремонт основних засобів. 12. Витрати на виготовлення паперових грошей і монет. 13. Витрати за операціями касового обслуговування Держбюджету
і державного боргу. 14. Інші витрати. 15. Штрафи, пені, неустойки сплачені (рах.979) 16. Віддебетовані відсотки за кредитними ресурсами Ощадбанку
України, які передані НБУ. 17. Витрати на утримання підрозділів банку (рах.971). Таким чином,аналіз витрат банку проводиться за балансовими
рахунками 970, 971 та 979. Основними завданями аналізу витрат банку є визначення
структури витрат за звітний період та порівняння її з планом
(прогнозом), користуючись методом відхилень. На підставі
проведених порівнянь необхідно намітити резерви скорочення витрат. Аналіз структури операційних витрат банку є важливим для
оцінки рівня операційних видатків банку, розподілу кадрового
потенціалу та природи бізнесу, яким банк займається. Операційні видатки,включаючи витрати на утримання апарату
управління, здійснюються із накопиченого доходу банку.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 10
Порівняльний аналіз структури витрат
————————————————————————————————————————————————————————————————— | на 01.07.96 р. | на 01.10.96 р. Статті витрат | (грн.) в % | (грн.) в % ———————————————————————+—————————————————+——————————————————————— . Сплачені відсотки | | -усього | 896630 84,2 | 1211650 79,4 у т.ч. за рахунками | | клієнтів | - | - за депозитами | | підприємств | 327070 30,7 | 459720 30,1 за вкладами фіз. | | осіб | 139080 13,1 | 199280 13,1 за позиками та | | депозитами | | комерційних банків | 389990 36,6 | 495800 32,5 . Сплачена комісія за | | послуги | 10260 1,0 | 17550 1,1 . Витрати за операціями| | з цінними паперами | 2230 0,2 | 7550 0,5 . Витрати на | | обслуговування | - | - . Витрати на маркетинг | | та рекламу | 2030 0,2 | 5480 0,4 . Витрати на утримання | | підрозділів банку- | | усього | 126170 11,8 | 235060 15,4 у т.ч.оплата праці | 40740 3,8 | 79440 5,2 . Усього витрат | 1064860 100,0 | 1525720 100,0 —————————————————————————————————————————————————————————————————
У наведеному прикладі структури витрат найбільшу питому вагу
мають сплачені відсотки. В структурі витрат сталися зміни: питома
вага сплачених відсотків зменшилась на 4,8%, витрати на утримання
підрозділів банку збільшились на 3,6%, у т.ч. заробітна плата на -
1,4%. При проведенні аналізу витрат банку доцільно розраховувати
показник витрат на 1 грн. (1000 грн.) доходів.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 11
Витрати на 1 грн. доходів
————————————————————————————————————————————————————————————————— |на 1.07.96р.|на 1.10.96р.|Відхилення Показники | | | +, - ————————————————————————————+————————————+————————————+—————————— . Доходи банку, тис.грн. | 1101440 | 1566320 | +464880 | | | . Витрати банку, тис.грн. | 1064860 | 1525720 | +460860 | | | . Витрати на 1 грн., доходів| 0,97 | 0,97 | - —————————————————————————————————————————————————————————————————
За даними таблиці видно,що доходи і витрати за квартал зросли
майже на однакову суму, тому показник витрат на 1 грн. доходів не
змінився. Разом з тим він знаходиться у критичному стані, який
свідчить про те, що у разі зростання банк почне вести збиткову
діяльність. Оскільки у витратах банку найбільшу питому вагу мають
сплачені відсотки, доцільно визначити середню ставку за відсотками
за пасивними операціями, яка розраховується відношенням сплачених
відсотків до залучених коштів. Ринкова відсоткова ставка повинна забезпечити досягнення двох
цілей: - обмін вартості (використання коштів за проценти); - підтримання вартості основної суми (захист від інфляції). Тому в умовах стабільної економіки ця ставка у ії реальному
вираженні, має бути дещо вищою і таким чином, трохи вищою за
рівень інфляції. Окремі банки на ринках з розвинутою конкуренцією мають дуже
обмежений індивідуальний вплив на депозитні та кредитні ставки. Взагалі банк може зробити складову своїх витрат на
фінансування нижчою за рівень інших банків тільки за рахунок
надання кращих послуг чи забезпечення більших зручностей клієнтам,
що підвищує операційні витрати. З іншого боку, банк може
намагатися знизити складові операційних витрат у вартості
фінансування, пропонуючи "оптові" великі депозити (і таким чином
знижуючи вартість проведення операцій). Але підвищення відсоткових
ставок для залучення оптових депозитів від значних і сприятливих
до ставки вкладників збільшує відсоткову складову витрат на
фінансування. З іншого боку, банк, щоб не втратити клієнтів, не
може встановити ціну на кредит значно вище, ніж беруть інші банки
(за винятком тих випадків, коли він бажає прийняти на себе фактор
більш високого ризику). Немаловажну роль відіграють дивіденди, що сплачуються для
компенсації акціонерам за тривале використання їхніх коштів та за
більш високий ризик (як останніх у списку на компенсацію при
ліквідації банку), порівняно з вкладниками, в яких може бути
формальна чи безсумнівна урядова гарантія повернення їхніх вкладів
(або їх частки). 6.8. Аналіз прибутковості банку. Прибуток - це різниця між доходами та витратами банку.
Балансовий прибуток банку - це сума прибутку, плюс надходження від
позареалізаційних операцій, у тому числі від курсових різниць за
іноземними операціями та допущеним дебетовим сальдо, за мінусом
збитків від позареалізаційних операцій. Основним джерелом банківського прибутку є доход від
відсоткової різниці, що визначається як відсотки отримані мінус
відсотки сплачені.
Приклад

(Дані умовні)
Таблиця N 12
Аналіз прибутку банку від кредитної діяльності
( грн.) ———————————————————————————————————————————————————————————————— | на 01.07.96 р.| на 01.10.96 р.| Відхилення Показники | | | +, - ————————————————————+———————————————+———————————————+——————————— . Отримані відсотки | 994340 | 1195370 | +201030 . Сплачені відсотки | 896630 | 1211650 | +315020 . Прибуток | 97710 | -16280 | -113990 ————————————————————————————————————————————————————————————————
Згідно з наведеним прикладом прибуток від кредитної
діяльності на 01.10.96 р. порівняно з 01.07.96 р. зменшився на
113990 грн. за рахунок того, що сума сплачених відсотків
перевищувала суму отриманих відсотків. Від кредитної діяльності на
01.10.96 р. банк отримав збитки на суму 16280 грн. Найважливішими показниками прибутковості банку, які
рекомендуються розраховувати, є: - прибутковість активів; - прибутковість капіталу. Прибутковість активів (Па) - це відношення чистого прибутку
після оподаткування до середньої вартості активів, виражене в
відсотках.
ЧП

