Угода
  між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства
         Великої Британії і Північної Ірландії
         про надання взаємодопомоги у боротьбі
             з незаконним обігом наркотиків
 

     ( Угоду ратифіковано Законом N 472/96-ВР від 01.11.96 )
 

     Дата підписання:       18.04.1996     Дата ратифікації:      01.11.1996     Дата набуття чинності: 01.04.1997

     Уряд України та Уряд Сполученого Королівства Великої Британії
і Північної Ірландії, далі "Сторони",     бажаючи активізувати   своє   співробітництво  в  боротьбі  з
незаконним обігом наркотиків,     погодились про наступне:

                             Стаття 1.
                   Сфера застосування

     1. Сторони,  відповідно  до  цієї  Угоди,  надають одна одній
допомогу  у  проведенні  розслідування  та  процесуальних  дій   у
боротьбі   з   незаконним  обігом  наркотиків,  включаючи  розшук,
накладення  арешту   та   конфіскацію   доходів,   одержаних   від
незаконного   обігу   наркотиків   та   вилучення   знарядь  такої
діяльності.     2. Ця   Угода   не   завдає  шкоди  іншим  зобов'язанням  між
Сторонами,  які випливають з  інших  договорів  і  не  перешкоджає
Сторонам   або  їх  правоохоронним  органам  надавати  одна  одній
допомогу  у  відповідності  з  іншими  угодами  або формальними чи
неформальними домовленостями.

                             Стаття 2.
                       Визначення

     Для цілей цієї Угоди:     а) "конфіскація" означає будь-який захід, результатом якого є
остаточне позбавлення власності;     b) "знаряддя,  пов'язані  з  незаконним  обігом   наркотиків"
означає будь-яку власність,  яка використовується або щодо якого є
намір використання у зв'язку з торгівлею наркотиками;     с) "доходи"   означають   будь-яку  власність,  отриману  або
реалізовану  прямо  чи  побічно,  будь-якою  особою  в  результаті
торгівлі наркотиками або вартість такої власності;     d) "власність" включає грошові кошти та всі види рухомого або
нерухомого  майна  і матеріальної або нематеріальної власності,  а
також включає будь-яке право на таку власність;     e) "незаконний  обіг наркотиків" означає будь-яку діяльність,
яка пов'язана з торгівлею наркотиками, що вказана у:
   і) статті 3.1 Конвенції по боротьбі з незаконною торгівлею
наркотиками  та  психотропними   речовинами,   яку   відкрито   до
підписання у Відні 20 грудня 1988 року; або
   іі) будь-якій міжнародній угоді,  яка є  обов'язковою  для
обох   Сторін,   якщо  така  діяльність  розглядається  як  злочин
відповідно до такої Угоди;     f) "арешт   власності"   означає   будь-який  захід  з  метою
запобігання продажу, передачі або розпорядженню власністю.

                             Стаття 3.
                   Центральні органи

     1. Запити про надання допомоги згідно з цією Угодою подаються
через центральні органи Сторін.     2. В Україні центральним органом є Генеральна прокуратура,  а
при застосуванні  положень  статті  10  цієї  Угоди - Міністерство
юстиції. У   Сполученому   Королівстві   центральним   органом   є
Міністерство внутрішніх справ.

                             Стаття 4.
                     Зміст запитів
 

     1. Запити  складаються  у  письмовій  формі.  За невідкладних
обставин,  або  якщо  інше  дозволено запитуваною Стороною, запити
можуть   передаватись  факсом  або  іншими  засобами  електронного
зв'язку, але з наступним підтвердженням їх у письмовій формі.     2. Запити про допомогу повинні містити:     а) найменування   компетентного   органу,   який    проводить
розслідування або процесуальні дії у зв'язку із запитом;     b) факти, включаючи суттєві обставини справи, та посилання на
закони, яких стосується розслідування або процесуальні дії;     с) мету,  з  якою  подано  запит,  та  характер   запитуваної
допомоги;     d) деталі будь-якої особливої процедури або вимоги, які мають
бути дотримані за бажанням запитуючої Сторони:     е) будь-який  строк,  протягом  якого  виконання   запиту   є
бажаним;     f) дані про особу,  громадянство місцеперебування  особи  або
осіб, щодо яких проводиться розслідування або процесуальні дії.     3. Якщо  запитувана  Сторона  вважає,  що   інформація,   яка
міститься у запиті,  недостатня для його розгляду, ця Сторона може
запросити додаткову інформацію.

