КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 27 серпня 1995 р. N 690
Київ
Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державногопідприємства, установи, організації
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99
N 1577 ( 1577-2001-п ) від 27.11.2001
N 812 ( 812-2003-п ) від 02.06.2003
N 892 ( 892-2003-п ) від 11.06.2003 )
З метою вдосконалення правової роботи в сфері суспільного
виробництва, створення правових і організаційних основ для
ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення
законності в роботі міністерства, іншого центрального органу
виконавчої влади, запобігання порушенням прав і законних інтересів
підприємства, установи, організації Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Загальне положення про юридичну службу
міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади,
державного підприємства, установи, організації, що додається.
Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо
застосування цього Положення.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:
з урахуванням покладених на них завдань, функціональних
особливостей та особливостей правової роботи у відповідній галузі
розробити та затвердити у тримісячний термін Положення про
юридичну службу міністерства, іншого центрального органу
виконавчої влади;
визначити фактичну потребу в спеціалістах з вищою юридичною
освітою та разом з Міністерством освіти, Міністерством фінансів
вирішити питання їх підготовки.
3. Міністерству освіти виходячи із сучасних умов
господарювання, в тому числі зовнішньоекономічних, управління
економікою і соціальною сферою переглянути навчальні програми і
плани з метою поглиблення знань студентів вищих юридичних
навчальних закладів з господарсько-правових та економічних
дисциплін.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради
Міністрів УРСР від 3 лютого 1989 р. N 43 "Про заходи щодо
підвищення ефективності використання правових засобів у
забезпеченні перебудови народного господарства Української РСР"
(ЗП УРСР, 1989 р., N 2, ст. 7).
Прем'єр-міністр України Є. МАРЧУК
Перший заступникМіністра Кабінету Міністрів України М. СЕЛІВОН
Інд.39
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів України
від 27 серпня 1995 р. N 690
ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про юридичну службу міністерства, іншого центральногооргану виконавчої влади, державного підприємства,
установи, організації
( У тексті Загального положення слова "арбітражного суду"замінено словами "господарського суду" згідно з
Постановою КМ N 1577 ( 1577-2001-п ) від 27.11.2001 )
1. У міністерстві, іншому центральному органі виконавчої
влади (далі - міністерство), на державному підприємстві, в
установі, організації (далі - підприємство) залежно від обсягу,
характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, в
формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління
(відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада
юрисконсульта відповідної категорії (далі - юридична служба).
( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 1577 ( 1577-2001-п ) від 27.11.2001 )
Надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на
підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою -
суб'єктом підприємницької діяльності, який має ліцензію на
здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро,
фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням. ( Абзац другий
пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919
( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
2. Основним завданням юридичної служби є організація правової
роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне
додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства,
інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також
їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них
завдань і функціональних обов'язків.
3. Юридична служба міністерства підпорядковується
безпосередньо державному секретарю міністерства, керівнику іншого
центрального органу виконавчої влади або за рішенням державного
секретаря міністерства (керівника іншого центрального органу
виконавчої влади) одному з його заступників. Юридична служба
підприємства підпорядковується безпосередньо керівнику
підприємства.
Порядок взаємодії юридичної служби з іншими структурними
підрозділами міністерства (підприємства) визначається відповідно
державним секретарем міністерства, керівником іншого центрального
органу виконавчої влади (підприємства). Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 1577 ( 1577-2001-п ) від
27.11.2001 )
4. У своїй діяльності юридична служба міністерства
(підприємства) керується Конституцією ( 888-09 ) і законами
України, постановами Верховної Ради України, актами Президента
України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими
нормативними актами. З питань організації та методики ведення
правової роботи юридична служба керується рекомендаціями Мінюсту.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1577
( 1577-2001-п ) від 27.11.2001 )
5. На посаду керівника, його заступника, головного
юрисконсульта юридичної служби міністерства (підприємства)
призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи за
спеціальністю не менш як три роки, а провідного і відповідної
категорії юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, -
особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх
курсах вищих юридичних навчальних закладів.
Кандидатура на посаду керівника юридичної служби
міністерства попередньо погоджується з Прем'єр-міністром України,
Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами України
відповідно до розподілу їх функціональних повноважень, Міністром
Кабінету Міністрів України у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою
КМ N 892 ( 892-2003-п ) від 11.06.2003 )
Керівник юридичної служби міністерства призначається на
посаду за погодженням з Міністром юстиції. ( Пункт 5 доповнено
абзацом згідно з Постановою КМ N 812 ( 812-2003-п ) від
02.06.2003 )
Особи, які навчаються у вищих юридичних навчальних закладах
або не мають досвіду роботи, після прийняття їх на роботу до
юридичної служби міністерства (підприємства), повинні пройти
стажування в управлінні юстиції в області, мм. Києві та
Севастополі.
6. Міністерство і підприємство повідомляють відповідно Мінюст
і управління юстиції в області, мм. Києві та Севастополі про
наявність в їх структурі юридичної служби, зміни її організаційної
форми та складу працівників, потребу в юридичних кадрах.
