open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
Чинний
                             
                             
br> Угода

між Урядом України і Урядом Соціалістичної

Республіки В'єтнам про взаємне працевлаштування

громадян та їх соціальний захист
( Угоду ратифіковано Законом

N 79/98-ВР від 04.02.98 )

Дата підписання: 08.04.1996 Дата ратифікації Україною: 04.02.1998 Дата набрання чинності для України: 06.03.1998
Уряд України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам
(далі - Сторони), керуючись взаємним прагненням до зміцнення та розвитку
економічних зв'язків між обома країнами, бажаючи з урахуванням потреб ринку праці забезпечити
необхідні умови для трудової діяльності громадян Соціалістичної
Республіки В'єтнам і України на території обох Сторін, а також
захист їх прав і гарантій, домовились про таке:
Стаття 1
1. Дія цієї Угоди поширюється на осіб (далі - Працівники),
які є громадянами держави однієї Сторони (далі - Сторона
направлення) і здійснюють свою трудову діяльність на території
держави іншої Сторони (далі - Сторона працевлаштування) згідно з
її законодавством. 2. Дія цієї Угоди не поширюється на громадян обох Сторін, які
працюють на їх територіях у межах контрактів комплексних
технологічних поставок і постачання обладнання. 3. В'єтнамські громадяни, які працюють у межах Угоди між
Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про
направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне
навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 2
квітня 1981 р., можуть продовжити роботу на умовах даної Угоди
після здійснення необхідних для цього формальностей.
Стаття 2
1. Органами, які уповноважені представляти Сторони в
реалізації цієї Угоди (далі - Уповноважені Органи), є: від Уряду України - Міністерство праці України; від Уряду Соціалістичної Республіки В'єтнам - Міністерство
праці, справ інвалідів війни та соціального забезпечення СРВ. 2. Уповноважені Органи щорічно почергово в Україні та в
Соціалістичній Республіці В'єтнам шляхом прямих переговорів
проводять зустрічі для розгляду ходу виконання цієї Угоди,
узгодження та підписання відповідних протоколів та інших робочих
документів. 3. Уповноважені Органи можуть визначати організації, які
будуть здійснювати практичні заходи щодо виконання цієї Угоди, про
що негайно інформують один одного. Вони також можуть залучати
компетентні органи обох Сторін для вирішення питань, що випливають
з даної Угоди. У разі необхідності Уповноважені Органи утворюють змішану
робочу групу для вирішення питань, пов'язаних з тлумаченням і
застосуванням цієї Угоди. Регламент роботи робочої групи та
Положення про неї затверджують Уповноважені Органи спільно. 4. Уповноважені Органи обмінюються на безвідплатних засадах
інформацією про чинне національне законодавство з цього питання та
іншими необхідними даними, перелік яких визначається за взаємною
домовленістю Сторін.
Стаття 3
Працівникам, які працюють на територіях обох Сторін в межах
цієї Угоди, гарантуються передбачені законами Соціалістичної
Республіки В'єтнам та України права і свободи. Вони зобов'язані
додержуватись законодавства Сторони працевлаштування.
Стаття 4
1. Приймання Працівників на роботу здійснюється відповідно до
чинного законодавства Сторони працевлаштування на основі
контрактів (далі - Контракти), які укладаються підприємствами,
установами, організаціями Сторони працевлаштування: а) з підприємствами, установами, організаціями Сторони
направлення з метою виконання визначеного обсягу робіт або послуг
на території Сторони працевлаштування (договори підряду); б) безпосередньо з Працівниками. 2. Контракти укладаються на основі дозволу на роботу,
виданого відповідним органом Сторони працевлаштування, виходячи із
заявок підприємств, установ, організацій цієї Сторони та стану
справ на її національному ринку праці. Дозвіл на роботу видається
для виконання роботи у певного роботодавця строком, як правило, до
одного року. У Контрактах визначається чисельність працівників, їх