                             Стаття 5.
                   Виконання запитів

     1. Запит  виконується  згідно  з  внутрішнім   законодавством
запитуваної  Сторони  і  в  межах,  в яких це не суперечить такому
законодавству та  відповідно  до  будь-яких  вимог,  визначених  у
запиті.     2. Запитувана Сторона  якомога  швидше  повідомляє  запитуючу
Сторону  щодо  будь-яких  обставин,  які  можуть  викликати значну
затримку відповіді на запит.     3. Запитувана  Сторона  якомога  швидше повідомляє  запитуючу
Сторону щодо свого рішення не  виконувати  повністю  або  частково
запит про допомогу та про причини такого рішення.     4. Запитуюча Сторона  якомога  швидше  повідомляє  запитувану
Сторону  про будь-які обставини,  які можуть вплинути на запит або
його  виконання  чи  які  можуть  зробити  його  неприйнятим   для
подальшого виконання.

                             Стаття 6.
               Відмова у наданні допомоги

     1. У наданні допомоги може бути відмовлено, якщо:     а) Запитувана  Сторона  вважає,  що  запит,  у  випадку  його
задоволення,   завдасть  серйозної  шкоди  суверенітету,  безпеці,
національним або іншим суттєво важливим інтересам; або     b) надання    запитуваної   допомоги   може   завдати   шкоди
розслідуванню або  процесуальним  діям  на  території  запитуваної
Сторони, а також завдати шкоди безпеці будь-якої особи або скласти
надмірний тягар для ресурсів цієї Сторони; або     с) запитувана    дія   суперечить   принципам   законодавства
запитуваної Сторони; або     d) запит стосується злочину,  у зв'язку з яким особа вже була
остаточно виправдана, помилувана або амністована; або     е) запит   стосовно   рішення   про   конфіскацію   вже   був
задоволений.     2. Перед  тим,  як відмовити у задоволенні запиту про надання
допомоги,  запитувана Сторона розглядає питання про  те,  чи  може
допомога   бути  наданою  при  дотриманні  таких  умов,  які  вона
вважатиме за необхідні. Якщо запитуюча Сторона приймає допомогу на
таких умовах, вона повинна виконувати їх.

                             Стаття 7.
     Конфіденційність та обмеження на використання
                 доказів та інформації

     1. Запитувана Сторона  у  будь-якій  мірі,  яка  запитується,
зберігає конфіденційність  запиту  про  допомогу,  його  зміст  та
будь-які допоміжні документи, а також факт надання такої допомоги,
за винятком розкриття інформації у тій мірі,  яка є необхідною для
виконання  запиту.  Якщо  запит про допомогу не може бути виконано
без  порушення  конфіденційності,   запитувана   Сторона   повинна
повідомити  про  це запитуючу Сторону,  яка тоді визначає,  в якій
мірі вона бажає виконання запиту.     2. Запитуюча Сторона на  прохання  зберігає  конфіденційність
будь-якого  доказу та інформації,  що надані запитуваною Стороною,
за винятком  їх  розкриття  у  тій  мірі,  яка  є  необхідною  для
проведення  розслідування  та  процесуальних  дій,  які  вказані у
запиті.     3. Запитуюча  Сторона  не  використовує для цілей інших,  ніж
встановлені у  запиті,  докази  або  інформацію,  які  отримані  в
результаті  запиту,  без  попереднього  погодження  із запитуваною
Стороною.

