НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
П О Р Я Д О К
N 228 від 02.02.95Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
N 21 від 2 лютого 1995 р.
( v0021500-95 )
Зареєстровано
N 228 від 2 лютого 1995 р.
Порядок ведення касових операцій у національнійвалюті України
( Зміни в текст не внесено. Додатково див.Лист Нацбанку
N 25058-76 ( v8-76500-95 ) від 23.02.95
Постанови Нацбанку
N 38 ( v0038500-95 ) від 21.02.95
N 52 ( v0052500-95 ) від 10.03.95
N 224 ( v0456500-97 ) від 08.07.97 )
I. Загальні Положення
1. Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні,
колективні, спільні, громадські та інші підприємства, об'єднання,
організації і установи (далі - підприємства) незалежно від форми
власності та виду діяльності, а також особи, які є суб'єктами
підприємницької діяльності і мають розрахунковий рахунок у банку,
зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. 2. Згідно з Положенням "Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України" ( v_116500-93 ), затвердженим
рішенням Правління Національного банку України
від 24 травня 1993 р., протокол N 37, суб'єкти господарської
діяльності мають здійснювати усі платежі з рахунків у
безготівковій формі за винятком випадків, вказаних в п.3. 3. Готівка може бути одержана з установ банків підприємствами
для розрахунків з населенням з оплати праці, грошових виплат та
заохочень, інших виплат населенню, що не входять до складу коштів,
які направлені на споживання, допомогу, компенсації, гонорари,
стипендії, пенсії, витрати на відрядження, закупівлю
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки,
тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів і ягід,
лікарських рослин, макулатури, ганчір'я, склотари, брухту,
страхові відшкодування (якщо страхові внески за страховими угодами
здійснювалися готівкою або перерахуваннями з заробітної плати
працівників), ломбардами, що здійснюють виключно ломбардні
операції, у розмірах згідно з чинними нормативними актами. Видача готівки на поточні потреби підприємств проводиться
диференційовано в розмірі до тридцятикратного неоподаткованого
мінімуму на місяць у залежності від їх розмірів: з чисельністю до 20 чол. - до 5 неоподаткованих мінімумів; з чисельністю до 100 чол. - до 10 неоподаткованих мінімумів; з чисельністю до 300 чол. - до 15 неоподаткованих мінімумів; з чисельністю до 1000 чол. - до 20 неоподаткованих мінімумів;більше 1000 чол. - до 30 неоподаткованих мінімумів. Підприємства, які мають постійний грошовий виторг (роздрібної
торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування),
можуть витрачати готівку на поточні потреби або з виторгу, або з
одержаних в установі банку коштів, не перевищуючи при цьому
наведених вище норм. Автотранспортні підприємства і організації (спеціалізовані
підприємства та організації, основним видом статутної діяльності
яких є надання транспортних послуг), що здійснюють міжобласні
перевезення, одержують готівку для оплати вартості пального на
обсяг його закупівлі за межами області, на території якої
розташовані такі підприємства й організації. Готівка, що одержана з установ банків, має витрачатися на ті
цілі, на які вона отримана. 4. Підприємства можуть мати у своїй касі готівку в межах
лімітів залишку готівки в касі і використовувати її з виручки в
межах норм. Ліміти залишку готівки в касі встановлюються
щорічно і, у разі потреби, переглядаються: - для підприємств - установами банків за участю керівників
цих підприємств, організацій; - для колективних сільськогосподарських підприємств -
керівництвом цих підприємств за погодженням з відповідною
установою банку. Ліміти залишку готівки в касі та норми витрачання грошей з
виручки регулюються Тимчасовим положенням щодо встановлення ліміту
залишку готівки в касі, норм витрачання грошей з виручки, строків
і порядку здавання виручки підприємствами, організаціями,
установами і колективними сільськогосподарськими підприємствами,
затвердженими постановою Правління Національного банку України
N 21 від 2 лютого 1995 р. 5. Без обмеження норм може витрачатися готівка з виручки: а) підприємствами і організаціями роздрібної торгівлі,
громадського харчування, побутового обслуговування незалежно від
форм власності, на оплату праці працівників магазинів, їдалень,
буфетів і інших торговельних підприємств, підприємств громадського
харчування і побутового обслуговування населення - в межах коштів,
що направлені на споживання; б) сільськими і районними споживчими товариствами, які не
мають у своєму складі галузевих об'єднань, на виплату заробітної
плати працівникам апарату управління товариством, а також
працівникам підвідомчих підприємств і організацій, які не
перебувають на господарському розрахунку (хлібопекарень, складів,
баз, перукарень і інших), у межах коштів, що направлені на
споживання; в) підприємствами торгівлі на закупівлю скляної тари у
населення; г) колективними сільськогосподарськими підприємствами, які
мають грошовий виторг від реалізації сільськогосподарської
продукції власного виробництва і продуктів її переробки, включаючи
виготовлену на давальницьких умовах та одержану в порядку
зустрічного продажу, - на оплату праці, стипендій, допомоги за
соціальним страхуванням своїм працівникам. 6. Підприємства, які витрачають гроші з виручки без обмеження
норм, не мають права затримувати у своїх касах готівку для оплати
праці і на інші цілі до настання строків виплат. 7. Витрачання готівки з виручки одного підприємства (в тому
числі з виручки магазину, їдальні, перукарні) на потреби інших
підприємств, що входять до складу тієї ж організації, а також на
потреби цієї організації забороняється, крім випадків,
передбачених підпунктом "б" пункту 5. Забороняється також
витрачання грошей із виручки, що надходить в об'єднані каси, крім
випадків, передбачених підпунктом "б" пункту 5. 8. Усю готівку, понад встановлені ліміти залишків готівки в
касі, підприємства зобов'язані здавати для зарахування на рахунки
в порядку і в строки, погоджені з установою банку, в якій відкрито
його розрахунковий рахунок. 9. Підприємства, організації і установи, виконкоми селищних і
міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів
мають право зберігати понад встановлений ліміт в касах готівку, що
одержана в банку для виплати заробітної плати, допомог за
тимчасовою непрацездатністю, стипендій і премій, протягом трьох
робочих днів; колективні сільськогосподарські підприємства,
підприємства залізничного транспорту для виплати заробітної плати
працівникам віддалених дільниць, виконкоми сільських Рад народних
депутатів - протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання
грошей у банку. Після закінчення цих строків суми грошей, що не
використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше
наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам,
організаціям і установам за їх першою вимогою на ті самі цілі. 10. Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані із
службовими відрядженнями, проводиться у межах сум, належних
відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку, встановленого
Урядом України. Невитрачена готівка, видана під звіт, має бути повернена до
каси підприємства не пізніше 3 днів після закінчення строку, на
який вона була видана. Особи, що одержали готівку під звіт, зобов'язані подати до
бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про
витрачені суми. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту за
раніше виданими під звіт сумами. 11. Касові операції оформлюються документами, типові
міжвідомчі форми яких затверджені Міністерством статистики України
за згодою з Національним банком України і Міністерством фінансів
України, і мають застосовуватися без змін на всіх підприємствах,
незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.