професійний склад, кваліфікаційні вимоги. 3. На роботу на підприємства, установи, організації Сторони
працевлаштування приймаються Працівники віком від 18 до 40 років
(виняток можуть становити висококваліфіковані спеціалісти), з
необхідною професійною підготовкою і станом здоров'я, що
відповідають вимогам, які пред'являються на її території. 4. Безперервний час роботи Працівника і перебування його з
цього приводу на території Сторони працевлаштування не повинно
перевищувати 4 років. 5. Дозвіл на роботу видаватиметься за умови, що Працівник не
буде займатися ніякою іншою роботою, що оплачується, крім тої, на
яку йому видали дозвіл. Якщо буде встановлено, що Працівник займається іншою роботою,
що оплачується, або самостійно змінив роботодавця, то дозвіл на
роботу анулюється. 6. Працівник може запросити на період роботи на території
Сторони працевлаштування членів своєї сім'ї за умови, що він може
створити нормальні умови для їх проживання. До складу членів сім'ї
включаються дружина (чоловік), діти до 18 років.
Стаття 5
1. Принципи і порядок відбору Працівників, а також питання,
пов'язані з необхідністю професійної підготовки та вивчення мови
Сторони працевлаштування, визначаються в Контрактах. 2. Працівники повинні проходити медичне обстеження, яке
проводиться спеціалістами медичних установ Сторони направлення до
їх від'їзду. Після прибуття на територію Сторони працевлаштування
кожний Працівник повинен мати медичну довідку про стан здоров'я
відповідно до вимог, які пред'являються на її території. Якщо у Працівника протягом чотирьох місяців після прибуття на
територію Сторони працевлаштування буде виявлено захворювання, яке
не дозволяє здійснювати трудову діяльність або становить загрозу
для здоров'я оточуючих, він підлягає поверненню на батьківщину за
рахунок підприємства, установи, організації Сторони направлення
або за свій власний рахунок (при індивідуальному Контракті). 3. Якщо Працівник захворів на території Сторони
працевлаштування і внаслідок цього захворювання не може
здійснювати трудову діяльність, він підлягає поверненню на
батьківщину за рахунок підприємства, установи, організації, на (в)
якому він працював. 4. Медичне обслуговування Працівника на період дії Контракту
здійснюється за рахунок підприємства, установи, організації
Сторони працевлаштування, на якому він працював.
Стаття 6
1. Якщо трудові відносини розриваються до закінчення строку,
передбаченого Контрактом, з причин, за які згідно з національним
законодавством Сторони працевлаштування відповідальність
покладається на Працівника, він втрачає право на подальше
перебування на її території і витрати на його повернення на
батьківщину відшкодовують підприємства, установи, організації
Сторони направлення або сам Працівник (у разі індивідуального
Контракту). 2. Якщо трудові відносини розриваються до закінчення строку,
передбаченого Контрактом, з причин, за які відповідно до чинного
законодавства Сторони працевлаштування Працівник не несе
відповідальності (зокрема у разі стихійного лиха, війни,
банкрутства або зменшення обсягів виробництва підприємства,
установи, організації), підприємство, установа, організація
Сторони працевлаштування за бажанням Працівника вживає необхідних
заходів щодо забезпечення його іншою рівноцінною роботою або
поверненням на батьківщину на умовах, передбачених Контрактом у
разі закінчення строку. Крім цього, на Працівника поширюються всі
компенсації і допомоги, передбачені законодавством Сторони
працевлаштування. 3. У разі дострокового розірвання трудових відносин з
обоюдної згоди підприємства, установи, організації та Працівника
останньому гарантуються такі самі умови повернення на батьківщину,
як і після закінчення строку, передбаченого Контрактом. 4. У випадку ухилення Працівника від від'їзду на батьківщину
після закінчення трудових відносин він підлягає відправленню на
батьківщину за рахунок підприємства, установи, організації Сторони
направлення або за власний рахунок (у разі індивідуального
Контракту). 5. Якщо після прибуття на територію Сторони працевлаштування