                             Стаття 8.
                  Інформація та докази

     1. Сторони можуть робити запити щодо інформації та доказів  з
метою  проведення  розслідування  та процесуальних дій,  включаючи
арешт та конфіскацію доходів та знарядь,  пов'язаних з  незаконним
обігом наркотиків.     2. Допомога,  яка може бути надана відповідно до цієї статті,
включає, але не обмежує:     а) надання інформації та документів або їх копій;     b) отримання  показань  або  заяв у свідків або інших осіб та
надання документів,  записів або  іншого  матеріалу  для  передачі
запитуючій Стороні;     с)  пошук,  арешт  та  передачу запитуючій Стороні будь-якого
відповідного матеріалу та забезпечення такою інформацією, яка може
вимагатись  запитуючою Стороною щодо місця арешту, обставин арешту
та подальшого зберігання вилученого матеріалу до передачі.     3. Запитувана Сторона може  відкласти  передачу  запитуваного
матеріалу,   якщо  такий  матеріал  є  необхідним  для  проведення
процесуальних дій  у  кримінальних  або  цивільних  справах  на її
території.  Запитувана Сторона на прохання  надає  завірені  копії
документів.     4. На вимогу запитуваної Сторони запитуюча  Сторона  повертає
матеріал, наданий відповідно до цієї статті,  якщо він більше не є
потрібним в цілях, з якими його було надано.

                             Стаття 9.
                         Арешт

     1. Згідно з положенням цієї статті, Сторона може звернутись з
запитом  про арешт власності з метою забезпечення її наявності для
виконання рішення про конфіскацію вже виданого або яке  може  бути
видане.     2. Запит,  поданий  відповідно  до   цієї   статті,   повинен
включати:     а) і)  у  випадку,  коли  запит  находить   від   Сполученого
Королівства,  довідку,  яка  підтверджує,  що  скарга  була подана
мировому судді або  що  особі  було  пред'явлено  обвинувачення  у
вчиненні злочину, або що був представлений обвинувальний висновок,
або що представлений ордер на арешт виданий судом Шотландії, чи що
один з таких заходів має бути вжито, і якщо так, то коли;
   іі) у випадку, коли запит надходить від України, документ,
що підтверджує порушення кримінальної  справи,  або  що  зазначене
планується зробити, і якщо так, то коли;     b) або:
   і) стислий вигляд фактів справи,  включаючи опис вчиненого
злочину,  час та місце  його  вчинення,  посилання  на  відповідні
положення законодавства, підстави, на яких ґрунтується підозра, та
копію будь-якого відповідного рішення про арешт; або
   іі) якщо видано рішення про конфіскацію, то його копію;     с) наскільки це можливо,  опис  майна,  щодо  якого  робиться
запит про арешт або яке ймовірно є у наявності для арешту, та його
відношення до особи,  проти якої порушено або  має  бути  порушено
переслідування;     d) якщо необхідно,  зазначення  вартості  майна,  щодо  якого
надіслано запит про арешт,  та підстави,  на яких ця вартість була
визначена;     е) якщо   можливо,  зазначення  приблизного  часу,  який,  як
передбачається,  пройде від передачі справи до суду  до  винесення
остаточного рішення.     3. Запитуюча Сторона  повідомлятиме  запитувану  Сторону  про
будь-які  зміни  у встановленні часу відповідно до вищезазначеного
пункту  2  (е)  та  одночасно  про  стадію,  на  якій  знаходиться
провадження у справі. Кожна Сторона повідомляє якомога швидше іншу
Сторону про будь-яку апеляцію або будь-яку зміну,  яка  виникає  у
зв'язку  із  запитуваною  або  застосованою  дією  щодо накладення
арешту.     4. Запитувана  Сторона  може  встановити  умову,  яка обмежує
тривалість арешту.  Запитувана Сторона якомога  швидше  повідомляє
запитуючу  Сторону про будь-яке таке обмеження та про підставу для
нього.

                            Стаття 10.
            Виконання рішень про конфіскацію

     1. Ця стаття застосовується щодо  рішення,  прийнятого  судом
запитуючої  Сторони  та  призначеного  для  здійснення конфіскації
доходів та знарядь, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків.     Запит про   надання   допомоги  у  виконанні  такого  рішення
супроводжується копією рішення, засвідченою посадовою особою суду,
який  виніс  рішення,  або  центральним  органом і повинен містити
інформацію, яка вказує, що:     а) рішення,   обвинувальний  вирок, у  зв'язку  з  яким  його
винесено, є остаточними;     b) рішення   підлягає   виконанню   на  території  запитуючої
Сторони;     с) якщо є така інформація,  вказати майно,  яке є в наявності
для виконання,  або майно,  відносно якого запитується допомога та
взаємозв'язок  між  цим  майном  та особою, щодо якої рішення було
винесене;     d) якщо це прийнятно і якщо відомо,  право на майно будь-якої
іншої особи, ніж тієї, щодо якої винесене рішення;     е) якщо це прийнятно,  вартість,  щодо якої є прохання про її
реалізацію в результаті надання такої допомоги.     3. Якщо згідно з законодавством запитуваної Сторони виконання
запиту  не  дозволяється  у  повному  обсязі,  запитувана  Сторона
виконує його в тій мірі, наскільки це можливо.     4. Якщо запит, поданий згідно з цією статтею, стосується суми
грошей,  ця  сума  повинна  бути  переведена  у валюту запитуваної
Сторони відповідно до її внутрішнього законодавства та процедур.     5. Сторона,  яка  отримує  запит,  розпоряджається  будь-якою
власністю,  що конфіскується цією  Стороною  відповідно  до  свого
внутрішнього законодавства, якщо інше не обумовлене Сторонами.

                            Стаття 11.
                        Витрати

     Запитувана Сторона покриває будь-які витрати, що виникають на
її території в  результаті  дії,  виконаної  на  запит  запитуючої
Сторони.  Надзвичайні витрати можуть бути визначені окремою угодою
Сторін.

                            Стаття 12.
                          Мова

     За винятком,  якщо Сторони не домовились про інше,  в кожному
випадку запити,  що подаються відповідно до статей 8,  9 і 10,  та
допоміжні  документи  складаються  мовою  запитуючої   Сторони   і
супроводжуються перекладом на мову запитуваної Сторони.

                            Стаття 13.
                 Засвідчення документів

     Якщо інше не вимагається національним законодавством однієї з
двох Сторін,  та без шкоди для положень статті 10 (2) цієї  Угоди,
документи, що   передані   центральним   органом,   не  потребують
подальшого засвідчення для цілей цієї Угоди.

                            Стаття 14.
               Територіальне застосування

     Ця Угода застосовується:     а) щодо Сполученого Королівства:
   і) в Англії та Уельсі, Шотландії та Північній Ірландії, та
   іі) на  будь-якій території,  за міжнародні відносини якої
несе відповідальність Сполучене Королівство,  і на яку поширюється
дія цієї Угоди,  за умови погодження Сторонами будь-яких змін. Дію
цієї Угоди на цих територіях може бути припинено однією із  Сторін
шляхом письмового повідомлення про це іншої Сторони, яке подається
за шість місяців дипломатичними каналами; і     b) щодо України - на всій її території.

                            Стаття 15.
                   Заключні положення

     1. Кожна  Сторона  повідомляє  іншу  Сторону  про  завершення
конституційних  процедур,  яких  вимагає  її законодавство з метою
набуття чинності цією Угодою.  Ця Угода набуває чинності в  перший
день  місяця,  що  наступає  після  закінчення одного календарного
місяця після дати отримання останнього з двох повідомлень.     2. Дію цієї Угоди може бути припинено однією із Сторін шляхом
повідомлення про це іншої  Сторони  дипломатичними  каналами.  Дія
Угоди припиняється через шість місяців після дати отримання такого
повідомлення.

     На посвідчення чого  нижчепідписані,  належним  чином  на  те
уповноважені відповідними Урядами, підписали цю Угоду.

     Вчинено  у  двох  примірниках   в м.Києві цього 18 дня квітня
1996 року українською та англійською мовами, причому обидва тексти
є автентичними.

 За Уряд України                   За Уряд Сполученого Королівства
                              Великої Британії
                              та Північної Ірландії

   (підпис)                                   (підпис)