Па = ---- х 100% ЗА
Прибутковість капіталу (Псф) - це відношення чистого прибутку
після оподаткування до статутного фонду банку, виражене в
відсотках.
ЧП

Псф = ---- х 100% СФ
Показник прибутковості активів характеризує ефективність
використання всіх ресурсів,які банк отримав у своє розпорядження,
а показник прибутковості капіталу - доходність капіталу
учасників. При цьому узагальнюючим показником банківської
діяльності слід вважати прибутковість капіталу,а показник
прибутковості активів пропонується вважати частковим показником,
який відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його
апарату, який підтримує оптимальну структуру активів та пасивів з
точки зору доходів та витрат. Для підвищення прибутковості капіталу (статутного фонду)
банку, необхідно збільшувати прибутковість його активів і
зменшувати частку статутного фонду в загальній сумі коштів банку. Для збільшення прибутковості активів застосовуються такі
заходи: - збільшується ставка відсотків за активними операціями та
зменшується ставка відсотків за залученими коштами; - збільшується частка власних коштів банку в загальній сумі
його коштів (показник платоспроможності); - зменшується співвідношення власних та залучених коштів. Вимірювання ефективності діяльності банку визначається за
допомогою таких показників: 1) Чистий спред (%) =
відсотки отримані відсотки сплачені _________________ х 100% - __________________________ х 100%

позики залучені кошти за відсотки
Цей коефіцієнт включає тільки ті активи та пасиви, до яких
застосовуються відсоткові ставки. Таким чином, він виключає вплив
безвідсоткових депозитів до запитання, капіталу та невиконаних
вимог резервування на чисті отримані відсотки, і звідси - на
прибутки банку. Цей показник ізолює вплив відсоткової ставки на
прибуток банку і цим самим надає більш глибоке розуміння джерел
прибутку банку.
Приклад

(Дані умовні)
Відсотки отримані 1195370 грн. Відсотки сплачені 1211650 грн. Надані кредити 4576500 грн.
Залучені кошти за відсотки 3716110 грн.
1195370 1211650 истий спред = ------- х 100 - ------- х 100 = 26,1 - 32,6 = -6,5% 4576500 3716110
Приклад свідчить про те, що кредитна діяльність для банку є
неефективною, чистий спред має від'ємне значення -6,5% і свідчить
про перевищення ставки сплачених відсотків за залученими коштами
над відсотками за наданими кредитами. 2) Чиста відсоткова маржа (%) - визначає основну здатність
банку мати прибуток - його доход від відсоткової різниці як
відсоток середніх загальних активів.
Доходи Витрати

за відсотками - від відсотків иста відсоткова маржа = ----------------------------- х 100% Загальні активи
Приклад

(Дані умовні)
Відсотки отримані 1195370 грн. Відсотки сплачені 1211650 грн. Загальні активи 9254960 грн.
1195370-1211650
Чиста відсоткова маржа = ----------------- х 100 % = - 0,17% 9254960
Приклад свідчить про те, що банк має від'ємну відсоткову
маржу, отже збитки від кредитної діяльності. Чиста відсоткова маржа подає в чисельнику доходні активи,
грунтуючись на тому припущенні, що відсоткова маржа стосується тих
доходних активів, що задіяні у процесі отримання доходу від
відсотків. Однак і ті активи, відсотки за якими не отримуються, і
пасиви, відсотки за якими не сплачуються, мають значний вплив на
чисту відсоткову маржу. Так відбувається внаслідок того,що активи,
за якими не отримуються відсотки, є тягарем на доход, особливо,
якщо вони фінансуються за рахунок пасивів за відсотки; у той час
як депозити, за якими не нараховуються відсотки, надходження
збільшують, особливо якщо за їх рахунок фінансуються ті активи, за
якими отримуються високі відсотки. 3) Відношення іншого операційного доходу до загальних активів
(%) показує залежність від "нетрадиційного доходу". Збільшення
цього показника може показувати здорову диверсифікацію в платні
фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного
прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського
доходу від відсотків.
Інший операційний доход Інший доход у відсотках до активів = ----------------- х 100% Загальні активи
Приклад

(Дані умовні)
Доходи та комісія за надані послуги 370900 грн. Сплачена комісія 17550 грн. Загальні активи 9254960 грн.

Інший операційний доход 370900-17550 у відсотках до активів = -------------- х 100 = 3,8% 9254960
Як свідчить приклад, прибуток банку сформований за рахунок
інших некредитних операцій. 4) Визначення ефективності діяльності працівників проводиться
через показник продуктивності, який визначає ефективність одного з
трьох основних ресурсів банку - кадрів, репутації та фінансових
зобов'язань - шляхом підрахунку чистого доходу на керівника та
робітника банку. Продуктивність праці - це відношення чистого прибутку до
загальної чисельності працівників.
ЧП

ПП = ----, де Р
ПП - продуктивність праці; ЧП - чистий прибуток, що залишається в розпорядженні банку; Р - загальна чисельність працівників.
Цей показник визначає середній доход, що створений кожним
працівником (узагальнено). Оскільки оплата праці робітників є найголовнішим компонентом
непроцентних видатків банку, то продуктивність праці робітників,що
вимірюється і як через витрати на утримання робітників так і через
кількість робітників, може підвести до эфективності роботи самого
банку. 5) Відношення чистого доходу до витрат на утримання
працівників. Цей показник визначає окупність витрат на утримання
працівників.
7. Визначення узагальнюючої оцінки