II. Порядок приймання і видачіготівки і оформлення
касових документів
12. При прийманні грошових білетів до платежів касири
підприємств зобов'язані керуватися Загальними правилами визначення
ознак платіжності грошових білетів Національного банку України
(додаток N 1). Приймання готівки касами підприємств проводиться за
приходними касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або
особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами
головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира,
завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарату. 13. Видача готівки з кас підприємств проводиться за
видатковими касовими ордерами або за належно оформленими іншими
документами (платіжні відомості, заявки на видачу грошей, рахунки
і таке інше) з проставленням на цих документах штампу з
реквізитами видаткового касового ордера. Документи на видачу
грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером
підприємства або особами, ними уповноваженими. У разі, якщо на доданих до видаткових касових ордерів
документах, заявках, рахунках і таке інше є дозволяючий надпис
керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових
ордерах не обов'язковий. Заготівельні організації, в тому числі і організації
споживчої кооперації, можуть проводити видачу готівки здавальникам
сільськогосподарських продуктів і сировини за відомостями, в яких
вказуються їх прізвища, адреси, кількість зданої продукції і сума
виплаченої готівки, що завіряються підписом здавальника, з
наступним складанням після закінчення робочого дня загального
видаткового касового ордера на всі видані за день суми за
заготівельними квитанціями. У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні
установи, на загальну суму виданої заробітної плати складається
один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляється
на кожній платіжній (розрахунково-платіжній) відомості. 14. У разі видачі грошей за видатковим касовим ордером або
замінюючим його документом окремій особі, касир вимагає
пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача *), записує
найменування і номер документа, ким і коли він виданий і забирає
розписку одержувача. Якщо замінюючий, видатковий касовий ордер,
документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі
також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу,
і розписуються у відповідній графі платіжних документів. На підприємстві видача грошей може проводитися за
посвідченням, виданим цим підприємством, у разі наявності на ньому
фотокартки і особистого підпису власника. _________________________________________________________________*) Документом, що засвідчує особу, є паспорт громадянина
України, загальногромадянський закордонний паспорт або вид на
проживання особи без громадянства, військовий квиток Міністерства
оборони України, службове посвідчення військовослужбовців Збройних
Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України,
Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління
охорони вищих службових осіб України, посвідчення особи
працівників інкасації Національного банку України.
Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки
власноручно чорнилами або пастою кулькових ручок із зазначенням
одержаної суми: карбованців - літерами, копійок - цифрами. У разі
одержання грошей за відомістю сума літерами не вказується. 15. Видача грошей особам, яких немає у списочному складі
підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що
виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на
підставі укладених договорів. Видача грошей особам, що залучаються на сільськогосподарські
і вантажно-розвантажувальні роботи, а також для подолання
наслідків стихійного лиха, може проводитися за відомістю.
Відомості складаються окремо за кожною організацією, працівники
якої були направлені на вказані роботи, і завіряються, крім
підпису керівника і головного бухгалтера підприємства -
організатора робіт, підписом уповноваженого відповідної
організації. Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у
видатковому касовому ордері або замінюючому його документі. Якщо
видача грошей проводиться за дорученням, оформленим в
установленому порядку, в тексті ордера після прізвища, імені та по
батькові одержувача грошей бухгалтерією вказується прізвище, ім'я
та по батькові особи, якій доручено одержання грошей. Якщо видача
грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні
грошей, касир робить надпис: "За дорученням". Видача грошей за
дорученням проводиться відповідно до вимог, передбачених у п.14.