Працівник не приступив до роботи в передбачений Контрактом строк з
причин, які згідно з чинним законодавством Сторони
працевлаштування вважаються неповажними, він підлягає відправленню
на батьківщину за рахунок підприємства, установи, організації
Сторони направлення або за власний рахунок Працівника (у разі
індивідуального Контракту).
Стаття 7
1. Дата початку і закінчення трудових відносин між
Працівником і роботодавцем повинна бути зазначена в Контракті. 2. Якщо направлення Працівників на роботу здійснюється
групами, підприємства, установи, організації Сторони направлення у
разі необхідності можуть призначати керівника кожної з них.
Положення про обов'язки, відповідальність, умови оплати та
проживання керівників обумовлюються в Контрактах. 3. Після припинення трудових відносин роботодавець видає
Працівникові довідку про трудову діяльність.
Стаття 8
1. Умови праці та побуту, забезпечення житлом на період
роботи, плата за нього, режим роботи (робочий час та час
відпочинку), питання оплати та охорони праці, медичного
обслуговування, проведення відпустки на батьківщині або на
території Сторони працевлаштування, плата за відвідування об'єктів
культурного призначення, використання транспортних засобів, у тому
числі залізничного, річного, морського та інших видів транспорту
(крім повітряного на міжнародних сполученнях), умови роботи в дні
національних свят, порядок розв'язання трудових спорів та інші
питання, пов'язані з трудовою діяльністю Працівника на території
Сторони працевлаштування, а також обов'язки та відповідальність за
невиконання встановлених норм визначаються Контрактами згідно з
чинним законодавством цієї Сторони з урахуванням положень,
передбачених даною Угодою, і повинні бути на тому ж рівні, що і
для громадян Сторони працевлаштування. Оплата праці здійснюється згідно з Контрактом. Інші умови, не
передбачені цією статтею Угоди, можуть визначатися Контрактом. Перелік національних свят, які вважаються неробочими днями, є
обов'язковим додатком до Контракту. 2. Підприємства, установи, організації Сторони
працевлаштування забезпечують Працівників за встановленими нормами
безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами
індивідуального захисту.
Стаття 9
1. Заробітна плата та інші виплати Працівникам здійснюються в
грошових одиницях, які мають ходження на території Сторони
працевлаштування. Працівники можуть переводити частину свого доходу на
батьківщину за умови, що частина коштів, яка залишається на
території Сторони працевлаштування для використання на особисті
потреби, не буде нижче рівня рівня малозабезпеченості,
встановленого чинним законодавством Сторони працевлаштування. 2. Вивезення товарів, придбаних Працівником, здійснюється в
розмірах та в порядку, передбачених митним законодавством Сторони
працевлаштування.
Стаття 10
1. На Працівника, який працює відповідно до підпункту б)
пункту 1 статті 4, поширюється порядок стягнення прибуткового
податку згідно з чинним законодавством Сторони працевлаштування. 2. Сторони вживатимуть заходів щодо запобігання подвійного
оподаткування.
Стаття 11
1. Соціальне забезпечення Працівників, які працюють
відповідно до підпункту а) пункту 1 статті 4, здійснюється згідно
з чинним законодавством Сторони направлення. 2. Соціальне забезпечення (крім пенсійного), у тому числі
соціальне страхування Працівників, що працюють відповідно до
підпункту б) пункту 1 статті 4, здійснюється згідно з чинним
законодавством Сторони працевлаштування, якщо інше не передбачене
спеціальною двосторонньою угодою. 3. Питання пенсійного забезпечення регулюються спеціальною
двосторонньою угодою.
Стаття 12
1. Сторони додержуватимуться такого порядку щодо
відшкодування Працівнику, який працює відповідно до підпункту б)
пункту 1 статті 4, або членам його сім'ї шкоди внаслідок каліцтва
або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням
ним трудових обов'язків: а) у разі інвалідності або втрати годувальника внаслідок
трудового каліцтва відшкодування шкоди Працівнику або членам його