7. Міністерство (підприємство) зобов'язане створювати умови
для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників
юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним
зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання
службових обов'язків, законодавчими та іншими нормативними актами
і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з
правових питань.
8. Юридична служба міністерства:
1) організує і бере участь у забезпеченні реалізації
державної правової політики у відповідній галузі, захисті законних
інтересів міністерства;
2) забезпечує правильне застосування законодавства у
міністерстві та на підприємствах галузі, інформує керівника про
необхідність вжиття заходів до скасування актів, прийнятих з
порушенням законодавства;
разом з відповідними структурними підрозділами узагальнює
практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції
щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівництва
міністерства для вирішення питання стосовно необхідності
підготовки проекту акта законодавства та внесення його в
установленому порядку до державного органу, уповноваженого
приймати такі акти;
3) перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та
інших нормативних актів, що подаються на підпис керівництва, візує
їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних
підрозділів або осіб, що їх заміщують.
У разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативного
акта законодавству та якщо внесені до нього юридичною службою
зауваження не враховано, ця служба, не візуючи проект, подає
письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення
відповідного питання для прийняття остаточного рішення керівником
міністерства.
Видання наказу, іншого нормативного акта, а також подання
проекту акта законодавства відповідному державному органу для
вирішення питання щодо його прийняття чи узгодження без
попереднього розгляду юридичною службою не допускається;
4) вносить керівництву міністерства пропозиції щодо подання
нормативного акта до Мінюсту для державної реєстрації, якщо цей
акт зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян або має
міжвідомчий характер;
5) бере участь у підготовці проектів актів законодавства,
міжнародних договорів, господарських договорів (контрактів),
розглядає проекти нормативних актів, які надійшли для погодження,
з питань, що належать до компетенції міністерства, готує проекти
письмових висновків чи зауважень до них;
6) проводить разом з іншими структурними підрозділами роботу
для перегляду відомчих нормативних актів з метою приведення їх у
відповідність із законодавством, готує пропозиції щодо внесення до
них змін і доповнень чи визнання їх такими, що втратили чинність;
7) організує облік і зберігання текстів законодавчих та інших
нормативних актів або підтримує їх у контрольному стані;
з використанням сучасних технічних засобів проводить
інформаційно-довідкову роботу із законодавства, оперативно
доводить до підприємств галузі інформацію про зміни в нормативних
актах і нові акти, рекомендації органів юстиції, роз'яснення
Вищого господарського суду та Пленуму Верховного Суду; готує
керівництву міністерства довідкові матеріали із законодавства, дає
працівникам міністерства консультації з правових питань;
8) разом з відповідними структурними підрозділами сприяє
підприємствам галузі у правовому забезпеченні встановлення та
стабілізації господарських зв'язків; бере участь у застосуванні
заходів правового впливу у разі невиконання чи неналежного
виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових
прав; надає правову допомогу суб'єктам зовнішньоекономічної
діяльності галузі;
9) сприяє правильному застосуванню законодавства про працю,
запобіганню безгосподарності, непродуктивним витратам, бере участь
у проведенні аналізу причин їх виникнення і підготовці документів
про відшкодування збитків;
10) аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних і
контролюючих органів, результати претензійної і позовної роботи,
дані статистичної звітності, що характеризують стан законності в
діяльності міністерства; розробляє пропозиції щодо усунення
недоліків у правовому забезпеченні діяльності підприємств галузі,
вносить їх на розгляд керівництва міністерства;
11) бере участь у розгляді матеріалів за наслідками
перевірок, ревізій, інвентаризацій, дає правові висновки за
фактами виявлених правопорушень;
12) представляє в установленому законодавством порядку
інтереси міністерства в судах та інших органах під час розгляду
правових питань і спорів;
вносить пропозиції керівництву міністерства (якщо це не
віднесено до компетенції іншого підрозділу) про притягнення до
відповідальності працівників, з вини яких заподіяна шкода.
13) здійснює методичне керівництво правовою роботою на
підприємствах галузі, вносить на розгляд керівництва чи
колегіального органу міністерства пропозиції щодо її
вдосконалення, вживає заходів до впровадження кращих форм і
методів діяльності юридичної служби та до реалізації рекомендацій
органів юстиції; разом з відповідними структурними підрозділами
визначає перспективну потребу підприємств галузі в юридичних
кадрах для забезпечення їх постійним правовим обслуговуванням,
організує підвищення кваліфікації працівників юридичної служби
підприємств галузі та обмін досвідом їх роботи, співпрацює у цих
питаннях з Мінюстом;
14) бере участь в організації і проведенні семінарів, інших
занять з правових питань з працівниками міністерства, у підвищенні
правових знань керівників і спеціалістів підприємств галузі.
9. Юридична служба підприємства:
1) організує та забезпечує правильне виконання актів
законодавства, інших нормативних актів і документів, подає
керівництву пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої,
економічної та соціальної діяльності підприємства;
2) координує роботу і бере безпосередню участь у підготовці
наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини
структурних підрозділів, їх майнову відповідальність;
3) перевіряє відповідність законодавству проектів наказів,
інших актів, що подаються на підпис керівника підприємства, та
візує їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими
підрозділами.