Доручення залишається у касира і прикріплюється до видаткового
касового ордера або відомості. 16. У разі видачі грошей особі, що не має змоги через хворобу
або з інших причин підписатися особисто, за його проханням за
нього може підписатися інша особа, але тільки не працівник
бухгалтерії або каси цього підприємства. На видатковому касовому
ордері вказується найменування, номер, дата і місце видачі
документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей і
особу, яка за нього розписалася. 17. Оплата праці, виплата допомог через тимчасову
непрацездатність, стипендій і премій здійснюється касиром за
платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, без складання
видаткового касового ордера на кожного отримувача. На титульному листі платіжної (розрахунково-платіжної)
відомості робиться дозволяючий надпис про видачу грошей за
підписами керівника і головного бухгалтера підприємства або осіб,
ними уповноважених, із зазначенням строків видачі грошей і суми
літерами. В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі
грошей на оплату праці (у разі відпустки, хвороби і таке інше), а
також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати,
пов'язані із службовими відрядженнями, кільком особам. Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам,
проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами. 18. Після закінчення встановлених пунктом 9 строків оплати
праці, виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій
і премій касир має: а) у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не
здійснено оплату праці, виплату допомоги через тимчасову
непрацездатність, стипендій або премій, поставити штамп або
зробити відмітку від руки: "Депоновано"; б) скласти реєстр депонованих сум; в) у кінці відомості зробити надпис про фактично виплачену
суму і про недоодержану суму оплати праці, допомог через тимчасову
непрацездатність, стипендій або премій, які підлягають
депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною
відомістю і скріпити надпис своїм підписом. Якщо гроші видавалися
не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться
надпис: "Гроші за відомістю видавав (підпис)". Видача грошей
касиром і роздавальником за однією відомістю забороняється; г) записати в касову книгу фактично виплачену суму і
проставити на відомості штамп: "Видатковий касовий ордер N___". Бухгалтерія робить перевірку відміток, зроблених касирами у
платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними
сум. Депоновані суми підлягають здачі до установи банку і на здані
суми складається один загальний видатковий касовий ордер. 19. Приходні касові ордери і квитанції до них, а також
видаткові касові ордери та замінюючі їх документи мають бути
заповнені бухгалтерією чітко і ясно чорнилами або пастою кулькових
ручок чи виписані на машині (друкарській, обчислювальній). Жодних
підчисток, помарок або виправлень, хоча б і обумовлених, у цих
документах не допускається. У приходних і видаткових касових ордерах вказується підстава
для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача приходних і видаткових касових ордерів або замінюючих
їх документів на руки особам, що вносять або одержують гроші,
забороняється. Приймання і видача грошей за касовими ордерами може
проводитися тільки в день їх складання. 20. При одержанні приходних і видаткових касових ордерів або
замінюючих їх документів касир зобов'язаний перевірити: а) наявність і справжність на документах підпису головного
бухгалтера, а на видатковому касовому ордері або замінюючому його
документі - дозволяючого підпису керівника підприємства або осіб,
ним уповноважених; б) правильність оформлення документів; в) наявність перелічених у документах додатків. У разі недодержання хоча б однієї з цих вимог касир повертає
документи у бухгалтерію для належного оформлення. Приходні і видаткові касові ордери або замінюючі їх документи
негайно після одержання або видачі за ними грошей підписуються
касиром, а прикладені до них документи погашаються штампом або
надписом "Оплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року). 21. Приходні і видаткові касові ордери або замінюючі їх
документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі
реєстрації приходних і видаткових касових ордерів. Видаткові
касові ордери, оформлені на платіжних (розрахунково-платіжних)
відомостях на виплату заробітної плати, реєструються після її
видачі. Реєстрація приходних і видаткових касових документів може
здійснюватися з використанням засобів обчислювальної техніки. При
цьому в машинограмі "Вкладний лист журналу реєстрації приходних і
видаткових касових ордерів", яка складається за відповідний день,
забезпечується також формування даних для обліку руху грошових
коштів за цільовим призначенням. Касові документи за останні дванадцять місяців зберігаються
під відповідальністю матеріально-відповідальної особи, на яку
покладено зберігання документів, в окремому сейфі, який
передається під охорону. Довідки за касовими документами видаються за вимогами, за
підписом головного бухгалтера або його заступника. Винесення з приміщення кас папок з касовими документами
дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим
дозволом керівника підприємства. До кінця робочого дня документи
мають бути обов'язково повернені. Касові документи можуть бути вилучені з підприємства за
постановою слідчих або судових органів і запитом арбітражу або
вищестоящої установи. На місце вилученого справжнього документа підшиваються
завірена матеріально-відповідальною особою копія вилученого
документа, все листування про вилучення документа, протокол
вилучення (виїмки), розписка особи, яка одержала справжній
документ, або поштова квитанція про надсилання документа тощо. У разі, якщо вилученню підлягають одночасно кілька касових
документів з різними датами одного календарного року, на місце
одного з вилучених документів вміщується його копія, вимога на
вилучення (протокол вилучення (виїмки) і таке інше), а замість
останніх - тільки копії з відмітками про місцезнаходження вимоги.
III. Порядок ведення касової книги і зберігання грошей
22. Всі надходження і видачі готівки підприємства враховують
у касовій книзі. 23. Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову
книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана
сургучною або мастичною печаткою *). Кількість аркушів у касовій
книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера цього
підприємства або вищестоящого органу. _________________________________________________________________*) При опечатуванні книги мастичною печаткою використовується
клей на основі рідкого скла ("Силікатний", "Канцелярський",
"Конторський", "Рідке скло"), папір типу цигаркового, штемпельна
фарба. Папір з відбитком печатки змазується з двох боків клеєм,
після опечатування книги наноситься ще один шар клею. Підчистки та необумовлені виправлення в касовій книзі
забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира,
а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його
замінює.