сім'ї здійснюється відповідно до чинного законодавства Сторони
працевлаштування або за рахунок її підприємства, установи,
організації; б) у разі встановлення інвалідності або втрати годувальника
внаслідок професійного захворювання відшкодування шкоди
здійснюється за рахунок підприємства, установи, організації
Сторони, законодавство якої застосовувалось до Працівника під час
його трудової діяльності, яка могла спричинити професійне
захворювання, навіть якщо вказане захворювання вперше було
виявлено на території іншої Сторони. Якщо Працівник, який одержав професійне захворювання,
працював в обох країнах в умовах та галузях діяльності, що могли
призвести до професійного захворювання, то відшкодування шкоди
здійснюють обидві Сторони пропорційно періоду роботи в небезпечних
та шкідливих для здоров'я умовах на території кожної Сторони; в) відшкодування шкоди у разі встановлення інвалідності
внаслідок професійного захворювання, призначеної однією із Сторін,
при загостренні захворювання переглядається відповідно до
законодавства цієї Сторони. Однак це положення не застосовується,
якщо загострювання захворювання пов'язане із трудовою діяльністю
на території іншої Сторони, що могла викликати професійне
захворювання і в період якої до Працівника застосовувалось чинне
законодавство іншої Сторони. 2. У випадку тимчасової втрати працездатності внаслідок
травмування Працівники, які працюють відповідно до підпункту б)
пункту 1 статті 4, користуються допомогами, передбаченими чинним
законодавством Сторони працевлаштування.
Стаття 13
У разі смерті Працівника, який працював відповідно до
підпункту б) пункту 1 статті 4, в період його роботи у роботодавця
Сторони працевлаштування остання організує і несе витрати на його
кремацію, перевезення урни або тіла, особистого майна померлого на
батьківщину та інформує про це Посольство Сторони направлення з
поданням матеріалів щодо факту смерті. Крім того, роботодавець
Сторони працевлаштування забезпечує придбання авіаквитків в обидва
кінця для особи, яка супроводжує, і здійснює одноразову виплату
сім'ї померлого. Розмір виплати повинен бути не нижче рівня,
встановленого чинним законодавством Сторони працевлаштування.
Стаття 14
1. Порядок розрахунків за проведення відбору та використання
праці Працівників, виконання формальностей, пов'язаних з їх
в'їздом та виїздом з території Сторони працевлаштування,
проживанням і роботою обумовлюється в Контрактах. 2. Переказ коштів, вказаних в пункті 1 даної статті, пункті 1
статті 9, пункті 1 статті 12 і у статті 13 даної Угоди
здійснюється через уповноважений банк Сторони працевлаштування у
вільно конвертованій валюті.
Стаття 15
В'їзд та виїзд, а також перебування Працівника на території
Сторони працевлаштування регулюються чинним законодавством цієї
Сторони та спеціальними двосторонніми Угодами за даного питання.
Стаття 16
1. Дана Угода укладається строком на 5 років і буде
автоматично продовжуватися на кожний наступний рік, якщо жодна із
Сторін не заявить іншій Стороні шляхом письмового повідомлення не
менш, як за 6 місяців до закінчення строку дії про свій намір
припинити її. 2. У разі припинення дії Угоди Контракти залишатимуться
чинними на передбачений ними строк. 3. Положення цієї Угоди можуть змінюватися та доповнюватися
за домовленістю Сторін, що фіксується у відповідних актах. Зміни й доповнення до цієї Угоди набувають чинності з дня їх
підписання. 4. Дана Угода підлягає затвердженню згідно з чинним
законодавством кожної із Сторін і набуває чинності з моменту
обміну нотами, які повідомляють про їх затвердження.
Здійснено 8 квітня 1996 р. у м.Ханой у трьох автентичних
примірниках, кожний українською, в'єтнамською та російською
мовами, причому три тексти мають однакову силу. У разі
розбіжностей у редакції, редакція текста російською мовою буде
застосована для тлумачення та з'ясування положень даної Угоди.
За Уряд За Уряд Соціалістичної
України Республіки В'єтнам
(підпис) (підпис)

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: