НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИДепартамент валютного регулювання
П Р А В И Л А
N 68 від 25.03.96м.Київ
vd960325 vn68Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 25.03.96 р. N 68
реєстр.N 353 від 25.03.96 р.
Правилаздійснення конверсійних операцій з готівковою
іноземною валютою уповноваженими банками
1. Загальні положення
1.1. Конверсійні операції з готівковою іноземною
валютою - операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної
держави на готівкову валюту іншої іноземної держави. 1.2. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою
здійснюються лише уповноваженими банками та їх обмінними пунктами. 1.3. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою
здійснюються винятково з валютами, що відносяться до групи
"Вільно конвертована валюта" Класифікатора іноземних валют
( v_380500-93 ). 1.4. У разі здійснення конверсійних операцій з готівковою
іноземною валютою використовується крос-курс, визначений через
офіційно встановлений Національним банком України курс карбованця
до відповідних валют на день проведення операції. 1.5. Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке
визначено через їх курс до третьої валюти.
2. Розрахунок крос-курсу
2.1. На певну дату офіційний курс карбованця становить: -
український карбованець/долар США - X крб. за долар США; -
український карбованець/марка ФРН - Y крб. за марку ФРН; тоді
крос-курс долара США до марки ФРН становить X/Y марки ФРН за долар
США. Якщо клієнт бажає у цей день обміняти N доларів США на марки
ФРН, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (X : Y)
марок ФРН. 2.2. За схемою, що викладена в п.2.1., визначається крос-курс
і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій з
готівковою іноземною валютою.
3. Порядок здійснення конверсійних операційз готівковою іноземною валютою
3.1. У разі здійснення обмінним пунктом конверсійних операцій
з готівковою іноземною валютою касир уповноваженого банку оформляє
реєстр конверсії іноземної валюти за формою відповідно до додатка
N 5 до "Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в
пунктах обміну", затверджених постановою Правління Національного
банку України від 15 вересня 1995 року за N 226 ( v0226500-95 ). 3.2. За операціями, зазначеними в п.3.1., касир обмінного
пункту оформляє і надає фізичній особі-резиденту або нерезиденту
перший примірник бланка суворої звітності за формою N 377А, другий
примірник залишається у документах дня. 3.3. Якщо за конверсійною операцією для видачі клієнту на
руки залишається сума іноземної валюти менша ніж номінальна
вартість мінімальної купюри, що знаходиться в обігу, то
уповноважений банк купує цей залишок за національну валюту України
за встановленим банком курсом купівлі. Вищевказана операція оформляється у тих же примірниках
бланків суворої звітності, що зазначені у п.3.2., та у реєстрі
купівлі іноземної валюти за формою відповідно до додатка N 2 до
"Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах
обміну". 3.4. Комісійну винагороду за здійснення конверсійних операцій
з готівковою іноземною валютою уповноважені банки можуть
одержувати як у національній, так і у іноземній валюті. Комісія в іноземній валюті має справлятися у валюті, наданій
клієнтом для конверсії, і відмічається в квитанції окремою сумою
(літерами). 3.5. Сума комісійної винагороди у національній валюті за
конверсійними операціями справляється уповноваженими банками
тільки за курсом Національного банку України щодо валюти поданої
для конверсії. 3.6. Сума комісії за операціями, зазначеними в п.3.1., не
повинна перевищувати 2 (двох) відсотків від суми іноземної валюти,
що надається клієнтом для конверсії.
-
скопійовано
-