У централізованих бухгалтеріях, які обслуговують бюджетні
установи, облік касових операцій здійснюється касиром у
спеціальній книзі за формою, затвердженою Міністерством фінансів
України. Записи в касовій книзі проводяться у 2 примірниках через
копіювальний папір кульковою ручкою, хімічним олівцем або
чорнилами. Другі примірники аркушів мають бути відривними і
правлять звітом касира. Перші примірники аркушів залишаються в
касовій книзі. Перші і другі примірники аркушів нумеруються
однаковими номерами. 24. Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після
одержання або видачі грошей за кожним ордером або іншим замінюючим
його документом. Щоденно, в кінці робочого дня, касир підбиває
підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на
наступне число і передає до бухгалтерії, як звіт касира, другий
відривний аркуш (копію записів в касовій книзі за день) з
приходними і видатковими касовими документами під розписку в
касовій книзі. Якщо на підприємствах щоденно здійснюються операції на
загальну суму до десяти неоподаткованих мінімумів, касові звіти
можуть складатися один раз на 3-5 днів. 25. На підприємствах за згодою касира і за умови забезпечення
повного зберігання касових документів касова книга може вестись
автоматизованим способом, при якому її аркуші формуються у вигляді
машинограми "Вкладний аркуш касової книги". Одночасно з нею
формується машинограма "Звіт касира". Обидві названі машинограми
мають складатися до початку наступного робочого дня, мати
однаковий зміст і вміщувати усі реквізити, передбачені формою
касової книги. Нумерація аркушів касової книги в цих машинограмах
здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року. В машинограмі "Вкладний аркуш касової книги" останньою за
кожний місяць має автоматично друкуватися загальна кількість
аркушів касової книги за кожний місяць, а в останній за
календарний рік - загальна кількість аркушів касової книги за рік. Після одержання машинограми "Вкладний аркуш касової книги" і
"Звіт касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання
касової книги і звіту касира, підписати їх і передати звіт касира
разом з приходними і видатковими касовими документами до
бухгалтерії під розписку у вкладному аркуші касової книги. З метою забезпечення схоронності і зручності використання
машинограми "Вкладний аркуш касової книги" протягом року
зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення
календарного року (або в міру потреби) машинограми "Вкладний аркуш
касової книги" брошуруються в хронологічному порядку. Загальна
кількість аркушів за рік завіряється підписами керівника і
головного бухгалтера підприємства і книга опечатується. 26. Контроль за правильним веденням касової книги
покладається на головного бухгалтера підприємства. 27. Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою
одержувача у видатковому касовому ордері або в іншому замінюючому
його документі, у виправдання залишку готівки в касі не
приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира.
Готівка, не виправдана приходними касовими ордерами, вважається
надлишком каси і зараховується в доход підприємства. 28. Старший касир перед початком робочого дня видає іншим
касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під
розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей. Касири в кінці робочого дня зобов'язані відзвітуватися перед
старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за
приходними документами, і здати залишок готівки і касові документи
за проведеними операціями старшому касиру під розписку в книзі
обліку прийнятих і виданих касиром грошей. За аванси, одержані для оплати праці і виплати стипендій,
касир зобов'язаний відзвітуватися в строк, вказаний у платіжній
відомості для їх виплати. До закінчення цього строку касири
зобов'язані щоденно здавати в касу залишки готівки, не виданої за
платіжними відомостями. Ці гроші здаються в опечатаних касирами
сумках, пакетах і таке інше старшому касиру під розписку з
зазначенням оголошеної суми. 29. Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою
повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та
ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і
тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов'язані
обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси,
а також при доставці їх з установи банку і здачі в установу банку
і несуть у встановленому відповідним законодавством порядку
відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені
необхідні умови, що забезпечують схоронність грошових коштів при
їх зберіганні і транспортуванні. Рекомендації щодо забезпечення схоронності грошових коштів
при їх зберіганні і транспортуванні наведені в додатку N 2. Каси підприємств у разі потреби можуть бути застраховані
страховою організацією. Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час
здійснення операцій - замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до
приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи,
забороняється. Рекомендації щодо технічного укріплення приміщень
кас підприємств і обладнання їх засобами охоронно-пожежної
сигналізації наведені в додатку N 3. 30. Уся готівка і цінні папери на підприємствах зберігаються,
як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках -
у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення
роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою
касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів,
яким забороняється залишати їх в обумовлених місцях, передавати
стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати. Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах,
скриньках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше
одного разу на квартал проводиться їх перевірка комісією. При
виявленні втрати ключа керівник підприємства повідомляє про подію
в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо негайної заміни
замка металевої шафи. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать
даному підприємству, забороняється. 31. Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир
зобов'язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних грат і
печаток, переконатися в справності охоронної сигналізації. У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей
або грат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику
підприємства, який повідомляє про подію в органи внутрішніх справ
і вживає заходи щодо охорони каси до прибуття працівників міліції. У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, їх
замінюючі, а також касир підприємства після одержання дозволу
органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності грошових
коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка
має бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки
перевірки складається акт у 4 примірниках, який підписується всіма
особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта
передається в органи внутрішніх справ, другий - надсилається до
страхової компанії, третій - надсилається до вищестоящої
організації (у разі її наявності), а четвертий - залишається у
підприємства. 32. Касир відповідно до чинного законодавства про матеріальну
відповідальність робочих і службовців несе повну матеріальну
відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей і за
усяку шкоду, заподіяну підприємству як у результаті навмисних дій,
так і в результаті недбалого або несумлінного ставлення до своїх
обов'язків. 33. Після видання наказу (рішення, постанови) про призначення
касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку
ознайомити касира з Порядком ведення касових операцій, після чого
з касиром укладається договір про його повну індивідуальну
матеріальну відповідальність. 34. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої
йому роботи іншим особам. 35. На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби
тимчасової його заміни, виконання обов'язків касира покладається
на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства
(рішенням, постановою). З цим працівником укладається договір,
передбачений пунктом 33. У разі раптового залишення касиром роботи (хвороба та інше)
цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно
перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у
присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у
присутності комісії з осіб, призначених керівником підприємства.
Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт
за підписами вказаних осіб. 36. На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів
або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці,
виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій і
премій може проводитися за письмовим наказом керівника
підприємства (рішенням, постановою) іншими, крім касирів, особами,
з якими укладається договір, передбачений пунктом 33, і на яких
поширюються всі права і обов'язки, встановлені цим Порядком для
касирів. Видача і приймання грошових коштів такими особами
здійснюється в приміщеннях касових пунктів, обладнаних у
відповідності з п.4 додатку N 3. Бухгалтери і інші працівники, що користуються правом підпису
касових документів, не можуть виконувати обов'язки касирів. У такому самому порядку обов'язки щодо здійснення касових
операцій покладаються на інших працівників підприємств, де за
штатним розкладом не передбачена посада касира.
IV. Ревізія каси і контроль за дотриманням касовоїдисципліни
37. У строки, встановлені керівником підприємства, але не
рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться
раптова ревізія каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей
і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Для
проведення ревізії каси наказом керівника підприємства
призначається комісія, яка складає акт. При виявленні ревізією
нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі
або лишку і обставини їх виникнення. Зразок форми акта інвентаризації наявності грошових коштів
наведений у додатку N 4. В умовах автоматизованого ведення касової книги треба
проводити перевірку правильності роботи програмних засобів
оброблення касових документів. 38. Вищестоящі організації при проведенні документальних
ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку
проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової
дисципліни. При проведенні ревізій особлива увага має приділятися
питанню забезпеченості схоронності грошей і цінностей. В акціонерних, кооперативних (у тому числі у колективних
сільськогосподарських підприємствах), громадських і інших
підприємствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії
проводяться ревізійними комісіями. 39. Особи, винні в систематичному порушенні касової
дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому
чинним законодавством порядку. 40. Відповідальність за дотримання касової дисципліни
покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів,
керівників фінансових служб і касирів. 41. Цей Порядок ведення касових операцій у народному
господарстві України охоплює сферу касової діяльності всіх
підприємств, об'єднань, організацій, установ, незалежно від форми
власності, крім установ банків, які здійснюють касове
обслуговування клієнтів, і експлуатаційних підприємств
Міністерства зв'язку України. Порядок ведення касових операцій в установах банків, які
здійснюють касове обслуговування клієнтів, встановлені Інструкцією
Національного банку України з організації емісійно-касової роботи
в установах банків України N 1 від 7 липня 1994 р. Порядок ведення касових операцій на експлуатаційних
підприємствах Міністерства зв'язку України встановлюються
"Положенням про ведення касових операцій експлуатаційними
підприємствами Міністерства зв'язку України", затвердженим
Міністерством зв'язку України за погодженням з Міністерством
фінансів і Національним банком України. Ліміти залишку грошей у
касі для підприємств зв'язку встановлюються установами банків за
погодженням з керівниками цих підприємств з урахуванням розмірів
готівкового обороту і умов роботи підприємств зв'язку. Напередодні неробочих днів установ банку підприємства зв'язку
можуть перевищувати ліміти каси в розмірах, що потрібні для
забезпечення видаткових операцій у ті дні, коли установи банків
операцій не здійснюють. Підприємствам зв'язку дозволяється виплачувати заробітну
плату своїм працівникам з поточних касових надходжень. 42. Установи банків систематично, не менше ніж один раз на
два роки, а у разі виявлення порушень, згідно з рішенням керівника
установи банку, перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх
підприємствах, в організаціях, установах і сільськогосподарських
підприємствах, які вони обслуговують, незалежно від форм
власності, і мають право отримувати від них дані про їх касові
обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання
грошей. Перевірка Порядку ведення касових операцій у бюджетних
організаціях здійснюється відповідними фінансовими органами. Органи внутрішніх справ у межах своєї компетенції перевіряють
технічне укріплення кас і касових пунктів, забезпечення умов
схоронності грошей і цінностей. Їх вказівки щодо усунення причин і
умов, які сприяють здійсненню крадіжок, підлягають обов'язковому
виконанню.
Перший заступник
Голови Правління О.О.Веселовський
Додаток N 1до Порядку ведення касових
операцій в народному
господарстві України
Загальні правила визначення ознак платіжностігрошових білетів Національного банку України
1. Грошові білети Національного банку України (далі за
текстом - банкноти), щодо дійсності яких не виникає жодних
сумнівів, повинні прийматись без обмежень для оплати та обміну,
навіть якщо на них є такі пошкодження: 1.1. У будь-якому місці банкноти є плями, написи, надриви,
протерті та природно зношені, але від яких залишилось не менше,
ніж 3/4 їх початкового розміру та видимі номінал, літери серії та
один номер; 1.2. Порвані, надірвані і склеєні, якщо окремі частини
банкноти безперечно належать тій же банкноті і на них збереглись
серія та номер. Банкноти з переліченими дефектами вважаються зношеними і
повинні вилучатись банками з обігу.
2. Підприємства, установи, організації, товариства не повинні
приймати, але банки мають обмінювати такі банкноти, щодо дійсності
яких не виникає сумнівів: 2.1 Банкноти, від яких залишилось менше ніж 3/4 їх
початкового розміру, але більше за половину: - пошкоджені вогнем або водою, у яких відсутня захисна
стрічка, але на яких видимі номінал, серія та номер; - на яких залишився фіксований водяний знак. Банки обмінюють ці банкноти після підтвердження їх дійсності
керівником каси.
