Угодаміж Урядом України та Урядом Соціалістичної Республіки
В'єтнам про науково-технологічне співробітництво
Дата підписання: 08.04.1996 Дата набрання чинності для України: 08.04.1996
Уряд України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, що в
подальшому іменуються як "Сторони", визнаючи провідну роль науки та технології у вирішенні
пріоритетних економічних завдань, надаючи важливе значення подальшому розвитку і вдосконаленню
взаємовигідного науково-технологічного співробітництва між
Україною і Соціалістичною Республікою В'єтнам, в цілях прискореного досягнення результатів, що відповідають
світовому рівню розвитку науки і техніки, а також забезпечення
оперативного вирішення питань в галузі науково-технологічного
співробітництва, погодились про наступне:
Стаття 1
Сторони у відповідності з законами та правилами своїх країн
сприятимуть взаємовигідному співробітництву між обома країнами в
сфері науки і технології.
Стаття 2
В цілях здійснення науково-технологічного співробітництва
Сторони будуть сприяти укладенню угод, договорів і контрактів між
українськими та в'єтнамськими науковими центрами,
науково-дослідними інститутами та організаціями, вищими
навчальними закладами, науково-виробничими об'єднаннями та
підприємствами. В угодах, договорах і контрактах будуть визначатися строки й
умови реалізації окремих програм і проектів співробітництва, шляхи
їх здійснення, фінансові умови та інші необхідні питання. Такі угоди, договори і контракти будуть укладатися у
відповідності з законами й правилами обох країн.
Стаття 3
Науково-технологічне співробітництво між українськими і
в'єтнамськими організаціями може здійснюватися в таких формах: - спільне проведення наукових і технологічних досліджень і
розробок; - організація спільних науково-дослідних, науково-виробничих
і технологічних центрів, лабораторій та ін.; - обмін спеціалістами в галузі науки і технології; - обмін науково-технологічною інформацією, обладнанням,
документацією, матеріалами та зразками; - передача технологічних знань і досвіду; - організація семінарів, симпозіумів і конференцій,
науково-технічних виставок з питань, що мають взаємний інтерес; - інші форми науково-технологічного співробітництва, які не
суперечать законодавствам обох країн.
Стаття 4
Сторони будуть у відповідності з чинним в обох країнах
законодавством сприяти установленню прямих науково-технологічних
зв'язків між українськими і в'єтнамськими організаціями.
Стаття 5
З метою реалізації домовленостей, що випливають з цієї Угоди,
Сторони створюють Українсько-В'єтнамську комісію з питань
науково-технологічного співробітництва (надалі іменується
"Комісія"), яку очолюють голови її національних частин. Склад Української і В'єтнамської частин Комісії формується
кожною із Сторін самостійно у відповідності з прийнятими в кожній
із країн процедурами. Для забезпечення постійного та безпосереднього зв'язку з
приводу питань цієї Угоди Сторони можуть направляти відповідно в
Україну і В'єтнам своїх відповідальних представників із складу
членів Комісії. Сесії Комісії будуть відбуватися регулярно. Місце та строки
їх проведення будуть визначені в кожному окремому випадку.
Стаття 6
Комісія буде на певний термін розробляти Програму
науково-технологічного співробітництва (в подальшому іменується
"Програма"), що включає найбільш важливі питання співробітництва
та пріоритетні проблеми в галузі науки і технології, що
виконуються заінтересованими українськими і в'єтнамськими
організаціями. Умови участі спеціалістів третіх країн або міжнародних
організацій у виконанні Програми узгоджуються в Комісії. В ході співробітництва Програма може уточнюватися Комісією.
Стаття 7
Сторони у відповідності з законами і правилами своїх країн
створюють сприятливі умови для в'їзду та виїзду спеціалістів, що
працюють за договорами, угодами та контрактами в межах реалізації
Програми, а також вирішують питання встановлення митних і
податкових пільг стосовно ввозу та вивозу обладнання,
документації, зразків і матеріалів, що необхідні для виконання
Зобов'язань по Програмі. Про рішення, прийняті щодо надання вищевказаних пільг Сторони
інформують одна одну в робочому порядку.
Стаття 8
Фінансові витрати, пов'язані з відрядженням спеціалістів для
виконання цієї Угоди та науково-технологічного співробітництва між
українськими і в'єтнамськими організаціями, можуть здійснюватися: - за рахунок організацій, що направляють; - на основі безвалютного еквівалентного обміну, коли про це є
домовленість організацій, що співробітничають; - на умовах, які не протирічать чинному в обох країнах
законодавству і спеціально обумовлюються в угодах і договорах, що
укладають Сторони або організації обох країн, що співробітничають,
а також у протоколах, що підписуються з питань організації
співробітництва. Сторони домовились, що питання медичного обслуговування осіб
із однієї країни, які беруть участь у спільних проектах і
знаходяться при цьому на території іншої країни, вирішуються за
рахунок організацій, що приймають, на тих же умовах, як і для
співробітників організації, що приймає.
Стаття 9
Сторони будуть вирішувати питання захисту прав на
інтелектуальну і промислову власність, яка може бути створена в
результаті співробітництва, з урахуванням законодавства обох країн
і норм міжнародного права. Конкретні питання використання прав на
інтелектуальну і промислову власність, можливі фінансові
зобов'язання, пов'язані з цим, обумовлюються угодами, договорами і
контрактами, згаданими у Статті 2. Науково-технологічна інформація, що одержується в ході
співробітництва, яка не стосується промислової власності, або інша
інформація, крім такої, яка не підлягає розголошенню з
комерційних і інших причин, може бути передана третім країнам при
офіційній згоді українських і в'єтнамських організацій, що
співробітничають, у відповідності з чинними законами і правилами
кожної із країн.
Стаття 10
Організаціями Сторін, які відповідають за реалізацію цієї
Угоди, будуть: - з Української Сторони - Державний Комітет України з питань
науки, техніки та промислової політики; - з В'єтнамської Сторони - Міністерство Науки, Технології і
навколишнього середовища СРВ.
Стаття 11
Положення цієї Угоди не торкаються прав і зобов'язань Сторін,
що випливають із інших міжнародних угод та договорів, учасниками
яких вони є.
Стаття 12
Ця Угода набуває чинності з дня підписання й термін її дії не
обмежено. Ця Угода може бути розірвана Сторонами. Угода втрачає силу по
закінченні шести місяців після одержання письмового повідомлення
будь-якої із Сторін про своє бажання припинити її дію. У випадку відмовлення однієї із Сторін від участі в цій Угоді
Сторонами будуть врегульовані в окремому протоколі питання, які
виникли у зв'язку з припиненням дії Угоди. Припинення дії цієї Угоди не торкається зобов'язань
українських і в'єтнамських організацій по відповідним діючим
угодам, договорам і контрактам, що укладені на основі цієї Угоди,
до закінчення терміну їх дії.
Стаття 13
Ця Угода може бути доповнена або змінена за узгодженням
Сторін. Доповнення або зміни оформлюються протоколами і набувають
чинності у відповідності до Статті 12 цієї Угоди.
Здійснено в м. Ханой 8 квітня 1996 р. в двох примірниках
українською, в'єтнамською і російською мовами, причому всі тексти
мають однакову силу. У випадку різного розуміння текстів
українською і в'єтнамською мовами Сторони будуть керуватися
російським текстом для переговорів.
За Уряд України За Уряд Соціалістичної
-
скопійовано
-
-