фінансового стану комерційного банку
7.1. Загальні положення. При проведенні узагальнюючої оцінки (рейтингу) банку
необхідно використовувати стандартизовану систему, за допомогою
якої виникає можливість розглядати всі банки з єдиної точки зору. Така система грунтується на аналізі основних показників
фінансового стану банку, а також дає змогу враховувати головні
його компоненти. Такою системою узагальнення основних показників
фінансового стану банків є загальновідома система "CAMEL", на базі
якої (з урахуванням спеціфічних особливостей національної
банківської системи) створена нижченаведена рейтингова система. Система рейтингу банків має включати в себе визначення таких
понять: 1. Достатність капіталу - оцінка розміру капіталу банку з
точки зору його достатності для захисту інтересів вкладників та
підтримання платоспроможності. 2. Якість активів - спроможність забезпечити повернення
активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих
проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку. 3. Якість управління/менеджменту - оцінка методів управління
банком з точки зору ефективності діяльності, встановленого порядку
праці, методів контролю дотримання існуючих нормативних актів та
чинного законодавства. 4. Доходність - оцінка банку з точки зору достатності його
доходів для перспективи його розвитку. 5. Ліквідність - спроможність банку з точки зору виконання як
звичних, так і непередбачених зобов'язань. Сукупний рейтинг банку визначається таким чином: За кожним з вищезазначених компонентів нараховуються бали від
1 "сильний" до 5 "незадовільний". Бали за кожним з компонентів підсумовуються і діляться на
п'ять (за кількістю груп) для отримання сукупної рейтингової
оцінки. Сукупний рейтинг чітко вказує, чи є загальний фінансовий стан
банку сильним, задовільним, посередним чи незадовільним.
Приклад

(Дані умовні)

Адекватність капіталу = 2
Якість активів = 2
Якість управління = 3 11
Доходність = 3 Рейтингова = ----- = 2.2 Ліквідність = 1 оцінка 5 ____________________________
Разом = 11