3. Банківські установи мають стежити, щоб гроші, які
знаходяться в обігу, були чистими та якісними і не випускати в
обіг порвані, склеєні, облиті фарбою, обгорілі, ті, що мають
жирові або чорнильні плями, написи, інші пошкодження та природно
зношені, а також ті, які перераховані в пункті 2, а повинні їх
відбирати і переводити у категорію зношених. 4. Банкноти, на яких є ознаки навмисних пошкоджень (із
отворами, порізані, списані, із змитим малюнком) і які не зберегли
номінал, серію та номер не приймаються до платежів і не
обмінюються банками. 5. Банкноти, які викликають сумнів у їх дійсності або які
мають явні ознаки підробки, пред'явнику не повертаються, а
підлягають вилученню з видачею пред'явнику довідки про прийняття
на експертизу. 6. Банкноти, які викликають сумнів у їх дійсності,
надсилаються на експертизу в Центральне сховище Національного
банку України, а фальшиві та підроблені - до установ МВС на
місцях.
Додаток N 2до Порядку ведення касових
операцій у народному
господарстві України
Рекомендаціїщодо забезпечення схоронності грошових коштів
при їх зберіганні і транспортуванні
1. Керівникам підприємств у разі прийняття на роботу і
призначення на посади, пов'язані з веденням касових операцій,
обслуговуванням засобів охоронно-пожежної сигналізації, охороною і
транспортуванням грошових коштів, або періодичному залученню
працівників підприємств до вказаних вище робіт, рекомендується
звертатися до органів внутрішніх справ і медичних закладів для
одержання даних щодо цих осіб, зважаючи на те, що до ведення
касових операцій, обслуговування засобів охоронно-пожежної
сигналізації, охорони і транспортування грошових коштів не
допускаються особи: - які раніше притягалися до кримінальної відповідальності за
навмисні злочини, судимість у яких не погашена або не знята у
встановленому порядку, мають вирок суду про позбавлення права
займатись вказаними видами діяльності; - яким пред'явлені звинувачення у здійсненні злочину; - які страждають хронічними психічними захворюваннями; - які систематично порушують громадський порядок; - які зловживають спиртними напоями або вживають наркотичні
речовини без призначення лікаря. 2. Керівник підприємства має надати касиру охорону при
транспортуванні грошових коштів і цінностей з установ банків або
здачі в них і у разі потреби - транспортний засіб. Охорона касирів при транспортуванні значних грошових сум та
цінностей, в інших необхідних випадках, здійснюється на договірних
засадах працівниками міліції та ВОХОР підрозділів Державної служби
охорони при органах внутрішніх справ. 3. При транспортуванні грошових коштів касиру, супроводжуючим
його особам і водію транспортного засобу забороняється: - розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і
цінностей, що перевозяться; - допускати в салон транспортного засобу осіб, які не
призначені керівником підприємства для їх доставки; - йти пішки, їхати попутним або громадським транспортом; - відвідувати магазини, ринки і інші такі місця; - виконувати якість доручення, не пов'язані з
транспортуванням коштів і будь-яким іншим способом відволікатися
від доставки грошей і цінностей за призначенням.
Додаток N 3до Порядку ведення касових
операцій у народному
господарстві України
Рекомендаціїщодо технічного укріплення і обладнання
засобами охоронно-пожежної сигналізації
приміщень кас підприємств
1. Для забезпечення надійного збереження готівкових коштів і
цінностей, каса має відповідати таким вимогам: 1.1. Бути ізольованою від інших службових і допоміжних
приміщень. 1.2. Розташовуватися між поверхами багатоповерхових будинків.
У двоповерхових будинках каси розміщуються на верхніх поверхах. В
одноповерхових будинках вікна кас обладнуються внутрішніми
віконницями, металевими або дерев'яними, оббитими з обох сторін
листовим металом. 1.3. Мати капітальні (щодо охорони) стіни, перекриття підлоги
і стелі, внутрішні стіни і перегородки. 1.4. Капітальними (щодо охорони) зовнішніми стінами,
перекриттями, перегородками необхідно вважати такі, що змуровані з
цегли або каміння, товщиною не менше 500 мм, бетонних стінових
блоків, товщиною не менше 200 мм, бетонного каміння, товщиною 90
мм у два шари, залізобетонних панелей, товщиною не менше 180 мм. 1.5. Капітальними (щодо охорони) внутрішніми стінами,
перегородками необхідно вважати такі, що змуровані аналогічно
капітальним зовнішнім стінам, або еквівалентні здвоєним
гіпсобетонним панелям, товщиною 80 мм, кожна з прокладеними між
ними сталевими гратами або цегляній стіні, товщиною 120 мм,
армованій металевою сіткою. 1.6. Замикатися на двоє дверей: а) зовнішні, що відкриваються назовні, дощаті, однопольні,
які мають зсередини металевий ланцюжок, оглядове вічко,
замикаються на два внутрішні врізні несамозащіпні замки; б) внутрішні, що відкриваються всередину (розсувні),
виготовлені у вигляді сталевих грат і замикаються на навісний
замок у бік внутрішнього розміщення каси, а також мають металевий
засов. 1.7. Обладнуватися спеціальним віконечком для проведення
операцій з працівниками госпоргану або клієнтами. Вікно
замикається зсередини на дерев'яні дверці, оббиті з двох боків
листовим металом. З внутрішнього боку дверці замикаються на
металеву накладку з надійним навісним замком. 1.8 Укріплюватися металевими гратами на віконних отворах між
рамами або з внутрішнього боку приміщення, у теплопроводах,
димоходах, вентиляційних каналах, тонкостінних перегородках і
інших місцях каси, доступних для проникнення в неї із зовнішнього
боку. 1.9. Мати сейф (металеву шафу) для зберігання грошей і
цінностей, в обов'язковому порядку, міцно прикріплений до
будівельних конструкцій підлоги і стіни сталевими йоржами. 1.10. Мати не менше двох справних вогнегасників.
