ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 від 23.04.96
 

                             (Витяг)
 

     Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 4
квітня 1994 р.  Є. притягнуто до адміністративної відповідальності
за дрібне хуліганство за ст. 173 КпАП ( 80731-10 ).     У постанові зазначено,  що Є.,  перебуваючи близько 19 год. в
приміщенні   пункту  охорони  громадського  порядку,  порушив  цей
порядок,  на  зауваження  дільничного  інспектора  міліції  С.  не
реагував,  а  коли  той намагався перепинити його хуліганські дії,
застосував до нього газовий балончик.     Постановою в.  о.  голови  Львівського  обласного суду від 18
жовтня 1995 р.  зазначену постанову скасовано,  а матеріали справи
направлено  начальнику  Франківського РВВС м.  Львова для усунення
недоліків.     Постанова в.   о.   голови   Львівського  обласного  суду  не
відповідає вимогам чинного законодавства з таких підстав.     Відповідно до ст. 293 КпАП ( 80732-10 ) при розгляді протесту
на постанову в справі про адміністративне правопорушення  посадова
особа приймає одне з таких рішень:  залишає постанову без зміни, а
протест без задоволення;  скасовує постанову й надсилає справу  на
новий розгляд;  скасовує постанову й закриває справу; змінює захід
стягнення.     Правильно скасовуючи    постанову   судді,   в.   о.   голови
Львівського обласного  суду  не  прийняв  жодного  з  передбачених
законом  рішень,  а безпідставно направив матеріали у Франківський
РВВС.     Як вбачається     з     матеріалів     про    адміністративне
правопорушення,  суддя при вирішенні питання про притягнення Є. до
адміністративної  відповідальності не перевірив усіх обставин,  за
яких було вчинено правопорушення,  і не дав належної  оцінки  всім
діям Є.,  тому при скасуванні постанови судді треба було направити
матеріали в районний суд на новий розгляд.     На підставі викладеного в.  о. Голови Верховного Суду України
змінив постанову в. о. голови обласного суду, направивши матеріали
щодо Є.  на новий судовий розгляд.  При цьому він зазначив, що під
час останнього треба повно і  всебічно  перевірити  всі  обставини
вчинення правопорушення, дати належну оцінку діям Є. і, якщо в них
буде встановлено ознаки злочину,  вирішити питання про направлення
матеріалів органові попереднього слідства відповідно до вимог ч. 2
ст. 284 КпАП ( 80732-10 ). Якщо ж таких ознак не буде встановлено,
слід прийняти рішення відповідно до вимог ст. 247 КпАП.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.