Встановлення рейтингової оцінки вимагає заокруглення
результату до цілих, тобто: 1 до 1.4 до 1 - це означає, що банк отримує рейтинг сильного; 1.6 до 2.4 до 2 - це означає, що банк отримує рейтинг
задовільного; 2.6 до 3.4 до 3 - це означає, що банк отримує рейтинг
посереднього; 3.6 до 4.4 до 4 - це означає, що банк отримує рейтинг
граничного; 4.6 до 5.0 до 5 - це означає, що банк отримує рейтинг
незадовільного. Банки, що отримали рейтинг "сильний" (1), мають такі
характеристики: Фінансовий стан є надійним за усіма аспектами. Виявлені проблеми незначного характеру можуть бути вирішені в
ході повсякденної діяльності. Фінансовий стан банку є стійким до змін, що відбувається в
економіці і банківській системі. Фінансовий стан банку не викликає сумнівів у наглядових
органів. Банки, що отримали рейтинг "задовільні" (2) мають такі
характеристики: В основному фінансовий стан банку є надійним. Виявлені проблеми незначного характеру, що можуть бути
виправлені керівництвом банку. Фінансовий стан банку є, по суті, стабільним і, таким чином,
банк в змозі пристосуватить до умов економічної кон'юнктури і
роботи банківського сектора. Стурбованість органів нагляду обмежується тим, щоб проблеми,
виявлені в ході перевірки на місцях або аналізу звітності, були
належним чином виправлені керівництвом банку. Банки, що отримали рейтинг "посередні" (3), мають такі
характеристики: Банк ослаблений у фінансовому і операційному відношенні, а
також припустив ряд порушень законів і нормативних актів. Фінансовий стан банку має тенденцію подальшого погіршення,
якщо умови в економіці та банківському секторі будуть розвиватись
за несприятливим сценарієм. Фінансовий стан банку може погіршатися у тому разі, якщо не
будуть вжити негайні заходи щодо виправлення ситуації або ці
заходи не будуть досить эфективними. Стан банку викликає стурбованість у органів нагляду. Банки, що отримали сукупний рейтинг "граничний" (4), мають
такі характеристики: Мають цілий ряд недоліків фінансової діяльності. Демонструють ознаки нестабільного положення, що не усуваються
належним чином. У разі, якщо не будуть вжиті заходи щодо виправлення
ситуації, стан банку може погіршитись настільки, що це поставить
під сумнів можливість існування банку в майбутньому. Є ознаки потенційного банкрутства. Вимагають додаткової уваги органів нагляду, а також
потребують розроблення детального плану заходів щодо усунення
наявних проблем і недоліків. Банки, що отримали сукупний рейтинг "незадовільний" (5),
мають такі характеристики: Існує вірогідність банкрутства у найближчому майбутньому. Існує цілий ряд серйозних недоліків, стан банку є настільки
критичним, що потребує негайної фінансової допомоги з боку
власників банку або з інших фінансових джерел. Без вжиття оперативних заходів щодо виправлення ситуації і
(або) здійснення фінансової підтримки може виникнути потреба у
здійсненні злиття або придбанні банку іншою установою, або у його
ліквідації. Регіональні управління Національного банку України
встановлюють загальну рейтингову оцінку кожного комерційного банку
і разом з аналізом надсилають до департаменту банківського нагляду
Національного банку України. 7.2. Аналіз капіталу. Аналіз капіталу передбачає, що він повинен гарантувати
достатній захист коштів вкладників. Найбільш істотним елементом аналізу капіталу є необхідність
впевнитись в тому, що банк має достатній, або адекватний капітал
для збереження коштів своїх вкладників. Мінімальний обсяг капіталу, як правило, являє собою вимогу,
відповідно до якої банк постійно повинен мати визначений
мінімальний обсяг капіталу; як правило, це рівень капіталу,
потрібний для отримання відповідних ліцензій на здійснення
банківських операцій. Якщо відповідно до розвитку банку, мінімальний рівень
капіталу стає недостатнім для захисту вкладів клієнтів, необхідно
вчасно приймати рішення про його збільшення. Таким чином, основне завдання аналізу капіталу полягає в
тому, щоб вчасно визначити та збільшити до необхідного обсяг
капіталу. При визначенні адекватності капіталу розрізняються два його
рівні: - основний капітал (капітал 1 рівня); - додатковий капітал (капітал 2 рівня). При визначенні адекватності капіталу банку активи банку мають
бути зважені щодо відповідних коефіцієнтів ризику. При визначенні адекватності капіталу треба зважити на те, що
позабалансові статті також пов'язані з певним ризиком для банку,
прикладом такого ризику може бути надання банком гарантій від
імені клієнта за відповідну плату. При цьому банк бере за послуги
комісійну плату, і навіть, якщо йому не доведеться виконувати
гарантійних зобов'язань, він піддає себе ризику. Іншим прикладом такого ризику є надання банком комерційного
або документарного акредитива своєго клієнту. Базельська угода визначає ступінь ризику за основними трьома
типам позабалансових статей. Ці показники ризику використовуються
при переведенні позабалансового ризику в ризик, що асоціюється з
активами; наприклад, гарантія має показник ризику, що дорівнює
100% на тій підставі, що вона може прийняти форму кредитування
клієнта і отже, має повний банківський ризик. За результатами аналізу капіталу банку встановлюється
рейтингова оцінка за такими еритеріями: Рейтинг 1 - Сильний Банки, в яких нормативи платоспроможності і достатності
капіталу набагато перевищують 8% і 5% відповідно. Банки, в яких показники капіталу кращі, ніж в усіх інших
банках. Банки, які за результатами інспекторських перевірок мають
відмінну якість активів. Рейтинг 2 - Задовільний Банки у яких нормативи платоспроможності і достатності
капіталу є в достатній мірі вищими за 8% і 5%. Банки, що знаходяться серед кращих банків своєї групи за
показниками капіталу. Банки, що за результатами інспекторських перевірок на місцях
мають задовільну якість активів або, у крайньому разі, середню
якість активів. Рейтинг 3 - Посередній Банки, в яких показники основного і сукупного капіталу
відповідають встановленим нормативам. Банки, що займають, як мінімум, середнє положення серед інших
банків за показниками капіталу. Банки з, як мінімум, посередньою якістю активів, визначеною в
ході перевірок на місцях. Рейтинг 4 - Граничний Банки, що виконують, у крайньому разі, один з двох
встановлених нормативів. Банки, що знаходяться в останній третині, або чверті банків
своєї групи за показниками капіталу. Банки, що демонструють явну слабкість або мають проблеми з
якістю активів за результатами інспектування на місцях. Рейтинг 5 - Незадовільний Банки, які порушують встановлені нормативи або мають