2. У касових приміщеннях: 2.1. Розмір касового віконця для проведення операцій з
клієнтами не повинен перевищувати 200х300 мм, а ззовні воно
укріплюється металевими гратами типу "Сонце, що сходить". 2.2. Двірна коробка виконується з сталевого кута. В раніш
споруджених будівлях припускається збереження дерев'яних коробок,
підсилених сталевим кутом. В усіх випадках вони міцно
прикріплюються до стіни сталевими йоржами. 2.3. Зовнішні вхідні двері, ставні, дверці касового віконця і
перегородки виготовляються з дощок товщиною не менш як 40 мм, які
з двох боків оббиваються оцинкованою покрівельною сталлю товщиною
не менше 0,6 мм з загином країв листа на їх внутрішню частину,
виключаючи стиковку листів металу з лицьового боку. Металеві листи
закріплюються до дощок цвяхами довжиною не менш як 40 мм з кроком
по периметру і діагоналям до 50 мм. Зовнішні двері навішуються щільно, без щілин, на внутрішні
петлі й обладнуються металевими накладками по всій довжині
завширшки 40 - 60 мм і товщиною не менш як 6 мм, які закріплюються
болтами діаметром 12 - 15 мм, з гайками в середину приміщення
(кінці болтів з цього боку розклепуються). Накладки замикаються на навісні надійні замки (на зовнішній
стороні - амбарного типу) з наварними пластинами на дужці замка. В будівлях міністерств, відомств та інших організацій, де
охорону здійснюють озброєні працівники міліції і ВОХОР, зовнішні
двері кас металевими накладками можуть не обладнуватися за згодою
з місцевими органами внутрішніх справ. 2.4. Всі грати виготовляються з сталевого прутка діаметром не
менше 16 мм і з'єднуються за допомогою газоелектрозварювання в
кожному перехресті, утворюючи чарунки розміром не більше
150х150 мм. Кінці прутків грат замуровуються в стіну на глибину не
менше 80 мм и заливаються бетоном. 2.5. Йоржі виготовляються із сталі діаметром не менше 16 мм і
забиваються в будівельні конструкції на глибину не менше 150 мм. 2.6. Сталевий куток має розмір 30х40 мм і товщину не менш як
5 мм. Ним по периметру обладнуються касове віконце, дверні коробки
і всі інші отвори в стінах, підлозі і стелі, призначені для
проходження інженерної мережі. Останні повинні мати діаметр не
більше 200 мм.
3. Каси обладнуються охоронно-пожежною сигналізацією з
урахуванням таких вимог: 3.1. Перший рубіж (зону виявлення) необхідно створити шляхом
блокування будівельних конструкцій по периметру приміщень,
(віконних і дверних отворів, люків, вентиляційних каналів,
теплових введень, тонкостінних перегородок та інших елементів)
доступних для проникнення, в тому числі і ті з них, які обладнані
сталевими гратами. 3.2. Другий рубіж (зона виявлення) створюється шляхом захисту
внутрішніх обсягів та площин приміщень за допомогою
ультразвукових, оптико-електронних, радіохвильових та інших
сповісників охоронно-пожежної сигналізації, які виявляють
переміщення порушників в контрольованому просторі, а також
блокуванням сейфів і металевих шаф для зберігання грошей і
цінностей. 3.3. Охоронно-пожежна сигналізація виводиться на пульт
централізованого нагляду підрозділів Державної служби охорони при
органах внутрішніх справ безпосередньо по абонентських телефонних
лініях або з використанням апаратури їх ущільнення та по
радіоканалу. Кожний рубіж захисту підключається на окремий ключ
пульту централізованого нагляду, при наявності можливості шлейфи
блокування сейфів, металевих шаф, доцільно виділити в третій рубіж
(зону виявлення) охоронної сигналізації. Рішення про необхідність
підключення рубежів захисту на один або декілька ключів пульту
централізованого нагляду приймають особи, що відповідають за
охорону об'єкта. 3.4. У разі відсутності технічної можливості охоронно-пожежна
сигналізація виводиться на пульт відомчої охорони, автономні
приймально-контрольні прилади малої та середньої ємності з
обов'язковою установкою звукових, світлових сповісників та
забезпеченням реагування черговим персоналом або працівниками
охорони. Місця чергування всіх цих осіб мають бути забезпечені
засобами радіо - або телефонного зв'язку з міськрайорганом
внутрішніх справ. 3.5. Система енергоживлення охоронно-пожежної сигналізації
має забезпечувати її функціонування у разі відключення зовнішнього
джерела електроенергії. Охоронно-пожежна сигналізація і освітлення каси монтуються
окремо і одержують електроживлення з різних джерел. Усі види
проводки виконуються схованими. Як виняток допускається
прокладання шлейфів у металевих трубах зсередини приміщення по
залізобетонних або бетонних будівельних конструкціях. 3.6. Система охоронно-пожежної сигналізації має відповідати
вимогам діючих СНіП, Технічних умов, нормативних документів МВС
України з питань впровадження та експлуатації технічних засобів
охорони. Проектування та монтаж сигналізації здійснюється підрозділами
Державної служби охорони або організаціями, що мають відповідні
ліцензії. Проектна документація та робочі схеми установок сигналізації
повинні мати гриф "Для службового користування" і зберігатись
відповідно до вимог щодо документів вказаної категорії. 3.7. Головні (центральні) каси, а також інші приміщення, де
протягом робочого дня здійснюються операції зі значними сумами
грошових коштів, обладнуються тривожною сигналізацією для
транслювання, у разі розбійного нападу, сигналів тривоги в чергові
частини органів внутрішніх справ або пункти централізованої
охорони Державної служби охорони за відповідну плату. 3.8. У всіх видах кас виключається подача струму на
освітлення, розетки та інші виведення электроживлення з тим, щоб
не дати змоги злочинцям використовувати для злому металевих сховищ
електродрилі, кутошліфувальні машинки й інші засоби. Включення
электроживлення каси з початком робочого дня проводиться тільки з
пульту відомчої охорони, посту сторожевої охорони, кабінету
керівництва госпоргану та інших ізольованих від каси приміщень. 3.9. Каси, що приймаються на обслуговування підрозділами
Державної служби охорони при органах внутрішніх справ, можуть
додатково обладнуватися засобами захисту за вказівками керівництва
цих підрозділів. 3.10. Пожежні сповісники, як правило, мають включатися в
самостійні шлейфи з метою забезпечення їх цілодобового
функціонування. Працівники підприємств, організацій, які здійснюють касові
операції, а також особовий склад підрозділів охорони,
сторожі-надомники мають бути навчені правилам пожежної безпеки та
діям у разі виникнення пожежі.