Прийняття актів правового характеру без попередньої перевірки
юридичною службою не допускається;
4) разом з іншими структурними підрозділами складає висновки
за проектами наказів та іншими актами, готує і вносить у
встановленому порядку пропозиції про зміну чи скасування відомчих
нормативних актів та актів підприємства, що фактично втратили
чинність, не відповідають умовам господарювання або видані з
порушенням вимог законодавства;
5) здійснює контроль за відповідністю законодавству актів,
прийнятих керівниками структурних підрозділів, доповідає керівнику
підприємства для вжиття заходів до їх зміни чи скасування;
6) забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих й інших
нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих
підприємством, підтримує їх у контрольному стані;
7) бере участь у підготовці, укладенні та контролі за
виконанням господарських договорів (контрактів) з іншими
підприємствами, установами та організаціями, дає правову оцінку їх
проектам;
8) надає правову допомогу в процесі створення, освоєння та
впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а
також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції
(робіт, послуг), зменшення втрат від випуску недоброякісної
продукції;
9) організує претензійну і веде позовну роботу; представляє у
встановленому законодавством порядку інтереси підприємства в
судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів;
дає правову оцінку претензіям, що пред'явлені підприємству чи
підприємством у зв'язку з порушенням його майнових прав і законних
інтересів;
контролює додержання структурними підрозділами встановленого
на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій;
10) аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових
справ, практику укладання та виконання договорів (контрактів);
вносить керівнику підприємства пропозиції щодо удосконалення
правового забезпечення господарської діяльності;
11) дає висновки стосовно правомірності списання матеріальних
цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та
правову оцінку фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, випуску
недоброякісної продукції, псування майна; розглядає матеріали про
відшкодування за рахунок винних осіб матеріальної шкоди, що
готуються відповідними підрозділами на основі економіко-правового
аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності,
інших документів фінансово-господарської діяльності підприємства
та матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і
контролюючими органами;
12) сприяє додержанню законності у реалізації прав трудового
колективу під час вирішення ним питань виробничого характеру і
соціального розвитку; бере участь у підготовці та укладанні
колективного договору, консультує виборні органи трудового
колективу з питань законодавства, що стосуються їх повноважень;
13) разом з відповідними підрозділами підприємства бере
участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни,
забезпечення охорони праці на виробництві; надає правову допомогу
працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;
14) забезпечує правильне застосування норм трудового,
житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права й
законні інтереси працівників, вносить пропозиції керівнику
підприємства про поновлення порушених прав; в разі невиконання
вимог законодавства при звільненні працівника з роботи,
переведенні на іншу роботу, притягненні до дисциплінарної чи
матеріальної відповідальності дає письмовий висновок з
пропозиціями щодо усунення порушень;
15) бере участь у забезпеченні додержання законодавства про
охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів,
спрямованих на запобігання його порушенням;
16) сприяє своєчасному вжиттю заходів за протестами та
поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями,
постановами, ухвалами господарського суду, відповідними
документами інших правоохоронних і контролюючих органів.
17) організує і проводить роботу, пов'язану із підвищенням
рівня правових знань працівників підприємства, інформує про
законодавство, роз'яснює існуючу практику його застосування; дає
консультації з правових питань.
10. Юридична служба міністерства, підприємства має право:
1) перевіряти додержання законності в міністерствах, на
підприємствах та в їх структурних підрозділах;
2) одержувати у встановленому порядку від посадових осіб
міністерства, підприємства, їх структурних підрозділів документи,
довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання
покладених на неї завдань;
3) інформувати керівника міністерства, підприємства у разі
покладення на неї виконання роботи, що не належить до функцій
юридичної служби чи виходить за її межі, а також у випадках, коли
відповідні підрозділи або посадові особи не надають документи,
інші матеріали, необхідні для вирішення порушених питань;
4) залучати за згодою керівника структурного підрозділу
міністерства, підприємства відповідних спеціалістів для підготовки
проектів нормативних актів та інших документів, а також для
розробки і здійснення заходів, які проводяться юридичною службою
відповідно до покладених на неї обов'язків;
5) брати участь у засіданнях колегії, інших дорадчих і
колегіальних органів, нарадах, які проводяться в міністерстві, на
підприємстві, у разі розгляду на них питань щодо практики
застосування законодавства;
у разі переслідування працівника юридичної служби у зв'язку з
виконанням обов'язків, передбачених цим Положенням, інформувати
відповідно Мінюст і управління юстиції в областях, мм. Києві та
Севастополі.
11. Пропозиції юридичної служби щодо приведення у
відповідність з законодавством проектів рішень, наказів, інших
правових актів міністерства, підприємства, що суперечать закону, є
обов'язковими для розгляду керівником міністерства, підприємства
та їх структурних підрозділів.
12. Працівник юридичної служби, який не вжив передбачених цим
Положенням заходів до усунення порушень законодавства, що призвели
до негативних економічних наслідків, ущемлення прав і законних
інтересів працівників, несе відповідальність в установленому
законодавством порядку.