негативні показники капіталу (дефицит капіталу). Банки, показники капіталу яких є гіршими серед інших банків
групи. Банки, в яких за результатами інспекторських перевірок на
місцях якість активів є граничною або незадовільною. 7.3. Аналіз якості активів. Низька якість активів є найбільш поширеною проблемою для
нестійких і погано керованих банків, хоча і не є єдиною причиною
їх фінансової слабкості. Метою проведення аналізу якості активів
банку є визначення їх життєздатності і правильності відображення
їх вартості у звітності банку. З метою найбільш точного аналізу
якості активів використовується система класифікації кредитів,
інших видів активів та позабалансових статей. Активи, які визнаються задовільними (або стандартними), не
підлягають класифікації отже, вважаються "пропущеними". Активи, що мають наявні проблеми, і за якими остаточне
погашення не гарантоване, класифікуються як субстандартні. Активи, збитки за якими майже безсумнівні, але їх розмір поки
що не можна встановити з точністю, класифікуються як сумнівні. Активи, які не будуть погашені і отже, не є життєздатними
активами банку, класифікуються як збиткові. У разі необхідності можна виділити ще одну категорію активів
під назвою "особливо згадані", в яку входять активи, що не є
задовільними, але поки що не являють собою настільки серйозну
проблему, щоб бути занесеними в категорію субстандартних; однак
така практика не завжди використовується при аналізі якості
активів. Активи, які не будуть погашенім і отже, не є життєздатними
активами банку, класифікуються як збиткові. У разі необхідності можна виділити ще одну категорію активів
під назвою "особливо згадані", в яку входять активи, що не є
задовільними, але поки що не являють собою настільки серйозну
проблему, щоб бути занесеними в категорію субстандартних; однак
така практика не завжди використовується при аналізі якості
активів. Зваження на ризик за кожною класифікацією активів робиться
таким чином:
Класифікація Оцінка ризику
Задовільні 0 % Особливо згадані 20 % Субстандартні 50 % Сумнівні 70 % Збитки 100 %
Детальна класифікація активів банків за наведеними
коефіцієнтами ризику у таблиці N 1. Таким чином, під час аналізу всі активи (а також
позабалансові статті, якщо вони є в класифікації) множаться на
відповідний коефіцієнт ризику. Загальна сума активів, що зважені
на відповідні коефіцієнти ризику є середньозваженою вартістю
класифікованих активів. Середньозважена вартість класифікованих активів за
категоріями стає чисельником при аналізі якості активів. Знаменником при аналізі якості активів, як правило, є капітал
банку з коригуванням: - якщо банк зробив спеціальні відрахування на покриття
збитків за кредитами, ці відрахування віднімаються з вартості
активу до його класифікації; - якщо банк має загальні резервні відрахування, що можуть
бути використані для покриття можливих збитків у майбутньому, ця
сума додається до суми капіталу. Якість активів визначається таким співвідношенням:
Середньозважена вартість класифікованих активів ----------------------------------------------- х 100% Капітал банку
При цьому загальнорейтингова оцінка якості активів
встановлюється за такими показниками. Рейтингова оцінка - співвідношення між вартістю
класифікованих активів та капіталом, %:
Менше 5% Сильний (1) Від 5% до 15% Задовільний (2) Від 15% до 30% Посередній (3) Від 30% до 50% Граничний (4) Понад 50% Незадовільний (5)
7.4. Аналіз надходжень. Надходження банку, а також його рентабельність, є важливим
показником загальної роботи банку. Надходження банку мають велике значення не тільки для оцінки
ефективності його роботи, але і для загального аналізу фінансового
стану, оскільки нерозподілені прибутки є основним засобом
збільшення капіталу банків. Банк належним управлінням повинен мати достатній розмір
надходжень (прибутків), щоб забезпечити свій розвиток. А це
означає, що банк має направляти достатній обсяг своїх прибутків на
збільшення свого капіталу і таким чином підтримувати або
покращувати показники свого капіталу. Якщо коефіцієнти капіталу банку мають тенденцію до
погіршення, це вказує на те, що банк не є прибутковим, або обсяг
його прибутків залишається у вигляді нерозподілених прибутків.
Таке становище є найчастіше результатом виплати надто великої
частини прибутків у формі дивідендів власникам банку. Також необхідно встановити взаємозв'язок між надходженнями і
якістю активів; банк, що має проблеми, пов'язані з якістю активів,
буде змушений, з точки зору обліку, визнати збитки і знизити
вартість проблемних активів (тих, що підлягають класифікації). І
ці збитки скоротять надходження банку або навіть призведуть до
того, що банк може зазнати збитків від своєї основної діяльності. У системі фінансового аналізу компонент надходжень тісно
пов'язаний з капіталом і якістю активів, так само як і капітал
пов'заний з якістю активів. Достовірність даних про надходження тісно пов'язана з якістю
активів. Наприклад, якщо банк не визнає, з точки зору обліку, свої
безнадійні кредити шляхом створення резервних відрахувань, його
надходження можуть здаватися достатніми, але насправді вони
завищуються, в той час як проблемні активи враховуються за
завищеною вартістю. Недостовірність даних щодо надходжень є наслідком нарахування
відсотків у прибутку раніше ніж вони отримані. Відсотки за кредитами можуть бути: - заробленими; - стягненими (отриманими). Якщо платежі за кредитом є простроченими, а банк продовжує
нараховувати відсотки, що він заробив, але не отримав, то він
фактично завищує свої надходження за відсотками, адже можливо вони
ніколи не будуть виплачені. Таким чином, при нарахуванні відсотків має існувати чіткий
порядок, відповідно до якого нарощування відсотків треба
призупинити, як тільки прострочення за заборгованістю досягають
відповідного строку - як правило, 90 днів. Крім того, при проведенні аналізу надходжень треба зважати на
інші фактори, у тому числі: - існуючу практику амортизації активів, які з часом втрачають
свою вартість; - правильність ведення розрахунків заборгованості за
податками; - відображення в обліку сум, виплачених власникам банку у
формі дивідендів після виплати податків. Якщо високий відсоток
чистого прибутку виплачується у вигляді дивідендів, це означає,що
банк не може утримати достатню частину своїх прибутків для
збільшення капіталу. Оцінка рівня надходжень розраховується як коефіцієнт
прибутковості за формулою:
Чистий прибуток після виплати податків,