4. Порядок обладнання касових пунктів: 4.1. На підприємствах, де видача заробітної плати та інші
платежі здійснюються іншими, крім касирів, особами, на місцях
ведення ними касових операцій з метою забезпечення схоронності
грошей і цінностей обладнуються касові пункти. 4.2. Касовим пунктом називається спеціальне службове
приміщення з міцно прикріпленою до будівельних конструкцій підлоги
і стіни металевою шафою або двосекційним ящиком. Двері в них
зсередини обладнуються міцними запорами, металевим ланцюжком і
оглядовим вічком, а вікна, люки, лази і такі інші місця
захищаються металевими гратами встановленої конструкції. 4.3. Видача грошей у касових пунктах проводиться тільки через
спеціальне віконце, обладнане відповідно до вимог, встановленими
для всіх кас. 4.4. Залишати грошові кошти і цінні папери в касових пунктах
у неробочий час категорично забороняється. До закінчення робочого
дня всі гроші і цінності під надійною охороною мають бути здані в
головну (центральну) касу госпоргану. 4.5. Аналогічні касові пункти обладнуються на підприємствах
торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування і
інших організаціях, денна виручка в яких інкасується або здається
в кредитні установи або установи зв'язку, а сума, що зостається,
не перевищує встановленого лімітного залишку. У разі перевищення
розміру вказаної суми при накопиченні виручки для видачі
заробітної плати та іншіх платежів в організації обладнується каса
відповідно до викладених вище вимог.
Додаток N 4до Порядку ведення касових
операцій у народному
господарстві України ____________________________
підприємство, організація
Цех ________________________
Акт N ____
Інвентаризації наявності грошових коштів"___"____________19____р.
що знаходяться_____________________
РозпискаДо початку проведення інвентаризації всі видаткові і приходні
документи на грошові кошти здані до бухгалтерії і всі грошові
кошти, що надійшли під мою відповідальність, оприходовані, а ті,
що вибули, списані за видатками.
Матеріально-відповідальна особа ___________________ __________ ________________________________посада підпис прізвище, ім'я, по батькові
На підставі наказу (розпорядження) від "___"__________19___р.
N_____ проведена інвентаризація грошових коштів станом на
"___"__________19___р.
При інвентаризації встановлено таке: 1) готівки ___________________________________ крб. ____ коп. 2) поштових марок_____________________________ крб. ____ коп. 3) ___________________________________________ крб. ____ коп. 4) ___________________________________________ крб. ____ коп. Підсумок фактичної наявності__________________ крб. ____ коп. _________________________________________________________літерами За обліковими даними ____________ крб. _____ коп.
Результати інвентаризації: лишок _________ нестача _________
Останні номери касових ордерів:
приходного N______ видаткового N______
Голова комісії ____________________ __________ _______________________________посада підпис прізвище, ім'я, по батькові
Члени комісії ____________________ __________ _______________________________посада підпис прізвище, ім'я, по батькові
Підтверджую, що грошові кошти, перелічені в акті, знаходяться
на моєму відповідальному зберіганні.
Матеріально-відповідальна особа"____"____________19___р.
Зворотна сторона акту
Пояснення причин лишків або нестач __________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________
Матеріально-відповідальна особа
Рішення керівника підприємства ___________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________ ______________
"____"____________19____р.
Акт застосовується для відображення результатів
інвентаризації фактичної наявності грошових коштів (готівки,
поштових марок та ін.), що знаходяться в касі підприємства
(організації). Комісія перевіряє грошову наявність шляхом повного
перерахування всіх грошей, що знаходяться в касі, цінні папери,
лімітовані чекові книжки і таке інше. Акт складається в двох
примірниках і підписується інвентаризаційною комісією і
матеріально-відповідальною особою. Один примірник акта передається
до бухгалтерії підприємства (організації), другий залишається у
матеріально-відповідальної особи. До початку інвентаризації від кожної
матеріально-відповідальної особи або групи осіб, які відповідають
за збереження грошових коштів, береться розписка. Розписка
включена в заголовочну частину форми. У разі зміни матеріально-відповідальних осіб акт складається
в трьох примірниках (матеріально-відповідальній особі, що здала
цінності, матеріально-відповідальній особі, що прийняла цінності,
і бухгалтерії).