але до виплати дивідендів --------------------------------------- х 100 % Середня вартість усіх активів
При цьому аналіз надходжень проводиться на підставі річних та
квартальних даних після коригування на податкові виплати. Загальна рейтингова оцінка якості надходжень встановлюється
залежно від коефіцієнта прибутковості за такими показниками:
Коефіцієнт прибутковості Рейтингова оцінка
Більше 1% Сильний (1) Між 0,75% і 1,0% Задовільний (2) Між 0,50 і 0,75% Посередній (3) Між 0,25% і 0,50% Граничний (4) Нижче ніж 0,25% або чисті збитки Незадовільний (5)
7.5. Аналіз ліквідності. Аналіз ліквідності проводиться з метою визначення того, чи
спроможний банк відповідати за своїми зобов'язаннями в строки і
без витрат. Найпростішим методом роботи банку є збереження відповідної
частини своїх активів у ліквідній формі. Прикладами цього є:
готівка, залишки на коррахунках у Національному банку, а також в
інших банках, державні цінні папери (у разі можливості швидкого їх
перетворення на готівку). У свою чергу існує відповідний взаємозв'язок між ліквідністю
і надходженнями, яка полягає в тому, що ліквідні активи, як
правило, дають менший відсоток ніж неліквідні активи (особливо
кредити), а банки, що тримають у ліквідній формі значну частину
своїх активів, найшвидше, будуть менш рентабельними. З іншого
боку, банки, що проводять агресивну політику отримання
максимальних прибутків, намагаються утримувати ліквідні активи на
мінімально припустимому рівні. Кваліфіковане управління ліквідністю вимагає підтримання
достатнього рівня ліквідності, для того щоб банк міг вчасно,
повною мірою і без збитків для себе відповідати за своїми
зобов'язаннями. У виняткових обставинах, у разі необхідності
найшвидшого залучення ліквідних коштів, керівництво банку може
здійснити продаж активів із збитками для себе лише для того, щоб
виконати свої зобов'язаня, хоча це й негативно відіб'ється на
рентабельності банківської установи. Постійне утримання відповідної частки активів у ліквідній
формі є найпростішим, і як правило, застосовується в умовах
слаборозвинутої банківської системи. Але застосовуючи цей метод,
треба виявляти обережність, оскільки він може негативно впливати
на розмір прибутків. Банки мають визначати обсяг необхідних ліквідних коштів,
враховуючи при цьому два фактори: - якою мірою банк виконувати свої зобов'язання за залученими
коштами у найближчому і віддаленішому майбутньому. Це, як правило,
пов'язане із строками вкладів та інших пасивів і передбачає
проведення аналізу обсягів депозитів, які, напевно, залишаться у
банку (основні депозити), з тими депозитами та іншими пасивами,
які, будуть зняті з рахунку або терміново сплачені (вони
називаються "летючими" коштами); - якою мірою банк буде змушений виконувати свої майбутні
зобов'язання, пов'язані з наданням кредитів. Наприклад, якщо банк
зобов'язався у майбутньому надати позику своєму клієнту, він
повинен врахувати це зобов'язання в управлінні своєю ліквідністю. У міру розвитку і розширення фінансового ринку у банків
з'являються ширші можливості для управління рівнем своєї
ліквідності, для утримання значної частини активів у ліквідній
формі. Наприклад: - шляхом здійснення швидкого продажу активів центральному
банку (як правило, у формі державних цінних паперів), або
здійснення реалізації на вторинному ринку відповідних типів
активів; - шляхом залучення запозичених коштів інших банків, (як
правило, на короткий строк), часто у вигляді короткострокових
позик; - шляхом укладення угод про відкриття кредитних ліній на
відповідну суму; - шляхом залучення коштів у центральному банку з метою
задоволення потреб у ліквідності на короткий строк або на
довгостроковій основі. Центральний банк у цьому відіграє роль
кредитора "в останній інстанції". Аналіз ліквідності не обмежується тільки коефіцієнтним
показником, а вимагає більш суб'єктивної оцінки, ніж аналіз
капіталу, якості активів або надходжень. Фактори, які необхідно враховувати при визначенні рівня
ліквідності банку: - обсяг "летючих" вкладів, тобто яка частка депозитів банку
може розглядатись як основні депозити (ті, що залишатимуться у
розпорядженні банку) порівняно з тією частиною вкладів, які,
напевне, будуть зняті з рахунків, часто без завчасного
попередження; - наявність активів у ліквідній формі або активів, що можуть
бути швидко перетворені на ліквідні ( чим вищий відсотковий
показник, тим краща ліквідність). Рівень, за яким банк покладається на запозичені кошти, тобто
на кошти, придбані на міжбанківському ринку, або на залучення
коштів центрального банку (чим вищий рівень цієї залежності, тим
ризикованіший стан ліквідності банку). Обсяг зобов'язань банку за наданням кредитів у майбутньому
(чим більший їх обсяг, тим ризикованіший стан ліквідності банку). Здатність керівництва банку керувати рівнем ліквідності, а
також дотримання банком внутрішньої політики і принципів
регулювання ліквідності. Аналіз ліквідності банку складається з двох складових частин: 1. Дотримання встановлених показників і нормативів
ліквідності. 2. Встановлення експертної оцінки за наведеними нижче
критеріями. Рейтинг 1 (сильний): - високий рівень ліквідних активів; - постійно підтримується показник, що перевищує всі
встановлені нормативи; - високий рівень залучених коштів у формі основних депозитів; - здатність швидко залучати кошти за помірну плату; - коефіцієнти ліквідності кращі, ніж в інших банках. Рейтинг 2 (задовільний): - достатній рівень ліквідних активів; - постійно дотримуються нормативи ліквідності активів; - рівень залучених коштів у формі основних депозитів вищий за
середній; - є змога залучати кошти у разі першої вимоги; - коефіцієнти ліквідності вищі за середні порівняно з іншими
банками. Рейтинг 3 (посередній): - як мінімум, достатній рівень ліквідних активів на сьогодні; - як правило, дотримуються нормативні вимоги ліквідності
активів; - припустимий рівень основних депозитів щодо загального
обсягу депозитів; - обмежена можливість негайного залучення коштів; - показники ліквідності середні порівняно з іншими банками. Рейтинг 4 (граничний): - деяка нестача ліквідних коштів; - невиконання нормативів ліквідності активів в окремі періоди
часу; - залежність від придбаних коштів або непостійних джерел
фінансування; - наявна неспроможність негайно залучати запозичені кошти, за
винятком залучення коштів через центральний банк; - показники ліквідності постійно нижчі середніх показників
інших банків. Рейтинг 5 (незадовільний): - значна нестача ліквідних активів; - постійно не дотримуються нормативи ліквідності активів; - значна залежність від коштів, що не є основними депозитами; - відсутність можливості залучати кошти, за винятком
залучення коштів через центральний банк; - надзвичайно низькі показники ліквідності порівняно з іншими
банками. При цьому загальна рейтингова оцінка ліквідності банку
враховує, що порушення встановлених нормативів ліквідності (одного
чи кількох одночасно) відносить стан ліквідності банку до
категорії "Незадовільний". 7.6. Аналіз адміністративно-господарського управління
(менеджменту). На відміну від аналізу капіталу, якості активів, надходжень і
навіть ліквідності при аналізі управління неможливе використання
коефіцієнтного показника. У свою чергу, при оцінці методів
управління за системою рейтингу необхідно враховувати рейтинг за
іншими чотирма напрямами, оскільки оцінка менеджменту знаходиться
у прямій залежності від якості активів, капіталу, надходження і
ліквідність банку. Звичайно слід зважити на те, за яких умов спричинилось
погіршення показників діяльності банку і якщо керівництво
проблемним банком перейшло до нової адміністрації, яка не несе
відповідальності за незадовільний стан банку, спричинений
попереднім керівництвом. Таким чином, як правило, оцінка управління повинна
відображати рейтинг за іншими чотирма компонентами. Крім рейтингової оцінки за іншими чотирма компонентами, які
потрібно враховувати при проведенні аналізу управління банку, слід
звертати увагу на такі фактори. Керівництво банку повинно демонструвати технічну
компетентність, керівні та адміністративні здібності (що може бути
виявлено при затверджені керівників банку центральним банком). Керівництво банку повинно нести відповідальність за
дотримання банківського законодавства та встановлених норм і
нормативів. Керівництво банку повинно вміти пристосовуватись до змін в
економічних умовах та банківській системі. Керівництво банку повинно нести повну відповідальність за
розроблення та дотримання належних внутрішніх правил роботи банку. Адміністрація банку має постійно підвищувати рівень
кваліфікації своїх працівників для забезпечення майбутнього
покращення роботи банку. Керівництво банку повинно нести відповідальність за виявлення
корисливості у своїх діях, і особливо, за надання позик на
пільгових умовах собі або іншим працівникам банку. Керівництво банку має бути готове повністю задовольнити
регіон, в якому він розташований, у банківських послугах. Враховуючи те, що аналіз адміністративно-господарського
управління (менеджмент) є найбільш суб'єктивним серед інших
аспектів системи рейтингу, крім попередніх чотирьох компонентів,
необхідно встановити експертну оцінку управління банку за
наведеними нижче критеріями. Рейтинг 1 (сильний): - усі інші компоненти мають відмінний або задовільний
рейтинг; - безумовне дотримання законів і нормативних актів; - є адекватні внутрішні правила роботи банку, які повністю
виконуються; - очевидними є цілісність, компетентність і здібності
керувати банком. Рейтинг 2 (задовільний): - більшість компонентів є як мінімум задовільними; - загальне дотримання законів і правил; - правила роботи, в основному, адекватні та достатньою мірою
виконуються; - відсутність явних недоліків у методах керівництва банком. Рейтинг 3 (посередній): - більшість компонентів системи є посередніми або
задовільними; - частково не дотримуються закони і нормативні акти; - наявна необхідність у покращенні розроблених правил роботи
банку або у їх дотриманні; - виникає деяка занепокоєність методами керівництва та
сумніви у компетентності керівників банку. Рейтинг 4 (граничний): - рейтинг інших компонентів коливається між посереднім і
незадовільним; - є серйозні порушення законодавства і (або) встановлених
нормативних актів; - відсутній встановлений порядок роботи або він не
дотримується; - наявні очевидні факти шахрайства, незадовільного
керівництва. Рейтинг 5 (незадовільний): - рейтинг інших компонентів системи є граничним або
незадовільним; - серйозні порушення законодавства і (або) нормативів; - правила роботи відсутні або їх не дотримуються; - очевидне неякісне керівництво, або некомпетентність
керівного складу, шахрайство.
8. Обов'язкові форми звітності
8.1. Форми звітності комерційних банків для розрахунку
економічних нормативів і оціночних показників поділяються на
щоденні і щомісячні. До щоденних форм звітності належать: - форма 700 Д (баланс). При цьому дані про надані банком великі кредити подаються в
день видачі такого кредиту за формою НТ/4 (Звіт про надані
"великі" кредити) Форми додаються. До щомісячних форм звітності належать: - форма 700 (баланс); - форма НТ/1 (Звіт про дотримання економічних нормативів); - форма НТ/2 (Звіт про дотримання показників); - форма НТ/3 (Звіт про надані "великі" кредити); - форма НТ/4 (Звіт про надані "великі" кредити); - форма НТ/5 (Звіт про надані банком кредити інсайдерам); - форма НТ/6 (Звіт про надані "великі" кредити). Форми додаються. 8.2. Застосування заходів впливу щодо недотримання
комерційними банками обов'язкових економічних нормативів та
оціночних показників діяльності банку здійснюється на підставі
щомісячних форм звітності за кожним показником, розрахованим
згідно з методикою, викладеною у п.1 розділу 5 цієї Інструкції. 8.3. Щоденна форма звітності - 700Д передається електронною
поштою: - філіями усіх комерційних банків, комерційними банками які
не мають філій, філіями комерційних банків іноземних держав -
регіональним управлінням НБУ у встановлений ними термін; - регіональними управліннями НБУ - департаменту банківського
нагляду через Центральну розрахункову палату до 12 години
наступного дня. 8.4. Щомісячні форми звітності - НТ1; НТ2, завірені підписами
керівників та печатками, здаються комерційними банками-юридичними
особами відповідним регіональним управлінням Національного банку
України до 10 числа місяця, який йде за звітним. 8.5. Форма НТ/4 (Звіт про надані "великі" кредити) надається
комерційними банками-юридичними особами департаменту банківського
нагляду НБУ до 12 години наступного дня за звітним. 8.6. Щомісячні форми звітності - НТ3; НТ5; НТ6, завірені
підписами керівників та печатками, надаються комерційними
банками-юридичними особами тільки у департамент банківського
нагляду Національного банку України до 10 числа місяця, який йде
за звітним. 8.7. Регіональні управління Національного банку України після
перевірки щомісячних звітних даних комерційних банків завіряють їх
підписом відповідальної особи та печаткою і до 14 числа місяця,
який йде за звітним, подають департаменту банківського нагляду
Національного банку України разом із рейтинговою оцінкою за
системою "CAMEL" згідно з методикою, викладеною у розділі 7 цієї
інструкції. 8.8. Результати економічного аналізу діяльності кожного
комерційного банку, згідно з розділом 6 цієї інструкції, та
висновки додаються регіональними управліннями Національного банку
України до звітності комерційних банків в такому порядку: - щодо банків, які знаходяться в режимі фінансового
оздоровлення - щомісячно; - щодо банків, які працюють в загальному режимі - за
підсумками діяльності за квартал. Висновок має вміщувати: - загальну оцінку фінансового стану банку; - оцінку дотримання банком економічних нормативів; - відомості про суми нарахованих, стягнутих або нестягнутих
штрафів (у разі порушення банком економічних нормативів); - наявність на розгляді регіонального управління
Національного банку України документів банку на збільшення
статутного фонду; - аргументовані пропозиції регіонального управління щодо
подальшої діяльності банку (загальний режим роботи, режим
фінансового оздоровлення, пропозиції щодо скасування режиму
фінансового оздоровлення, припинення діяльності або ліквідації
банку); - основні відомості про проведені перевірки діяльності банку,
а також інформацію про те, чи порушено проти банку або його
керівників і основних акціонерів справи правоохоронними органами,
судовими та арбітражними інстанціями. 8.9. За ненадання банками щомісячних, щоденних та на день
видачі "великого" кредиту форм обов'язкової звітності,
встановлених цією інструкцією, Національний банк України має право
виключати відповідні комерційні банки з системи електронних
платежів.
* * *
Із введенням у дію Інструкції N 10 про порядок регулювання та
аналіз діяльності комерційних банків вважати такими, що втратили
чинність: - Положення про економічні нормативи регулювання діяльності
комерційних банків, затверджене постановою Правління Національного
банку України N 167 ( v0167500-95 ) від 30.06.95 р., а також
листи, телеграми з усіма змінами до цього Положення; - пункт 8 постанови Правління Національного банку України
"Про невідкладні заходи щодо фінансового оздоровлення комерційних
банків та відновлення їх ліквідності і платоспроможності" N 40
( v0040500-95 ) від 25.02.95 р.; - пункти 13, 14 постанови Правління Національного банку
України "Про підсумки діяльності комерційних банків України за
1995 рік" N 42 від 22.02.96 р.; - пункт 12 постанови Правління Національного банку України
"Про підсумки діяльності комерційних банків України за 1 квартал
1996 року" N 109 ( v0364500-96 ) від 08.05.96 р.; - постанови Правління Національного банку України "Про
внесення змін і доповнень до Положення про економічні нормативи
діяльності комерційних банків" N 135 ( v0135500-96 ) від 04.06.96
р. та "Про ліквідність комерційних банків N 308 ( v0308500-96 )
від 25.11.96 р.; - пункти 1, 2, 3 постанови Правління Національного банку
України "Про покращання ліквідності комерційних банків" N 228
( v0228500-96 ) від 30.08.96 р.; - форми звітності: ЛБ, додатки NN 1, 2 до форми ЛБ; ПС,
додатки NN 1, 2, 3 до форми ПС, затверджені постановою Правління
Національного банку України N 80 від 29.03.96 р.
9. Додатки

9.1.
Звіт ___________________________________ банку

про дотримання економічних нормативів протягом ________ місяця ____ року
Форма НТ-1

Економічні нормативи діяльності, в т.ч.
————————————————————————————————————————————————————————————————— Дати | Н1 | Н2 | Н3 | Н4 | Н5 | Н6 | Н7 | Н8 | Н9 ————————————————————+————+————+————+————+————+————+————+————+———— 1. | | | | | | | | | ————————————————————+————+————+————+————+————+————+————+————+———— .... | | | | | | | | | ————————————————————+————+————+————+————+————+————+————+————+———— Середньо- | | | | | | | | | зважена (звітна) | | | | | | | | | ————————————————————+————+————+————+————+————+————+————+————+———— К-кість порушень | | | | | | | | | за звітний | | | | | | | | | період | | | | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Голова Правління (ПІБ) (Печатка) Головний бухгалтер (ПІБ) Рейтингова оцінка ________________ Підтверджую ________________________ (ПІБ) М.П. (начальник відділу банківського нагляду ___________ обласного управління НБУ)

9.2.
Звіт ___________________________________ банку

про дотримання оціночних показників протягом _________ місяця ____ року
Форма НТ-2
Оціночні показники діяльності, в т.ч.
————————————————————————————————————————————————————————————————— ати | П1 | П2 | П3 | П4 | П5 | П6 | П7 ————————————————+——————+——————+——————+——————+——————+——————+—————— . | | | | | | | ————————————————+——————+——————+——————+——————+——————+——————+—————— ... | | | | | | | ————————————————+——————+——————+——————+——————+——————+——————+—————— ередньозважена | | | | | | | (звітна) | | | | | | | ————————————————+——————+——————+——————+——————+——————+——————+—————— -кість порушень | | | | | | | а звітний період| | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Голова Правління (ПІБ) (Печатка) Головний бухгалтер (ПІБ) Підтверджую ________________________ (ПІБ) М.П. (начальник відділу банківського нагляду ___________ обласного управління НБУ)
9.3.
Звіт про надані банком великі кредити

(у розрізі великих кредитів, щомісячна)

за_________ місяця ____ року
Форма НТ-3
(грн.) ————————————————————————————————————————————————————————————————— N |Позича-|Сума заборгованості | % |Сума |Сума |Сальдо /п|льник* |——————————————————————————|від|на по- |на кі- | | |за кре-|за врахо-|100% по-|ВК |чаток |нець | | |дитом |ваними |забалан-| |звітно-|звітно-| | | |векселями|сових | |го пе- |го пе- | | | | |зобов'я-| |ріоду |ріоду | | | | |зань | | | | ——+———————+———————+—————————+————————+———+———————+———————+——————— ——+———————+———————+—————————+————————+———+———————+———————+——————— ————————————————————————————————————————————————————————————————— Продовження таблиці. ————————————————————————————————————————————————————————————— трок| % | Стан |Кількість разів|Класифікація| Застава |ставка|зоборго-| пролонгації |позичальника| **** | |ваності | | *** | | | ** | | | | | | | | | | | | | | | | | | ————+——————+————————+———————————————+————————————+——————————— ————+——————+————————+———————————————+————————————+——————————— —————————————————————————————————————————————————————————————
Усього.......................................................
* - для юридичних осіб: назва, ЗКПО, юр.адреса, МФО, N
рахунку; - для фізичних осіб: ПІБ, N, дата та ким виданий паспорт; ** - стан заборгованості: нормальна, пролонгована,
прострочена, безнадійна; *** - класифікація позичальника: інсайдер, клієнт, інше.; **** - вид застави: вартість застави, нерухомість (адреса, N
і дата регістрація ФДМ, (БТІ для фізичних осіб), підтвердження
права власності); транспортні засоби (державний реєстраційний
номер, підтвердження права власності); інше (державний
реєстраційний номер, підтвердження права власності);
9.4.
Звіт про надані банком великі кредити

(у розрізі великих кредитів, на день видачі)

за_________ місяця ____ року
Форма НТ-4
(грн.) ————————————————————————————————————————————————————————————————— N |Позича-| Сума заборгованості|% |Строк|% |Класифі- |Заста- /п|льник* |——————————————————————|від| |ста-|кація |ва*** | |за |за вра-|100% |ВК | |вка |позичаль-| | |кре- |ховани-|позаба- | | | |ника** | | |дитом|ми век-|лансових| | | | | | | |селями |зобов'я-| | | | | | | | |зань | | | | | ——+———————+—————+———————+————————+———+—————+————+—————————+—————— ——+———————+—————+———————+————————+———+—————+————+—————————+—————— —————————————————————————————————————————————————————————————————
Усього ......................................................
* - для юридичних осіб: назва, ЗКПО, юр.адреса, МФО, рахунку; - для фізичних осіб: ПІБ, N, дата та ким виданий паспорт; ** - класифікація позичальника: інсайдер, клієнт, інше.; *** - вид застави: вартість застави, нерухомість (адреса, N і
дата реєстрації ФДМ, (БТІ для фізичних осіб), підтвердження права
власності); транспортні засоби (державний реєстраційний номер,
підтвердження права власності); інше (державний реєстраційний
номер, підтвердження права власності).
9.5.
Звіт про надані банком кредити інсайдерам

(у розрізі позичальників, щомісячна)

за_________ місяця ____ року
Форма НТ-5
(грн.) ————————————————————————————————————————————————————————————————— N |Позича-|Сума зсукупної аборгованості | % |Сума |Сума /п|льник* |——————————————————————————————————|від|на по- |на кі- | |за кре- |за врахо- |100% по- |ВК |чаток |нець | |дитом |ваними |забалан- | |звітно-|звітно- | | |векселями |сових | |го пе- |го пе- | | | |зобов'я- | |ріоду |ріоду | | | |зань | | | ——+———————+——————————+————————————+——————————+———+———————+——————— ——+———————+——————————+————————————+——————————+———+———————+——————— ————————————————————————————————————————————————————————————————— Продовження таблиці. —————————————————————————————— альдо|Класифікація| Застава |позичальника| **** | *** | | | | | | | | | —————+————————————+——————————— —————+————————————+——————————— ——————————————————————————————
Усього.......................................................
* - для юридичних осіб: назва, ЗКПО, юр.адреса, МФО, N
рахунку; - для фізичних осіб: ПІБ, N, дата та ким виданий паспорт; ** - класифікація позичальника; *** - вид застави: вартість застави, нерухомість (адреса, N і дата реєстрації ФДМ, (БТІ для
фізичних осіб), підтвердження права власності); транспортні засоби (державний реєстраційний номер,
підтвердження права власності); інше (державний реєстраційний номер, підтвердження права
власності).
9.6.
Звіт про надані банком великі кредити

(у розрізі позичальників, щомісячна)

за_________ місяця ______ року
Форма НТ-6
(грн.) ——————————————————————————————————————————————————————————————— N |Позича-|Сума заборгованості |Усього|Стан |% від /п|льник* |—————————————————————————————| |заборго- |ВК | |за кре-|за |за вра-|100% по- | |ваності**| | |дитом |МБК|ховани-|забалан- | | | | | | |ми век-|сових зо-| | | | | | |селями |бов'язань| | | ——+———————+———————+———+———————+—————————+——————+—————————+————— ——+———————+———————+———+———————+—————————+——————+—————————+————— ———————————————————————————————————————————————————————————————
Усього ......................................................
* - для юридичних осіб: назва, ЗКПО, юр.адреса, МФО, N
рахунку; для фізичних осіб: ПІБ, N, дата та ким виданий паспорт; ** - стан заборгованості: нормальна, пролонгована,
прострочена, безнадійна.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: